Author: Worldnews

Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.

У доповненому латвійському списку вказані: глава Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем’єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.

У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твіттері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.

 

31 серпня Латвія, Литва та Естонія ввели санкції і заборонили в’їзд Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
…

Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.

В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.

Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.

25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
…

У США, у будівлі Капітолію проходить церемонія прощання з суддею Верховного суду Рут Бейдер Гінзбург. Вона стала першою американською жінкою, яку вшанували такою честю.

Церемонія прощання з Гінзбург триває третій день. В перший день церемонії, 23 вересня, труну Гінзбург, накриту американським прапором, перенесли до входу будівлі Верховного суду у Вашингтоні 23 вересня, в перший день церемонії.

Захисниця прав жінок та чільна представниця ліберального крила Верховного суду померла 18 вересня від раку у віці 87 років – після 27 років перебування на посаді. Дочка емігранта з Одеси, вона стала другою жінкою-членом найвищого суду Сполучених Штатів.

Гінзбург була номінована на пост у 1993 році президентом Біллом Клінтоном і з часом стала символом ліберального крила Верховного суду. За її участі ухвалено рішення, які затвердили право жінок на аборти, конституційність одностатевих шлюбів, права расових меншин.

Смерть Гінзбург відкрила вакансію у Верховному суді, який складається з дев’яти суддів. Президент Трамп пообіцяв заповнити її ще до виборів 3 листопада. Очікується, що Трамп назве свого кандидата 26 вересня, а республіканці в Сенаті заявляють, що можуть провести голосування до виборів. Це може забезпечити консервативному крилу у Верховному суді впевнену більшість голосів – шість на три.
…

Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у твітері про те, що Україна не визнає інавгурацію та повноваження Олександра Лукашенка, як президента Білорусі, було більше спрямоване на світову спільноту, зокрема – на Європу, вважає дипломат Роман Безсмертний, колишній надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011рр.).  Про це він заявив у прямому ефірі на Радіо Свобода.

«Очевидно, що використаний канал свідчить про те, що це сигнал більше для європейців, для європейських країн, країн світу, щоб стати в ряд з тими країнами, які поділяють цю позицію (про невизнання інавгурації – ред.) Але треба розуміти, що подібну позицію від імені української держави можуть давати два інститути – президент і парламент. Очевидно і те, що міністр закордонних справ ніколи сам таку думку не висловлює. Це думка, яка відповідає позиції політичного керівництва країни. Хотілося б так думати», – заявив Безсмертний.

 

За словами Безсмертного, таку політичну оцінку з боку МЗС слід розрізняти від інших видів взаємовідносин між двома країнами.

«Була дана просто політична оцінка події, яка відбулася. І треба розрізняти, скажімо, політичну оцінку, консульські стосунки, права громадян, економічну співпрацю та бізнес», – зазначив Безсмертний.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму твіттері заявив напередодні, що проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка на посаду президента Білорусі не означає його визнання легітимним головою Білоруської держави.

 

Олександр Лукашенко 23 вересня взяв участь у церемонії вступу на посаду президента Білорусі. Вперше в сучасній історії країни церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості. Після цього в різних містах відбулися акції протесту, силовики жорстко розганяли демонстрантів у Мінську, всього було затримано більш як 360 людей.

ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності. У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі. МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує. Також не визнали легітимною інавгурацію Лукашенка Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Україна і Данія.

Станом на ранок 24 вересня відомо, що з інавгурацією Олександра Лукашенка привітав лише президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов.

Олександр Лукашенко 23 вересня таємно вступив на посаду президента Білорусі. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська назвала інавгурацію фарсом.

 

 
…

Суд у Мінську відхилив клопотання захисту члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової, яка перебуває під арештом, про зміну запобіжного заходу.

Захист оскаржував рішення суду попередньої інстанції про відхилення скарги захисника щодо затримання Колесникової.

На суді був присутній лише один з адвокатів Колесникової – Олександр Пильченко. Її другий адвокат Людмила Козак перебуває в слідчому ізоляторі у справі про адміністративне провадження (невідомо, про яке саме порушення йдеться), зазначає білоруська служба Радіо Свобода.

Зустріч проходила у закритому режимі, пресу та тих, хто прийшов підтримати Колесникову, допустили лише на оголошення рішення.

Як і раніше, до суду прийшли представники європейських посольств та білоруси, щоб підтримати Колесникова.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
…

У п’ятницю щонайменше четверо людей зазнали поранень у столиці Франції Парижі під час нападу з ножем поблизу колишніх офісів сатиричного тижневика Charlie Hebdo, повідомляє агенція AFP із посиланням на джерела у правоохоронних органах.

За даними агенції, двоє із щонайменше чотирьох поранених перебувають у вкрай тяжкому стані.

