Путін присвоїв Кадирову звання генерал-майора

Глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі «ВКонтакте», що президент Росії Володимир Путін присвоїв йому звання генерал-майора.

За словами Кадирова, Путін зачитав йому текст указу по телефону і привітав.

«Я вдячний Володимиру Путіну за привласнення нового звання, як і за все, що він робить для розвитку нашої великої держави. Я завжди говорив і ще раз повторюю, що є вірним піхотинцем нашого президента, готовий виконати його наказ найвищої складності на будь-якому континенті. Для цього у нас є все – воля, рішучість, повна готовність, техніка і, щоб ні у кого не виникало запитань, законно видана федеральними структурами зброя», – заявив глава Чечні.

У 2009 році колишній президент Росії Дмитро Медведєв присвоїв 33-річному Кадирову звання генерал-майора міліції. Тоді він став наймолодшим генерал-майором в країні. Зараз глава Чеченської республіки уточнив, що його перевели з структур МВС до Росгвардії.

 

«Висловлюю велику подяку дорогому брату, головнокомандувачу військами Національної гвардії РФ Віктору Золотову, за ухвалене рішення про моє переведення зі структури МВС до Росгвардії. Віктор Васильович, велике спасибі! Ми зробимо все, щоб виправдати довіру президента Росії!» – написав у соцмережі Кадиров.

Документ про присвоєння військового звання Кадирову був опублікований на офіційному порталі правової інформації.

У 2004 році Путін присвоїв Кадирову звання Героя Росії. Глава Чечні був також нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною», орденом Пошани, орденом Мужності і іншими орденами та медалями.

 

Правозахисники і журналісти неодноразово заявляли про масові порушення прав людини в Чечні, зокрема про позасудові розправи, створення таємних в’язниць, переслідуванні інакодумців і представників ЛГБТ-спільноти. Представники російської влади або заперечують ці звинувачення, або вказують на великі заслуги Кадирова і його оточення «у боротьбі з сепаратизмом і тероризмом».

Колишнього юриста Трампа повторно повернули з в’язниці під домашній арешт

Федеральний суддя у США ухвалив рішення знову відправити з в’язниці під домашній арешт колишнього юриста і помічника президента Дональда Трампа.

У грудні 2018 року Майкла Коена засудили до трьох років в’язниці. Його визнали винним у порушенні правил фінансування виборчих кампаній і ухиленні від сплати податків. Коен всі звинувачення відкинув.

У травні Коена відправили з в’язниці в Отісвіллі (штат Нью-Йорк) під домашній арешт через пандемію коронавірусу. 9 липня колишнього юриста Трампа знову повернули до в’язниці. Американський Мін’юст тоді заявив, що Коен порушив правила перебування під домашнім арештом, зокрема, відмовився носити електронний браслет. Адвокати заявили, що приводом для нового переслідування Коена стали його плани випустити книгу з критикою Трампа. Міністерство ці претензії відкинуло і заявило, що Коен може продовжувати роботу над книгою в ув’язненні.

У четвер, 23 липня, суд визнав, що Коена відправили з-під домашнього арешту назад до в’язниці в якості помсти за його намір опублікувати мемуари про Трампа. Згідно з рішенням суду, експомічник Трампа відправиться під домашній арешт у п’ятницю, о 14-й годині за місцевим часом. Коена обмежать у професійній діяльності, пересуванні, а також у контактах з іншими людьми.

Під час свідчень у Конгресі на початку 2019 року Коен назвав Трампа шахраєм і заявив, що президент США під час передвиборної гонки в 2016 році вів переговори з Москвою про будівництво хмарочоса, хоча за законом не мав на це права. Трамп у відповідь звинуватив Коена у брехні.

У Болгарії на тлі протестів відбулися зміни в уряді

Прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов замінив трьох ключових міністрів, щоб знизити активність антикорупційних протестів, учасники яких вимагають його відставки.

Через два дні після голосування про недовіру уряду Борисов 23 липня звільнив міністрів фінансів, економіки та внутрішніх справ. Минулого тижня він просив про їхню відставку, щоб стримати спекуляції, що ці троє служать інтересам бізнесмена та власника засобів інформації Деляна Пеєвського.

Голосування 21 липня було п’ятим голосуванням за недовіру коаліційному уряду Борисова від часу його вступу на посаду в 2017 році. Вотум недовіри ініціювали опозиційні соціалісти, які звинувачують уряд у неспроможності боротися з корупцією.

Тисячі болгар, переважно молоді, майже два тижні поспіль проводили акції протесту в столиці Софії проти олігархів та їхнього впливу на владу.

У Німеччині до 2 років умовно засудили 93-річного ексохоронця концтабору

У Німеччині суд визнав винним у причетності до вбивств і засудив до двох років ув’язнення умовно 93-річного Бруно Дея, який під час Другої світової війни працював охоронцем у концентраційному таборі Штутгоф поблизу тодішнього Данциґа (тепер польське місто Гданськ).

