Author: Worldnews

На балконі в столиці Білорусі Мінську хтось із жителів повісив шматок білої тканини з написом червоними буквами «Це не прапор». 22 вересня до будівлі під’їхав автомобіль комунальних служб, і за допомогою підйомника співробітник зняв тканину, передає Tut.by.

Шматок із незвичайним написом висів на балконі третього поверху.

Чоловік, який піднімався на висоту, був без шолома і під час роботи курив сигарету.

 

Учасники протестів у Білорусі використовують національний біло-червоно-білий прапор, який втратив статус державного в 1995 році. Тоді президент Олександр Лукашенко повернув прапор, який використовувався в Білоруській РСР.
…

У Китаї відомого бізнесмена з нерухомості і критика влади Жень Чжицяня засудили до 18 років ув’язнення за звинуваченням у корупції.

Суд у Пекіні 22 вересня також зобов’язав колишнього голову Huayuan Properties, державної компанії з нерухомості, сплатити штраф у 4,2 мільйона юанів (618 тисяч доларів).

Суд визнав чоловіка винним в «корупції, хабарництві, розтраті державних коштів і зловживанні владою з боку персоналу державної компанії». Суд заявив, що Жень зізнався у «злочинах».

69-річний Жень Чжицянь, колишній член Комуністичної партії Китаю і голова Huayuan Properties, був у добрих стосунках з елітами комуністичної партії, в тому числі з «правою рукою» лідера КНР Ван Цішанем. Його виключили з партії в липні за звинуваченням у «змові із власними дітьми з метою збагачення».

Жень Чжицянь, його син і помічник зникли на початку року після того, як він опублікував статтю з критикою дій Пекіна щодо кризи коронавірусу. Хоча в його статті Сі Цзіньпін не згадувався, там йшлося про «владолюбного клоуна, який вирішив зіграти в імператора». Також Жень Чжицянь раніше неодноразово критикував Комуністичну партію Китаю в своїх дописах у соцмережах.

 
…

На суді в столиці Чехії Празі обвинувачення попросило засудити до 15 років позбавлення волі і до довічного видворення з країни громадянина Білорусі, який має право постійного мешкання в Чехії – його обвинувачують в участі в бойових діях проти України на Донбасі.

Підсудний Олександр Фадєєв свою вину заперечує і твердить, що тільки хотів допомогти людям захищатися від «українських фашистів», але сам участі в боях не брав, повідомляє чеське агентство «ЧТК». Адвокат просить зняти зі свого клієнта всі обвинувачення, бо той, мовляв, не вчинив ніякого кримінального злочину.

Фадєєв обвинувачений за статтею чеського Кримінального кодексу про «терористичний напад», що може призвести до вироку позбавлення волі на термін від 12 до 20 років. Слухання в Празькому міському суді продовжиться 22 вересня, коли підсудний має виступити із кінцевим словом.

Нині Фадєєв уже перебуває в ув’язненні у зв’язку з засудженням через інший кримінальний злочин. Як заявляє обвинувачення, він долучився до конфлікту на Донбасі «з наміром активно підтримати сепаратистські угруповання на сході України, які домагаються відокремлення від України і створення самостійного державного утворення, так званої «Донецької народної республіки». За словами прокурорів, Фадєєв неодноразово в період від листопада 2014 до травня 2016 року виїжджав до України.

За документами справи, Фадєєв отримав у лавах угруповання «ДНР» зброю і брав участь у різноманітних воєнних завданнях у складі так званої «республіканської гвардії ДНР». Але він не тільки займався патрулюванням, а й брав активну участь у боях проти українських військ, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України, заявили прокурори.

На попередніх слуханнях на суді в червні Фадєєв заявляв, що не долучався безпосередньо до боїв проти «націоналістів», а брав участь тільки в допоміжних акціях, як-то патрулюванні. Зі зброї, яку він отримав від сепаратистів, він, за його словами, стріляв тільки на полігоні. Крім того, він нібито не знав, що діяльність угруповання «ДНР» суперечить Конституції України. Також він стверджував, що його не цікавило, з яких джерел фінансується «республіканська гвардія ДНР».

Обвинувачення ж вважає вину Фадєєва за доведену. Кримінальний кодекс Чехії визначає «терористичний напад» як злочин, скоєний проти Чехії з метою зашкодити її конституційному ладові, чи проти міжнародної організації, – але при цьому чеське право надає захист від терористичних дій і іноземним державам.

