Макрон закликав ЄС підтримати протести у Білорусі

Президент Франції Емманюель Макрон закликав Європейський союз підтримати протести у Білорусі.

«Європейський Союз повинен продовжувати мобілізацію разом із сотнями тисяч білорусів, які мирно виступають за повагу своїх прав, свободи і суверенітету», – написав Макрон у твітері.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

«Політичними моментами ми не цікавилися» – російське ТБ показало інтерв’ю висланих із Білорусі «вагнерівців»

Російський державний «Перший канал» увечері 16 серпня показав інтерв’ю з чоловіками, яких представили висланими з Білорусі росіянами.

Інтерв’ю зняте на вулиці, його дають двоє чоловіків в масках і кепках, насунутих на очі, також у кадрі присутній ще один чоловік у кепці, масці й сонячних окулярах. 

Ведучий не називає їхніх імен і не каже, що вони є бойовиками «ПВК Вагнера», як раніше заявляла білоруська влада. Їх представляють як «росіян, які стали жертвами провокації українських спецслужб». Цю ж версію раніше протягом тижня поширювали й інші провладні медіа в Росії, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Чоловіки на відео «Першого каналу» кажуть, що роботу «охорони» їм нібито пропонував якийсь «куратор», який дзвонив із сирійського номера. Видання «Комсомольская правда», яке цитують автори інтерв’ю, раніше розповідало, що робота з охорони нафтових родовищ нібито мала бути в Лівії і Венесуелі. «Куратор» окремо цікавився у росіян про те, чи брали вони участь у бойових діях на Донбасі, підкреслено в репортажі.

У Білорусі чоловіки застрягли, за їхніми словами, через те, що жінка, яка займалася логістикою їхньої поїздки, сказала їм, що не може зістикувати рейси для великої групи. Вона представилася росіянам співробітницею російського посольства Ларисою Самариною і нібито відправила їм фото свого бейджа. «Але на фото не вона», – підкреслив один із затриманих.

«Вона сказала, що у неї не виходить зістикувати рейси Мінськ – Стамбул, Стамбул – Гавана, Гавана – Каракас. Сказала, що замовить нам нові квитки. Після чого запропонувала нам санаторій в Білорусі», – розповів співрозмовник «Першого каналу».

Про майбутні вибори президента Білорусі, за словами чоловіків, вони раніше нічого не знали і дізналися вже коли вже перебували в країні.

«Політичними моментами не цікавилися, бо у нас це просто була транзитна країна, дружня країна по відношенню до Російської Федерації, – сказав один із них. – Хлопці дізналися, коли пішли в магазин, там висить плакат, що будуть вибори президента».

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії. 

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

При цьому Україна просила Білорусь видати їй 28 із 33 затриманих через їхню участь у боях на Донбасі проти української армії.

Українські силовики офіційно не коментували причетність до затримання бойовиків у Білорусі.

Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера» і заявив, що «наслідки цього рішення будуть трагічними».

На будівлі КМДА вивісили історичний прапор Білорусі

На будівлі Київської міської державної адміністрації вивісили історичний біло-червоно-білий прапор Білорусі.

Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 

Палац президентки Словаччини сяє кольорами білоруського історичного прапора

Президентський палац у Братиславі сяє біло-червоно-білими барвами – кольорами історичного прапора Білорусі.

Словацька президентка Зузана Чапутова на своїй твіттер-сторінці пояснила, що це крок «на знак солідарності з тими, хто ненасильно захищає свободу і вимагає вільні, чесні і демократичні вибори в Білорусі».

Вона наглолосила, що насильство має бути замінене  розсудливим діалогом, відвертістю і примиренням».

«Я відкидаю використання сили і репресій  проти  народу Білорусі, який вільно висловлює  своє право на слово і збори. Фундаментальні свободи і  права людини мають бути завжди в пошані й підтримуватись», – зазначила президентка Словаччини.

Палац Грассалковіча в Братиславі від 1996 року є офіційною резиденцією президентів Словаччини. Споруда в стилі пізнього  барокко як літня резиденція була зведена близько 1765 року для графа Антала Грассалковіча – шляхтича хорватського походження, свого часу одного з найвідоміших угорських політиків.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

НАТО заявляє, що спостерігає за ситуацією в Білорусі

Північноатлантичний альянс спостерігає за ситуацією в Білорусі, повідомила речниця НАТО Оана Лунгеску.

