Тихановська розповіла, коли буде готова повернутися до Білорусі

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська в інтерв’ю Російській службі Радіо Свобода розповіла, що буде готова повернутися до Білорусі, коли почнеться «діалог між владою та людьми».

Вона зазначила, що якщо її чоловіка звільнять з в’язниці, «це буде достатньо вагомий аргумент, щоб повернутися».

«Але коли я кажу про безпеку, я маю на увазі, що почнеться діалог між владою і людьми і я буду розуміти, що справа вже йде до нових виборів, в яких брати участь я не планую, але я зрозумію, що ми зрушили з мертвої точки», – сказала Тихановська.

9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, Олександр Лукашенко здобув 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.

Через два дні після виборів Тихановська прибула до Литви. Її чоловіка затримали під час мітингу в Гродно наприкінці травня. Йому інкримінують «організацію та підготовку акцій, які брутально порушили громадський порядок»».

Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 млрд доларів боргу – Лукашенко

Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 мільярда доларів боргу, повідомив президент Білорусі Олександр Лукашенко.

«Ми домовилися з президентом Росії, і сьогодні наш прем’єр-міністр проведе переговори з [прем’єром Росії] Михайлом Мішустіним з приводу рефінансування… Мова йде про рефінансування цього року одного мільярда доларів із боргу перед Росією. Тобто ми у себе цей мільярд доларів, домовившись із Росією, залишимо. І це буде хороше підсилення нашої національної валюти», – сказав Лукашенко.

25 серпня міністр фінансів Білорусі Юрій Селіверстов заявив, що всього цього року держава має виплатити за валютним державним боргом близько 3,6 мільярда доларів. Із них 2 мільярди доларів вже виплатили.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що російська сторона готова розглянути питання про рефінансування кредитів Білорусі.

Посла Білорусі викликали до МЗС Польщі після заяв Лукашенка

Білоруського посла викликали до польського Міністерства закордонних справ 27 серпня через заяви білоруського президента Олександра Лукашенка.

Як написав у твітері заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, виклик посла пов’язаний із «неодноразовими необґрунтованими звинуваченнями білоруської влади проти Польщі». 

Лукашенко заявив сьогодні, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».

 

За словами Лукашенка, у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область. «Вони про це вже відкрито говорять, сплять і бачать. Нічого у них в цьому плані не вийде, це я знаю точно», – заявив він.

У Білорусі від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації.

Заклики до проведення нових, чесних виборів озвучували і представники Заходу.

 

Росія створила резерв силовиків «для допомоги Білорусі» – Путін

Президент Росії Володимир Путін повідомив, що сформував резерв зі співробітників правоохоронних органів для допомоги Білорусі за потреби, передає «РІА Новости» 27 серпня. Путін додав, що необхідності в застосуванні російських сил у Білорусі поки немає. 

Російські сили не використовуватимуться доти, доки «екстремістські елементи», як висловився Путін, «не перейдуть межі, не розпочнуть розбій». Росія виходить з того, що всі проблеми в Білорусі вирішуватимуться в мирний спосіб, заявив Путін.

«У нас є, звичайно, зобов’язання перед Білоруссю. І Лукашенко так і поставив питання: він хотів би, щоб ми надали йому за потреби відповідну допомогу. Я сказав, що Росія виконає всі свої зобов’язання. Олександр Григорович попросив мене сформувати певний резерв із співробітників правоохоронних органів, і я це зробив», – розповів Путін.

 

17 серпня на російських трасах Е95 і M1 були помічені кілька десятків вантажівок «Урал» і КамАЗ без номерів і розпізнавальних знаків, які, ймовірно, рухалися в бік кордону з Білоруссю. Про це пише група розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT), яка проаналізувала повідомлення кількох засобів інформації, а також записи з фотографіями і відео в соціальних мережах.

Видання «Медіазона» знайшло ще два відео на YouTube. Обидва опубліковані 16 серпня. Перше зняте на трасі М-1 у бік Білорусі: автор бачить колону зі світло-сірих КамАЗів і наголошує, що всередині них «вояки сидять», хоча якість зйомки не дозволяє це розгледіти.

