Помер автор символу московської Олімпіади

На 85-му році життя помер радянський та російський художник Віктор Чижиков – автор олімпійського ведмедя, символу літньої Олімпіади 1980 року в Москві. Про смерть Чижикова повідомило видавництво «АСТ», з яким художник співпрацював.

Більшу частину життя Чижиков працював ілюстратором дитячих книг. Зокрема, він співпрацював з видавництвами «Малюк» і «Дитяча література», проілюструвавши дитячі казки «Доктор Айболить», «Троє поросят», «Свято неслухняності». Також малюнки Чижикова друкували в журналах «Мурзилка», «Веселі картинки» і «Крокодил».

У 2010 році художник судився з російською телекомпанією НТВ через авторські праві на талісман Олімпіади-1980, але програв суд.

 

У Саудівській Аравії госпіталізований король Салман

Король Саудівської Аравії Салман був госпіталізований до лікарні в столиці країни Ер-Ріяді, повідомив 20 липня Королівський суд.

84-річний правитель «прийнятий сьогодні в спеціалізовану лікарню короля Фейсала в Ер-Ріяді на кількох медичні аналізів через холецистит», ідеться в офіційному повідомленні для преси.

Саудівська Аравія рідко повідомляє про стан здоров’я монарха, який є керівником країни з 2015 року. У короткій заяві немає інших деталей.

Запланований візит прем’єр-міністра Іраку Мустафи аль-Кадімі до Саудівської Аравії, який мав розпочатися 20 липня, перенесений, повідомляє міністерство закордонних справ королівства. Саудівський монарх має абсолютні повноваження в країні, яка є одним із провідних світових виробників нафти та найбільшою економікою арабського світу.

У 2017 році Саудівська Аравія спростувала повідомлення засобів інформації, що монарх планував зректися влади на користь свого сина, 34-річного принца Мохаммеда бін Салмана, якого вважають фактичним правителем.

Іран заявляє про страту обвинуваченого в передачі США та Ізраїлю інформації про Сулеймані

Судова влада Ірану 20 липня заявила про страту чоловіка, якого визнали винним в передачі Сполученим Штатам та Ізраїлю інформації про генерала Касема Солеймані, вбитого американським авіаударом на початку року.

«Вирок Махмуду Мусаві-Маджду був виконаний вранці понеділка за звинуваченням у шпигунстві, відтак справу про його зраду власної країни закрито назавжди», – йдеться в заяві на сайті судової влади Ірану Mizan Online.

Читайте також: Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада​

В червні іранська влада заявила, що Мусаві-Маджд передав інформацію про місце перебування командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» корпусу «Вартових ісламської революції» Касема Солеймані, який загинув у Багдаді в січні 2020 року.

14 липня Іран заявив про страту колишнього співробітника Міністерства оборони Рези Азґарі, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.

Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада

Французьке Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації зранку 20 липня розпочне дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України», повідомив у твітері міністр закордонних справ Франції Жан-Філіп Шампань.

«Ми отримали підтвердження, що «чорні скриньки» рейсу № PS752 прибули до Парижа, де їх, як очікується, доставлять у Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації завтра вранці на аналіз. Чиновники з Ради з транспортної безпеки Канади також будуть присутні», – наголосив пізно ввечері 19 липня керівник зовнішньополітичного відомства Канади, багато громадян і жителів якої стали жертвами трагедії поблизу Тегерана.

 

У суботу, 18 липня, передачу «чорних скриньок» Франції підтвердили офіційні особи Ірану. А в Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

 

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Соцопитування: Байден продовжує збільшувати відрив від Трампа

Майбутній кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден продовжує збільшувати відрив від чинного президента США та свого опонента на виборах Дональда Трампа, свідчать дані соціологічного опитування, яке провели на замовлення ABC News та Washington Post.

На виборах Байдена готові підтримати 55 відсотків зареєстрованих виборців, Трампа – 40 відсотків.

У березні різниця в рейтингу кандидатів була мінімальною – 49 проти 47 відсотків на користь Байдена. Уже через два місяці демократа готові були підтримати 53 відсотки виборців, Трампа – 43 відсотки.

Опитування проводили 12-15 липня. У ньому взяли 1006 респондентів, включно з 845 зареєстрованими виборцями. Похибка в результатах опитування зареєстрованих виборців сягає 3,5%.

На початку червня віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії. Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп також здобув необхідну кількість голосів делегатів для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.