Водночас вона заперечила слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який 16 серпня заявив, що Альянс розгорнув свої танки та літаки в 15 хвилинах від білоруського кордону.

«Немає нарощування сил НАТО в регіоні… Мультинаціональна присутність НАТО в східній частині території Альянсу – це не загроза жодній країні», – наголосила Лунгеску.

За її словами, війська НАТО виконують винятково оборонну функцію й розгорнуті для запобігання конфліктам.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 

Члени фракції «Слуга народу» засудили прояви насильства з боку «режиму Лукашенка»

Члени парламентської фракції партії «Слуга народу» засудили прояви насильства з боку білоруської влади. Заяву за підписом 12 членів фракції оприлюднив народний депутат Богдан Яременко у фейсбуці. Вона відкрита для підписання усіма охочими.

«Рішуче засуджуємо прояви насильства з боку режиму де-факто президента Білорусі Олександра Лукашенка: катування й приниження у в’язницях, надмірну жорстокість під час затримання й розгону протестувальників, повне ігнорування цінностей гуманізму під час затримання жінок, неповнолітніх, випадкових перехожих», – йдеться в заяві.

Підписанти підтримали «прагнення народу Білорусі жити у вільній демократичній правовій державі, мати для цього чесні та прозорі вибори, а також захищати свої права та свободи засобами мирного ненасильницького протесту».

Вони вважають неприпустимими порушення прав та інтересів громадян України на території Республіки Білорусь, які, як і білоруси, піддаються викраденням, безпідставним обмеженням свободи, катуванням та приниженням гідності з боку представників правоохоронних органів.

«У контексті положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС закликаємо українську владу якнайшвидше визначити чітку принципову позицію щодо подій навколо президентських виборів в Республіці Білорусь», – зазначили підписанти.

Вони пропонують президенту України Володимиру Зеленському перенести з території Білорусі засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі; доручити Національній поліції та Службі безпеки України розпочати розслідування діяльності організованого злочинного угруповання за участю вищих посадових осіб Республіки Білорусь, що займалось посібництвом тероризму, а також замахами на життя та здоров’я громадян України; призупинити усі форми політичного діалогу з Білорусю на вищому рівні.

12 серпня перший заступник голови «Слуги народу» Олександр Корнієнко заявив, що всередині фракції ще тривають дискусії щодо подій у Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 

ВООЗ зафіксувала рекордну кількість нових випадків COVID-19

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про рекордні понад 294 тисячі нових випадків коронавірусної хворобиCOVID-19, зафіксовані за останню добу.

За даними ВООЗ, загальне число хворих у світі сягає 21 мільйона.

За останню добу зафіксовано 9985 смертей від COVID-19. Загалом у світі від цього захворювання померли 755 786 людей.

Половину смертей у світі складають разом померлі в США, Бразилії, Мексиці й Індії.

 

Дані ВООЗ включають лише офіційно підтверджені випадки захворювання і смерті, кількість яких, як вважають, є набагато вищою.

В Україні на COVID-19 минулої доби захворіли ще 1637 людей, свідчать дані системи моніторингу Ради національної безпеки й оборони.

Всього від початку пандемії в Україні виявили 91 356 випадків захворювання, одужали за цей час майже 48 тисяч людей, померли 2068.

У центрі Мінська мітингують прихильники Лукашенка

Кілька сотень людей 16 серпня вийшли на акцію в центрі Мінська на підтримку Олександра Лукашенка. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, мітинг проходить на площі Незалежності в Мінську.

Перед мітингувальниками виступає президент Олександр Лукашенко.

Десятки автобусів із різних районів стоять на прилеглих вулицях.

 

Площа обгороджена вантажівками, молоковозами і тракторами. З проспекту Незалежності туди можливо потрапити через пости міліції.

При цьому раніше білоруські видання повідомляли, що люди з регіонів скаржилися на те, що влада змушує їх брати участь у мітингу на підтримку Лукашенка під загрозою звільнення.

 

Тим часом у Мінську й інших містах Білорусі продовжуються опозиційні акції протесту проти насильства з боку силовиків і з вимогою відставки Лукашенка, що почалися ввечері 9 серпня.

У Гомелі прощаються з померлим після затримання Олександром Вихором

У білоруському Гомелі 16 серпня прощаються з Олександром Вихором, який помер після затримання під час протестів.

До під’їзду будинку, в якому він жив, прийшли кілька сотень людей. 