Повідомляється, що, за попередніми даними, нападників було двоє, вони утекли.

Напад стався якраз у час, коли в столиці Франції триває судовий процес над 14 особами, звинуваченими у причетності до нападу понад п’ять років тому на редакцію Charlie Hebdo. Тоді загинуло 12 людей.
…

Провідні представники Республіканської партії швидко відреагували на заяви президента США Дональда Трампа, який не зобов’язався мирно передати владу в разі програшу на виборах 3 листопада. 24 вересня вони запевнили американців, що Конгрес прийме будь-які результати виборів.

Кілька сенаторів-республіканців та Білий дім зробили заяви, запевняючи виборців, що передача влади буде мирною.

«Переможець виборів 3 листопада пройде інавгурацію 20 січня. Перехід відбудеться належним чином, як це було кожні чотири роки з 1792 року», – заявив лідер більшості в Сенаті, республіканець від Кентукі Мітч Макконнел.

Представник Республіканської партії від Південної Кароліни Ліндсі Грем заявив у ефірі Fox News, що партія готова буде визнати поразку, хоча також згадав Верховний суд.

«Ми приймемо результат. Якщо Верховний суд винесе рішення на користь (кандидата від Демократичної партії – ред.) Джо Байдена, я визнаю результат», – заявив Грем.

Прессекретарка Білого дому Кейлі МакЕнані роз’яснила слова Трампа, заявивши, його адміністрація «прийме результати вільних та чесних виборів». Однак вона додала, що Трамп хоче «позбутися масового поштового голосування».

Президент США неодноразово називав поштові бюлетені вразливими до шахрайства та критикував демократів за їхню підтримку цього способу голосування як більш безпечного під час пандемії.

Опонент Трампа Джо Байден, коментуючи його заяви, жартівливо спитав: «У якій країні ми живемо?».

Читайте також: Трамп має сумнів, що результати виборів у США стануть відомі вчасно

«Він говорить дуже нераціональні речі. Я не знаю, що про це сказати. Але це мене не дивує», – сказав він.

Інші представники Демократичної партії звинуватили президента в погрозах американській демократії та політизації обрання нового судді Верховного суду замість покійної Рут Гінзбург.

Спікерка Палати представників Ненсі Пелосі, від Каліфорнії, закликала американців взяти участь у виборах і нагадала Трампу, що США – демократична країна.

«Ви не у Північній Кореї, не в Туреччині і не в Росії», – сказала вона.

23 вересня Трамп на пресконференції заявив, що результати виборів має затвердити Верховний Суд.

Читайте також: США: Байден розкритикував призначення судді Верховного суду до виборів

«Що ж, ми подивимося, що станеться. Ви знаєте, що я дуже сильно скаржився на бюлетені, це катастрофа», – заявив президент Сполучених Штатів.

Наступного дня він також зробив схожу заяву, заявивши, що хоче «бути впевненим, що вибори будуть чесними», а він не впевнений, що це можливо.

«Подивимося», – відповів президент на питання журналіста про те, чи вважатиме він вибори легітимним тільки в разі своєї перемоги.

 
…

Громадянин Росії Єгор Крючков, обвинувачений у пропонуванні одного мільйона доларів співробітнику американської компанії з виробництва електромобілів Tesla для проведення атаки з використанням шкідливого програмного забезпечення, 24 вересня у судді в Неваді заперечив свої дії.

Крючков наполіг на своїй невинуватості і заявив, що хоче пройти процес «якнайшвидше». Слухання проходило в режимі відеоконференції.

Крючков залишатиметься під вартою до суду, який має розпочатися 1 грудня. Можливість внесення застави за нього не передбачена.

Сторона обвинувинувачення заявила, що вироком може бути 5 років ув’язнення і штраф у 250 тисяч доларів. Після тюремного терміну можлива депортаці.

На початку вересня 27-річному Єгору Крючкову висунули звинувачення через участь у змові з метою кібератаки після того, як він намагався підкупити співробітника фабрики Tesla в Неваді, аби той запустив шкідливе програмне забезпечення в її комп’ютерну мережу.

Єгор Крючков був заарештований у серпні. За версією слідства, він пропонував співробітникові Tesla один мільйон доларів за участь в реалізації шахрайської схеми. За даними американської влади, росіянин від середини липня неодноразово зустрічався з російськомовним співробітником фабрики, щоб обговорити свій план. Після того, як з ним зв’язалися агенти ФБР, Крючков попросив знайомого купити для нього авіаквиток, намагаючись вилетіти з країни через аеропорт Лос-Анджелеса, де і був затриманий 22 серпня.

Засновник Tesla Ілон Маск раніше заявляв, що мішенню була саме фабрика в Неваді. Tesla має завод поблизу Ріно, де виробляють акумулятори для електромобілів та зарядні установки.
…

Адвокат члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової Людмила Козак перестала виходити на зв’язок. Про це повідомляє TUT.BY з посиланням на адвоката Віктора Мацкевича.

