Author: Worldnews

Санкції Європейського союзу щодо Білорусі мають остаточно схвалити наступного тижня, тим часом країни Балтії вже схвалили свої власні санкції щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня.

Як повідомив у твітері редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі, робочі групи в Брюсселі завершать роботу над санкціями проти Білорусі цього тижня, а посли країн ЄС мають схвалити їх наступного тижня.

Про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, в Європейському союзі досягли загальної домовленості 28 серпня. При цьому тоді йшлося про те, що на остаточне узгодження списку приблизно з 20 таких осіб і на виконання всіх необхідних юридичних формальностей мало піти не менш ніж тиждень.

Із заяв учасників тієї зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС випливало, що в першу версію списку майже напевно не потрапить чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, хоча в разі відсутності поступу в урегулюванні в Білорусі список можуть розширювати, і в такому разі потрапляння до нього й самого Лукашенка не виключене.

Тим часом три країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – вже ухвалили свої власні санкції, не чекаючи на рішення ЄС: вони заборонили в’їзд на свою територію 30 чільним білоруським посадовцям.

Списки Естонії і Латвії, оприлюднені міністерствами закордонних справ цих країн, збігаються і починаються з самого Лукашенка. Також у них посадовці адміністрації президента Білорусі, Центральної виборчої комісії, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Комітету державної безпеки, Слідчого комітету, Ради безпеки, Комітету державного контролю Білорусі і виконкому міськради Мінська. В Литві про заборону в’їзду 30 білоруським посадовцям, без переліку їхніх імен, повідомило Міністерство внутрішніх справ.

Естонія наклала свою заборону на невизначений термін, Латвія на п’ять років, Литва не уточнила термін своєї заборони.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська звернеться до Ради безпеки ООН 4 вересня, йдеться в заяві її речника.

Вона виступить за допомогою відеозв’язку на запрошення Естонії, яка зараз є непостійним членом Ради безпеки, повідомляє Reuters.

Тихановська була кандидатом у президенти на виборах 9 серпня в Білорусі, на яких, як твердять її прихильники, здобула перемогу.

Вона вимушено виїхала до Литви після виборів. У Білорусі в той же час розпочалися протести проти продовження влади Олександра Лукашенка, якого підконтрольна йому Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів. Тисячі учасників протесту побували в місцях несвободи, сотні заявляють про тортури в міліції.

 

 
…

Латвія, Литва та Естонія 31 серпня оприлюднять списки білоруських офіційних осіб, проти яких ці три країни запроваджують санкції у зв’язку з імовірною фальсифікацією виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

У списку фігуруватиме і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Про це заявив литовський президент Гітанас Науседа. Лукашенкові буде заборонений в’їзд до країн Балтії.

Країни Євросоюзу раніше принципово домовилися про необхідність санкцій проти білоруських чиновників, однак конкретний склад списку ще не узгодили. Зокрема, не всі держави погодилися з включенням до списку самого Лукашенка. Такий підхід розчарував представників країн Балтії, які виступають за жорсткіші заходи. Вони вирішили запровадити санкції самостійно.

У Білорусі з 9 серпня тривають багатотисячні протести проти офіційних підсумків виборів президента, які, як вважають демонстранти, були сфальсифіковані на користь Лукашенка. Багато учасників акцій протесту були затримані, жорстоко побиті, піддавалися приниженням. Кілька людей загинули. Країни Заходу не визнали офіційні результати, висловили обурення тим, що відбувається, і закликали владу до діалогу з опозицією.

У Литві зараз перебуває головна суперниця Лукашенко на виборах – Світлана Тихановська. 31 серпня її соратники повідомили, що 4 вересня вона має виступити в Раді безпеки ООН.

 
…

Парламент Північної Македонії затвердив нову коаліцію на чолі з соціал-демократами, це поклало край ситуації, коли за умов пандемії COVID-19 країна мала тимчасовий уряд.