Вирок був оголошений суддею в окружному суді Гамбурга на півночі Німеччини через дев’ять місяців після початку судового розгляду. Дей зізнався, що працював у сторожовій вежі. Він був засуджений за 5232 пунктами звинувачень, що дорівнює кількості людей, які, як вважають, загинули в Штутгофі в 1944 та 1945 роках.

 

Чоловіка, який нині перебуває на інвалідному візку, судили в суді для неповнолітніх через його молодий вік (17 років) на час скоєння злочину.

Захист вимагав виправдання Дея. У своєму заключному слові минулого тижня Дей вибачився перед потерпілими, але наголосив, що його змусили взяти на себе роль у таборі. «Сьогодні я хотів би попросити вибачення перед тими, хто пройшов через пекло цього божевілля, а також перед їхніми родичами. Таке ніколи не повинно повторитися», – сказав Бруно Дей із лави підсудних.

Росія: на журналіста, якому поліцейський зламав руку, склали три протоколи

У російському місті Санкт-Петербург поліція склала три протоколи про адміністративні правопорушення на кореспондента видання «Медіазона» Давида Френкеля, якому поліцейський зламав плече на виборчій дільниці під час дострокового голосування за поправки до Конституції. Про це повідомляє «Медіазона».

На Френкеля склали протоколи за непокору співробітнику поліції, втручання в роботу виборчкому і порушення режиму самоізоляції.

Давид Френкель 30 червня намагався потрапити на виборчу дільницю №2219 в Петербурзі після повідомлень про можливі порушення під час попереднього голосування щодо поправок до Конституції. Поліцейський не пропускав кореспондента і зажадав, щоб він пішов із приміщення. При цьому у Френкеля була акредитація Центральної виборчої комісії, яка дозволяла йому перебувати на дільниці.

 

Співробітник поліції з номером 009175 спробував вигнати його з дільниці, де проходило голосування. Поліцейський заломив журналісту руку і вдарив по ній кулаком. Пізніше у Френкеля діагностували перелом руки і зробили операцію.

У МВС Росії вважають, що поліцейський діяв у межах закону, а голова петербурзької виборчої комісії Віктор Міненко заявив, що журналіст «Медіазони» «поводився очевидно провокаційно», а перелом отримав, бо, за словами поліцейських, впав сам.

Росія: поліція викликала на допит учасника протестів у Хабаровську

У російському місті Хабаровськ політичного активіста Артема Мозгова викликали на допит до поліції з приводу організації мітингу на підтримку звільненого губернатора Сергія Фургала, який відбувся 11 липня. Про це сам Мозгов розповів Радіо Свобода. Це перша адміністративна справа, пов’язана з організацією неузгоджених акцій, що відбулися після арешту колишнього губернатора.

Мозгов повідомив, що сьогодні до нього додому прийшла співробітниця поліції і вручила йому повідомлення про виклик на 27 липня за статтею про порушення встановленого порядку проведення масових заходів.

«Ідеться саме про мітинг 11 липня (перший масовий мітинг протесту проти кадрового рішення Москви – ред.)», – зазначив Мозгов, який є секретарем Хабаровського регіонального відділення Лібертаріанської партії Росії. Активіст наголосив, що на мітингу він був як учасник і до його організації ніякого стосунку не має.

За словами активіста, співробітниця поліції збиралася вручити такі повідомлення також іншим учасникам акції.

Керівник штабу Навального в Хабаровську Олексій Ворсін повідомив у твітері, що поліцейські приходять до учасників протестних акцій у Комсомольську-на-Амурі.

Протоколи про порушення правил проведення акцій склали також на першого секретаря відділення компартії в Хабаровському краї Петра Переверзенцева і депутата від партії в крайовій думі Сергія Ільїна. Про це пише «МБХ медіа» з посиланням на політиків. Ідеться про акцію 17 липня в Хабаровську на підтримку всіх політв’язнів і проти політичних репресій.

 

У Хабаровську, інших містах Хабаровського краю, а також у Владивостоку вже понад півтора тижні тривають акції протесту проти арешту популярного губернатора краю Сергія Фургала. Наймасовіші мітинги з участю десятків тисяч людей відбуваються на вихідних, акції меншого масштабу – практично щодня.

Китай здійснив безпілотний політ на Марс

Китай 23 липня запустив свою безпілотну місію на Марс, в ході якої він сподівається з допомогою марсохода дослідити ґрунт Червоної планети.

Державні ЗМІ Китаю повідомляють, що важка ракета Long March 5 з апаратами місії Tianwen-1 запустили з космодрому Веньчан у південній острівній провінції Хайнань.

За успішним стартом спостерігали сотні людей на пляжі через затоку.

Китайському космічному кораблю знадобиться сім місяців, щоб досягти Марса. Це друга спроба Китаю полетіти на Марс. В 2011 році здійснити політ не вдалося.

