Author: Worldnews

Влада Великої Британії 16 липня звинуватила Росію у спробах втручання у минулорічні загальні вибори в країні. Із заявою виступив міністр закордонних справ Домінік Рааб.

«Ми майже напевно можемо сказати, що російські дійові особи прагнули втрутитися у вибори 2019 року шляхом поширення в інтернеті незаконно отриманих ними урядових документів», – зазначив міністр, пояснивши, що мова йде про папери, пов’язані з угодою між Великою Британією і США про вільну торгівлю.

 

Як заявили у Лондоні, документи викрали перед виборами і поширювали через соціальний новинний сайт Reddit. «У той час як немає ніяких доказів широкомасштабної російської кампанії проти нашої виборчої системи, будь-яка спроба втручання в демократичний процес абсолютно неприйнятна», – заявив Рааб, наголосивши, що уряд залишає за собою право в майбутньому вжити щодо Москви відповідні заходи.

Як зазначає ВВС, наступного тижня у Великій Британії мають оприлюднити доповідь про втручання Росії в демократичні процеси в країні.

На виборах у грудні британські консерватори на чолі з прем’єром Борисом Джонсоном отримали найбільшу кількість місць у парламенті з часів успіху партії у 1987 році, коли уряд очолювала Маргарет Тетчер.
…

На кордоні Азербайджану та Вірменії зранку 16 липня продовжилися бої. Сторони звинувачують одна одну в нападах та обстрілах сіл.

Вірменська армія заявляє, що зірвала рейд азербайджанців на один із постів на кордоні в північно-східній Тавуській області.

«Під час запеклої перестрілки ворогу дали відсіч, він зазнав втрат», – повідомила речниця Міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян. За її словами, азербайджанські війська почали обстрілювати два вірменські села за допомогою мінометів та гаубиць.

За даними Міністерства оборони Вірменії, станом на 9 годину за місцевим часом жоден вірменський солдат не постраждав.

У коментарі Вірменській службі Радіо Свобода губернатор Тавуської області Гайк Чобанян заявив, що внаслідок обстрілів цивільні жителі не постраждали, однак будинки й об’єкти інфраструктури зазнали пошкоджень.

Тим часом Міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменські сили в нападі на азербайджанські війська та обстрілах сіл у прикордонному Товузькому районі. Інших деталей там не повідомили.

Бойові дії на кордоні Азербайджану та Вірменії почалися 12 липня. Сторони звинувачують в екскалації конфлікту одна одну. За кілька днів протистоянь з обох боків загинули щонайменше 15 солдатів.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.

 
…

Уночі 16 липня сталася масштабна хакерська атака на мережу мікроблогів Twitter. Зловмисники зламали кілька десятків акаунтів, у тому числі засновника Microsoft Білла Гейтса, засновника SpaceX і гендиректора Tesla Ілона Маска, політика Джо Байдена, репера Каньє Веста і його дружини Кім Кардаш’ян та інших провідних політиків, бізнесменів і публічних осіб зі США та інших країн, повідомляє The Guardian.

Атаки також зазнали акаунти гендиректора Amazon Джефа Безоса, голови Berkshire Hathaway Воррена Баффета, колишнього мера Нью-Йорка Майка Блумберґа, колишнього президента США Барака Обами, а також офіційні акаунти Uber, Apple, сервісу для переказів грошей Cash App та інших компаній.

У зламаних акаунтах з’явилися твіти з закликом надсилати біткойни на певні гаманці і обіцянкою повернути криптовалюту назад у подвійному розмірі. Незабаром твіти були видалені, але потім опубліковані повторно, пише видання Engadget. Користувачі встигли переказати на зазначені в твітах від імені Маска і Гейтса гаманці криптовалюту на 50 тисяч доларів, повідомляє The Verge. За даними Blockchain.com, один гаманець, пов’язаний із твітами, отримав більше 12 біткойнів на суму понад 110 тисяч доларів.

Засновник і гендиректор Twitter Джек Дорсі відреагував на злам соцмережі фразою «тяжкий день для нас». Він написав, що поділиться з громадськістю подробицями ситуації зі зламами, коли у нього буде повне розуміння події.

