Author: Worldnews

У Вищому земельному суді Берліна 7 жовтня розпочинається кримінальний процес над росіянином, підозрюваним у вбивстві в Берліні грузина та колишнього чеченського повстанського командира Зелімхана Хангошвілі. Він був застрелений у центрі німецької столиці 23 серпня 2019 року. 

За даними німецького слідства, громадянина Росії підозрюють у скоєнні злочину «за замовленням російської влади».

Федеральна прокуратура Німеччини в своєму обвинувальному висновку раніше поклала на керівництво Росії відповідальність за те, що воно віддало наказ скоїти вбивство.

Підозрюваний у вбивстві росіянин був затриманий по гарячих слідах. Він в’їхав до Німеччини за паспортом на ім’я Вадима Соколова, однак слідчі вважають, що це ім’я вигадане. 

Розслідувальна група Bellingcat і її партнери стверджують, що встановили його справжнє ім’я – Вадим Красиков.

Його розшукувала влада Росії за звинуваченням у замовних вбивствах, проте потім скасувала ордер на його арешт. За даними Bellingcat, Красиков активно спілкувався з ветеранами підрозділу ФСБ «Вимпел» і чинними співробітниками ФСБ.

Також слідство вважає, що у нього був спільник Роман Д., який також має відношення до спецслужб. Bellingcat стверджує, що це Роман Давидов, колишній офіцер спецпідрозділу ФСБ. Його роль у вбивстві поки що незрозуміла.

Німеччина раніше звинуватила російську владу в небажанні співпрацювати в розслідуванні справи, у зв’язку з чим з Берліна були вислані кілька російських дипломатів. Офіційна Москва називає звинувачення на свою адресу «абсолютно безпідставними». 

 
…

Комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді повідомив у середу, що отримав позитивний результат тесту на COVID-19.

У понеділок Гранді відкрив тижневе засідання Виконавчого комітету Управління верховного комісара ООН у справах біженців у режимі відеоконференції.

Сам він спілкуватиметься з комітетом з дому, оскільки має перебувати у самоізоляції.

Гранді додав, що у нього легкі симптоми хвороби, тому він сподівається скоро одужати.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 7 жовтня у світі підтверджено понад 35,8 мільйона випадків захворювання на COVID-19, померли 1 050 188 людей, одужали майже 25 мільйонів людей.
…

Журналістку Ірину Славіну з Нижнього Новгороду, що в Росії, поховали 6 жовтня. Громадянська панахида і прощання пройдуть у будь-якому випадку і за будь-якої погоди, повідомили напередодні її близькі. Ірина Славіна підпалила себе в п’ятницю, це сталося навпроти будівлі обласного управління МВС. Новина про самогубство нижегородської журналістки сколихнула суспільство. Рік тому вона написала пост, у якому міркувала на тему самоспалення через сповзання країни у війну, а перед самогубством звинуватила у своїй смерті російську державу. (Автор: Олексій Олександров. Відео телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»)
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрілася 6 жовтня в Берліні з колишньою кандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тихановською.

«Я дуже вдячна Німеччині та всім німецьким партіям, які так підтримують білоруський народ у його боротьбі за свободу, у його боротьбі за нові чесні та прозорі вибори», – сказала опозиціонерка після 45-хвилинної зустрічі.

Меркель наразі не коментувала результати діалогу.

У коментарях німецьким засобам інформації Тихановська звернулася до Німеччини з проханням підтримати розширені санкції ЄС щодо Білорусі, в тому числі включення Лукашенка до «чорного списку».

Перед зустріччю в телеграм-каналі Тихановської йшлося, що «на порядку денному буде участь Німеччини в організації переговорів про нові вибори в Білорусі».

У канцелярії Меркель раніше заявляли, що канцлер прийме Тихановську як одну з лідерок білоруської опозиції.

Німеччина, як і інші країни ЄС, не визнали легітимність перемоги Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі 9 серпня. Тихановська вже мала зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном під час його візиту до Литви, а також виступала в Європарламенті.

