Author: Worldnews

На кордоні Азербайджану та Вірменії 12 липня, стався збройний інцидент, унаслідок якого є загиблі та поранені, повідомляють азербайджанська та вірменська служби Радіо Свобода.

Відповідальність за інцидент Баку і Єреван покладають один на одного. З Баку повідомляють, що загинули двоє азербайджанських військовослужбовців, п’ятеро поранені. В Єревані заявляють, що з боку Вірменії втрат немає.

Інцидент стався на ділянці Товузького району азербайджансько-вірменського кордону.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.
…

Президент Росії Володимир Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією українського Криму.

«Те, що в нас відносини зіпсувалися з Україною, з Кримом в принципі не пов’язано», – сказав Путін в інтерв’ю телеканалу «Россия-1».

Він заявив, що «погляди та дороги» з українською владою стали «діаметрально протилежними» після подій Євромайдану, які він назвав «державним переворотом та захопленням влади».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Саме в цей день на Майдані Незалежності в Києві відбувалися наймасовіші розстріли учасників акцій протесту.

Незабаром після анексії Криму на Донбасі розбочався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Чинний президент Польщі Анджей Дуда здобув у другому турі виборів президента 50,4% голосів, а його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковські – 49,6%, свідчать дані екзит-полу компанії Ipsos.

Похибка результатів опитування коливається в межах двох відсотків.

Офіційні підсумки голосування мають оголосити 13 чи 14 липня.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

 
…

Афганістан звинувачує бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» у штурмі блокпосту в центральній частині Афганістану. Унаслідок боїв загинули четверо афганських військових.

Напад стався зранку 12 липня в районі Пато в провінції Дайкунді. Речник губернатора провінції Аббас Кам’яр заявив, що під час сутичок загинули 12 бойовиків.

Район Пато межує з південною провінцією Урузґан. Це один з найбільш нестабільних регіонів країни.

Наразі ніхто не взяв на себе відповідальності за напад.

У лютому 2020 року таліби підписали угоду зі Сполученими Штатами в Катарі, щоб прокласти шлях до прямих переговорів між угрупованням і підтримуваним Заходом урядом у Кабулі після більш ніж 18 років війни.

У червні спецпосланець США в Афганістані висловив сподівання на початок мирних переговорів між місцевою владою й талібами.
…

У США колишній спецпрокурор Роберт Мюллер, який очолював розслідування про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році, заявив, що пророблена ним робота має «першочергове значення».

Мюллер написав про це в статті для The Washington Post, опублікованій 11 липня. У ній він, зокрема, наголосив, що з колишнім радником і давнім другом президента Трампа – Роджером Стоуном – повелися належним чином, коли притягли його до відповідальності за федеральні злочини. «Він залишається засудженим злочинцем, і це правильно», – підкреслив Мюллер.

67-річний Стоун, якого засудили на три роки і чотири місяці, повинен був наступного тижня, у вівторок, з’явитися у федеральну в’язницю в штаті Джорджія, щоб почати відбувати покарання. Він був засуджений за неправдиві свідчення Конгресу під присягою в рамках розслідування Мюллера, а також за тиск на свідків. Однак президент Трамп оголосив цього тижня про пом’якшення вироку. У заяві Білого дому мовиться, що «Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний!»

Сам Трамп написав у твітері, що Стоун був мішенню незаконного «полювання на відьом». Так президент не раз називав розслідування Мюллера.

 

Як пояснює агентство Associated Press, рішення про пом’якшення покарання не призведе до зняття судимості з Стоуна, але захистить його від відбування тюремного ув’язнення.

Роберт Мюллер, колишній директор ФБР, підкреслює, що відчув необхідність виступити з коментарем в ЗМІ, щоб підтвердити законність і обґрунтованість виконаної ним і його командою роботи.

У статті спецпрокурор визнав, що факт змови передвиборного штабу Трампа з російською владою не був встановлений. Але розслідування показало, що уряд Росії вважав перемогу Трампа на виборах вигідною для себе і працював, щоб забезпечити цей результат.

