Author: Worldnews

Ізраїль і Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин, повідомив 13 серпня президент США Дональд Трамп.

У твітері він опублікував текст спільної заяви. У ньому, зокрема, йдеться, що Ізраїль утримається від проголошення свого суверенітету над частиною територій Західного берега річки Йордан, які палестинці хочуть бачити частиною своєї майбутньої держави.

 

Як зазначає агентство Associated Press, ОАЕ стали першою державою Перської затоки, яка встановлює активні дипломатичні контакти з Ізраїлем, і третьою в світі арабською країною, що вдається до такого кроку.

Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.

В адміністрації Трампа наголошують, що договір став результатом тривалих дискусій між Ізраїлем, Еміратами та США і що діалог значно просунувся в останнім часом. Телефонна розмова, в якій сторони підтвердили згоду на нормалізацію, відбулася 13 серпня за участю Дональда Трампа, ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньягу і наслідного принца Абу-Дабі шейха Мухаммада бен Заїда.

Делегації Ізраїлю та ОАЕ мають намір провести зустріч упродовж наступних тижнів, щоб підписати спільні документи, пов’язані з інвестиціями, сферою безпеки, телекомунікаціями, а також туризмом і прямими авіаперельотами між Абу-Дабі і Тель-Авівом.

Представники адміністрації Трампа в коментарі агентству Reuters зазначили, що домовленості розширять доступ мусульман до мечеті Аль-Акса в Східному Єрусалимі.

Також сторони мають намір прискорити співпрацю, пов’язану з лікуванням і виробництвом вакцини проти коронавірусу.

 
…

Верховний суд Білорусі оприлюднив список їх понад 500 людей, затриманих за час протестів з вечора 9 серпня і засуджених до адміністративного арешту. Деяким суди давали 4 дні арешту, деяким – 25 діб, але найпоширеніший термін покарання – 15 діб арешту.

Це перші підтверджені владою Білорусі дані про заарештованих, і стосуються ці відомості лише тих, чиї справи розглядалися в судах Мінська. Раніше міністерство внутрішніх справ лише повідомляло про більш як 7 тисяч затриманих за останні кілька діб, більш як половина цих людей були затримані саме в столиці Білорусі. Родичі затриманих досі не отримували жодної інформації про те, де утримують їхніх дітей і чоловіків, також у спецприймальниках не приймали передачі для арештантів.

 

У списку є прізвище нападника білоруського футбольного клубу БАТЕ Антона Сороки: його також затримали в Мінську. Прізвище написане неправильно, але ім’я та дата народження футболіста збігаються з тими, які є в його документах. У списку зазначено, що Сорока отримав 7 діб арешту.

У списках також багато затриманих 2000 і навіть 2001 років народження. Правозахисники і родичі затриманих раніше відзначали, що спецпризначенці та інші силовики затримували багато молоді.

 

На президентських виборах, за офіційними даними, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Тихановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційні підсумки голосування.

Після оголошення результатів виборів у Мінську й інших містах Білорусі почалися акції протесту. Силовики жорстко розганяють демонстрантів, б’ючи їх і застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. Всього за чотири дні затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома. МОЗ повідомляє, що в лікарні доправили понад 250 осіб. Родичі заарештованих повідомляли, що багатьох жорстоко били, часто без приводу, і не давали їм в спецприймальниках їжі і води.

 
…

Працівники білоруського автобудівельного заводу БелАЗ у місті Жодіно під Мінськом 13 серпня вийшли на страйк проти офіційних підсумків президентських виборів і жорстких дій влади проти демонстрантів.

Кадри страйку, в тому числі відео, на яких звучать протестні гасла, опубліковані в соціальних мережах і білоруських ЗМІ. Те, що робітники перервали роботу, підтверджує видання Tut.by.

Поки що незрозуміло, яка частина працівників підприємства вийшла на страйк і скільки часу він триватиме.

 

Представник керівництва заводу повідомив російському державному агентству ТАСС, що «виробництво продовжує працювати, нічого не зупинялося». За його словами, керівництво підприємства запросило працівників заводу на зустріч.

З’явилися повідомлення про готовність приєднатися до страйку частини співробітників підприємства «Гродноазот» і що на акцію протесту вийшли співробітники Білоруської державної філармонії.

 

Заклики до загальнонаціонального політичного страйку звучать у ці дні в соціальних мережах – зокрема, в першому за кількістю підписників у Білорусі телеграм-каналі Nexta. Повідомлялося про декілька випадків страйків на різних підприємствах, проте загальнонаціонального страйку поки що організовано не було.