Прихильники Тихановської впевнені, що саме вона набрала більшість голосів на виборах. Головна вимога протестів у Білорусі, які тривають вже близько двох місяців, організація нових виборів.

В акціях протесту в Білорусі взяли участь сотні тисяч людей, найбільш масові марші відбуваються щонеділі. Демонстранти поводяться мирно, проте силовики, лояльні Лукашенку, їх затримують. У сутичках у перші дні після виборів загинули кілька протестувальників, десятки зазнали поранень, сотні повідомляли про побиття і знущання з боку співробітників правоохоронних органів.
…

Міністерство закордонних справ Росії увечері 6 жовтня звинуватило в упередженості результати експертиз Організації із заборони хімічної зброї, які підтвердили, що політик Олексій Навальний був отруєний речовиною групи «Новачок».

У МЗС заявили, що дві лабораторії ОЗХЗ, які проводили дослідження, «судячи з усього, теж мають стосунок до військово-політичних структур євроатлантичної «спільноти» і відзначили «цілком передбачувану оперативність», з якою Німеччина, яка відправила зразки в ОЗХЗ, погодилася з публікацією результатів.

«Таким чином, фантастична, по суті, історія, ініційована з подачі Берліна його євроатлантичними союзниками разом із керівництвом Технічного секретаріату ОЗХЗ, отримала своє продовження за заздалегідь спланованим конспірологічним сценарієм», – ідеться в повідомленні на сайті МЗС Росії.

ОЗХЗ повідомила раніше 6 жовтня, що її експерти підтвердили: Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Раніше таких висновків дійшли фахівці лабораторії бундесверу, також їх підтвердили в незалежних центрах у Швеції та Франції.

Влада Росії заявляє, що аналізи, взяті у Навального в Омську, не показали наявності отрути.
…

Парламент Киргизстану обрав нового прем’єр-міністра країни Садира Жапарова.

Позачергове засідання парламенту відбувалося в готелі «Достук» у Бішкеку.

На ньому депутати прийняли відставку Кубатбека Боронова.

У пресслужбі парламенту заявили агентству «Інтерфакс», що «найближчими днями, завтра-післязавтра, Жапаров повинен представити склад та структуру нового уряду».

У Бішкеку 5 жовтня відбувся мітинг проти підсумків парламентських виборів 4 жовтня. Учасники вимагали анулювати результати голосування і провести перевибори.

Увечері учасники мітингу виламали ворота біля «Білого дому», будівлі, в якій працюють парламент і президент. Через кілька хвилин пролунали постріли. Силовики почали розганяти мітинг із застосуванням спецзасобів, виникли сутички. Постраждали кілька сотень людей.

Після півночі мітингувальники захопили «Білий дім», а також будівлі Державного комітету нацбезпеки і телерадіокомпанії КТРК.

6 жовтня президент Сооронбай Жеенбеков доручив ЦВК вивчити всі факти порушень на виборах і запропонував, в разі необхідності, анулювати результати. ЦВК вирішила анулювати підсумки виборів.
…

Політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи «Новачок», ідеться в оприлюднених 6 жовтня висновках експертів Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ).

Фахівці відзначили, що конкретна речовина, якою був отруєний Навальний, формально не входить до списку заборонених. Але за своєю структурою вона близька до чотирьох інших агентів, які були заборонені організацією в листопаді 2019 року.

«Що означає «структурно схожі, але інші»? А те і означає: нова речовина сімейства «Новачок»…Тобто Росія більше не може навіть сказати «ну тут просто лежали на складі з 80-х років якісь флакончики «Новачка», ми за ними не встежили». Ні, сьогоднішній пресреліз ОЗХЗ фактично підтверджує, що зараз, у 2020 році, в Росії є активна програма розробки нових бойових отруйних речовини класу «Новачок», дике порушення всіх можливих і неможливих міжнародних норм і конвенцій», – прокоментував висновки ОЗХЗ соратник Навального Леонід Волков.

У Держдумі Росії вже назвали висновки ОЗХЗ «політично заангажованими». «Вони підтверджують лише те, що хотіли почути організатори найпотужнішої русофобської провокації імені Навального», – сказав голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький.