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах, зокрема у США, не раз категорично заперечувала.
…

У Польщі у неділю, 12 липня, проходить другий тур президентських виборів.

За посаду змагаються чинний глава держави Анджей Дуда і мер Варшави Рафал Тшасковські.

Виборчі дільниці будуть відчинені з 8-ї до 22-ї години за Києвом.

 

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

За результатами опитування, яке 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych), Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів.
…

Президент США Дональд Трамп вперше за час епідемії коронавірусу з’явився на публіці у захисній масці.

Трамп надів маску під час візиту до Національного військово-медичного центру в передмісті Вашингтону, де він зустрівся з пораненими солдатами і медпрацівниками, які доглядають за хворими на COVID-19. «Я ніколи не був проти масок, я просто вважаю, що для всього є свій час і місце», – сказав президент.

Раніше президент ніколи не з’являвся в масці на пресконференціях, політичних мітингах та інших заходах. Як пише Associated Press, глава Білого дому висловлювався на їх рахунок неоднозначно. Він визнавав, що було б доречним надягати маски в приміщеннях, де люди перебувають близько один до одного. Але також, наприклад, звинувачував журналістів у тому, що вони носять маски лише для того, щоб виглядати політкоректними.

Associated Press також наводить висловлювання людей з близького оточення Трампа, не називаючи їхніх імен. За словами співрозмовників агентства, президент не любить ходити в масці, вважаючи, що вона створює враження слабкості. Крім того, для Трампа важливо акцентувати увагу громадськості на зусиллях з відновлення економіки більше, ніж на запобіжні заходи у зв’язку з епідемією.

За кількістю заражень коронавірусом і смертей від COVID-19 США знаходяться на першому місці в світі. У суботу в країні був зареєстрований новий рекорд кількості хворих за добу – 66 528 осіб. Загальна кількість хворих у США становить понад 3,2 мільйона. Померли більше ніж 134 тисячі людей.
…

Президент Ірану Хасан Роугані закликав тимчасово заборонити проведення масових громадських заходів, зокрема весіль і похоронів, щоб уповільнити зростання кількості випадків зараження коронавірусом. Незабаром після заяви Роугані 11 липня поліція Тегерана оголосила про закриття всіх закладів з проведення весіль та похоронів – до окремого повідомлення.

Роугані назвав причиною збільшення кількості випадків COVID-19 те, що люди активно збираються на масові заходи. Він зазначив, що вступні іспити в університети, можливо, доведеться призупинити. Однак Роугані відкинув ідею про обмеження економічної активності, що і так призвело в країні до значного безробіття і падіння більш ніж удвічі національної валюти.

Іран, одна з найбільш постраждалих від коронавірусу країна. За останню добу в країні виявили майже 2400 нових випадків COVID-19, померло понад 180 людей (загалом – 12635). Загальна кількість інфекцій – понад 255 тисяч.
…

Президент Болгарії Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку на тлі багатотисячних протестів громадян проти корупції серед державної еліти країни.

Із вимогою відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора країни Івана Гашева президент виступив після того, як двома днями раніше генпрокуроратура провела в канцелярії президента обшуки.

Обшук відбувся після того, як Радев заявив, що Національна служба захисту (НСО), яка відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра та інших високопосадовців, повинна припинити захищати Ахмеда Догана, почесного голову «Руху за права та свободи» (ДПС). За його словами, хоча НСО підпорядковується президенту, рішення щодо безпеки Догана ухвалює комісія, підпорядкована виконавчій владі, тобто Бойко Борисову.

Напередодні ввечері у столиці Болгарії пройшли дві акції протесту. Одна відбулася біля адміністрації президента, де прихильники Радева виступили проти дій прокурора та уряду, звинувачуючи їх у свавіллі та корупції. Інша акція проходила біля Ради міністрів – на підтримку правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) прем’єра Бойко Борисова.