Голосування, що відбулося 30 серпня, повертає Зорана Заєва на посаду прем’єр-міністра після того, як у липні його партія з незначною перевагою перемогла правих суперників. Коаліція складається з владної партії, Соціал-демократичного союзу Македонії, та найбільшої політичної сили, що представляє етнічну албанську меншину. Нова коаліція має 62 голоси в парламенті зі 120 депутатів.

Партія Заєва набрала найбільше голосів на парламентських виборах 15 липня, але не отримала достатньо місць для самостійного формування уряду. Заєв заявив, що затвердження нового уряду принесе «період порядку, справедливості та дисципліни».

За його словами, пріоритетами є судова влада, економіка, освіта, адміністрування та навколишнє середовище. Заєв також пообіцяв боротися з пандемією коронавірусної інфекції та протистояти злочинності та корупції.

Депутати від опозиції залишили парламент після голосування і не брали участі в церемонії присяги. Вони заявили, що урядова програма не має чітких цілей і не передбачає необхідних реформ.
…

На парламентських виборах у Чорногорії, що відбулися 30 серпня, найбільше голосів здобула Демократична партія, яку очолює глава держави Міло Джуканович. За неї проголосували 35% виборців, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Однак, за попередніми даними, 27% голосів здобула просербсько-проросійська коаліція «За майбутню Чорногорію», і її лідери стверджують, що вони спроможні сформувати коаліцію з кількома меншими партіями.

Президент Джуканович у зверненні до громадян сказав, що його партія разом із традиційними коаліційними партнерами, а це насамперед національні меншини, за неповними даними, здобула 40 з-поміж 81 депутатського місця в майбутньому парламенті. Він додав, що поважатиме остаточний результат, хоч яким би він був.

Вибори пройшли без інцидентів. Просербські партії вночі святкували перемогу, закликавши своїх прихильників не виходити на вулиці.

У передвиборчій кампанії важливу роль грала Сербська православна церква, котра закликала своїх прихильників проголосувати проти владної партії та Джукановича. Белградські засоби масової інформації також підтримували чорногорську опозицію.
…

В Індії за добу зареєстрували 78 761 новий випадок COVID-19, що є новим світовим рекордом.

Це був четвертий поспіль день, коли на території країни виявляють понад 75 тисяч захворілих.

Стрибок у статистиці частково пояснюють збільшенням кількості тестів. Щодня в країні тестують близько одного мільйона людей. Це в п’ять разів більше порівняно з червнем.

Загалом в Індії за час пандемії виявили понад 3,5 мільйона хворих. Більше – лише в Бразилії (3,8 мільйона) та США (майже шість мільйонів).

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті
…

Президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко та Володимир Путін збираються зустрітися найближчим часом.

У пресслужбі білоруського президента повідомили, що 30 серпня президенти провели телефонну розмову й обговорили ситуацію всередині Білорусі. Їхня потенційна зустріч має відбутися під час візиту Лукашенка до Москви.

У Кремлі уточнили, що зустріч має відбутися найближчими тижнями.

Тим часом, у Білорусі вже три тижні тривають антивладні протести, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента. 30 серпня, у 66-й день народження Лукашенка, понад 100 тисяч людей вийшли на Марш миру та незалежності в Мінську та інших білоруських містах.
…

Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.

За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.

У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.

 
…

Зараз офіцер перебуває під вартою у в’язниці Санте в Парижі
…

Поліція Берліна, столиці Німеччини, затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу, інформує ВВС.

Більшість із них, близько 200 людей, правоохоронці затримали на одному мітингу, який відбувався перед російським посольством, пише DW, після того, як учасники протесту, за офіційними даними, почали кидати каміння та пляшки. Міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель заявив, що робили це близько трьох тисяч «рейхсбюргерів» і ультраправих.