Про те, що Навальний був отруєний «Новачком», уряд Німеччини повідомив 2 вересня з посиланням на дані лабораторії бундесверу. Пізніше ці висновки були підтверджені незалежними центрами у Франції та Швеції.

Видання Der Spiegel і Die Zeit з посиланням на джерела в спецслужбах ще на початку вересня писали, що Навального отруїли новою, більш небезпечною версією «Новачка».
…

Європейський союз ухвалив рішення відкликати з Мінська частину послів, акредитованих у Білорусі, заявив міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау. При цьому він не уточнив, які саме посли і коли будуть відкликані. Раніше про відкликання свого посла з Мінська повідомило МЗС Литви.

«Спільно з Європейською службою зовнішніх дій і країнами – членами ЄС було ухвалене рішення відкликати для консультацій частину послів, акредитованих у Білорусі», – написав він у твіттері і подякував Євросоюзу за солідарність із Польщею і Литвою.

Голова польського зовнішньополітичного відомства заявив, що «пріоритетом залишається підтримка білорусів і їхнього прагнення до демократизації країни».

Раніше міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус писав про відкликання литовського посла з Мінська. Голова литовського МЗС заявив, що рішення ухвалене спільно з польськими колегами.

За словами Лінкявічуса, він провів переговори з головою зовнішньополітичної служби ЄС Жозепом Боррелем, головами МЗС Польщі й Німеччини Збіґнєвом Рау і Гайком Маасом щодо вимоги білоруської сторони про скорочення кількості співробітників у посольствах Литви і Польщі в Білорусі.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало від посольств Польщі й Литви скоротити кількість дипломатів, що працюють у країні. Там також повідомили, що послів Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликають у Мінськ для консультацій, і запропонували Варшаві й Вільнюсу послідувати цьому прикладу.

Литва і Польща тоді заявили, що не мають наміру відкликати своїх послів у Білорусі для консультацій.

 
…

У Нижньому Новгороді Росії у вівторок прощаються з журналісткою Іриною Славіною, головною редакторкою місцевого видання «Коза прес», яка 2 жовтня облила себе бензином і підпалила біля будівлі регіонального управління МВС. Перед актом самоспалення журналістка у фейсбуці написала, що у своїй смерті просить звинувачувати Російську Федерацію.

Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, громадянська панахида за зпгиблою проходить у Будинку вчених в Нижньому Новгороді. Попрощатися з Іриною Славіною прийшов губернатор регіону Гліб Нікітін. Раніше він запевнив, що домагатиметься розслідування причин загибелі журналістки. Її колеги розцінюють загибель жінки як акт самопожертви.

За день до трагедії у Славіної пройшов обшук у кримінальній справі, порушеній проти одного з підприємців, якого звинувачують в участі у діяльності «небажаної організації» через те, що в приміщенні у його власності буцімто влаштовували лекції активісти руху «Відкрита Росія». Російська влада вважає «Відкриту Росію» «небажаною організацією», а тому участь у діяльності такої організації є в Росії кримінальним злочином.

Під час обшуку у Славіної вилучили електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала вона у соцмережі після обшуку силовиків. Жінка наполягала, що жодного відношення до «Відкритої Росії» ніколи не мала.

Комісія з питань свободи інформації та прав журналістів, а також комісія з громадянських свобод Ради з прав людини при президенті Росії закликали Слідчий комітет розслідувати причини самоспалення Ірини Славіної за статтею про доведення до самогубства.
…

Шведська королівська академія наук у Стокгольмі 6 жовтня оголосить лауреата Нобелівської премії з фізики 2020 року.

Початок засідання запланований на 11:45 за місцевим часом (12:45 за Києвом). 

Нобелівську премію з фізики вручали вже 113 разів 213 лауреатам між 1901 і 2019 роками. Єдиним Нобелівським лауреатом, якому Нобелівську премію з фізики вручали двічі, був Джон Бардін. Він отримав премію в 1956 і 1972 роках.

Премію з фізики вручали трьом жінкам. Наймолодшому лауреатові було 25 років, найстаршому – 96.