Ще один протест розгорнувся біля Чорного моря – на пляжі, де неподалік розташована резиденція лідера «Руху за права і свободи» (ДПС) Ахмета Догана. Людям протистояли службовці Національної служби охорони (НСО).

Кілька тисяч протестувальників пробилися 11 липня на пляж біля резиденції Догана, яка розташована за приблизно 400 кілометрів від столиці Софії. Протестувальники вимагали рівного захисту для всіх і доступу до пляжу.

Доган є одним з найвпливовіших людей в Болгарії, і багато хто вважає, що його ДПС контролює судову систему країни, включаючи прокуратуру.

Перед третьою ніччю мітингів проти корупції та правлячої влади люди скандували у Софії вимоги про відставку перед будівлею уряду, парламентом та Палацом правосуддя.

Протести в Болгарії проходять на тлі зростаючої політичної напруженості між Радевом і правоцентристським урядом прем’єра Борисова напередодні виборів, запланованих на 2021 рік.
…

Президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».

Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.

Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.

«Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний», – повідомив Білий дім.

У заяві Білого дому також наголошується, що Стоун оскаржив своє засудження, домагається нового судового розгляду і очікує повної реабілітації. У канцелярії Трампа переконані, що у в’язниці Стоуна чекав би «серйозний ризик» через через захворювання, які він має.

67-річного Стоуна 14 липня мали помістити у в’язницю в штаті Джорджія. Він був засуджений у лютому за брехню під присягою законодавцям США, погрози свідкам і знищення доказів.

Пом’якшення Трампом вироку Стоуну не скасовує однак обвинувальний вирок, як це передбачає помилування.

Голова Комітету з розвідки Палати представників Конгресу США, демократ Адам Шифф засудив рішення Трампа. За його словами, таким чином президент продемонстрував, що у США «є дві системи правосуддя: одна для його злочинних друзів, інша – для всіх інших».

Роджер Стоун став шостим помічником або радником Трампа, який був засуджений за звинуваченням, висунутим в рамках розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо російського втручання у вибори США.
…

Кількість хворих на COVID-19 в Росії за останню добу зросла на 6611, а загальне число перевищує 720 тисяч осіб, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням хвороби.

Згідно з повідомленням, за останню добу в Росії померли через коронавірус 188 людей, одужали – 8378.

Загалом у Росії вдалося подолати недугу понад 497 тисячам людей, жертвами стали більш ніж 11 тисяч.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 11 липня зафіксовано понад 12,5 мільйонів випадків інфікування коронавірусом, померли понад 560 тисяч людей, одужали майже 7 мільйонів.

 
…

Журі присяжних у Сан-Франциско визнало росіянина Євгена Нікуліна винним у викраденні даних 112 мільйонів користувачів соціальних мереж LinkedIn і Formspring і сервісу Dropbox у 2012 році. 32-річному хакеру загрожують десятки років в’язниці.

Нікулін був затриманий у Празі в жовтні 2016 року на запит Інтерполу. Його видачі пізніше вимагала Росія. Сам він попросив притулку в Чехії. У квітні 2018 року Нікулін був екстрадований до США. Пізніше Конституційний суд Чехії визнав це рішення незаконним.

Нікулін відповідальний за один із найбільших витоків даних в історії США, нагадує агентство Bloomberg. За це йому загрожують десятки років в’язниці.
…

Президент США Дональд Трамп відклав планований раніше мітинг своїх прихильників у штаті Нью-Гемпшир, який мав відбутися 11 липня. Це сталося на тлі зростання числа випадків захворювання на COVID-19 у США

Водночас офіційні представники кампанії заявили, що передвиборний мітинг буде перенесений на тиждень або два не через коронавірус, а через наближення тропічної бурі.

Трамп, який готується до листопадових виборів президента США, три тижні тому провів акцію в місті Талсі, штат Оклахома, і там більшість присутніх знехтувала рекомендаціями носити маски та дотримуватися соціальної дистанції. Через два-три тижні після мітингу в Талсі стався стрибок числа інфікувань, що відповідає часу, необхідному коронавірусу, щоб викликати COVID-19.

