Author: Worldnews

У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».

Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив 3 жовтня, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.

За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.

У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.

Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».

Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.

Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.

Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.

Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…

За даними медичної команди Трампа, його симптоми, зокрема кашель і закладений ніс, «уже полегшуються і поліпшуються».
…

Унаслідок вибуху на сході Афганістану понад 10 людей загинули, ще щонайменше 30 отримали травми.

За даними влади району Гані Хел в провінції Нангархар, вибухнув автомобіль. Ціллю нападу була адміністративна будівля, де є певні військові об’єкти.

Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні в коментарі агентству AFP повідомив, що кілька озброєних чоловіків намагалися потрапити до будівлі після вибуху, однак їх ліквідували сили безпеки.

Наразі жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за напад. Водночас посадовці обвинувачують екстремістське угруповання «Талібан».

Речник поліції провінції Фарід Хан заявив, що серед жертв були як силовики, так і цивільні.

«Талібан» останнім часом активізував напади в усьому Афганістані. При цьому угруповання проводить мирні переговори з владою країни в Катарі.
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв закликав Росію, США та Францію продовжити намагання вирішити конфлікт у Нагірному Карабасі. Ці країни входять до так званої Мінської групи ОБСЄ з врегулювання конфлікту в регіоні.

«Я вважаю, що ці три країни повинні продовжити працювати разом над врегулюванням нагірно-карабаського конфлікту, але за умови, що вони залишаться нейтральним», – сказав Алієв в інтерв’ю Al Jazeera.

Його заява пролунала на наступний день після повідомлення Міністерства закордонних справ Вірменії, яке привітало переговори Мінської групи в телефонному режимі. У Вірменії заявляли, що готові до мирних переговорів за посередництва ОБСЄ.

Мінська група закликала лідерів Вірменії та Азербайджану «негайно взяти на себе зобов’язання відновити предметні переговори, добросовісно та без передумов».

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 
…

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.

«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.

Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.

Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.

При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.

Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».

Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.

Такі акції відбуваються в країні щодня без перерв від самого дня президентських виборів 9 серпня. Найчисленніші з них, які викликають найжорстокіші відповіді силовиків, традиційно відбуваються по суботах і неділях. Таким чином, цими вихідними журналісти західних ЗМІ взагалі не зможуть законно, з погляду офіційного Мінська, працювати на висвітленні цих подій.
…

Сполучені Штати Америки слідом за Європейським союзом запровадили 2 жовтня нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. На різних юридичних підставах про окремі санкції оголосили Міністерство фінансів і Державний департамент США.

Зокрема, як заявили в Міністерстві фінансів США, яке відповідає за запровадження фінансових санкцій, цей крок був зроблений у координації з міжнародними партнерами Вашингтону – Великої Британії, Канади і Європейського союзу, – «щоб засвідчити солідарність міжнародної спільноти в підтримці білоруського народу проти шахрайських і жорстоких дій білоруської влади».

Ці санкції передбачають заборону на будь-які фінансові відносини фізичних чи юридичних осіб зі США з підсанкційними особами або будь-які фінансові операції з ними, здійснені на території США чи через банківську систему США. Під таку ж заборону потрапляють будь-які активи, в яких підсанкційні мають більш ніж 50-відсоткову частку власності.

Цього разу під нові фінансові санкції потрапили вісім чільних посадовців Міністерства внутрішніх справ, управління МВС у Мінську і мінського ОМОНу, внутрішніх військ Білорусі, а також Центральної виборчої комісії.

«Демократичні прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і мирно домагатися своїх прав наразилися на жорстокість і придушення з боку білоруських посадовців. США і наші міжнародні партнери єдині в тому, що ті, хто вже роками підриває демократію в Білорусі, мають заплатити за це», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

У США нагадали, що перші такі санкції були запроваджені ще 2006 року, після президентських виборів у Білорусі, що так само не були визнані чесними, – і ще відтоді в санкційному списку США перебувають Олександр Лукашенко і незмінна з тих часів голова ЦВК Лідія Єрмошина. Цей санкційний список кілька разів розширювався, і після нинішніх доповнень охоплює 24 фізичних і 9 юридичних осіб із Білорусі.