5 жовтня у Швеції з оголошення Нобелівського лауреата з медицини стартував Нобелівський тиждень.

Минулого року троє вчених стали лауреатами Нобелівської премії з фізики за «внесок у наше розуміння еволюції всесвіту і місця Землі в космосі».

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.
…

Після сутичок у Бішкеку в ніч на 6 жовтня помер один постраждалий, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я Киргизстану. Особу померлого там не повідомили.

За даними відомства, всього станом на 8 ранку 6 жовтня медичну допомогу було надано 590 громадянам, з яких 439 після надання первинної медичної допомоги відправили на амбулаторне лікування.

Шпиталізовані 150 постраждалих, із них 13 перебувають у реанімації. Пацієнти розміщені в Бішкекському науково-дослідному центрі травматології та ортопедії, в Національному госпіталі, в Міській клінічній лікарні №1, а також у Чуйській обласній лікарні й Національному хірургічному центрі.

У соцмережах повідомлялося про те, що серед постраждалих були і медики, зокрема співробітники Служби швидкої допомоги міста Бішкека.

У Киргизстані, на центральній площі Ала-Тоо в Бішкеку, 5 жовтня почався безстроковий мітинг проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання підсумків голосування 4 жовтня і проведення перевиборів.

Після півночі, 6 жовтня мітингувальники захопили «Білий дім», будівлю, де працює президент і парламент, а також будівлі Державного комітету нацбезпеки і громадську телерадіокомпанію.

Ближче до ранку в «Білому домі» почалася пожежа, а з місць позбавлення волі звільнили низку політиків.

Президент країни Сооронбай Жеенбеков в зв’язку з цими подіями висловив надію на те, що політичні сили збережуть «мир і стабільність» в країні. А його речниця запевнила, що голова держави контролює ситуацію і «всі свої зусилля спрямовує на те, щоб повернути країну в правове русло».

 
…

У Киргизстані партія «Бірімдік», яка, за попередніми даними, перемогла на парламентських виборах, заявила про готовність піти на повторні вибори в разі їхнього оголошення. Про це партія повідомила в соцмережах, інформує киргизька служба Радіо Свобода.

У повідомленні йдеться, що «Бірімдік» закликає до такого кроку і всі інші партії, які подолали 7-відсотковий бар’єр.

4 жовтня в Киргизстані відбулися вибори депутатів Жогорку Кенеша VII скликання. У них взяли участь 16 партій, бар’єр подолали лише чотири з них. Партії, які не проходять до парламенту, заявили про масовий підкуп і застосування адміністративного ресурсу на виборах.

На центральній площі в Бішкеку 5 жовтня весь день тривав мітинг проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання виборів і проведення нового голосування.

Близько 21:00 окремі учасники мітингу виламали ворота з південного боку «Білого дому». Через кілька хвилин пролунали постріли. Міліція стала розганяти мітинг із застосуванням спецзасобів. Спочатку силові органи повністю відтіснили мітингувальників від площі «Ала-Тоо» і будівлі «Білого дому», потім розгін продовжився на прилеглих вулицях.

Уночі 6 жовтня мітингувальники повернули контроль над центральною площею міста. Протистояння в столиці Киргизстану триває.
…

Понад сто постраждалих звернулися по медичну допомогу після розгону мітингувальників у центрі столиці Киргизстану Бішкека, загиблих немає. Про це повідомляє 5 вересня агенція «Інтерфакс» із посиланням на Міністерство охорони здоров’я Киргизстану в понеділок.

«За оперативними даними, станом на 00:00 (6 жовтня за місцевим часом – ред.) до Бішкекського науково-дослідного центру травматології та ортопедії надійшло 65 постраждалих, з них 40 – представники силових структур. Двоє громадян з переломами госпіталізовані до відділення реанімації, стан лікарями оцінюється як тяжкий», – ідеться в повідомленні.

Крім того, до Національного госпіталю країни надійшли 40 людей, із них двоє із закритими черепно-мозковими травмами госпіталізовані до відділення реанімації.

Ще 16 людей звернулися в інші медичні заклади.