Адвокат Фадєєва, зі свого боку, твердить на захист свого клієнта, що, мовляв, Конституцію України порушила сама українська армія, тому підтримка його клієнтом організації, яка захищається від неї, не може вважатися терористичним актом.

Це в Чехії не перший такий випадок.

Раніше в Чехії обвинувачували її громадянина, колишнього військовослужбовця Еріка Ешту, в тероризмі через його участь у боях проти України на Донбасі, але врешті він був засуджений лише умовно за службу в «іноземних збройних силах» і позбавлений чеського військового звання. Таку кваліфікацію і вирок недавно підтвердив Верховний суд Чехії. Ешту також твердив, що їздив до України тільки як турист і мандрівник, а в однострої бойовиків фотографувався, мовляв, тільки «на пам’ять».

Крім нього, також умовний термін за участь у діях російських гібридних сил на Донбасі проти України отримав на початку липня громадянин Чехії Павел Кафка.

За словами чеських дослідників, на Донбасі в лавах російських гібридних сил побували вже десятки громадян Чехії, де досить сильно працює російська і проросійська пропаганда й дезінформація.

Дані про участь громадян Чехії в війні проти України підтверджували і в Службі безпеки України.

Як заявляв понад рік тому посол України в Чехії Євген Перебийніс, Чехія розслідує можливу участь 20 своїх громадян у конфлікті на Донбасі на боці російських гібридних сил.
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що отруєння російського опозиціонера Олексія Навального вимагає рішучої міжнародної відповіді і закликав Росію провести ретельне і відкрите розслідування.

Столтенберг зробив цю заяву під час онлайн-форуму вашингтонського Центру аналізу європейської політики (CEPA), на якому обговорювали майбутнє трансатлантичних відносин, повідомляє «Голос Америки».

«Це було посягання не на одну людину, а на основні демократичні права. Це також серйозне порушення міжнародного права і Договору про контроль над озброєннями – Конвенції про заборону хімічної зброї. Так що, це вимагає рішучого міжнародного відповіді», – сказав он. Для подолання нових викликів і загроз, зокрема з боку Росії і Китаю, НАТО повинен бути не тільки військовим, а й політичним альянсом», – заявив Столтенберг.

На думку глави Альянсу, це дозволить «послати очевидний і єдиний політичний сигнал, тому що країни-союзники по НАТО представляють половину світової економічної та військової могутності і майже мільярд громадян».

 

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.
…

21 вересня Мінський міський суд заслухав скарги захисту опозиціонерів Марії Колесникової та Іллі Салея на їхнє затримання. Після засідання, яке тривало більше трьох годин, суд відхилив апеляції захисту, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Причини суддя не пояснив. Якщо ми отримаємо рішення, ми будемо продовжувати його оскаржувати у Верховному суді», – повідомила адвокат Колесникової Людмила Козак.

Колесникова брала участь у засіданні в режимі відеозв’язку. Вона привітала свого батька та західних послів та дипломатів, які прибули на зустріч та чекали винесення вироку.

 

7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.

9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».

18 вересня Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада.
…

Італійці підтримали на референдумі рішення про зменшення кількості депутатів та сенаторів. Відповідні поправки до конституції країни підтримали 60 відсотків тих, хто взяв участь у голосуванні.

Відповідно до поправок, з 2023 року кількість депутатів скоротиться з 630 до 400, а сенаторів  з 315 до 200.

Окрім референдуму на вихідних у низці регіонів Італії також відбулися місцеві вибори.

Як свідчать екзитполи, зростає кількість тих, хто підтримує праві партії, зокрема, популістську «Лігу» Маттео Сальвіні.

 
…

У Білорусі 20 вересня за порушення закону про масові заходи силовики затримали 442 людини, з них у Мінську – 266, повідомляє МВС країни.

«До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих поміщені 330 осіб», – йдеться в повідомленні.

За даними відомства, 20 вересня відбулися 24 протестні акції, у яких, за підрахунками МВС Білорусі, взяли участь понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.

Застосування сльозогінного газу в Бресті в МВС пояснили припиненням протиправних дій з боку протестувальників.

Удень 20 вересня у Білорусі відбулися «Марші справедливості»: акції протесту були в Бресті, Гомелі, Гродні, Солігорську, Жодині та інших містах. У Мінську ще до початку ходи в центрі розпочалися затримання, а мобільний інтернет відключили.