«О 13:50 Людмила попрощалася зі своєю колегою, з якою зустрічалася на вулиці Комуністичній. Поспішала на судове засідання. У суд вона не приїхала. Машина припаркована на Комуністичній, закрита», – повідомив Мацкевич.

За його словами, чоловік Козак подає заяву про викрадення людини в РУВС Центрального району. «Ми з чоловіком Людмили вважаємо, що її зникнення пов’язане з професійною діяльністю», – зазначив Мацкевич.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
…

США, Великобританія і Канада можуть вже в п’ятницю, 25 вересня, запровадити санкції проти громадян Білорусі, яких вони вважають відповідальними за підтасовування результатів виборів і насильство щодо мирних протестувальників. Про це з посиланням чотири джерела повідомляє агентство Reuters. Співрозмовники агентства не виключають, що узгодження санкцій між країнами може тривати довше.

Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив у четвер в парламенті, що уряд готує санкції проти винних у порушеннях прав людини в Білорусі – і координує дії з США і Канадою.

У Держдепартаменті США і Міністерстві закордонних справ Канади поки офіційно не заявляли про запровадження санкцій.

 

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
…

Про історію 100-річного британського ветерана, сера Томаса Мура знімуть кіно. Про це повідомляє ВВС.

Ветеран Другої світової війни Том Мур став національним героєм Британії після того, як він зібрав рекордні 39 мільйонів фунтів, пройшовши 100 кіл у своєму саду у квітні напередодні свого сотого дня народження. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників. Королева Єлизавета посвятила його у лицарі у липні цього року.

Права на стрічку про Мура придбали місцеві компанії Fred Films та Powder Keg Pictures.

Фільм, який поки не має назви, зосередиться на стосунках Мура з молодшими членами його сім’ї, до якої він переїхав після смерті дружини Памели. Пара була одружена протягом 40 років.

Також стрічка розповість про військову кар’єру Мура та «покаже як жахи війни вплинули на його життя та надихнули продовжувати ходити, незважаючи на те, що він витримав довгу битву з раком шкіри та переломом стегна», зазначає ВВС.

 

На запитання, хто міг би зіграти його у фільмі, сер Том пожартував, що не знає жодного 100-річного актора. Втім він назвав двох акторів, які як і він є лицарями ЇЇ Величності королеви Великої Британії – сера Майкла Кейна та сера Ентоні Хопкінса, та які «могли б спробувати» втілити його образ.

«Я впевнений, що Майкл Кейн або Ентоні Хопкінс могли б зробити чудову роботу, якби вони були готові постаріти!», – зазначив Мур.

Продюсери прогнозують, що зйомки фільму почнуться наступного року.
…

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка, інавгурацію якого провели 23 вересня.

«Білоруський народ не потребує «легітимізації» своєї влади з боку самоназваних факультативних «легітиматорів». Це питання є надуманим і штучним. Спроби окремих країн Заходу поставити під сумнів легітимність глави держави ніяк не відображають думки переважної більшості міжнародної спільноти», – йдеться в заяві.

«Особливе здивування викликає поведінка наших українських сусідів, які вже навіть не намагаються закамуфлювати несамостійність в ухваленні своїх зовнішньополітичних рішень і не припиняють потік заяв нібито зі своїми «просунутими» оцінками чомусь нашої внутрішньополітичної ситуації. Складається відчуття, що саме «навчитися вчити» поки є головним результатом українсько-європейського співробітництва. При цьому покликані догодити модним трендам заяви звучать від представника уряду сусідньої держави, яку Білорусь щиро і безкорисливо підтримує, зайнявши абсолютно незалежну і самостійну позицію», – заявили у МЗС Білорусі.

У відомстві додали, що продовжать «підтримувати братній український народ».

«Білорусь ніколи не втручалася і не має наміру втручатися у внутрішні справи інших держав. Очікуємо від наших іноземних партнерів аналогічного підходу», – додали у МЗС.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

 

 
…

Другий касаційний суд Москви залишив без змін вирок активістові Костянтину Котову, засудженому на півтора роки утримання в колонії за неодноразове порушення правил проведення мітингів. Про це повідомило у четвер Російське агенство правової та судової інформації.

Згідно з повідомленням, Котов спочатку був засуджений до 4 років колонії, в лютому касація відправляла його справу на перегляд в Мосміськсуд, той скоротив термін ув’язнення більше ніж удвічі.

У 2019 році активіста неодноразово затримувала російська поліція. Востаннє його затримали 10 серпня в центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Московської міської думи. За версією звинувачення, підсудний брав участь у ній, тримаючи в руках плакат, скандуючи гасла і роздаючи інтерв’ю.