За словами організаторів протесту, в акціях беруть участь представники і прихильники 11 політичних партій. Вони підписали резолюцію з вимогою скасування підсумків голосування.

4 жовтня в Киргизстані відбулися вибори до парламенту. За попередніми даними, після ручного підрахунку підсумків голосування, партія «Бірімдік», до якої входить рідний брат чинного президента Сооронбая Жеенбекова Асилбек Жеенбеков, набрала 25,98%.

Партія «Мекен Киргизстан» («Батьківщина Киргизстан») набирає 24,56%.

Партія «Киргизстан» набирає 8,96%, «Бутун Киргизстан» – 7,62%, «Мекенчіл» – 7,26%. Решта партій не змогли подолати семивідсотковий бар’єр.

Остаточні підсумки виборів планується оголосити протягом 20 днів після завершення автоматичного підрахунку голосів.
…

Колишня кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська хоче зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, передає російське агентство «Інтерфакс».

У відповідь на питання, з ким би вона хотіла зустрітися, Тихановська сказала: «З Володимиром Путіним, щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».

У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
…

Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) повідомила Росії про готовність до співпраці з російськими експертами в справі про ймовірне отруєння опозиціонера Олексія Навального.

У листі, який генеральний директор ОЗХЗ Фернандо Аріас 2 жовтня надіслав постійному представникові Росії при організації, йдеться, що технічний секретаріат готовий надати необхідну експертну допомогу. Цей лист став відповіддю на запит Росії про взаємодію на рівні експертів.

У листі генерального директора також міститься питання про те, яка саме експертна допомога потрібна Росії в цій справі.

Раніше технічний секретаріат ОЗХЗ повідомив, що за запитом Німеччини почав надавати технічну підтримку у справі про отруєння Навального. Фахівці організації приїжджали до Берліна, щоб отримати аналізи Навального.

Російська влада критикувала організацію за те, що вона, на думку Москви, порушила чинні норми і не повідомила Росії про отримання аналізів Навального заздалегідь. У заяві МЗС Росії йшлося, що в Москві впевнені, що ОЗХЗ знайде в аналізах Навального отруйну речовину «Новачок».

Доповідь ОЗХЗ у справі Навального поки не готова. Раніше представники країн ЄС, включно з Німеччиною, заявляли, що рішення про можливі санкції проти Росії буде ухвалюватися залежно від висновків ОЗХЗ. Лабораторії в Німеччині, Франції та Швеції раніше знайшли сліди речовини з групи «Новачок» в аналізах Навального.

Але влада Росії висловлює сумніви в тому, що політик був отруєний. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 5 жовтня заявив, що лікарі клініки «Шаріте» не знайшли в організмі Навального слідів отруйних речовин. У заявах клініки, однак, однозначно говорилося про отруєння; не була визначена конкретна отруйна речовина – сліди «Новачка» згодом виявила лабораторія бундесверу.

Опозиціонер був госпіталізований в Омську 20 серпня, 22 серпня його перевезли до Німеччини. У вересні Навального виписали, зараз він проходить реабілітацію в Берліні. Навальний вважає, що до його отруєння причетний президент Росії Володимир Путін.
…

Лауреатами Нобелівської премії з медицини стали троє вчених «за відкриття гепатиту С». Про це оголосила в Стокгольмі Нобелівська асамблея в Каролінському інституті.

Премію розділять між собою Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс.

За повідомленням Нобелівського комітету, вчені зробили вирішальний внесок у боротьбу з гепатитом, що передається через кров і спричиняє цироз та рак печінки у людей у всьому світі.

«Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс зробили основні відкриття, які привели до виявлення нового вірусу – вірусу гепатиту С. До їхньої роботи виявлення вірусів гепатиту А і В було критичним кроком вперед, але більшість випадків гепатиту, що передаються через кров, залишались незрозумілими. Відкриття вірусу гепатиту С виявило причину решти випадків хронічного гепатиту та дало змогу розробити аналізи і нові ліки, які врятували мільйони життів», – йдеться в повідомленні.

Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини.
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.

