Author: Worldnews

У Мінську, столиці Білорусі, де 14 жовтня, в день свята Покрови Богородиці за юліанським календарем, також вшановують День матері (цей день не є вихідним), відбулися «Марш матерів» на підтримку опозиції до нинішньої влади, а пізніше провладна хода.

Учасниці «Маршу матерів», понад сотня жінок, під дощем пройшли містом, не перешкоджаючи рухові, з квітами й символікою біло-червоно-білих кольорів національного прапора, який після фактичної заборони з боку нинішньої влади став символом опозиції. Вони скандували традиційні останнім часом опозиційні гасла, такі, як «Віримо, можемо, переможемо!», і заклики до фактичного керівника країни Олександра Лукашенка йти геть.

Пізніше містом пройшов і провладний марш на підтримку Лукашенка. Його учасники, під нині офіційними прапорами Білорусі, висловлювали подяку міліції за її дії проти опозиції і на закінчення акції заспівали нинішній державний гімн.

Тим часом у різних районах Мінська протягом дня і головним чином увечері відбулася ще низка менш численних акцій: люди в багатьох місцях ставали в імпровізовані ланцюги солідарності з опозицією, тримаючи біло-червоно-білі прапори.

Про нечисленні акції цього дня повідомляють і з деяких інших міст Білорусі.
…

У Росії повідомили про реєстрацію вже другої створеної в цій країні вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19 – яка, так само як і перша, не пройшла необхідних за світовими нормами випробувань. Про готовність цієї вакцини заявив президент Росії Володимир Путін на відеонараді з членами уряду. При цьому, додав він, «на підході» вже й третя російська вакцина.

Другу вакцину, названу «ЕпіВакКорона», розробив Новосибірський державний науковий центр вірусології і біотехнології «Вектор», який свого часу був створений для розробки біологічної зброї.

Попередню російську вакцину «Спутнік V», яку створив московський Центр епідеміології і мікробіології імені Гамалії, в Росії зареєстрували ще в серпні.

В обох випадках була порушена міжнародно заведена норма про те, що вакцину можна реєструвати і масово застосовувати тільки після успішного завершення трьох фаз клінічних випробувань. Вакцина «Спутнік-V» іще не завершила третю фазу цих випробувань, вакцина «ЕпіВакКорона» перейде в третю фазу вже нині, після реєстрації. Обидві вакцини, за повідомленнями, вже застосовують у Росії для щеплень.

У світі, зокрема і в Україні, висловлюють застереження до такого підходу – фахівці попереджають про можливу значну небезпеку від використання неперевіреної речовини.

Загалом на цей час у світі близько десятка вакцин-кандидатів перебувають у третій фазі клінічних випробувань. Деякі з аналізів, присвячених рівням готовності цих вакцин-кандидатів, навіть не залічують «Спутнік V» до тих, які перебувають у третій фазі, посилаючись на відсутність надійних наукових публікацій про це.
…

Європейський союз погодив санкції проти російських посадовців та структур через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального, повідомляють західні інформаційні агентства.

За даними агентства dpa, ЄС може запровадити заборони на в’їзд та заморозити активи впродовж кількох днів.

Під санкції потенційно можуть потрапити російські силові структури.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про призначення Садира Жапарова тимчасовим прем’єром й затвердив склад його уряду.

Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.

При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політику виправдовувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно із місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні». Це була третя спроба депутатів призначити Жапарова головою уряду. Попередні рішення були визначені нелегітимними.

13 жовтня Жеенбеков відмовився підписувати указ про призначення Жапарова й повернув документи до Жогорку Кенеша. За його словами, 10 жовтня на позачерговому засіданні парламенту не було кворуму.

До 6 листопада ЦВК Киргизстану має призначити дату перевиборів до парламенту.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 13 жовтня повернув до Жогорку кенеша (Верховної ради, однопалатного парламенту країни) постанову про затвердження програми, визначенні структури і складу нового уряду на чолі з Садиром Жапаровим. На його думку, 10 жовтня на позачерговому засіданні Жогорку Кенеша не було кворуму депутатів, повідомляє Радіо Азаттик, Киргизька служба Радіо Свобода.