Також про свої санкції повідомив Державний департамент США. До списків тих, на кого накладені візові обмеження на в’їзд до США, які практично унеможливлюють цей в’їзд, додали ще 24 фізичні особи.

Дехто з підсанкційних перебуває в обох списках. Таким чином, повідомив державний секретар Майк Помпео, загалом 2 жовтня були накладені санкції на 25 громадян Білорусі, причетних, за його словами, до фальсифікації президентських виборів цього року і до порушень прав людини. Як сказав держсекретар, загалом, разом із санкціями попередніх років, наразі в санкційних списках перебуває 41 білоруський посадовець.

Раніше у США заявляли, що підготували нові санкції проти представників нинішньої влади Білорусі, але запровадять їх разом із Європейським союзом.

Євросоюз оголосив про свої нові санкції раніше 2 жовтня. Вони стосуються сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Під санкції ЄС потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Раніше про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. Також свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Також про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

І Європейський союз, і США й іще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала плани Росії розширити використання системи розпізнавання облич за допомогою камер відеоспостереження.

Правозахисники вважають, що цей проєкт потенційну загрожує принципові конфіденційності і невтручання в приватне життя і тому викликає «серйозне занепокоєння» через брак регулювання, нагляду і захисту даних.

«Історія порушень прав людини в Росії означає, що влада країни має бути готова відповісти на непрості запитання і довести, що вона не підриває права людини під приводом захисту громадської безпеки», – заявив директор «Г’юман райтс воч» по країнах Європи і Центральної Азії Г’ю Вільямсон.

Російський щоденник «Коммерсант» минулого тижня написав, що камери відеоспостереження з програмою розпізнавання облич, які вже встановлені в столиці Москві, хочуть установити в громадських місцях і на вході в багатоквартирні будинки в десяти великих містах Росії з офіційною метою «захисту громадської безпеки». У Москві ж міська влада розширити використання цієї технології, встановивши такі камери в трамваях і в чверті потягів метро.

У статті зазначали, що цю систему, як і в Москві, будуть використовувати для пошуку тих, хто порушує карантин, а також для розшуку злочинців, чиї фото є в базі даних Міністерства внутрішніх справ.

Пілотні проєкти запустив партнер департаменту інформаційних технологій російської столиці, компанія NtechLab. Російський фонд прямих інвестицій із участю співінвесторів із Близького Сходу вклав в цю компанію понад мільярд рублів. Технологія розпізнавання облич, створена компанією NtechLab, використовувалася для пошуку за фотографіями учасників протестних акцій.

Як стверджувала в серпні громадська організація «Роскомсвобода», аналіз чорного ринку персональних даних москвичів засвідчив, що поліцейські, які мають доступ до системи розпізнавання облич, продають інформацію на спеціальних форумах в інтернеті – зокрема, колекторам боргів і приватним детективам.

Крім Human Rights Watch, імовірне розширення в Росії таких технологій критикувала також правозахисна організація Amnesty International. Ця організація, серед іншого, зазначала, що «за повної відсутності прозорості і підконтрольності при використанні таких систем вони можуть вивести переслідування за мирний протест на абсолютно новий рівень».
…

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка
…

Президент США Дональд Трамп має «легкі симптоми» коронавірусної хвороби COVID-19, повідомив Білий дім.

2 жовтня керівник апарату Білого дому Марк Медоуз під час спілкування з журналістами не уточнив, які саме симптоми має президент. Водночас він зазначив, що Трамп та перша леді перебувають у хорошому настрої.

«Президент не є виведеним з ладу. Він справді працює з резиденції», – цитує агентство Reuters посадовця Білого дому.

2 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що піде на карантин після того, як його старша радниця Гоуп Гікс захворіла на COVID-19. Через кілька годин президент повідомив, що в нього та його дружини Меланії виявили коронавірусну інфекцію.
…

Білорусь викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві. Як повідомив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз, посли відкликаються з понеділка, 5 жовтня.

«Послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові», – додав він.

Наразі ж цих послів викликали до МЗС у Мінську – їм «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз на пресконференції.

Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.

Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед інших, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти його влади щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.

Виклик посла для консультацій є однією з доволі високих форм дипломатичного демаршу.
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрінеться 6 жовтня в Берліні з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською, повідомила речниця німецького уряду.

