Author: Worldnews

У США 29 вересня відбулися перші дебати кандидатів у президенти США від Республіканської та Демократичної партій Дональда Трампа та Джо Байдена.

Дебати відбувались з врахуванням пандемії: без повністю заповненого залу та із дотриманням соціального дистанціювання. Серед питань, порушених на дебатах – призначення нової верховної судді, подолання пандемії, расова нерівність, економіка, податкові декларації та інші.

Зазначається, що Трамп обрав тактику наступу. Протягом дебатів він перебивав Байдена і не давав йому завершити думку. В одному з таких моментів Байден попросив президента США «заткнутися».

 

Модератор дебатів Кріс Воллес підняв тему податків Трампа. Як стверджувала раніше газета The New York Times, у 2016-2017 роках він сплатив по 750 доларів податку на доходи, а протягом останні 15 років, часто взагалі уникав сплати податків.

У відповідь Трамп знову запевнив, що заплатив «мільйони доларів податків», і що скоро виборці зможуть у цьому пересвідчитися.

7 жовтня відбудуться дебати між кандидатами у віцепрезиденти США: Майком Пенсом та Камалою Гарріс. Другий раунд президентських дебатів між Дональдом Трампом і Джо Байденом відбудеться 15 жовтня.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.
…

Білоруський інформаційний інтернет-портал TUT.BY на три місяці позбавлений статусу засоба масової інформації. Міністерство інформації Білорусі 29 вересня постановив зупинити вихід мережевого видання з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року. Про це йдеться у наказі профільного міністра Ігоря Луцького, який отримала редакція незалежного видання.

Редакція TUT.BY повідомила, що продовжить роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань у Білорусі має добровільний характер. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, зокрема, на акціях протесту.

«Статус ЗМІ дає деякі переваги, зокрема можливість на законних підставах бути присутнім в районах збройних конфліктів або надзвичайних ситуацій, на масових заходах, в місцях інших суспільно важливих подій і передавати звідти інформацію. Але нагадаємо, TUT.BY був зареєстрований як ЗМІ лише в січні 2019 року, до цього, з моменту заснування в 2000 році, портал працював без цього статусу», – заявили в редакції видання.

Навіть, якщо, за наказом міністра, з 1 жовтня TUT.BY втратить статус ЗМІ, його журналісти, як і раніше, будуть працювати як інтернет-ресурс, переконують в редакції.

Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років.

Портал активно висвітлює протести в Білорусі, отримав чотири попередження від влади.

Раніше Міністерство інформації Білорусі подало заяву в суд щодо припинення роботи видання, засідання у цій справі призначене на 8 жовтня.

За висвітлення протестів в Білорусі в серпні і вересні 2020 року в Білорусі були затримані десятки журналістів незалежних ЗМІ, – білоруських та іноземних.
…

Влада Вірменії 29 вересня заявила, що турецький винищувач F-16 збив її військовий літак Су-25 в повітряному просторі Вірменії під час виконання військового завдання, в результаті чого загинув пілот, повідомили агенції Reuters та AFP.

Речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян у фейсбуці повідомила, що турецький винищувач був на вірменській території на висоті 8200 метрів і на відстані 60 кілометрів від кордону.

У Міністерстві оборони Азербайджану повідомлення про збитий літак заперечили.

«Це чергова дезінформація вірменської сторони», – сказав російській агенції «Інтерфакс» речник Міністерства оборони Азербайджану Вагіф Даргяхли.

В управлінні зв’язків з громадськістю адміністрації президента Туреччини не підтвердили, що турецький винищувач збив вірменський літак.

«Вірменія повинна піти з територій, що перебувають під її окупацією, замість того щоб вдаватися до дешевих пропагандистських хитрощів», – сказав речник управління Фахреттін Алтун. 

Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу раніше у вівторок заявив, що Туреччина готова підтримати Азербайджан як «на полі бою», так і за столом переговорів.

Глава сепаратистського Нагірного Карабаху Араік Арутюнян до цього говорив про залучення Туреччини в конфлікт у Нагірному Карабасі і про те, що Азербайджан використовує «сучасну турецьку зброю, безпілотники і літаки». Він стверджував, що «літаки F-16 понад місяць перебувають на території Азербайджану» після спільних навчань двох країн.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в невизнаній Нагірно-Карабахській республіці. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл з вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. «Загальна мобілізація» також була оголошена і в самопроголошеній Нагірно-Карабахської республіки. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Десятки людей убиті в бойових діях за спірний регіон в нинішній ескалації конфлікту між Азербайджаном і Вірменією
…

Верховний суд Карелії 29 вересня збільшив термін ув’язнення в колонії для історика, керівника карельського відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва з трьох з половиною до 13 років, передає кореспондент Радіо Свобода.