Крім того, нинішній запуск Китаю – другий політ на Марс за останні дні. 20 липня свою місію запустили вперше Об’єднані Арабські Емірати. Натсупного тижня також США планують запустити свій найдосконаліший марсохід Perseverance з мису Канаверал.

Посадка на Марсі вважається доволі складним завданням у космічній галузі. Тільки США успішно посадили свій космічний корабель на марсіанській землі – загалом вісім разів із 1976 року. Ще шість космічних кораблів досліджують Марс з орбіти: три американських, два європейських і один  індійський.

AP: Вашингтон вирішив не відновлювати роботу консульства США в Ухані

Вашингтон вирішив не відновлювати роботу консульства США в китайському місті Ухань. Про це пише Associated Press із посиланням на джерело в Білому домі. За його словами, таким чином Сполучені Штати хочуть випередити можливі заходи Пекіна у відповідь на американську вимогу закрити консульство Китаю в Г’юстоні (штат Техас).

Робота дипмісії США в Ухані, звідки почалося поширення коронавірусу, була припинена в січні на тлі пандемії COVID-19.

Про те, що Вашингтон передав китайській владі рішення закрити консульство КНР у Г’юстоні, стало відомо 22 липня. Держдепартамент США заявив, що це зроблено з метою «захистити американську інтелектуальну власність і приватну інформацію».

 

Пекін назвав дії Вашингтона необґрунтованими і погрожує заходами у відповідь.

США неодноразово звинувачували Китай у промисловому шпигунстві і крадіжці інтелектуальної власності. Відносини додатково загострилися після того, як представники США звинуватили Китай у приховуванні інформації про коронавірус, а також у порушеннях прав людини в Гонконгу і Сіньцзяні.

У рекламі передвиборчої кампанії Трампа використали фото з Революції гідності, щоб змалювати «хаос»

У рекламі передвиборчої кампанії президента США Дональда Трампа використали фото протестуючих під час Революції гідності в Україні у 2014 році. У дописі, який з’явився у «Фейсбуці» з позначкою, що він оплачений організацією Donald J. Trump for President, INC., використано дві фотографії: на першій зображений Трамп поруч зі співробітниками правоохоронних органів, на другій протестуючі, які борються з міліцією у Києві під час Майдану.

У підписі під фотографіями мовиться: «Громадська безпека проти хаосу і насильства».

 

Нещодавно США були охоплені хвилею масових протестів через жорстокість поліції щодо темношкірих американців після вбивства Джорджа Флойда співробітниками правоохоронних органів Міннесоти. Деякі особи використали протести для мародерства та пограбування магазинів. Під час протестів постраждали як активісти, так і поліцейські.

У ході масових заворушень Трамп, хоч і назвав смерть Флойда жахливою, підтримував позицію правоохоронних органів.

Втім, використана Трампом фотографія, зображає продемократичні протести в Україні у 2014 році, а не недавні масові акції у США.

Реклама стала вірусною серед критиків Трампа. Представники його передвиборчого штабу поки ніяк не відреагували на запити ЗМІ щодо неї.

 

Сполучені Штати підтримували українських протестуючих, які виступили проти нині експрезидента Віктора Януковича: той відмовився від асоціації з ЄС та погодився на більш тісні стосунки з Росією, що викликало протести.

Учасники Революції гідності, яка припала на пізню осінь і зиму, кілька місяців провели на центральній площі столиці, неодноразово стикаючись з жорстокістю міліції та «Беркуту», чим викликали захоплення по всьому світу.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.

Волкер: у США з’явився потужний тиск щодо додаткових санкцій проти Росії

Колишній спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер розказав у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ТБ, що в Сполучених штатах посилився тиск щодо запровадження додаткових санкцій проти Росії.

Зокрема, зазначив Волкер, на це вплинула й інформація, щодо можливої причетності Росії до вбивства американських військових в Афганістані.

«У США це нині дуже гостре питання. Люди бачать російську агресію, і не лише проти України, а й проти Заходу – Америки, Великобританії. Вбивства в Німеччині та Англії… Як результат – у США з’явився потужний тиск щодо додаткових санкцій проти Росії. Гадаю, це питання знову постане в Конгресі, бо тиск постійно збільшується. Те, що Росія платила людям за вбивство американських солдатів в Афганістані — не дивно. Дивно те, що все це було настільки нахабно і відверто. Їхні дії просто шокували людей. І, як ви вже зазначили, це посилило заклики до додаткових санкцій», – зазначив він.

 

Американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.

Повну версію інтерв’ю з Куртом Волкером дивіться в програмі Крим.Реалії ТБ на ютубі Радіо Свобода у суботу 25 липня.

ЄС накладе санкції на Росію, Китай та КНДР через NotPetya, WannaCry та Cloud Hopper – джерела

Посли країн Європейського союзу дали «зелене світло» санкціям проти російської розвідки (ГРУ), а також китайської та північнокорейської організацій через три різні кібератаки, які відбулися в останні роки, повідомили Радіо Свобода кілька джерел, знайомих із ситуацією.

