Author: Worldnews

Поліція Австрії повідомила, що затримала вже двох підозрюваних у причетності до вбивства поблизу Відня російського громадянина й уродженця Чечні. За даними австрійського агентства АРА, ввечері 4 липня в місті Лінц затримали 47-річного вихідця з Чечні, якого австрійські спецслужби вважають виконавцем вбивства, а 5 липня під варту взяли і другого підозрюваного.

Поліція спочатку опитувала його як свідка, а потім вирішила затримати. Інші подробиці наразі невідомі.

Поліція розслідує вбивство і намагається встановити його мотив.

Влада Австрії не повідомляла імені вбитого, заявивши лише, що це 43-річний шукач притулку з Росії, і що його вбили на парковці біля торгового центру в передмісті Відня Ґерасдорфі.

 

За даними проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії, йдеться про уродженця Чечні Маміхана Умарова, відомого як «Анзор з Відня». Він критикував очільника Чечні Рамзана Кадирова, неодноразово заявляв про нібито причетність співробітників російських силових відомств до вбивства в Європі колишніх чеченських сепаратистів.

За даними австрійських ЗМІ, Умаров від 2007 року жив в Австрії в статусі біженця. Нещодавно він отримав документи на змінене ім’я.

 
…

У Сполучених Штатах Америки зафіксували хвилю насилля. Під час вихідних з нагоди Дня Незалежності США у різних містах застрелили понад 20 людей.

У ніч на 3 липня в Чикаго отримали поранення щонайменше 73 людини, 13 з них загинули, пишуть місцеві ЗМІ. 

У Нью-Йорку поранені щонайменше 42 людини. Шестеро загинули.

Спалах насилля в Нью-Йорку та Чикаго привернув увагу президента США Дональда Трампа. Він закликав Демократичну партію встановити «закон і порядок» у містах, де вона перебуває при владі.

20 людей поранені та троє вбиті в Аталанті. Так само 20 поранених і троє вбитих у Клівленді.

Під час стрілянини в нічному клубі в Південній Кароліні загинули дві людини, ще вісім – поранені.

Крім того, 12 людей поранені під час семи не пов’язаних між собою інцидентів у Мілвокі, ще вісім людей постраждали під час шістьох інцидентів в Омасі.

Наразі немає підтвердження, що насилля на вихідних прямо пов’язане з протестами, які виникли через загибель афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією в травні.

Водночас це відбувається на тлі рішення скоротити бюджет низки поліцейських департаментів на вимогу протестувальників та місцевих законодавців, зокрема в Нью-Йорку. Поліцейські підрозділи та низка політиків закликала не зменшувати фінансування.
…

Пожежа минулого тижня на ядерному об’єкті в місті Натанз спричинила значну шкоду, заявив 5 липня речник Організації атомної енергетики Ірану Бегруз Камалванді. Його цитує державна новинна агенція IRNA.

Камалванді додав, що пожежа може сповільнити розробку та виробництво вдосконалених центрифуг у середньостроковій центрифузі.

Речник ОАЕІ додав, що Іран замінить пошкоджену вогнем будівлю іншою, більшою та «з більш прогресивним обладнанням».

Читайте також: Біля військової бази в Ірані стався вибух. Влада каже, що вибухнув резервуар із газом​

Іранські чиновники не озвучували версій щодо саботажу, але в двох заявах, які цитувало IRNA, урядовці застерігали, що будь-які ознаки перетину червоних ліній Сполученими Штатами та Ізраїлем мають бути враховані в «стратегії поведінки в новій ситуації».

Міністр оборони Ізраїлю Бенні Ґанц 5 липня відповів на питання про те, чи Тель-Авів має стосунок до пожежі в Натанзі.

«Не кожен інцидент, який стається в Ірані, конче пов’язаний із нами», – заявив він в ефірі ізраїльського армійського радіо. Він нагадав, що довгостроковою метою Ізраїлю є не дозволити Ірану отримати доступ до своїх ядерних можливостей.

 

2 липня Іран заявив, що ядерні об’єкти в Натанзі не зазнали пошкоджень після неназваного «інциденту», який стався вранці того дня.