У Білорусі п’ятий день тривають масові протести. Вони почалися як реакція на офіційні підсумки президентських виборів: учасники протестів вважають, що вони сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в країні вже 26 років.

Після жорстокого розгону акцій протесту і затримання тисяч людей до гасел додалися і заклики звільнити затриманих.

БелАЗ – один із найбільших у світі виробників кар’єрної техніки. Він виробляє, зокрема, самоскиди великої вантажопідйомності.

 

 
…

Армія оборони Ізраїлю завдала ударів по об’єктах радикального палестинського руху «Хамас» у смузі Газа. Це стало відповіддю на запуск повітряних куль з вибухівкою з Гази в бік Ізраїлю.

Бойові вертольоти і танки обстріляли комплекс військово-морських сил «Хамас», підземні комунікації та спостережні пости, йдеться у заяві ізраїльських військових.

Палестинська преса повідомляє про пошкодження житлових будинків у Газі. Постраждалих немає.

Ізраїльські ЗМІ вранці 13 серпня повідомили, що міністр оборони країни Бені Ганц розпорядився припинити поставки палива в Газу. На кордоні з сектором Ізраїль почав розгортати додаткові батареї системи ППО «Залізний купол».

Ісламістський рух «Хамас» контролює смугу Газа. Організація визнана терористичною в країнах Євросоюзу, США, Канаді, Ізраїлі та Великій Британії (бойове крило).
…

Камала Гарріс, яку кандидат у президенти Сполучених Штатів Джо Байден назвав своєю кандидатурою у віцепрезиденти, вперше виступила з ним у цій ролі 12 серпня і встигла розкритикувати опонента Байдена, чинного президента Дональда Трампа.

Гарріс зокрема назвала Трампа некомпетентним лідером, який довів країну «до руїни».

Описуючи кризу коронавірусної пандемії, расової нерівності та економічного спаду, в якій опинилися США, вона заявила, що Трамп «просто не підходить для цієї посади».

«Америка благає про лідерство, але в нас досі є президент, який більше турбується про себе, ніж про людей, які його обрали», – сказала вона.

Читайте також: Знайомтесь, Камала Гарріс. Кого Байден обрав своєю віце-президенткою, і що вона каже про Україну

Подія за участі Гарріс та Байдена відбулася у спортзалі школи у Вілмінгтоні, штат Делавер, і не була публічною через карантин. Обидва кандидати були в масках, учасники – журналісти та співробітники штабу – дотримувалися дистанції.

Байден відповів на критику Трампа на адресу своєї кандидатки.

«Це не дивно. Скаржитися в Дональда Трампа виходить краще, ніж у будь-якого іншого президента в американській історії. Невже когось дивує, що Дональд Трамп бачить проблему в сильній жінці?» – міркує він.

55-річна Камала Гарріс – перша небіла жінка, яка потрапила до президентських перегонів у США як кандидатка у віцепрезиденти.

Читайте також: «Плівки Деркача»: Чи зможе Зеленський зупинити «втручання у вибори у США»?​

Її кандидатуру підтримав також 44-й президент США, демократ Барак Обама.

«Її історія – це історія Америки. Вона важко працювала і ніколи не відступала перед викликами», – сказав він.

Раніше з критикою цієї кандидатури виступив Трамп. Він вказав на те, що Гарріс мала невисоку підтримку під час праймеріз.

«Наприкінці вона здобула приблизно 2%, і витратила багато грошей, тож я був трохи здивований, що Джо Байден вибрав її. Я довго слідкував за нею, і був здивований. Вона проявила себе дуже слабко на праймеріз, і тепер вона обрана. Подивимось, як це спрацює», – сказав президент США.

11 серпня Джо Байден повідомив, що обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження.
…

У ніч на 13 серпня зі слідчого ізолятора на вулиці Окрестіна у Мінську звільнили близько 100 протестувальників. Їх імена наводить телеграм-канал «Окрестина списки».

Як зазначає білоруська служба Радіо Свобода, найвірогідніше, що йдеться про тих, кого затримали у ніч на 10 серпня і пізніше засудили до трьох днів адмінарешту.

Були повідомлення про звільнення людей у Жодзіні та Гомелі, повідомляє БелаПАН.

 

У Білорусі 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно; також повідомляють про смерть принаймні ще однієї людини – вже в лікарні після побиття силовиками.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до російського закону, відомого як закон про іноземних агентів, який влада Росії використовує для обмежень і утисків незалежних громадських об’єднань і засобів інформації, зокрема й таких, як Радіо Свобода чи «Голос Америки».

Помпео пояснив, які можливості розглядають США у зв’язку з тим, що Росія, попри різку критику й засудження цього закону, не відступає від своїх позицій щодо нього.