Зустріч відбудеться після того, як 29 вересня з Тихановською у Вільнюсі зустрівся президент Франції Емманюель Макрон.

У ніч на 2 жовтня Європейський союз погодив запровадження санкцій проти близько 40 білоруських чиновників, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.

Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.

Раніше в ЄС заявляли, що Тихановська здатна до «справжнього керівництва».

ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

 
…

В кількох іранських містах почалися акці протесту, учасники яких вимагають від влади підтримати Азербайджан у конфлікті з Вірменією через спірний регіон Нагірний Карабах.

Люди вийшли на вулиці в Тегерані та низці інших міст, в тому числі Табрізі на північному заході країни.

Етнічні азербайджанці складають велику частку іранського населення.

За повідомленнями, співробітники силових служб застосували сльозогінний газ, щоб розігнати мітингарів. Також відомо про сутички між учасниками протесту та поліцією.

Новинна агенція Human Rights Activists заявляє про затримання щонайменше 38 людей.

Читайте також: Нагірний Карабах: конфлікт у 10 відповідях

1 жовтня чотири представника Верховного лідера Ірану Аятолли Алі Хаменеї у чотирьох провінціях, де переважає азербайджанське населення, оприлюднили спільну заяву на підтримку Баку. Представники духовного лідера Ірану в провінціях Східний та Західний Азербайджан, Ардебіл та Занджан заявили, що «не мають сумніву» в тому, що спірний регіон Нагірний Карабах належить Азербайджану.

Влада Ірану, яий межує з обома ворогуючими країнами, закликала до негайного припинення насильства та початку діалогу. Тегеран висловив готовність виступати посередником.

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.
…

Президент США Дональд Трамп і перша леді США Меланія Трамп захворіли на коронавірусне захворювання COVID-19 – за місяць до призначених на 3 листопада президентських виборів. Про це повідомив сам Трамп.

«Ми почнемо карантин і процес одужання негайно. Ми пройдемо через це разом», – написав він у твіттері 2 жовтня.

Наразі невідомо, чи мають Трампи якісь симптоми хвороби.

Інформація про позитивні тести на COVID-19 у подружжя з’явилася через кілька годин після того, як стало відомо, що Гоуп Гікс, консультантка і старша радниця президента США захворіла на коронавірусне захворювання. Перед тим вона протягом тижня неодноразово здійснювала поїздки з Трампом.

Із повідомлення президента США незрозуміло, що передбачатиме карантин і чи планує він зупинити передвиборчу кампанію всього за місяць до виборів.

1 жовтня Трамп їздив до Нью-Джерсі, попри застереження через хворобу Гікс.

Президентові США 74 роки, він потрапляє в групу ризику, в якої через COVID-19 можуть розвинутися ускладнення.

Протягом останніх місяців численні співробітники Білого дому отримали позитивний тест на вірус. Серед них – прессекретарка віцепрезидента Майка Пенса Кеті Міллер і радник Білого дому з питань національної безпеки Роберт О’Браєн.

 
…

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявляє, що почне «процес карантину» після того, к один з його близьких помічників отримав позитивний тест на коронавірус.

Гоуп Гікс, консультантка і старша радниця президента, 1 жовтня отримала позитивний результат тесту на коронавірус після того, як протягом тижня неодноразово мандрувала з Трампом.

Трамп написав у Twitter, що вони разом із першою леді Меланією Трамп зараз чекають результатів своїх тестів і підуть на карантин.

«Гоуп Гікс, яка так багато працювала без бодай маленької перерви, щойно отримала позитивний результат для COVID-19. Жахливо! Ми з Першою леді чекаємо на результати власних тестів. Тим часом ми розпочнемо процес карантину!», – написав Трамп у твітері.

Гікс їздила з президентом на борту літака Air Force One на перші президентські дебати в Клівленді 29 вересня, а також на президентському вертольоті Marine One на мітинг в Міннесоті 30 вересня.

У своїй заяві речник Білого дому Джадд Дір сказав, що Трамп «дуже серйозно ставиться до свого здоров’я та безпеки, а також здоров’я та безпеки всіх, хто працює на підтримку його та американського народу».