Білоруська служба Радіо Свобода зазначає, що на похорон приїхав Сергій Шоман – місцевий житель, який також був затриманий 9 серпня і бачив Олександра у відділенні міліції, потім в суді і в автозаку. 

 

«Він був у сильному стресі, хвилювався, весь час звертався за медичною допомогою, на нього ніхто не звертав уваги. Коли нас доставили з суду в СІЗО, він був дуже хворий, знову звернувся за допомогою, подзвонив мамі і татові. Потім поліція … оббризкала його перцевим балончиком. Нас вивели, його залишили одного в автозаку. Я тільки чув, як вони запитували: «Що з цим робити?», – розповів Сергій Шоман.

25-річного Вихора, за словами його матері, затримали, коли він їхав до своєї дівчини 9 серпня. У цей день в країні почалися масові протести проти фальсифікацій на президентських виборах. 

Рідні шукали Олександра кілька днів, але так і не змогли отримати жодної інформації. 

А 12 серпня, коли біля ізолятора з’ясувати нічого про сина так і не вдалося, приїхали у відділення міліції писати заяву про зникнення людини. І тільки тоді стало відомо, що їхній син помер ще з 11 серпня.

15 серпня в Мінську тисячі людей прийшли попрощатися з Олександром Тарайковським – учасником акції протесту, який загинув у столиці Білорусі ввечері 10 серпня. Люди зібралися на Пушкінській площі – місці загибелі 34-річного Тарайковського.

 

МВС Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою. Однак на відеозаписі з місця подій пристрою у нього в руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітки.

 

 

Лукашенко обіцює перекинути десантників з Вітебська до Гродно

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дасть доручення перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно. Про це він сказав в ефірі каналу «Білорусь 1» 15 серпня.

Таке рішення Лукашенко пояснив нібито військовими навчаннями в Польщі та Литві. 

«Йде ескалація і нарощування військового компоненту на цих територіях. Спокійно за цим спостерігати ми не можемо. І коли рано вранці я розмовляв і слухав доповідь начальника Генерального штабу, я помітив: наших військових теж непокоїть ця проблема», – заявив він.

Читайте також: Лукашенко заявляє, що «домовився з Путіним» про допомогу в «забезпеченні безпеки» Білорусі

За його словами, саме у зв’язку з цим він «просить додатково перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно».​

Телеканал «Білорусь 1» також згадав про перекидання американських військових на бази поблизу білоруського кордону. Згадана в сюжеті база розташована в районі польського міста Дравско Поморське поблизу німецького кордону, на узбережжі Балтійського моря, уточнює білоруська служба Радіо Свобода.

15 серпня в білоруському місті Гродно близько десятка десантників пройшли центром міста з плакатами: «Ми з народом».

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

 

AP оприлюднила відео загибелі Тарайковського, яке суперечить офіційній версії його смерті

На оприлюднених кадрах видно, як силовики стріляють в людину, в якій упізнали Тарайковського

Лідери країн Балтії закликали до перевиборів у Білорусі

Прем’єр-міністри Естонії, Латвії та Литви закликали владу Білорусі провести «вільні та чесні» вибори. Про це йдеться у спільній заяві Юрі Ратаса, Кріш’яніса Каріньша та Саулюса Скверняліса від 15 серпня за підсумками їхньої зустрічі в Тарту.

Три балтійські країни закликали Мінськ утриматися від насильства та звільнити політичних в’язнів і затриманих протестувальників.

Читайте також: Революція гідності і протести в Білорусі. Якою була б Україна, якби не війна з Росією?

«Прем’єр-міністри закликали Білорусь провести вільні та чесні президентські вибори у прозорий спосіб за участі міжнародних спостерігачів. Прем’єр-міністри також заохочують Європейський союз знайти можливості запровадити обмежувальні заходи проти чиновників, відповідальних за насильство, але водночас не карати білоруський народ за дії їхнього керівництво», – йдеться в заяві.

Також очільники урядів країн Балтії висловили думку, що Євросоюз має знайти спосіб підтримати білоруську громадськість, позаяк «білоруський народ заслуговує на відкрите та вільне суспільство».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

 

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

«Ситуацію втримаємо»: Лукашенко виступив у генштабі

Аляксандар Лукашэнка зноў заявіў: Краіну мы нікому не аддамо. Сытуацыю ўтрымаем.