Трамп провів 10 липня у Флориді, де зустрівся з військовими чиновниками США та вказав на свої зусилля щодо заборони наркотиків.

 

У США, де COVID-19 поширений найбільше у світі, за минулу добу коронавірус виявили у 68 тисяч 100 чоловік, повідомляє The New York Times. За даними Reuters, за день у США вірус виявили у понад 69 тисяч осіб.

У США рекордний приріст реєструють третій день поспіль. Раніше в США за добу ніколи не виявляли понад 60 тисяч хворих.

 

Наприкінці червня глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусної інфекції не близька до завершення, а прискорюється.
…

Сербія і самопроголошене Косово, яке односторонньо відокремилося від неї, погодилися 10 липня поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин у перебігу відеосаміту, що його влаштували для них президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Але заяви учасників за результатами саміту президента Сербії Александра Вучича і прем’єр-міністра Косова Авдуллаха Хоті дають знати, що розбіжності між сторонами ще дуже великі.

Переговори мають поновитися 12 липня у вигляді відеоконференції, яку теж влаштовує ЄС, повідомив уряд Німеччини. «Президент Макрон і канцлер Меркель закликають президента Вучича і прем’єр-міністра Хоті досягти істотного поступу в переговорах», – мовиться в заяві.

У відеосаміті також узяли участь координатор зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель і спеціальний посланець ЄС у справах діалогу між Белградом і Приштиною Мірослав Лайчак.

Після переговорів Вучич заявив, що вони були «справді важкі» і що він сказав Макронові й Меркель, що якщо вони хочуть говорити про незалежність Косова, то «ці переговори цілком позбавлені сенсу».

«Ми постанемо перед великим, не скажу «тиском», але перед великими очікуваннями з боку наших європейських партнерів. І водночас ми постаємо перед цілком нереалістичним підходом косовських албанців, які хочуть мати все, залишивши Сербію ні з чим», – сказав він.

Речник Європейської комісії Петер Стано заявив, що сторони мають зосередитися на тому, щоб іти вперед, а не застрягати на суперечливих питаннях, які постають у переговорах, і це зараз найважливіше. «Це не одноразовий захід. Діалог – це процес. На цій стадії важливо не зупинятися», – додав він.

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

Болгарія і Хорватія зробили важливий крок до переходу на спільну грошову одиницю Європейського союзу, євро. Обидві країни були прийняті 10 липня до так званого Європейського механізму обмінних курсів, відомого також як ERM-2 чи ERM II. У цьому статусі вони мають пробути принаймні близько двох років і за цей час довести, що можуть перейти на євро, виконавши для цього певні умови.

Як повідомив Європейський центральний банк, який опікується євро, ці дві країни також вступлять до банківського союзу ЄС, і ЄЦБ із 1 жовтня стане безпосередньо наглядати за їхніми найбільшими банками.

Для вступу до зони обігу євро Болгарія і Хорватія мають виконати певні зобов’язання щодо дотримання «правильної економічної політики», спрямованої на економічну і фінансову стабільність.

У рамках вступу двох країн до ERM-2 також встановив базовий обмінний курс до євро болгарського лева – 1,956 і хорватської куни – 7,535. Якщо грошові одиниці втримаються в певних визначених рамках навколо цього курсу, країнам дозволять приєднатися до єврозони. Після такого рішення практичні процедури, необхідні для переходу на євро, зазвичай тривають іще близько року.

Це має бути першим розширенням єврозони від 2015 року, коли до неї вступила Литва.

На цей час євро користуються 19 із 27 членів Європейського союзу; всі інші, крім Данії, яка обумовила для себе виняток, зобов’язані своїми договорами про вступ до ЄС рано чи пізно теж виконати необхідні умови і перейти на євро. Але деякі країни не бажають цього і свідомо зволікають, користуючись тим, що терміни в договорах не обумовлені, а відтак і покарання за зволікання не передбачене.