Пожежа в Натанзі стала однією з кількох інцидентів, які сталися в Ірані останніми днями. 4 липня сталися пожежі на електростанції в південно-західному Ахвазі та на нафтохімічному заводі поблизу порту Бендер-Імам-Хомейні.
…

На десятих парламентських виборах після проголошення незалежності Хорватії 1991 року найбільше голосів попередньо здобуває владна правоцентристська партія, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Партія «Хорватський демократичний союз» за попередніми даними здобула 61 з-поміж 151 місця у парламенті. Її очолює чинний прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. 

Лівоцентристська коаліція «Рестарт», очолювана Соціал-демократичною партією, здобула 44 місця.

За даними екзит пол, право голосу використали менше половини з-поміж 3,86 мільйона виборців. Громадяни Хорватії обирали 140 депутатів в 10 виборчих одиницях. Національні меншини мали право вибрати вісьмох депутатів, діаспора в 42 країнах – ще трьох.

Парламентські вибори в Хорватії відбулися в неділю 5 липня.
…

У Хорватії на тлі пандемії коронавірусу 5 липня проходять дострокові парламентські вибори. Правоцентристський Хорватський демократичний союз прем’єр-міністра Андрея Пленковича і альянс «Перезавантаження», очолюваний лівоцентристськоо Соціал-демократичною партією Давора Бернардіча, ведуть основну боротьбу за крісла в 151-місному законодавчому органі.

Пленкович і Бернардіч раніше виключили створення «широкої коаліції», але деякі аналітики кажуть, що це може бути найкращим варіантом для гарантування стабільності в скрутний для країни час.

Обидві партії також відмовилися від союзу з новою правою популістською партією на чолі зі співаком Мірославом Шкоро.

На результати голосування може вплинути, як прогнозують аналітики, низька явка виборців з-поміж 3,8 мільйона громадян із правом голосу через побоювання заразитися коронавірусною інфекцією.

Виборча комісія Хорватії закликала виборців йти на голосування у масках і рукавицях.

20 травня президент Хорватії Зоран Миланович оголосив, що дострокові парламентські вибори в країні відбудуться 5 липня. Заява була зроблена через два дні після того, як парламент країни-члена ЄС був розпущений.

Вибори проходять на тлі невтішних прогнозів про те, що економіка Хорватії може скоротитися на 9,4% в цьому році через пандемію коронавірусу. Завдасть удару епідемія і по туризму, який складає майже 20% ВВП Хорватії.
…

У місті Тайшет Іркутської області Росії невідомі облили фарбою пам’ятник жертвам політичних репресій. Як повідомляють Сибір.Реалії, акт вандалізму був вчинений минулої ночі, фарбою залитий напис на меморіальній дошці.

Повідомляється, що сам пам’ятник був встановлений лише кілька днів тому у новоствореному сквері.

За часів масових репресій на території Тайшетського району існував відомий табір для ув’язнених – «Тайшетлаг». Крім того, через станцію Тайшет проїжджали репресовані, яких етапували до Східного Сибіру і на Далекий Схід.

В останні роки в різних містах Росії почали з’являтися пам’ятники Йосипу Сталіну, в роки правління якого були організовані найбільш масові репресії за весь час існування СРСР.

Зазвичай ці пам’ятники відкривають на приватних територіях, в основному біля будівель обкомів КПРФ. 24 червня скульптуру Сталіна відкрили в місті Бор Нижньогородської області Росії. І хоча місцева влада виступила проти, поліція все ж відмовилася порушувати адміністративну справу, а триметровий пам’ятник Сталіну визнали «декоративною садовою фігурою».

Мільйони радянських громадян стали жертвами політичних репресій під час правління Йосипа Сталіна в 1924-53 роках.
…

Неподалік Відня, у місті Герасдорф, пострілом в голову 4 липня був убитий уродженець Чечні. Як повідомляють джерела Кавказ.Реалії, йдеться про Маміхана Умарова, відомого як «Анзор з Відня».

Він називав себе колишнім співробітником Міністерства шаріатської державної безпеки сепаратистської республіки Ічкерія, критикував главу Чечні Рамзана Кадирова і стверджував, що російські спецслужби пов’язані з замахами на політемігрантів і колишніх чеченських сепаратистів в Європі. Він звернувся за отриманням політичного притулку.

Газета Österreich повідомила, що злочин стався о 19:30 за місцевим часом біля торгового центру G3. Підозрюваний у вбивстві пересувався на автомобілі сріблястого кольору. Поліція його затримала в місті Лінці.

«Стріляв уродженець Чечні», – повідомив редакції Кавказ.Реалії представник однієї з чеченських діаспор у Європі. Він також підтвердив, що вбитий – Маміхан Умаров.