 

Через хакерську атаку акції Twitter увечері 15 липня впали на 4%. За попередніми даними, хакери зламали сам механізм автентифікації Twitter. Це дозволило їм отримати доступ до акаунтів без знання пароля і логіна користувача. Twitter довелося тимчасово відключити можливість публікувати твіти, зараз повідомлення публікуються без проблем.
…

Проєвропейський Соціал-демократичний союз Македонії (SDSM) здобув перемогу на парламентських виборах у Північній Македонії, але для формування уряду він усе одно потребуватиме створення коаліції.

Соціал-демократи, які виступали спільно з дрібною албанською партією, здобули понад 36% голосів під час голосування 15 липня, а їхній головний опонент, консервативна партія VMRO-DPMNE, має дещо менше за 35%. Такими є попередні результати після підрахунку 94% бюлетенів.

Якщо результати будуть підтверджені, колишній прем’єр-міністр Зоран Заєв, швидше за все, отримає мандат на формування нового уряду. Заєв заявив про перемогу, вказавши, що його сила здобула щонайменше на три місця в парламенті більше, ніж VMRO-DPMNE.

«У нас були мирні, гідні, вільні, демократичні та безпечні вибори», – сказав Заєв на пресконференції у виборчому штабі своєї партії.

Найбільша етнічна албанська партія, Демократичний союз за інтеграцію, набрала 11,6% голосів, що робить її ключовою силою для формування потенційної урядової коаліції.

Державна виборча комісія заявила, що оголосить про розподіл місць у парламенті зі 120 місць 16 липня, коли всі результати будуть перевірені.
…

Російська поліція затримала 15 липня в Москві понад 140 людей, які протестували проти затверджених конституційних змін, що дозволяють президенту Володимиру Путіну перебувати при владі до 2036 року.

Серед затриманих були виконавчий директор правозахисної групи «Відкрита Росія» Андрій Пивоваров, політик Юлія Галяміна та її дочка.

Сотні людей зібралися на площі Пушкіна в Москві, скандуючи «Путін у відставку» та «Путін шахрай». Вони офіційно підписали петицію проти конституційних змін, які були схвалені під час загальнонаціонального голосування, проведеного між 25 червня та 1 липня.

 
…

Американські військові звинувачують російську «Групу Вагнера» у порушенні заборони ООН на зброю та в мінуванні, яка наражає на небезпеку життя цивільних в Лівії. Відповіну заяву 15 липня оприлюднило командування Збройних сил США у Африці (AFRICOM).

AFRICOM заявляє, що має «перевірені фотографічні докази» встановлення мін-розтяжок та створення мінних полів на околицях столиці Лівії Тріполі та прибережного міста Сірте, яке лежить за 450 кілометрів на південний схід від столиції.

Читайте також: Американський експерт – про тінь Кремля за російськими найманцями​

«Спонсорована урядом Росії «Група Вагнер» демонструє повну неповагу до безпеки лівійців», – заявив керівник операцій морської піхоти AFRICOM, генерал-майор Бредфорд Герінг.

Американське командування звинуватило «Групу Вагнера» в «безвідповідальній тактиці», яка продовжує конфлікт та наражає на небезпеку цивільних людей.

«Росія має можливість зупинити їх (найманців – ред.), проте не має волі», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі​

Це не перший раз, коли Сполучені Штати звинувачують Росію в порушенні збройного ембарго щодо Лівії, де триває громадянська війна. Пентагон вже звинувачував Росію в наданні учасникам конфлікту винищувачів МІГ-29.

Росія, переважно через своїх найманців з «Групи Вагнера», Об’єднані Арабські Емірати та Єгипет підтримують польового командира Халіфу Хафтара в його боях проти визнаного міжнародною спільнотою Уряду національної згоди Лівії. Цей уряд підтримують ООН та Туреччина.
…

Польські безпекові служби розслідують дзвінок пранкерів новообраному президенту Польщі Анджею Дуді. Про це повідомляють польські медіа 15 липня з посиланням на пресслужбу адміністрації президента.

Як повідомив Польській пресагенції (PAP) голова пресслужби Офісу президента Польщі Марцін Кедрина, запит додзвонювача – нібито генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша – підтвердила Польська місія в Організації Об’єднаних Націй. Наразі співробітники безпекових служб з’ясовують, як пранкерам вдалося організувати дзвінок.