Рада безпеки ООН не підтримала продовження збройового ембарго відносно Ірану

Рада Безпеки ООН увечері в п’ятницю, 14 серпня, не підтримала запропонований США проєкт резолюції про продовження ембарго на постачання зброї Ірану. За проєкт голосували тільки дві країни – США і Домініканська республіка. Проти були Росія та Китай. Інші країни, зокрема європейські союзники Сполучених Штатів, утрималися.

Держсекретар США Майк Помпео у своїй заяві, опублікованій на сайті Держдепартаменту, розкритикував «нездатність Ради Безпеки рішуче діяти на захист міжнародного миру і безпеки».  Помпео вказав на те, що ембарго діяло протягом 13 років. Іран, за твердженнями Вашингтона, є «головним спонсором тероризму» у світі, підтримуючи, зокрема, терористичні і радикальні угруповання в Ємені, Сирії, Лівані, Іраку та інших країнах регіону.

В Ірані провал проєкту резолюції привітали. «За 75 років існування ООН Америка ніколи не була настільки ізольованою», – заявив представник МЗС Ірану.

Влада США в особі спецпредставника Держдепартаменту США по Ірану Браяна Хука раніше натякало, що у випадку провалу голосування, Вашингтон може запустити механізм відновлення всіх санкцій ООН, які Рада Безпеки ухвалювала проти Ірану, і частково скасованих після укладення у 2015 році так званої ядерної угоди. США вийшли з неї у 2018 році, звинувативши Іран у недотриманні її положень. Інші країни-учасниці офіційно виступають за її збереження.

Лукашенко: треба зв’язатися з Путіним, Союзна держава під загрозою

«Захист сьогодні Білорусі – це не менше, ніж захист всього нашого простору, Союзної держави, і приклад іншим. Якщо білоруси не витримають, покотиться ця хвиля туди»

Міністри закордонних справ ЄС закликають до переговорів між Туреччиною та Грецією

Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель закликав до деескалації напруженості між Грецією та Туреччиною в питанні розвідування запасів нафти та газу в східному Середземномор’ї.Про це Боррель написав у твітері після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у режимі відеоконференції. Він зазначив, що блок «повністю солідарний» із Грецією та Кіпром.

Голова європейської дипломатії скликав нараду у відповідь на останні події в кількох країнах та регіонах, включно зі східним Середземномор’ям.

Туреччина та Греція мають розбіжності в питанні видобутку нафти та газу у водах неподалік Кіпру. Греція та ЄС стверджують, що Туреччина незаконно здійснює буріння в цій зоні, Туреччина твердить, що ці води є в межах її виключної економічної зони.

10 серпня Анкара відновила роботи в східному Середземномор’ї, попри угоду між Грецією та Єгиптом, яка стосувалася прав на буріння нафти та газу в цьому районі.

Рішення Туреччини надіслати наукове судно в супроводі військово-морських суден у цей регіон спонукало Грецію до відправки військових кораблів для спостереження. 12 серпня сталося незначне зіткнення між кораблями, яке Греція назвала аварією, а Анкара – провокацією.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу 14 серпня заявив, що Афінам потрібно діяти розумно, і закликав Європейський союз припинити режим сприяння для Греції.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Туреччину та Грецію розпочати прямий діалог, заявив речник Штефан Зайберт у Берліні 14 серпня. Меркель телефонувала президенту Туреччини Реджепу Ердогану та прем’єр-міністру Греції Кіріакосу Міцотакісу про це 13 серпня, додав речник.

Російський дипломат у Празі незаконно займався купівлею боєприпасів для снайперської зброї

У Чехії на паркінгу в містечку Ржічани (Říčany – містечко на сході Праги) в результаті дій поліції був затриманий російський дипломат – співробітник військової секції посольства Росії в Чеській Республіці. Як повідомляє 14 серпня Чеське Радіо, затриманий ще в червні дипломат займався незаконною купівлею патронів до снайперських гвинтівок та інших боєприпасів. Завдяки імунітету, який надає особі статус дипломата, російського дипломата поліція відпустила, він вже виїхав із Чехії.

Як повідомляють чеські ЗМІ, інформацію про дії російського дипломата Чеське Радіо надало з посиланням на «чотири джерела з найвищих поверхів чеських служб безпеки, інших спеціальних служб і дипломатії».