26 лютого в Швеції було скоєно напад на опозиційного чеченського блогера Тумсо Абдурахманова. У березні минулого року голова парламенту Чечні Магомед Даудов оголосив Абдурахманову кровну помсту.

У червні Федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Підозрюваний – громадянин Росії. Влада Німеччини впевнена, що він діяв на замовлення російської влади.

 
…

У Росії за добу виявили 6736 нових інфікованих коронавірусом, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням хвороби.

Згідно з повідомленням, за минулу добу померли від COVID-19 134 людини, одужали понад 3 тисячі.

Таким чином, число активних випадків захворювання зросла і знову перевищила 220 тисяч.

За весь час епідемії в Росії виявлено понад 680 тисяч інфікованих, понад 450 тисяч з них одужали і понад 10 тисяч померли.

 
…

Росія заперечила повідомлення про її переговори зі США про її можливу участь у наступному саміті «Групи семи», що його організовує цього року президент США Дональд Трамп.

«Ніяких таких обговорень ми не вели і не ведемо», – заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков російському агентству «ТАСС».

За його словами, сама ідея про розширений саміт «Групи семи», на якому планувалося розглянути «китайський фактор», хибна, бо, вважає Рябков, «без Китаю обговорювати ті чи інші питання в сучасному світі просто неможливо».

У зв’язку з цим він нагадав про раніше висловлену ініціативу Росії провести саміт п’яти постійних членів Ради безпеки ООН, до яких належать США, Велика Британія, Франція, Росія й Китай. Росія продовжує докладати дипломатичних зусиль для проведення такого саміту, додав Рябков.

Попереднього дня, 3 липня, посол США в Росії Джон Салліван заявляв, що Вашингтон нині обговорює з МЗС Росії й урядами інших країн, які є членами «Групи семи», «питання про наявність прийнятної ролі для Росії на цьому саміті».

Він нагадав в інтерв’ю російському телеканалові «РБК ТВ», що Путіна хоче бачити на цьому саміті Трамп.

Президент США, який не раз висловлював симпатії до президента Росії, також уже не раз виступав за повернення Росії до складу неформальної «Групи семи» провідних розвинених держав світу, з якої, тоді під назвою «Групи восьми», її виключили через окупацію і заяву про анексію українського Криму 2014 року. Коли ж інші учасники групи відкинули таку можливість, Трамп почав просувати ідею запрошувати Путіна на ці саміти як гостя. Цього року саміт «Групи семи» проводять США, і Трамп знову повторив свою ідею; як господар саміту він може запросити на нього інших державних керівників як гостей.

Зокрема, в травні, коли Трамп оголошував, що саміт доведеться через коронавірусну пандемію перенести, наразі на вересень, він заявив, що до списку запрошених мають потрапити лідери Росії, Австралії, Південної Кореї й Індії. При цьому у Вашингтоні давали знати, що темою обговорення в такому розширеному форматі мало б стати майбутнє відносин із Китаєм (які у США доволі напружені) – який до участі в саміті не запрошують.
…

Російський офіційний інтернет-портал правової інформації опублікував текст нової конституції Росії під назвою «конституція президента». Увагу на це звернув у себе в телеграмі співголова руху «Голос» Григорій Мельконьянц.

Пізніше назву виправили, збережена копія сторінки доступна на сайті archive.is, звернуло увагу видання «Медуза». Публікацію тексту основного закону, згідно з указом Володимира Путіна, повинна була забезпечити Федеральна служба охорони.

Новий текст конституції був запропонований президентським законопроєктом в січні й ухвалений Держдумою з поправками 11 березня. 1 липня він був схвалений на всеросійському голосуванні.

 

Текст пропонує перерозподіл повноважень між гілками влади Росії, в тому числі вбудовування місцевого самоврядування у владну вертикаль, втрату низки повноважень урядом і парламентом, зміцнення президентського правління і дозвіл президенту звільняти суддів Верховного і Конституційного судів зі схвалення парламенту.

Крім того, для чинного президента Росії Володимира Путіна і третього президента Дмитра Медведєва обнуляються президентські терміни, що дозволяє кожному з них ще по два рази обіймати президентську посаду.

Згідно з офіційним результатом голосування, поправки підтримали 77,92 відсотка жителів Росії, проти голосували 21,27 відсотка громадян. Опозиція і рух «Голос» повідомили про випадки масштабних маніпуляцій.