Офіс президента Польщі підтвердив, що розмова, яку оприлюднили пранкери, справжня.

Читайте також: Трамп привітав Дуду з перемогою на виборах та готовий продовжити співпрацю в оборонній сфері​

Напередодні пранкери, відомі в мережі як «Вован і Лексус», зв’язалися з Дудою під особою генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріша. Співрозмовник привітав Дуду з перемогою на виборах президента Польщі, а також поставив йому низку питань, зокрема щодо його ствлення до ЛГБТ-спільноти, суперечок щодо історії Другої світової війни з Росією та пандемії коронавірусу.

Дуда повідомив «Ґутеррішу», що в Польщі з її 35-мільйонним населенням відомо про 38 тисяч людей, які захворіли, з них померли 1 576. Він погодився зі співрозмовником, щ ситуація в Україні тим часом «жахлива», і припустив, що вихідці з України могли бути фактором поширення коронавірусної хвороби в Польщі.

«Це може бути Україна, тому що в нас багато людей з України», – зазначив він, додавши, втім, що ситуація з пандемією в країні «під контролем».

Читайте також: «Плівки Деркача»: чому оприлюднили саме зараз і кому це вигідно​

На питання співрозмовника, чи не планує Польща анексувати українське місто Львів «та інші території», Дуда відповів: «Ні, це Україна!».

Російські пранкери Вован і Лексус регулярно вдаються до телефонних дзвінків високопоставленим політикам та громадським діячам, записи яких потім оприлюднюють. Наприклад, у квітні 2019 року інформаційна агенція Reuters повідомила, що вони змогли зв’язатися з президентом Франції Еммануелем Макроном від імені новообраного на той момент президента України Володимира Зеленського. Ще раніше, в грудні 2018 року, вони поговорили з митрополитом Православної церкви України Епіфанієм, представившись службовцем Європарламенту.
…

У містах Білорусі на стихійний акціях на підтримку незареєстрованих кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкало напередодні були затримані близько 280 людей.

Такі дані вранці в середу привів білоруський правозахисний центр «Весна», який публікує поіменний список затриманих, і цей перелік постійно оновлюється.

На акціях у Мінську в міліцію доставили понад 200 осіб, затримання були також в Бресті, Гомелі, Гродно, Пружанах, Бобруйську, Солігорськ, Шпальтах. Naviny.by пишуть, що деяких затриманих в столиці змушували стояти в автозаках на підлозі на колінах, обличчям у сидіння і з руками, заведеними за голову.

Під час акцій затримували і співробітників ЗМІ, які вели трансляції з місця подій. Білоруська асоціація журналістів повідомила про більш ніж 10 репортерів, яких відвезли в відділення. Їх, за даними асоціації, відпускали досить швидко і без складання протоколів.

 

На акції в Мінську затримали двох співробітників білоруської служби Радіо Свобода Олеся Пілецького і Андрія Рабчіка. Обох відпустили об одинадцятій годині вечора.

Акція у Мінську проходила на центральному проспекті Незалежності. Також люди збиралися в районі площі Перемоги, біля Кафедрального собору, в деяких «спальних» кварталах. За інформацією з соцмереж, в районі Немиги проходили жорсткі затримання. Тих, кого вихоплювала міліція, люди намагалися відбити.

Водії підтримували учасників акції, сигналячи їм з машин, через що влада перекрила ряд вулиць. Також після десятої вечора були перекриті окремі станції метро, а на окремих ділянках проспекту Незалежності відключену вуличне освітлення.

Раніше повідомляли про понад 250 затриманих.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.
…

Влада США вирішила скасувати обов’язкову вимогу для іноземних студентів залишити країну, якщо заняття в їхніх університетах і коледжах будуть повністю переведені в режим онлайн через епідемію коронавірусної інфекції, повідомляє «Голос Америки».

У Білому домі підтвердили, що відмовляться від цього плану в зв’язку з великою кількістю судових позовів, поданих університетами і владою кількох штатів.