Білорусь: у Мінську відбулися масові акції на підтримку суперниці Лукашенка на виборах

У столиці Білорусі Мінську та Дзержинську відбулися масові акції на підтримку Світлани Тихановської, суперниці чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах.

Раніше опозиціонери Віктор Бабарико та Валерій Цепкало заявили, що підтримають Тихановську на виборах після відмови Центральної виборчої комісії реєструвати їх кандидатами в президенти.

Тихановська заявила кільком тисячам людей на акції, що Бабарика та Цепкала не зареєстрували через страх з боку влади.

«Вони бачать загрозу для влади, але вони не зрозуміли, що загроза не в кандидатах, а в самому народі, який стомився жити в приниженні та страху», – сказала Тихановська.

Мітинг був санкціонований. Поліція не втручалася в акцію.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. Лукашенко перебуває на президентській посаді з 1994 року.

У російському Хабаровську тривають акції протесту на підтримку місцевого губернатора

У російському місті Хабаровську, що на Далекому Сході, 19 липня люди зібралися на протест проти арешту місцевого губернатора Сергія Фургала. Протести тривають вже дев’ятий день.

Тисячі людей вийшли на вулиці сьогодні у Хабаровську, Владивостоку, Комсомольську-на-Амурі і Біробіджані.

Акції не були узгоджені з місцевою владою. Після них поліцейські затримали декілька активістів в Біробіджані і у Владивостоці.

18 липня у Хабаровську, за офіційними даними, на вулиці вийшли понад 9 тисяч протестувальників. Організатори стверджують, що в акції взяли участь кілька десятків тисяч осіб. Протести також не були узгоджені з владою, про затримання не повідомлялося.

Напередодні ФСБ заявила, що на мітингу в Хабаровську нібито готували теракт. Крім того, влада Хабаровського краю повідомила, що розглядає можливість повернення до жорсткого карантину.

Губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів в 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

За однією з версій, причиною арешту Фургала могло стати його небажання продавати свою частку власності заводу «Амурсталь». За інформацією місцевих ЗМІ, 25% акцій підприємства належать Ларисі Стародубовій, колишній дружині Фургала. 75% належать Павлу Бальскому, якого пов’язують з братами Ротенбергами.

11 липня почалися протести на підтримку політика. У минулі вихідні акції стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.

Колишній керівник Wirecard, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії – ЗМІ

Колишній операційний директор німецької фінтех-компанії Wirecard Ян Марсалек, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії, пише німецьке видання Der Spiegel.

Точне місцеперебування Марсалека невідоме з 18 червня. Саме тоді його бачили востаннє.

Використовуючи дані про подорожі, видання Der Spiegel та розслідувачі Bellingcat 18 липня повідомили, що Марсалек прибув приватним літаком до Мінська 19 червня, незабаром після півночі.

Журналісти Der Spiegel пишуть, що в базах даних про подорожі немає інформації про те, що Марсалек не вилітав з Мінська. На їхню думку, це свідчить, що він залишається в Білорусі чи Росії, оскільки контроль на кордоні між цими країнами є пом’якшеним.

Після колапсу Wirecard – платіжного оператора та постачальника фінансових послуг – були чутки, що Марсалек втік на Філіппіни, а звідти – до Китаю. Водночас Bellingcat вважає, що таку інформацію поширювали спеціально.

Криза навколо Wirecard виникла в червні, коли аудитори виявили «діру» на рахунках компанії в розмірі 1,9 мільярда євро.

Німецька та австрійська влада розшукує австрійця Марсалека за підозрою в шахрайстві та привласненні чужого майна. Після колапсу Wirecard правоохоронці почали досліджувати інші бізнеси Марсалека та його політичні інтереси.

Британська газета Financial Times 10 липня писала, що Марсалек – у фокусі щонайменше трьох західних розвідувальних агентств через його зв’язки з громадянами та мережами, пов’язаними з російською розвідкою.

Російська та білоруська влада наразі не коментували інформацію про можливе перебування Марсалека на території їхніх країн.

У Чехії зафіксували антирекорд за кількістю активних випадків коронавірусу

Кількість активних випадків COVID-19 у Чехії зросла до 4764, що перевищує попередній максимум у 4737, зафіксований в квітні, повідомило 19 липня Міністерство охорони здоров’я країни.