На цей час у режимі ERM-2 вже перебуває також згадана Данія – яка єдина в ЄС має право не переходити на євро (такий самий виняток свого часу обумовила собі Велика Британія, але вона вже вийшла з ЄС).

Крім того, за офіційними договорами з ЄС євро використовують чотири європейські невеликі держави, що не є членами Євросоюзу: Андорра, Ватикан, Монако й Сан-Марино. Також в односторонньому порядку євро використовують поза межами ЄС Косово й Чорногорія.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, який раніше 10 липня підписав указ про перетворення всесвітньо відомого музею Айя-Софія в Стамбулі, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО, на мечеть, оголосив у зверненні до народу, що перші мусульманські молитви в ній проведуть уже 24 липня – в п’ятницю, головний для мусульман день молитви. Тим часом рішення перетворити музей на мечеть викликає все нові хвилі критики: до релігійних діячів долучилися й держави, а також ЮНЕСКО.

Ердоган при цьому у своєму виступі додав, що немусульман теж будуть впускати до будівлі. «Як і всі наші мечеті, двері Айя-Софії будуть широко відкриті для місцевих і для іноземців, мусульман і немусульман», – запевнив він.

Рішення найвищого адміністративного суду Туреччини, Державної ради, раніше цього ж дня дозволило Ердоганові своїм указом скасувати урядовий декрет 1934 року, яким тодішня мечеть була перетворена на музей. Це був один із кроків світського перетворення Туреччини засновником сучасної турецької держави Мустафою Кемалем Ататюрком. Але в сучасній Туреччині, де при владі дедалі менш помірковані ісламісти на чолі з Ердоганом, уже давно домагалися знову перетворити музей на мечеть, що, на їхню думку, має краще відобразити статус країни як переважно мусульманської.

Храм Айя-Софія (грецькою «свята мудрість», храм Святої Премудрості Господньої) був збудований у 6-му столітті як християнський і після великого церковного розколу став православним, якийсь час побув і римокатолицьким, знову повернувся до православних, і лише після захоплення тодішнього Константинополя турками-османами був врешті перетворений на мечеть у 15-му столітті.

Тим часом до критики рішення Туреччини, яку раніше висловили православні церкви, приєдналися й деякі держави, такі, як США чи православна Греція, – а також Освітня, культурна й наукова організація ООН (ЮНЕСКО).

Зокрема, як мовиться в заяві ЮНЕСКО після рішення Анкари перетворити музей на мечеть, там глибоко шкодують через такий крок турецької влади, здійснений без попереднього обговорення. Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле висловила серйозне занепокоєння з приводу рішення змінити статус Айя-Софії послові Туреччини до організації, мовиться в повідомленні.

В організації нагадали, що Айя-Софія є частиною «Історичної території Стамбулу», об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО, і його статус як музею відображає всесвітню природу його спадщини. Ухвалене ж нині рішення порушує питання про вплив цієї зміни статусу на всесвітню цінність об’єкта. Також у ЮНЕСКО нагадали, що країни-члени зобов’язані гарантувати, що такі зміни не вплинуть на значну всесвітню цінність зареєстрованих об’єктів на своїх територіях, і мають подавати ЮНЕСКО попередню інформацію про такі плановані зміни, які в разі потреби має розглянути Комітет у справах всесвітньої спадщини організації.

У ЮНЕСКО додали, що вже повідомляли Туреччині про такі занепокоєння кількома листами, а востаннє ввечері 9 липня висловили їх представникові делегації Туреччини в організації. «Шкода, що рішення Туреччини було ухвалене без ніякої форми діалогу чи попередження», – мовиться в заяві.

ЮНЕСКО закликає Туреччину почати такий діалог без зволікань, щоб відвернути будь-який негативний вплив на всесвітню цінність цієї надзвичайної спадщини, стан збереження якої розгляне Комітет у справах світової спадщини на наступній сесії. Дії Туреччини можуть становити порушення правил, встановлених Конвенцією про всесвітню спадщину 1972 року, застерегли в організації.