Посли вирішили заморозити активи ГРУ, китайської компанії Tianjin Huaying Haitai Science & technology development Co. та північнокорейської Chosun Expo.

За даними джерел Радіо Свобода, ЄС заморозить і кошти, якими потенційно можуть користуватся ці організації, та заборонить в’їзд на свою територію шістьом неназваним громадянам Китаю та Росії. У Європейському союзі вважають, що вони причетні до кібератак WannaCry, NotPetya та Cloud Hopper.

Офіційно санкції мають затвердити до кінця липня. Вперше їх застосовують у межах нового кіберсанкційного режиму, який погодили минулоріч і який дозволяє блоку запроваджувати заборони на візи та заморожувати активи причетних до кібератак людей та організацій.

Крім того, за інформацією Радіо Свобода, ЄС працює над запровадженням санкцій проти ще двох осіб з Росії та однієї російської організації, яких Берлін звинувачує в кібератаках на німецький Бундестаг у 2015 році.

Кібератака з використанням вірусу, який спочатку був названий Petya.A (пізніше – NotPetya), відбулася 27 червня 2017 року. Вірус блокував комп’ютерні системи компаній, вимагаючи за розблокування 300 доларів у біткойнах. Найбільше від вірусу Petya.A постраждала Україна. Повідомлялося також про зараження комп’ютерів у низці інших країн.
Організацію Lazarus Group вважають причетною до атаки віруса-вимагача WannaCry 2.0, відповідальність за яку в грудні 2017 року США, Австралія, Канада, Нова Зеландія і Велика Британія публічно поклали на Пхеньян. КНДР свою причетність заперечувала. У цілому атака WannaCry 2.0 торкнулася щонайменше 150 країн світу і призвела до блокування близько 300 000 комп’ютерів.
Як писало агентство Reuters, у 2014-2017 роках співробітники служби безпеки шведської компанії Ericsson п’ять разів зазнавали атак з боку китайських шпигунів, яких підозрюють у кібершпигунстві. У 2017 році компанія виявила, що команди хакерів, пов’язані з китайською владою, змогли отримати доступ до даних через підключення до компанії Hewlett Packard Enterprise, яка надає інформаційно-технологічні послуги. Американські прокурори вважають, що Китай використовував HPE як майданчик для атак, за допомогою яких вдавалося отримати корпоративні та державні таємниці. Серед жертв кампанії Cloud Hopper – Fujitsu, Tata Consultancy Services, NTT Data, Dimension Data, Computer Sciences Corporation та DXC Technologyа.

Держсекретар США обговорює газопровід «Північний потік-2» під час візиту до Данії

Державний секретар США Майк Помпео прибув до Данії, де 22 липня в Копенгагені зустрічається з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

Серед тем обговорення – будівництво газопроводу «Північний потік-2», Газогін, який прагне добудувати Росія, може почтачати газ до Європи по дну Балтійського моря. Частина трубопроводу, яку ще потрібно добудувати, лежить в економічних водах Данії.

Минулого тижня Помпео попередив про небезпеку американських санкцій компанії, що співпрацюють із Росією для добудови газопроводу. Сполучені Штати вважають, що газопровід загрожує енергетичній безпеці Європи і карає Україну, яка на Донбасі веде боротьбу з російськими гібридними силами.

Європейські судна, що прокладали трубопровід, припинили свою роботу в грудні після оголошення про американські санкції. Зараз Росія сподівається завершити проєкт за допомогою власних кораблів.

У США до законопроєкту про оборонні витрати включити поправку, яка передбачає розширення санкцій, не лише на кораблі, а на будь-яку компанію, яка допомагає Росії завершити газопровід. Поправку 20 липня схвалила Палата представників, її ще має затвердити Сенат. Після цього документ стане законом, коли його підпише президент США Дональд Трамп.

Доказів російського втручання в референдум щодо Brexit немає – міністр

Доказів російського втручання в референдум щодо виходу Великої Британії з Європейського союзу немає, заявив британський міністр транспорту Ґрант Шеппс в інтерв’ю Sky.

«Я не думаю, що це справа, яку наша розвідка випустила з виду», – сказав Шеппс.

23 червня 2016 року в Британії відбувся референдум, під час якого 51,9 відсотка британців підтримали Brexit. Проти проголосували 48,11 відсотка.

1 лютого 2020 року Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії офіційно вийшло з Європейського союзу.

21 липня була оприлюднена доповідь комітету парламенту Великої Британії з питань розвідки та безпеки. Її автори вважають, що уряд повинен розслідувати можливе втручання Росії в референдум 2016 року про вихід Британії з Європейського союзу.

Тим часом речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія ніколи не втручалася у виборчий процес у Сполучених Штатах, Великій Британії та будь-якій іншій країні.

Шамана Габишева, який йшов до Москви «вигнати Путіна», виписали з психдиспансера – правозахисник

Якутського шамана Олександра Габишева, який збирався в Москву, щоб вигнати Путіна, виписали з психоневрологічного диспансера. Про це повідомив 22 липня координатор російської організації «Правозахисту Листівки» Олексій Прянішніков.

