Чехія прийняла на лікування 43 потерпілих у ході протестів з Білорусі

Станом на зараз Чехія надала допомогу 10 білорусам, постраджалим під час протестів проти режиму Олександра Лукашенка. Про це повідомило видання ČTK Česke Noviny на основі даних Міністерства внутрішніх справ Чехії.

10 жовтня чеське МВС заявило, що ці громадяни Білорусі постраждали від рук співробітників сил безпеки, деякі з них досі мають сліди тортур. Майже всім потрібна психологічна допомога.

Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ

«Ми розраховуємо, що загалом приїде близько 50 пацієнтів. Зараз наймолодшому з них 15 років, найстаршому – 56 років », – повідомили у міністерстві.

За словами міністра внутрішніх справ Яна Гамачека, травми постраждалих виявилися більшими, ніж очікувалося.

«Це вогнепальні поранення, численні переломи тіла, травми очей і вух після вибуху гранати, а у деяких людей навіть є сліди тортур», – сказав Гамачек.

Витрати на лікування, в тому числі транспорт, покрило Міністерство внутрішніх справ Чехії.

Пацієнтів відбирала спеціальна гуманітарна рада, до складу якої входили представники білоруської діаспори в Чехії. Білорусів перевозили до Чехії індивідуально повітряним або наземним транспортом.

 

У ОБСЄ закликають Вірменію та Азербайджан обмінятися полоненими та загиблими, МКЧХ пропонує допомогу

Чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еда Рама привітав новини про домовленість між Азербайджаном та Вірменією про припинення вогню, йдеться в заяві ОБСЄ 10 жовтня.

«Нам потрібна стабільність, як на місці, так і в процесі, курованому співголовами Мінської групи. Угода, якої вночі (проти 10 жовтня – ред.) досягнули в Москві Вірменія та Азербайджан, відкриває нам шлях до відновлення змістовних переговорів у погодженому форматі», – повідомляє пресслужба організації.

Рама висловив стурбованість зростом кількості загиблих через загострення в Нагорному Карабаху, а також закликав до гуманітарної паузи «для обміну військовополоненими та іншими затриманими, а також останками вбитих під час бойових дій».

Читайте також: Росія, Карабах і Донбас. У Путіна на Донбасі більш далекосяжні цілі

Міжнародний комітет Червоного Хреста вже висловив готовність сприяти обміну тілами загиблих під час воєнних дій у Нагорному Карабаху та полоненими військовослужбовцями.

«Ми сподіваємося, що ця процедура буде здійснена швидко, щоб тіла жертв бойових дій були повернуті їхнім родичам. Ми також готові сприяти звільненню осіб, які перебувають в ув’язненні у конфліктуючих сторін, щоб вони могли возз’єднатися зі своїми сім’ями», – зазначив директор Регіонального управління оперативної діяльності МКЧХ в Європі і Центральній Азії Мартін Шюпп.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Читайте також: Нагірний Карабах став ілюстрацією терміна «заморожений конфлікт» – преса про Донбас (рос.)

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

 

Вірменія та Азербайджан обмінялися звинуваченнями в порушенні перемир’я

Влада Азербайджану заявляє, що вірменські військовослужбовці спробували атакувати на двох напрямках після початку дії договору про перемир’я. Про це йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни 10 жовтня.

«Попри угоду про оголошення режиму припинення вогню о 12.00, вірменська армія здійснила спробу атакувати в Агдара-Тертерському та Фізулі-Джабраїльському напрямках. У той же час низка наших населених пунктів перебуває під артилерійським обстрілом збройних сил Вірменії. Територія Тертерського і Агдамського районів обстрілюють противником », – йдеться в заяві відомства.

Натомість, як передає видання «Кавказький вузол», Вірменія звинуватила Азербайджан в обстрілах населеного пункту Гадрут та наступ на південному напрямку фронту.

Читайте також: Росія, Карабах і Донбас. У Путіна на Донбасі більш далекосяжні цілі

«Військові сили Азербайджану тримають під вогнем місто Гадрук», – повідомив єдиний інформаційний центр Вірменії у фейсбуці.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

 

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ

Олександр Лукашенко 10 жовтня відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки. Там він зустрівся з політв’язнями Віктором Бабариком і його сином Едуардом, Лілією Власовою, Юрієм Васкрасенськім та іншими, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на телеграм-канал «Пул Первого», близький  до пресслужби Лукашенка.

За повідомленням, Лукашенко розмовляв із ув’язненими чотири з половиною години, але про що саме, не розголошується. Телеграм-канал стверджує, на зустрічі були присутні ув’язнені члени опозиційної Координаційної ради та Об’єднаного штабу. На фотографії видно Віктора та Едуарда Бабарико, Лілія Власова, Юрій Воскресенський.

