У Росії поліція проводить обшуки в координаторів опозиційних груп і незалежних депутатів

У столиці Росії Москві 9 липня поліція прийшла з обшуками до муніципальної депутатки Юлії Галяміної, шеф-редактора «МБХ медіа» Сергія Простакова і координаторок «Відкритої Росії» Тетяни Усманової й Ольги Горелик. 

Галяміна й Усманова є учасницями кампанії «Нет!», яка виступає проти поправок до конституції Росії, що розширюють владу президента.

Як повідомила Галяміна у твітері, в її квартирі, де проводиться обшук, перебуває лише її син. Він не хотів відчиняти двері поліцейським, але вони пригрозили зламати двері. Адвоката Михайла Бірюкова поліція в квартиру не пускає, каже Галяміна.

 

Російські силовики офіційно не називають причин обшуків.

За словами прессекретаря «Відкритої Росії» Костянтина Фоміна, формальним приводом обшуків в Усманова, Горелик і Простакова є справа ЮКОСу 2003 року. Проте в самій організації їх пов’язують із запланованим на 15 липня мітингом на Пушкінської площі Москви проти поправок до конституції Росії, пише «Медіазона».

 

У Південній Кореї зник мер столиці, ведуться пошуки

Мер столиці Південної Кореї Сеула Пак Вон Сун зник без вісти, його шукають. Про це повідомляє агентство Associated Press з посиланням на місцеву поліцію.

Пошуки йдуть у Сеулі, де востаннє зафіксували сигнал мобільного телефону мера.

Про його зникнення сьогодні повідомила поліцію дочка.

В офісі Пака кажуть, що його не було сьогодні на роботі з невідомих причин. До того ж він скасував усі свої зустрічі, зокрема й з представниками президента країни.

Джонсон: Лондон готовий обійтися без торгової угоди з Євросоюзом

Велика Британія готова обійтися без торгової угоди, якщо Євросоюз не буде готовий до компромісу. Про це заявив прем’єр-міністр Борис Джонсон під час розмови про Brexit з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Британія вийшла з ЄС 31 січня. До 31 грудня діє перехідний період, під час якого відносини між Лондоном і Брюсселем регулюються колишніми правилами. До кінця року сторони повинні домовитися про нову торговельну угоду та щодо інших питань – інакше відбудеться «жорсткий Brexit», і безліч зв’язків між Сполученим королівством і ЄС виявляться розірваними.

 

7 липня у Лондоні почалися неформальні переговори представників Британії та Євросоюзу. Поки що сторонам не вдається домовитися з питань рибного лову, взаємодії судових систем і доступу Лондону до єдиного європейського ринку.

За словами Джонсона, Сполучене Королівство прагне досягти угоди з ЄС. Якщо цього не відбудеться після завершення перехідного періоду, то Лондон готовий перейти до відносин з Брюсселем за правилами Світової організації торгівлі (СОТ), які діють для Австралії. Вона взаємодіє з Євросоюзом за правилами СОТ, маючи кілька угод з торгівлі певними товарами.

У Сербії другий день поспіль заворушення через поновлення карантину

У столиці Сербії другу ніч поспіль відбуваються заворушення під час масових акцій проти повторного введення владою карантинних заходів, зокрема комендантської години у Белграді.

Увечері 8 липня поліція знову використовувала проти присутніх у будівлі парламенту сльозогінний газ.

Протести спалахнули і у другому за величиною місті Сербії – Нові-Сад. Там демонстранти спробували взяти штурмом офіс одного з регіональних мовників. Поліція цьому перешкодила, після чого протестуючі рушили маршем в бік мерії. Деякі кидали у будівлю каміння та інші предмети. Даних про постраждалих поки немає.

Глава сербської поліції Володимир Ребич повідомив, що за першу ніч заворушень в Белграді постраждали близько 20 демонстрантів і більше 40 співробітників силових структур. Було підпалено п’ять поліцейських машин.

Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович висловила стурбованість тим, як співробітники поліції діяли проти протестуючих. На кадрах з місця подій видно, що людей б’ють кийками. «Силовий розгін демонстрантів сербськими поліцейськими в Белграді викликає серйозні побоювання щодо дотримання прав людини», – сказала Міятович, додавши, що влада повинна ретельно розслідувати подію і покарати тих співробітників поліції, які допустили насильство.