 

У Білорусі з 9 серпня триває мирний протест, учасники якого вважають, що вибори президента країни були сфальсифіковані. В перші дні масових акцій білоруські силовики жорстко розганяли демонстрантів та затримали кілька тисяч людей. Частина затриманих розповідає про побиття та інші тортури в місцях тримання. Арешти учасників мирних акцій поновилися в останні дні, лише 26 серпня були затримані близько 20 людей.

У Парижі маски знову стануть обов’язковими всюди поза домом – прем’єр-міністр Франції

У Парижі носіння масок знову стане обов’язковим усюди, крім особистих помешкань містян, заявив 27 серпня прем’єр-міністр Франції Жан Кастекс, не уточнивши дату, коли ці вимоги наберуть чинності.

Голова уряду висловив занепокоєння «незаперечною» тенденцією до розширення коронавірусної інфекції в країні, інформує агенція France-Presse.

Жан Кастекс заявив, що на мапу з «червоними» зонами активної циркуляції вірусу додані ще 19 департаментів, загалом у числі небезпечних перебуває 21 із 94 департаментів Франції.

Уряд зробить все, що в його силах, щоб не видавати нових загальнообов’язкових рішень про перебування вдома, додав прем’єр-міністр, але ця можливість не може бути повністю виключена.

Офіційні дані, опубліковані 26 серпня, показали, що лише за добу підтверджено понад 5400 нових випадків, і число госпіталізацій та потреб у реанімації зростає. За даними, наведеними Кастексом, показник захворюваності становить 39 на 100 000 населення, це в чотири рази більше рівня, зафіксованого місяць тому.

Віцепрезидент США на з’їзді республіканців заявив про небезпеку «Америки Джо Байдена»

Віцепрезидент США Майк Пенс на з’їзді Республіканської партії США 26 серпня говорив на тему забезпечення правопорядку і переконував слухачів і глядачів, що «ви не будете почуватися в безпеці в Америці Джо Байдена» (висуванця Демократичної партії на виборах президента США – ред.)

Пенс, який прийняв номінацію своєї партії на другий термін на посаді віцепрезидента в адміністрації Дональда Трампа, висловився і про події в місті Кеноша, штат Вісконсин, де фіксуються акти насильства після розстрілу чорношкірого американця 23 серпня в сутичці з білими поліцейськими. Пенс сказав, що вони з Трампом підтримують право на мирний протест, «але заворушення та пограбування – це не мирний протест».

Він додав, що перемога Трампа означала б «порядок на вулицях цієї країни для кожного американця будь-якої раси, віросповідання та кольору шкіри». Пенс також розкритикував опонента Трампа Джо Байдена, заявивши, що кандидат від Демократичної партії «посилить політику, яка спричиняє насильство в американських містах».

 

До міста Кеноша у штаті Вісконсин направлять правоохоронців, повідомив 26 серпня президент США Дональд Трамп у Twitter. У Вісконсині третю добу тривають протести після того, як поліцейські стріляли в афроамериканця.

На відеоролику очевидця про інцидент 23 серпня видно, що афроамериканець Джейкоб Блейк підходить до позашляховика, відкриває двері з боку водія і нахиляється до автомобіля, в той час як один з поліцейських тягне його за сорочку. Коли Блейк повернувся спиною, чутно звук семи пострілів з боку поліції. Ще одне відео з іншого кута показало, що Блейк б’ється з трьома поліцейськими.

Поліція заявила, що правоохоронці відреагували на конфлікт побутового характеру, але не дала ніяких додаткових пояснень щодо причин стрільби. Невідомо також, чи бачили поліцейські всередині машини щось, що могло стати причиною застосування зброї.

Троє поліцейських, які брали участь в перестрілці, поки усунені від служби, триває розслідування.

Повідомляється, що стосовно Блейка раніше у липні був складений ордер на арешт за звинуваченням у сексуальному насильстві, порушенні права на володіння і хуліганстві, пов’язаному із домашнім насильством.

Джейкоб Блейк залишається в лікарні у тяжкому стані.

У Мінську нові затримання протестувальників напередодні дводенної зустрічі глав МЗС країн ЄС

Поліція Білорусі затримала щонайменше 20 людей під час розгону акції протесту в столиці країни Мінську, в якій взяли участь близько тисячі людей на площі Незалежності пізно ввечері 26 серпня, на 18-й день протестів проти офіційних результатів президентських виборів.

Люди з червоно-білими прапорами у руках скандували «Йди!», вони вимагали, щоб президент Олександр Лукашенко покинув пост, а в країні були призначені нові вибори.