Читайте також: «Це та Маша, яку я знаю все життя». Розмова з сестрою Марії Колесникової

Також присутні таблички з іменами «Віталій Шкляров» та «Ілля Салей», але обличчя людей, які сидять за ними, не видно.

Віктор Бабарико перебуває під арештом з 18 червня. Його звинувачують в економічних злочинах, хоча сам він пов’язує кримінальне переслідування з політичною діяльністю.

 

Росія: у Хабаровську розігнали акцію на підтримку Сергія Фургала

Поліція у російському Хабаровську затримала три десятки людей на акції на підтримку арештованого колишнього губернатора краю Сергія Фургала. Ці дані, з посиланням на пресслужбу мерії, наводить «Интерфакс».

Місцевий журналіст, представник регіонального штабу Олексія Навального – Андрій Пастухов повідомив «МБХ медіа» про 40 затриманих, серед яких виявився координатор штабу засновника ФБК Олексій Ворсін. Також серед затриманих, за даними «МБХ медіа», кілька співробітників ЗМІ і блогерів. Видання зазначає, що поліція вперше розігнала мирний виступ на підтримку Фургала. Акція не була узгоджена з владою, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

«Звичайна суботня мирна акція. Близько 15 години люди вирішили розгорнути намети. З’явилася поліція, яка наказала прибрати намети, інакше застосують фізичну силу. Мітингувальники відмовилися слухатися поліцію, після чого з будівлі уряду вийшли співробітники ОМОН і почали силою розганяти, забирати людей, згортати намети», – розповів Пастухов. За його ж словами, внаслідок жорсткого розгону деякі учасники акції отримали травми, двох людей госпіталізували.

У пресслужбі міської адміністрації повідомили, що після ходи і мітингу, які традиційного починаються о 12 годині за місцевим часом, «учасники протесту демонстративно розбили намети прямо на газонах головної міської пам’ятки». У мерії також заявили, що до наметів протестувальники принесли потужні динаміки, через які запустили трансляцію гасел, чим нібито заважали «перехожим і гостям міста».

 

«Интерфакс» зазначає, що акція розпочалася з мітингу на площі Леніна перед будівлею уряду Хабаровського краю. Прихильники колишнього губернатора близько години скандували гасла на його підтримку. Після ходи вони повернулися на площу Леніна, після чого на місце прибули силовики і почався розгін.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.

29 мільйонів жінок та дівчат є жертвами сучасного рабства – доповідь

Нині 29 мільйонів жінок та дівчат є жертвами рабства, яке проявляється, зокрема, у примусовій праці та примусових шлюбах, а також підневільному становищі у сім’ї. Про це йдеться у новій доповіді за результатами спільної роботи організації Walk Free, Міжнародної організації праці та Міжнародної організації з міграції, обидва агентства ООН, повідомляє агентство Reuters

Грейс Форрест, співзасновниця організації Walk Free, яка виступає проти рабства, заявила e п’ятницю на пресконференції ООН, що сьогодні кожна 130 жінка і дівчинка живе в сучасному рабстві.

«Реальність така, що сьогодні в рабстві живе більше людей, ніж будь-коли в історії людства», – наголосила вона, зазначивши, що Walk Free визначає сучасне рабство «як систематичне позбавлення людини свободи, при якому одна людина використовує інша для особистої або фінансової вигоди».

Згідно доповіді, жінки становлять 99 відсотків усіх жертв примусової сексуальної експлуатації, 84 відсотки всіх жертв примусового шлюбу і 58 відсотків усіх жертв примусової праці.

Форрест наголосила, що оцінка числа жінок і дівчат, які перебувають у сучасному рабстві, не враховує наслідків пандемії, яка призвела до «різкого збільшення числа примусових і дитячих шлюбів і експлуатації праці в усьому світі».

Форрест заявила, що Walk Free і програма ООН «Кожна жінка, кожна дитина» запускають глобальну кампанію з вимогою вжити заходів щодо викорінення сучасного рабства. Кампанія закликає покласти край дитячим і примусовим шлюбам, за які у 136 країнах ще не запроваджена кримінальна відповідальність. Також кампанія містить заклик до ліквідації легалізованих систем експлуатації, зокрема таких, які юридично пов’язують міграційний статус працівників з роботодавцем чи спонсором на період дії контракту.

Кампанія також закликає транснаціональні корпорації до прозорості і підзвітності. «Ми знаємо, що жінки і дівчата стикаються з безпрецедентним рівнем експлуатації та примусової праці в ланцюжках поставок товарів, які ми купуємо і використовуємо щодня – одягу, кави, техніки», – зазначила Форрест.