 

Президент Сербії Олександр Вучич пообіцяв, що, якщо розслідування підтвердить неправомірні дії з боку поліції, то влада ухвалить відповідні заходи. Одночасно Вучич закликав співгромадян утриматися зараз від протестів, оскільки вони, за його словами, можуть лише погіршити ситуацію з коронавірусом. Всього за час епідемії в Сербії заразилися понад 17 тисяч осіб, померли більше 340 пацієнтів.

Незабаром після парламентських виборів 21 червня, що завершилися перемогою партії Вучича, влада на тлі погіршення епідеміологічної ситуації почала знову запроваджувати карантинні заходи, скасовані у травні. Протестуючі на чолі з опозицією зараз вимагають змінити команду, яка відповідає за заходи проти COVID-19, стверджуючи, що її нинішній склад «політизований».

Чеські спецслужби та військові відкидають співпрацю з затриманим у Росії журналістом

Представники кількох спецслужб Чехії в розмові з телеканалом «Настоящее время» відкинули співпрацю з заарештованим російським журналістом і радником голови «Роскосмосу» Іваном Сафроновим.

Інформоване джерело в Міністерстві оборони Чехії повідомило, що вони не мають у своєму розпорядженні будь-якої інформації про можливу співпрацю Сафронова з відомством. Офіційно в Міноборони відмовилися коментувати заяву російських відомств.

Співробітник Служби безпеки та інформації на умовах анонімності сказав, що Сафронов непричетний до роботи цього відомства.

Також телеканал надіслав запит до служби зовнішньої розвідки Чехії, Управління зовнішніх зв’язків та інформації, яке згадується в справі Сафронова. Представник відомства Ярослав Хрбек повідомив, що офіційно відомство відмовляється будь-яким чином коментувати справу журналіста.

Раніше офіційний представник МЗС Чехії Зузана Штіхова заявила, що відомство також не може коментувати заяви російських прокуратури і ФСБ про те, що Сафронов міг співпрацювати з Чехією.

 

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.

Свідок у справі про імпічмент Трампа Віндман подав у відставку зі Збройних сил США

Колишній співробітник Ради національної безпеки США Александр Віндман вирішив піти у відставку зі Збройних сил. За його словами, він відчув «кампанію цькування, залякування і помсти» з боку американського президента. Про це повідомили CNN та інші американські ЗМІ з посиланням на адвоката Віндмана Дейвіда Пресмана.

«Президент США намагався змусити Віндмана обрати між дотриманням закону і потуранням президенту, між дотриманням своєї клятви і захистом власної кар’єри, між забезпеченням свого підвищення і підвищенням його колег», – ідеться в заяві Пресмана.

Як повідомило CNN обізнане джерело, після звільнення з Ради національної безпеки Віндману неодноразово говорили, що він більше не зможе займатися питаннями, в яких спеціалізується, перш за все – відносинами з Україною.

У Пентагоні заперечували наявність розслідування проти колишнього експерта Білого дому Віндмана.

Віндман був звільнений після завершення процесу імпічменту. За словами адвоката Віндмана, його попросили залишити посаду через те, що «він сказав правду». Також був звільнений його брат-близнюк, який працював юристом у Білому домі.

Президент США Дональд Трамп рекомендував Пентагону притягти Віндмана до дисциплінарної відповідальності.

Литва призупиняє трансляцію російських телеканалів RT через Дмитра Кисельова

Литва призупиняє з 9 липня трансляцію телеканалів RT на своїй території через зв’язки цієї російської мережі з медіачиновником Дмитром Кисельовим, який перебуває під міжнародними санкціями.

Голова комісії з питань радіо та телебачення Литви Мантас Мартішюс 8 липня заявив, що з 9 липня, після оприлюднення рішення, буде призупинене мовлення п’яти каналів мережі RТ.

«Ці канали призупиняються не через будь-які порушення, а через те, що особа, пов’язана з цими каналами, була включена до списку осіб, які перебувають під санкціями. Це пан Кіисельов, який не має становити винятку», – сказав Мартішюс.

Раніше до аналогічного кроку вдалася Латвія, яка 30 червня припинила поширення семи каналів RT, посилаючись на ту ж причину.

Кисельов, телевізійний коментатор, відомий своєю антизахідною риторикою, перебуває у списку санкцій Європейського союзу через його імовірну роль у просуванні кремлівської пропаганди на підтримку анексії українського Криму Росією в 2014 році.

Кисельов очолює державну медіагрупу «Россия сегодня», яка зосереджується переважно на російських новинах та офіційній пропаганді за кордоном. Група включає мережу телеканалів RT, раніше відому як Russia Today, а також інші канали, радіостанції та сайти, сервіс новин Sputnik, інформаційне агентство Prime та медіапроєкт Inosmi.ru.