У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, Дмитрієв уже в листопаді міг би вийти на свободу.

За статтями про розпусні дії, виготовлення порнографії і незаконне зберігання зброї Дмитрієв у липні був виправданий. Зараз Верховний суд Карелії відправив справу в її виправдувальній частині вироку на новий розгляд.

Вирок, ухвалений Петрозаводським судом 22 липня, оскаржили всі сторони процесу – захист, обвинувачення і потерпілі. Суд призначив Дмитрієву нового адвоката. Його основний захисник Віктор Ануфрієв хворий і перебуває на карантині.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії і розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в його комп’ютері кількох фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році Дмитрієва виправдали у цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Напередодні діячі культури, вчені, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолію Наквасу з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.

У 1990-х роках експедиція під керівництвом Дмитрієва виявила в Карелії масові поховання жертв політичних репресій в урочищі Сандармох. Були складені списки загиблих, які нараховували понад шість тисяч імен. Дмитрієв є автором двох книжок – «Місце розстрілу – Сандармох» і «Місце пам’яті Сандармох».

За кілька днів до розгляду апеляції у Верховному суді Карелії кілька державних і прокремлівських ЗМІ і телеграм-каналів опублікували фотографії прийомної дочки Дмитрієва, які, як стверджується, фігурують в його кримінальній справі і мають, на думку авторів публікацій, вказувати на його винуватість. Про джерело цих фото в публікаціях не сказано або стверджується, що вони були раніше «опубліковані в мережі».
…

Президент Франції Емманюель Макрон 29 вересня під час свого візиту в Литву зустрівся у Вільнюсі лідеркою опозиції Білорусі Світланою Тихановською. 

«Ми як європейці зробимо все можливе, щоб допомогти посередництвом», – сказав Макрон після зустрічі з Тихановською.

Сама опозиціонерка повідомила, що президент Франції «пообіцяв зробити все, щоб допомогти у переговорах під час політичної кризи у нашій країні… і все для того, щоб допомогти звільнити політичних в’язнів».

Як повідомило агентство dpa з посиланням на джерела в офісі Макрона, зустріч тривала 35 хвилин.

Макрон 28 вересня заявив, що Франція не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі і підтримає санкції проти білоруської влади. 

У Білорусі 9 вересня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають вже восьмий тиждень. 

23 вересня вперше в історії країни пройшла таємна інавгурація Олександра Лукашенка. 

27 вересня білоруси у відповідь на це провели «народну інавгурацію» Світлани Тихановської, яка, на думку протестувальників, набрала більшість голосів на минулих президентських виборах. 

МВС Білорусі заявило про затримання 350 людей, у деяких містах міліція застосувала сльозогінний газ.

 
…

Бої між збройними силами Вірменії й Азербайджану через спірний регіон Нагірний Карабах тривають третій день поспіль у той час, як сторони звинувачують одна одну в ескалації насильства, а світова спільнота закликає зупинити бойові дії.

Внаслідок нинішнього загострення загинули, за повідомленнями, десятки людей. Азербайджанське Міністерство оборони заявило, що вірменські сили обстріляли Дашкенсанський район Азербайджану. Єреван назвав це звинувачення «абсолютно неправдивим».

«У ніч із 28 на 29 вересня інтенсивні бої продовжувалися по всій лінії фронту», – заявило Міністерство оборони Азербайджану, маючи на увазі так звану лінію контакту, що розділяє вірменські й азербайджанські сили.

Вірменське Міністерство оборони додало, що «тривають бої з різною інтесивністю».

Рада безпеки ООН 29 вересня має провести зустріч, на якій йтиметься про ситуацію довкола Нагірного Карабаху.

У спільній заяві 28 вересня міністри закордонних справ Великої Британії й Канади висловили занепокоєння через «масштабні військові дії» в Нагірному Карабасі і жертви серед цивільних.

У Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Президент Франції Емманюель Макрон наполягає, що Європа має працювати з Росією для мирного співіснування на континенті. Про це він заявив під час візиту до Литви 28 вересня.