 
…

Кілька політичних партій проводять акції протесту в столиці Киргизстану Бішкеку, закликаючи до анулювання результатів парламентських виборів 4 жовтня, на яких перемогли партії, близько до проросійського президента країни Сооронбая Жеенбекова.

Понад тисяча активістів і прихильників п’яти партій – «Соціал-демократи», «Чон Казат», «Мекен Интимаги», «Бір Бол» і «Реформа» – зібралися у центрі Бішкека 5 жовтня , заявивши, що голосування сфальсифікували, зокрема, через підкуп виборців й інші порушення.

Дві великі опозиційні партії «Ата Мекен» і «Республіка» заявили, що їхні прихильники також вийдуть на протест сьогодні.

Опозиційні партії заявили, що протести триватимуть і в інших містах.

За попередніми результатами, оголошеними 5 жовтня, до парламенту потрапляють чотири партії, з них три пов’язують із владою:

«Бірімдік» – 24,53%;
«Мекенім Киргизстан» – 23,9%;
«Киргизстан» – 8,74%;
«Бутун Киргизстан» – 7,09%.

Націоналістична партія «Бутун Киргизстан» – єдина з опозиційних, кому вдалося подолати 7-відсотковий бар’єр на виборах. Ще 12 партій, які брали участь у виборах, не змогли набрати необхідної кількості голосів.

Явка виборців склала 56,5%.

Менші партії звинуватили «Бірімдік», яку вважають лояльною до Жеенбекова, у використанні адміністративного ресурсу для просування своїх кандидатів. Партія це звинувачення відкидає.

Відразу після оголошення попередніх результатів виборів 4 жовтня опозиційні партії заявили, що не визнають їх.

 
…

Білорусь втратила право приймати Шахову олімпіаду 2022 року. Це не має нічого спільного з політичною ситуацією. Міжнародна федерація шахів (FIDE) заявила, що білоруські організатори не виконали своїх зобов’язань.

Міністерство спорту країни не може гарантувати передоплату і страхування, повідомила FIDE сайту Chess.com.

«З поваги до організаторів, ми не хотіли б вказувати суми, але це досить серйозні порушення», – написав юрисконсульт FIDE Олександр Мартинов.

«FIDE веде переговори добросовісно вже кілька місяців, але, на жаль, вони не дали плодів. Порушення та їхнє значення організатори не оспорюють», – додав він.

Білорусь виграла заявку на проведення Шахової олімпіади 2022 року два роки тому.

Від 9 серпня у Білорусі тривають масові протести проти результатів президентських виборів, на яких, за даними ЦВК країни, ушосте переміг Олександр Лукашенко. Протестувальники називають вибори сфальсифікованими, вимагають відставки Лукашенка і нового голосування.

 
…

5 жовтня у Швеції з оголошення Нобелівського лауреата з медицини стартує Нобелівський тиждень – у той час, як світ продовжує боротися з пандемією коронавірусу.

Початок засідання запланований на 11:30 за місцевим часом (12:30 за Києвом). Традиційно Нобелівський комітет в галузі медицини оголошує про своє рішення в перший понеділок жовтня.

Кілька фактів про премію:

За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини. 
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

Винахідник динаміту Альфред Нобель залишив близько 31 мільйона крон (це приблизно 1,8 мільярда крон на нинішні гроші) – для фінансування премій, які присуджуються з 1901 року.

Розмір виплат змінювався з часом, починаючи зі 150 тисяч крон і досягаючи 1 мільйона в 1981 році.

Виплати різко зросли в 1980-х та 1990-х роках, підскочивши до 9 мільйонів крон у 2000 році та 10 мільйонів через рік. Але світова фінансова криза 2008–2009 років вразила інвестиції фонду, і призові кошти були скорочені до 8 мільйонів крон у 2012 році, а потім знову зросли до 9 мільйонів у 2017 році.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.
…

У Киргизстані опозиційні партії оголосили, що не визнають офіційних результатів виборів 4 жовтня, за попередніми результатами яких, до парламенту проходять чотири партії, з них три – пов’язані зі владою.