«Кворум засідань Жогорку Кенеша, комітетів, комісій означає присутність більшості від загального числа депутатів Жогорку Кенеша, членів комітетів, комісій. Згідно зі статтею 1 Закону Киргизької Республіки «Про Регламент Жогорку Кенеша», число присутніх на засіданні депутатів – кількість депутатів Жогорку Кенеша, що перебувають у залі засідань і зареєструвалися перед проведенням голосування. З цього випливає, що наявність кворуму означає фізичну присутність 61 депутата. Наявність довіреностей дає право на голосування, але не на формування кворуму», – мовиться в повідомленні президента на його офіційному сайті.

Читайте також: Віцеспікер парламенту Киргизстану назвала незаконним призначення нового прем’єра

У ньому наголошується, що, за наявною інформацією, на позачерговому засіданні парламенту 10 жовтня офіційно було озвучено про присутність 51 депутата і додатково про наявність 10 довіреностей від інших депутатів. Тим самим кворум не забезпечено, рішення, ухвалені без кворуму, вважаються незаконними і не мають юридичної сили.

Відтак апарат президента повернув надані документи в парламент.

10 жовтня частина депутатів парламенту зібралася на позачергове засідання в державній резиденції «Ала-Арча», де схвалила склад уряду на чолі з Садиром Жапаровим. Але вже наступного дня, 11 жовтня, низка депутатів, суспільно-політичних діячів і юристів заявила, що на цьому засіданні не було кворуму, тому ухвалені там рішення нелегітимні і що необхідно провести засідання парламенту повторно.

Сам Садир Жапаров на пресконференції після постанови парламенту про його обрання заявив, що офіційно вступив на посаду і приступає до роботи.

Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…

Росія несе відповідальність за злам пошти Стортіґу (норвезького парламенту) – таку заяву міністерки закордонних справ країни Іне Еріксен Сорейде оприлюднило МЗС Норвегії 13 жовтня.

В дипломатичній установі уточнили, що Стортіґ виявив кібератаку 24 серпня.

«Це дуже серйозний інцидент, який впливає на нашу найбільш важливу демократичну інституцію. Безпекові та розвідувальні служби тісно співпрацюють у цій справі на національному рівні. Судячи з інформації, яку має уряд, ми вважаємо, що Росія відповідальна за ці дії», – цитує МЗС Сорейде.

Як зазначають у міністерстві, розслідування інциденту курує Норвезький об’єднаний центр кіберкоординації. МЗС вказує на дедалі ширше застосування цифрових інструментів, яке означає, що загрози безпеці також зміщуються в цифрову площину.

«Уряд продовжує докладати зусиль для зміцнення національної кібер безпеки та розширення міжнародної співпраці в цьому полі. Бізнеси, організації та приватні особи мають долучатися до превентивних заходів, аби запобігти прогалинам у цифровій безпеці», – йдеться в заяві відомства.

МЗС Росії наразі не коментувало публічно цю заяву.

1 вересня парламент Норвегії повідомив, що став ціллю «значної» кібератаки впродовж тижня перед тим. Були зламані електронні пошти кількох депутатів та співробітників парламенту.
…

У Нагірному Карабасі тривають бойові дії між азербайджанськими та вірменськими силами, попри заклики міжнародної спільноти дотримуватися умов укладеного наприкінці минулого тижня перемир’я.

Міністерство оборони Азербайджану заявило 13 жовтня, що ситуація в кількох секторах зони конфлікту залишалася напруженою впродовж ночі і звинуватило вірменські збройні сили в обстрілі району Татар уранці.

Міністерство оборони Вірменії відкинуло ці звинувачення, заявивши, що азербайджанська сторона «відновила свої дії в супроводі активного ракетно-артилерійського вогню в південному, північному та північно-східному» секторах.

Натомість речник міністерства оборони Азербайджану наполягає, що військові країни «не завдають жодних ударів і не здійснюють наступу» і «повністю дотримуються гуманітарного припинення вогню».