У США Державний департамент висловив розчарування рішенням Туреччини, додавши, що чекає від Анкари пояснення її планів, щоб упевнитися, що Айя-Софія залишиться доступною для всіх.

А уряд Греції «щонайрішучіше» засудив крок Туреччини, заявивши, що він «вплине на відносити Туреччини з Грецією і з усім Європейським союзом». Міністерство культури Греції окремо назвало рішення Анкари «відвертою провокацією» для всього цивілізованого світу.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав указ, який перетворює собор Святої Софії у Стамбулі у мечеть. Це сталося незабаром після того, як Вищий адміністративний суд Туреччини 10 липня ухвалив рішення, що дозволяє це зробити.

 

Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи».

Предстоятель Православної церкви України Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха у питанні собору Святої Софії у Стамбулі.

«Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній.

Російська православна церква заявила, що сьогоднішнє рішення суду може призвести до ще більших розбіжностей. США та Греція закликали Туреччину зберегти Святу Софію як музей. Міністерство культури Греції заявило 10 липня, що рішення суду є «відкритою провокацією» для цивілізованого світу.

Із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Знову змінити статус будівлі та зробити її мечеттю закликав і турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган. Опозиційні партії заявили, що таким чином турецький президент захотів відволікти громадян від економічної кризи та пандемії коронавірусу.

Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття.

У 1204-1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії.

У 1453 році, після захоплення Константинополя Османською імперією, собор перетворили на мечеть. До будівлі додали чотири мінарети.

У 1934 році Айя-Софія стала музеєм. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор Святої Софії щороку відвідує мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році пам’ятку відвідали 3,7 мільйона туристів.

 
…

У рішенні суду йдеться, що указ від 1934 року Мустафи Кемаля Ататюрка, засновника сучасної Турецької Республіки, щодо перетворення колишньої мечеті на музей є незаконним
…

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала Росію зняти звинувачення з десятків російських журналістів, яким загрожує штраф або затримання за мирний протест в знак солідарності з колегами, які піддаються кримінальному переслідуванню за свою журналістську діяльність.

«Незалежні журналісти в Росії піддавалися нападам упродовж багатьох років, а недавні кримінальні переслідування піднімають репресії на новий рівень», – йдеться у заяві HRW 10 липня.

За даними правозахисників, в більшості випадків поліція заявляла про порушення правил проведення публічних зібрань в якості підстави для арешту. У кількох випадках вони також вказували, що діють з метою гарантування заходів проти коронавірусу.

«Поліція помилково стверджувала, що деякі з учасників протесту порушували ці правила, але при цьому розміщувала більшість затриманих протестувальників у переповнених, погано вентильованих поліцейських машинах, де вони не могли дотримуватись соціальної дистанції», – повідомляє HRW.

3 липня 17 осіб були затримані біля штаб-квартири Федеральної служби безпеки (ФСБ) в Москві, коли протестували проти переслідування журналістки Світлани Прокоп’євої. Більшість затриманих були журналістами. Наступного дня два журналісти були затримані в Пскові, де проходив процес над Прокоп’євою. 28 журналістів і активістів також були затримані біля будівлі ФСБ в Москві 7 липня, протестуючи проти звинувачень у державній зраді проти Івана Сафронова, колишнього журналіста-розслідувача. Всі три протести були абсолютно мирними, і демонстранти, як вказують правозахисники, проводили пікети одиночні і з дотриманням соціальної дистанції.

За російським законодавством, протестувальникові дозволяється проводити одиночний пікет без попереднього повідомлення про це органи влади.

 
…

Верховний суд США 9 липня визнав східну частину штату Оклахома резервацією корінного населення. За ухвалення рішення виступили п’ятеро з дев’яти суддів.

Згідно з постановою, плем’я може жити за своїми законами. На території резервації діятиме своя судова система. Суд не зможе виносити вироки у справах корінних жителів, якщо злочин стався на їхніх землях. Покарання за незначні правопорушення будуть виносити племінні суди. Серйозні злочини як і раніше будуть розглядати федеральні суди. Деякі засуджені за федеральним законодавством тепер можуть оскаржити вироки.