«Я ніколи не забігаю наперед із рішеннями, які ми ухвалюємо. Але ми уважно стежимо за ситуацією. Як ви сказали, ми засудили цей закон. Ми також наклали на Росію велетенські санкції через інші елементи її згубної діяльності. Ми продовжуємо стежити за ситуацією. Ми сподіваємося, що решта світу підтримає нас у цьому. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються в цьому ті держави, в яких цінують свободу преси, а незалежні журналісти можуть ставити запитання, навіть якщо це часом не подобається лідерам цих країн. Ми вважаємо, що можемо вчинити реальний тиск і переконати (Росію), що дозволити свободу преси – правильна річ. Ми знаємо, що історично це було не так, але ми будемо домагатися цього, далі працювати заради цього і співпрацювати з нашими партнерами, наприклад, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, щоб донести нашу позицію, щоб сказати, що ми просто просимо справедливості для народу Росії, як і для людей усього світу, щоб у них був надійний і вчасний доступ до правдивої інформації», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список таких агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. При цьому критерії, за якими визначається саме «політична діяльність», у законі чітко не визначені. 2019 року в Росії були ухвалені закони, що дозволяють визнавати «іноземними агентами» також засоби інформації і окремих громадян.

Організації й особи, що потрапили в реєстр, мають, зокрема, періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в своїх публікаціях, що вони є «іноземним агентом». Порушникам, які не вказують у своїх матеріалах, що вони є «іноземними агентами», загрожують великі штрафи, а фізичним особам і арешти терміном до 15 діб. Наприкінці 2019 року також був ухвалений закон, що передбачає посилення покарання за порушення для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції США внесло до переліку «іноземних агентів» і Радіо Свобода й низку його регіональних проєктів, які працюють на території Росії й окупованого нею українського Криму. Також «іноземними агентами» тепер можуть визнавати і їхніх журналістів і дописувачів.

У січні 2020 року Російська служба Радіо Свобода була змушена зареєструватися в Росії як «іноземний агент».

І первісний закон, і подальші зміни до нього викликали різку критику в міжнародній спільноті, зокрема і в США.
…

Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».

Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.

Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.

Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських журналістів, Костянтина Реутського і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із журналістами пропав.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до становища в Білорусі після президентських виборів 9 серпня і можливість запровадження санкцій у відповідь на дії влади країни, зокрема припинення постачання Мінську американської нафти.

«Нас неймовірно непокоїть ситуація з виборами, і ми глибоко розчаровані тим, що вони не були вільнішими і чеснішими. Ми вже бачили таку поведінку раніше, і ми шкодуємо, що все складається так само. Ми бачили насильство і його наслідки; до мирних демонстрантів ставляться так, як не мають ставитися. Ми ще не визначилися з тим, яка буде належна реакція, але можу сказати одне: ми будемо співпрацювати з нашими європейськими друзями, які цінують свободу і які так само занепокоєні тим, що відбулося. Ми бажаємо добра білоруському народові і будемо діяти, виходячи з цього», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода.

А на запитання про те, чи розглядають у Вашингтоні можливість санкцій щодо офіційного Мінська, зокрема припинення постачання йому нафти зі США, обговорюючи становище в Білорусі з партнерами в Євросоюзі, Помпео відповів: «Я певен, що ми розглянемо всі варіанти. І тут важливо позначити критерії. Що саме ми, на нашу думку, можемо зробити – і не тільки США односторонньо, а й у багатосторонньому порядку, – на благо народу Білорусі. Чи будуть це санкції, чи це будуть рішення щодо поставок – це ще тільки належить визначити. Вибори відбулися зовсім недавно, і ми маємо поспостерігати, як буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому».

Майк Помпео відвідував Білорусь у лютому 2020 року і зустрічався з президентом країни Олександром Лукашенком і за підсумками досягнених тоді домовленостей заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусь нафтою «на 100 відсотків». Білорусь 15 травня оголосила, що починає приймати американську нафту, яку мають доставляти танкерами через литовський порт Клайпеда.

Білорусь прагне імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба» 2019 року, через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі і Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі.

Відносини між Білоруссю і США останнім часом, до президентських виборів 9 серпня, мали тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і згаданий лютневий візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла, але цього наразі не сталося.

Тим часом 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, в Білорусі почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 12 серпня на нараді з «актуальних питань» заявив, що основою протестів у країні є «люди з кримінальним минулим і безробітні», повідомляє сайт голови держави.

«Основа всіх цих так званих протестувальників – люди з кримінальним минулим і сьогодні безробітні. Немає роботи, значить, «гуляй, дядьку, вулицями і проспектами». Тому я по-доброму прошу і попереджаю всіх: влаштуватися треба на роботу тим, хто не працює», – заявив він.