«Я говорю це на землі, яка пережила найгірше, яка зазнала пригнічення, зазнала смертей. Але ми не можемо діяти так, ніби Європа – острів далеко від Росії», – додав Макрон.

Він також додав, що президент Росії Володимир Путін підтримує його ініціативу про посередництво ОБСЄ у вирішенні політичної кризи у Білорусі.

 

Макрон і раніше неодноразово намагався зменшити напруження між Заходом та Росією. Деякі країни ЄС не підтримали його позицію, наголошуючи, що Росія не зробила достатньо для покращення стосунків.

Відносини між країнами Заходу та Росією суттєво погіршилися після анексії нею Криму та підтримці бойовиків на Донбасі України. Ускладнилися вони і після отруєнням колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Великій Британії, у причетності до якого підозрюють Кремль та російські спецслужби.

Останній випадок з вірогідним отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального призвів до обговорення можливості запровадження нових санкцій проти Росії.
…

Президент Франції Емманюель Макрон закликав ОБСЄ стати посередником у вирішенні політичної кризи у Білорусі, яка виникла після останніх президентських виборів. Про це він заявив 28 вересня під час візиту до Литви.

Макрон пообіцяв, що Париж «зробить все можливе, щоб це посередництво стало реальністю».

Він додав, що цю ініціативу підтримує президент Росії Володимир Путін.

Президент Франції підтвердив, що збирається зустрітися у Литві з кандидаткою у президенти Білорусі Світланою Тихановською.

 

Тихановська, яка була головною опоненткою Олесандра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня, виїхала до Литви після дня виборів. Вона не визнала перемогу Лукашенка.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася його таємна інавгурація на посаду президента.

«Лукашенко просто пішов на пенсію», – прокоментувала раптову інавгурацію екскандидатка в президенти Світлана Тихановська. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.

Країни Заходу не визнали Лукашенка президентом.

 
…

Верховний суд Пакистану прийняв апеляцію від родини вбитого журналіста Деніела Перла, яка оскаржує звільнення від покарання чоловіка, визнаного у його вбивстві в 2002 році. Про це суд заявив 28 вересня.

За повідомленням, Верховний суд наступного тижня почне розгляд апеляції на рішення суду нижчої інстанції, яким той звільнив від покарання Ахмеда Омара Саїда Шейха. Шейху загрожувала смертна кара за обвинуваченням у вбивстві журналіста Wall Street Journal Перла.

Високий суд провінції Сіндх раніше замінив покарання Шейха на сім років ув’язнення за викрадення. Офіційний Вашингтон назвав це рішення «образою всіх жертв тероризму».

Читайте також: У Пакистані заарештували лідера опозиції перед початком протестів

Шейх і ще троє чоловіків, обвинувачених у причетності до викрадення та вбивства Деніела Перла, лишаються під вартою, поки уряд Пакистану домагається поновлення їхніх вироків у Верховному суді.

Ще до слухання у Верховному суді 28 вересня родина Перла заявила, що звільнення Шейха заохотить бойовиків по всьому світу.

«Це буде запрошенням та заохоченням для екстремістських елементів по всій земній кулі вільно вчиняти акти тероризму та гратися з людськими життями. Це буде посланням про безкарність», – сказав батько журналіста Джуда Перл.

 

38-річного голову Південноазійського бюро The Wall Street Journal Деніела Перла, викрали в Карачі, коли він збирав інформацію про ісламістських бойовиків, та відтяли йому голову 2002 року. Приблизно за місяць відео його вбивства потрапило до карачійського консульства США.

Читайте також: Міноборони Вірменії: під обстріл у Нагорному Карабасі потрапили представники медіа

Ахмед Омар Саїд Шейх, колишній студент Лондонської школи економіки, був заарештований 2002-го року та засуджений до смерті антитерористичним судом. Ще троє обвинувачуваних отримали пожиттєві терміни ув’язнення.

У січні 2011 році команда розслідувачів з Джорджтаунського університету Вашингтона «Проєкт Перла» заявила в доповіді, що у вбивстві журналіста звинуватили непричетних. Розслідування вказало на те, що Перла вбив Халід Шейх Мухаммед, також пов’язаний із організацією теракту 11 вересня 2001 року. Він сам зізнавався у тому, що відрізав Перлу голову.