Крім того, під вечір суботи протестувальники прорвали загородження біля будівлі Рейхстагу. Як повідомила агенція dpa із посилання на кореспондента з місця подій, через малу кількість поліцейських деякі протестувальники встигли піднятися по сходах до будівлі Рейхстагу. Аби їх відтіснити, поліція була змушена застосувати газові балончики, сталися сутички. Всередину будівлі, де засідає німецький Бундестаг, протестувальники не потрапили. 

Силовики повідомляють, що під час сутичок були поранені семеро правоохоронців. «На жаль, у нас немає іншого виходу, – заявили в поліції Берліна у твітері. – Усі вжиті на сьогодні заходи не привели до дотримання умов». 

Загалом участь в протестних акціях впродовж дня взяли від 35 до 38 тисяч осіб, повідомив міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель. Переважно демонстрації були мирними.

Подібні мітинги відбувалися в інших європейських містах, пише ВВС, де деякі демонстранти називали вірус «вигадкою»: зокрема, в Лондоні, Парижі Відні та Цюриху.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 25 мільйонів, померли понад 842 тисячі людей, одужали 16,4 мільйона пацієнтів.
…

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.

«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.

 

Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.

«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження … та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».

Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.

Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні ЗМІ. Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Акредитацій позбавили також журналістів ВВС, німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»). У публікації білоруського видання Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.

 
…

У Мінську 29 серпня відбувся масштабний Жіночий марш солідарності. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у акцію взяли участь кілька тисяч жінок.

 

Учасниці, які зібралися о 16:00 на площі Перемоги, намагалися пройти проспектом у напрямку Жовтневої площі, та шлях їм заблокував спецназ.

 

Поліція затримала кількох чоловіків, зокрема журналістів Радіо Свобода, які вели стрім акції.

 

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

Речниця Державного департаменту США Морган Ортагус прокоментувала заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що затримання у Білорусі бойовиків ПВК «Вагенра» було операцією спецслужб України та США, повідомляє «Голос Америки».

«Нам відомо про повідомлення про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає у тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат всередині країн, підтримати автократів, та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально. Відкриті зусилля Росії позбавити народ Білорусі суверенних прав є неприйнятними», – заявила речниця Державного департаменту США.

Як повідомляє «Німецька хвиля», за словами Путіна, осіб, яких у Білорусі оголосили бойовиками ПВК «Вагнера», «затягнули» на територію Білорусі під легальним приводом, та «представили у якості можливої ударної сили для розкачування ситуації у ході передвиборчої кампанії».

 

Ортагус також відзначила, що Сполучені Штати Америки підтримують право народу Білорусі обирати власних лідерів «через дійсно вільні та чесні вибори з незалежним спостерігачами, та за межами неналежного впливу російських спецслужб».

«Нахабне використання Москвою найманців ПВК «Вагнера» в цілому світі збагачує російську еліту, завдаючи шкоди країнам у яких вона працює. Використання Росією кампаній впливу для ослаблення супротивників та приглушення голосу народу є неприйнятним», – заявила Ортагус.

У середині серпня найманці «ПВК Вагнера», затримані у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії.

 
…

Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

«Ми дотримуємося нашого довгострокового зобов’язання підтримувати суверенітет і територіальну цілісність Білорусі, а також прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і свій власний шлях, вільний від зовнішнього втручання», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

 

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні засоби інфлормації. Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє білоруська служба РС.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Акредитацій позбавили також журналістів «Бі-бі-сі», німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время». У публікації Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

 
…

Американські професійні баскетболісти погодилися поновити сезон у Національній баскетбольній асоціації (НБА) з 29 серпня. Це рішення ухвалене після того, як клуби НБА погодилися надати свої арени для голосування на президентських виборах 3 листопада.

НБА та Національна асоціація баскетболістів (NBPA) оголосили про угоду 28 серпня.