За словами Лукашенка, найважливішими завданнями органів влади на сьогодні є гарантування «безпеки громадян, захист конституційного ладу і забезпечення нормального функціонування органів управління».

 

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. 

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції.

За останніми даними, затримано понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 осіб з різними травмами. Один чоловік під час протестів загинув, його ім’я влада не озвучує, але провладні медіа назвали його «злочинцем, засудженим за вбивство».

 

 
…

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів. Співробітники ОМОНу намагалися розігнати протестувальників світлошумовими гранатами, у хід також пішли гумові кулі та водомети. Також проти протестувальників вкотре застосовували подразливий газ. Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за період 9-11 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула (Відео Білоруської служби Радіо Свобода).
…

У Мінську кілька сотень жінок у білому одязі і з квітами в руках вишикувалися в ланцюг на знак солідарності проти насильства під час протестів у Білорусі, пише видання TUT.BY.

«Припиніть бити нас! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!», – цитує слова учасниць акції видання «Наша нива».

Акція розтягнулася від перехрестя вулиць Хоружей – Куйбишева до Будинку меблів. Жінок активно вітають сигналами автомобілі, що проїжджають повз.

 

Трохи пізніше вони перемістилися від Комаровського ринку і пішли ходою вулицею.

«Ми за мирний протест. У попередні дні ми намагалися допомагати людям, підтримувати і співпереживати тим, хто виходить на протести, залишали в під’їздах їжу і медикаменти», – сказала одна з учасниць Ксенія.

Міліція попередила жінок про несанкціонованість акції і зажадала розійтися, нагадавши про відповідальність. На місці були два мікроавтобуси без номерів, всередині сиділи чоловіки в балаклавах.

 

Жінки поклали квіти і через годину почали розходитися, заклавши руки за голову.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх результатів голосування на виборах президента. Згідно з офіційними даними, кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. 

При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування.

За перші дві доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад п’ять тисяч людей. При затриманні ОМОН їх жорстоко б’є, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати. Точна кількість постраждалих невідома. За офіційними даними, в лікарні країни доправили понад 200 людей.

 

 
…

У п’ятницю, 14 серпня, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель скликає позачергове засідання глав МЗС країн-членів ЄС.

Серед питань, які планують обговорити, зокрема й президентські вибори у Білорусі.

Також серед запланованих тем – ситуація у східному Серердземномор’ї та у Лівані.

11 серпня Боррель заявив, що ЄС попереджає владу Білорусі про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій через події, пов’язані з виборами президента країни та подальшими протестами.

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років.

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, у лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.
…

Іран заявляє про арешт «низки шпигунів» та ув’язнення двох чоловіків через нібито шпигунство на користь Британії, Німеччини та Ізраїлю.

За словами речника судової влади, ірансько-австрійського громадянина Масуда Мосахеба засудили до 10 років в’язниці. Він нібито працював головою «Співтовариства дружби Ірану й Австрії» й був пов’язаний з розвідкою Німеччини та Ізраїлю. Засуджений нібито надавав іноземцям «інформацію про військові, ядерні, нано-технологічні проєкти та проєкти у сфері охорони здоров’я».

Австрійська газета Kurier пише, що 73-річного Мосахеба затримали в січні 2019 року, коли він очолював делегацію, яка їхала до Ірану в межах медичного проєкту.

Міністерство закордонних справ Австрії заявило, що не має доступу до Мосахеба, оскільки Іран не визнає людей з подвійним громадянством та вважає їх суб’єктом іранського права.

Другий засуджений до 10 років в’язниці – Шахрам Шірхані. Він нібито намагався «корумпувати владу та завербувати» людей та передати інформацію про «контракти, пов’язані з центральним банком, Melli Bank та Міністерства оборони».

Речник судової влади розповів, що ще останнім часом п’ять людей були зареєстровані за підозрою в шпигунстві.

Окремо Міністерство інформації та національної безпеки Ірану повідомило, що «низка шпигунів, пов’язаних з іноземними службами розвідки, була ідентифікована та заарештована».
…

У Мінську третю ніч поспіль відбувалися протести та сутички з правоохоронцями. У вівторок знову застосовувалися світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі. Правозахисники повідомляють про побиття журналістів.

У вівторок, 11 серпня, у Мінську міліція напала на знімальну групу Бі-бі-сі, однак журналістів не затримали.