Повідомляється, що поліція заблокувала двері до одного з соборів у центрі Мінська, де сховалися кількадесят протестувальників. Як передає портал Tut.by, приблизно через 40 хвилин людям дозволили вийти.

Агенція AFP повідомляє, що велика кількість співробітників ОМОНу затримали щонайменше 20 людей, в той час як Associated Press стверджує, що були затримані десятки.

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, щонайменше три людини були затримані під час іншої акції протесту в Бресті 26 серпня.

Ці затримання відбулися напередодні дводенної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка має розпочатися 27 серпня в Німеччині, і в перебігу якої можуть бути розглянуті санкції щодо 20 білоруських високопосадовців.

9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента, які ні опозиція, ні міжнародна спільнота не визнали вільними та справедливими. ЦВК Білорусі оголосила переможцем виборів чинного президента Олександра Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль, набравши 80,1% голосів, його головна суперниця Світлана Тихановська – 10,1%.

Відтоді Білоруссю котиться хвиля протестів, включно зі страйками на деяких підприємствах. МВС Білорусі повідомило про понад 7 000 затриманих, під час придушення протестів загинули три людини.

Тихановська зараз перебуває у Литві. Вона заявила, що ініціює створення Координаційної ради для передачі влади в Білорусі. Генеральна прокуратура Білорусі повідомила про порушення кримінальної справи за статтею про захоплення влади через створення координаційної ради опозиції. 21 серпня у ЄС закликали Мінськ закрити цю кримінальну справу.

 

Трамп заявив, що через протести до Вісконсина направлять правоохоронців

До міста Кеноша у штаті Вісконсин направлять правоохоронців, повідомив президент США Дональд Трамп у Twitter. Там третю добу тривають протести після того, як поліцейські стріляли в афроамериканця.

«Сьогодні я надсилаю федеральних правоохоронців та Національну гвардію до Кеноші, Вісконсин, щоб відновити закон та порядок. Ми не будемо терпіти грабіж, підпал, жорстокість та беззаконня на американських вулицях», – написав Трамп у твітері.

На відеоролику очевидця про інцидент 23 серпня видно, що афроамериканець Джейкоб Блейк підходить до позашляховика, відкриває двері з боку водія і нахиляється до автомобіля, в той час як один з поліцейських тягне його за сорочку. Коли Блейк повернувся спиною, чутно звук семи пострілів з боку поліції. Ще одне відео з іншого кута показало, що Блейк б’ється з трьома поліцейськими.

Поліція заявила, що правоохоронці відреагували на конфлікт побутового характеру, але не дала ніяких додаткових пояснень щодо причин стрільби. Невідомо також, чи бачили поліцейські всередині машини щось, що могло стати причиною застосування зброї.

Троє поліцейських, які брали участь в перестрілці, поки усунені від служби, триває розслідування.

Повідомляється, що стосовно Блейка раніше у липні був складений ордер на арешт за звинуваченням у сексуальному насильстві, порушенні права на володіння і хуліганстві, пов’язаному із домашнім насильством.

Джейкоб Блейк залишається в лікарні у тяжкому стані.

США: ураган «Лаура» підвищили до категорії «надзвичайно небезпечних»

Ураган «Лаура» підвищили до четвертої категорії, свідчать дані на сайті Національного центру ураганів США. Це означає, що ураган вважають «надзвичайно небезпечним».

Наразі він загрожує берегам Техасу та Луїзіани. Пориви вітру досягають 220 кілометрів на годину.

Перед цим ураган забрав життя 20 людей на Гаїті та трьох – у Домініканській Республіці.

Столтенберг заявив про відсутність загрози для Білорусі з боку НАТО

Будь-які спроби білоруського уряду використовувати НАТО як виправдання для придушення протестів є неправильними і невиправданими. Про це заявив генеральний секретар військово-Альянсу Єнс Столтенберг перед зустріччю міністрів оборони в Берліні.

Столтенберг наголосив, що НАТО не нарощує військові сили в регіоні поряд з Білоруссю. Крім того, генеральний секретар також закликав провести у країні вільні і чесні вибори.