Кількість активних випадків зросла на тлі зростання числа щоденного інфікування, що сягнуло понад 100 осіб за останні дні, і перевищило число випадків одужання. Нові випадки – переважно на промисловому сході країни.

У Чехії з 10,7 мільйонами населення з початку березня було зареєстровано 13 885 випадків COVID-19, при цьому 358 людей померли. Це суттєво менше, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

 

Влада Амстердама закликала уникати відвідин кварталу червоних ліхтарів

Влада столиці Нідерландів закликала людей уникати кварталу червоних ліхтарів у Амстердамі, оскільки натовпи відвідувачів збільшились, а це може призвести до погіршення ситуації з поширенням коронавірусної інфекції.

У мерії заявили, що кількість відвідувачів кварталу будуть контролювати. Повідомляється, що доступ до різних алей буде обмежений в разі потреби, або тимчасово закритий для відвідувачів.

«Жителі зможуть в’їхати і покинути цей район в будь-який час», – повідомила мерія.

Муніципалітет Амстердама звернувся з проханням не приїжджати в квартал червоних ліхтарів через надмірне пожвавлення в районі.

Після тривалого карантину секс-працівникам в Нідерландах влада дозволила відновити роботу з 1 липня, і натовпи людей повернулися в район червоних ліхтарів, популярне місце для прогулянок туристів вузькими вуличками.

 

Країни Європи погрожують санкціями за порушення ембарго на зброю до Лівії

Німеччина, Франція й Італія попередили, що готові застосувати санкції щодо тих, хто порушує запроваджене ООН ембарго на постачання озброєнь до Лівії.

При цьому у спільній заяві трьох країн 18 липня конкретні порушники не названі.

«Ми також закликаємо всі сторони в Лівії і їхніх міжнародних прихильників зупинити бойові дії і постачання озброєнь по всій країні», – мовиться в заяві, яку канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте підписали в перебігу саміту Європейського союзу в Брюсселі.

У Лівії ще з часу скинення влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, 2011 року з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише столицю Тріполі й сусідні території за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; останнім часом сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів».

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Раніше Франція не раз звинувачувала Туреччину в порушенні ембарго на постачання зброї до Лівії; Туреччина, зі свого боку, звинувачувала ОАЕ в постачанні зброї Хафтарові.

При цьому Туреччина не особливо приховує, що направляє до Лівії свої війська на підтримку свого союзника; Росія ж посилає для посилення армії Хафтара найманців із приватних військових компаній на кшталт «Вагнера», але офіційно Москва не визнає своєї причетності як держави до їхніх дій.

В Ірані пояснили, чому понад пів року не відправляли «чорні скриньки» збитого літака МАУ

У Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

«Управління цивільної авіації та група розслідування катастроф, повністю дотримуючись міжнародних протоколів, розслідували аварію, і якщо б питання коронавірусу не впливало, чорні скриньки могли б бути відправлені для розшифровки вже в перші дні», – сказав генеральний директор з правових та міжнародних питань Національної авіаційної організації Мохаммад Шарафі.

За його словами, в той час усі рейси на Європу були доступні лише для того, щоб повернути співвітчизників з європейських країн до Ірану. Чиновник також нагадав, що Іран просив «європейців, американців та канадців» надати необхідне обладнання для розшифровки, але «вони не погодились».

«Але зараз, із відновленням рейсів, чорні скриньки надсилаються при першій же можливості», – сказав Шарафі.

Раніше 18 липня надійшли повідомлення, що Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

 

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

«Репортери без кордонів» засудили владну партію Грузії через «обмеження свободи ЗМІ»

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) засудила парламент Грузії за заходи, як мовиться в заяві, з «обмеження свободи засобів інформації» менше ніж за чотири місяці до парламентських виборів.

У заяві 17 липня захисники прав журналістів звинуватили парламент, більшість у якому має партія «Грузинська мрія», в спробі «контролювати радіо та телеканали» під виглядом «хрестового походу проти дезінформації».

«Репортери без кордонів» засуджують напад на незалежність та плюралізм ЗМІ. За кілька місяців до завершення виборів з високими ставками така атмосфера придушує грузинські опозиційні медії. Під прикриттям боротьби з дезінформацією вони підпадають під все більш жорстке законодавство та судовий тиск, що безпосередньо загрожує їхньому редакційному вибору», – заявляє базована в Парижі організація.

«Репортери без кордонів» вказують, що законодавчі зміни дозволяють державі призначати «спеціального менеджера» для керівництва компаніями аудіовізуального сектора.