Позови, зокрема, подали Гарвард і Массачусетський технологічний інститут. Університети заявляють, що дії адміністрації незаконні і негативно позначаться на академічному процесі. Проти висилки іноземних студентів виступили і 20 американських штатів. Десятки великих компаній, включно з Google, Facebook і Twitter, коледжів і університетів надали в суди експертні думки, автори яких підтримують позови з вимогою до президента США відновити колишню політику щодо іноземних студентів.

Під час судового засідання за позовом Гарвардського університету 14 липня окружний суддя штату Массачусетс Еллісон Берроуз заявив, що адміністрація США і два провідних виші, які позиваються до Білого дому, дійшли згоди щодо скасування нових правил.

Керівництво Гарварду планує в майбутньому навчальному році повністю перевести всі заняття в режим онлайн. Президент Дональд Трамп, який наполягає на відкритті всіх шкіл вже цієї осені, назвав план Гарвардського університету «безглуздим».

В американських вишах навчається понад мільйон іноземних студентів, і багато навчальних закладів фінансово залежать від іноземців, які платять десятки тисяч доларів за навчання.
…

Біля Будинку уряду в столиці Білорусі Мінську, де розташована і Центральна виборча комісія, 15 липня зібралася черга людей, яка розтяглася на сотні метрів. Громадяни прагнуть подати до ЦВК скаргу на рішення про відмову в реєстрації Віктора Бабарика та Валерія Цепкала кандидатами в президенти Білорусі, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

 

Раніше штаб білоруського політика Віктора Бабарика після відмови ЦВК Білорусі в реєстрації опозиціонера кандидатом на посаду президента оприлюднив інструкції для прихильників Бабарика.

У відеозверненні керівниця штабу Марія Колесникова попросила про таке:

• о 17:00 у середу, 15 липня, представники штабу подаватимуть скаргу на нереєстрацію до Центральної виборчої комісії в Мінську. Вони закликають усіх завантажити форму з сайту Бабарика, заповнити її, і також подати скаргу до ЦВК;

• кожному рекомендується приєднатися до ініціатив спостереження за виборами, щоб запобігти фальсифікаціям. «Усі ми повинні стати спостерігачами та прийти на виборчу дільницю 9 серпня», закликала Колесникова;

• 9 серпня всіх також закликали прийти на вибори і проголосувати за будь-якого альтернативного Олександру Лукашенку кандидата або проти всіх.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

У Бабарики нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.
…

Сім азербайджанських військових, включно з генералом, і четверо вірменських солдатів і офіцерів загинули 14 липня, на третій день сутичок на кордоні Вірменії та Азербайджану.

Дві сусідні країни, які майже 30 років перебувають у стані війни, звинувачують одна одну в останньому спалаху насильства. 

За три дні збройного протистояння загинули з обох сторін щонайменше 16 людей.

Раніше в Міністерстві оборони Азербайджану повідомили, що генерал-майор армії, полковник, два майори і ще троє військовослужбовців загинули вранці у вівторок під час сутичок на кордоні країни з Вірменією.

 

Європейський союз закликав Вірменію і Азербайджан зупинити збройну конфронтацію і утриматися від дій і риторики, які можуть спровокувати спалах напруженості у відносинах між країнами.

12 липня на кордоні Азербайджану та Вірменії стався збройний інцидент. Відповідальність за інцидент Баку і Єреван покладають один на одного. В Азербайджані повідомляють, що загинули двоє азербайджанських військовослужбовців, п’ятеро поранені. В Єревані заявляють, що з боку Вірменії втрат немає.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.
…

Президент США Дональд Трамп своїм указом позбавив Гонконг спеціального статусу, що забезпечував вільну торгівлю між Сполученими Штатами та Гонконгом і співпрацю в інших галузях – фінансовій, науково-технічній, правоохоронній.

Про підписання відповідного указу Дональд Трамп повідомив 14 липня на пресконференції в Білому домі.

«Гонконг позбавляється особливих привілеїв, особливих економічних відносин, забороняється експорт високих технологій. Відтепер до Гонконгу буде ставлення як до материкового Китаю», – наголосив Трамп.