Радіо Свобода публікувало кадри, на яких видно, що заяви поліцейських помилкові, і активіст не встиг взяти участі в акції.

Костянтин Котов – московський опозиційний активіст, який виходив з одиничними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав захопленим російськими силовиками українським морякам і вимагав обміну утримуваними особами між Росією й Україною.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Котова політичним в’язнем.
…

Лауреати Нобелівської премії отримають виплати, на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер. Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів), заявив 24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен щоденній газеті Dagens Industri.

«Рішення ухвалені через те, що наші витрати та капітал перебувають в стабільному співвідношенні, що відрізняється від попереднього стану», – сказав Гайкенстен.

Винахідник динаміту Альфред Нобель залишив близько 31 мільйона крон (це приблизно 1,8 мільярда крон на нинішні гроші)  – для фінансування премій, які присуджуються з 1901 року.

Розмір виплат змінювався з часом, починаючи зі 150 тисяч крон і досягаючи 1 мільйона в 1981 році.

Виплати різко зросли в 1980-х та 1990-х роках, підскочивши до 9 мільйонів крон у 2000 році та 10 мільйонів через рік.

Але світова фінансова криза 2008–2009 років вразила інвестиції фонду, і призові кошти були скорочені до 8 мільйонів крон у 2012 році, а потім знову зросли до 9 мільйонів у 2017 році.

Цьогорічні призи в галузі медицини, фізики, хімії, літератури, миру та економіки будуть оголошені впродовж тижня, що починається з 5 жовтня.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.
…

У США 24 вересня другий день триватиме публічна церемонія прощання з суддею Верховного суду Рут Бейдер Гінзбург.

Труну Гінзбург, накриту американським прапором, перенесли до входу будівлі Верховного суду у Вашингтоні 23 вересня, в перший день церемонії. Захисниця прав жінок та чільна представниця ліберального крила Верховного суду померла 18 вересня від раку у віці 87 років – після 27 років перебування на посаді.

Серед тих, хто віддав шану Гінзбург, були віцепрезидент США Майк Пенс та його дружина Карен, колишній президент Білл Клінтон (який призначив Гінзбург на посаду в 1993 році), його дружина, колишня держсекретарка і кандидатка в президенти від демократів у 2016 році Гілларі Клінтон. Очікується, що президент США Дональд Трамп відвідає церемонію прощання 24 вересня.

Смерть Гінзбург відкрила вакансію у Верховному суді, який складається з дев’яти суддів. Президент Трамп пообіцяв заповнити її ще до виборів 3 листопада. Очікується, що Трамп назве свого кандидата 26 вересня, а республіканці в Сенаті заявляють, що можуть провести голосування до виборів. Це може забезпечити консервативному крилу у Верховному суді впевнену більшість голосів – шість на три.
…

У центрі Мінська силовики жорстко затримують і б’ють протестувальників, які вийшли на вулиці білоруської столиці в зв’язку з раптовою інавгурацією Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», по всій країні затримані щонайменше 160 людей. Чути вибухи світлошумових гранат.

Ближче до вечора 23 вересня біля стели «Мінськ – місто-герой» зібралися близько п’яти тисяч людей. ОМОН у зеленій і чорній формі розігнав присутніх за допомогою водометів.

Кілька десятків людей затримали, інші розбіглися по найближчих дворах і магазинах.

Частина протестувальників сховалася від силовиків у прилеглому торговому центрі, але жорсткі затримання почалися і там.

Співробітники ОМОНу валять людей на асфальт і заламують руки за спину. До деяких при затриманні застосовують силу, кажуть очевидці. Учасники акції при цьому скандують «Ганьба!», повідомляє телеканал «Настоящее время».

Затримання відбуваються також біля Немиги і Палацу спорту. На тротуарах уздовж вулиці Машерова залишаються кілька тисяч протестувальників. По місту формуються локальні колони. Надходять повідомлення про поранених.

Біля ТЦ «Галерея», до якого відступили протестувальники, люди вишикувалися в ланцюг. Вони не пропустили машину ДАІ і вийшли на проїжджу частину. Автомобілі сигналять їм на знак підтримки.

Співробітники ОМОНу хотіли пройти в торговий центр, але охоронці не пропустили їх і закрили всі двері. Силовики затримали багатьох людей біля бізнес-центру Royal Plaza на проспекті Переможців.

У Бресті також пройшли масові затримання. Як розповіла телеканалу «Настоящее время» журналістка і головний редактор видання «Бінокль» Ксенія Петрович, у місті ОМОН зачищав двори, в яких ховалися протестувальники, до деяких при затриманні застосовують силу.

Масові акції проти інавгурації Лукашенка також пройшли у Вітебську, Могильові, Жодіно, Солігорську і декількох інших містах.