Грузія посідає 60-те місце зі 180 країн світу у Всесвітньому індексі свободи преси, складеному «Репортерами без кордонів» 2020 року. 

Партія «Грузинська мрія», яку очолює мільярдер Бідзіна Іванішвілі, має три чверті депутатських місць у парламенті, навіть попри те, що вона мала трохи менш як половину голосів населення на минулих виборах.

У французькому Нанті триває пожежа в одному з найбільших готичних соборів

У місті Нант на заході Франції сталася пожежа в кафедральному соборі святих Петра і Павла. Це один із найбільших готичних соборів у країні і найбільший у регіоні Бретань.

 

Понад 100 людей гаситимуть пожежу щонайменше до кінця дня, повідомив в ефірі BFM начальник регіональної пожежної охорони генерал Ролан Ферлах. За його словами, пожежа почалася в тій частині собору, де розташований великий орган. Він повністю знищений вогнем, а балкон, на якому він перебував, може обвалитися.

Собор у Нанті будувався понад 450 років, він був закладений у 1434 році, а завершений у 1891-му. У 1972 році покрівля собору повністю згоріла і була відновлена через три роки.

США: Байден заявив про дані розвідки, що Росія знову втручається у виборчий процес

Білий дім негайно не відреагував на прохання щодо коментарів після заяви Байдена

У Білорусі знову затримували журналіста Радіо Свобода, якого міліція побила напередодні

У столиці Білорусі Мінську знову затримали журналіста Білоруської служби Радіо Свобода Антона Трофимовича, якого напередодні побила міліція, – в той час, як він ішов до судово-медичної експертизи, щоб зафіксувати те побиття.

У відділку міліції на нього склали адміністративний протокол через «непідпорядкування працівникові міліції» під час згаданого попереднього інциденту 15 липня, коли його побили.

Через кілька годин його відпустили. Як сказав журналіст, він відмовився давати свідчення і не підписав протоколу.

Трофимович також повідомив, що подав до Слідчого комітету Білорусі заяву з проханням почати кримінальну справу за статтею про перешкоджання професійній діяльності журналіста.

15 липня Антона Трофимовича затримала міліція в центрі Мінську після закінчення відеостриму, який він вів від будівлі Центральної виборчої комісії країни. Там тоді зібралися прихильники двох претендентів на участь у президентських виборах, Віктора Бабарика і Валерія Цепкала, яких вважали найсерйознішими суперниками чинного президента Олександра Лукашенка і яким ЦВК відмовила в реєстрації кандидатами.

Під час затримання невідомі в цивільному одязі зламали журналістові ніс. Наступного дня міліція заявила, що він «чинив опір», тому проти нього й застосували силу.

Антон Трофимович вважає, що це ще одна спроба залякати його й інших журналістів у Білорусі.

Це був уже не перший випадок затримання журналістів Радіо Свобода в Білорусі, де 9 серпня мають відбутися президентські вибори. Їхнє затримання вже засуджувала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Переслідування громадськості і журналістів називають частиною боротьби Лукашенка з лідерами і активістами опозиції. 65-річний Лукашенко, який вирішив іти на шостий термін, хоче втриматися і надалі при владі, як це йому досі вдавалося із 1994 року.

Бої на кордоні Вірменії та Азербайджану: руйнівні наслідки обстрілів (фоторепортаж)

Нинішнє збройне протистояння розпочалося 12 липня

Британія: Єлизавета II сьогодні посвятить у лицарі 100-річного ветерана Томаса Мура

100-річного британського ветерана, капітана Томаса Мура у п’ятницю, 17 липня королева Єлизавети ІІ посвятить у лицарі.

Ветеран Другої світової війни став національним героєм Британії після того, як він зібрав рекордні 33 мільйони фунтів (41 мільйон доларів), пройшовши 100 кіл у своєму саду у квітні напередодні свого сотого дня народження. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників.

На лицарство Мура номінував прем’єр-міністр Борис Джонсон. Також Мур став почесним полковником та почесним членом збірної Англії з крикету.

 

Посвята у лицарі відбудеться у Віндзорському замку, де 94-річна королева перебуває майже від початку пандемії. Ця церемонія стане одним із перших офіційних обов’язків, які королева виконає від початку локдауну.

«Я ніколи не міг припустити, що це станеться зі мною», – повідомив Мур у твітері.