Раніше білоруський президент Олександр Лукашенко стверджував, що політична криза у країні нібито спровокована з-за кордону. Спочатку він звинувачував у цьому Росію й Україну, а потім заявив про загрозу з боку країн ЄС і НАТО, і перекинув до західних кордонів країни основні частини білоруських військ.

 

У Білорусі після оголошення офіційних результатів президентських виборів третій тиждень тривають масові протести в десятках міст. У перші дні мітингів було затримано понад сім тисяч людей, багато з них були побиті силовиками. Понад тисяча людей отримали адміністративні терміни від 4 до 25 діб.

Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур і Міжнародна федерація за права людини вже звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі в зв’язку з жорстоким придушенням мирних протестів.

Попри численні повідомлення про злочини силовиків проти мирних демонстрантів, кримінальні справи за цими фактами порушені не були, відзначають правозахисники.

Суд відмовив кінорежисеру Поланскі у поновлені в Американській кіноакадемії

У США суд відмовив кінорежисеру Роману Поланскі у поновленні його у складі Американської кіноакадемії, яка щорічно вручає найпрестижнішу нагороду у сфері кіно – премію «Оскар».

87-річного Поланскі виключили з академії у травні 2018 року через кримінальну справу, яку проти нього відкрили у 1977 році через звинувачення у сексуальних стосунках з неповнолітньою дівчиною.

У позові режисер стверджував, що Академія відмовила йому у належній правовій процедурі, коли вирішила виключити його зі свого складу відповідно до нового кодексу поведінки, складеного у відповідь на численні звинувачення у сексуальних домаганнях у кіноіндустрії.

Суддя Верховного суду округу Лос-Анджелес Мері Штробель зазначила у постанові, що ПОланскі надали можливість представити Академії «будь-які докази, які на його думку мають відношення до справи», зокрема зауваження його адвоката і відео-заяву.

 

Польсько-французький режисер Роман Поланскі втік зі Сполучених Штатів у 1978 році через звинувачення у зґвалтуванні 13-річної дівчини і більше до країни не повертався. В останні роки його звинуватили у сексуальних домаганнях ще кілька жінок, та Поланскі все заперечує.

Незважаючи на звинувачення, Поланскі отримав «Оскара» у 2003 році за фільм «Піаніст».

Поланскі живе переважно у Парижі, та також має житло у Польщі. 

МВС Білорусі підтвердило затримання понад пів сотні учасників акцій протесту 25 серпня

У Білорусі 25 серпня після протестних акцій силовики затримали 51 людину, повідомляє МВС країни. Це зроблено «до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення», йдеться в повідомленні.

У відомстві заявили, що в провладних мітингах нібито взяли участь не менш як 16 тисяч осіб, а число учасників протестних акцій не перевищила 4 800.

Раніше правозахисний центр «Весна» повідомляв, що в Мінську та інших містах Білорусі 25 серпня затримували демонстрантів і людей з біло-червоно-білими прапорами. На сайті організації опублікували список 21 затриманого в Мінську, деякі з них були затримані після акції на площі Незалежності і біля міністерства освіти.

Також 25 серпня біля підприємства «Гродно Азот» затримали 28 людей, які після закінчення роботи йшли в центр міста Гродно. МВС повідомляє, що представники компанії були затримані за участь у несанкціонованому масовому заході і відпущені після складання адміністративних протоколів.

У Білорусі після оголошення офіційних результатів президентських виборів третій тиждень тривають масові протести в десятках міст. У перші дні мітингів було затримано понад сім тисяч людей, багато з них були побиті силовиками. Понад тисяча людей отримали адміністративні терміни від 4 до 25 діб.

 

Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур і Міжнародна федерація за права людини вже звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі в зв’язку з жорстоким придушенням мирних протестів.

Попри численні повідомлення про злочини силовиків проти мирних демонстрантів, кримінальні справи за цими фактами порушені не були, відзначають правозахисники.

У столиці Вірменії в житловому будинку стався вибух, є поранені

Уранці 26 серпня в Єревані через витік газу стався вибух у чотириповерховому житловому будинку, будівля частково зруйнована.

Двоє постраждалих госпіталізовані: 70-річна жінка – в стані середньої тяжкості, чоловік у віці 50 років – у вкрай тяжкому стані в реанімації, він підключений до апарату штучної вентиляції легень. Кінологи зараз шукають під завалами інших можливих постраждалих, відомо щонацйменше про одного зниклого без вісті. Також була евакуйована 21 людина.