Угода про припинення вогню, досягнута в Москві 10 жовтня, мала на меті дозволити етнічним вірменським силам та Азербайджану обміняти полонених та тіла сотень солдатів та цивільних, загиблих упродовж двох тижнів боїв.

Однак Міжнародний комітет Червоного Хреста 13 жовтня заявив, що Вірменія та Азербайджан ще не досягли домовленостей щодо здійснення обміну полоненими та обміну тілами загиблих, як це передбачає угода.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

Експретендент на посаду президента Білорусі Віктор Бабариков не вважає зустріч із Олександром Лукашенком у слідчому ізоляторі КДБ діалогом. Про це він сказав адвокатом Олекандру Пильчанку, Наталії Мацкевіч та Дмитрові Лаєвському, передає білоруське видання Tut.by.

За словами Бабарика, він вважає діалог із Лукашенко можливим, але лише за дотримання умов, першою з яких є звільнення опозиціонерів, які були присутні на зустрічі, з в’язниці.

Крім того, додав політик, діалог повинен супроводжуватися рівним доступом його учасників до інформаційного поля, що також неможливо, коли особа перебуває під вартою. І третє – за столом має бути значно ширше коло представників громадянського суспільства, зазначив Віктор Бабарика. Відтак під час зустрічі домовленостей не було досягнуто, стверджує він.

Читайте також: У Чехії привітали внесення Лукашенка до санкційного списку ЄС

«Віктор Бабарико наголошує, що «ми пам’ятаємо всіх інших політичних в’язнів», і без їх звільнення також неможливо ведення діалогу. Позиція Віктора Бабарика щодо політичних питань попри тривале ув’язнення, не змінилася», – кажуть захисники ексбанкіра.

Олександр Лукашенко 10 жовтня відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки. Там він зустрівся з Віктором Бабариком і його сином Едуардом, Лілією Власовою, Юрієм Воскресенським та іншими політв’язнями.

Після зустрічі двох опозиціонерів – Юрія Воскресенського та Дмитра Рабцевич – звільнили. 

 
…

Уряд Чехії через коронавірусну пандемію запроваджує вже третій протягом кількох днів пакет обмежувальних заходів.

Як повідомили після засідання уряду Чехії, що затягнулося до пізніх годин 12 жовтня, він має діяти впродовж нині чинного в країні режиму надзвичайної ситуації, запровадженого до 3 листопада. При цьому уряд заявляє, що ще до того можливі зміни в бік як посилення, так і послаблення, залежно від епідемічної ситуації.

Відтак від 14 жовтня в Чехії мають закритися заклади громадського харчування, з можливістю працювати тільки на винос – як то вже було навесні. Дотепер кілька останніх днів вони могли працювати до 20-ї години.

Також буде заборонене публічне споживання алкоголю. Цей крок має унеможливити становище останніх днів, коли після 20-ї години люди продовжували отримувати спиртні напої через віконце і розпивали їх на хідниках перед пивницями, таким чином формально не порушуючи ніяких норм.

Крім того, мають закритися і перейти на дистанційне навчання всі школи, починаючи з молодших класів (дитсадки продовжують працювати). А студенти, які мають місце проживання в Чехії, зобов’язані залишити гуртожитки. Останніми днями дистанційно навчалися старші класи й виші, середні класи мали частинами по тижню ходити до школи чи навчатися з дому, а молодші школярі продовжували звичне навчання.

Серед інших нових заходів – заборона збиратися групами більш ніж по шість осіб і вимога носити маски не тільки в приміщеннях і в громадському транспорті, як досі, а й на зупинках транспорту.

Попередні пакети обмежень уряд Чехії запроваджував із 12 жовтня, а перед тим із 9 жовтня.

Режим надзвичайної ситуації уряд Чехії запровадив із 5 жовтня терміном на 30 днів через різке зростання захворюваності на COVID-19. Зокрема, одного дня Чехія виявилася третьою найгіршою у світі за кількістю нових виявлених випадків захворювання за день у перерахунку на 100 тисяч населення. Для можливого продовження цього режиму буде потрібна вже згода парламенту, як то вже ставалося навесні.
…

Адміністратори соціальної мережі Facebook видалятимуть «будь-який контент» про заперечення Голокосту і перекручені факти про нього, ідеться в офіційній заяві.