Протестні акції у вівторок відрізнялися від акцій, які відбулися минулого понеділка, кажуть свідки вечірніх подій у Мінську. 10 серпня найбільш численні групи протестувальників збиралися у трьох місцях, в інших місцях – менші групи. У вівторок, 11 серпня, протестувальники пересувалися містом невеликими групами, ховаючись від переслідування міліції у дворах та під’їздах, потім знову збиралася у групи. Міліція застосовувала спецзасоби в районі Кам’яної Гірки. Ближче до півночі протести тривали в Уруччі і в районі Студентського села.

Одна з учасниць протесту з Мінська в ефірі «Настоящего времени» розповіла, що через відсутність інтернету немає ніякої інформації про те, що відбувається в інших частинах міста.

 

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.
…

Фактичний кандидат на виборах президента США цієї осені від Демократичної партії Джо Байден визначився з кандидатурою віцепрезидентки, яка змагатиметься разом із ним проти чинного президента, республіканця Дональда Трампа і його висуванця на віцепрезидента, чинного на цій посаді Майка Пенса.

Як повідомив Джо Байден 11 серпня, він обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження. Юристка за освітою, вона з часів президентства Барака Обами, коли Байден був віцепрезидентом, із 2011-го і до 2017 року була міністром юстиції США, а на первинних виборах кандидата на посаду президента від Демократичної партії цього року була спершу однією з суперниць Байдена.

«Маю за честь оголосити, що я обрав Камалу Гарріс, безстрашну борчиню за «маленьку людину» і одну з найкращих службовиць суспільству, за мою партнерку на виборах», – написав він у твітері.

Гарріс, яка вже змінила у твітері своє титулування, додавши до згадки про сенаторство також те, що вона кандидуватиме на віцепрезидентство, і посилання на сайт кампанії Байдена, зі свого боку, заявила: «Джо Байден здатен об’єднати американський народ, бо він провів своє життя, борючись за нас. І, як президент, він збудує таку Америку, що здійснить наші ідеали. Маю честь приєднатися до нього як висуванка нашої партії на віцепрезидента і робити все, що зможу, щоб зробити його нашим головнокомандувачем».

Таким чином, 55-річна Гарріс стане першою темношкірою висуванкою на виборах президента і віцепрезидента США, а в разі обрання стане й першою жінкою на віцепрезидентській посаді.

Після того, як Гарріс припинила власну кампанію за висування кандидаткою на виборах президента, вона виступила на підтримку Байдена, і її вже якийсь час вважали найімовірнішою висуванкою на посаду віцепрезидента від демократів.

Джо Байден уже давно давав знати, що хотів би мати за свого віцепрезидента в разі обрання жінку. А з кінця травня, коли у США спалахнули протести навколо смерті внаслідок дій працівника поліції чорношкірого Джорджа Флойда, він висловив бажання, щоб його віцепрезидентка була також чорношкірою.

Камала Гарріс народилася в Каліфорнії у США; її батько – іммігрант із Ямайки африканського походження, а мати була іммігранткою з Індії. Сама Гарріс, за повідомленнями, визначає себе як афроамериканку.

У США під час виборів президента, які цього року призначені на 3 листопада, обирають голову держави разом із віцепрезидентом. На цей час формально ні Байден, ні Трамп іще не є кандидатами, бо ще не відбулися з’їзди їхніх партій – за результатами яких вони гарантовано стануть кандидатами офіційно.

Крім висуванців двох провідних партій, Республіканської і Демократичної, на президентські вибори у США зазвичай реєструються й кандидати від малих так званих «третіх партій» чи незалежні, але шансів на обрання у США вони реально не мають.

Відповідно до низки опитувань, на нинішній час Байден має значно більші шанси на обрання, ніж Трамп, хоча ситуація в США може швидко змінитися в будь-який бік.

Вибір висуванця на посаду віцепрезидента може помітно вплинути й на прихильність до самого президентського кандидата.

Якщо Байден (разом із Гарріс) буде обраний, на момент інавгурації в січні 2021 року йому вже сповниться 78 років, і він стане найстаршим президентом США на момент інавгурації. Байден не давав чітко знати, чи буде в разі обрання змагатися й за переобрання на другий термін у 2024 році. Якщо в такому разі він відмовиться від переобрання, Гарріс, як нині вважають, може стати провідною претенденткою на висування на президентську посаду від демократів того року.
…

Міністри закордонних справ восьми країн Скандинавії і Балтії виступили зі спільною заявою, в якій висловили занепокоєння подіями в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами в ній 9 серпня.

«Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії і Швеції… висловлюють глибоке занепокоєння насильством проти учасників післявиборчих протестів, які відбулися у відповідь на повідомлення про широко розповсюджені виборчі фальсифікації. Ми дуже занепокоєні повідомленнями про травми, заподіяні демонстрантам», – мовиться в повідомленні, яке оприлюднили 11 серпня зовнішньополітичні відомства згаданих країн.