Медіагрупа Кисельова входить до числа провідних отримувачів державної підтримки в Росії. Від 2018 до 2020 року «Россия сегодня» отримала від російської влади понад 20 мільярдів рублів (це майже 300 мільйонів доларів).

Уряд Таїланду дозволив реєструвати одностатеві шлюби

Уряд Таїланду схвалив законопроєкт, що дозволяє реєструвати одностатеві шлюби. У меншин будуть майже ті ж права, що і в гетеросексуальних пар.

Тепер документ має схвалити парламент. Якщо це станеться, Таїланд стане другою територією в Азії, яка легалізувала союзи між людьми однієї статі. Згідно з проєктом, вони зможуть усиновлювати дітей, спільно володіти і успадковувати майно партнера. При цьому один із партнерів має бути підданим Таїланду.

Переважно консервативне тайське суспільство, в якому багато буддистів, відоме своєю відкритістю і толерантністю, відзначає Reuters. «Законопроєкт про громадянське партнерство – важлива віха для тайського суспільства в просуванні рівності між людьми всіх статей», – написала у фейсбуці співробітниця пресслужби уряду Ратчада Танадірек.

Законопроєкт про одностатеві шлюби вже отримував схвалення тайського уряду попереднього складу, це сталося в 2018 році. Але його подальший розгляд не відбувся через парламентські вибори в березні 2019 року.

Першим в Азії одностатеві союзи узаконив Тайвань у 2019 році. У В’єтнамі одностатеві шлюби декриміналізовані, але не визнаються.

В Узбекистані з 10 липня посилюють карантин: заборонять весілля й обмежать пересування

В Узбекистані республіканська комісія посилила карантин на період із 10 липня по 1 серпня через пандемію коронавірусу.

Нові правила передбачають:

обмеження на рух транспорту;
заборону на проведення зустрічей у державних органах: при необхідності радять використовувати відео-конференц-зв’язок;
заборону на пересування між регіонами;
заборону на виступи, культурні й інші заходи;
заборону на проведення весіль й інших сімейних урочистостей;
призупинення роботи парків, атракціонів, ринків, великих магазинів, тренажерних залів, фітнес-клубів, спортзалів і басейнів;
заборону на роботу дитячих садків, кафе, ресторанів та їдалень, а також пансіонатів, дитячих таборів і санаторіїв.

 

Частину держслужбовців запропонували відправити у відпустку, інші будуть працювати віддалено. Людям віком від 65 років заборонено пересуватися в громадських місцях і групами у більше ніж три людини.

Також влада вдвічі скоротить міжнародні рейси, далекобійників перевірятимуть на коронавірус.

Карантинні обмеження влада Узбекистану почала запроваджувати з 15 березня: призупинили транспортне сполучення з іншими країнами і всередині країни, запровадили заборону на використання особистих авто.

1 квітня ввели режим самоізоляції, а громадянам віком від 65 років заборонили залишати домівки. 8 травня всі регіони Узбекистану розділили – на «червону» (найнебезпечнішу), «жовту» і «зелену» (вільну від вірусу) зони. 

 

У кінці травня в країні почали послаблювати карантин і скасовувати обмеження, але в результаті число хворих в червні знову почало зростати.

За офіційними даними, в Узбекистані з початку пандемії коронавірусу захворіли понад 10 тисяч людей, померли 40 людей. За останню добу в країні виявили 308 хворих, напередодні в країні був оновлений денний рекорд виявлених випадків – за добу захворіли 342 людини.

 

Пекін відкрив новий офіс розвідслужби у Гонконзі

Китай відкрив у Гонконзі новий офіс для своїх агентів-розвідників, які вперше будуть відкрито працювати у цьому фінансовому центрі, відповідно до нового закону про національну безпеку.

Церемонія відкриття нового пекінського Управління охорони національної безпеки відбулася за посилених заходів безпеки. Тимчасова база нового офісу розташована в комерційному районі поруч з парком Вікторія, який тривалий час був центром протестів в Гонконзі.

Суперечливий закон про національну безпеку вступив в силу минулого тижня. Він сколихнув міжнародну спільноту через перестороги про загрозу правам і свободам у Гонконзі.

Китайські чиновники кажуть, що законодавство, згідно з яким підривна діяльність, тероризм і змова з іноземними силами будуть каратися аж до тюремного ув’язнення, відновить стабільність після часто насильницьких протестів, що почалися минулого року.