За його словами, напередодні на прохання захисту була відбулася психіатрична експертиза, а 22 липня лікарська комісія ухвалила рішення про те, що примусово утримувати Габишева в психіатричній лікарні немає необхідності.

«Всі юридичні зусилля, зусилля громадськості та ЗМІ в справі звільнення Олександра Габишева мали свій вплив. Без такого широкого розголосу в ЗМІ та суспільної підтримки наших зусиль, які робилися в суді, лікування могло тривати скільки завгодно довго, тим більше, що судове рішення терміну госпіталізації не встановило», – заявив Прянишников.

5 серпня відбудеться засідання по апеляції на відмову визнати незаконною примусову госпіталізацію шамана у психдиспансері, додав він.

 

Рішення про примусову госпіталізацію Габишева суд ухвалив 2 червня. При цьому фактично цей чоловік перебував у диспансері з середини травня. Наприкінці травня лікарська комісія диспансеру оприлюднила висновок про небезпеку Габишева для себе самого й оточення. Це сталося після того, як він подав заяву на ім’я головного лікаря про відмову від госпіталізації.

У рішенні суду не вказаний термін примусової госпіталізації. В акті про стан здоров’я вказано, що Габишев має «переоцінку своєї особистості» і «закликав до повалення законно обраної влади».

Олександр Габишев у березні 2019 року рушив до Москви для проведення «обряду вигнання Путіна». Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії та Іркутської області. Він був доставлений до Якутська і поміщений до психоневрологічного диспансеру. Відносно «шамана» порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза на замовлення слідства визнала Габишева неосудним.

У Росії оголосять вирок досліднику Сандармоху Юрію Дмитрієву

Суд у російському регіоні Карелія 22 липня оголосить вирок російському історикові і правозахиснику, досліднику розправ сталінського режиму в урочищі Сандармох Юрію Дмитрієву. Його судять за звинуваченням у діях сексуального характеру щодо прийомної дочки.

Раніше цього місяця прокуратура попросила суд призначити Дмитрієву покарання у вигляді 15 років ув’язнення.

Сам Дмитрієв і його прихильники кажуть, що справа сфабрикована. Вона тягнеться з 2016 року, коли історика заарештували за звинуваченням у дитячій порнографії на підставі фотографій його дочки, які силовики знайшли на його комп’ютері. Дмитрієв наполягає, що зображення не були порнографічними, а робилися на прохання соціальних працівників для контролю розвитку дитини.

Однодумці Дмитрієва заявляють, що звинувачення проти нього висунуті через дослідження ним історичних фактів, які ускладнюють реалізацію політики Кремля щодо радянського минулого.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch 21 липня висловила стурбованість щодо переслідування історика. «Обставини, пов’язані з кримінальними звинуваченнями проти Дмитрієва, свідчать про те, що ці звинувачення є неправдивими та є розплатою за його правозахисну діяльність», – ідеться у повідомленні Human Rights Watch.

На захист Дмитрієва виступають видатні науковці та митці як у Росії, так і за її межами. Чергове звернення представників інтелігенції опубліковане в російському виданні «Новая газета». У ньому справу проти Дмитрієва названо «одним із найбрудніших процесів у країні». Лист підписали, зокрема, акторки Інна Чурикова і Лія Ахеджакова, письменники Людмила Улицька і Віктор Шендерович, режисер Андрій Звягінцев, поет Юлій Кім.

Українська письменниця Оксана Забужко взяла участь у флешмобі на захист Дмитрієва і закликала приєднатися до нього всіх небайдужих.

 

Під керівництвом Юрія Дмитрієва в 1990-х роках у лісах Карелії знайшли масові поховання жертв політичних репресій у Сандармоху і Червоному Бору. Дмитрієв склав списки пам’яті загиблих, які налічували кілька тисяч імен.

Під час кримінального переслідування історика в Сандармоху розпочала розкопки пошукова експедиція Російського військово-історичного товариства (РВІО), заснованого колишнім міністром культури Росії Володимиром Мединським. Учасники цієї експедиції знайшли останки людей і припустили, що в Карелії розстрілювали не репресованих, а червоноармійців під час радянсько-фінської війни 1939–1940 років.

Зеленський підписав закон про виділення коштів на подолання наслідків повені на заході України

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо фінансування заходів подолання наслідків повені на західній Україні, який Верховна Рада ухвалила 3 липня.

«Закон збільшує на 2 млрд грн резервний фонд, який сформовано у Державному бюджеті України для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру й не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету», – мовиться у повідомленні Офісу президента.

Документ урегульовує питання фінансового забезпечення заходів з подолання наслідків повені в західних областях України, а також заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій.

 

Наприкінці червня захід України вразили сильні повені, що завдали значних руйнувань і підтоплень. 