У Бресті, за словами очевидців, були затримані четверо людей. Брестське видання «Бінокль» опублікувало відео, на якому можна побачити, як силовики розпилюють газ в обличчя демонстрантам. Силовики в Бресті також вистрілили в повітря, згодом в МВС вказали, що це було зроблено «з попереджувальною метою».

Марш 20 вересня став шостим недільним маршем прихильників змін після президентських виборів 9 серпня. Люди по всій країні вимагають відставки Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та переслідування сил безпеки за побиття мирних демонстрантів та катування. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…

Міністри закордонних справ ЄС 21 вересня спробують вийти з глухого кута щодо застосування санкцій проти Білорусі на зустрічі в Брюсселі. Три тижні тому ЄС пообіцяв ввести санкції щодо білоруських чиновників, яких блок звинувачує у зловживаннях щодо протестувальників та фальсифікаціях на виборах, які принесли перемогу Олександрові Лукашенку.

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська також прибула до Брюсселя, де розпочалася її неформальна зустріч із верховним представником Євросоюзу з закордонних справ Жозепом Боррелем.

21 вересня президенти Литви, Польщі та Румунії заявили, що проситимуть блок підготувати пакет підтримки для Білорусі. Йдеться про пакет допомоги, який би, серед іншого, передбачав торгівлю з ЄС, допомогу в переговорах про вступ до Світової організації торгівлі, безвізовий режим для громадян Білорусі тощо.

ЄС раніше підготував список санкцій проти Білорусі, але Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Німеччина заявляє, що введення санкцій проти Туреччини може мати неприємні наслідки, оскільки спровокує рішучу відповідь Анкари, чия співпраця важлива для ЄС у питаннях щодо біженців та врегулюванні конфліктів в Сирії та Лівії.

За словами дипломатів, якщо тупикова ситуація із санкціями щодо Білорусі не буде вирішена міністрами закордонних справ ЄС, то це питання, ймовірно, буде розглянуте на саміті ЄС 24-25 вересня.

ЄС може ввести санкції, тільки якщо їх підтримають всі 27 членів блоку.

 
…

На тлі пандемії коронавірусу, політичної поляризації та економічного спаду цього тижня стартують щорічні збори Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Вперше в історії організації світові лідери не будуть присутні на гучному дипломатичному заході в Нью-Йорку.

Замість цього вони виступлять із заздалегідь записаними промовами, а більшість заходів проходитимуть віртуально.

Тільки по одному дипломату від кожної зі 193 країн-учасниць допустять в залу Генеральної асамблеї – з дотриманням соціальної дистанції і маскового режиму. На тижні Генасамблеї цього року не буде рукостискань та обіймів.

«Пандемія COVID-19 – це криза, не схожа на жодну з криз у нашому житті, і тому сесія Генеральної асамблеї цьогоріч не буде схожа на жодну іншу», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.

Зустрічі на високому рівні розпочнуться 21 вересня з відзначення 75-річчя ООН і офіційного прийняття декларації, схваленої усіма 193 країнами-членами. Світові лідери і представники більш ніж 180 країн зроблять трихвилинні відеозвернення.

22 вересня відбудеться відкриття віртуального засідання Генеральної асамблеї високого рівня, яке розпочнеться із виступу генсекретаря. Виступи в перебігу так званих загальних дебатів триватимуть до 26 вересня, потім буде зроблена дводенна перерва і завершаться всі заходи вранці 29 вересня.

Серед тих, чиї виступи очікуються в перший день загальних дебатів 22 вересня, – президент США Дональд Трамп, президент Росії Володимир Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін.

Зазвичай під час зборів Генасамблеї ООН проходять сотні додаткових заходів. Цього року відбудеться лише кілька зустрічей, в тому числі щодо боротьби з пандемією коронавірусу, змін клімату та біорізноманіття.
…

Влада деяких штатів Індії дозволила з 21 вересня після понад п’ятимісячного закриття відкрити роботу шкіл, незважаючи на те, що число нових хворих на COVID-19 в країні з 1,3-мільярдним населенням зростає.

Школам дозволили, зокрема, частково відновити навчання для учнів віком від 14 до 17 років, але центральний уряд остаточне рішення щодо поновлення навчання поклав на владу на місцях. Влада у Делі, штатах Гуджарат, Керала і Уттар-Прадеш заявила, що ще рано починати знову заняття.

Всесвітньо відомий Тадж-Махал також відкриється 21 вересня, вперше після 6 місяців закриття, але з деякими обмеженнями.