Мухаммед був заарештований у Пакистані 2003 року, наразі його утримують у в’язниці США Ґуантанамо на Кубі.
…

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш закликав лідерів Вірменії та Азербайджану негайно зупинити ворожі дії в спірному регіоні Нагірний Карабах, через які вже загинули щонайменше 65 людей.

Голова ООН планує провести переговори з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном 28 вересня після розмови з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим раніше цього ж дня, повідомляє речник Ґутерріша Стефан Дуджаррік.

За словами речника, Ґутерріш закликає обидві сторони продовжити перемови та погодитися на поновлення моніторингу ОБСЄ.

Тим часом очікується, що Рада безпеки ООН проведе термінові засідання 29 вересня, щоб обговорити ситуацію між двома країнами. Зустріч ініціювали Німеччина та Франція.

Читайте також: Вірменія просить ЄСПЛ вжити заходів до Азербайджану

Єреван вже звинуватив Туреччину у втручанні в конфлікт та «безпосередній присутності на місці», а також підтримці Баку зброєю.

Наразі відомо вже про щонайменше 58 загиблих вірменських військових та сімох цивільних азербайджанців. Баку не підтверджує дані Вірменії про кількість вбитих військових Азербайджану.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
…

Європейський суд із прав людини повідомляє, що отримав звернення від уряду Вірменії, який просить його вжити заходів щодо Азербайджану.

Як йдеться в повідомленні суду, зокрема, Єреван просить терміново вказати Баку зупинити напади на цивільних, а також військові наступи на цивільні поселення у Вірменії й Нагірному Карабасі.

Як повідомили в ЄСПЛ, запит поки що розглядають. Згідно з правилом 39 Регламенту, ЄСПЛ може визначити тимчасові заходи для будь-якої держави – учасниці Європейської конвенції про права людини.

Як пояснюють у суді, йдеться про термінові заходи, які, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, застосовуються лише у випадку існування неминучої небезпеки непоправної шкоди.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Під обстріл у районі міста Мартакерт (в азербайджанському варіанті – Аґдере) в спірному Нагорному Карабасі потрапили співробітники медіа, заявив представник міністерства оборони Вірменії Арцрун Ованнісян 28 вересня, передає проєкт Радіо Свобода Радіо «Ехо Кавказу».

За його словами, Азербайджан почав артилерійську атаку в районі, яку відбила вірменська армія.

«Застосування артилерії було доволі великим, протягом дня обстрілювалися вірменські населені пункти в північній частині, зокрема Мартакерт. У населених пунктах поблизку Мартакерта під обстріл потрапили представники ЗМІ. Втрти противника уточнюються. Поранені були доставлені до лікарень і шпиталів», – заявив Ованнісян.

Він не уточнив, чи були журналісти серед постраждалих і які медіа вони представляли.

Читайте також: Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном: українців закликають не їхати до регіону

Міністерство оборони Азербайджану заявило про «удар у відповідь», якого нібито завдала азербайджанська армія на Аґдеринському напрямку. Повідомлення відомства не містить згадок про постраждалих цивільних, у тому числі журналістів.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

 
…

Нідерландські адвокати одного з обвинувачених у справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі зустрілися у Росії з їхнім підзахисним – Олегом Пулатовим. Про це повідомили адвокати в понеділок на засіданні суду, який проходить у Нідерландах.

Це була їхня перша зустріч. Адвокати заявили, що на підставі інформації, отриманої від клієнта, підготують до суду нові клопотання. Термін їх подачі – 2 листопада.

За словами адвокатів, громадянин Росії Пулатов, який на момент катастрофи MH17 воював у складі підтримуваних Росією бойовиків «ДНР», заперечує свою причетність до загибелі літака: «Наш клієнт заявляє, що не причетний до постачання, перевезення, охорони «Бука» або збиття MH17. Він не знає, як був збитий MH17, але сам він ніякого «Бука» не бачив, і ні він, ні його підлеглі не контактували з «Буком», – заявили юристи.

 

За версією слідства, «Боїнг» був збитий з установки «Бук», доставленої на контрольовану бойовиками територію України з Росії. Пулатов, котрий використовував позивний «Гюрза», фігурує в матеріалах прослуховування телефонних переговорів. Зокрема, слідство стверджує, що в контексті охорони «Бука» його згадував інший обвинувачений –  Сергій Дубинський.