 

Помпео: США хочуть створити міжнародну коаліцію для протидії Китаю

Державний секретар США Майк Помпео під час візиту до Європи цього тижня заявив, що Вашингтон хоче створити міжнародну коаліцію для протидії впливу Китаю, та звинуватив Пекін у використанні пандемії для просування власних інтересів.

Помпео виступив із заявою після «відвертих» переговорів з британським прем’єр-міністром Борісом Джонсоном і міністром закордонних справ Британії Домініком Раабом у Лондоні 21 липня на фоні загострення напруженості у відносинах з Китаєм через нібито приховування Пекіном початку пандемії коронавірусу, порушень прав людини у країні та звинувачень у кібер-піратстві.

Помпео закликав кожну країну, яка «розуміє свободу і демократію і цінує їх», визнати загрозу, яку представляє Китай. «Ми сподіваємося, що зможемо створити коаліцію, яка розуміє це», – наголосив Помпео.

Глава Держдепартаменту зазначив, що переговори з Борісом Джонсоном були «конструктивними». Обговорювали вони, зокрема, ситуацію у Гонконгу та поширення китайських технологій мобільного зв’язку.

Раніше США закликали уряд Британії заборонити використання технологій китайської компанії Huawei у мережах 5G-зв’язку. Про намір відмовитися від обладнання Huawei Лондон оголосив за кілька днів до візиту Помпео.

 

На початку 2018 року між США і Китаєм почалася торгова війна. Тоді президент Трамп збільшив мита на низку китайських товарів. Вашингтон заявив, що Пекін підриває позиції американських виробників. Пізніше США звинуватили Китай в крадіжці технологій. Китайська влада відповіла дзеркально. Сторони повідомили про врегулювання конфлікту, але остаточне вирішення питання було зупинене пандемією коронавірусу.

Білий дім підозрює Китай у приховуванні реальної інформації про початкову стадію епідемії, що могло привести до глобальної пандемії. Одночасно Вашингтон звинувачує Пекін в придушенні громадянських свобод в Гонконзі.

 

Держдума Росії ухвалила у другому читанні законопроєкт про заклики до відчуження територій

Державна Дума Росії 21 липня ухвалила у другому читанні законопроєкт, який прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. Про це повідомляється на сайті нижньої палати російського парламенту.

Зазначається, що 22 липня законопроєкт розглянуть у третьому остаточному читанні.

Раніше спікер Держдуми Росії В’ячеслав Володін заявив, що після набрання законом чинності, відповідальність поширюватиметься і на тих, хто перебуває за кордоном. Зокрема, він вказав на українських політиків, які роблять заяви щодо анексії Криму та його деокупації.

Термін позбавлення волі за порушення територіальної цілісності може скласти від 6 до 10 років. Адміністративні штрафи за заклики до такого порушення визначені у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність за публічні заклики буде наступати у випадку повторного правопорушення протягом одного року.

 

У липні 2014 року, через кілька місяців після анексії Росією українського Криму, до російського кримінального законодавства внесли зміни, що посилюють відповідальність за «публічні заклики до сепаратизму». Зокрема, за заклики з використанням засобів масової інформації, в тому числі інтернету, встановили покарання до п’яти років позбавлення волі.

Згодом ця стаття дала привід для переслідування кримських журналістів і активістів, які не визнають анексію півострова.

 

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова розкритикувала цей законопроєкт. Вона зазначила, що, відповідно до документу, «в зону ризику потрапить кожен, хто скаже, що Крим – це Україна».

 

Комітет парламенту Британії закликає розслідувати, чи втручалася Росія у референдум 2016 року

Комітет парламенту Великої Британії з питань розвідки та безпеки у своєму звіті вважає, що уряд повинен розслідувати можливе втручання Росії в референдум 2016 року про вихід Британії з Європейського союзу.

У документі стверджується, що влада «повільно» розпізнавала загрозу. 

Водночас члени комітету припускають, що можливе російське втручання «складно довести, якщо не неможливо». У Кремлі раніше заперечували закиди у втручанні в референдум.

Згідно зі доповіддю, яка зазнала редагувань, Росія вважає Британію однією з ключових «західних цілей» для своєї розвідки. Ймовірно, це пов’язано з близькими відносинами Британії та Сполучених Штатів.

Звіт був завершений у березні 2019 року. У жовтні його передали прем’єру Борісу Джонсону. Документ публікують на тлі звинувачень, що уряд затримує реліз задля захисту Джонсона та Консервативної партії від критики.

В уряді раніше заявляли, що доповідь не можна публікувати, поки її не перевірять на наявність державної таємниці. Це дозволило не публікувати реліз до грудня, коли в Британії відбувалися загальні вибори. Потім документ не оприлюднювали на тлі призначення нових членів парламентського комітету з питань розвідки та безпеки.

Опозиційна Лейбористська партія звинувачувала уряд у затягуванні публікації доповіді, оскільки вона призведе до нових питань про зв’язки між Росією та прихильниками Brexit, серед яких був і Боріс Джонсон.