 

Пакистан заблокував TikTok через «аморальний» контент

Пакистанський телекомунікаційний регулятор заявив, що заблокував китайський застосунок TikTok через неможливість відфільтрувати «аморальний та непристойний» контент. Заборона оголошена з огляду на «скарги різних верств суспільства», заявив 9 жовтня Пакистанський орган телекомунікацій (РТА).

TikTok у Пакистані попереджали про необхідність фільтрування такого вмісту, але програма не дотрималася настанов, повідомляє регулятор, але заявляє, що перегляне заборону за умови функціонування задовільного механізму TikTok щодо модерації незаконного вмісту.

Сервіс TikTok заявив, що прагне дотримуватися закону на ринках, де працює. «Ми регулярно спілкуємось із PTA і продовжуємо з ними співпрацювати. Ми сподіваємося узгодити рішення, яке допоможе нам надалі служити енергійній та креативній спільноті країни», – заявила компанія.

TikTok, що належить китайській компанії ByteDance, перебуває під посиленим контролем, коли його популярність зросла у всьому світі, в тому числі серед пакистанської молоді, яка становить близько 70% населення консервативної країни.

Заборона TikTok у Пакистані запроваджена через кілька місяців після того, як сінгапурська платформа прямих трансляцій Bigo Live була заблокована з тієї ж причини, а платформа обміну відео YouTube була попереджена про потребу фільтрування «вульгарності та ненависті».

Ці кроки правозахисники в Пакистані розцінювали як спробу обмежити вільний потік інформації в інтернеті.

Росія: учасника Pussy Riot заарештували на 30 діб за акцію з прапорами ЛГБТ

Районний суд у столиці Росії Москві 9 жовтня заарештував на 30 діб учасника Pussy Riot Олександра Софєєва – за акцію з прапорами ЛГБТ на будівлях ФСБ, адміністрації президента, Верховного суду та інших. Про це повідомила муніципальна депутатка Людмила Штейн.

Софєєва визнали винним у повторному порушенні порядку проведення публічного заходу. У лютому цього року активіста оштрафували на 15 тисяч рублів за участь в акції на підтримку політв’язнів біля будівлі Державної думи.

7 жовтня група Pussy Riot приурочила акцію проти державної гомофобії до дня народження президента Росії Володимира Путіна. Учасники акції вимагали розслідувати вбивства і викрадення геїв, лесбіянок, транссексуалів і квір-людей у Чечні, припинити переслідування активістів та організацій, що допомагають ЛГБТК-спільноті, легалізувати одностатеві партнерства, а також скасувати чинний закон про пропаганду так званих нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх.

Данія оголосила про підтримку санкцій Євросоюзу за отруєння Навального

Данія готова приєднатися до Євросоюзу, який готує санкції проти Росії через ймовірне отруєння «Новачком» російського опозиціонера Олексія Навального. Про це журналістам в Москві заявив міністр закордонних справ Данії Йеппе Кофод, який провів переговори з главою російського МЗС Сергієм Лавровим, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За словами датського дипломата, його країна «категорично засуджує спробу замаху на Олексія Навального в Росії із застосуванням бойової хімічної речовини». Кофод наголосив, що отруєння Навального підтвердили лабораторії в Німеччині, Швеції та Франції, а також експерти Організації по забороні хімічної зброї.

«Ми вимагаємо прозорого, всебічного і ретельного розслідування, щоб встановити, хто намагався отруїти Навального, і щоб винні не уникнули відповідальності», – заявив дипломат.

Лавров, у свою чергу, відкинув коментарі Кофода, повторивши позицію Москви, що Кремль не причетний до події, і що Росія досі не отримала ніяких доказів від ФРН, де Навальний проходив лікування і продовжує курс реабілітації. «Ми чуємо оголошення, погрози, попередження, що будуть запроваджені санкції, вже перераховуються якісь персонажі, яких піддадуть цим покаранням за те, що був отруєний Олексій Навальний. Нас уже не дивує, що Євросоюз діє без суду і слідства», – цитує Сергія Лаврова «Интерфакс».

 

Напередодні французька газета Le Monde написала, що Франція і Німеччина визначилися з санкційним списком за отруєння Навального. За даними видання, до цього списку потрапили співробітники адміністрації російського президента Володимира Путіна і силових структур. У переліку згадано також Державний науково-дослідний інститут органічної хімії і технології (ДержНДІОХТу) – в зв’язку з даними про розробки «Новачка».

Кореспондент Радіо Свобода раніше повідомив, що глави МЗС країн-членів Європейського союзу можуть домовитися про санкції проти тих, хто стоїть за отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального. 

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

Президент Киргизстану відправив у відставку уряд

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про відставку уряду на чолі з прем’єр-міністром Кубатбеком Бороновим. Про це повідомила пресслужба глави держави. Указ вступає в силу з моменту підписання.