За словами авторів заяви, президентські вибори в Білорусі не відповідали міжнародним зобов’язанням Білорусі і загальновизнаним стандартам демократії і верховенства права, а також не були ні вільними, ні чесними.

«Закликаємо владу Білорусі припинити переслідування політичних супротивників, негайно звільнити всіх несправедливо затриманих і дотримуватися прав і свобод людини. Закликаємо владу Білорусі негайно почати справжній політичний діалог із опозицією з метою уникнути подальшого застосування насильства. Ми й далі віддані в своїй прихильності народові Білорусі і продовжимо уважно стежити за подіями», – мовиться в заяві голів МЗС восьми європейських країн.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.

Увечері 11 серпня і в ніч на 12 серпня акції протесту і протистояння й сутички з силовиками тривають далі по всій Білорусі.
…

Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас.

Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.

«Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції», – сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, «потрібно також очікувати подальших реакцій», додав Маас.

 

Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.

Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен нанадати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.

Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною».

Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

 
…

У Європейському союзі виступили з заявою щодо подій у Білорусі після президентських виборів 9 серпня, яку виголосив верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель, і попередили про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій.

«ЄС уважно стежив за подіями напередодні президентських виборів. У перебігу передвиборчої кампанії народ Білорусі засвідчив прагнення до демократичних змін. Але вибори були ні вільними, ні чесними», – мовиться в заяві.

Як мовиться в документі, влада вдавалася до несумірного і неприйнятного насильства, що спричинило принаймні одну смерть і численні травми, тисячі людей були затримані, посилилося придушення свобод зібрання, засобів інформації і висловлювання. «Ми закликаємо владу Білорусі негайно і без умов звільнити всіх затриманих», – заявили в ЄС.

Крім того, зазначено в заяві, варті довіри повідомлення спостерігачів усередині країни свідчать, що виборчий процес не відповідав міжнародним стандартам, яких очікують від країни-члена ОБСЄ.

«Народ Білорусі заслуговує на краще», – наголошено в заяві.

У ЄС нагадали, що відносини з Білоруссю поліпшилися після того, як 2015 року там звільнили політичних в’язнів. «Але без поступу щодо прав людини і верховенства права відносини між ЄС і Білоруссю можуть тільки погіршитися», – застерігає документ.

Як мовиться в заяві, саме виходячи з цього й буде ЄС оцінювати дії влади Білорусі, спрямовані на те, щоб вирішити нинішню ситуацію, і здійснювати глибокий перегляд двосторонніх відносин.

«Це може означати, серед іншого, вжиття заходів проти відповідальних за насильство, невиправдані арешти і фальсифікацію результатів виборів», – застерегли в Євросоюзі.

«Ми закликаємо владу Білорусі започаткувати справжній діалог із залученням усіх сторін суспільства, щоб уникнути подальшого насильства. ЄС буде далі підтримувати демократичну, незалежну, суверенну, квітучу й стабільну Білорусь», – наголошено в заяві.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

11 серпня ввечері акції протесту і протистояння з силовиками тривають по всій Білорусі.
…

У Білорусі за два дні протестів шпиталізували понад 200 людей, повідомляє Міністерство охорони здоров’я країни.

«Всім громадянам, які постраждали під час несанкціонованих вуличних акцій, надано необхідну медичну допомогу в повному обсязі», – йдеться в повідомленні.

У службу швидкої медичної допомоги й лікарні люди зверталися з різними травмами, в тому числі з забоями м’яких тканин, травмами кінцівок. Кількох людей госпіталізували з черепно-мозковими травмами, а також із травмами грудної клітки і живота.

МОЗ зазначає, що травми в основному були легкого ступеня тяжкості. Кільком пацієнтам провели операції, їхній стан стабілізували.

«На жаль, одна людина загинула. Смерть наступила до огляду лікарями швидкої медичної допомоги», – зазначає відомство.

Однак, як пише видання TUT.BY, лікарі мінських лікарень повідомляли про пацієнтів із тяжкими травмами, які надходили до них увечері 9 і 10 серпня. 

 

У Мінську й інших містах Білорусі тривають протести. Силовики жорстоко придушують акції і затримують демонстрантів, застосовуючи для розгону світлошумові гранати, гумові кулі, сльозогінний газ і кийки. 

За дві доби затримали близько п’яти тисяч людей, точна кількість постраждалих серед цивільних громадян невідома. При цьому МВС Білорусі повідомляє, що в ході сутичок постраждали 60 співробітників міліції і один військовослужбовець.