Влада Китаю повідомила, що співробітники служби безпеки у новому офісі матимуть право розслідувати злочини, що підпадають під дію нового закону.

 

Трамп закликає відкрити школи в країні восени

Президент США Дональд Трамп закликає відновити роботу шкіл восени. Відповідний допис він розмістив у твітері.

Тим часом влада багатьох регіонів на тлі нового сплеску заражень згортає анонсовані плани повернення до нормального життя, пише «Голос Америки».

У вівторок Трамп провів у Білому домі дискусію на тему відкриття шкіл.

«Ми хочемо відкрити наші школи. Ми хочемо їх відкрити швидко, чудово, восени. Ви знаєте, що це страшна хвороба, але молодь дуже добре її переносить», – наводить слова Трампа журналіст CNN Даніель Дейл.

Президент США заявив: «Люди не говорять про те, що рівень смертності зараз знаходиться на рівні, який зменшився у 10 раз. Смертність від цього жахливого китайського вірусу значно скоротилась». Трамп також заявив про відновлення економіки та створення мільйонів нових робочих місць у США.

Раніше ЗМІ назвали бездоказовими заяви Трампа про скорочення смертності від коронавірусу на тлі зростання кількості захворювань.

Президент США, як повідомляють репортери, також відзначив, що федеральний уряд буде здійснювати тиск на місцеву владу з метою добитись відкриття шкіл, і не хоче, щоб школи лишались закритими через політичні міркування влади штатів, де губернатори, як сказав Трамп, вважають, «що з політичної точки зору для них буде благом лишити школи закритими».

Міністерка освіти США Ненсі Девос заявила, що питання полягає не у тому, чи відновлювати роботу шкіл, а лише у тому «як саме» це робити.

 

Влада штатів і муніципалітетів напередодні нового навчального року намагається відшукати баланс між потребою в освіті і ризиком поширення захворювання. Зростання числа випадків зараження, особливо серед молоді, викликає побоювання з приводу того, що діти будуть поширювати хворобу серед дорослих вдома і у школі, а люди старшого віку вважаються більш вразливою категорією.

Під питанням і питання організації осіннього семестру у коледжах та університетах. Деякі з них планують зміни у розкладі або перехід на онлайн-навчання.

6 липня адміністрація Трампа заявила, що іноземні студенти повинні залишити країну, якщо їхні вузи повністю перейдуть на онлайн-заняття. Це може призвести до скорочення доходів навчальних закладів.

Станом на 8 липня у США підтверджено майже 3 мільйони випадків інфікування коронавірусом. Померли 131 457 людей, одужали – 936 тисяч.

У Сербії протестують проти повернення карантинних обмежень: 20 людей травмовані у сутичках

У центрі столиці Сербії Белграда майже до ранку 8 липня тривали сутички протестувальників із поліцейськими, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. За попередніми даними, травм зазнали 13 поліцейських і щонайменше сім протестувальників.

Кілька тисяч людей зібралися біля будинку парламенту ввечері 7 липня, після телевізійного звернення до громадян президента Александра Вучича, який заявив, що від 10 до 13 липня буде запроваджена комендантська година через новий спалах COVID-19.

Пікетувальники вигукували гасла проти голови держави і влади. Поліція застосувала сльозогінний газ проти групи людей, що увірвалася в будинок парламенту. Це викликало додаткове обурення зібраних. Вони підпалили три поліцейські машини й закидали поліцію камінням і пляшками. 

 

У сутичках взяла участь й поліцейська кіннота. Представник поліції заявив, що затримана «певна кількість» пікетувальників.

Прем’єр-міністр Ана Брнабич вранці 8 липня засудила протести і заявила, що їх організували ті, хто зазнав поразки на парламентських виборах 21 червня.

Біля будинку парламенту, резиденції голови держави, державного телебачення й на центральних вулицях столиці розташовані численні поліцейські підрозділи.

 

Президент Сербії Александар Вучич напередодні у надзвичайному зверненні до громадян заявив, від 10 липня в країні запровадять комендантську годину до 13 липня. Він виступив із таким зверненням після того, як упродовж минулої доби на COVID-19 у Сербії захворіли 300 людей, померли 13.

Від 7 липня в громадських місцях у Сербії заборонені зустрічі більш як 5 осіб.

Президент Вучич заявив, що наразі госпіталізовані 4 тисячі хворих, із яких 120 перебувають у дуже тяжкому стані.