Крім того, з кінця 2020 року користувачів, які шукатимуть у фейсбуці «терміни, пов’язані з Голокостом або його запереченням», платформа перенаправить «на достовірну інформацію».

Компанія ухвалила рішення, виходячи з «документально підтвердженого зростання антисемітизму в усьому світі», а також через «тривожний рівень необізнаності про Голокост, особливо серед молоді».

Компанія Facebook посилається на опитування, чверть учасників якого визнали Голокост міфом або перебільшенням. Опитування, як уточнює соцмережа, проводили серед жителів США у віці 18–39 років.

Засновник Facebook Марк Цукерберґ на своїй сторінці розповів, що, з одного боку, він підтримує свободу слова, з іншого – усвідомлює «шкоду, яку завдають запереченням або спотворенням фактів про Голокост».

«За нинішнього стану справ в світі я вважаю, що ми дотрималися правильного балансу», – написав Цукерберґ.

Голокост – масове винищення нацистами мільйонів європейських євреїв під час Другої світової війни. Один із таких злочинів проти людяності відбувся і в українській столиці.

29–30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня до 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч людей.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від нацистських окупантів.
…

У Росії, в Борському районі Нижегородської області, ввечері 12 жовтня 18-річний юнак, за уточненими даними, застрелив трьох людей і ще трьох поранив (у перших повідомленнях ішлося про чотирьох загиблих).

Зранку 13 жовтня російські засоби інформації повідомили, що правоохоронці знайшли тіло нападника, який одразу після інциденту втік до лісу. Причини його смерті уточнюються.

За повідомленнями, молодий чоловік спершу з зареєстрованої мисливської зброї стріляв у свою бабусю (вона в тяжкому стані перебуває в лікарні), а згодом – у випадкових перехожих на зупинці громадського транспорту.

Пошук нападника вели спецпризначенці, які використовували безпілотники з тепловізорами.
…

Ввечері у понеділок потужними струменями світла розсвітились заклади культури по всій Чеській Республіці.

Цією акцією актори, художники, співаки, балетмейстери, режисери, майcтри кіно хотіли вказати на об’єкти, де в вечірні години мали б гратись вистави, мали б лунати музика і спів, але від 12 жовтня в умовах карантину у зв’язку з COVID-19 вони закриті.

Ініціатори акції «Культуру не зупинити!» наголошують, що вони в жодному разі не виступають проти ухвалених урядом заходів, в результаті яких довелось тимчасово зупинити роботу театрів, кіно, клубів.

«Розсвітімо маяки чеської культури! Тому що культура не дасть глядачам зазнати краху і завдяки їхній підтримці не впаде сама. Давайте знову будемо разом! Ми це подолаємо!» – закликає приєднатися до акції «Культуру не зупинити!» один з її ініціаторів Ростислав Новак, актор театру «Cirk La Putyka» (новий театральний колектив, який у своїй творчості поєднати акробатику, модерний танець, ляльковий театр, концерт і спорт).

До акції «Культуру не зупинити!» вже приєдналися понад 70 творчих колективів, серед них Національні театри в Празі і Брно, Чеська філармонія, Асоціація професійних театрів, театри в містах Градец Кралове, Трутнов, Ліберец, Їглава, Оломоуц, Млада Болеслав та багато інших.
…

Після жорстокого розгону недільної акції протесту в Мінську 12 жовтня пенсіонери зібралися на акцію протесту. Колона учасників «Маршу пенсіонерів» рушила центральними вулицями. Силовики під’їхали до учасників маршу в автобусах біля міської лікарні. Невідомі в балаклавах почали затримувати людей у білих халатах, які стояли по той бік проспекту, біля клінічної лікарні №1, і вітали учасників маршу. Пенсіонери кинулись відбивати затриманих, перекривши проїжджу частину проспекту. Після цього силовики застосували спецзасоби. Пролунали постріли, вибухнули петарди, застосували перцевий газ. «Марші пенсіонерів» пройшли і в інших містах Білорусі – Бресті, Гомелі, Гродно, Могилеві, Ліді. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Між Вірменією та Азербайджаном спалахнули нові сутички в спірному регіоні Нагірному Карабасі, повідомили оборонні відомства країн 12 жовтня.