В Індії зареєстровано понад 5,4 мільйона випадків зараження коронавірусом, і щодня додається близько ста тисяч нових, кількість смертей зростає більш ніж на 1000 щодня і досягла загального числа у 87 тисяч.

Попри те, що в країні зараз проводять 1 мільйон тестів на COVID-19 щодня, вважається, що реальний приріст хворих і кількість смертей набагато вищі.

За дослідженнями, близько 25 відсотків людей мають антитіла до коронавірусу, це дозволяє припустити, що багато хто вже інфікувався раніше.

У березні індійський уряд запровадив суворий карантин. Десятки мільйонів людей, які були простими робітниками у містах, повернулися у села. Експерти в галузі охорони здоров’я кажуть, що це могло сприяти поширенню вірусу по країні.
…

Світові банки здійснили транзакції на понад 2 трильйони доларів протягом останніх 20 років, які, на їхні думку, є підозрілими. Про це свідчить нова доповідь Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ), оприлюднена 20 вересня.

Звіт порушує питання про те, чи достатньо роблять фінансові установи та уряди, щоб припинити відтік грошей незаконного походження. Документ базований на тисячах документів Міністерства фінансів Сполучених Штатів, яке розслідує відмивання коштів.

Документи показують, як великі західні банки, в тому числі JPMorgan та Deutsche Bank, допомагали злочинним мережам у всьому світі, в тому числі з колишнього Радянського Союзу, передавати та приховувати гроші.

Читайте також: Українці «на Багамах». Опубліковані сотні тисяч документів про офшорні фірми на Багамських островах

2 100 документів з Мережі протидії фінансовим злочинам (FinCEN) потрапили в розпорядження журналістів Buzzfeed. Згодом вони поділилися ними з понад 400 репортерами по всьому світу для подальшого розслідування.

До групи документів FinCEN входять Звіти про підозрілу діяльність (SARS), датовані періодом з 1999 по 2017 роки. Банки подають ці звіти до FinCEN, коли мають перестороги щодо легальності транзакції.

За даними ICIJ, у половині звітів FinCEN, отриманих BuzzFeed, банки не мали інформації щодо однієї чи більше організацій, пов’язаних із переказом, що могло свідчити про неналежне виконання зобов’язань фінансовими установами.

Минулого року банки по всьому світу подали понад 2 мільйони звітів SARS. Аналітики зазначають, що FinCEN, в якому працює 333 співробітники, не має достатньо людей та фінансування для боротьби з корупцією.

Читайте також: Україна досі платить Росії $200 млн за зберігання ядерного палива через ймовірну корупцію й затягування будівництва сховища – «Схеми»

Документи, поміж іншого, показують що 11 мільярдів доларів підозрілих транзакцій надходили до Росії та з неї протягом двох десятиліть, тоді як 470 мільйонів доларів надходили в Україну та назад.

Медіа, які працюють над документами FinCEN, найближчими днями планують опублікувати більше матеріалів про те, хто ще стояв за підозрілими фінансовими потоками.

Дані FinCEN – це щонайменше п’ятий великий витік даних про глобальну корупцію за останні шість років. Попередній містив документи двох офшорних юридичних та корпоративних постачальників послуг Appleby та Estera у 2017 році.

Ці документи стали відомі як «Райські папери» і розкрили офшорні фінансові відносини політиків (в тому числі мера Одеси Геннадія Труханова, що він спростовував), знаменитостей та керівників підприємств.
…

Російські літаки бомбардували позиції повстанців у північнозахідному регіоні Сирії 20 вересня, заявляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела в близькосхідній країні.

За даними видання, ця низка авіаударів була найбільш потужною з часу угоди між Туреччиною та Росією про припинення вогню в регіоні.

Очевидці повідомляють про удари військових літаків по західному передмістю міста Ідліб, а також про артилерійський обстріл з боку сирійської армії гірського регіону Джабаль аз-Завія на півдні Ідлібу. Наразі невідомо про кількість постраждалих і загиблих.

«Ці 30 рейдів були наразі найтяжчими ударами з моменту угоди при припинення вогню», – цитує Reuters волонтера-спостерігача за літаками Мухаммада Рашида.

Читайте також: Четверо американських військових постраждали в конфлікті з російськими солдатами в Сирії

Інші центри з відстеження повідомляють, що російські літаки «Сухой» вдарили по району Хорш та міст Араб Сайд на захід від Ідлібу. Дрони невстановленого походження також дарили по утримуваних повстанцями містах в долині Сахель ал-Габ на заході провінції Хама.