 

На місці події перебувають прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і міністр із надзвичайних ситуацій Фелікс Цолакян. «Є підозри, що вибух пролунав на другому поверсі будівлі», – сказав Цолакян і пообіцяв, що жителям постраждалого під’їзду буде надане тимчасове житло.

Президент Чехії Мілош Земан госпіталізований з переломом руки

Президент Чехії Мілош Земан ввечері 25 серпня в результаті падіння зламав праву руку. Його доставили до Центрального військового шпиталя в Празі для проведення операції.

Як повідомив речник Земана Їржі Овчачек, причиною інциденту стало те, що «президент хворіє на поліфункційну невропатію нижніх кінцівок».

«Сьогодні ввечері він дивився телевізійні новини, а потім не взяв паличку і не скористався пропозицією допомоги від охорони, так дійшло до падіння і перелому руки», – розповів Овчачек.

У твітері Їржі Овчачек також зазначив, що «не йдеться про стан, який несе загрозу життю, пан президент в контакті зі своєю родиною і співпрацівниками. Програма пана президента буде пристосована до його оздоровчого процесу».

76-річний Мілош Земан є президентом Чехії з березня 2018 року, до того він очолював країну в період 2013-2018 років.

                

 

Республіканці обговорили «Країну можливостей» у другий день з’їзду з повторного висунення Трампа

Президент США Дональд Трамп залишився в центрі уваги в другий день з’їзду Республіканської партії, яка підтримала його переобрання на посаду н другий термін. На відміну від першого дня з’їзду, який більше був присвячений критиці демократів та їхнього висуванця, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, 25 серпня республіканці зосередилися на просуванні позитивної програми під назвою «Країна можливостей».

Просто на з’їзді Трамп використав свої президентські повноваження, оголосивши про помилування кількох людей та про натуралізацію п’яти іммігрантів, які стали громадянами США. З Рожевого саду Білого дому до делегатів з’їзду звернулася перша леді США Меланія Трамп, яка сказала американцям, що президент «не припинить боротьбу за вас і ваші родини». Меланія Трамп зосередилася на протистоянні пандемії коронавірусної інфекції, що є слабким місцем кампанії її чоловіка. У Сполучених Штатах фіксується один із найгірших у світі спалахів COVID-19, загинули понад 175 тисяч людей, заразилися щонайменше 5,7 мільйона, економіка через пандемію зазнала значяних збитків.

 

Демократи, які провели віртуальний з’їзд минулого тижня, у відповідь на заяви республіканців говорили про шкоду, завдану американцям політикою адміністрації Трампа. Зокрема, в Демократичній партії знову розкритикували імміграційну політику чинного президента – попри його рішення із надання громадянства просто на з’їзді. «Іммігранти та латиноамериканці – це не реквізит, і ці порожні жести не змусять нас забути невдачі Дональда Трампа», – сказала директорка латиноамериканського медіапідрозділу кампанії Байдена Дженніфер Моліна.

Білорусь: двох членів Координаційної ради заарештували на 10 діб

У Білорусі заарештували двох членів президії Координаційної ради опозиції Ольгу Ковалькову і Сергія Дилевського на 10 діб, передає Білоруська служба Радіо Свобода.

Їм інкримінували «організацію несанкціонованої акції» на Мінському тракторному заводі. Обох затримали 24 серпня.

Координаційну раду для передачі влади створила в Білорусі опозиція до Олександра Лукашенка, що не визнає його оголошеної перемоги, з ініціативи його головної суперниці Світлани Тихановської, яка після виборів була змушена виїхати до Литви.

Через створення цієї Ради влада Білорусі порушила кримінальну справу за статтею про захоплення влади. У світі закликають Мінськ закрити цю справу.

 

У Мінську тисячі людей знову вийшли на площу Незалежності

У вівторок, 25 серпня, у Мінську тисячі людей знову вийшли в центр міста на площу Незалежності на акцію протесту.

Опозиція оголосила, що збір організований для святкування неофіційного Дня незалежності країни – 25 серпня 1991 року було ухвалено декларацію про державний суверенітет Білорусі.

Акції проходять і в інших містах країни.