З якою метою і куди точно мали прямувати боєприпаси, які купував російський дипломат, наразі неясно, слідчі «працюють з версією, що насправді йшлося про прихованого співробітника російської таємної служби ГРУ».

Однак доказів, які стосуються цієї справи, так само, як і в інших подібних випадках, бракує. Посольство Росії в Чеській республіці повідомлення про такого російського дипломата в Празі не коментує. Так само російське посольство не відповіло на запит Чеського Радіо – Радіожурналу (Český rozhlas – Radiožurnál), яке було надіслане мейлом на офіційну адресу дипломатичного представництва.

Кілька тисяч протестувальників зібралися біля будівлі уряду в Мінську

У Мінську кілька тисяч протестувальників, зокрема і робітників Мінського тракторного заводу, пройшли маршем до центру міста і дійшли до будівлі уряду на площі Незалежності. Вони скандують «виходь» і вимагають діалогу з владою. 

Охороняють будівлю солдати внутрішніх військ, але протестувальників вони не займають, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

 

Колона робітників МТЗ вийшла з заводу вдень 14 серпня після того, як вони оголосили страйк. До них прибув прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко, однак він відмовився спілкуватися зі страйкарями в присутності журналістів.

 

У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.

Перші дні акції жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багато кого з них при затриманні сильно побили.

 

Білоруський екзарх РПЦ вибачається за привітання Лукашенка з перемогою

68-річний Павло привітав Лукашенка з обранням 10 серпня слідом за головою РПЦ патріархом Кирилом

ЗМІ: у червні російського дипломата у Празі затримали через незаконну купівлю патронів до снайперської гвинтівки

Співробітника російського посольства в Празі у червні затримали за незаконну купівлю патронів для снайперської гвинтівки, повідомляє телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») з посиланням на чеське радіо Radiožurnál. Це сталося в місті Ржичани.

Дипломатичний імунітет не дозволив заарештувати росіянина, і незабаром після звільнення він повернувся у Росію.

Дипломата затримали у ресторані 25 червня. Причиною затримання назвали шахрайство з податками, проте через два місяці журналісти чеського радіо з’ясували, що чоловік привернув увагу поліції нелегальної купівлею великої кількості патронів для снайперської гвинтівки та інших боєприпасів. У Чехії за це загрожує покарання строком до п’яти років позбавлення волі.

Високопоставлені джерела у дипломатичних колах і силах безпеки розповіли радіостанції, що дипломат служив у військовому аташаті посольства. Навіщо йому потрібні були патрони, невідомо. Слідчі підозрюють, що він міг брати участь у секретних операціях на території Євросоюзу. Оскільки у чоловіка був дипломатичний паспорт, його відпустили після перевірки. Він відразу ж повернувся у Росію. Зазначається, що російська сторона не протестувала проти затримання дипломата і ніяк це не коментувала.

На початку червня Чехія вислала двох співробітників російського посольства за підозрою у спробі організації отруєння рицином трьох чеських політиків, які займають критичну позицію щодо нинішньої влади Росії. МЗС РФ відповів висилкою чеських дипломатів.

Лукашенко заявив, що «живий» і «не за кордоном»

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що «живий» і не залишав країну, повідомляє державне агентство БелТА.

«Для початку, я поки що живий і не за кордоном, як тут деякі наші шановні «свядомыя» розкручують: президент залишив країну і перебуває за кордоном», – сказав 14 серпня під час наради щодо роботи будівельної галузі Лукашенко, який з 10 серпня не з’являвся на публіці, що спровокувало чутки про його від’їзд за кордон.

Лукашенко заявив, що в країні «намагаються розгойдати трудові колективи», але не вказав, хто саме. Він нагадав, що влада під час пандемії заборонила звільняти людей із підприємств, «нікого не нахиляли, не змушували».

 

За його словами, страйки погано позначаться на підприємствах і цим скористаються конкуренти. Говорячи про страйк на «Білоруськалії», він заявив, що це «на руку основним конкурентам в Росії і Канаді», які «перехрестяться», і «швиденько на ринок поставлять те, що вони хочуть поставити».

«І всі борються за ці ринки. Якщо ми зупинимося, ніколи не розкрутимо своє виробництво. Ніколи! Нас ще в це болото і підштовхнуть. Людям треба це пояснити: хочете – страйкуйте, хочете працювати – працюйте, – заявив він. – Людям треба сказати, що це єдиний шанс у них врятувати підприємство. Рятуючи підприємство, будеш годувати свою сім’ю».