Москва або сирійська армія наразі не коментували ці повідомлення.

Також співрозмовники агенції заявляють про збільшення обстрілів турецьких баз з боку сирійської армії протягом останніх двох тижнів. Повстанці стверджують, що сирійські військові та її союзники підтягують сили до лінії зіткнення.

Також, за повідомленнями, військова колонна турецької армії зі щонайменше 15 автомобілів в’їхала на територію Сирії через пункт перетину кордону Кафр Лусін, рухаючись у бік головної бази в Ідлібі.

Читайте також: В Сирії загинув генерал російської армії

У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованій сирійською збройною опозицією, – з березня був оголошений режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися в Москві президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган.

Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.
…

Щонайменше двоє пакистанських військових вбиті в північнозахідному племенному регіоні Пакистану, який межує з Афганістаном 20 вересня. Про це повідомляє пакистанський Міжвідомча служба зв’язків із громадськістю – пресслужба збройних сил країни.

За повідомленням служби, силовики здійснювали «операцію на основі даних розвідки» проти ймовірних бойовиків у племенному районі Північний Вазірістан.

Північний Вазірістан був одним із притулків бойовиків, пов’язаних із «Аль-Каїдою» та мережі «Хаккані», асоційованої з афганським угрупованням «Талібан».

Пакистанські військові відтіснили ісламістських військових з їхніх схованок у горах поруч із афганським кордоном в ході серії операції з 2014 року.

Ісламістські бойовики знову почали перегруповуватися в цьому регіоні зі своїх ймовірних баз в Афганістані. Протягом останніх місяців в країні спостерігався сплеск нападів на силовиків.

Читайте також: Секретний звіт НАТО: дедалі більші фінансові можливості «Талібану» можуть зробити його неподатливим до тиску (ексклюзив)

В ході іншої операції на основі розвідувальної інформації четверо підозрюваних бойовиків загинули в бою з силами безпеки в районі Аваран південнозахідної провінції Белуджистан, повідомила Міжвідомча служба 19 вересня.
…

Правозахисній організації «Весна» відомо щонайменше про понад 40 людей, затриманих під час Маршу справедливості в різних місцях Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Акції протесту відбуваються в низці міст країни – Мінську, Бресті, Гродно, Гомелі, Могильові. В усіх регіонах відбулися точкові затримання демонстрантів.

За даними правозахисників, серед тих, кого доправили до відділків міліції – відомий гродненський історик, доктор наук Олесь Смолянчук, могилевські журналісти Аліна Скрабунова та Олександр Сідаревський, а також Олег Моїсеєв – довіренна особа кандидатки на пройдешніх президентських виборах Світлана Тихановська.

Читайте також: Ситуація в пункті пропуску «Виступовичі» на кордоні з Білоруссю значно погіршилася – митниця

Також у Гродно з невідомих причин був зупинений автомобіль, силовики вибили скло, витягнули і жорстко затримали водія. Автомобіль із відчиненими дверима залишився на вулиці.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…

У неділю в столиці Білорусі та інших містах відбудуться «Марші справедливості», передає Білоруська служба Радіо Свобода. Марші пройдуть на 43-й день протестів, наступного дня після того, як у Мінську відбулися масові затримання жінок.

Правозахисники центру «Весна» 20 вересня повідомили, що більшість, затриманих під час розгону жіночого маршу в Мінську жінок, пізно ввечері 19 вересня та вночі були звільнені з райвідділків міліції. Водночас близько 20 жінок та чоловіків доставлені в СІЗО. Правозахисники не мають інформації про долю значної кількості затриманих учора, а також повного списку імен.

Напередодні ввечері Міністерство внутрішніх справ Білорусі відмовилось повідомляти кількість затриманих. За даними правозахисників, у Мінську було затримано 390 людей.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.
…

США в односторонньому порядку відновили всі санкції ООН проти Ірану, попри протидію інших учасників Ради безпеки організації.

«США очікують, що всі члени ООН в повному обсязі виконуватимуть свої зобов’язання та імплементують ці заходи», – заявив держсекретар США Майк Помпео 19 вересня.

Він додав, що в найближчі дні США оголосять про низку додаткових заходів щодо посилення виконання санкцій ООН і «притягнення порушників до відповідальності».

У відповідь на цей крок 20 вересня Іран закликав міжнародну спільноту об’єднатися проти «необдуманих дій» Вашингтона.