Олександр Лукашенко 23 вересня таємно вступив на посаду президента Білорусі. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська назвала інавгурацію фарсом: «Насправді сьогодні Лукашенко просто пішов на пенсію».

Легітимність Лукашенко як президента також не визнали США, вісім країн ЄС і Україна.

 

 
…

Вдень 23 вересня на офіційному сайті і в твіттері Держдуми Росії з’явилася новина про те, що думська комісія з розслідування фактів втручання іноземних держав у внутрішні справи запропонувала колегам із німецького парламенту провести спільне розслідування отруєння опозиціонера Олексія Навального, яке в новині було назване «ситуацією».

На фото, прикріпленому до повідомлення, кілька членів комісії сиділи за столом і, судячи з руху рук, голосували «за».

Однак через 20 хвилин новина з невідомих причин була видалена з усіх джерел. Радіо Свобода не змогло отримати коментар у пресслужби Держдуми.

Пізніше голова комісії Василь Піскарьов все ж підтвердив «Інтерфаксу», що депутати підготували звернення до Бундестагу з проханням провести спільне розслідування «шуму» навколо ситуації з Навальним.

Однак, за його словами, якась третя сила за допомогою цієї «ситуації» і «спланованої дезінформаційної кампанії» намагається вбити клин між Росією і Німеччиною, «зруйнувати братський союз Росії й Білорусі та іншими дружніми країнами, підірвати економічний розвиток Росії за допомогою нових санкцій, зупинити «Північний потік – 2» і заблокувати контакти російських розробників COVID-вакцин».

Також Піскарьов заявив, що комісією Держдуми нібито встановлений факт фінансування блогерів і журналістів, які висвітлювали історію з отруєнням Навального, зі США.  

Напередодні французька газета Le Monde з посиланням на свої джерела повідомила, що в телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 14 вересня російський президент Володимир Путін побічно погодився з тим, що Навальний міг бути отруєний, проте, на думку президента Росії, отруту він міг прийняти сам. Після публікації прессекретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив факт розмови, але заявив при цьому, що «газета неточна в формулюваннях», в яких саме – він не сказав.

Сам Навальний також відреагував на процитовані Le Monde слова Путіна.

До цього російська влада категорично заперечувала висновки європейських лабораторій про те, що причиною стану Навального стало отруєння бойовою хімічною отрутою «Новачок», розробленою в СРСР. У Кремлі також стверджували, що жодних підстав для розслідування справи Навального немає.

23 вересня Навального виписали з берлінської клініки, куди його доправили 22 серпня з Омська. Навальному стало зле в літаку, яким він повертався з Томська до Москви 20 серпня. Літак був змушений екстрено сідати в Омську, де опозиціонера шпиталізували.

 
…

Міністерство закордонних справ Болгарії дало двом російським дипломатам 72 години на те, щоб залишити країну після того, як прокуратура звинуватила їх у причетності до шпигунства в балканській країні з 2016 року.

Представник міністерства повідомив, що про це було проінформували посольство Росії у Софії.

Прокуратура повідомила, що два дипломати намагалися отримати секретну інформацію про плани модернізації армії і обслуговування військової техніки з 2016 року.

 
…

Олександр Лукашенко офіційно вступив на посаду президента Білорусі. Як пройшла перша в історії Білорусі таємна інавгурація президента – дивіться у фотогалереї Білоруської редакції Радіо Свобода
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що у нього «великий подив» викликає те, що країни Євросоюзу і досі не ухвалили спільного рішення щодо подій у Білорусі. Про це він сказав в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода спільно з «Голосом Америки»).

«Нам не вдалося поки дійти консенсусу, щоб усі погодилися. Хоча на словах начебто всі згодні. Але ми не можемо сказати, що всі вже готові запроваджувати санкції проти осіб, відповідальних за події в Білорусі. На жаль, це розчаровує не тільки нас, а й керівників Євросоюзу. Я завжди наголошує, що заяви Урсули фон дер Ляєн (президентка Єврокомісії – ред.) і Жозепа Борреля (голова дипломатії ЄС – ред.) були дуже сильні і зрозумілі. Але реальність така, що більш як місяць минув після виборів, і кожен день ми бачимо на екранах насильство на вулицях Мінська та інших міст, і ми не можемо нічого зробити. Це, звичайно ж, викликає великий подив», – відзначив очільник литовського зовнішньополітичного відомства.

У палаці Незалежності в Мінську 23 вересня відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

На третьому десятку років правління Олександр Лукашенко стикнувся із безпрецедентними загальнонаціональними акціями протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня, які гарантували йому шостий п’ятирічний термін.

Тисячі протестувальників закликали Лукашенка провести вільні та чесні вибори в Білорусі, стверджуючи, що голосування було сфальсифікованим. 66-річний білоруський лідер відповів на мирні акції протесту жорстокими арештами. Правозахисники повідомили також про окремі факти катування затриманих.