Міністерство оборони Азербайджану 12 жовтня звинуватило вірменську сторону в порушенні угоди про припинення вогню, стверджуючи, що Вірменія «неодноразово намагалася атакувати позиції азербайджанської армії».

Натомість прессекретарка міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян заявила, що Азербайджан «наразі інтенсивно обстрілює південний фронт».

Читайте також: Війни дронів: використання безпілотників під час бойових дій у Нагірному Карабасі

Тим часом чиновники вірменського походження в Нагірному Карабасі заявили 12 жовтня, що внаслідок боїв із Азербайджаном загинули ще 45 військовослужбовців. Відтак офіційна кількість загиблих з початку загострення 27 вересня військових зросла до 525 людей.

11 жовтня Азербайджан заявив, що завдав повітряних ударів проти вірменських сил, завдавши значних втрат. За твердженням Баку, цьому передував ракетний напад Вірменії на цивільний житловий будинок в Ґянджі – другому за величиною місті Азербайджану.

Читайте також: Кім Кардаш’ян заявила, що передала 1 млн доларів для постраждалих через конфлікт в Нагірному Карабасі

Вірменська сторона заперечила обидва твердження Азербайджану.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 12 жовтня відвідав Москву для переговорів зі співголовами Мінської групи – Францією, Росією та США.

Згідно з домовленістю про припинення вогню, досягнутою в Москві, відновлення мирних переговорів має здійснюватися за посередництвом Мінської групи, яка була створена в 1990-х роках під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) для посередництва у конфлікті.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

Під російським містом Нижній Новгород невідомий відкрив стрілянину з рушниці по автобусу. Про це повідомляє видання «Коммерсант» з посиланням на кілька джерел.

Внаслідок інциденту чотири людини загинули, ще троє поранені. Їх госпіталізували в стані середнього ступеня тяжкості.

Стрілець зник, його розшукують, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними телеграм-каналу Baza, нападнику 18 років, у Нижньогородській області він гостював у своєї бабусі. Повідомляється також, що у нього було з собою дві рушниці.
…

Підконтрольна РФ Рада Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР) надала Білорусі кредит на 500 мільйонів доларів на термін до 10 років. Про це 12 жовтня повідомили у сайті Мінфіну РФ.

Зазначається, що рішення було ухвалене 9 жовтня.

У міністерстві наголосили, що кошти Мінську потрібні для фінансування «дефіциту консолідованого бюджету».

 

«Обмеження, пов’язані з пандемією, негативно позначаються на економічній активності Республіки Білорусь, створюють серйозні ризики: кредит дасть змогу уряду країни забезпечити якісну медичну допомогу, збалансувати бюджетну політику і забезпечити стабільність банківського сектора», – прокоментував міністр фінансів Росії Антон Сілуанов.

Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Сочі у вересня заявив, що Росія надасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Тоді механізм видачі кредиту, зокрема про участь ЄФСР, не було оголошено.

 
…

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка та ще кількох білоруських чиновників, повідомляє 12 жовтня кореспондент Радіо Свобода.

«Це питання розглянуть тепер робочі групи Євросоюзу», – відзначив він.

 

Раніше в жовтні ЄС оголосив про санкції щодо 40 білоруських чиновників за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту, а також за ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня. Лукашенка в тому списку не було.

Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.

Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада.
…

Невідомий вранці чергами з автомата обстріляв будинки влади й парламенту в центрі Загреба. Важкі поранення отримав поліцейський, який чергував біля будинку, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Через годину поліція виявила тіло особи, котра скоїла напад. В офіційному повідомленні уточнюється, що невідомий покінчив життя самогубством.

Премʼєр-міністр Андрей Пленкович в час стрілянини ще не перебував на робочому місці. Він заявив, що йшлося про спробу вбивства й додав, що міністр внутрішніх справ Давор Боґинович не несе особисту відповідальність.