«Ми очікуємо, що міжнародне співтовариство і всі країни світу виступлять проти цих нерозважливих дій режиму в Білому домі», – заявив у Тегерані офіційний представник Міністерства закордонних справ Іранц Саїд Хатібзаде.

Читайте також: США ввели санкції проти 20 компаній в Іраку та Ірані

Китай і Росія, які мають право вето в Раді безпеки ООН, виступили проти спроб США повернути міжнародні санкції, а це, зокрема, збройне ембарго, заборона на збагачення урану, розробку і випробування балістичних ракет, а також на передачу Тегерану ядерних і ракетних технологій.

Цей крок США є черговим витком напруженості у відносинах з Іраном із одного боку, та іншими державами-підписантами ядерної угоди 2015 року, – з іншого. Президент Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди у 2018 році і знову ввів санкції США щодо Ірану. Це спонукало Тегеран поступово порушувати свої ядерні зобов’язання як відповідь на відсутність очікуваних економічних вигод від угоди. Напередодні оголошення рішення США про повернення санкцій Великобританія, Франція і Німеччина заявили в листі до Ради безпеки ООН, що зберігають «прихильність» ядерній угоді.
…

Офіційні Мінськ і Москва майже одночасно засудили повідомлення про те, що кандидатка на посаду президента Білорусі і нині фактична лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська може виступити на засіданні Ради Європейського союзу в форматі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися 21 вересня.

Як заявив речник МЗС Білорусі Анатолій Глаз, це стало б «нахабним і неприхованим втручанням у внутрішні справи» його країни і «повною неповагою до її громадян». За його словами, таким чином «реалізується курс на підрив суверенітету Білорусі», і позицію офіційного Мінська з цього питання вже довели до представника Євросоюзу в Білорусі і до «відповідних осіб» у Брюсселі.

Так само речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що «загравання ЄС-івських МЗС із самопризначеним представником білоруської опозиції і запрошення її до Брюсселя «на спілкування» – це складова сценарію втручання у внутрішні справи Білорусі».

Світлана Тихановська стала чільною суперницею чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня. За офіційно оголошеними результатами, вона здобула близько 10 відсотків голосів, а Лукашенко близько 80 і був переобраний на шостий термін поспіль. І білоруська опозиція, і багато хто на Заході заявляє про численні фальсифікації і про невизнання офіційних результатів виборів. За деякими оцінками, насправді Тихановська в разі чесного підрахунку могла й перемогти на виборах у першому турі, але принаймні виходила б із Лукашенком у другий тур.

Наразі Тихановська, змушена виїхати з Білорусі, веде активну діяльність поза її межами. Зокрема, вона вже виступала через відеозв’язок на неформальній зустрічі Ради безпеки ООН, у Парламентській асамблеї Ради Європи, в Раді ООН із прав людини. Парламент Литви, до якої була змушена виїхати Тихановська, в політичній заяві, що не має прямих юридичних наслідків, назвав її «обраною білоруським народом лідеркою», а Лукашенка – «нелегітимним керівником Білорусі». А Європейський парламент в аналогічній політичній заяві назвав створену з ініціативи Тихановської Координаційну раду представників опозиції для передачі влади в країні «тимчасовим представництвом народу, який вимагає політичних змін».

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести, які влада Лукашенка жорстоко придушує. Через це її представникам загрожують міжнародні санкції, країни Балтії вже запровадили свої власні санкції. Натомість Росія підтримує владу чинного білоруського президента.

 
…

У Білорусі, де вже 42-й день без перерви тривають акції протесту проти офіційно оголошеної перемоги на шостий термін поспіль чинного президента Олександра Лукашенка, силовики знову з застосуванням сили розігнали традиційний суботній жіночий марш у столиці Мінську і затримували його учасниць, а також інших демонстрантів.

Цього разу його назвали «блискучим» – учасниці виходили в яскравому одязі й намагалися прикрасити себе якимись блискітками.

Крім того, затримували й учасників інших акцій – таких, як «ланцюг солідарності», який зібрався на місці одного з розгонів жіночого маршу.

Правозахисники на цей час повідомляють імена понад 330 затриманих, і це ще не повна інформація, список постійно розширюється; частину з них уже випустили.

Невеликі протести, в перебігу яких теж були затримані, відбулися й у деяких інших містах Білорусі.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…

Шестирічного Артема – сина активістів «Європейської Білорусі» Олени Лазарчук та Сергія Мацкойта – випустили з притулку в столиці Білорусі Мінську. 17 вересня його зі школи забрали органи опіки після того, як мати не змогла забрати його вчасно після занять, оскільки її затримала поліція.