Одна людина загинула, її ім’я у МВС не називають. Провладні медіа назвали загиблого «злочинцем, засудженим за вбивство». За даними видання TUT.BY, жителі Мінська несуть квіти на місце загибелі протестувальника біля станції метро «Пушкінська».

ЦВК Білорусі вранці 10 серпня оголосила попередні підсумки голосування, згідно з якими кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який править у Білорусі вже 26 років, – 80, 08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахунку голосів на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69% голосів.

Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування. Кандидатка 10 серпня виїхала в Литву після того, три години перебувала в будівлі ЦВК Білорусі, куди вона приїхала, щоб подати скаргу на результати голосування. За даними соратників Тихановської, у ЦВК на неї тиснули представники силових відомств.

 
…

Безпека й ефективність вакцини від COVID-19 важливіша за швидкість її розробки, заявив 11 серпня міністр охорони здоров’я США Алекс Азар, коментуючи в ефірі телеканалу ABC повідомлення влади Росії про реєстрацію першої вакцини від коронавірусного захворювання.

«Суть не в тому, щоб бути першим в отриманні вакцини, а в тому, щоб ця вакцина була безпечною й ефективною для американського народу і людей у всьому світі», – сказав Азар.

Він висловив сподівання, що до грудня в США буде схвалена для використання вакцина від COVID-19. На даний час, за словами міністра, в США дві з шести вакцин перебувають на третій, фінальній, фазі клінічних випробувань.

Раніше сьогодні президент Володимир Путін заявив, що Росія першою у світі зареєструвала вакцину від COVID-19.

Міністр охорони здоров’я Росії Михайло Мурашко розповів, що клінічні випробовування проводили в Сеченовському університеті МОЗ та у філії Головного військового госпіталю імені Бурденка. Він стверджує, що вакцина показала високу ефективність та безпеку: у всіх добровольців виробилися високі титри антитіл до COVID-19.

 

Вакцину розробив Центр імені Гамалії Міністерства охорони здоров’я Росії і назвали «Супутник».

Путін переконує, що одній з його дочок вже вкололи російську вакцину.

При цьому вчені з Росії і з-за кордону висловлювали скептицизм з приводу російської вакцини, ставлячи під сумнів рішення про її реєстрацію до завершення так званої третьої фази випробувань на людях і аналізу даних.

Третя фаза зазвичай охоплює тисячі людей і триває місяці, свідчать дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Вважають, що російську вакцину випробували менше ніж на 100 людей.

У світі триває робота над понад 100 можливими вакцинами від COVID-19 і щонайменше чотири з них перебувають на третій фазі випробувань.

 

 
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська записала відеозвернення після виїзду з Білорусі.

На відео під назвою «Я поїхала до дітей | Світлана Тихановська» на YouTube-каналі «Страна для жизни» її чоловіка та незареєстрованого кандидата в президенти Сергія Тихановського вона зізнається: «думала, що вся ця кампанія мене дуже сильно загартувала й дала мені стільки сил, що я витримаю все».

«Але, напевно, я так і залишилася тією слабкою жінкою, якою була спочатку. Я ухвалила дуже складне для себе рішення. Його я ухвалила абсолютно самостійно. Ні друзі, ні рідні, ні штаб, ні Сергій жодним чином на нього не могли повпливати. Я знаю, що багато мене зрозуміють, багато засудять, багато зненавидять. Не дай Боже опинитися перед таким вибором, перед яким опинилася я», – сказала Тихановська.

Вона закликала людей берегти себе, оскільки «жодне життя не вартує того, що зараз відбувається».

«Діти – це найважливіше, що є в нашому житті», – підсумувала Тихановська.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко набрав близько 80% голосів. Він балотувався на шостий термін поспіль. Супротивники президента не визнають результатів виборів.

Після голосування у білоруських містах спалахнули протести, які супроводжуються сутичками з правоохоронцями та масовими затриманнями.

Зранку 11 серпня литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс повідомив, що основна опонентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська прибула до Литви.
…

У Білорусі поширюють нове відеозвернення кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської, на якому вона, читаючи з аркуша, закликає своїх прихильників припинити акції протесту.

«Я, Світлана Тихановська, дякую вам за участь у виборах глави держави. Народ Білорусі зробив свій вибір. Із вдячністю і теплотою я звертаюся до всіх громадян, які підтримували мене весь цей час. Білоруси, я закликаю вас до розсудливості і поваги закону. Я не хочу крові і насильства. Я прошу вас не протистояти міліції, не виходити площі, щоб не наражати на свої життя на небезпеку. Бережіть себе і своїх близьких», – прочитала Тихановська текст звернення.