 

 
…

В Ірані запроваджують нові обмеження через нове зростання числа випадків коронавірусного захворювання COVID-19.

Від 5 липня в громадських приміщеннях по всій країні буде обов’язковим носіння масок. Крім того, в п’яти провінціях Ірану з 31, в яких помітно погіршилася епідеміологічна ситуація, запровадили додаткові місцеві обмеження.

Президент країни Хасан Роугані у зверненні до іранців заявив, що урядовці не матимуть права обслуговувати людей без масок, а працівників, які прийдуть на роботу без маски, мають вважати відсутніми на роботі і відправляти додому. Підприємства й заклади, в яких будуть порушуватися нові вимоги, будуть закривати на тижневий термін.

«Неносіння маски є по суті порушенням прав інших людей», – заявив Роугані; на фотографії на урядовому сайті він теж зображений у масці, хоча раніше майже ніколи не носив її.

Ті, хто захворів, мають «релігійний обов’язок» повідомляти про це інших, сказав президент і додав: «Тримання вашої хвороби в таємниці порушує права інших людей».

Перші випадки COVID-19 в Ірані були підтверджені в лютому, в країні були запроваджені карантинні заходи, але з середини квітня їх почали послаблювати. Останнім часом число випадків захворювання почало знову зростати.

Уряд Ірану вже кілька днів закликав іранців вдягати маски, державне телебачення провело тижневу кампанію, попереджаючи глядачів, що коронавірус – «не жарт».

На 4 липня в Ірані було офіційно зареєстровано 11 408 померлих від COVID-19, а загальне число випадків захворювання сягнуло 237 878. Реальні числа, як вважають, значно вищі, ніж офіційні.
…

4 липня 1950 року почало мовлення Радіо Вільна Європа, яке згодом стало Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС).

Перша радіопередача була адресована слухачам за «залізною завісою» у комуністичний Чехословаччині.

Через сімдесят років мовник передає новини через радіо, телебачення та цифрові засоби масової інформації у 23 державах, включно з Україною.

«РВЄ/РС має благородну місію і протягом десятиліть відігравало історичну роль у країнах, які борються за демократію та права людини, – заявила в.о. президента медіакомпанії Дейзі Сінделар. – Інструменти змінилися, але виклики в принципі однакові. Ми знаємо, що навіть у найважчих умовах наша робота по-справжньому впливає на людей, яким більше нікуди звертатися за достовірною інформацією про важливі для них питання».

 

З нагоди 70-ї річниці РВЄ/РС та 25-ї річниці переїзду медіакорпорації зі штаб-квартири в Мюнхені до Праги, голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл сказав: «Для багатьох моїх сучасників і для мене, РВЄ/РС – це джерело вільної інформації та вікно у вільний світ. Я пишаюся тим, що зараз РВЄ/РС мовить з Праги, тому ми можемо брати участь у поширенні вільної інформації до Росії та інших пострадянських країн. Для громадян цих держав зараз це так само важливо, як і трансляції з Мюнхена були для нас».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода має редакційну незалежність і фінансується Конгресом США через Американське агентство глобальних медіа. 

Українська редакція Радіо Свобода була створена у серпні 1954 року, в червні 1992 року мовник відкрив бюро у Києві.

Від початку російської агресії у 2014 році редакція розпочала проекти для окупованих теренів і про їхні проблеми – Крим.Реалії і Донбас.Реалії.

Про 70 років Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода коротко читайте тут.

 

 
…

Щонайменше 22 людини загинули і кілька людей травмовані після того, як поїзд врізався у автобус з паломниками-сикхами на північному сході Пакистану.

За даними влади, аварія сталася на нерегульованому залізничному переїзді неподалік міста Шейхупура в провінції Пенджаб.

Повідомляється, що паломники були із міста Пешавар, де проживає більшість з майже 40 тисяч представників пакистанської меншини сикхів. Вони їхали з міста Нанкана-Сахіб, найважливішого релігійного місця для сикхів. За попередніми даними, усього в автобусі було 26 людей.

За повідомленнями місцевих ЗМІ, всі жертви були родичами, серед загиблих – жінки і діти.

Уряд Пакистану у зв’язку з аварією заявив, що питання безпеки на залізниці переглянуть.