На пост глави уряду Киргизстану зараз, судячи з повідомлень, претендують кілька кандидатів. Один з них – звільнений з колонії колишній депутат Садиров Жапаров, якого багато в Киргизстані пов’язують з Жеенбекова.

6 жовтня Жапаров вже був призначений прем’єр-міністром Киргизстану неповним складом парламенту, що викликало розкол в опозиції. В країні утворилися дві координаційні ради: прихильники однієї підтримують Жапарова як прем’єра, а другого – не підтримують. Вранці 9 жовтня лідери партій «Республіка», «Ата Мекен», «Бір Бол» і «Реформа» висунули ще одного кандидата в прем’єри – опозиційного політика Омурбека Бабанова.

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 9 жовтня підписав указ про введення на території Бішкека режиму надзвичайного стану. Як йдеться на сайті глави держави, надзвичайний стан запроваджується із 20:00 9 жовтня до 8:00 21 жовтня 2020 року. 

У ніч на 9 жовтня Сооронбай Жеенбеков оприлюднив звернення, в якому висловив готовність піти у відставку, «як тільки країна повернеться на шлях законності», буде призначена дата нових парламентських виборів і легітимізоване призначення нового уряду.

Після подій у ніч з 5 на 6 жовтня, коли учасники мітингу проти результатів парламентських виборів захопили «Білий дім», в якому засідає парламент і розташована адміністрація президента, Сооронбай Жеенбеков зник із публічного поля, але його пресслужба періодично поширювала звернення від імені голови держави. При цьому щоразу стверджувалося, що він перебуває в Бішкеку і межі Киргизстану не залишав.

Риторика цих заяв змінювалася з кожним днем, і якщо спочатку Сооронбай Жеенбеков розцінював останні події в країні як «спробу захоплення влади», наголошуючи, що залишається легітимним президентом, то пізніше оголосив про готовність до переговорів.

8 жовтня ввечері речниця президента Киргизстану Толгонай Стамалієва заявила, що він не збирається у добровільну відставку.

Раніше відставки президента вимагали представники партій, не згодних із результатами парламентських виборів, що пройшли 4 жовтня. Потім стало відомо, що низка депутатів Жогорку Кенеша ініціює процедуру імпічменту. Із проханням залишити посаду президента до Сооронбая Жеенбекова звернулися і юристи Киргизстану.

За час заворушень у Киргизстані постраждали більше ніж тисяча людей, один учасник протестів загинув.

Міністри закордонних справ ЄС можуть домовитися про санкції за отруєння Навального 12 жовтня

Міністри закордонних справ ЄС можуть домовитися про санкції за отруєння Навального 12 жовтня

Глави МЗС країн-членів Європейського союзу можуть домовитися про санкції проти тих, хто стоїть за отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Схоже, у понеділок між міністрами закордонних справ ЄС буде досягнута політична домовленість про продовження санкцій ЄС проти тих, хто стоїть за нападом на Навального. буде складено перелік осіб та організацій, щодо яких буде застосовано заморожування активів та заборону на отримання віз», – мовиться у повідомленні.

 

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

 

На початку вересня офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося.

Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика і стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Кремль сумнівається в тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили.

Білорусь відкладає запуск АЕС поблизу кордону з Литвою

Білорусь заявляє, що відкладає на два роки, до 2022-го, запуск першого реактора нової АЕС в Островці Гродненської області, яку будує російська корпорація.

АЕС, розташовану поблизу кордону з Литвою, мали запустити 6 жовтня. Проте 9 жовтня уряд видав розпорядження про перенесення цих термінів.

АЕС розташована всього приблизно за 50 кілометрів від столиці Литви, Вільнюса.

Влада Литви висловлювала занепокоєння щодо безпеки ядерного об’єкта і раніше оголошувала про плани закупити таблетки йоду напередодні пуску АЕС.

У самій Литві єдину атомну електростанцію закрили 10 років тому.

Плани з будівництва АЕС Олександр Лукашенко озвучив у 2008 році, коли Мінськ отримав на цей проєкт позику в 10 мільярдів доларів від Москви.

Генеральним підрядником будівництва Білоруської АЕС є російська корпорація «Атомстройекспорт».

 

У парламенті Данії, видаючи себе за Тихановську, 40 хвилин виступала невідома людина

Парламент Данії повідомив, що невідома людина 6 жовтня виступала по відеозв’язку на засіданні Комітету з питань зовнішньої політики, видаючи себе за лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. Це вдалося зробити завдяки тому, що, коли почалася зустріч, у «Тихановської» і її співробітників нібито виникли проблеми з камерою на комп’ютері, і тому її обличчя було неможливо побачити.