Коли воно було зроблене – до чи після її від’їзду з Білорусі в Литву – наразі незрозуміло. На відео Тихановська сидить біля закритого шторами вікна і беземоційно зачитує текст. Штаб Тихановської про це звернення нічого не повідомляв.

 

Про те, що Світлана Тихановська перебуває в Литві, вранці 11 серпня повідомив у твітері голова литовського МЗС Лінас Лінкявічюс.

Пізніше у відеозверненні, опублікованому на Youtube-каналі її арештованого чоловіка, Тихановська заявила, що поїхала до дітей. «Багато хто мене зрозуміє, багато хто – засудить, багато – зненавидять», – сказала вона, заявивши, що зробила свій вибір на користь своїх дітей.

Вчора Світлана Тихановська подала скаргу на результати президентських виборів 9 серпня в ЦВК Білорусі. Вона провела в будівлі ЦВК три години. За інформацією штабу кандидатки, на неї чинився тиск, було заявлено про неприпустимість «дій і заяв, що ведуть до масових заворушень».

На президентських виборах у Білорусі 9 серпня, за офіційними даними, Тихановська набрала 10,09 відсотка, чинний президент Олександр Лукашенко 80,08 відсотка. Підсумкова явка виборців склала 84,17 відсотка. Опозиція оскаржує ці дані.

На вулиці Мінська й інших білоруських міст виходять люди, незгодні з результатами виборів. Їх жорстоко розганяють силовики.

 

 
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська прибула до Литви, повідомив литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс у Twitter.

«Світлана Тихановська в безпеці. Вона в Литві», – написав Лінкявічюс.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко набрав близько 80% голосів. Він балотувався на шостий термін поспіль. Супротивники президента не визнають результатів виборів.

Після виборів у білоруських містах спалахнули протести, які супроводжуються сутичками з правоохоронцями та масовими затриманнями.
…

Троє російських дипломатів мають покинути Словацьку республіку. Про це заявив керівник відділу преси міністерства закордонних справ і європейських справ Словаччини Юрай Томага.

«Ми не можемо назвати прізвища працівників російської дипломатичної місії, водночас підтверджуємо, що було ухвалене рішення щодо видворення трьох працівників представницького відомства Російської федерації у Словаччині», – зазначив Томага.

За його словами, було виявлено зловживання візами, виданими словацьким консульством у Санкт-Петербурзі, наслідком чого став «серйозний карний злочин» на території Словаччини.

За інформацією словацьких служб безпеки, діяльність трьох російських дипломатів суперечила Віденським домовленостям про дипломатичні відносини.

Як повідомляють словацькі ЗМІ, російські дипломати мають залишити Словаччину до кінця цього тижня.

Водночас словацьке дипломатичне відомство наголосило, що й надалі «зацікавлене у розвитку двосторонніх відносин з Росією», однак ця співпраця «має відповідати Віденським домовленостям про дипломатичні відносини».

Посольство Росії у Братиславі наразі не коментувало рішення міністерства закордонних справ і європейських справ Словаччини про видворення трьох російських дипломатів.

При цьому, як повідомляє агентство ТАСС, відповідь Росії «традиційно буде дзеркальною». 
…

Одна людина загинула під час акцій протесту в Мінську, повідомляє Міністерство внутрішніх справ Білорусі 10 серпня.

Як стверджують в міністерстві, в ході протистояння зі спецназом один із учасників протесту, які будували барикади, намагався кинути в силовиків «невстановлений вибуховий пристрій». Він нібито вибухнув у руці протестувальника і завдав травм, несумісних із життям.

Водночас видання «Белсат» повідомляє про непідтверджену інформацію від учасників подій, згідно з якою в протестувальників не було коктейлів Молотова, а чоловік загинув через вибух світлошумової гранати. 

Читайте також: «Белсат»: журналісти взяли коментар у чоловіка, якого вважали загиблим під час протестів у Мінську​

Кілька тисяч людей вийшли на вулицю Притицького в Мінську увечері 10 серпня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Міліція застосовує проти протестувальників гранати зі сльозотичивим газом.

Зараз люди намагаються будувати барикади зі сміття та інших підручних засобів. Рух проспектом Пушкіна в столиці перекритий.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, поранення також отримав водій автобуса, поруч із яким вибухнула граната, йому надають медичну допомогу. Також, як описує кореспондент з місця подій, одна жінка нерухомо лежить у кареті медиків.

Низка публікацій та дописів у соцмережах повідомляють про демонстрантів у різних частинах Мінська. Частина автомобільних доріг перекрита спецтехнікою.

Читайте також: США застерігає уряд Білорусі від застосування сили, а Ґутерріш закликає «всі сторони» до діалогу

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набрав більшість голосів. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. 

 
…