Пропозиція використовувати арени покликана гарантувати безпечне особисте голосування під час пандемії коронавірусної інфекції. Через COVID-19 частина виборчих органів заявляла, що буде змушена закрити або об’єднати дільниці через побоювання щодо поширення вірусу в день виборів.

Угода, досягнута НБА та професіоналами, завершує триденну паузу, спричинену стріляниною в місті Кеноші, штат Вісконсин, 23 серпня. Бойкот гравців НБА через тяжке поранення чорношкірого американця Джейкоба Блейка поширився і на інші професійні види спорту , що призвело до перенесення кількох матчів із бейсболу, хокею, тенісу та футболу з 26 серпня.

 

Баскетболіст Денні Ґрін, який виступає за «Лос-Анджелес Лейкерс», сказав, що після початку бойкоту серед гравців були непорозуміння, але всі вони усвідомлювали, що є речі, важливіші за спорт.

«Ми будемо назавжди чорношкірими чоловіками. Отже, якщо справа зводиться до вибору між перемогою в чемпіонаті чи досягненням кращих результатів для наших людей, для наших громад, ми спочатку оберемо друге», – наголосив Ґрін.

НБА заявила, що працюватиме над включенням до трансляції ігор плей-оф рекламних роликів, присвячених сприянню участі громадян у виборах та підвищенню обізнаності виборців щодо доступу до свого права. Ліга та гравці також вживатимуть заходів для пропаганди реформи поліції та кримінального судочинства.
…

Влада змушує жителів одного з районів на сході Туркменистану купувати фотографії президента Гурбангули Бердимухамедова разом із продуктами. Про це повідомляє туркменська служба Радіо Свобода, Радіо Азатлик, із посиланням на свого кореспондента.

За його словами, в державних магазинах у продажу з’явилися борошно і хліб, які продаються як пайок на травень і червень. Разом із ними в навантаження йде портрет Бердимухамедова, фотографія розміром 50х35 сантиметрів коштує 20 манатів (близько 6 доларів за офіційним курсом Центробанку, він значно відрізняється від курсу на чорному ринку).

Як повідомляє кореспондент Радіо Азатлик, люди не протестували, купуючи продукти, оскільки навколо магазинів стояли співробітники Міністерства внутрішньої безпеки та поліції. На думку офіцера поліції, який розмовляв з кореспондентом на умовах анонімності, влада вважає, що якщо фотографія Бердимухамедова буде в кожному будинку, то населення «буде його більше любити». Туркменській службі не вдалося отримати офіційних коментарів на цю тему.

Продаж президентських фотографій у навантаження до продуктів збігся з початком сезону масової заміни портретів президента Гурбангули Бердимухамедова в держустановах країни. У всіх державних структурах портрети мають бути оновлені до 1 вересня. Нові фотографії відрізняються від старих кольором килима на тлі, довжиною і відтінком волосся президента.

У Туркменистані портрети президента присутні у всіх установах і підприємствах, а також у громадських місцях. Портрети оновлюються регулярно, в тому числі у зв’язку зі зміною зовнішності президента. Заміна старих портретів на нові здійснюється за рахунок населення. У січні влада країни зобов’язала держустанови закупити портрети з сивим президентом замість фотографій, де в нього чорне волосся.
…

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні засоби інфлормації, повідомила в твітері кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва.

 

Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє білоруська служба РС.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Як повідомляє білоруське видання Tut.by, акредитацій позбавили також журналістів «Бі-бі-сі», німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время». У публікації Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.
…

Президент США Дональд Трамп виступив із промовою 27 серпня, на з’їзді Республіканської партії. Виступаючи на великій сцені біля Білого дому, Трамп офіційно погодив своє повторне висунення на другий термін від Республіканської партії. У своїй промові він пообіцяв відновити країну після масштабної, спричиненої коронавірусом, кризи і повернути роботу мільйонам безробітних. Більшу частину свого виступу Трамп зосередив на жорсткій критиці свого опонента, представника від Демократичної партії Джо Байдена. Байден відповів Трампу серією твітів, перерахувавши завдані США пандемією збитки у той час, як Дональд Трамп керував країною.
…