У Гродно міліція затримала 28 співробітників місцевого підприємства «Гродно Азот», які прогулювалися містом. Затриманих відвезли до місцевого РОВД. Через якийсь час туди почали стягуватися люди. Повідомляється, що під вікнами відділу міліції зібралося більше сотні людей, які скандували «Свободу».

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

Прем’єр-міністр Фінляндії закликала скоротити робочий день

Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін заявила, що вважає скорочення восьмигодинного робочого дня до шести одним зі своїх пріоритетних завдань. Про це вона сказала на виступі, присвяченому її обранню правлячої Соціал-демократичною партією, передає газета Helsinki Times.

Під час виступу у понеділок вона заявила, що партія повинна створити «чітке бачення і конкретний план» для скорочення робочого дня. За її словами, допомогти в цьому має підвищення робочої ефективності. При цьому вона вказала на дослідження, які говорять про те, що людям, які працюють шість годин, можна платити стільки ж, як і за восьмигодинний робочий день.

Ідею скорочення робочого дня і переходу на чотириденний робочий тиждень 34-річна Марін висувала ще до того, як стала прем’єр-міністром, нагадує агентство Reuters. Зараз вона наполягає, що це допоможе підвищити зайнятість в країні під час пандемії коронавірусу.

 

Синод РПЦ змінив предстоятеля Білоруської православної церкви

Це сталося після того, як дотеперішній керівник попросив вибачення за привітання Лукашенка

Екоактивістка Тунберґ вирішила поновити навчання в школі

17-річна шведська екологічна активістка Ґрета Тунберґ вирішила повернутися до школи після річної перерви.

«Моя академічна відпустка закінчився, так чудово знову повернутися до школи!» –написала Тунберґ у твітері.

 

Про те, що школярка зробить перерву в навчанні, стало відомо в червні 2019 року. Екоактівістка вирішила перервати навчання заради своєї громадської діяльності.

Ґрета Тунберґ здобула популярність у 2018 році, коли стала проводити страйки поблизу будівлі парламенту Швеції. Вона заявила, що не ходитиме до школи по п’ятницях, поки влада не почне дотримуватися умов угоди щодо клімату.

У 2019 році аналогічні страйки молоді поширилися по всьому світу, а Тунберґ виступила на кліматичному саміті ООН у Нью-Йорку. У грудні 2019 року журнал Time назвав екоактівістку людиною року.

Кремль не бачить приводу для кримінального розслідування через стан Навального – речник Путіна

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль поки не бачить приводу для початку кримінального розслідування обставин імовірного отруєння Олексія Навального.

За словами Пєскова, як їх передають російські інформагенції, спочатку необхідно встановити речовину, через дію якої Навальний опинився в комі. «Потрібен привід для розслідування. Поки ми констатуємо перебування пацієнта в комі», – сказав речник Володимира Путіна.

Пєсков додав, що привід для розслідування з’явиться, коли буде встановлено речовину і буде підтверджено, що Навальний отруєний.

Говорячи про звинувачення в тому, що на Навального міг бути скоєний замах, Пєсков заявив: «Це порожній шум».

Пєсков також прокоментував заяву берлінської клініки «Шаріте» про те, що у Навального діагностовано отруєння речовиною з групи інгібіторів холінестерази. На думку Пєскова, німецькі лікарі не сказали нічого нового в порівнянні з тим, що з’ясували лікарі в Омську.

 

Із вимогами провести незалежне і відкрите розслідування обставин імовірного отруєння Навального раніше виступили канцлер Німеччини Анґела Меркель, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Боррель заявив, що на Навального було імовірно скоєно замах, і винні мають бути притягнуті до відповідальності. У заяві Меркель і Мааса говорилося, що необхідно «встановити і покарати відповідальних».

24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.

Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.

20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.

22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.

Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.

Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.

Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.

До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун)

«Фонд допомоги білорусам» вирішив створити уряд Чехії

Чеський уряд ухвалив створити «Фонд допомоги білорусам». З цією ініціативою виступило міністерство закордонних справ Чехії. Ухвалена програма передбачає додаткову допомогу білорусам, які постраждали від репресій режиму Лукашенка, в сумі 10 мільйонів чеських крон (в перерахунку це понад 450 тисяч доларів США).