Лукашенко додав, що на вулицях тисячами «ходять» громадяни, до яких можна приєднатися, але там грошей – «на два дні». «Там деяким доплачують. Ми їх знаємо, ми показували їх. Ну на два дні дадуть. А потім що?» – сказав Лукашенко.

 

Самі акції протесту, а також насильство з боку співробітників правоохоронних органів, факти якого напередодні визнав голова МВС Білорусі, Лукашенко не прокоментував.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

 

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Мітинги і короткочасні страйки відбуваються на великих підприємствах – таких як «Гродно Азот», Мінський тракторний завод, БМЗ.

На акції протесту виходять також лікарі та вчителі. Люди вимагають припинити насильство, а також провести нові вільні вибори.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство і обмірковує можливість запровадження сакцій.

США визнали Інститут Конфуція іноземною місією

Сполучені Штати визнали фінансовані китайським урядом Інститути Конфуція іноземною місією. Про це йдеться в заяві державного секретаря Майка Помпео 13 серпня.

Помпео назвав Інститути «організаціями, які просувають глобальну пропаганду Пекіну та ведуть кампанію зі злоякісного впливу» в кампусах американських університетів та школах.

«Китайська народна республіка скористалася відкритістю Америки, щоб здійснювати спроби масштабної та добре фінансованої пропаганди та впливати на процеси в цій країні», – заявив держсекретар.

Читайте також: Адміністрація Трампа «пильнуватиме» ймовірні спроби Китаю, Ірану та Росії втрутитися у вибори в США

Високопоставлений дипломат США за східноазійським напрямком Девід Стілвелл заявив, що таке рішення Державного департаменту стурбувало головний Центр Інститутів Конфуція в США, розташований у Вашингтоні.

«Це саме та організація, яка насправді управляє, підтримує та фінансує Центри Конфуція в Сполучених Штатах», – пояснив він.

Водночас, за словами Стілвелла, хоча університетам та школам варто «пильно придивитися» до діяльності китайських інститутів, водночас рішення не є атакою на них по суті.

«Ми їх не закриваємо, ми просто називаємо їх тим, чим вони є – іноземними місіями», – додав дипломат.

Інститути Конфуція – це заклади, які встановлюють патнерства між університетами Китаю та школами й університетами в інших країнах, щоб популяризувати китайську мову та культуру.

Читайте також: 5G від Huawei, вояки США, «Північний потік-2» і Білорусь: держсекретар США Майк Помпео здійснює турне Центральною Європою​

Китай наразі відкрив 75 Інститутів Конфуція в США, 65 з них – при університетах. Також близько 500 навчальних класів від дитячого садочка до 12 класу школи пов’язані з цими інститутами.

Зарахування до іноземних місій означає, що Центр Інститутів Конфуція в США повинен буде надати Державному департаменту інформацію про свій персонал, нерухомість у власності, фінансування, навчальні плани та матеріали.

США послідовно критикують Китай, зокрема за порушення прав людини в Гонконгу та Сіньцзяні, а також звинувачують в використанні дипломатичних установ для шпигунства та викрадення інтелектуальної власності.

У липні Вашингтон наказав закрити консульство Китаю в Г’юстоні. Пекін у відповідь наказав припинити роботу консульству США в Ченду.

Голова ПА ОБСЄ звинуватив владу Білорусі у порушенні прав людини

Голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Георгій Церетелі звинуватив владу Білорусі у порушенні прав людини. Про це йдеться у пресрелізі організації.

«Занепокоєний повідомленнями про надмірне застосування сили після президентських виборів у неділю в Білорусі, включаючи використання гумових куль, водяних гармат, світлошумових гранат та масових арештів, голова ПА ОБСЄ закликав сьогодні владу в Мінську припинити використовувати репресивні тактики і повною мірою дотримуватися міжнародних стандартів у галузі прав людини», – мовиться у повідомленні.

Глава ПА ОБСЄ наголосив, що дії білоруської влади порушують принципи організації, та закликав до деескалації конфлікту та діалогу.

Церетелі також засудив напади білоруських силовиків на журналістів.

 

Протести в Білорусі тривають з 9 серпня. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи кийки, водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За весь цей час затримано близько семи тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.