Влада Білорусі поводиться з медіа у свавільній манері, заявила тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Влада поводиться з медіа у дедалі більше свавільній манері. Вони не лише відмовляються акредитувати журналістів, але й використовують різні приводи для затримання повністю акредитованих журналістів, щоб не дати їм повідомляти про те, що вони бачать. Ми також стривожені, що влада погрожує висунути свавільні звинувачення журналістам, які відмовляються виконувати накази поліції та віддати їм фотографії та іншу інформацію», – заявила Сінделар.

Вона вважає дії білоруської влади «помстою» та «кричущим порушенням норм та законів».

Журналісти Білоруської служби Радіо Свобода Влад Гридзін, Олесь Дащинський, Олег Груздзілович, Андрій Рабчик та кореспондент «Настоящего времени» Роман Васюкович й оператор Андрій Ярошевич були серед щонайменше 30 місцевих та іноземних журналістів, яких затримали в центрі Мінська 27 серпня.

У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що необхідно було перевірити документи, які підтверджують законність їхньої професійної діяльності.

Під час затримання журналістів РВЄ/РС обшукали поліцейські. Правоохоронці забрали ноутбуки й камери й наказали відкрити фотогалереї та іншу інформацію на мобільних телефонах. Щонайменше в одному випадку журналіста попросили видалити фотографії поліції. Коли акредитований фотограф Гриздін відмовився видалити фото, поліція погрожувала йому новими адміністративними звинуваченнями.

Усіх журналістів, окрім Ярошевича, відпустили на волю о пів на другу ночі 28 серпня. 

Ярошевича відпустили 28 серпня вдень після того, як він провів ніч під вартою за звинуваченнями в участі в несанкціонованому мітингу. Він був фотографом на білоруському державному телебаченні, але разом із сотнями співробітників вийшов на страйк і згодом залишив свою роботу.

Також білоруські правоохоронці затримали журналістів Tut.by, BelaPAN, Belsat, TASS, Associated Press та інших медіа. Згодом їх відпустили.

Затримання відбувалися на тлі блокування понад 70 веб-сайтів, включно із сайтом Білоруської служби Радіо Свобода. Крім того, правоохоронці затримали блогерів. У деяких випадках їм загрожує кілька місяців під вартою. Серед затриманих – блогер Ігор Лосік, який консультував Білоруську службу Радіо Свобода в питаннях цифрових стратегій. Його заарештували 25 червня. Сьогодні йому продовжили термін тримання під вартою до 25 жовтня.

Дейзі Сінделар закликала білоруську владу не переслідувати журналістів та поважати їхні права.

 
…

Стан госпіталізованого в Німеччині російського опозиційного політика Олексія Навального залишається тяжким, але серйозної загрози його життю немає, повідомила речниця Навального Кіра Ярмиш 28 серпня.

«Він, як і раніше, в штучній комі і підключений до ШВЛ (апарату штучної вентиляції легень – ред.). Стан тяжкий, проте симптоми отруєння зменшуються. Зараз серйозної загрози для життя немає. Проте прогнозів лікарі, як і раніше, не дають», – написала речниця політика у твітері.

 

24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.

Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.

20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.

22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.

Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.

Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.

Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.

До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун)

 
…

У Європейському союзі досягли загальної домовленості про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня. Але за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулася в Берліні наразі немає певності, чи буде в цьому списку і чинний президент Олександр Лукашенко, якого оголосили переобраним і на шостий термін.

«Ми вирішили запровадити цілеспрямовані санкції, мандат на розробку яких нам надав саміт ЄС (19 серпня – ред.). Ми укладемо перелік осіб, для цього потрібні певні юридичні кроки, і ухвалимо рішення щодо цього якнайшвидше, з урахуванням певних формальних процедур», – сказала в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Анн Лінде, міністр закордонних справ Швеції, принаймні один громадянин якої, журналіст Пауль Гансен, був затриманий у Білорусі 27 серпня.