«Ми були серед тих, хто ініціював швидку міжнародну реакцію. Але ми хочемо допомогти також практично, особливо людям, які стали жертвами насильства, їхнім родинам, людям, які вказали на суперечності в результатах виборів і через те втратили роботу. З огляду на нашу історію, ми не можемо закривати очі на те, що діється в Білорусі. Білоруси повинні мати право вільно обирати своє майбутнє», – наголосив чеський міністр закордонних справ Томаш Петршічек.

«Фонд допомоги білорусам» спрямований на реабілітаційний відпочинок, підтримку незалежних ЗМІ і некомерційних організацій, які займаються питаннями прав людини, а також на збільшення кількості стипендійних поїздок. Допомога буде спрямована також для білоруської меншини в Чеській Республіці.

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

 

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

ЄС засуджує ймовірне отруєння Навального і вимагає від Росії розслідування

Європейський союз засуджує ймовірне отруєння російського опозиціонера, критика Кремля Олексія Навального і вимагає від влади Росії розслідування, йдеться у заяві верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.

«Європейський союз рішуче засуджує те, що може бути замахом на життя пана Навального. Вкрай важливо, щоб російська влада негайно розпочала незалежне та прозоре розслідування щодо отруєння пана Навального. Російський народ, а також міжнародна спільнота вимагають фактів, що стоять за отруєнням пана Навального. Відповідальні особи мають бути притягнуті до відповідальності», – йдеться у заяві.

У ЄС побажали Навальному «швидкого та повного одужання».

Напередодні у німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.

Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.

20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.

22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.

Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.

Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.

Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.

До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун)

Комітет закордонних справ Європарламенту обговорить ситуацію у Білорусі 25 серпня

У вівторок, 25 серпня, комітет закордонних справ Європейського парламенту збереться на позачергове засідання, щоб обговорити ситуацію у Білорусі.

«Масштабні громадянські протести проти режиму Лукашенка тривають після президентських виборів 9 серпня, які Європейський Союз не вважає ані вільними, ані справедливими», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що члени комітету обговорять дії, до яких Євросоюз має вдатися для підтримки демократії та свобод у Білорусі, а також «переоцінять співпрацю з Мінськом, зокрема, у рамках Східного партнерства».

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

 

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

TikTok оскаржує у суді указ Трампа

Власники застосунку TikTok у понеділок подали позов щодо указу президента США Дональда Трампа, яким хочуть оскаржити обмежувальні заходи американського уряду.

У позові зазначається, що указ Трампа, який наказав заборонити угоди з китайськими власниками застосунків TikTok та WeChat, суперечить законодавству США, адже платформа не є «надзвичайною загрозою» національній безпеці Сполучених Штатів.

Як наголошують позивачі, рішення Трампа потенційно може позбавити користувачів відео-застосунку їхніх «прав без будь-яких доказів, що виправдовують такі заходи».

 

На початку серпня президент США Дональд Трамп наказав заборонити угоди з китайськими власниками застосунків TikTok та WeChat. Рішення набуває чинності через 45 днів.

TikTok – створена у 2016 році соціальна мережа для створення й перегляду коротких відео, яка належить китайській компанії BytaDance. Трамп погрожує заборонити соціальну мережу через побоювання, що дані про користувачів можуть бути використані китайською розвідкою. У BytaDance заперечують зв’язок з китайською владою, а Пекін звинувачує США у «відвертому цькуванні».

3 серпня Трамп заявив, що американська компанія повинна купити американську гілку TikTok до 15 вересня, інакше соціальна мережа не зможе працювати на території США. Наразі купити TikTok намагається американський технологічний гігант Microsoft.

Білорусь: Нобелівську лауреатку Алексієвич викликали на допит через участь у Координаційній раді опозиції

Нобелівську лауреатку з літератури, білоруську письменницю Світлану Алексієвич викликали на допит до слідчого комітету як свідка у справі про створення Координаційної ради опозиції, яка ніби=то закликала до захоплення влади. Про це заявили у пресслужбі екскандидата у президенти Білорусі Віктора Бабарико, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Світлана Алексієвич – один із семи членів президії Координаційної ради. За словами Марії Колеснікової, через стан здоров’я вона не може брати участь у роботі президії, але постійно перебуває у контакті.

Раніше у цій справі допитували й інших членів президії Ради Максима Знака та Сергія Ділевського. Лілію Власову викликали на допит на 15-ту годину 24 серпня. Завтра вранці на допит має прийти колишній директор Купальського театру Павло Латушко.

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

 

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.