Експерти в США попередили про нове програмне забезпечення пов’язаних із Росією хакерів

Агентство США з національної безпеки (АНБ) спільно з Федеральним бюро розслідувань випустили доповідь із кібербезпеки, в якому попередили про раніше невідомі російські шкідливі програми.

Це програмне забезпечення, йдеться в звіті, є набором засобів під загальною назвою «Дроворуб». Експерти стверджують, що ця програма використовувалася російською військовою розвідкою ГРУ як частина операцій із кібершпигунства. У доповіді наводиться конкретний підрозділ, військова частина 26165 85-го Основного центру спеціальних служб Головного управління Генштабу Росії. Воно, як стверджується, безпосередньо стосується «Дроворуба».

Цей центр російського Генштабу, за даними авторів звіту, пов’язаний із хакерами, які стоять за зламом серверів Демократичної партії за кілька місяців до президентських виборів у США в 2016 році. За останні роки уряди кількох західних країн, аналітичні центри та корпорації неодноразово звинувачували у зламі російських хакерів, в тому числі з групи ART28 або Fancy Bear.

Програмне забезпечення «Дроворуб» використовувалося для зламу комп’ютерів на базі операційної системи Linux, яка широко використовується в серверній інфраструктурі, пише з посиланням на оприлюднений звіт «Голос Америки». Аналіз експертів з АНБ і ФБР продовжує серію викриттів російських хакерів перед новими президентськими виборами у США.

Російська влада завжди заперечувала зв’язок із хакерами і звинувачення у втручанні в справи інших країн, в тому числі в американські президентські вибори.

У Білорусі вперше за п’ять днів акції протесту відбуваються без насильства

Вечір четверга, 13 серпня, став у Білорусі першим за останні п’ять днів, коли з цієї країни не надходить повідомлень про побиття демонстрантів із боку силовиків чи застосування міліцією таких спецзасобів, як світлошумові гранати чи гумові кулі. На вулиці Мінська та інших міст Білорусі вийшли десятки тисяч людей, які мирно вимагають усунення від влади президента Олександра Лукашенка, який керує країною вже 26 років.

Учасники акцій протесту вважають сфальсифікованими офіційно оголошені попередні результати виборів, згідно з якими опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала близько 10%, а її головний опонент Олександр Лукашенко – близько 80%.

 

Міністр внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв вибачився за «травми випадкових людей», які постраждали під час розгону демонстрацій у країні. Він заявив, що бере на себе відповідальність за тих, хто «потрапили під роздачу». Він заявив, що вважає, що потрібно швидше відпускати затриманих. За його словами, міліція вже почала це робити.

Майже одночасно масові затримання жителів Білорусі прокоментувала від імені президента країни Олександра Лукашенка спікерка Сенату країни Наталя Кочанова. За її словами, «президент почув думку трудових колективів» і доручив розібратися з усіма фактами затримань, які відбулися в останні дні.

 

ОАЕ визнали існування Ізраїлю – спільна заява

Ізраїль і Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин, повідомив 13 серпня президент США Дональд Трамп.

У твітері він опублікував текст спільної заяви. У ньому, зокрема, йдеться, що Ізраїль утримається від проголошення свого суверенітету над частиною територій Західного берега річки Йордан, які палестинці хочуть бачити частиною своєї майбутньої держави.

 

Як зазначає агентство Associated Press, ОАЕ стали першою державою Перської затоки, яка встановлює активні дипломатичні контакти з Ізраїлем, і третьою в світі арабською країною, що вдається до такого кроку.

Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.

В адміністрації Трампа наголошують, що договір став результатом тривалих дискусій між Ізраїлем, Еміратами та США і що діалог значно просунувся в останнім часом. Телефонна розмова, в якій сторони підтвердили згоду на нормалізацію, відбулася 13 серпня за участю Дональда Трампа, ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньягу і наслідного принца Абу-Дабі шейха Мухаммада бен Заїда.

Делегації Ізраїлю та ОАЕ мають намір провести зустріч упродовж наступних тижнів, щоб підписати спільні документи, пов’язані з інвестиціями, сферою безпеки, телекомунікаціями, а також туризмом і прямими авіаперельотами між Абу-Дабі і Тель-Авівом.

Представники адміністрації Трампа в коментарі агентству Reuters зазначили, що домовленості розширять доступ мусульман до мечеті Аль-Акса в Східному Єрусалимі.

Також сторони мають намір прискорити співпрацю, пов’язану з лікуванням і виробництвом вакцини проти коронавірусу.