Як повідомили у Букінгемському палаці, для церемонії Єлизавета ІІ використає меч, який належав її батькові, Георгу VI.

«Розбіжності надто великі»: лідери Косова та Сербії провели зустріч у Брюсселі

Прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті та президент Сербії Александар Вучич завершили зустріч у Брюсселі, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

За повідомленням, політики не дійшли згоди щойно численних питань, але вирішили зустрітися особисто знову на початку вересня. На наступний тиждень заплановані переговори на технічному рівні.

Авдулла Хоті, вийшовши до преси після зустрічі, зазначив, що в діалозі відбувається прогрес, але назвав зустріч непростою.

Читайте також: Кілька держав Європи посилили карантинні обмеження через спалахи COVID-19​

«Я презентував нашу позицію на цій зустрічі і ніколи не відступлюся від цієї позиції», – додав він.

Вучич, своєю чергою, заявив, що хотів узгодити найбільші суперечки з Приштиною, але не зміг цього зробити.

«Очевидно, що розбіжності наразі надто великі з урахуванням всіх важливих та стратегічних питань. Вони б хотіли владнати все напередодні увечері і намагалися змусити Сербію погодитися на всі їхні бажання», – заявив президент Сербії.

Спеціальний представник Євросоюзу Мирослав Лайчак, який виступає посередником на переговорах, заявив, що дві сторони концентруються на проблемах зниклих без вісти людей та переселенців, а також на економічній співпраці.

 

Він закликав Белград та Приштину співпрацювати з Міжнародним комітетом Червоного хреста, щоб вирішити питання зниклих без вісти та наблизити примирення.

Перша за 20 місяців особиста зустріч президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті відбулася в Брюсселі 16 липня.

10 липня Белград та Приштина погодилися поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин.​

Читайте також: У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі​

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.

Адміністрація Трампа може заборонити в’їзд у США всім комуністам з Китаю – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість заборонити в’їзд в країну всім членам компартії Китаю і членам їх сімей. Про це повідомляють газета The New York Times і агентство Reuters з посиланням на джерела, знайомі з темою. У разі ухвалення закону нев’їзними у США стануть не менше 150 мільйонів жителів Китаю.

Високопоставлені чиновники обговорюють чернетку президентського указу, який поки ще не показували самому Трампу, стверджує анонімне джерело Reuters. Він зазначає, що документ знаходиться в ранній стадії готовності. Можлива відмова у візах десяткам мільйонів жителів Китаю може бути однією з найжорсткіших дій Вашингтону у протистоянні з Пекіном, зазначає агентство.

 

На початку 2018 року між США і Китаєм почалася торгова війна. Тоді президент Трамп збільшив мита на низку китайських товарів. Вашингтон заявив, що Пекін підриває позиції американських виробників. Пізніше США звинуватили Китай в крадіжці технологій. Китайська влада відповіла дзеркально. Сторони повідомили про врегулювання конфлікту, але остаточне вирішення питання було зупинене пандемією коронавірусу.

Білий дім підозрює Китай у приховуванні реальної інформації про початкову стадію епідемії, що могло привести до глобальної пандемії. Одночасно Вашингтон звинувачує Пекін в придушенні громадянських свобод в Гонконзі.

 

Китайська компартія – найбільша в світі за чисельністю, в ній перебувають близько 92 мільйонів людей. В її статуті написано, що в своїй роботі вона керується марксизмом-ленінізмом, ідеями Мао Цзедуна, теорією Ден Сяопіна і ідеями Сі Цзіньпіна про соціалізм з китайською специфікою нової епохи.

Офіційний представник МЗС Китаю Хуа Чуньїн, коментуючи можливі заходи Білого дому, заявила, що якщо інформація правдива, то такі дії з боку США були б «жалюгідними». Держсекретар США Майк Помпео і прес-секретар Білого дому не стали підтверджувати або спростовувати підготовку відповідного документу.

Путін оголосив раптову перевірку військ

За наказом президента Росії Володимира Путіна у збройних силах країни почали масштабну раптову перевірку. Про це заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу, повідомляє агентство «Интерфакс».

«Раптова перевірка військ Південного і Західного військових округів, окремих з’єднань центрального підпорядкування, Повітряно-десантних військ і морської піхоти Північного, Тихоокеанського флотів почалася у Росії відповідно до рішення Верховного головнокомандувача Збройними силами РФ», – заявив Шойгу.