 

За словами президента, це відповідь на «репресивні» дії китайської влади щодо Гонконгу, так званого спеціального адміністративного району, який до 1997 року був британською колонією. Приводом для цього заходу стало запровадження в Гонконзі нового закону про національну безпеку, який передбачає обмеження права на протести та інших особистих свобод жителів території, гарантованих їм Пекіном за китайсько-британським договором про передачу Гонконгу Китаю.

Дональд Трамп також підписав закон про запровадження санкцій проти іноземних громадян і банків, причетних до порушення прав і свобод жителів Гонконгу.

Позбавлення Гонконгу особливого статусу у відносинах зі Сполученими Штатами може поставити під сумнів роль Гонконгу як одного з провідних світових фінансових центрів.
…

Після восьми федеральних позовів та опору сотень університетів адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа 14 липня відмовилася від правила, яке передбачало, що інтернаціональні студенти повинні залишити країну, якщо їхні навчальні заклади перейшли на онлайн-навчання через пандемію коронавірусу. Про це повідомляє новинна агенція AP.

Про таке рішення стало відомо на початку слухань федерального позову в Бостоні, ініційованого Гарвардським університетом та Масачусетським технологічним інститутом. Федеральна окружна суддя Аллісон Барро заявила, що федеральні служби з імміграції погодилися відкликати директиву від 6 липня та «повернутися до статусу-кво».

Читайте також: «Вчишся онлайн – геть зі Штатів!»: що втратять студенти, якщо вимушено покинуть США через пандемію?​

Характеристику, озвучену Барро, підтвердив юридичний представник Департаменту внутрішньої безпеки та Служби міграційного та митного контролю.

6 липня імміграційна та митна поліція США оголосила про нові вимоги до продовження та видачі нових навчальних віз для іноземних студентів. Через пандемію коронавірусу більшість занять в американських університетах планують перевести в онлайн, тому Білий дім планував зобов’язати студентів, які не матимуть лекцій безпосередньо на кампусі університету, залишити країну.

Це рішення викликало критику кількох університетів, в тому числі Гарварда та МТІ, які першими виступили проти ініціативи.

 
…

У Білорусі після рішення Центральної виборчої комісії про допуск до участі у виборах президента окремих кандидатів сотні людей вийшли на вулиці на знак протесту. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Роман Васюкович, а також білоруська служба Радіо Свобода.

За повідомленням Васюковича, міліція почала масового затримувати людей. Правозахисний центр «Весна» повідомляє, що в Мінську затримали понад 40 людей (у тому числі журналістів), в Гомелі – 10 людей, з них двоє журналістів. У Бресті затримали сімох, по двоє людей – в Бобруйську та Солігорську, також, за повідомленнями, є затримання в місті Пружани.

За повідомленнями в соцмережах, кореспондентів «Єврорадіо» міліція затримала просто під час прямої трансляції. Також у прямому ефірі затримали двох кореспондентів білоруської служби Радіо Свобода та кількох журналістів телеканалу «Белсат».

 

Кореспондент «Настоящего Времени» став свідком того, як один зі спіробітників ОМОНу побив одного з затриманих, який чинив опір під час затримання.  

Міліція в Мінську почала перекривати доступ до площі Незалежності в центрі міста. До місця подій привезли кілька автозаків, пресслужба білоруського Міністерства внутрішніх справ поширила заяву про неприпустимість масових заворушень та несанкціонованих акцій.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Читайте також: День, коли стане відомий список кандидатів на президента Білорусі​

Головного опонента Лукашенка, ексголову правління «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, ЦВК реєструвати відмовилася. Зараз він перебуває в слідчому ізоляторі.

Інший потенційний опонент чинного президента – засновник Парку високих технологій та колишній помічник Лукашенка з питань науки Валерій Цепкало – не зміг зареєструватися, тому що після перевірки ЦВК зарахувала йому лише 75 тисяч підписів. Це менше за половину від усієї кількості зібраних претендентом в кандидати. 
…

У Сирії в провінції Ідліб при підриві на фугасі були поранені троє російських солдатів, які брали участь у спільному патрулі з турецькими військовими. Про це повідомляє російське інформагентство «Інтерфакс» з посиланням на російський Центр примирення ворогуючих сторін в Сирії.