У Пакистані часто відбуваються аварії з участю поїздів. У лютому 19 людей загинули після того, як поїзд врізався в автобус із пасажирами на залізничному переїзді на півдні країни.
…

У російській столиці Москві поліція затримала учасників пікетів біля будівлі ФСБ на Луб’янці на підтримку журналістки Світлани Прокоп’євої, якій загрожує ув’язнення і заборона займатися професійною діяльністю.

Як передає Російська служба Радіо Свобода, серед затриманих муніципальний депутат Ілля Азар, журналістка видання «Медуза» Крістіна Сафонова, редактор видання «Такие дела» Артем Бесєдін.

Повідомляється, що затримали людей через те, що поліція назвала акцію неузгодженою із владою.

Ілля Азар у своєму телеграм-каналі написав, що з ним в автозаку перебуває 16 людей, більшість з яких журналісти.

Світлану Прокоп’єву звинувачують в публічному виправданні і пропаганді тероризму. Справу порушили через її авторську колонку на «Ехо Москви в Пскові». В ефірі журналістка висловила свою позицію про причини теракту в Архангельському управлінні ФСБ. Вона припустила, що вчинок Михайла Жлобіцкого, який загинув в результаті вибуху, міг бути спровокований політикою влади.

Сьогодні у російському Пскові, в одному з судів тривав процес у справі Прокоп’євої, вона виступила з останнім словом і не визнала свою провину.

Прокуратура просить для Прокоп’євої 6 років позбавлення волі та заборону на право займатися журналістикою протягом 4 років.

Світлана Прокоп’єва – авторка десятків матеріалів про політичні і суспільні проблеми Псковської області та інших регіонів Росії. Вона позаштатно співпрацює з декількома засобами масової інформації, в тому числі і з Радіо Свобода. Керівництво корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода назвало звинувачення на адреcу журналістки необґрунтованими, а також спробою змусити «заглушити критичний голос».
…

Медіакорпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода висловлює підтримку російській журналістці Світлані Прокоп’євій, якій загрожує 6 років позбавлення волі за звинуваченням у виправданні тероризму.

«Ми обурюємося того, що російська влада готова безжально розправитися з незалежною, добре відомою журналісткою, яка зробила щось прямо протилежне тому, у чому її обвинувачують. Думка Світлани було спробою розібратися у причинах трагедії; представляти її слова як «виправдання тероризму» – це навмисне, політично мотивоване спотворення істини, спрямоване на те, щоб заглушити критичний голос. Це нагадує найгірші приклади показових процесів, які проходили в одну з найпохмуріших епох в історії Росії», – йдеться у заяві виконуючої обов’язки президента корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

На захист Прокоп’євої раніше виступили міжнародні правозахисні та журналістські організації, російські політики та громадські активісти.

Кримінальну справу проти Прокоп’євої відкрили у лютому 2019 року через її висловлювання в ефірі «Эхо Москвы в Пскове» про можливі мотиви Михайла Жлобіцького, який підірвав себе у будинку архангельського управління ФСБ. Основні думки її виступу були переказані також в авторській колонці. Виступаючи у суді, Прокоп’єва заявила, що написала авторську колонку про вибух у будівлі архангельського ФСБ, щоб такі теракти не повторилися в майбутньому.

Процес у справі Прокоп’євої відбувається Пскові у 2-му Західному окружному військовому суді. У п’ятницю відбулися дебати сторін. Прокоп’єва виступила з останнім словом. Вона не визнала свою провину.

«Мені не страшно критикувати державу. Мені не страшно критикувати правоохоронну систему і говорити силовикам, що вони часом не мають рації. Тому що я знаю, що по-справжньому страшно стане, якщо я цього не скажу, якщо ніхто не скаже. Я прошу шановний суд, ухвалюючи рішення щодо моюї кримінальній справі, брати до уваги не тільки доповідні записки та протоколи, а й самі загальні принципи, на яких будується наше суспільство. Це свобода слова, це статус журналіста, це місія преси. Я виконувала свою роботу. Я не зробила нічого, що виходить за рамки мого професійного обов’язку. Ніякого складу злочину в цьому немає», – сказала, зокрема, Прокоп’єва.

Повний текст останнього слова можна прочитати російською тут.

Прокуратура просить для Прокоп’євої 6 років позбавлення волі та заборону на право займатися журналістикою протягом 4 років.
…

Російські громадяни на дільницях в Чеській республіці переважно висловилися проти внесення змін і поправок до конституції Росії. Як повідомило посольство Росії в Чехії, у Празі 2325 росіян проголосували проти внесення змін, за висловилось 505 громадян.