Також у звіті йдеться, що Росія намагалася втрутитися у референдум про незалежність Шотландії у 2014 році. Тоді 55,3% громадян проголосували проти відокремлення.

На думку аналітиків, Росія підтримувала шотландський референдум, щоб спробувати виправдати анексію українського Криму в тому ж 2014 році. Москва переконує, що жителі пів острова ухвалили рішення про приєднання до Росії на законному референдумі. При цьому Україна та держави Заходу розкритикували голосування.

21 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія ніколи не втручалася у виборчий процес у Сполучених Штатах, Великій Британії та будь-якій іншій країні.

Генеральний секретар ООН закликає Вірменію і Азербайджан до стриманості

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш «глибоко стурбований» зростанням напруги між Азербайджаном та Вірменією останніми днями. Про це 20 липня повідомив його прессекретар Стефан Дюжаррік.

«Генеральний секретар з глибокою тривогою спостерігає за поточними подіями між Азербайджаном та Вірменією. Він закликає до максимальної стриманості, адже повноцінний конфлікт між цими двома країнами буде катастрофою», – заявив Дюжаррік під час щоденного брифінгу.

Читайте також: Азербайджан пригрозив ракетним ударом по вірменській АЕС​

Ще в березні на початку світової пандемії коронавірусу ООН закликала до припинення вогню в усіх регіонах світу, де тривають конфлікти.

Вірменія і Азербайджан ведуть бої на кордоні між країнами з 12 липня. За інформацією Баку, загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох загиблих і десяти поранених зі свого боку. Бої проходять далеко від Нагорного Карабаху, в якому протистояння двох країн зазвичай найгостріше.

 

США запровадили санкції проти 11 китайських компаній за порушення прав уйгурів

Міністерство торгівлі США 20 липня внесло до «чорного списку» 11 китайських компаній, які беруть участь у порушенні прав людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному регіоні на заході Китаю.

«Пекін активно просуває порочну практику примусових робіт, а також схеми збору та аналізу ДНК для пригнічення своїх громадян», – заявив міністр торгівлі США Вілбур Росс.

За даними міністерства, компанії, які потрапили під санкції, використовують примусову працю уйгурів та інших мусульманських меншин у Китаї. Серед компаній є виробники текстилю, а також дві компанії, що займаються генетичним аналізом. Усі ці юридичні особи більше не зможуть вільно купувати у американських компаній необхідні для роботи компоненти.

Це третя група китайських компаній та організацій, доданих до «чорного списку» США у зв’язку з репресіями проти уйгурів у Сіньцзяні.

Байден: Кремль зазнає наслідків у разі втручання у вибори в США

Іноземне втручання в президентські вибори в Сполучених Штатах розглядатиметься як ворожа акція і спричинить відчутні наслідки для країни, викритої на цьому. Про це 20 липня попередив майбутній кандидат на посаду президента США від Демократичної партії, колишній віцепрезидент Джо Байден.

«Я попереджаю Кремль та інші іноземні уряди. У разі обрання президентом я поставлюся до іноземного втручання в наші вибори як до ворожої акції… Я скористаюся всіма повноваженнями як голова виконавчої влади, щоб змусити країни-порушники зазнати відчутної і тривалої розплати».

 

За словами Джо Байдена, він буде готовий вдатися до санкцій проти фінансового сектора, заморожування активів, кібероперацій і оприлюднення фактів корупції. Байден заявляє, що в нього немає бажання йти на ескалацію напруженості з Росією або іншими країнами, але він без вагань вдасться до дій у відповідь.

Можливе втручання Кремля в президентські вибори у США, до яких залишається три місяці і два тижні, стає все більш помітною політичною темою в Вашингтоні.

 

20 липня впливові законодавці-демократи надіслали лист директору ФБР Крістоферу Рею з проханням виступити перед членами Конгресу з розвідувальною інформацією про спроби іноземних держав втрутитися у виборчу кампанію в США. У листі йдеться про «граничну стурбованість» американських законодавців тим, що Конгрес, за деякими даними, стає об’єктом іноземного втручання, зокрема, використовується дезінформація з метою вплинути на роботу Конгресу, громадські дебати і президентські вибори.

У лютому 2020 року в американській пресі з’явилися повідомлення про те, що американські розвідувальні служби попередили законодавців про втручання Росії в передвиборну кампанію в США з метою підтримки кандидатури Дональда Трампа.

Помпео зустрінеться з Джонсоном після рішення Лондона відмовитися від обладнання Huawei для 5G

Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео планує зустрітися з прем’єр-міністром Великої Британії Борісом Джонсоном 21 липня після рішення Лондона відмовитися від обладнання китайської компанії Huawei для мережі 5G.

Помпео схвально відгукується про рішення Великої Британії щодо Huawei.

«Ми цим (відмовою Лондона від Huawei – ред.) задоволені. Прем’єр-міністр Джонсон повністю правильно вчини у цій ситуації», – сказав журналістам державний секретар США.