«Ми будемо також намагатися збільшити підтримку громадянського суспільства в Білорусі, наскільки це можливо. І, звичайно, ми вимагаємо, щоб були звільнені всі політичні в’язні і щоб вимоги народу про демократію і свободу були виконані», – додала вона.

Анн Лінде повідомила, що міністри домовилися не оголошувати публічно кількість білоруських посадовців, які будуть у санкційному списку, а на запитання, чи стосуватимуться санкції й Лукашенка, відповіла формулюванням із рішення: санкції будуть проти осіб «високого політичного рівня», але не «найвищого».

«Ми також вирішили залишити можливість поступово розширювати цей список у майбутньому», – додала вона.

Із заяв інших учасників зустрічі випливає, що в першій версії санкційного списку може бути до 20 білоруських посадовців і що не виключено, що сам Лукашенко потрапить до якогось подальшого його розширення.

Зокрема, як повідомив у Берліні журналістам голова МЗС Чехії Томаш Петржічек, на нинішній зустрічі досягли загальної домовленості про структуру списку і більш-менш про те, хто до нього потрапить, але юридичні моменти, яких необхідно дотриматися, будуть виконані не раніше як через тиждень.

На запитання про присутність Лукашенка в списку кілька міністрів заявляли, що, на їхню думку, він має там бути, але, можливо, «з тактичних міркувань» він не потрапить до першої черги, щоб не зашкодити ініціативі ОБСЄ про посередництво, – але може бути доданий до списку пізніше, якщо в урегулюванні в Білорусі не буде поступу.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель сказав лише, що інформація про осіб у санкційному списку «має бути захищена, доки санкції не ухвалені юридично і не набули чинності». Він пояснив, що більшість країн виступили за поступовий підхід із посиленням санкційного тиску на все нових посадовців, якщо Лукашенко не піде на переговори з опозицією. За словами Борреля, в перших пропонованих версіях санкційного списку було 12 осіб, зараз їх стало «майже 20», і, можливо, наступними днями це число ще зросте – «все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в Білорусі і які будуть дії режиму».

Раніше 28 серпня Олександр Лукашенко в очікуванні повідомлень про санкції заявив, що Білорусь відповість країнам, які запровадять щодо неї економічні й інші санкції, зокрема Литві й іншим країнам Євросоюзу. За його словами, він доручив урядові країни внести пропозицію про переорієнтацію всіх торговельних потоків Білорусі з портів Литви на інші. «От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце, – стверджував Лукашенко. – …Ми їм покажемо, що таке санкції».

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти інціаторів і учасників протестів.
…

Речник «Зелених» із зовнішньополітичних питань в німецькому Бундестазі Омід Нуріпур заявив про необхідність наслідків для Росії після отруєння там опозиційного політика Олексія Навального.

Нуріпур заявив про це в телефонному інтерв’ю Радіо Свобода 28 серпня.

«Сподіваюся, що люди в цій країні прокинуться, бачачи систематичні напади на людей, які не є однодумцями Кремля. Таких нападів було багато. Багато людей загинули. Пані Політковська, пан Литвиненко і багато інших. Були і напади, і вбивство опозиційно налаштованих людей у центрі Берліна (вбивство Зелімхана Хангошвілі у серпні 2019 року). Ми всі знаємо про справу пана Скрипаля. Тепер час прокинутися», – сказав депутат.

«І, звісно, нам потрібно продовжувати діалог із Росією, продовжувати розмовляти з Кремлем. Але ми маємо розуміти, що справа не лише у розмовах, справа також у наслідках, якщо ми хочемо зупинити такі дії», – додав він.

 

Нуріпур також повідомив, що Міністерство закордонних справ Німеччини надало інформацію членам Бундестагу щодо стану Навального. 