«Персонал Білого дому співпрацює з лікарем президента та Військовою канцелярією Білого дому, щоб забезпечити якнайширше впровадження поточних рекомендацій Центру контролю захворювань та найкращих практик з обмеження впливу COVID-19 у всі плани та процедури, як комплексно, так і під час поїздок Президента», – сказав Дір.

Читайте також: COVID-19, расова нерівність та податки. Основне з першого раунду президентських дебатів у США

Раніше Гікс працювала директоркою з комунікацій Білого дому і приєдналася до адміністрації цього року напередодні виборів 3 листопада.

Протягом останніх місяців численні співробітники Білого дому отримали позитивний тест на вірус. Серед них – прессекретарка віцепрезидента Майка Пенса Кеті Міллер та радник Білого дому з питань національної безпеки Роберт О’Брайен.
…

Грузинський актор і співак Вахтанг Кікабідзе очолив список опозиційної партії «Єдиний національний рух», яку заснував експрезидент Грузії, нинішній голова виконкому Нацради реформ при президенті України Міхеїл Саакашвілі, повідомляє Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

«Єдиний національний рух» йде на вибори із ще декількома партіями в блоці під назвою «Сила в єдності».

Раніше стало відомо, що кандидатом на пост прем’єр-міністра Грузії від «Єдиного національного руху» і об’єднання «Сила в єдності» є Міхеїл Саакашвілі.

Парламентські вибори в Грузії заплановані на 31 жовтня.
…

Керівник регіонального відділення товариства «Меморіал» у Карелії, історик Юрій Дмитрієв оскаржить у касаційному суді в Санкт-Петербурзі рішення Верховного суду Карелії. Про це повідомляє радіостанція «Ехо Москви» з посиланням на адвокат Дмитрієва Віктора Ануфрієва.

29 вересня суд збільшив Дмитрієву термін позбавлення волі з 3,5 до 13 років суворого режиму, а також відправив на перегляд виправдувальний вирок за кількома звинуваченнями. За словами адвоката, Дмитрієв зараз перебуває в Петрозаводському СІЗО.

У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.

Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовлення порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.
…

Президенти США, Росії та Франції оприлюднили спільну заяву про ситуацію в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яка понад три десятиліття контролюється вірменськими силами.

На цій території з 27 вересня тривають бої між азербайджанською армією з одного боку і збройними формуваннями етнічних вірмен Карабаху й армією Вірменії – з іншого. Лідери трьох країн закликали негайно зупинити бойові дії і розпочати переговори між Єреваном і Баку, передає агенція France-Presse з посиланням на заяву Єлисейського палацу.

Текст заяви Дональда Трампа, Володимира Путіна і Емманюеля Макрона викладений також на сайті Кремля. У ньому йдеться, що президенти сумують  за загиблими в зоні конфлікту. Президентів Азербайджану і Вірменії підписанти закликали до початку переговорів за посередництва ОБСЄ без висунення попередніх умов.

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 

 
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний заявляє, що до його отруєння причетний президент Росії Володимир Путін. Про це опозиціонер заявив в інтерв’ю Der Spiegel.

«Я стверджую, що за цим злочином стоїть Путін, інших версій події у мене немає», – заявив Навальний. Він підтвердив, що після курсу лікування в Німеччині має намір повернутися в Росію.

Навальний описав свої відчуття під час дії нервово-паралітичного агента, яким, за даними німецької влади, його отруїли: «Ви не відчуваєте болю, але знаєте, що вмираєте».

«Моє завдання зараз – залишатися хлопцем, який не боїться. І я не боюся!» – сказав опозиціонер. Повний текст інтерв’ю німецьке видання обіцяє опублікувати пізніше в четвер.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

На початку вересня офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося.

Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика і стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Кремль сумнівається в тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили. Сьогоднішню заяву Навального у Кремлі поки що не коментували.

При цьому дві незалежні лабораторії з Франції і Швеції також підтвердили висновки фахівців з лабораторії Бундесверу про те, що Навального отруїли нервово-паралітичною речовиною з групи «Новачок».

 
…

Лідери Європейського союзу на саміті, який триватиме в Брюсселі 1-2 жовтня, можуть погодити санкції проти влади Білорусі.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, попередні висновки саміту, які опинилися в його розпорядженні, містять гострі формулювання щодо Білорусі.