 

За словами міністра, перевірка має на меті забезпечити військову безпеку на південному заході Росії, де «зберігаються серйозні загрози терористичного характеру».

Також таким чином російські військові будуть готуватися до навчань «Кавказ-2020».

 

Комітет кандидата в президенти Польщі Тшасковського подав до Верховного суду протест через вибори

Комітет кандидата в президенти Польщі Рафала Тшасковського подав до Верховного суду протест через вибори.

Як повідомив на пресконференції Гжегож Вуйтовіч, повноважний представник виборчого комітету Рафала Тшасковського  у справі виборів, протест був переданий до Верховного суду Польщі.

«Ми хочемо, щоб Верховний суд вивчив всі звинувачення, які з’явилися щодо виборів, які з’явилися у сфері ЗМІ, а також у сфері публічній, ширшій», – заявив Гжегож Вуйтовіч.

На його думку, звинувачення стосується порушення Конституції Польщі, а також, «на нашу думку, потужне звинувачення стосується роботи TVP (одного з найбільших телевізійних каналів Польщі), з допомогою якого підтримку мав тільки один з кандидатів, а кандидатові Рафалові Тшасковському діставалась постійна дискредитація».

Гжегож Вуйтовіч наголосив, що «до нашого протесту були додані понад 2 тисячі індивідуальних повідомлень про порушення правил, які надійшли протягом останніх днів».

Депутат Сейму (нижня палата парламенту Республіки Польщі) Барбара Новацка приєдналася до протесту у справі виборів президента.

«Ми складаємо цей протест, щоб влада знала, що ми дивимось їй на руки. Якщо б ми сьогодні їй пробачили, то наступні вибори були б перекрученими ще більше», – заявила Барбара Новацка.

Як повідомляють ЗМІ, 422 385 голосів виборців були вирішальними. Вони принесли перемогу Анджею Дуді. Державна виборча комісія заявила, що Анджей Дуда здобув на виборах 51,03% голосів, його суперник, мер Варшави Рафал Тшасковські – 48,97% голосів виборців.

Якщо Найвищий суд визнає вибори недійсними, голова Сейму повинен до п’яти днів визначити дату проведення нових президентських виборів.

 

Лідери Сербії та Косова зустрічаються в Брюсселі вперше за 20 місяців

В Брюсселі 16 липня почалася зустріч президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Це перша особиста зустріч представників двох країн вперше за 20 місяців. Вона відбувається в рамках процесу перемовин, де медіатором виступає Європейський Союз.

«Сьогодні я очікую конструктивної дискусії в першій частині наших переговорів, які мають докластися до загальної нормалізації відносин між Косово та Сербією», – заявив у відеозверненні високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

 

Боррель, який очолює переговори в Брюсселі разом зі спеціальним послом ЄС Мирославом Лайчаком, закликав обидві сторони «підійти до сьогоднішніх переговорів в дусі компромісу та прагматизму, думаючи про європейське майбутнє народів Косова та Сербії».

12 липня Хоті та Вучич вже спілувалися в рамках онлайн-конференції, організованої представниками ЄС, де й домовилися про особисту зустріч у столиці Бельгії.

10 липня Белград та Приштина погодилися поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин.​

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Читайте також: У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі​

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.

Прем’єр Словаччини припускає, що його дипломна робота має інших авторів, і обіцяє піти з посади

Голова уряду Словаччини Ігор Матовіч, лідер консервативного політичного руху OĽANO (Obyčajní ľudia a nezávislé osobnosti – Звичайні люди і незалежні особи), відомий своєю активною позицією в боротьбі з корупцією, змушений визнати, що свою дипломну працю писав не сам. Як повідомляють словацькі ЗМІ, Ігор Матовіч списав свою дипломну роботу у двох інших авторів.

Зокрема, на своїй сторінці у фейсбуці в дописі під заголовком «Визнання» словацький прем’єр зазначив, що зараз не може згадати, як, кого і скільки зацитував 22 роки тому, коли писав роботу.

«Але якщо так є, значить, я вкрав дещо, що мені не належало, de facto в цьому я злодій, що є сумно і, напевно, не варте похвали», – наголосив Ігор Матовіч.

Читайте також: Партія регіонів, плагіат, Табачник і корупція: інтерв’ю з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом​

При цьому прем’єр Словаччини допускає, що у зв’язку з оприлюдненням доказів плагіату відмовиться від ступеню магістра, який отримують випускники вищих навчальних закладів. Також Іван Матовіч наголосив, що відійде з посади голови уряду.