Захист підтвердив, що на «прослушці» звучить голос Пулатова, однак стверджує, що записи не можна однозначно інтерпретувати, і провину підзахисного вони не доводять. За словами адвокатів, Пулатов хоче звернутися до суду особисто, однак захисники відмовляли його від цього з міркувань безпеки.

 

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…

Зустріч лідерів «Групи 20» цього року матиме місце у віртуальному форматі. Вона призначена на 20-21 листопада поточного року. Про це йдеться у спільній заяві G20

Головуватиме на саміті король Саудівської Аравії Сальман бен Абдель Азіз Аль Сауд.

«Майбутній саміт G20 буде зосереджений на захисті життя людей і відновленні економічного зростання. Для цього будуть розглянуті вразливі місця, які розкрилися під час пандемії, і закладені основи для світлого майбутнього», – мовиться у заяві.

Станом на 28 вересня у світі підтвердили понад 33 мільйона випадків COVID-19, померли майже 998 тисяч пацієнтів, одужали – майже 23 мільйона.
…

Президент США Дональд Трамп заплатив лише 750 доларів федерального податку на прибуток у 2016 році, коли він переміг на виборах. Про це пише видання The News York Times у звіті про розслідування, опублікованому 27 вересня.

Згідно з даними NYT, таку ж суму Трамп заплатив у 2017 році, і не сплачував цей податок 10 з попередніх 15 років.

На пресконференції, яка відбулася після того, як газета опублікувала свій звіт, Трамп відкинув звинувачення як «фейкові новини». Він не уточнив, скільки саме заплатив податків, натомість повторивши аргументи, які вже наводив раніше що він не може розкрити інформацію, оскільки його податкові декларації перевіряються Службою внутрішніх доходів (IRS), податковою службою США. При цьому він обіцяє оприлюднити декларації після завершення аудиту.

Адвокат «Trump Organization» Алан Гартен заявив NYT, що «більшість, якщо не всі факти (з розслідування, – ред.), здаються неточними». Він стверджує, що Трамп «сплатив федеральному уряду десятки мільйонів доларів особистих податків, зокрема заплатив мільйони податків з моменту оголошення своєї кандидатури в 2015 році.

Трамп, єдиний президент США сучасності, який не оприлюднив інформацію про свої податки, та у суді боровся з тими, хто намагався отримати доступ до неї.

 

Видання The News York Times зазначає, що отримало дані про податкові декларації Трампа за приблизно два десятиліття.

Навіть якщо звіт відповідає дійсності, не ясно, чи були дії Трампа незаконними. Втім, він може завдати шкоди Трампу за кілька тижнів до президентських виборів.

Згідно звіту, зокрема, Трамп міг не сплачувати або обмежувати свої податки, повідомляючи, що втратив більше грошей, ніж заробив, а також використовуючи податкові відрахування як особисті витрати. Також він звертався по податкові кредити для зменшення своїх податкових зобов’язань.

 

Вибори президента США призначені на 3 листопада. Кандидату від Республіканської партії Дональду Трампу протистоятиме висуванець від Демократичної партії Джо Байден.

 
…

Правляча Націонал-ліберальна партія Румунії, за даними екзит-полів, здобула перемогу на місцевих виборах в країні 27 вересня, які були перенесені з червня через пандемію коронавірусу.

Хоча офіційні результати мають оголосити пізніше 28 вересня, прем’єр-міністр Людовик Орбан, чия ліберальна партія контролює уряд меншості в Румунії із жовтня минулого року, назвав вибори «чистою перемогою» над глибоко вкоріненою Соціал-демократичною партією.

Екзит-поли, зокрема, показали, що СДП втратила контроль над столицею Бухарестом вперше з 2008 року. Математик і активіст Нікушор Дан від Націонал-ліберальної партії набрав 47,8% голосів, тоді як чинна голова міста Габріела Фіря – 38,2%.

Людовик Орбан заявив, що його партійці вибороли крісла мерів у 1500 населених пунктах по всій країні або близько 50% від їх загальної чисельності. До місцевих виборів СДП мала 55% своїх мерів у Румунії, тодія к ліберали контролювали близько 33 відсотків населених пунктів.