Епідеміологи стверджують, що до нового спалаху коронавірусної інфекції призвело послаблення карантинних заходів, зокрема, масові весілля, святкування в нічних клубах, проведення парламентських виборів 21 червня без відповідного захисту громадян.

Внаслідок нового спалаху коронавірусної інфпекції Греція закрила кордон для громадян Сербії. Виявилося, що 7 липня половину заражених у країні становили сербські туристи.

 

США офіційно повідомили ООН про намір вийти із ВООЗ

Сполучені Штати офіційно повідомили Організації Об’єднаних Націй, що ця країна вийде зі складу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). 6 липня Вашингтон повідомив генеральному секретареві ООН Антоніо Гутеррішу, що залишить ВООЗ рівно через рік. 

Президент США Дональд Трамп звинуватив ВООЗ в ігноруванні «достовірних повідомлень» про поширення нової коронавірусної інфекції в Китаї і звинуватив медичну організацію зі структури ООН у тому, що вона діяла занадто повільно і піддавалася на тиск із боку Пекіна.

Пандемія спричинила різке уповільнення темпів світової економіки та сплеск безробіття, загрожуючи політичному майбутньому Трампа, який прагне переобрання на другий термін на посаду в листопаді. Безробіття в США зросло з піврічного мінімуму на рівні близько 3,5 відсотка на початку року до майже 15 відсотків у квітні.

Трамп став об’єктом критики політичних опонентів через свої дії з приборкання епідемії. США є світовим лідером за числом інфікованих коронавірусом і померлих від COVID-19. Число зафіксованих випадків хвороби вже 8 липня може перевищити три мільйони, померла від коронавірусної інфекції майже 131 тисяча американців.

США є найбільшим донором ВООЗ, забезпечуючи близько 15 відсотків бюджету цієї організації.

Суд у Москві заарештував журналіста Сафронова у справі про державну зраду

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

 

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.

У президента Бразилії, «ковід-дисидента» Жаїра Болсонару діагностували коронавірусну інфекцію

У президента Бразилії Жаїра Болсонару, який неодноразово заперечував небезпеку COVID-19, виявили інфікування коронавірусом. Раніше він мав негативні результати трьох тестів, але четвертий, узятий у понеділок, 6 липня, виявився позитивним. У Болсонару є також інші симптоми захворювання, включно з високою температурою.

Болсонару неодноразово заперечував ризики хвороби, називаючи її «маленьким грипом» і заявляв, що COVID-19 на нього серйозно не впливатиме.

Президент Бразилії також закликав губернаторів окремих штатів скоротити обмеження, які, на його думку, шкодять економіці. Ще в квітні Болсонару казав, що навіть якщо він буде заражений вірусом, йому «не доведеться турбуватися, оскільки я нічого не відчуваю, максимум це буде як невелика застуда».

Коли він робив ці зауваження, в Бразилії число смертей, пов’язаних із COVID-19, становило менш як три тисячі, а кількість інфікованих – близько 40 тисяч.

Але відтоді цифри значно зросли, Бразилія вийшла на друге місце у світі за захворюваністю та смертністю, поступаючись лише США. Станом на 6 липня в південноамериканській країні було понад 65 тисяч померлих і понад 1,6 мільйона заражених.

У Росії прокуратура просить 15 років колонії для історика Юрія Дмитрієва

У Росії прокуратура просить суд призначити покарання у вигляді 15 років колонії для голови карельського відділення товариства «Меморіал», історика Юрія Дмитрієва, повідомляє видання «Медиазона».

Дмитрієва судять за звинуваченням у насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки. Історик провину не визнає.

Кримінальна справа Юрія Дмитрієва тягнеться з 2016 року. Тоді його звинуватили у виготовленні порнографії за участю прийомної дочки. Пізніше суд повністю виправдав Дмитрієва, але Верховний суд Карелії скасував рішення.

У 2018 році до суду надійшла друга справа проти Дмитрієва за більш тяжкою статтею, історика заарештували. Як зазначає правозахисний центр «Меморіал», «медичне обстеження і психолого-психіатрична експертиза дівчинки не виявили ніяких ознак насильства щодо неї або психологічної травми».

Юрій Дмитрієв близько 30 років розслідує факти масових репресій у Карелії в роки радянської влади, зокрема в урочищі Сандармох, де загинули численні представники української інтелектуальної еліти, «розстріляного відродження»

Про невинуватість і можливий політичний характер переслідування кажуть колеги історика з «Меморіалу». На захист Дмитрієва виступають сотні вчених і діячів мистецтва в Росії та за її межами. Усі вони вимагають звільнити Дмитрієва, а справу проти нього вважають сфабрикованою.