 
…

Після інавгурації президента Білорусі Олександра Лукашенка член президії Координаційної ради опозиції Павло Латушко закликав білорусів почати безстрокову акцію непокори. Про це він написав у телеграмі.

«Сьогодні ми стали свідками безпрецедентної ситуації. Рік, що минає президент, який стверджує, що набрав більше 80 відсотків голосів на виборах, провів спецоперацію зі своєї самоінагурації. Під охороною ОМОН, в обстановці таємниці і секретності, у вузькому колі спішно звезених чиновників. Де радісні громадяни? Де дипломатичний корпус?» – зазначив Латушко, порівнявши інавгурацію Лукашенка з «коронацією чергового злодія у законі».

«З сьогоднішнього дня він більше не президент Республіки Білорусь. Він просто глава ОМОНу, який без знаків розрізнення орудують на вулицях Білорусі і купки бюрократів. Для нас же, громадян Білорусі, для світової спільноти він тепер ніхто. Прикра помилка історії і ганьба цивілізованого світу. Ми ніколи не погодимося з фальсифікацією і вимагаємо нових виборів! Закликаємо всіх почати безстрокову акцію непокори!» – написав Латушко.

 

У середу, 23 вересня, у палаці Незалежності в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

З самого ранку 23 вересня у Мінську фіксували пожвавлення спецтранспорту та військових у центрі міста. Очевидці повідомляли про присутність представників роти почесної варти. Проспект Незалежності в центрі Мінська перекрили.

На третьому десятку правління Олександр Лукашенко стикнувся із безпрецедентними загальнонаціональними акціями протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня, які гарантували йому шостий п’ятирічний термін.

Тисячі протестувальників закликали Лукашенка провести вільні та чесні вибори в Білорусі, стверджуючи, що голосування було сфальсифікованим. 66-річний білоруський лідер відповів на мирні акції протесту жорстокими арештами. Правозахисники повідомили також про окремі факти катування затриманих.

Одна з лідерок опозиції Світлана Тихановська попередила, що будь-яка спроба проведення інавгурації буде «незаконною».
…

У прибережній зоні Австралії 23 вересня кількість китів, яких викинуло на берег, зросла більш ніж до 400, що називають найбільшим таким випадком за всю історію країни.

Рятувальники 22 вересня почали операцію порятунку приблизно 270 особин, які опинилися на широкій піщаній косі в гавані Маккуорі, приблизно за 200 кілометрів на північний захід від столиці штату Тасманія Гобарта. Біологи напередодні повідомляли, що близько 90 з 270 китів загинули на мілководді.

Ще 200 китів були помічені з повітря 23 вересня менш ніж за 10 кілометрів на південь від острова Тасманія. До місця вирушили човни, щоб оцінити ситуацію та визначити, чи можна ще врятувати китів.

Кити-пілоти – це різновид океанських дельфінів, які виростають до 7 метрів завдовжки і можуть важити до 3 тонн.

Вчені не знають, чому китів прибило до берега. «Китові пляжі» є звичайним явищем у цьому регіоні, але таких масштабів не було з 2009 року. У 1996 році найбільш масовий викид на берег 320 китів зафіксували біля міста Дансборо на заході Австралії.
…

Щоденна паризька газета Le Monde опублікувала 22 вересня статтю, в якій пише, що під час телефонної розмови 14 вересня між президентами Франції і Росії Емманюелем Макроном і Володимиром Путіним останній, зокрема, допустив, що російський опозиціонер Олексій Навальний міг сам себе отруїти.

Путін, як пише видання з посиланням на джерела, «зневажливо» висловлювався про Навального і назвав його «простим порушником спокою в інтернеті». Російський президент також сказав Макрону, що Навальний «вже симулював» отруєння, а крім цього «здійснював незаконні дії і використовував створений ним Фонд боротьби з корупцією (ФБК), щоб шантажувати чиновників і депутатів».

Також Путін заявив, що офіційне розслідування події з Навальним у Росії не ведеться, тому що фахівці з Росії не можуть отримати результати аналізів із Німеччини і Франції. Також Путін вказав, що сліди «Новачка» можуть вести до Латвії, де живе один з творців цієї отрути, стверджує видання.

Макрон, як пише Le Monde, відкинув версію про «латвійський слід» і можливість того, що Навальний міг отруїти себе сам.

Президент Франції назвав отруєння російського опозиційного політика «злочинним діянням» і наголосив, що отруйна речовина «Новачок» не може використовуватися приватною організацією. Також він зажадав від Путіна офіційних пояснень того, що сталося, пише французька газета.

Олексій Навальний в інстаграмі відреагував на статтю.