СДП перемогла на загальних виборах 2016 року, але втратила владу торік в результаті вотуму недовіри з боку парламенту після спроби проштовхнути суперечливу судову реформу, незважаючи на вуличні протести і сигнали з Брюсселя. Також репутацію партії затьмарили корупційні скандали. Поза тим, СДП залишається найсильнішою партією в румунському парламенті, незважаючи на втрату правлячої більшості.

Місцеві вибори в Румунії передують парламентським, які заплановані у грудні.

Близько 19 мільйонів людей в Румунії мають право голосу.
…

Правозахисний центр «Весна» заявив про понад 200 затриманих під час протестів у Білорусі 27 вересня, цей список досі оновлюється.

Водночас раніше в неділю у МВС країни заявляли, що співробітники правоохоронних органів затримали близько 200 учасників акцій в Мінську та інших містах.

Загалом, за оцінками журналістів, лише в акціях протесту в білоруській столиці в неділю взяли участь близько 100 тисяч людей. Гаслом акції обрали – «Народна інавгурація справжнього президента».

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, людей у Мінську затримували посеред вулиці, у дворах. У Гродно сталися сутички між силовиками і протестувальниками. Затримання пройшли також у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Повідомлення про затриманих надходили упродовж дня із Бобруйська, Вітебська, Бреста.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.

Під час протестів 26 вересня, як повідомило МВС Білорусі, були затримані 150 людей.
…

Нинішнє збройне протистояння – наймасштабніше щонайменше з 2016 року
…

Парламент Азербайджану на позачерговому засіданні в неділю ухвалив рішення ввести воєнний стан на частині території країни через різке загострення ситуації в Нагірному Карабасі, де поновилися бойові дії. У деяких містах, в тому числі в Баку, ввели комендантську годину.

Раніше сьогодні військовий стан було введено в Вірменії, а також у самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці, яка перебуває під контролем вірменських збройних формувань. У Вірменії, крім того, оголосили мобілізацію військовозобов’язаних.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його уряд розгляне питання визнання незалежності Нагірного Карабаху. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Лідери Вірменії і Азербайджану Нікол Пашинян та Ільгам Алієв виступили із заявами у зв’язку з загостренням.

Алієв заявив, що нинішня операція азербайджанських сил повинна привести до «звільнення від окупації», Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни проти вірменського народу і наголосив, що Єреван є гарантом безпеки Нагорного Карабаху. Він також звернувся до міжнародного співтовариства із закликом вплинути на Туреччину, щоб вона не втручалася в конфлікт. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше звинуватив владу Вірменії в ескалації конфлікту, заявивши, що Анкара підтримує Азербайджан.

Азербайджанське командування назвало відкриття вогню його військовими «контрнаступом», заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Із фронту надходять суперечливі дані – обидві сторони заявляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення.

Верховний комісар Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав сторони до негайного припинення вогню та деескалації.

У НАТО також заявили, що глибоко стурбовані загостренням ситуації на лінії зіткнення в зоні нагірно-карабахського конфлікту.

«У цього конфлікту немає військового рішення. Сторони повинні відновити переговори щодо мирного врегулювання», – заявив Північноатлантичний альянс.

МЗС України також заявило про глибоке занепокоєння у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.

Країни-посередники закликають до завершення нинішніх боїв.

«Разом зі своїми партнерами по Мінській групі, Росією і США, Франція підтверджує свою прихильність до досягнення довгострокового і мирного врегулювання конфлікту на основі міжнародного права», – повідомило МЗС Франції.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
…

У Білорусі в неділю співробітники силових структур затримали десятки учасників акцій протесту в столиці Мінську та інших містах країни, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Так, на проспекті Переможців раніше зібралися сотні людей, в тому числі перед Палацом спорту і біля готелю «Ювілейний». За повідомленнями, туди під’їхали кілька авто з силовиками і затримали десятки людей. Повідомляється, що ОМОНівці затримували людей і у дворах будинків.

Про десятки заарештованих повідомляють у Гродно (там сталися сутички між силовиками і протестувальниками), у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Про кількох затриманих повідомляють у Бобруйську, Вітебську та Бресті. Правозахисний центр «Весна» заявив про майже 70 затриманих, але цей список не є остаточним, і оновлюється.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. 27 вересня, згідно з повідомленнями соцмереж, у Білорусі відбудеться «народна інавгурація справжнього президента».
…

Туреччина вважає Вірменію «єдиною перешкодою на шляху до регіонального миру і стабільності». Про це 27 вересня заявив речник МЗС Туреччини Хамі Аксой, коментуючи ескалацію збройного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху – міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами.