14 липня міністр цифрових технологій Великої Британії Олівер Доуден повідомив, що британським операторам мобільного зв’язку заборонять купувати нове обладнання Huawei у мережах, а старе обладнання вони мають видалити до 2027 року.

Читайте також: Лондон шукає альтернативу Huawei для мереж 5G

Таке рішення ухвалили попри те, що воно сповільнить впровадження стандарту зв’язку 5G в країні на рік.

У січні 2020 року Майк Помпео відвідав Лондон востаннє – за кілька днів після того, як Джонсон проігнорував заклик Вашингтона не дозволяти Huawei розгортати мережу 5G у Великій Британії.

США пояснювали цю пораду тим, що комуністична влада Китаю може змусити Huawei перехоплювати дані британців або блокувати роботу мережі в разі війни. Пекін відкидав ці припущення. Після останнього рішення Великої Британії щодо відмови від китайського обладнання Пекін назвав Лондон «жертвою обману Америки».

Екоактивістка Ґрета Тунберґ отримала премію в 1 мільйон євро

Шведська екоактивістка Ґрета Тунберґ отримала премію у 1 мільйон євро за гуманність від Португальського фонду Гюльбенкяна.

Винагороду 17-річна активістка отримала за боротьбу зі зміною клімату та екологічною кризою.

Тунберґ зазначила у твітері, що премія багато важить для неї. Активістка висловила сподівання, що це допоможе їх «зробити більше добра у світі».

У грудні минулого року журнал Time назвав Ґрету Тунберґ «людиною року».

 

Свої акції протесту Тунберґ, якій тоді було 15 років, почала влітку 2018 року. Щоп’ятниці вона замість уроків приходила до будівлі шведського парламенту з плакатом із написом «Шкільний страйк за клімат» і вимагала від політиків уваги до глобального потепління. Незабаром її приклад наслідували студенти і школярі в багатьох країнах світу.

23 вересня 2019 року Ґрета Тунберґ виступила на Генасамблеї ООН з промовою, що починалася словами: «Ви вкрали моє дитинство».

Шведські парламентарі висунули кандидатуру Тунберґ на Нобелівську премію миру за 2019 рік, втім вона її не отримала.

У Британії заявили про успішне випробування вакцини від коронавірусу, розробленої в Оксфорді

Вакцина від коронавірусу, розроблена в Оксфордському університеті, здається безпечною та викликає імунну відповідь. Про це повідомляє ВВС.

У випробуваннях брали участь 1077 людей. Вони показали, що ін’єкція провокує вироблення антитіл і Т-клітин, яка можуть боротися з коронавірусом.

Зазначається, що результати багатообіцяючі, та поки рано казати, чи достатньо цієї вакцини, щоб забезпечити захист від коронавірусу, наразі почалися більш масштабні випробування.

За словами вчених, небезпечних побічних ефектів у вакцини, яку назвали ChAdOx1 nCoV-19, поки не виявили, але у 70 відсотків учасників випробування виникали лихоманка та головний біль. Втім, цю проблему можна вирішити за допомогою парацетамолу, запевнили дослідники.

 

У наступному етапі випробувань братимуть участь 10 тисяч людей у Британії. Окрім того, цю ж вакцину випробовуватимуть у США (30 тисяч учасників), Південній Африці (2 000) та Бразилії (5 000)

Дослідники припускають, що розробку вакцини можна буде завершити до кінця року, але вона поки не буде широкодоступна. В пріоритеті будуть перш за все працівники медичної сфери, а також представники найуразливіших для вірусу груп за віком чи станом здоров’я.

ВВС зазначає, що такого успіху досягли не тільки в Оксфорді. Науковці з США та Китаю також перебувають на цій стадії розробки і публікують аналогічні результати.

 

Адвокати: обмін Вілана може відбутися у вересні

Адвокати громадянина США Пола Вілана, засудженого в Росії на 16 років колонії суворого режиму за звинуваченням у шпигунстві, стверджують, що у вересні Вілана можуть обміняти. Адвокатів Володимира Жеребенкова і Ольгу Карпову цитує агентство ТАСС.

За словами Карпової, «переговори з обміну Вілана відбуваються і відбуваються активно». Вона також назвала вересень як можливу дату обміну, але наголосила, що це «неофіційна інформація». На кого можуть обміняти Вілана, адвокати не сказали. Раніше в цьому контексті згадували імена росіян Віктора Бута і Костянтина Ярошенка, які перебувають у американських тюрмах.

 

Вирок Вілану виголосили у червні. Він не згоден зі звинуваченням і вважає свою справу політичною, однак не став подавати апеляцію на рішення суду. Незважаючи на це, американець поки не етапований до колонії і як і раніше знаходиться у СІЗО «Лефортово».

Офіційні представники США і Росії не коментували можливість обміну. Американські офіційні особи засудили вирок, вони вважають, що вина Вілана в шпигунстві не доведена.