Невдовзі після закриття дільниць (о 17:00 за київським часом) прихильники опозиції зібралися на мітинги в столиці Киргизстану, Бішкеку, і місті на північному заході країни Таласі. Вони виступають проти, за їхніми словами, масштабних порушень під час голосування.

Протестувальники невдовзі розійшлися, але лідери опозиції заявили, що 5 жовтня відбудуться нові акції.

Із 16 партій, що брали участь у виборах, у парламент, за попередніми даними, проходять провладні «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан». Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».

Остаточні результати мають оголосити 5 жовтня.

Опозиційна партія «Ата Мекен» заявила про «найбрудніші» вибори в історії Киргизстану і намір вимагати анулювання підсумків голосування.

Протягом дня голосування у Киргизстані повідомляли, що вибори проходили з порушеннями: зокрема, йшлося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, фотографування виборцями своїх бюлетенів.

Центральна виборча комісія заявила, що розслідує скарги на те, що кримінальні групи тиснуть на виборців.

За даними ЦВК Киргизстану, явка на виборах склала близько 55%. За перебігом виборів спостерігали понад 270 спостерігачів зі 43 країн і 33 міжнародних організацій.

 
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив 4 жовтня, що його країна досі не отримала від Білорусі офіційної ноти з вимогою скоротити кількість дипломатів у посольстві в Мінську, передає Delfi.

«Якщо зараз вони кажуть, що це не пропозиція, а вимога, то почекаємо, щоб побачити, як це буде виглядати. Зазвичай надсилається нота, і все чітко викладається. (…) Ми ще нічого не отримали», – сказав Лінкявічус.

Він назвав вимоги Мінська «спробою розділити Євросоюз».

«Цей останній крок – атака на посольства двох країн, з одного боку, ще більше зменшує можливості дипломатії, з іншого – є спробою розділити Європейський союз, але, очевидно, що він не спрацює. Я чув запевнення Жозепа Борреля, що такі кроки нас не розділять», – сказав міністр 4 жовтня, передає BNS.

За словами Лінкявічуса, Європейський союз і надалі вимагатиме від Мінська вільних виборів, звільнення політичних в’язнів і припинення насильства проти протестувальників.

2 жовтня Міністерство закордонних справ Білорусі рекомендувало Польщі й Литві зменшити кількість дипломатів у своїх місіях у Мінську. Польща й Литва відповіли, що не бачать необхідності. Тоді білоруський МЗС наголосив, що ця рекомендація є обов’язковою.

4 жовтня верховний представник ЄС у закордонних справах і політиці безпеки Жозеп Боррель назвав білоруську вимогу «необґрунтованою і вартою жалю», оскільки вона «суперечить логіці діалогу й надалі ізолюватиме владу в Мінську» та завдаватиме шкоди діалогу з Європейським союзом.

Сусідні з Білоруссю Литва і Польща, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…

Десятки тисяч людей взяли участь в «Ході за звільнення політичних в’язнів», яка пройшла в неділю 4 жовтня в столиці Білорусі, Мінську. Від початку президентської кампанії кількість політичних в’язнів у тій країні зросла від трьох до 77 людей. Триває 57-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів.
…

Білоруський правозахисний центр «Весна» підтвердив затримання щонайменше 30 людей 4 жовтня в Білорусі. Цього дня в Мінську проводили «Марш звільнення політв’язнів».

У Мінську затримання почалися ще до маршу. Людей затримували також у Вітебську і Гродні.

Від 14:00 за місцевим часом у Мінську почалися проблеми з мобільним інтернетом. Оператор А1 повідомив, що «відповідно до розпорядження уповноважених державних органів, «4 жовтня на території Мінська знижена пропускна здатність мобільного інтернету». У МТС заявили, що зв’язок обмежили «в рамках заходів, що проводяться уповноваженими державними органами щодо гарантування національної безпеки».

У мінському метрополітені повідомили про закриття восьми станцій метро на вхід і вихід «з метою гарантування безпеки пасажирів».

Раніше речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова заявила, що білоруська міліція працює в посиленому режимі 4 жовтня.