Як інформує Радіо Свобода, життя військовослужбовців нічого не загрожує, вони були легко поранені. Військових доставили на авіабазу Хмеймім. При підриві також постраждав екіпаж турецького бронеавтомобіля. Патрулювання тимчасово припинили. Російські і турецькі військові, а також сирійські органи безпеки з’ясовують, хто з бойовиків міг бути причетний до нападу.

Російські і турецькі військові патрулюють трасу М-4, яка з’єднує порт Латакія з кордоном Іраку, з березня цього року. Про це домовилися президенти двох країн Володимир Путін і Реджеп Ердоган. З початку патрулювання постраждав уже 20-й спільний патруль.

У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованої сирійської збройної опозицією, – зараз здебільшого дотримується режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися 6 березня у Москві Путін і Ердоган.

Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.
…

Генерал-майор азербайджанської армії, полковник, два майори і ще троє військовослужбовців загинули вранці у вівторок під час зіткнень на кордоні країни з Вірменією. Про це повідомляє азербайджанська служба Радіо Свобода з посиланням на заступника міністра оборони країни Каріма Велієва.

З вірменської сторони загинули два офіцери, інформує вірменська служба Радіо Свобода.

Інцидент стався у Товушському районі азербайджано-вірменського кордону. З 12 липня там проходять зіткнення армій двох держав, обидві сторони звинувачують одна одну в провокації конфлікту. Регіон розташований далеко від невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки, де прикордонна ситуація між двома країнами зазвичай стоїть особливо гостро.

Всього з початку конфлікту Азербайджан підтвердив загибель 11 військовослужбовців. Вірменія – двох.

Європейський союз закликав Вірменію і Азербайджан зупинити збройну конфронтацію і утриматися від дій і риторики, які можуть спровокувати спалах напруженості у відносинах між країнами.

12 липня на кордоні Азербайджану та Вірменії стався збройний інцидент. Відповідальність за інцидент Баку і Єреван покладають один на одного. В Азербайджані повідомляють, що загинули двоє азербайджанських військовослужбовців, п’ятеро поранені. В Єревані заявляють, що з боку Вірменії втрат немає.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.
…

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабарику та Валерієві Цепкалу.

У Бабарика нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.
…

Центральна виборча комісія Білорусі на засіданні 14 липня відмовилася реєструвати Віктора Бабарика кандидатом у президенти, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Причиною такого рішення в ЦВК назвали незадекларовану власність в офшорах. Ці дані комісія отримала від Комітету держконтролю Білорусі.

Віктор Бабарико, колишній голова правління «Білгазпромбанку», вважався найбільш серйозним потенційним опонентом незмінного вже 26 років глави держави Олександра Лукашенка на майбутніх виборах. Деякі неофіційні опитування громадської думки показували, що за Бабарика готові голосувати до половини всіх виборців.

 

Після початку президентської кампанії Бабарико та члени його ініціативної групи разом із сином були поміщені в СІЗО. Політика та його соратників звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків і пропонуванні хабаря.
…

Вашингтон офіційно відкинув претензії Пекіна щодо того, що майже 90% акваторії Південно-Китайського моря є внутрішніми водами Китаю. У офіційному документі 13 липня державний секретар Майк Помпео заявив, що Сполучені Штати вважають претензії КНР «абсолютно незаконними, як і кампанію залякування щодо контролю» цих вод.

Сполучені Штати давно виступають проти територіальних претензій Китаю на значну частину міжнародного торгового шляху, багатого також на морські та енергетичні ресурси.

На окремі частини Південно-Китайського моря претендують також Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Малайзія, Бруней та Тайвань.

Упродовж останніх років Пекін зміцнив свої позиції в Південно-Китайському морі, будуючи на його атолах військові бази та іншу інфраструктуру. У відповідь Військово-морський флот США регулярно проводить так звані навчання щодо свободи навігації в Південно-Китайському морі.
…

Президент Косова Хашим Тачі 13 липня був допитаний у Гаазі міжнародними прокурорами з воєнних злочинів.

Тачі очолював Армію визволення Косова (UCK), яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках.

13 липня Тачі провів на допиті близько шести годин. Коли президент Косова вийшов із будівлі спецпрокуратури, він сказав, що 14 липня його також допитуватимуть.