«Чи через це відійду? Відійду. Відразу після того, як виконаю все, що я людям перед виборами обіцяв», – зазначив Матовіч.

Також прем’єр вибачився перед студентами, які захистили свої дипломні роботи без компіляцій чи списування.

Це вже третій високий державний службовець у Словаччини з початку 2020 року, якого звинувачують у плагіаті. Зокрема, місцеві ЗМІ звернули увагу на те, що міністр освіти Браніслав Грюлінг здобув титул магістра за роботу, «яка є компіляцією з елементами плагіату, в яку скопіював майже свою всю бакалаврську роботу».

Читайте також: В Агентстві з забезпечення якості освіти знайшли новий плагіат у дисертації Портнова​

Зовсім недавно велику увагу співгромадян притягнув також голова парламенту Словаччини Борис Коллар. ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що «Коллар цілі сторінки у своїй дипломній роботі списав з інших публікацій та вебів». Голова парламенту допустив плагіат.

«Признаюсь в цьому, це негарно, прошу за це вибачення», – заявив він, однак на своїй посаді залишився.

Плагіат високих державних службовців у здобутті вищої освіти викликав велику критику чинних політиків. Зокрема, президентка Словаччини Зузана Чапутова вважає, що очікування громадськості високих стандартів політичної влади, «з чим був пов’язаний прихід до влади Ігора Матовіча, залишаються наразі несповненими».

На своїй сторінці у фейсбуці Чапутова наголосила, що підступ не схвалює «і не можу схвалити його полегшення». Вона заявила, що вважає завданням своєї команди «будувати довіру людей в політику та інституції».

Кулеба підтримав заяву Британії, Канади та США щодо спроб хакерів викрасти дані про вакцини від COVID-19

Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба підтримав заяву Великої Британії, Канади та США щодо спроб пов’язаних з Росією хакерів викрасти дані про розробки вакцин та ліків від COVID-19.

«Я приєднуюся до Домініка Рааба, канадських та американських партнерів, які висловлюють занепокоєння з приводу російських кібератак, спрямованих на розробників вакцини від COVID-19. Україна протягом багатьох років переживає російські кібератаки та наполягає, що міжнародне право повністю застосовується до кіберпростору. Порушення не повинні залишатися безкарними», – наголосив міністр.

 

Сьогодні Британія, Канада та США заявили, що хакери, яких підтримує Росія, намагаються вкрасти дослідження що стосуються вакцин і лікування COVID-19 з академічних і фармацевтичних установ по всьому світу. У скоординований заяві держав напад приписують групі APT29, також відомої як Cozy Bear, яка, за їхніми словами, майже напевно діяла як частина російських пресслужб.

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив, що це «абсолютно неприйнятно», що російські спецслужби обрали мішенню тих, хто бореться з пандемією. Він наголосив, що Велика Британія буде працювати з союзниками, щоб притягнути винних до відповідальності.

Лондон звинуватив Москву у спробах вплинути на результат виборів 2019 року

Влада Великої Британії 16 липня звинуватила Росію у спробах втручання у минулорічні загальні вибори в країні. Із заявою виступив міністр закордонних справ Домінік Рааб.

«Ми майже напевно можемо сказати, що російські дійові особи прагнули втрутитися у вибори 2019 року шляхом поширення в інтернеті незаконно отриманих ними урядових документів», – зазначив міністр, пояснивши, що мова йде про папери, пов’язані з угодою між Великою Британією і США про вільну торгівлю.

 

Як заявили у Лондоні, документи викрали перед виборами і поширювали через соціальний новинний сайт Reddit. «У той час як немає ніяких доказів широкомасштабної російської кампанії проти нашої виборчої системи, будь-яка спроба втручання в демократичний процес абсолютно неприйнятна», – заявив Рааб, наголосивши, що уряд залишає за собою право в майбутньому вжити щодо Москви відповідні заходи.

Як зазначає ВВС, наступного тижня у Великій Британії мають оприлюднити доповідь про втручання Росії в демократичні процеси в країні.

На виборах у грудні британські консерватори на чолі з прем’єром Борисом Джонсоном отримали найбільшу кількість місць у парламенті з часів успіху партії у 1987 році, коли уряд очолювала Маргарет Тетчер.