На зустрічі йшлося про політичну ситуацію в Білорусі і те, як Данія може підтримати білоруський народ у його боротьбі за демократію і права людини. Зустріч тривала близько 40 хвилин. 

Під час зустрічі депутати зрозуміли, що щось не так, і голова завершив засідання. Пізніше, коли представники комітету зв’язалися зі соратниками Світлани Тихановської, ті повідомили, що вона не брала участі в такій зустрічі. 

Хто саме був на зв’язку з комітетом – у данському парламенті не повідомляють.

Однак парламентарі наголосили, що в ході зустрічі «не було сказано нічого, що могло б поставити під загрозу зовнішньополітичну лінію Данії».

«Я сподіваюся, що це просто грубий жарт, але це також дає привід для роздумів», – зауважив Мартін Лідегор, голова Комітету з питань зовнішньої політики парламенту Данії.

Його заступник Міхаель Оструп Єнсен заявив агенції Reuters, що наразі не знає, хто стоїть за обманом, але вказав на ознаки російського сліду.

«Це може з’явитися в сатиричному шоу в російськомовній країні, або це може бути незграбна спроба шпигунства чи поганий жарт. Я не наважуся сказати», – заявив Лідегор.

«Головуючий у майбутньому завжди буде вимагати, щоб камера була увімкнена, коли комітет віртуально зустрічається з учасниками зовнішніх зустрічей», – сказав за підсумками засідання Міхаель Оструп Єнсен.

Тихановська останні кілька днів проводить особисті й віртуальні зустрічі з лідерами країн ЄС і виступає в парламентах різних країн і органах Євросоюзу. Вона зустрічалася з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

МВС Білорусі оголосив Тихановську в міждержавний розшук.

 

Трамп зможе повернутися до публічної діяльності 10 жовтня – Білий дім

Президент США Дональд Трамп завершив лікування проти коронавірусного захворювання COVID-19 і може повернутися до публічної діяльності 10 жовтня, повідомив лікар Білого дому.

«Субота (10 жовтня) буде 10-им днем з моменту встановлення діагнозу в четвер, і, виходячи з діагностики, яку проводила команда, я цілком сподіваюся на те, що президент повернеться до громадської діяльності до того часу», – сказав лікар Шон Конлі. 

В оприлюдненій Білим домом заяві лікаря вказано, що Трамп «надзвичайно добре» відреагував на лікування і не показав ознак «прогресування хвороби».

Трамп 1 жовтня оголосив, що заражений вірусом і провів три дні в лікарні, перш ніж 5 жовтня повернувся до Білого дому.

Після оголошення Конлі президент США заявив, що може спробувати взяти участь у мітингу 10 жовтня.

«Я думаю, що я спробую провести мітинг у суботу ввечері, якщо у нас буде достатньо часу, щоб його організувати», – заявив Трамп, виступаючи на Fox News, додавши, що, ймовірно, це буде у Флориді, а потім у Пенсільванії 11 жовтня.

Трамп раніше заявляв, що не вважає, що він заразний, і почувається досить добре, щоб відновити передвиборчі мітинги. Це викликало занепокоєння серед експертів у галузі охорони здоров’я щодо поширення коронавірусу.

Тисячі людей відвідують мітинги Трампа, і багато хто не носить масок, які, за словами медиків, є хорошим способом для запобігання поширенню вірусу. Президента також критикували за те, що він не постійно носив маску, і що насміхався над своїм опонентом на виборах 3 листопада Джо Байденом через її носіння.

Напередодні комісія, яка проводить президентські дебати на виборах у США, запропонувала провести їх 15 жовтня у віртуальному режимі, однак президент Дональд Трамп у такому форматі відмовляється брати у них участь.

Крім президента Трампа, на COVID-19 захворіла його дружина Меланія. Коронавірусну хворобу виявили також у декількох співробітників Білого дому.

Росія: слідчі повернули родині речі журналістки, яка вчинила самоспалення

Слідчі в російському місті Нижній Новгород повернули чоловікові загиблої Ірини Славіної особисті речі, вилучені під час обшуку у журналістки. Про це повідомив адвокат Олександр Караваєв.

За його словами, у слідчих залишився тільки мобільний телефон Славіної. Вони повернули комп’ютер, ноутбуки, флешки і блокноти. Караваєв зазначив, що як і слід було очікувати, жодного доказового значення для кримінальної справи вилучені речі не мали.

2 жовтня головний редактор видання «Коза Прес» Ірина Славіна вчинила акт самоспалення біля будівлі регіонального управління МВС, написавши незадовго до цього у фейсбуці: «У моїй смерті прошу звинувачувати Російську Федерацію».