У Казахстані кількість хворих COVID-19 перевищила тисячу за добу, більшість – безсимптомні носії

У Казахстані за останню добу виявили 1109 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Як повідомляє влада країни, з них 460 пацієнтів мали симптоми COVID-19, а решта 649 були безсимптомними носіями. 

Всього від початку пандемії в країні захворіли майже 50 тисяч людей, померли – 264.

Міністр охорони здоров’я Казахстану Олексій Цой 7 липня визнав, що реальне число хворих на COVID-19 може перевищувати дані офіційної статистики.

 

«Наша статистика заснована на кількості офіційно підтверджених тестами ПЛР випадків коронавірусної інфекції. Це дуже важливо розуміти. Звичайно, можливо, цих випадків більше», – цитує міністра інформаційне агентство Tengrinews.

Олексій Цой зазначив, що на дані ПЛР-аналізів робиться великий акцент, тому важливо протестувати цільові групи: тих, хто був у контакті, і тих, хто вимагає позачергового лікування. При цьому, за його словами, влада не планує тестувати все населення, так як безсимптомні пацієнти можуть 14 днів «спокійно перебувати вдома», «спостерігатися» і «надалі одужати».

За офіційними даними, в Казахстані за перші шість місяців 2020 року зареєстровано понад 98 тисяч випадків пневмонії (при числі хворих на COVID-19 у майже 50 тисяч), близько 32 тисяч – тільки в червні.

 

Нещодавно влада внесла в клінічний протокол поняття «ймовірний випадок коронавірусної інфекції»: це сталося на тлі зростання госпіталізацій з пневмонією і летальних випадків у регіонах.

У сусідньому з Казахстаном Узбекистані також спостерігається зростання числа хворих COVID-19. 6 липня в країні був оновлений рекорд денного приросту виявлених випадків коронавірусу, за добу там захворіли 342 людей. Всього по країні підтверджено 10 362 випадки COVID-19, з початку пандемії померли 27 осіб.

 

Американка планувала передати Росії надсекретні матеріали – Мін’юст США

Громадянка США Елізабет Ширлі планувала передати надсекретну інформацію для російського уряду. Ширлі визнала себе винною у незаконному зберіганні даних американського Агентства національної безпеки і викраденні власної дитини. Про це повідомляє Мін’юст США.

Елізабет Ширлі 46 років. Вперше вона отримала доступ до секретних даних у 1994 році під час служби у військово-повітряних силах. За свою військову кар’єру американка, зокрема, працювала в розвідці військово-морських сил, Пентагоні, займалася кібер-розслідуваннями. Вона неодноразово отримувала доступ до надсекретної інформації, розповіли у Мін’юсті.

Ширлі затримали у серпні 2019 року. За даними слідчих, у липні минулого року Ширлі разом зі своєю шестирічною дочкою поїхала в Мексику. При цьому американка проживала окремо від дитини – опікуном дівчинки є батько. З Мексики Ширлі планувала зв’язатися з російською владою та попросити притулку в країні, яка не екстрадує її в США. При собі у американки був документ з надсекретними даними про нацбезпеки США.

За даними Мін’юсту, у Мексиці Ширлі написала листа представника російської влади. У тексті повідомлялося про необхідність в терміновому порядку відправити з США предмети, пов’язані з її роботою, «перш ніж їх заберуть і знищать».

Ширлі загрожує до 10 років в’язниці за зберігання секретної інформації і до трьох років ув’язнення за незаконне вивезення дитини за межі США.

У Японії жертвами негоди стали понад 50 людей

У Японії внаслідок сильних злив загинули принаймні 52 людини, повідомляє телеканал NHK.

Зниклими безвісти вважають ще 12 людей.

У понеділок влада оголосила попередження про повені для більш ніж півмільйона жителів префектур Нагасакі, Сагу та Фукуока, повідомляє агентство Reuters.

Поліція, берегова охорона та інші служби проводять пошуково-рятувальні роботи.

У Франції сформували новий уряд

У Франції 6 липня сформували новий склад кабінету міністрів. Про це повідомили у Єлисейському палаці.

У новому кабінеті зберегли посади міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан, міністр збройних сил Флоранс Парлі, міністр економіки Брюно Ле Мер та кілька інших посадовців.

Як зазначається у повідомленні, президент Франції Емманюель Макрон має зустрітися з новим урядом сьогодні, 7 липня.

Прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп 3 липня подав у відставку і Макрон її прийняв. Пізніше президент Франції призначив на пост прем’єр-міністра Жана Кастекса.

У середині червня Макрон повідомив, що хоче «переосмислити» своє президентство. Він має намір перезапустити французьку економіку, яка зазнала удару через коронавірус.

ЄСПЛ розглядає скаргу дочки Нємцова на розслідування його вбивства

Європейський суд з прав людини комунікував скаргу Жанни Нємцової на розслідування російською владою вбивства її батька, опозиціонера Бориса Нємцова.

У своєму позові дочка вбитого політика вказала, що слідство не встановило мотиви злочину, не допитало кількох підозрюваних у справі, а також не вивчило відеозаписи того, що відбувалося на місці вбивства.

Також Нємцова вважає, що слідство невірно класифікувало дії вбивць. На її думку, їх треба було розслідувати за статтею «замах на життя державного чи суспільного діяча», а не просто як «убивство».

Читайте також: Політв’язень Котов, який виступав проти анексії Криму, став лауреатом премії Нємцова​

Борис Нємцов був застрелений 27 лютого 2015 року в Москві неподалік від Кремля. За звинуваченням у вбивстві засуджені вихідці з Чечні Заур Дадаєв, Анзор і Шадід Губашеви, Тамерлан Ескерханов і Хамзат Бахаєв. Вони отримали вироки від 11 до 20 років позбавлення волі.

Адвокати сім’ї Нємцова вважають злочин нерозкритим. Рідні і соратники опозиціонера наполягають, що до його вбивства причетне керівництво Чечні, а також представники оточення президента Росії Володимира Путіна.

Австрія: поліція розслідує вбивство критика Кадирова як політичне замовлення

Австрійска поліція розслідує загибель шукача політичного притулку чеченця Маміхана Умарова як політичне вбивство. Про це правоохоронці повідомили 6 липня.

За повідомленням, вбитий відмовився від поліцейської охорони, хоча поліція не уточнила, чи була така охорона пропонована.

Справу розслідує регіональна австрійська розвідка та антитерористичний підрозділ. Голова антитерористичної агенції Роланд Шершер повідомив, що вбивство Умарова може мати політичний мотив.

Раніше журналісти повідомили, що затриманих підозрюваних у вбивстві Умарова звати Саралі Ахтаєв і Салман Магамадов.

Читайте також: Лідер Чечні пропонує, щоб Путін довічно був президентом Росії​

Анзор (Маміхан) Умаров – чеченський блогер, який жив в Австрії з 2007 року. Він критикував Рамзана Кадирова, неодноразово заявляв про нібито причетність співробітників російських силових відомств до вбивства в Європі колишніх чеченських сепаратистів.

Умаров був убитий пострілом у голову 4 липня в місті Герасдорф недалеко від Відня. Злочин був скоєний біля входу в будівельну фірму, розташовану в будівлі великого торгового центру.

Це третій резонансний напад на вихідця з Чечні за межами Російської Федерації в цьому році. В лютому 2020-го в Швеції було скоєно замах на чеченського блогера Тумсо Абдурахманова. Того ж місяця у францзькому місті Лілль був знайдений мертвим чеченець Імран Алієв, відомий під псевдонімом Мансур Старий. 

Білорусь: правозахисники визнали політв’язнями ще двох членів команди Бабарика, який кинув виклик Лукашенку

Представники білоруської правозахисної спільноти визнали політичними в’язнями ще двох затриманих із оточення ексбанкіра та кандидата на найвищу посаду Віктора Бабарика – Олену Карагачеву та Дмитра Карака. Загалом із команд Бабарика та інших опонентів президента Олександра Лукашенка визнані політв’язнями 25 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Карагачева є особистою помічницею Віктора Бабарика. Жінці інкримінують ч. 2 ст. 243 (ухилення від сплати податків і зборів, що спричинило шкоду в особливо великій сумі).

Одного з координаторів ініціативної групи Бабарика, Дмитра Карака, затримали 18 червня разом із Едуардом Бабариком (сином потенційного кандидата в президенти Білорусі) по дорозі до виборчої комісії для вручення зібраних підписів.

Правозахисники вважають, що реальною підставою для кримінального переслідування Віктора Бабарика та членів його ініціативної групи є політичні мотиви, спрямовані на припинення їхньої громадської діяльності.

Правозахисники вимагають негайного та безумовного звільнення всіх політичних в’язнів, затриманих із початку цьогорічної президентської кампанії.

 

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку».

18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

 

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.