Пленкович додав, що Хорватія відкрита країна, будинки влади й парламенту доступні всім.

Наразі немає даних про чоловіка, який скоїв напад, та про його мотиви.
…

Висунута президентом США Дональдом Трампом на посаду судді Верховного суду Емі Барретт цього тижня матиме чотириденні слухання в Сенаті.

Очікується, що 12 жовтня Барретт повідомить сенатському комітету з питань судочинства, що прагнутиме «досягати результату, якого вимагає закон, хоч якими б були мої власні уподобання».

У тезах виступу, опублікованих 11 жовтня, матір сімох дітей та ревна католичка заявила, що судитиме неупереджено.

«Коли я пишу висновок про вирішення справи, я читаю кожне слово з точки зору сторони, що програла. Я запитую себе, як би я сприйняла рішення, якби моя дитина була стороною, проти якої я ухвалюю рішення», – твердить вона.

Емі Барретт також заявляє, що суди «не повинні намагатися» втручатися в політику, але мають залишати ці рішення політикам.

Слухання в Сенаті передбачають запитання сенаторів та запрошених осіб, які мають переконатися у кваліфікації судді, дізнатися про її юридичну філософію.

Трамп та республіканці в Сенаті пообіцяли швидко заповнити місце у Верховному суді, яке залишилося вакантним після смерті 18 вересня ліберальної судді Рут Ґінзбург.

У разі затвердження кандидатури Барретт вона стане суддею Верховного суду довічно, і консервативна частина корпусу матиме перевагу шість до трьох.

Верховний суд ухвалює остаточні рішення щодо деяких найбільш делікатних питань політики, починаючи від абортів та імміграції до цивільного права та законів про обіг зброї.

Демократи, які нині в Сенаті є меншістю, критикують рішення Трампа висунути на посаду консервативну суддю до виборів 3 листопада.
…

11 жовтня зі слідчого ізолятора Комітету державної безпеки Білорусі випустили двох опозиціонерів – бізнесмена та члена ініціативної групи Віктора Бабарика Юрія Воскресенського й директора мінського офісу IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича, повідомило білоруське державне телебачення.

Дружина Воскресенського Олеся розповіла в коментарі Білоруській службі Радіо Свобода, що її чоловіку змінили запобіжний захід на домашній арешт.

За даними видання TUT.by, Воскресенський заявив, що йому доручили готували пропозиції до поправок до Конституції та описати підходи до звільнення низки осіб, які «виявилися не такими суспільно небезпечними для нашої країни, якими здавалися на першому етапі».

Дмитро Рабцевич повідомив, що збирається продовжувати займатися бізнесом, тому що в структурі Парку високих технологій «створені всі умови, щоб платити нормальні зарплати, розвиватися, будувати майбутнє разом». Його теж відпустили під домашній арешт.

10 жовтня Олександр Лукашенко відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки і зустрівся із затриманими представниками опозиції.

Юрій Воскресенський був затриманий 12 серпня, Дмитро Рабцевич – 3 вересня.

 
…

Кількість затриманих на «Марші честі» по всій Білорусі 11 жовтня зросла до понад 450 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Як пише білоруська служба Радіо Свобода, абсолютна більшість затриманих була в Мінську, де силовики намагалися не дозволяти людям збиратися в загальній колоні.

Силовики продовжували переслідувати демонстрантів, навіть коли офіційно акція закінчилася, й учасники розійшлися невеликими групами.

Серед затриманих – кілька десятків журналістів.

За словами очевидців, марш 11 жовтня за своїми масштабами порівнянний із застосуванням сили і спеціальних засобів з першими мітингами після основного дня президентських виборів 9-12 серпня.

Людей жорстоко били, силовики використовували світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети, кийки.

 
…

Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель висловив «надзвичайну стурбованість» через повідомлення про продовження бойових дій між Вірменією й Азербайджаном, попри заяви про досягнуте напередодні перемир’я.