Білоруська служба Радіо Свобода повідомила, що серед затриманих 4 жовтня – 14 журналістів.

Правозахисниця Яна Гончарова в ефірі телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») повідомила, що зараз підрахувати загальну кількість людей у білоруських ізоляторах дуже важко, тому що заарештованих регулярно перевозять в ізолятори в інші міста. Вона також повідомила, що до затриманих знову почали застосовувати насильство в слідчих ізоляторах.

«У перші дні це було жахливо, але насильство потім пішло на спад. Але в останні дні ми бачимо за різними відеозаписами затримань, що до протестувальників застосовують насильство, надходять повідомлення про побиття в ізоляторах. Я не думаю, що повертається той масштаб, який був з 9 по 12 серпня», – сказала Гончарова.

У Білорусі майже два місяці тривають протести, які почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко. За даними правозахисного центру «Весна», число політв’язнів у країні зросло в 25 разів, штрафи досягли 240 тисяч доларів.

 
…

Президент США Дональд Трамп, який захворів на COVID-19 і перебуває на лікуванні у військовому госпіталі поблизу Вашингтона, заявив, що почувається «набагато краще» і сподівається «невдовзі повернутися» для завершення виборчої кампанії. Президентські вибори в США відбудуться 3 листопада.

У чотирихвилинному відео, поширеному у твітері Трампа 3 жовтня, він повідомив, що наступні кілька днів стануть для нього справжнім «тестом». Президент подякував усім людям у США та інших країнах, хто висловив йому підтримку і побажання швидкого одужання.

 

Фахівці, які лікують президента США, заявили в суботу, що він «у винятково хорошому стані духу», у нього немає температури або проблем із диханням.

3 жовтня лікар Шон Конлі, відповідаючи на запитання журналістів про стан здоров’я президента, сказав, що «у нього дуже хороший стан». Понад добу у Трампа немає підвищеної температури, і він не потребує кисневої підтримки. Представники лікарської бригади, що лікує президента, розповіли, що такі ознаки захворювання, як кашель або закладеність носа, зменшуються.

Лікарі відмовилися повідомити журналістам, чи отримував Трамп кисневу підтримку. Не сказали медики і про те, наскільки високою була температура у президента. Лікарі також відмовилися конкретизувати відповіді на питання про прояви хвороби в її різних фазах.

Також 3 жовтня надійшли повідомлення, що ще один член Республіканської партії, колишній губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті, який допомагав Трампу готуватися до дебатів 29 вересня, оголосив про позитивний результат свого тесту на коронавірус.
…

Азербайджан звинуватив збройні сили Вірменії в ракетному обстрілі другого за числом населення в країні міста Гянджа (населення 330 тисяч людей), а також Фізулінського, Агдамського і Тертерського районів. У відповідь на обстріл вживаються адекватні заходи, заявляє 4 жовтня міністерство оборони Азербайджану.

Лідери етнічних вірмен, які контролюють Нагірний Карабах, стверджують, що внаслідок обстрілу зруйнований військовий аеропорт, розташований у Гянджі.

Вірменія обстріл території Азербайджану заперечує, звинувачуючи, в свою чергу, Азербайджан в ударах по цивільних об’єктах у місті Степанакерті, яке називає столицею Нагірного Карабаху.

Конфлікт між Вірменією і Азербайджаном в Нагірному Карабасі, що триває з кінця 1980-х років, загострився 27 вересня 2020 року. Сторони звинувачують одна одну в провокаціях і обстрілах. В обох країнах запроваджений воєнний стан.

За результатами бойових дій 1992–1994 років Азербайджан втратив контроль над населеним переважно етнічними вірменами Нагірним Карабахом, а також сімома малонаселеними районами, розташованими поруч із колишньою Нагірно-Карабаською автономною областю. Таким чином, Баку не контролює близько 20% своєї міжнародно визнаної території. Самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку не визнала жодна держава світу, включно з Вірменією, водночас Єреван допомагає виживати цьому утворенню.
…

У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.

У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.

(Новина продовжується після інфографіки)

Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
…