«Є ознаки того, що санкції зрештою можуть отримати «зелене світло» сьогодні ввечері, а потім будуть формально схвалені наступного тижня. Дискусія буде з приводу того, чи включати до санкційного списку Лукашенка», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.

У проєкті рішення саміту, який є у розпорядженні Радіо Свобода, йдеться про те, що «Європейська рада засуджує неприйнятне насильство, застосоване білоруською владою до мирних протестувальників, а також вибіркові арешти і затримання після президентських виборів у країні, які не були ані вільними, ані чесними».

Крім того, на засіданні планують закликати ЄС у наступні кілька днів ухвалити рішення про санкції.

На саміті також йтиметься про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, ситуацію довкола Нагірного Карабаху і ситуацію в Східному Середземномор’ї та відносини з Туреччиною.

Засідання Європейської ради мало відбутися тиждень тому, але Мішель був змушений піти на карантин через контакт з людиною, у якої виявили COVID-19.

ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн-членів ЄС, але, за повідомленнями, Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомляли джерела AFP.

 
…

Президентські дебати між кандидатами Дональдом Трампом та Джо Байденом 29 вересня дали «ясно зрозуміти», що необхідно змінювати їх формат для забезпечення «більш упорядкованого обговорення» проблем, які цікавлять виборців. Про це йдеться у заяві комісії з президентських дебатів, яку оприлюднили 30 вересня.

Які саме додаткові заходи буде запроваджено, комісія оголосить пізніше.

Зазначається, що є пропозиція, надати модераторам право тимчасово відключати мікрофон кандидата.

Кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден і президент Дональд Трамп брали участь у 90-хвилинних телевізійних дебатах, наповнених суперечками та образами, реальне обговорення питань постійно перебивалося.

Частіше опонента перебивав Трамп, а модератор Кріс Воллес з Fox News благав президента не переривати і нагадав йому, що його штаб погодився з правилами.

Байден у свою чергу назвав Трампа брехуном, клоуном, «щеням Путіна, а в один з моментів, коли глава Білого дому його перебив, сказав: «Ти замовкнеш, чоловіче?»

Серед питань, порушених на дебатах – призначення нової верховної судді, подолання пандемії, расова нерівність, економіка, податкові декларації та інші.

Опитування CBS News серед ймовірних виборців, які спостерігали за дебатами, показало, що 69 відсотків глядачів лишилися «роздратованими» ними і 31 відсоток «розваженими», 19 відсотків респондентів відчули себе «песимістично» і тільки 17 відсотків «поінформовано». https://www.cbsnews.com/news/who-won-debate-first-presidential-biden-trump/

30 вересня Байден висловив надію, що організатори майбутніх дебатів зможуть відключати мікрофон кандидата, який в той момент не виступає.

Трам оголосив себе переможцем дебатів і сказав, що вони були «чудовими. Журналістам він заявив, що вони «отримали приголомшливі відгуки» щодо події. «Я бачу, що рейтинги були дуже високими, і мені було приємно бути там», – сказав він.

 

За даними Nielsen, за першими президентськими дебатами спостерігали близько 73,1 мільйона осіб.

Інше опитування, проведене CBS News, показало, що 48% респондентів визнали Байдена переможцем дебатів, а 41% заявили, що переміг Трамп. Ці цифри приблизно відповідають підтримці кандидатів у національних опитуваннях.

За даними CBS, більше 8 з 10 виборців назвали тон дебатів негативним.

 

7 жовтня відбудуться дебати між кандидатами у віцепрезиденти США: Майком Пенсом та Камалою Гарріс. Другий раунд президентських дебатів між Дональдом Трампом і Джо Байденом відбудеться 15 жовтня.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.
…

Міністерство закордонних справ Росії заявило 30 вересня про перекидання «іноземних найманців» у зону нагірно-карабаського конфлікту.

«За деякими відомостями, в зону нагірно-карабаського конфлікту здійснюється перекидання бойовиків незаконних збройних формувань, зокрема з Сирії, Лівії, з метою безпосередньої участі в бойових діях. Глибоко стурбовані цими процесами, які ведуть не тільки до ще більшої ескалації напруженості в зоні конфлікту, а й створюють довготривалі загрози для безпеки всіх країн регіону. Закликаємо керівництво зацікавлених держав вжити дієвих заходів щодо недопущення використання іноземних терористів і найманців у конфлікті і їх негайного виведення з регіону», – йдеться в повідомленні на сайті російського МЗС.