На виборчій дільниці в місті Брно 297 росіян проголосували проти, а 56 громадян підтримали конституційні зміни. Лише на відомому курорті в Карлових Варах більшість – 114 російських громадян підтримали внесення змін до основного закону Росії, 53 громадян висловилось проти.

Голосування відбулось на виборчих дільницях у Празі в приміщенні Російського центру науки і культури, в містах Брно і Карлові Вари – в приміщеннях генеральних консульств Росії.

За даними ЦВК Росії, у Празі було видано 2835 бюлетенів для голосування, не підтримали поправки 82%.

Центрвиборчком відзвітував, що більшість росіян, які перебувають за кордоном і які взяли участь в голосуванні, все ж схвалили внесення поправок до конституції Росії: за проголосували 68,7%, проти – 30,64%. Всього у голосуванні за кордоном взяли участь 151 761 громадянин Росії. Майже 2 тисячі бюлетенів були зіпсовані учасниками голосування, вказали в ЦВК. Повідомляється, що росіяни в країнах Європи проголосували здебільшого проти конституційних змін.

Раніше сьогодні Центральна виборча комісія Росії затвердила підсумковий протокол голосування щодо конституційних змін – 77,92% підтримали їх, а 21,27% висловилися проти.
…

У російському Пскові державний обвинувач Наталія Мелещеня запросила для журналістки Світлани Прокоп’євої 6 років в’язниці і заборону на право займатися журналістикою протягом 4 років. Про це повідомляє «Север.Реалии».

Адвокати Прокоп’євої Тумас Місакян, Віталій Черкасов і Тетяна Мартинова під час дебатів відзначили, що у захисту викликають питання експертизи, які провели психолог Ольга Якоцуц і лінгвіст Юлія Бойкова. Раніше адвокати просили виключити експертизу Якоцуц і Бойкової, пославшись на факти підроблених документів. Однак суд відмовився.

Черкасов нагадав, що кілька незалежних фахівців не побачили «мовних засобів позитивної оцінки терактів». Захист зазначає, що у тексті Прокоп’євої немає ознак виправдання тероризму.

Адвокат Тетяна Мартинова зазначила, що ніякого умислу у діях Прокоп’євої немає. «Під час усього процесу державний обвинувач не поставив жодного питання експертам, а самі експерти не відповіли на питання, чи є в діях Прокоп’євої виправдання тероризму. А, між тим, під час попереднього слідства слідчий зібрав 12 томів кримінальної справи, і все тому, що комусь щось здалося»,   сказала Мартинова.

Адвокати попросили суд виправдати журналістку.

Кримінальну справу про виправдання тероризму порушили проти Світлани Прокоп’євій у лютому 2019 року, після того, як вона в ефірі «Эха Москвы в Пскове» розмірковувала про теракт в управлінні ФСБ по Архангельській області, де в жовтні 2018-го року влаштував вибух 17-річний Михайло Жлобіцький.

Прокоп’єву підтримали журналісти, міжнародні правозахисні організації, політики та громадські діячі у Росії та інших країнах.

Союз журналістів Петербургу вимагає припинити кримінальну справу Прокопьевой. Союз заявив, що за їхньою ініціативою провели додаткові експертизи висловлювань журналістки.

Незалежні експерти не знайшли у словах Світлани Прокоп’євої виправдання тероризму. У грудні 2019 року суд повернув кримінальну справу проти журналістки на дорозслідування. Слідчі засумнівалися у результатах першої експертизи, тому нові фахівці провели повторну експертизу
…

Суд у Туреччині 3 липня почав розгляд обвинувачення щодо 20 чиновників Саудівської Аравії у вбивстві журналіста Джамаля Хашокджі.

Слухання відбуваються in absentia, тобто за відсутності підсудних.

За позицією обвинувачення, інші обвинувачені причетні до виконання вбивства шляхом удушення Хашокджі.

Наречена вбитого журналіста, громадянка Туреччини Хатідже Ченґиз, висловила сподівання, що кримінальна справа дозволить виявити його останки та докази проти вбивць.

 

Прокуратура Стамбула в березні повідомила, що звинувачує колишнього заступника розвідки Саудівської Аравії Ахмеда аль-Асірі та колишнього королівського радника Сауда аль-Кахтані в підбурюванні до «умисного вбивства зі звірськими намірами».