Представники племен стверджують, що співпрацюватимуть з правоохоронними органами США.

Постанова суду винесена в рамках справи Джімсі Макгірта. Йому 71 рік. У 1997 році його засудили за зґвалтування чотирирічної дівчинки. Він не заперечував провину у Верховному суді. Однак, на думку Макгірта, його могла судити тільки федеральна влада, оскільки він належить до племені семінолів і злочин скоєно на індіанської території. Верховний суд скасував тюремний термін Макгірта. Це рішення можна оскаржити у федеральному суді.

Головний суддя Джон Робертс окремо зазначив, що рішення призведе до дестабілізації судів штату.

У 1830-х році кілька племен корінних американців зі східних штатів переселили на території, які пізніше стали штатом Оклахома. У середині 1850-х років індіанці Оклахоми підписали договір з федеральним урядом США. Воно гарантувало племені повний суверенітет. Таким чином, за словами судді Ніла Горсуча, Верховний суд виконав дану урядом обіцянку.

Видання The Atlantic з посиланням на статистику Управління виправних установ США повідомляє, що станом на кінець минулого року близько двох тисяч корінних американців перебували у в’язниці за злочини, скоєні на території племені.
…

Вищий адміністративний суд Туреччини 10 липня оголосить вердикт у справі про можливу зміну статусу собору Святої Софії в Стамбулі. Суд має вирішити, чи буде Айя-Софія і далі музеєм, чи стане мечеттю.

2 липня суд завершив слухання у цій справі.

Як пише агентство Reuters із посиланням на двох неназваних турецьких чиновників, суд, ймовірно, оголосить зміну статусу музею незаконною.

Протягом довгого часу за повернення собору статусу мечеті виступає турецький лідер Реджеп Ердоган, який обіймає нині посаду президента країни. Але офіційно із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Вона домагається скасування декрету засновника сучасної турецької держави Кемаля Ататюрка, який і зробив Айю-Софію музеєм.

 

Спочатку собор, зведений у 30-х роках шостого століття нашої ери при візантійському імператорі Юстиніані I, вважався протягом майже тисячоліття найбільшим у світі християнським храмом. Після захоплення Константинополя османами в 1453 році собор переробили на мечеть, добудувавши навколо нього чотири мінарети. Музеєм Айя-Софія стала в 1934 році. З 1985 року собор включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Багато хто в самій Туреччині називає нинішній музейний статус Айі-Софії символом світського характеру держави. Опозиційні партії заявляють, що Ердоган, повертаючись до дискусії навколо собору, намагається відвернути увагу людей від кризи в економіці і проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу. Одночасно він сподівається на підтримку консервативної ісламської частини суспільства, яку сам представляє.

Щороку собор Святої Софії відвідують мільйони туристів. Тільки в минулому році їх було близько трьох мільйонів 700 тисяч.
…

США запровадили санкції проти чотирьох колишніх і нинішніх посадових осіб Китаю, причетних, на думку Вашингтону, до порушень прав уйгурів. Обмеження введені в рамках акту Магнітського. Про це повідомляє американський Мінфін.

Санкції передбачають, зокрема, заморожування активів цих людей на території Сполучених Штатів, заборона на ділові контакти і візові обмеження.

Закон про санкції за утиски уйгурів та інших мусульман в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР президент США Дональд Трамп підписав у червні цього року.

Серед порушень прав людини Вашингтон зазначає переміщення уйгурів у спеціальні табори, де їх піддають ідеологічній обробці і примушують до важкої праці з кінцевою метою викорінити національну ідентичність.

Влада КНР обґрунтовує необхідність створення так званих центрів профпідготовки боротьбою з тероризмом.

Люди, які були переміщені в такі центри, розповідають, що їм заборонено залишати територію, а зв’язок із зовнішнім світом обмежений. Ті, хто перебувають у центрі, не мають права на здійснення релігійних обрядів, і вони повинні вивчати китайську мову.