Дитину не забрали зі школи до 18:00. Після цього вчителі викликали органи опіки. За словами Лазарчук, співробітники школи не зателефонували ні батьку хлопчика, ні його повнолітній сестрі, ні бабусі, хоча й мали їхні контактні дані.

Наступного дня до Лазарчук прийшли з органів опіки. У притулку жінці сина не віддали й не дозволили його побачити, посилаючись на коронавірус.

14 вересня Генеральна прокуратура Білорусі погрожувала забирати дітей із сімей, якщо їх будуть брати з собою на акції протесту. Батькам загрожує як штраф, так і вилучення дитини, якщо органи опіки заявлять про соціально небезпечне положення дитини.
…

У США померла найстарша суддя Верховного суду, 87-річна Рут Бейдер Гінзбург. Її вважали лідеркою ліберального крила Верховного суду.

Гінзбург останнім часом боролася з раком підшлункової залози. У липні вона повідомила, що проходить курс хімотерапії.

Рут Гінзбург виросла в єврейській родині в Нью-Йорку. У 1993 році тодішній президент США Білл Клінтон призначив її суддею Верховного суду. Вона стала другою жінкою – суддею Верховного суду в історії США.  

Під час своєї роботи вона голосувала за захист прав жінок, права на аборти та розширення прав ЛГБТ-спільноти.

Під час своєї каденції президент США Дональд Трамп призначив двох членів Верховного суду: у 2017 році посаду здобув Ніл Ґорсач, а у 2018 – Бретт Кавано. Обох вважають консерваторами.

На думку аналітиків, Трамп намагатиметься призначити до суду ще одного консерватора замість Гінзбург. Таким чином, у Верховному судді більшість суддів матимуть консервативні погляди.

Верховний суд США складається з дев’яти суддів. Їх призначає президент за погодженням Сенату. Суддя отримує посаду довічно.
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний повідомив, що після отруєння він зовсім не впізнавав людей.

«Усі поточні проблеми на кшталт того, що телефон в моїх руках даремний, як камінь, а налити собі водички перетворюється в цілий атракціон, – справжня дурниця», – розповіли на сторінці Навального у фейсбуці.

«Поясню. Зовсім нещодавно я не впізнавав людей і не розумів, як розмовляти. Щоранку до мене приходив лікар і говорив: «Олексію, я приніс дошку, давайте придумаємо, яке на ній написати слово». Це приводило мене в розпач, бо хоч я вже і розумів в цілому, чого хоче лікар, але не розумів, де брати слова», – додав Навальний.

У дописі політика йдеться, що зараз у нього трясуться ноги, коли він іде сходами.

«Так що багато проблем ще належить вирішити, але приголомшливі лікарі університетської Берлінської клініки «Шаріте» вирішили головну. Вони перетворили мене з «технічно живої людини» в того, хто має всі шанси знову стати Вищою Формою Істоти Сучасного Суспільства – людиною, яка вміє швидко гортати інстаграм і без роздумів розуміє, де ставити лайки», – зазначив росіянин.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний 15 вересня опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 
…

Європейські дипломати висловили солідарність з політичними в’язнями у Білорусі і попередили, що на знак солідарності будуть приносити на зустрічі з представниками білоруської влади список активістів, які перебувають під вартою.

Посли європейських держав також закликали чинний уряд Білорусі почати діалог з опозицією, та поважати права і свободи білоруських громадян. Дипломати вважають за необхідне, щоб влада дотримувалася демократичні процедури, на яких наполягають мешканці Білорусі, повідомило Міжнародне французьке радіо.

Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.

 

Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».

Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.

 

У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
…

Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо ситуації в Білорусі. «За» проголосували представники 23 держав, «проти» – двоє (Еритрея та Венесуела), «утрималися» – 22.

У резолюції мовиться про численні факти знущань, викрадень, довільних висилок та сексуального насильства. Зазначається, що співробітники правоохоронних органів Білорусі застосовували насильство до мирних демонстрантів.

Країни-учасниці РПЛ ООН закликали «припинити застосування надмірної сили щодо мирних демонстрантів», покласти край «свавільним арештам», а також звільнити всіх «політв’язнів, журналістів, захисників прав людини» та інших затриманих під час протестів.