Колумніст газети The Washington Post Джамал Хашокджі був убитий на початку жовтня 2018 року в саудівському консульстві в Стамбулі. Журналіст критикував політику Ер-Ріяда і, зокрема, наслідного принца країни Мухаммеда бін Салмана. Після вбивства тіло журналіста було розчленоване і вивезене з консульства Саудівської Аравії.

Читайте також: Сини саудівського журналіста Джамала Хашокджі заявили, що пробачають убивць батька

У жовтні 2019 року правозахисна група Human Rights Watch назвала судовий процес у справі про вбивство Хашокджі, який у закритому режимі відбувся в Саудівській Аравії, таким, що не відповідає міжнародним стандартам. У грудні п’ятеро обвинувачених у справі були засуджені до смертної кари, ще троє – до ув’язнення.

Ер-Ріяд, зі свого боку, заявив, що вбивство Хашокджі стало результатом «секретної операції», яку не погоджував саудівський уряд.
…

Індія вирішила купити 33 російські винищувачі та оновити 59 інших літаків, повідомило індійське Міністерство оборони. Угоду оцінюють у 2,4 мільярда доларів.

Індія хоче придбати 21 «МіГ-29» та модернізувати вже наявні в неї літаки цієї ж моделі. Крім того, Індія хоче закупити 12 літаків марки «Су-30МКІ».

Перед цим відбулася телефонна розмова прем’єр-міністра Індії Нерендра Моді та президента Росії Володимира Путіна.

Нью-Делі та Москва були партнерами під час Холодної війни. Зараз багато військової техніки в Індії має російське походження.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI), у 2019 році Індія була третьою у світі за витратами на оборону (71,1 мільярда доларів).
…

В американському Ричмонді прибали пам’ятник морському офіцеру-конфедерату Меттью-Фонтейну Морі.

За день до цього за розпорядженням мера з вулиць міста в штаті Вірджинія прибрали пам’ятник одному з найвідоміших командирів армії конфедератів генералу Томасу Джексону.

За словами міського голови Левана Стоуні, рішення забрати статуї конфедератів «прискорить процес зцілення міста», яке під час Громадянської війни 1861-1865 років було столицею конфедератів. Загалом у Річмонді близько десятка таких пам’ятників.

Губернатор Ральф Нортем, зі свого боку, наказав прибрати в Ричмонді пам’ятник генералу Роберту Едварду Лі, який є власністю штату. Наразі рішення заблоковане через позов.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Відео затримання викликало протести в США та світі. Під час однієї з акції протестувальники завалили статую президенту конфедератів Джефферсону Дейвісу в Ричмонді.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

 
…

Колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вилікувався від коронавірусної інфекції, повідомив його речник.

За словами Айдоса Укібая, останній тест Єлбаси (тобто лідера нації, як називають Назарбаєва) на COVID-19 показав негативний результат. За рекомендаціям лікарів, Назарбаєв продовжить зберігати режим самоізоляції і працювати дистанційно, додав речник.

Про те, що перший президент Казахстану заразився коронавірусом, стало відомо 18 червня. Наступного тижня Нурсултану Назарбаєву, лідеру владної партії «Нур Отан», який зберігає вплив на ухвалені в країні політичні рішення, виповниться 80 років.

 

З 16 березня по 11 травня в Казахстані через коронавірус діяв режим надзвичайного стану, при цьому в низці регіонів карантинні заходи досі зберігаються.

Цього тижня влада повідомила, що в зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації вирішили з 5 липня запровадити на 14 днів додаткові обмеження, з можливістю їх продовження. За останніми даними, в Казахстані з початку епідемії зареєстровано понад 42,5 тисячі випадків заражень коронавірусною інфекцією. Померли від COVID-19, за даними Міністерства охорони здоров’я, 188 хворих. 

 
…

Конгрес США схвалив нові санкції проти Китаю після того, як Пекін ухвалив критикований Заходом закон про національну безпеку для Гонконгу.

2 липня Сенат одноголосно підтримав законопроєкт про санкції, на наступний день після того, як це зробила Палата представників.

Тепер документ відправили президентові Дональду Трампу на підпис.

Законопроєкт, зокрема, вводить обмежувальні заходи щодо банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками. Під санкції потрапляють представники Комуністичної партії Китаю, відповідальні за ухвалення закону, а також представники поліцейських підрозділів, що застосовували силу до протестувальників.