«По суті, там немає нічого нового. Ми, звичайно, сподіваємось, що пан Навальний зможе одужати не лише швидко, але й повністю», – сказав він.

Представник «Зелених» також заявив, що не думає, що Росія проведе незалежне розслідування щодо отруєння Навального. Через це також мають бути наслідки, додав депутат Бундестагу. 

Щодо того, якими мають бути ці наслідки, він заявив, що в цьому питанні потрібна координація ЄС.

 

«Після справи пана Скрипаля Велика Британія скликала членів ЄС, намагаючись знайти спільну лінію. Я не бачив таких дій від мого уряду, який зазнав не лише порушення суверенітету, що ми бачили у центрі Берліна, але також постраждав і як голова Ради ЄС на даний час», – сказав Нуріпур.

«Друге, і це особливо стосується Німеччини, ми маємо переосмислити глибину наших економічних зв’язків із Росією. І ми мусимо переосмислити енергетичні проєкти, такі як «Північний потік», які розділяють Європу, оскільки вони будуються за рахунок наших держав-партнерів, таких як Польща чи країни Балтії. Тому, так, ми повинні продовжувати розмовляти з Росією. Є багато питань, де нам потрібна співпраця. Але зрештою, найголовніше – утримати Європейський союз разом і зробити нас сильними, коли мова заходить про стійкість проти гібридної війни, від якої страждають багато країн Європи», – додав він.

Генеральна прокуратура Росії 27 серпня заявила, що наразі не бачить підстав для порушення кримінальної справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального. 

У Генпрокуратурі заявили, що дотепер не встановлено будь-яких даних, «які свідчать про вчинення умисних злочинних дій відносно Навального». У відомстві заявили про здійснену дослідчу перевірку, зазначивши, що така перевірка є стандартною в разі серйозної події з авіапасажирами.

 

25 серпня у Кремлі заявили, що не бачать приводу для кримінального розслідування обставин імовірного отруєння Олексія Навального.

Із вимогами провести незалежне і відкрите розслідування обставин імовірного отруєння Навального раніше виступили на Заході – канцлер Німеччини Анґела Меркель, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.

Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.

 

20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.

22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.

Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.

Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.

Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.

До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун).

 
…

Москва висилає одного зі дипломатів посольства Норвегії, повідомляє сайті Міністерства закордонних справ Росії. Дипломат має залишити країну впродовж трьох днів.

28 серпня посол Норвегії в Росії був викликаний до російського МЗС, де йому було оголошено про висилку співробітника посольства. Ім’я норвежця, який був оголошений персоною нон ґрата, в повідомленні МЗС не називається.

19 серпня стало відомо про рішення норвезької влади вислати російського дипломата у зв’язку з недавнім шпигунським скандалом. У Москві тоді заявили про неминучу відповідь на ці дії Осло.

 

Раніше поліція в Осло затримала норвежця за підозрою в передаванні іноземній державі інформації, яка може завдати шкоди національним інтересам. Його затримали після зустрічі з людиною, яка, імовірно, є співробітником російської розвідки. Норвезькі ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що затриманий походить із Росії. Він працює співробітником консалтингової компанії, що співпрацює з проєктом «Північний потік-2».

 

Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався в 2017 році. Тоді в Москві був арештований норвежець Фроде Берг, його звинуватили в отриманні секретних даних про ВМФ Росії. У 2019 році Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом із двома литовцями був обміняний на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.
…

Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе має оголосити про свою відставку через проблеми зі здоров’ям, повідомила телекомпанія NHK та інші місцеві ЗМІ 28 серпня, за кілька годин до виступу голови уряду на пресконференції.

«Абе має намір подати у відставку, оскільки його хвороба прогресує, і він побоюється, що це призведе до проблем» у керівництві країною, заявив національний мовник NHK, не вказавши джерела.

Спекуляції щодо стану здоров’я прем’єр-міністра останніми днями активізувалися після того, як він здійснив дві поїздки до лікарні.