Рада ООН з прав людини закликала владу Білорусі «почати діалог із політичною опозицією, зокрема з Координаційною радою і громадянським суспільством», а також «виконувати зобов’язання відповідно до норм у галузі прав людини».

 

Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається в Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.

Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.

 

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».

Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду як тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.

У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
…

У Кремлі заявили, що в ситуації з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального «занадто багато абсурду». Так речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував повідомлення соратників Навального, які заявили, що пляшка зі слідами бойової отруйної речовини «Новачок», якою, за даними німецького уряду, був отруєний російський опозиційний політик, була винесена з його номера в Томську і вивезена до Німеччини.

«У цій у всій історії занадто багато абсурду, щоб комусь вірити на слово, тому на слово ми нікому вірити не збираємося… Ми не можемо цього пояснити, тому що, як ви знаєте, така пляшка, якщо вона була, вона була кудись вивезена в Німеччину чи ще кудись. Тобто те, що могло б стати доказом на користь отруєння, на жаль, було вивезено. Це додаткове питання, чому і так далі», – заявив Пєсков 18 вересня.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний 15 вересня опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. 

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 
…

Членові президії Координаційної ради білоруської опозиції і юристу Максиму Знаку висунули звинувачення за заклики до дій на шкоду національній безпеці (частина 3 статті 361 КК). Як передає білоруський портал Tut.by із посиланням на адвоката Дмитра Лаєвського, Максим Знак через незгоду з обвинуваченнями оголосив голодування.

«Звинувачення такі ж, як і підозри, не конкретизовані. Із них незрозуміло, які саме висловлювання Максима розцінюються як «спрямовані проти національної безпеки», і в цьому так само полягає переслідування за висловлення думки», – сказав адвокат.

За словами Лаєвського, для Максима Знака відмова від їжі в СІЗО – один з небагатьох способів боротьби проти беззаконня.

Раніше сьогодні Марії Колесниковій, одній із лідерів опозиції, членові президії Координаційної ради, також висунулии звинувачення за аналогічною статтею. Їй продовжили арешт до 8 листопада. Обом опозиціонерам загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

Максима Знака затримали вранці 9 вересня, а пізніше заарештували. У Слідчому комітеті Білорусі заявляли, що мають «докази вчинення представниками Координаційної ради дій, спрямованих на дестабілізацію і заподіяння шкоди нацбезпеці». За версією слідства, зазначені дії «відбувалися з використанням ЗМІ та інтернет-ресурсів».

Юрист Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради опозиції, який залишався на волі і не покинув Білорусь. Після його затримання на волі залишилася тільки білоруська письменниця і лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич, яка не бере активної участі в діяльності ради за станом здоров’я.

У Мінську та інших містах Білорусі понад місяць тривають акції протесту проти фальсифікацій на президентських виборах і насильства над затриманими, люди вимагають звільнити всіх політв’язнів і провести чесні і відкриті вибори. Силовики жорство придушують протести.
…

Затриману увечері 17 вересня координаторку волонтерів правозахисного центру «Весна» Марфу Рябкову помістили в ізолятор тимчасового тримання на вулиці Окрестіна в Мінську. Кримінальну справу проти неї веде управління Слідчого комітету в Мінську, повідомив центр «Весна», який 18 вересня виступив із заявою щодо затримання своєї співробітниці.

«У межах своєї правозахисної діяльності Марфа разом із волонтерами «Весни» спостерігала за мирними зборами, брала активну участь у кампанії незалежного спостереження «Правозахисники за вільні вибори» та документуванні доказів тортур та іншого жорстокого поводження з затриманими учасниками акцій протесту. Спроби звинуватити Марфу Рябкову у підготовці масових заворушень є безпідставними, надуманими та політично вмотивованими», – заявили правозахисники.

Центр «Весна» розглядає переслідування Марфи Рябкової у зв’язку з її законною правозахисною діяльністю як неприховану кампанію залякування та тиску на організацію в цілому.

Увечері 17 вересня в Мінську затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна» Марфу Рябкову та її чоловіка Вадима Жаромського. Через кілька годин Жаромського відпустили, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Коли Марфа та Вадим поверталися додому, кілька автобусів зупинилися посеред вулиці, невідомі особи вибігли та поклали подружжя обличчям в асфальт. Їм сказали, що їх затримали в межах кримінальної справи за ч. 3 ст. 293 Кримінального кодексу (навчання або інша підготовка осіб до участі у заворушеннях, або фінансування такої діяльності).

У Білорусі триває політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.

Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.

Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.
…