Боррель закликав сторони конфлікту дотримуватися домовленостей, а «усіх суб’єктів, включаючи зовнішні сторони, утримуватися від будь-яких дій, які можуть призвести до подальших жертв».

«У зв’язку з цим ми з надзвичайною стурбованістю відзначаємо повідомлення про продовження військової діяльності, в тому числі проти цивільних об’єктів, а також про жертви серед цивільного населення, і закликаємо сторони забезпечити повне дотримання угоди», – йдеться у заяві Борреля.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу під час телефонної розмови попросив свого російського колегу Сергія Лаврова вплинути на Вірменію в питанні дотримання умов перемир’я, заявило МЗС Туреччини.

Міністр закордонних справ Вірменії 12 жовтня має бути в Москві на переговорах із представниками Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) на чолі з Францією, Росією та США.

11 жовтня Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі другого за населенням міста країни, Гянджі. Унаслідок цього обстрілу, за даними влади Азербайджану, загинули дев’ять людей, 34 – були поранені.

Вірменія заперечує свою причетність до обстрілу і звинувачує азербайджанські сили в обстрілі міста Степанакерта в спірному регіоні Нагірний Карабах.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

 

 
…

Дев’яту неділю поспіль у Білорусі проходять багатотисячні вуличні акції протесту
…

У Білорусі силовики затримали 184 людей під час акції «Марш честі», повідомляє правозахисний центр «Весна».

Як пише білоруська служба Радіо Свобода, у цей список потрапили не лише безпосередні учасники демонстрацій у Мінську й інших містах, а й кілька десятків журналістів білоруських і закордонних ЗМІ.

Правозахисники заявляють, що остаточна кількість буде набагато більшою – жорстокі затримання із побиттями на центральних вулицях та у дворах тривають по всьому Мінську.

В інших містах протестувальникам не дозволяють навіть збиратися в колону.

Під час розгону мітингувальників силовики застосовують світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети, стріляють у повітря, б’ють людей кийками.

 

 
…

Військова влада невизнаної Нагірно-Карабаської республіки опублікувала імена ще 25 військовослужбовців, які загинули під час боїв проти збройних сил Азербайджану. Про це 11 жовтня повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Таким чином, з урахуванням даних, оприлюднених раніше, з 27 вересня і до 11 жовтня, тобто за два тижні, вірменська сторона повідомила про загибель 429 військовослужбовців.

Азербайджан не публікує дані про свої військові втрати, мотивуючи це тим, що зараз ці відомості є таємними.

Незалежних підтверджень даних про втрати обох сторін у зоні збройного конфлікту наразі немає.

Раніше 11 жовтня Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі другого за населенням міста країни, Гянджі. Унаслідок цього обстрілу загинули щонайменше восьмеро людей, понад три десятки були поранені. Вірменія заперечує свою причетність до обстрілу і звинувачує азербайджанські сили в обстрілі міста Степанакерта в Нагірному Карабасі.
…

У Таджикистані 11 жовтня відбуваються вибори президента, на яких очікується продовження повноважень авторитарного лідера Емомалі Рахмона ще на сім років.

За даними влади, понад 20% зареєстрованих виборців проголосували вже в перші три години після відкриття дільниць.

Рахмон, який перебуває при владі з 1992 року, перемагав у чотирьох президентських виборах поспіль, жодні з них західні спостерігачі не вважали вільними та справедливими.

68-річному Рахмону протистоять чотири маловідомі кандидати, які представляють провладні партії в парламенті країни.

Вибори також є першими відтоді, коли найвпливовіший політичний конкурент Рахмона, Партія ісламського відродження, була оголошена поза законом. Верховний суд заборонив цю політичну силу як «терористичну» організацію в 2015 році. Багато лідерів партії та чиновників потрапили за ґрати, інші втекли з країни.

Рахмон є єдиним пострадянським керівником, який править довше, ніж білоруський Олександр Лукашенко.

Вибори відбуваються на тлі поглиблення економічних негараздів Таджикистану через пандемію COVID-19: сотні тисяч робітників-мігрантів не можуть поїхати працювати до Росії, і це суттєво скорочує потік грошових переказів, необхідних для підживлення місцевої економіки.
…