Тачі заявив, що між його адвокатом П’єром Рішаром Проспером та прокурорами відбулася розмова щодо «роз’яснювальних, технічних питань».

Він додав, що допит стосувався і діяльності Армії визволення Косова. Прокурори не надали жодних деталей щодо допиту.

«Сьогодні я перебуваю тут із поваги до того, про що мріяв і за що боровся – вільне, незалежне Косово, що базується на рівних правах, багатоетнічне суспільство, засноване на верховенстві закону», – сказав Тачі перед допитом 13 липня.

Спеціалізована прокуратура (SPO) для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові, оголосила 24 червня, що проти Таці та інших косоварів висунуто звинувачення за підозрою у злочинах, включно із «майже 100 вбивствами», насильницькими зникненнями та тортурами.

Обвинувачення проти Тачі змусили скасувати підтримувані США мирні переговори, які мали відбутися між косовськими та сербськими лідерами в червні в Білому домі.

 

Але Європейський союз оголосив 12 липня, що переговори поновилися після відеоконференції між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем за посередництва керівника зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля.

 
…

Комитет был создан в 1981, его первым председателем был Уолтер Кронкайт
…

Група бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» атакувала офіс Національного директорату безпеки Афганістану, вбивши щонайменше 11 людей і поранивши десятки інших, переважно цивільних.

На вході в офіс установи бойовики підірвали автомобіль із вибухівкою в місті Айбак у північній провінці Саманган, після чого штурмували будівлю.

Губернатор провінції Абдул-Латіф Ібрагімі повідомив афганській службі Радіо Свобода, що в ході стрілянини, яка почалася в будівлі, вбиті всі четверо нападників. Інші 11 загиблих – співробітники Директорату.

За словами Ібрагімі, в ході нападу поранення отримали 63 людини, більшість із них – цивільні.

Читайте також: Пентагон: дані про російські винагороди талібам за вбивство американців в Афганістані не підтверджуються​

«Талібан» неодноразово влаштовував такі багатоетапні атаки на урядові об’єкти в містах. Цього разу він також взяв на себе відповідальність за атаку через речника угруповання Забінуллу Муджагіда.

Останніми днями таліби посилили напали в північній частині Афганістану.

Напередодні, зранку 12 липня, стався ще один напад у районі Пато в провінції Дайкунді. Речник губернатора провінції Аббас Кам’яр заявив, що під час сутичок загинули 12 бойовиків і четверо військових.

Президент Ашраф Гані 6 липня заявив, що спалах насильства становить «серйозну загрозу» для мирних переговорів із «Талібаном».
…

Президент США Дональд Трамп з моменту інавгурації у 2017 році зробив понад 20 тисяч повідомлень, які не відповідають дійсності. Про це пише The Washington Post з посиланням на базу даних The Checker. Сервіс проаналізував висловлювання президента на мітингах, в інтерв’ю журналістам і записи у твітері.

За даними The Washington Post, недостовірні висловлювання президента стосувалися пандемії коронавірусу, його власного імпічменту і смерті після затримання поліцією афроамериканця Джорджа Флойда.

Зокрема, журналісти звертають увагу на висловлювання Трампа про те, що він наполіг на використанні Національної гвардії для придушення заворушень у Сіетлі. Однак місцеві чиновники заявляють, що діяли самостійно.

Крім того, як пише The Washington Post, Трамп звинувачує у шпигунстві свого попередника Барака Обаму. Однак президент ґрунтується на невеликій кількості фактів або взагалі робить це без доказів.

За підрахунками The Checker, найчастіше Трамп спотворював інформацію про американську економіку. А найбільше неточностей – понад 60 – глава Білого дому допустив під час інтерв’ю з пресою 9 липня.

Адміністрація президента публікацію поки не прокоментувала. Раніше Трамп неодноразово звинувачував The Washington Post у публікації «фейкових» новин.

Раніше президент США Дональд Трамп розкритикував сервіси соціальних мереж після того, як мережа Twitter почала попереджати абонентів про можливі неточності в його твітах.
…

Загальна кількість затриманих з початку виборчої кампанії в Білорусі склала не менш як 703 людини, з яких 129 були засуджені до адміністративного арешту, а 252 – оштрафовані. Про це йдеться в звіті Білоруського Гельсінського комітету та центру «Весна».