За день до цього у Славіної відбувся обшук у кримінальній справі, порушеній проти підприємця Михайла Іоселевича. Його звинувачують у здійсненні на території Росії діяльності небажаної організації – в приміщенні, яке йому належить, за версією слідства, влаштовували лекції активісти руху «Відкрита Росія».

Під час обшуку у Славіної вилучили всі електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами, ноутбук дочки, телефон чоловіка. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала журналістка, зазначивши, що жодного стосунку до «Відкритої Росії» ніколи не мала.

Правозахисники і журналісти вимагають від Слідчого комітету розслідувати причини самоспалення Славіної за статтею про доведення до самогубства.

Жеенбеков не збирається у відставку – речниця президента Киргизстану

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков не збирається у добровільну відставку, заявила 8 жовтня його речниця Толгонай Стамалієва.

Вона також стверджує, що Жеенбеков не отримував заяву про відставку голови уряду Киргизстану Кубатбека Боронова. «Так, пишуть у ЗМІ, що Боронов написав заяву, але на підпис до президента вона не надходила», – цитує Стамалієву агенція «Інтерфакс».

Із 5 жовтня в столиці Киргизстану Бішкеку тривають акції проти оголошеної перемоги на парламентських виборах пропрезидентських сил. Центрвиборчком офіційно скасував підсумки голосування після того, як демонстранти зайняли парламент і кілька урядових будівель. Протестувальники також звільнили з ув’язнення колишнього президента Алмазбека Атамбаєва і його прихильників. Члени кількох опозиційних партій заявили, що планують повалити президента Жеенбекова і створити новий кабінет міністрів.

Пресслужба киргизького парламенту поінформувала 8 жовтня, що Сооронбай Жеенбеков, який після початку масових протестів не з’являвся на публіці, провів переговори про відновлення порядку в країні з деякими законодавцями.

За час заворушень у Киргизії постраждали більше тисячі людей, один учасник протестів загинув.

 

 

Кількість постраждалих внаслідок вибухів на артскладах у Росії зросла до 16

Кількість постраждалих внаслідок вибухів на складі з боєприпасами під Рязанню у Росії зросла до 16. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Всіх постраждалих госпіталізували, одного з них відправили до реанімації.

Як повідомляє агентство «Интерфакс», внаслідок інциденту пошкоджено понад 20 будівель. Ліквідацією наслідків вибухів займаються півтори тисячі людей і майже 400 одиниць техніки.

В регіоні евакуйовано понад дві тисячі жителів з 14 населених пунктів у радіусі до 10 кілометрів. Приблизно стільки ж жителів покинули район за власною ініціативою. У деяких школах дітей достроково відправили на канікули.

У Міноборони заявили, що причина інциденту – загоряння сухої трави в районі складів. Пожежа почалася вдень 7 жовтня. Відразу після загоряння почалися вибухи. Вони тривали до ранку четверга.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу в зв’язку з інцидентом.

США: комісія пропонує зробити наступні президентські дебати віртуальними. Трамп відмовляється

Комісія, яка проводить президентські дебати на виборах у США  запропонувала провести їх 15 жовтня у віртуальному режимі, однак президент Дональд Трамп в такому форматі відмовляється брати у них участь.

Вранці 8 жовтня комісія повідомила, що рішення про зміну формату дебатів ухвалили «для захисту здоров’я та безпеки усіх, хто бере участь у дебатах». Заплановано, що кандидати спілкуватимуться віддалено, а модератор та інші учасники заходу перебуватимуть у Маямі.

В телефонному інтерв’ю телеканалу FoxNews Трамп заявив, що не збирається «сидіти за комп’ютером» і дискутувати, назвавши це «смішним».

 

Позитивний тест на COVID-19 Трамп отримав 1 жовтня. Це викликало побоювання, що інфікуватися могли учасники дебатів 29 вересня, зокрема суперник Трамп Джо Байден та модератор Кріс Воллес. Втім тест Байдена пізніше показав негативний результат.

Главу Білого дому виписали з лікарні 5 жовтня. За даними Центру з контролю і профілактики захворювань США, люди з легкими чи незначними симптомами COVID-19 можуть бути заразними протягом 10 днів, і на цей період мають бути ізольовані.

«Я взагалі не думаю, що я заразний», – сказав Трамп Fox Business Network, наполягаючи на тому, щоб негайно повернутися до проведення виборчої кампанії.

 

Байден заявив, що він і Трамп «не повинні проводити дебати», поки президент має позитивний тест на COVID-19.

Представник передвиборної кампанії Трампа заявив, що президент, швидше за все, замість дебатів «влаштує мітинг».

Нобелівську премію з літератури присудили американській поетесі

Нобелівську премію з літератури цього року отримає американська поетеса Луїза Глюк.