Російське міністерство втім не повідомило, хто надсилає у спірний регіон Нагірний Карабах «бойовиків незаконних збройних формувань», як і не вказує, на чиєму боці вони нібито будуть воювати.

У попередні дні були непідтверджені повідомлення про те, що Туреччина відправила бійців із Сирії, де Анкара об’єднала свої зусилля із деякими повстанськими угрупованнями, щоб ті приєдналися до бойових дій на боці Азербайджану.

Напередодні Вірменія заявила, що один з її бойових літаків був збитий турецьким реактивним винищувачем, в результаті чого загинув пілот. Але і Азербайджан, і Анкара заперечують це.

Уряд Вірменії опублікував 30 вересня фотографії, на яких, за його твердженнями, видно уламки військового літака Су-25, буцімто збитого турецьким винищувачем. Азербайджан наполягає, що два вірменських літаки Су-25 розбилися.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Туреччину у відправці турецьких інструкторів і безпосередній участі її військових у бойових діях. Ця інформація не отримала незалежного підтвердження.

МЗС Туреччини, поза тим, заявило, що країна надасть свою підтримку, якщо Азербайджан її про це попросить.

29 вересня прем’єр Вірменії Нікол Пашинян у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що наразі не розглядає можливості звернення за допомогою до Організації Договору про колективну безпеку, хоча залишає за собою таке право.

Під час візиту до Латвії 30 вересня президент Франції Емманюель Макрон розкритикував Анкару за «войовничу риторику», проте, за його словами, у нього поки немає доказів участі у конфлікті Туреччини. Він сказав, що обговорить це питання з президентами Росії та США.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку. Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Чотири дні тривають військові дії.

Обидві сторони раніше звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомивши про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.

 
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відмовився прокоментувати рішення Верховного суду Карелії, який збільшив термін ув’язнення в колонії для історика, керівника регіонального відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва. За словами Пєскова, ця тема перебуває «не під контролем» Кремля, повідомляє видання «Медуза».

Пєсков пообіцяв, що в Кремлі «більш уважно ознайомляться» зі справою Дмитрієва. Речник висловив сумнів у тому, що Володимир Путін знає про справу карельського історика.

Верховний суд Карелії 29 вересня збільшив термін ув’язнення для Дмитрієва з трьох з половиною до 13 років колонії. Захист історика має намір оскаржити це рішення суду. У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.

Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовленні порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав. Зараз Верховний суд Карелії відправив справу у виправдувальній частині вироку на новий розгляд. Вирок, ухвалений Дмитрієву в липні, оскаржили всі сторони процесу – захист, обвинувачення і потерпілі.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.
…

Уряди Чехії та Словаччини ухвалили рішення запровадити надзвичайний стан на своїх територіях із початку жовтня. Так, з 1 жовтня режим НС запроваджується у Словаччині. Прем’єр-міністр Ігор Матовіч заявив, що триватиме він орієнтовно 45 днів.

«Побачимо, як у нас проявляться подорожі громадян у поминальні дні, потім вирішимо, чи будемо продовжувати, чи матимемо можливість повернутись до звичного життя», – сказав прем’єр.

Режим надзвичайного стану у Словаччині, зокрема, передбачає, що на акціях, в тому числі спортивних, може збиратись не більше, ніж 50 людей. Носити захисну маску – одна з головних вимог, яка стосується учнів початкових і середніх шкіл, а також студентів. Без захисної маски вхід до крамниць, кафе, ресторанів, фітнесцентрів забороняється. Так само обов’язковою є маска у всіх видах транспорту.

Уряд Чехії також ухвалив рішення про запровадження надзвичайного стану в країні від 5 жовтня на 30 днів. При цьому влада звернулась із закликом до студентів медичних закладів допомогти в боротьбі з COVID-19. Інтенсивного зростання кількості інфікованих в Чехії не зафіксовано, зазначив міністр охорони здоров’я Роман Прімула, запровадження надзвичайного стану є реакцією на потребу тримати в  готовності медичні заклади і роботу медичних працівників, додав він.