У Брюсселі поновляться перервані в 2018 році переговори між Косовом та Сербією – речник Єврокомісії

Лідери Косова та Сербії проведуть у Брюсселі 12 липня новий раунд підтримуваних Європейським союзом переговорів, повідомив 6 липня речник Європейської комісії Петер Стано.

Зустріч між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем відновить «роботу над досягненням всебічної та юридично обов’язкової домовленості щодо нормалізації» двосторонніх відносин, відзначив речник.

Організатором переговорів є верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Зустрічі Хоті і Вучича 10 липня передуватиме спрямована на зменшення напруги між Косовом та Сербією відеоконференція, яку проведуть президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.

Переговори під егідою ЄС розпочалися в 2011 році та дозволили підписати близько 30 угод, але більшість із них не виконується.

Журналісти з’ясували імена імовірних підозрюваних у вбивстві чеченського блогера в Австрії

За підозрою у вбивстві в Австрії громадянина Росії, уродженця Чечні Маміхана Умарова затримані Саралі Ахтаєв і Салман Магамадов. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» з посиланням на джерело в одній із європейських діаспор. Австрійська газета Österreich також пише про якогось Sar Ali A. як про виконавця вбивства.

47-річний уродженець Чечні Саралі Ахтаєв перебрався до Європи в 2002 році, а 37-річний Салман Магамадов – у 2004-му. Обоє мали статус біженців. Про їхній зв’язок із чеченською владою точної інформації немає, але відомо, що Магамадов раніше працював в антитерористичному центрі в місті Урус-Мартан, розповів співрозмовник сайту «Кавказ.Реалії».

 

Про затримання двох підозрюваних у причетності до вбивства Маміхана Умарова раніше повідомила поліція Австрії. За даними агентства АРА, ввечері в суботу в місті Лінц був затриманий 47-річний виходець із Чечні, якого австрійські спецслужби вважають виконавцем вбивства. У неділю під варту був узятий другий підозрюваний. Він перебував на місці злочину і спершу був допитаний як свідок. Однак слідчі зауважили суперечності в його свідченнях і перевели в статус підозрюваного в причетності до вбивства.

Анзор (Маміхан) Умаров – чеченський блогер, який жив в Австрії з 2007 року. Він критикував Рамзана Кадирова, неодноразово заявляв про нібито причетність співробітників російських силових відомств до вбивства в Європі колишніх чеченських сепаратистів.

Умаров був убитий пострілом у голову 4 липня в місті Герасдорф недалеко від Відня. Злочин був скоєний біля входу в будівельну фірму, розташовану в будівлі великого торгового центру.

26 лютого в Швеції було скоєно замах на чеченського блогера Тумсо Абдурахманова. Він зумів знешкодити нападника і передати поліції. 12 червня сайт «Кавказ.Реалії» повідомляв, що заочно арештований спільник кілера, який напав на блогера. У березні 2019 року голова парламенту Чечні Магомед Даудов оголосив Абдурахманову кровну помсту.

У лютому у французькому місті Лілль був знайдений мертвим чеченець Імран Алієв, відомий під псевдонімом Мансур Старий. На його тілі виявили 135 ножових поранень. Місцева прокуратура підозрює у вбивстві неназваного громадянина Росії, який проживає в Чечні.

У Росії за добу виявили найменше нових випадків COVID-19 за два місяці

У Росії, за даними федерального оперативного штабу, за минулу добу виявлено 6611 нових випадків зараження коронавірусною інфекцією COVID-19 у 85 регіонах. Це найнижчий показник добового приросту за останні два місяці.

Днем раніше повідомляли про 6736 нових випадків. Всього з початку розповсюдження COVID-19 в Росії захворіли 687 862 особи.

За цим показником Росія опустилася на четверте місце в світі, пропустивши вперед Індію, де на сьогодні зареєстровано понад 697 тисяч випадків COVID-19.

 

Найбільше нових випадків СOVID-19 виявлено в Москві – 685, Московській області – 292 і Ханти-Мансійському автономному окрузі – 289.

За минулу добу померли 135 осіб, у яких була підтверджена коронавірусна інфекція. Всього з моменту початку епідемії в Росії від COVID-19 померли 10 296 людей.

Статистика федерального штабу часто не збігається з регіональною, а її дані по смертності, як правило, коригуються потім у більшу сторону Росстатом. Чиновники пояснюють це різними методиками підрахунку; в цілому, в статистику смертей від COVID-19 включаються лише ті випадки, коли інфекція визнана головною причиною смерті.