«Володимир Путін повідомив французькому колезі: «Навальний міг сам проковтнути цю отруту». Хороша версія. Вважаю, що заслуговує найпильнішого вивчення. Зварив на кухні «Новачок». Тихо сьорбнув із фляжки в літаку. Впав у кому. До цього домовився з дружиною, друзями і колегами, що, якщо МОЗ наполягатиме, щоб мене відвезли лікувати до Німеччини, вони ні в якому разі не дозволяли це зробити. Померти в омській лікарні і опинитися в омському морзі, де встановили б причину смерті «пожив достатньо», – ось кінцева мета мого хитрого плану. Але Путін мене переграв. Його просто так не проведеш. У підсумку я, як дурень, пролежав у комі 18 днів, але свого не добився. Провокація не вдалася!», – написав Навальний.

Навальний був госпіталізований наприкінці серпня в лікарню в російському Омську. Уряд Німеччини, куди пізніше перевезли російського опозиціонера для лікування, заявив, що він був отруєний бойовою хімічною отруйною речовиною «Новачок». Отруєння могло статися в Томську, звідки Навальний летів до Москви, і в літаку йому стало зле.

Соратники опозиціонера відразу після його госпіталізації вимагали порушити кримінальні справи за статтями про замах на життя громадського діяча і тероризм. Провести розслідування замаху Росію закликали США та Євросоюз.

Російська влада стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Прокуратура і поліція Росії за фактом госпіталізації проводять дослідчу перевірку.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков 22 вересня заявив, що соратники Навального нібито вивезли з країни «докази», і це ускладнює проведення перевірки.

Минулої п’ятниці, 18 вересня, коли з’явилися повідомлення, що до Німеччини була вивезена пляшка, на якій згодом знайшли сліди отруйної речовини, Пєсков також говорив, що «те, що могло б стати доказом на користь отруєння, на жаль, було вивезене».

 
…

Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ Білорусі 22 вересня відновив свою роботу, повідомила у телеграмі речниця МВС Ольга Чемоданова. Сайт був недоступний протягом 19 днів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Пресслужба МВС повідомляла, що робота сайту «призупинена з технічних причин».

Доступ до сайту МВС зник 3 вересня. Потім відомство заявило, що «була вчинена спроба встановити шкідливі програми, які блокують або змінюють низку інформаційних ресурсів МВС», і наголосило, що «фахівці працюють над усуненням виявлених проблем».

Згідно зі скріншотами, опублікованими у білоруських ЗМІ, до того, як сайт перестав працювати, на ньому з’явилися оголошення про розшук президента Олександра Лукашенка і міністра внутрішніх справ Юрія Караєва, яких «звинувачують у воєнних злочинах проти білоруського народу».

Наступного дня перестали працювати сайти Білоруської торгово-промислової палати і громадського об’єднання «Біла Русь», і на них з’явилося звернення «кіберпартизанів Білорусі». 

14 вересня зупинив роботу сайт Міністерства з питань податків і зборів. Також були напади на сайти Академії МВС і «Білоруської лотереї».

 

 
…

Президент США Дональд Трамп під час виступу на ювілейній, 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН закликав притягнути до відповідальності Китай через те, що він не вжив достатніх заходів для локалізації епідемії нового коронавірусного захворювання.

Трамп виступив зі звинуваченнями на адресу Китаю в приховуванні інформації про спалах нової коронавірусної інфекції в кінці минулого року від міжнародної спільноти. 

Він знову назвав коронавірус «китайським вірусом», що викликало критику з боку Китаю і Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Як і інші лідери держав, президент США виступав дистанційно – через пандемію. 

Трамп заявив, що три вакцини перебувають на останній стадії випробувань, і пообіцяв «побороти вірус» і «закінчити пандемію».

Дональд Трамп, відомий скептичним ставленням до глобальних інститутів і договорів, раніше відмовився від участі в угоді з питань клімату, іранській ядерній програмі, оголосив про вихід США з Ради ООН із прав людини і Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Раніше генеральний секретар ООН, відкриваючи сесію, заявив про необхідність уникнути нової Холодної війни – цього разу між США і Китаєм.

Антоніу Ґутерріш, виступаючи напередодні на урочистому засіданні в Нью-Йорку, закликав світову спільноту до відновлення багатостороннього співробітництва та дипломатії, підкресливши, що новий коронавірус «продемонстрував уразливість світу» і необхідність вирішувати проблеми спільними зусиллями.

Президент США Дональд Трамп раніше звинувачував ВООЗ в ігноруванні «достовірних повідомлень» про поширення нової коронавірусної інфекції в Китаї і звинуватив медичну організацію зі структури ООН у тому, що вона діяла занадто повільно і піддавалася на тиск із боку Пекіна.