Після того як закон вступив в силу 1 липня поліція Гонконгу застосувала силу проти тисяч демонстрантів – понад 70 людей, за офіційними даними, були затримані за різними звинуваченнями, від незаконних зібрань до порушення нового закону.

Закон про нацбезпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону. Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Європейський союз закликав Росію розслідувати всі повідомлення про порушення під час голосування щодо поправок до конституції країни, серед яких – обнулення президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому змогу залишитися при владі до 2036 року.

У Кремлі 2 липня заявили, що схвалення пакету з понад 200 поправок майже 78% голосів є «тріумфальним референдумом довіри президентові Володимиру Путіну».

Але повідомлення про порушення на деяких виборчих дільницях і залякування активістів та журналістів, які стежили за голосуванням, спонукали ЄС закликати до негайного розслідування.

 

«Нам відомі повідомлення про порушення під час голосування, зокрема тиск на виборців, подвійне голосування, порушення таємниці голосування і поліцейське насильство щодо журналіста, який був присутнім на дільниці для спостереження», – заявив речник ЄС Петро Стано.

«Ми очікуємо, що ці повідомлення будуть належним чином розслідувані, оскільки це серйозні звинувачення», – додав Стано.

Внесення змін до Конституції Росії було ініційовано Володимиром Путіним у січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

Дострокове голосування почалося 25 червня. Основним днем голосування було оголошено 1 липня. Його зробили вихідним.

 

Для вступу поправок в силу необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування. Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше ніж половина виборців.
Низка представників російської опозиції закликали бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликали прийти на дільниці і проголосувати проти.
Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду голови держави. Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

 
…

Вищий адміністративний суд Туреччини завершив слухання щодо можливої зміни статусу собору Святої Софії в Стамбулі. Чи буде Айя-Софія і далі музеєм, чи стане мечеттю, суд оголосить протягом 15 днів.

Протягом довгого часу за повернення собору статусу мечеті виступає турецький лідер Реджеп Ердоган, який обіймає нині посаду президента країни. Але офіційно із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Вона домагається скасування декрету засновника сучасної турецької держави Кемаля Ататюрка, який і зробив Айю-Софію музеєм.

Спочатку собор, зведений у 30-х роках шостого століття нашої ери при візантійському імператорі Юстиніані I, вважався протягом майже тисячоліття найбільшим у світі християнським храмом. Після захоплення Константинополя османами в 1453 році собор переробили на мечеть, добудувавши навколо нього чотири мінарети. Музеєм Айя-Софія стала в 1934 році. З 1985 року собор включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Багато хто в самій Туреччині називає нинішній музейний статус Айі-Софії символом світського характеру держави. Опозиційні партії заявляють, що Ердоган, повертаючись до дискусії навколо собору, намагається відвернути увагу людей від кризи в економіці і проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу. Одночасно він сподівається на підтримку консервативної ісламської частини суспільства, яку сам представляє.

Щороку собор Святої Софії відвідують мільйони туристів. Тільки в минулому році їх було близько трьох мільйонів 700 тисяч.

 
…

Іран заявив, що ядерні об’єкти в Натанзі не зазнали пошкоджень після ранкового «інциденту».

Речник Іранської атомної енергетичної організації Бегруз Камалванді заявив, що неназваний інцидент трапився зранку 2 липня на території заводу зі збагачення урану. Пошкоджень зазнала промислова будівля, яка перебуває над землею. Центрифуга не постраждала.

На заводі в Натанзі існують підземні об’єкти, які захищені від авіаударів бетоном завширшки у 7,6 метра. Об’єкт перебуває під моніторингом Міжнародного агентства з питань атомної енергетики за умовами ядерної угоди 2015 року.

Камалванді зазначив, що на місце подій відправили експертів для розслідування. Він запевнив, що «хвилюватися не варто».
…

Палата представників США схвалила нові санкції, пов’язані з ситуацією навколо Гонконгу.

Одноголосно схвалений американськими конгресменами проект про санкції вводить обмежувальні заходи відносно банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками.

Тепер документ має схвалити Сенат, після чого його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.

 

1 липня у Гонконзі вступив в силу закон про нацбезпеки. Його ухвалення ініціював Пекін, і воно викликало чергову хвилю масових протестів, учасники яких заявляють про загрозу їх громадянським правам.

30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.

Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки.

Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.

 

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…