За оцінками правозахисників, за останні роки понад мільйон китайських мусульман пройшли через подібні табори.
…

Колишній особистий адвокат президента США Дональда Трампа Майкл Коен був повернутий під варту 9 липня за порушення умов звільнення з в’язниці.

У грудні 2018 року Коен був засуджений до трьох років за ґратами після того, як визнав, що заплатив гроші двом жінкам, які твердять, що спали з Трампом. Також Коена засудили за податкові шахрайства та за неправдиві свідчення в Конгресі.

53-річного адвоката 21 травня відпустили з в’язниці до домашнього ув’язнення в межах заходів зі стримування поширення COVID-19 у місцях несвободи.

Минулого тижня таблоїд New York Post сфотографував, як Коен їсть на літньому майданчику в ресторані на Мангеттені.
…

Інформація, нібито Росія платила талібам за вбивство американців в Афганістані, не підтверджується, і немає жодних доказів того, що такі виплати спричинили загибель військових. Про це на слуханнях у комітеті з питань збройних сил Палати представників 9 липня заявив голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі, повідомляє Reuters.

Президент Дональд Трамп раніше заперечував значення цих даних та заявляв, що не отримував інформації з цього приводу від американської розвідки.

 

Раніше цього тижня глава Центрального командування ЗС США, генерал Френк Маккензі підтвердив: американська розвідка дійшла висновку, що Росія запропонувала талібам винагороди за вбивство військових із міжнародного контингенту в Афганістані. Проте, заявив Маккензі, немає доказів того, що в результаті таких атак було вбито американських військових.

Маккензі наголосив, що добре знайомий з розвідданними. Він вважає їх «тривожними», але не виявив «причинно-наслідкового зв’язку».

 

В останні тижні американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.
…

Мер столиці Південної Кореї Сеула Пак Он Сун, про зникнення якого зранку 9 липня заявила його родина, знайдений мертвим у північній частині міста. Про це повідомляє агенція Yonhap із посиланням на поліцію.

Причини смерті Пак Он Суна не вказуються.

Про зникнення мера заявила його дочка. Вона повідомила поліції, що Пак Он Сун вимкнув телефон після виходу з будинку і залишив повідомлення, з якого можна було дійти висновку, що він робить це з власної волі.

 

Пак Он Сун керував Сеулом із 2011 року, він був одним із найвпливовіших політиків Південної Кореї. Аналітики припускали, що він може стати кандидатом у президенти країни від лібералів на виборах 2022 року.
…

У Білорусі у справі «Білгазпромбанку» затримали Анатолія Громовича, колишнього директора Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю країни. Фігурантом цієї справи є колишній керівник банку Віктор Бабарико, опонент президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах президента.

Громович очолював департамент із січня 2002 року до листопада 2006 року. У 2012 році Громович став членом ради директорів російського «СтарБанку», якому в Білорусі належав «ІнтерПейБанк». Але в 2015 році акціонери вирішили ліквідувати цю фінансову установу після того, як Нацбанк відкликав у «ІнтерПейБанку» всі ліцензії.

У справі «Білгазпромбанку» з початку червня затримали понад 20 людей. Головний фігурант цієї справи – Віктор Бабарико: його звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків і в хабарництві. Бабарико звинувачення не визнає і вважає справу політичною. Сина Бабарика Едуарда, начальника його виборчого штабу, звинувачують в ухиленні від сплати податків.

 

Бабарика разом із сином затримали 18 червня. Того ж дня на нерухоме майно банкіра (два будинки і квартира) було накладено арешт, були заблоковані рахунки виборчого штабу політика. Також були заарештовані кілька членів ініціативної групи Бабарика.

Комітет держконтролю Білорусі стверджує, що на базі «Білгазпромбанку» нібито діяла організована злочинна група, що виводила гроші за кордон. Національний банк Білорусі 12 червня ввів свою адміністрацію в «Білгазпромбанку».
…