Речник звинуватив Вірменію у «порушенні міжнародного права і нападах, що призвели до жертв серед цивільного населення».

«Звичайно, Азербайджан скористається своїм законним правом на захист власного народу і територіальної цілісності. Туреччина висловлює повну підтримку Азербайджану в цьому процесі. Ми закликаємо міжнародну спільноту підтримати азербайджанський народ», – заявив Аксой.

Міністерство закордонних справ Росії також 27 вересня відреагувало на події навколо Нагірного Карабаху. У короткій заяві МЗС Росії констатувало, що «різко загострилася ситуація в зоні нагірно-карабаського конфлікту».

«Закликаємо сторони негайно припинити вогонь і почати переговори з метою стабілізації ситуації», – вказано в повідомленні.

Уряд Вірменії 27 вересня ухвалив рішення про запровадження воєнного стану і загальної мобілізації через активізацію бойових дій навколо Нагірного Карабаху.

Міністерство оборони Азербайджану опублікувало опівдні 27 вересня заяву, в якій ідеться, що підрозділи азербайджанської армії ведуть бої на кількох напрямках за важливі висоти, окуповані вірменськими військами. «Бойові дії тривають по всьому фронту», – йдеться в повідомленні.

З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
…

«Бойові дії тривають по всьому фронту» – міністерство оборони Азербайджану
…

У сентрі Лондона 26 вересня знову пройшла акція протесту проти антикоронавірусних обмежень. Акція зібрала на Трафальгарській площі кілька тисяч людей, передають британські медіа.

Учасники протесту, що скандували «Свободи», «Ми не погоджуємося», вступили в сутички з поліцією, яка вимагала від них розійтися. Причиною було те, що противники антиепідемічних заходів їх не дотримувалися: не зберігали соціальну дистанцію та не носили захисних масок.

Читайте також: «Не знаю нікого, хто б захворів на коронавірус»: як говорити з людьми, які не вірять в загрозу COVID-19

Натовп кидав у поліцейських пляшки. За інформацією лондонської поліції, через сутички постраждали дев’ятеро офіцерів і троє протестувальників. Відомо наразі про 16 затриманих.

Протести прокоментував мер Лондона Садік Кхан, назвавши їх «неприйнятними». Він закликав протестувальників розійтися.

«Ви ставите під загрозу безпеку нашого міста. Насильство проти офіцерів не толеруватиметься, а порушники відчують на собі всю силу закону», – написав Кхан у своєму твітері.

Днями прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив про посилення карантинних заходів через зростання кількості хворих на COVID-19 у країні.

Аналогічні протести відбулися в Лондоні минулої суботи, тоді затримали 32 протестувальника, більше десятка поліцейських були травмовані.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Великій Британії на коронавірусну хворобу захворіли 421 816 людей, з них 42 060 померли. Показники захворюваності, що знизилися влітку, почали знову зростати у вересні.
…

Заступника голови Асоціації ветеранів війни Косова Насіма Харадіная перевезли до Нідерландів для участі в трибуналі з воєнних злочинів, повідомила Спеціалізована судова палата Косова 26 вересня.

Згідно з ордером на арешт, Харадіная підозрюють у залякуванні свідків, помсті та порушенні таємниці судового процесу через оприлюднення конфіденційних даних, в тому числі імен свідків.

Палата повідомила, що перша поява Харадіная в суді Гааги буде анонсована «належним чином».

Читайте також: Прем’єр-міністр Косова вітає ідею назвати на честь Трампа спірне озеро на кордоні з Сербією

Насіма Харадіная заарештували 25 вересня у районі Пейтон, що в передмісті Приштини. Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, перед арештом Харадінай заявив журналістам, що не визнає Спеціалізовану палату та Спеціалізований офіс прокурора (СОП).

За заявою СОП, «операційну та логістичну підтримку» арешту Харадіная надали Місія з верховенства права в Косові та косовська поліція.

Напередодні до Гааги відправили заарештованого голову Асоціації ветеранів війни Косова Хюсні Ґуджаті.

Спеціалізована палата в справах Косова в Гаазі розслідує воєнні злочини, здійснені в Косові під час війни місцевих сепаратистів за незалежність від Сербії у 1998-1999 роках.
…

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».
…