Абе планує провести прес-конференцію о 17:00 за місцевим часом (це 11:00 за Києвом).

Цього місяця Абе взяв три дні відпусток і 17 серпня здійснив неочікуваний візит до лікарні, пробувши там понад сім годин для медичного огляду.

Через тиждень він удруге прийшов до тієї ж лікарні для проведення додаткових обстежень і сказав тоді, що має намір продовжувати роботу.
…

Дипломатичні зусилля із врегулювання політичної ситуації в Білорусі займають центральне місце в порядку денному зустрічей у Берліні та Відні 28 серпня, після 19-го дня протестів у Мінську через результати президентських виборів.

Міністри закордонних справ ЄС мають намір сьогодні продовжити дводенну зустріч в Берліні, на якій вони обговорюють санкції проти Мінська, а у Відні запланована зустріч Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Зокрема у Відні прем’єр-міністр Албанії Еді Рама розповість про ситуацію в Білорусі на засіданні Постійної ради ОБСЄ. Рама як чинний голова ОБСЄ, і нова міністер закордонних справ Швеції Анн Лінде запропонували відвідати Білорусь, щоб підтримати відкритий і конструктивний діалог в країні.

Як держава-учасник ОБСЄ, Білорусь взяла на себе зобов’язання «проводити справді демократичні вибори і захищати права людини та основні свободи», – заявили 26 серпня верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель і міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань.

Як вже повідомлялося, у ЄС домовилися ввести санкції щодо 15-20 осіб, обвинувачених в участі в фальсифікаціях виборів в Білорусі та в придушенні демонстрацій.

Лукашенко 27 серпня звинуватив Захід у тому, що він веде «дипломатичну війну» перед зустріччю дипломатів ЄС. Він звинуватив західні держави в прагненні використовувати нестабільність Білорусі для анексії її території. Чинний президент Білорусі звинуватив НАТО в зосередженні сил біля білорусько-польського кордону в останні тижні. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово заперечував звинувачення Лукашенка і підтвердив свою позицію 27 серпня.

Росія як історичний союзник Білорусі і держава, що має певний вплив на Мінськ за допомогою фінансових і політичних важелів, застерегла ЄС і США від втручання у справи Білорусі.

Президент Росії Володимир Путін сказав в інтерв’ю державному телебаченню 27 серпня, що у Росії є резерв співробітників правоохоронних органів, готових прибути в Білорусь, щоб зупинити протести. Такий резерв, заявив Путін, буде використаний у випадку, якщо ситуація вийде з-під контролю.

27 серпня білоруська поліція затримала в Мінську десятки протестувальників і журналістів. Так, напередодні ввечері на центральній площі Свободи було затримано 17 співробітників ЗМІ. Серед затриманих опинився і фотокореспондент Володимир Грідін, що працює на Білоруську службу Радіо Свобода. Більшість з журналістів згодом були звільнені.

За даними правозахисників, поліція у четвер розігнала протестувальників у центрі Мінська і затримала понад 200 людей.

 
…

Міністерство закордонних справ Білорусі викликало тимчасового повіреного в справах Польщі Марцина Войтеховського та висловило йому протест через спроби польської сторони втручатися у внутрішні справи Білорусі, повідомив речник МЗС Анатолій Глаз у коментарі TUT.BY.

«Звернуто увагу на озвучені в останні дні явно недружні, неприпустимі в міждержавному спілкуванні заяви з боку низки польських політиків і посадових осіб. Підкреслено контрпродуктивність будь-яких подальших спроб зовнішнього тиску на Білорусь, а також закликів до порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої країни», – сказав Глаз.

Перед цим до польського МЗС викликали білоруського посла. Це сталося після заяв білоруського президента Олександра Лукашенка. Він стверджував, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».

Лукашенко вважає, що у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область.

9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, Олександр Лукашенко здобув 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.
…