Премію присудили з формулюванням «за ясний поетичний голос, який з суворою красою робить індивідуальне існування універсальним».

 

Глюк отримала Пулітцерівську премію у 1993 році за поетичну збірку «Дикий ірис» та Національну книжкову премію США у 2014 році.

Минулого року премію отримали два письменника Ольга Токарчук за 2018 рік і Петер Гандке – за 2019.

 

Нобелівська премія з літератури вручається з 1901 року.

Розмір Нобелівської премії цього року виріс на один мільйон і складає 10 мільйонів шведських крон. Це трохи більше одного мільйона доларів.

Фонд Навального вимагає від ФСБ порушити справу про розробку забороненої хімічної зброї в Росії

Юристи Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального подали до ФСБ Росії заяву з вимогою порушити кримінальну справу про розробку, виробництво й накопичення забороненої хімічної зброї. Такий крок пов’язаний із отруєнням Навального бойовою хімічною речовиною «Новачок», йдеться в повідомленні в телеграм-каналі юридичної служби ФБК.

Слідчі ФСБ протягом трьох діб повинні вирішити, чи порушувати кримінальну справу, додав юрист В’ячеслав Гімаді.

«Згідно з доповіддю голови Державної комісії з ліквідації хімічної зброї від 27.09.2017 року, Росія завершила ліквідацію всіх наявних запасів хімічної зброї. Однак отруєння Олексія Навального токсином із сімейства «Новачок» свідчить не тільки про застосування, але і про розробку, виробництво і накопичення забороненої хімічної зброї на території Росії», – йдеться в заяві.

Організація із заборони хімічної зброї повідомила, що її експерти підтвердили: Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Раніше таких висновків дійшли фахівці лабораторії бундесверу, також їх підтвердили в незалежних центрах у Швеції та Франції.

Влада Росії заявляє, що аналізи, взяті у Навального в Омську, не показали наявності отрути.

У США відбулися дебати кандидатів у віцепрезиденти

У Солт-Лейк Сіті (штат Юта) відбулися дебати кандидатів у віцепрезиденти США між республіканцем Майком Пенсом і демократкою Камалою Гарріс. 

Це були перші та єдині дебати кандидатів у віцепрезиденти на виборах-2020 і вони різко контрастували з першими дебатами кандидатів у президенти Дональда Трампа і Джо Байдена.

Пенс і Гарріс не ображали і рідко перебивали одне одного. Але модераторці Сюзан Пейдж із USA Today часто доводилося робити зауваження Пенсу за те, що він виступав довше за відведений час.

Дискусія розпочалася питанням про реакцію адміністрації Трампа на пандемію COVID-19, внаслідок якої померли понад 210 тисяч американців. Пенс захищав кроки влади, а Гарріс різко критикувала.

Гарріс, зокрема, назвала дії Білого дому «найбільшим провалом американського уряду». Водночас Пенс підкреслив, що президент Трамп заборонив в’їзд у США з Китаю, як тільки стало відомо про виявлення заражених коронавірусним захворюванням на західному узбережжі США.

Трамп, що після дебатів написав у твіттері про перемогу Пенса на дебатах, сам ще одужує від COVID-19, яким також заразилися багато співробітників Білого дому, його дружина й інші представники уряду.

Нагадування про те, як пандемія змінила життя, було і на сцені дебатів: кандидатів розсадили на відстань у майже чотири метри й поставили між ними дві прозорі перегородки.

Кандидати у віцепрезиденти торкнулися й інших тем: стану економіки, расових відносин, призначення члена Верховного суду, визнання результатів президентських виборів. 

Камала Гарріс поклала провину за нинішній стан економіки на президента Трампа. У відповідь Майк Пенс заявив, що в дійсності економіка успішно розвивалася і реальні заробітки американців росли аж до спалаху пандемії.

Проведені минулого тижня перші дебати кандидатів у президенти між Дональдом Трампом і Джо Байденом перетворилися на емоційну перепалку. 

 

Білоруську опозиціонерку, яка хотіла зустрітися з Путіним, оголосили в розшук у Росії

Колишня кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська оголошена в розшук на території Росії, повідомляє база даних МВС Росії.

У документі йдеться, що Тихановську розшукують за статтею Кримінального кодексу, але стаття, за якою її оголосили в розшук, не вказана.

5 жовтня Тихановська заявила, що хоче зустрітися з Путіним, «щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».

У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 

Німеччина: Шредер позивається до Bild через «хлопчика на побігеньках у Путіна»

Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер заявив, що позивається до газети Bild через інтерв’ю з російським опозиційним політиком Олексієм Навальним. Про це пишуть німецькі засоби інформації.