Пандемія спричинила різке уповільнення темпів світової економіки та сплеск безробіття, загрожуючи політичному майбутньому Трампа, який прагне переобрання на другий термін на посаду в листопаді.

Трамп став об’єктом критики політичних опонентів через свої дії з приборкання епідемії.

США є світовим лідером за числом інфікованих коронавірусом і померлих від COVID-19.
…

Винесений у Чехії вирок громадянинові Білорусі за участь у війні проти України на Донбасі – 4,5 роки позбавлення волі – оскаржать і його захист, і обвинувачення, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Сторона обвинувачення подала апеляцію проти вироку засудженому Олександрові Фадєєву на місці, вважаючи строк покарання надто низьким.

Його адвокат, зі свого боку, заявив Радіо Свобода, що сам він задоволений вироком, який значно нижчий, ніж просило обвинувачення, але оскаржить його на прохання свого клієнта, який своєї вини не визнає.

Мати Фадєєва, яка теж була в залі суду, в короткому коментарі Радіо Свобода сказала, що «строк є великим», а справа проти її сина є «цілком політичною».

На суді був присутній і колишній чеський військовослужбовець Ерік Ешту, який так само раніше був засуджений за участь у бойових діях на Донбасі на боці російських гібридних сил, але лише умовно, і особисто знайомий із засудженим.

«Я прийшов підтримати свого друга і його маму. Я знаю Олексія, і все не так, як це може виглядати. Ми знайомі близько 15 років, ми були там разом (на окупованій частині Донбасу). Він нормальний і вихований хлопець, а не терорист», – заявив Радіо Свобода Ерік Ешту.

Раніше 22 вересня Міський суд столиці Чехії Праги засудив громадянина Білорусі Олександра Фадєєва до 4,5 років позбавлення волі. Також Фадєєв, який має право постійного мешкання в Чехії, має бути видворений із країни на 4 роки після відбування покарання. Вирок іще не набув чинності.

Обвинувачення просило для Фадєєва 15 років позбавлення волі і видворення на необмежений термін.

Його обвинувачували за статтею Кримінального кодексу Чехії про «терористичний напад», але суддя вирішила, що обвинувачення в активній участі в бойових діях проти українських військ не доведене. За словами судді, прокурор не зміг довести, що Фадєєв відвідував Україну з наміром завдати шкоди її конституційному ладові. Відтак його засудили за менш серйозною статтею, про «участь в організованому злочинному угрупованні».

Згідно з обвинувальним висновком, Фадєєв неодноразово відвідував окуповану частину Донецької області між 2014 і 2016 роками, дістаючись туди через російський Ростов-на-Дону. Прокурор стверджував, що чоловік сам отримував зброю в лавах угруповання «ДНР» і брав участь у виконанні різних воєнних завдань у лавах так званої «республіканської гвардії» цього угруповання.

Фадєєв у своєму кінцевому слові на суді заявив, що «участі безпосередньо в боях не брав, а брав участь лише в заходах надання допомоги». На суді він визнав участь у вартуванні і патрулюванні зі зброєю в руках, але твердив, що стріляв зі зброї тільки під час навчання на стрільбищі.

Як вкотре заявив Фадєєев, він також нібито не знав, що діяльність угруповання «ДНР» суперечить Конституції України. Також він стверджував, що його не цікавило, з яких джерел фінансується «республіканська гвардія ДНР».

Раніше в перебігу судових слухань Фадєєв заявляв, що їздив на окуповану частину Донбасу, щоб допомогти тамтешнім людям захищатися від «українських фашистів» і «націоналістів». Його адвокат, зі свого боку, твердив на захист свого клієнта, що, мовляв, Конституцію України порушила сама українська армія.

Це в Чехії не перший такий випадок.

Раніше в Чехії обвинувачували її громадянина, колишнього військовослужбовця Еріка Ешту, в тероризмі через його участь у боях проти України на Донбасі, але врешті він був засуджений лише умовно за службу в «іноземних збройних силах» і позбавлений чеського військового звання. Таку кваліфікацію і вирок недавно підтвердив Верховний суд Чехії. Ешту також твердив, що їздив до України тільки як турист і мандрівник, а в однострої бойовиків фотографувався, мовляв, тільки «на пам’ять».

Крім нього, також умовний термін за участь у діях російських гібридних сил на Донбасі проти України отримав на початку липня громадянин Чехії Павел Кафка.

За словами чеських дослідників, на Донбасі в лавах російських гібридних сил побували вже десятки громадян Чехії, де досить сильно працює російська і проросійська пропаганда й дезінформація.

Дані про участь громадян Чехії в війні проти України підтверджували і в Службі безпеки України.

Як заявляв понад рік тому посол України в Чехії Євген Перебийніс, Чехія розслідує можливу участь 20 своїх громадян у конфлікті на Донбасі на боці російських гібридних сил.
…