За словами правозахисників, міжнародні організації продовжують закликати білоруську владу припинити репресії і провести чесні вибори. Деякі члени Європарламенту говорили про необхідність відновити санкції проти білоруського керівництва в разі відмови звільнити всіх політв’язнів. Влада продовжує політику репресій проти мирних демонстрантів, блогерів і політичних активістів.

Число політв’язнів сягнуло 24, ідеться в звіті.

На думку спостерігачів, виборча кампанія не відповідає міжнародним стандартам чесних демократичних виборів, заснованих на принципах рівної політичної боротьби.

Зокрема, один із кандидатів у президенти Олександр Лукашенко фактично розгорнув активну кампанію з використанням державних засобів інформації, а також ресурсу виконавчої влади «Вертикаль».

Кандидати в президенти повинні зареєструватися 14 липня.

Вибори президента Білорусі відбудуться 9 серпня. На даний момент у них беруть участь шість осіб, включно з чинним президентом Лукашенком.

Після публікації опитувань про рейтинг Лукашенка в травні цього року з’явився мем «Саша 3%», а написи «3%» миттєво з’явилися в усій Білорусі – на сміттєвих баках, на зупинках, на численних фотоколажах в інтернеті. Під час акцій солідарності із затриманими політиками та активістами 18–20 червня багато білорусів виходили в майках із цим мемом.

Головний опонент Лукашенка, екскерівник «Білгазпромбанку» Віктор Бабарико перебуває під арештом у СІЗО. Його звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків і хабарництві. Його разом із сином затримали в останній день здачі підписів до виборчкомів.

 

У ще одного кандидата, засновника Парку високих технологій Валерія Цепкала після перевірки Центрвиборчкому залишилося всього 75 тисяч підписів, це менш як половина зібраних. Для реєстрації необхідно щонайменше 100 тисяч.

Світлана Тихановська також зібрала підписи, її чоловік, відеоблогер Сергій Тихановський, перебуває під арештом.
…

У місті Хабаровськ на Далекому Сході Росії третій день поспіль тривають акції протесту з вимогою звільнення заарештованого минулого тижня губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала.

Кілька тисяч людей зібралися на площі в центрі міста і скандують «Фургала додому», «Поверніть нам Фургала», «Свободу» та інші гасла. На відміну від наймасовішої акції, яка відбулася 11 липня, на стихійному мітингу немає промовців і хоча б імпровізованої трибуни.

 

Представники поліції зверталися до протестувальників, твердячи, що акція неузгоджена, і вимагаючи розійтись, але люди з площі не розходяться.

Фургал був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині «нульових». За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.
…

Президент Косова Хашим Тачі 13 липня вирушить до Гааги, щоб свідчити міжнародним прокурорам із воєнних злочинів.

Спеціалізована прокуратура (SPO) для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові, оголосила 24 червня, що проти Таці та інших косоварів висунуто звинувачення за підозрою у злочинах, включно із «майже 100 вбивствами», насильницькими зникненнями та тортурами.

 

Тачі був головнокомандувачем Армії визволення Косова, яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках минулого століття.

Тачі, який відкидає звинувачення, 8 липня у фейсбуці заявив, що поїде до Гааги на запрошення суду для співбесіди.

«Хоча мої співвітчизники, як і я, постануть перед міжнародною справедливістю з гідністю і доброчесністю, я закликаю вас стати об’єднаними у вирішенні викликів, з якими стикається наша країна», – наголосив Тачі.

На стадії досудового розгляду юристи в Гаазі мають вирішити, чи слід продовжувати провадження.

Тачі заявив громадянам своєї країни, що в разі початку судового процесу він негайно піде у відставку і постане перед обвинуваченням.

Обвинувальний акт Тачі змусив скасувати підтримувані США мирні переговори, які мали відбутися між косовськими та сербськими лідерами в червні в Білому домі.

 

Але Європейський союз оголосив 12 липня, що переговори поновилися після відеоконференції між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем за посередництва керівника зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля.
…