Інтерв’ю з Навальним було опубліковане 6 жовтня. У ньому російський опозиціонер назвав Шредера «хлопчиком на побігеньках у Путіна». Крім того, за словами Навального, колишній канцлер отримував від президента Росії таємні платежі. При цьому опозиціонер визнав, що доказів у нього немає.

Шредер назвав заяви Навального помилковими. Він також зазначив, що Bild поширила інформацію, не звернувшись до нього по коментар.

Ґергард Шредер обіймав посаду федерального канцлера Німеччини з 1998 до 2005 року. На початку 2000-х років був одним з ініціаторів будівництва першої гілки газопроводу «Північний потік». З 2017 року Шредер очолює раду директорів корпорації «Роснєфть».

Контакти Путіна з Тихановською не плануються – речник

Контакти президента Росії Володимира Путіна з колишньою кандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тихановською не плануються, повідомив речник російського лідера Дмитро Пєсков.

«Пані Тихановська не перебуває в Білорусі, навряд чи можна сказати, що вона якось бере участь у житті Білорусі. Будь-які контакти не плануються», – сказав Пєсков.

5 жовтня Тихановська заявила, що хоче зустрітися з Путіним, «щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка». 

У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

У Киргизстані триває політична криза

У Киргизстані після парламентських виборів і масових протестів проти оголошених підсумків триває політична криза. Неочевидно, хто контролює силові структури, хто є чинним прем’єр-міністром країни, де перебуває президент і чи має він реальну владу.

У столиці країни Бішкеку створені кілька паралельних владних структур. Тривають масові мітинги, а також спроби захоплення підприємств промисловості і торгівлі, яким протистоять народні дружини.

Підсумки парламентських виборів були офіційно скасовані. Це сталося після того, як демонстранти, незадоволені оголошеними результатами, зайняли будівлю парламенту та кілька урядових будівель, звільнили з ув’язнення колишнього президента Алмазбека Атамбаєва і його прихильників.

Прем’єр-міністр країни пішов у відставку. Група депутатів парламенту попереднього скликання проголосила новим прем’єром опозиційного політика Садира Жапарова. З цим рішенням не погодилася частина опозиційних сил. Вони стверджують, що на засіданні не було кворуму. Противники Жапарова створили свою координаційну раду, до якої увійшли представники кількох партій. Іншу координаційну раду було створено напередодні.

У центрі Бішкека триває мітинг, учасники якого виступають проти призначення Жапарова та закликають до імпічменту глави держави.

Незрозуміло, де перебуває президент Сооронбай Жеенбеков. Його речник каже, що він у Бішкеку. Жеенбеков двічі виступав після виборів зі зверненнями, однак на публіці не з’являвся. Він каже, що не пішов у відставку і залишається президентом. Але невідомо, чи підкоряються йому будь-які силові структури.

Масові демонстрації розпочалися 5 жовтня. Протести підтримали опозиційні партії, яких у Киргизстанів більше десяти. За час заворушень постраждали понад 700 людей, одна людина загинула.

У Німеччині починається суд у справі Хангошвілі, вбитого «за замовленням влади Росії»

У Вищому земельному суді Берліна 7 жовтня розпочинається кримінальний процес над росіянином, підозрюваним у вбивстві в Берліні грузина та колишнього чеченського повстанського командира Зелімхана Хангошвілі. Він був застрелений у центрі німецької столиці 23 серпня 2019 року. 

За даними німецького слідства, громадянина Росії підозрюють у скоєнні злочину «за замовленням російської влади».

Федеральна прокуратура Німеччини в своєму обвинувальному висновку раніше поклала на керівництво Росії відповідальність за те, що воно віддало наказ скоїти вбивство.

Підозрюваний у вбивстві росіянин був затриманий по гарячих слідах. Він в’їхав до Німеччини за паспортом на ім’я Вадима Соколова, однак слідчі вважають, що це ім’я вигадане. 

Розслідувальна група Bellingcat і її партнери стверджують, що встановили його справжнє ім’я – Вадим Красиков.

Його розшукувала влада Росії за звинуваченням у замовних вбивствах, проте потім скасувала ордер на його арешт. За даними Bellingcat, Красиков активно спілкувався з ветеранами підрозділу ФСБ «Вимпел» і чинними співробітниками ФСБ.

Також слідство вважає, що у нього був спільник Роман Д., який також має відношення до спецслужб. Bellingcat стверджує, що це Роман Давидов, колишній офіцер спецпідрозділу ФСБ. Його роль у вбивстві поки що незрозуміла.

Німеччина раніше звинуватила російську владу в небажанні співпрацювати в розслідуванні справи, у зв’язку з чим з Берліна були вислані кілька російських дипломатів. Офіційна Москва називає звинувачення на свою адресу «абсолютно безпідставними».