За даними Міністерства охорони здоров’я Чехії, станом на 30 вересня в країні зареєстровано 67 843 інфікованих COVID-19 осіб, одужали 32 759, померли –  636 людей.

У Словаччині всього з початку пандемії інфіковано COVID-19 10 141 громадян, понад 4 тьисячі – одужали, 48 людей померли.
…

Україна продовжує підтримувати територіальну цілісність Азербайджану. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на брифінгу 30 вересня.

«Одним із наріжних каменів української зовнішньої політики є підтримка територіальної цілісності держав. І ми послідовно підтримували територіальну цілісність Азербайджану, так само як Азербайджан підтримував нашу територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах, і цей принцип залишається для нас абсолютно незмінним», – наголосив Кулеба.

 

Він додав, що з цього питання міністерство веде переговори з партнерами, щоб мати скоординовано позицію. Окрім того Кулеба говорив з главою МЗС Азербайджану.

«Нинішня ситуація красномовно свідчить про те, що так звані заморожені конфлікти – насправді ніякі не заморожені. В будь-який момент вони можуть вибухнути. Це осередки нестабільності в Європі і міжнародне співтовариство має відповідним чином ставитися до їх врегулювання», – додав міністр.

 

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Тімоті Рей Браун, перший пацієнт, якого вдалося вилікувати від ВІЛ після трансплантації кісткового мозку унікального типу, помер у хоспісі в Каліфорнії після рецидиву раку. Про це розповів його партнер Тім Хьоффген, повідомляє Reuters.

За його словами, Браун останні п’ять місяців боровся з лейкемією.

Браун, який народився 11 березня 1966 року, став відомий як «берлінський пацієнт» після того, як у  2007 році йому вдалося вилікувати ВІЛ. Цей випадок дав сподівання на те, що колись вченим все ж вдасться знайти ліки, які покладуть край пандемії СНІДу.

ВІЛ у Брауна діагностували у 1995 році, коли він жив у Німеччині. У 2006 у нього виявили рак крові, відомий як гострий мієлоїдний лейкоз.

Хоч ВІЛ у Брауна за наступні понад 10 років більше не виявляли, минулого року у нього стався рецидив лейкемії.

Доктор, який керував лікуванням Брауна у Берліні, зазначив, що воно було скоріше «пострілом навмання». Процедура передбачала руйнування імунної системи Брауна, потім трансплантацію йому стовбурових клітин з мутацією гена CCR5, яка чинить опір ВІЛ. Зазначається, що лише невелика кількість людей, більшість з яких вихідці з північної Європи, мають потрібну мутацію гену CCR5, яка чинить опір вірусу. Через вартість цього методу та його небезпечність для життя пацієнтів, вважається, що він ніколи не стане основним способом лікування ВІЛ.

 

Минулого року команда європейських вчених повідомила, що житель Великої Британії одужав від ВІЛ-інфекції, після того, як йому трансплантували стовбурові клітини. Він став відомий як «лондонський пацієнт».

Наразі, як зазначає Reuters, більше 37 мільйонів людей у всьому світі інфіковані ВІЛ, а пандемія СНІДу забрала життя близько 35 мільйонів людей з початку 1980-х років.

За останні три десятиліття вченим вдалося розробити комбінації ліків, відомих як антиретровірусні препарати, які стримують поширення вірусу, що дозволяє ВІЛ-позитивним людям жити нормальним життям.
…

Рада безпеки ООН закликала збройні сили Вірменії й Азербайджану «негайно припинити бої» – після трьох днів сутичок через Нагірний Карабах.

Таку заяву одноголосно ухвалили на засіданні ради 29 вересня. Крім того, представники Ради безпеки висловили підтримку заяві генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша, який закликав сторони конфлікту до деескалації напруження і повернення до переговорів.

Рада безпеки «висловила занепокоєння через повідомлення про масштабні військові дії вздовж лінії контакту в зоні конфлікту в Нагірному Карабасі» і «рішуче засудила застосування сили».

Заява з’явилося в той час, як бойові дії викликали побоювання через можливість спалаху нової повномасштабної війни між Вірменією та Азербайджаном і втягнення у неї Росії й Туреччини.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…