Author: Worldnews

Палата представників США схвалила нові санкції, пов’язані з ситуацією навколо Гонконгу.

Одноголосно схвалений американськими конгресменами проект про санкції вводить обмежувальні заходи відносно банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками.

Тепер документ має схвалити Сенат, після чого його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.

 

1 липня у Гонконзі вступив в силу закон про нацбезпеки. Його ухвалення ініціював Пекін, і воно викликало чергову хвилю масових протестів, учасники яких заявляють про загрозу їх громадянським правам.

30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.

Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки.

Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.

 

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.

Законопроєкт у вигляді поправки до щорічного Акту про оборонні витрати, внесений впливовим сенатором-демократом Робертом Менендес. Згідно з проєктом, після отримання звіту американської розвідки з підтвердженням причетності керівництва Росії або підзвітних йому служб про виплату грошей за атаки на військовослужбовців з міжнародного контингенту в Афганістані, президент США повинен буде ввести санкції проти президента Путіна, міністра оборони Росії Шойгу і інших російських офіційних осіб, що мають відношення до цих винагород. Пропонується заморозити американські активи цих людей і організацій, заборона на їх вїїзд до Сполучених Штатів. Об’єктами додаткових санкцій можуть також стати близькі до Володимира Путіна олігархи, російські політичні діячі та члени їх сімей.

У заяві сенатора Менедеса йдеться про те, що мета його ініціативи – змусити Росію розплачуватися за свої дії.

Поки невідомо, чи отримає цей законопроект достатню підтримку законодавців, але кілька чільних членів Конгресу в останні дні виступили з закликами до президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти Кремля, якщо повідомлення про те, що Росія оплачувала атаки на американських солдатів в Афганістані підтвердяться.

У середу спікер Палати представників Ненсі Пелосі в інтерв’ю телекомпанії MSNBC закликала запровадити санкції невідкладно: «Ми повинні ввести санкції проти Росії, і ми повинні зробити це зараз».

 

Тиск на Трампа посилився після публікацій, перша з яких з’явилася в The New York Times. Газета посилалася на кілька неназваних джерел, знайомих із ситуацією.

У повідомленні йшлося про те, що виплати бойовикам за вбивства солдатів міжнародної коаліції здійснювалися в період, коли США і представники талібів вели переговори по врегулювання конфлікту в Афганістані.

Трамп спочатку стверджував, що спецслужби його не інформували з цьому приводу. Представник Трампа відзначала, що серед співробітників розвідки не було впевненості в тому, що всі ці відомості про винагороди правдиві.

30 червня прессекретар Білого дому Кейлі Макінені заявила, що Трамп не був проінформований «особисто» про ситуацію. Чи отримував президент будь-яку письмову доповідь про ситуацію, речниця не уточнила. У статті The New York Times з цього приводу вказувалося, що Трампу в другій половині лютого чиновники надали свої висновки в письмовому вигляді.

Зараз демократи, а також деякі республіканці ставлять питання, чи читав президент цей звіт. І якщо він з ним ознайомився, то чому не було жорсткої реакції з його боку.

За відомостями журналістів, американцям вдалося перехопити інформацію, яка свідчить про великі перекази коштів талібам із рахунків, контрольованих російською військовою розвідкою (ГРУ). Були й інші свідчення, зазначає The New York Times.

Росія і представники талібів заперечують існування будь-яких схем винагород за вбивства американських військовослужбовців.
…

Франція запросила Україну розшифровувати «чорні скриньки» зі збитого біля Тегерана літака «Міжнародних авіаліній України», повідомило заступник міністра закордонних справ Євген Єнін ввечері 1 липня.

«Сьогодні Україна отримала запрошення від Франції направити наших експертів для участі в розшифровці «чорних скриньок» РS752, які (згідно з попередніми обіцянками Ірану) мають прибути до Ліона 20 липня», – повідомив Єнін у Facebook.

За його словами, завдання України – забезпечити максимальний рівень міжнародного визнання фактів незаконного втручання у випадку з рейсом PS752.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня після кількох днів заперечень Іран офіційно заявив, що літак помилково збили сили протиповітряної оборони.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Регіональна філія екстремістського угруповання «Аль-Каїди» в Афганістані підтримує «тісні зв’язки» з талібами і має «постійний інтерес» до нападів на американських військових, йдеться в новій доповіді Пентагону.

За укладеною в лютому між талібами і Сполученими Штатами угодою, бойовики погодилися перешкоджати терористичним угрупованням, таким як «Аль-Каїда», використовувати Афганістан в якості притулку для планування нападів. Але в звіті, опублікованому 1 липня, Міністерство оборони США заявило, що бойовики «Талібану» продовжують працювати з «Аль-Каїдою» на Індійському субконтиненті.

«Аль-Каїда» регулярно підтримує і працює з нижчого рівня членами руху «Талібан» в його зусиллях із підриву афганського уряду, а також підтримує постійний інтерес до нападів на сили США і західні цілі в регіоні», – йдеться в повідомленні.

У доповіді йдеться про те, що регіональна філія «Аль-Каїди» також «допомагає місцевим талібам у деяких нападах». Попри «недавній прогрес» в мирному процесі в Афганістані, «Аль-Каїда» підтримує тісні зв’язки з талібами в Афганістані, ймовірно, для оборони і навчання», вказано у доповіді за період з 1 грудня 2019 року до 31 травня цього року.

Нинішня доповідь Пентагону фактично підтверджує дані звіту ООН, опублікованого минулого місяця, де йшлося, що відносини «Аль-Каїди» і «Талібану» досі «залишаються близькими, заснованими на дружбі, історії спільної боротьби, ідеологічній симпатії і змішаних шлюбах». У повідомленні йшлося також, що таліби «регулярно консультувалися» з «Аль-Каїдою» під час переговорів з США і «пропонували гарантії того, що вони будуть дотримуватися зв’язків, що історично між ними склалися».

Спецпосланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що доповідь ООН в основному охоплює період до лютневої угоди з талібами.

Відповідно до угоди, Сполучені Штати погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 000 військовослужбовців до 8600 до середини липня. Якщо інша частина угоди реалізована, всі американські та інші іноземні війська залишать Афганістан до середини 2021 року.
…

Рада безпеки ООН одноголосно схвалила резолюцію, що закликає до негайного припинення збройних конфліктів, щоб полегшити боротьбу з коронавірусною пандемією.

Резолюція, складена Францією і Тунісом, «закликає всі сторони в збройних конфліктах негайно вступити в тривалу гуманітарну паузу протягом не менш ніж 90 днів поспіль, щоб гарантувати безпечну, безперешкодну і стійку доставку гуманітарної допомоги».

Резолюція стосується війн у Сирії, Ємені, Лівії та інших збройних конфліктів, що перебувають на порядку денному Ради безпеки, але не військових операцій проти екстремістських угруповань «Ісламська держава», «Аль-Каїда» та їхніх філій.

«Через 100 днів після заклику генсекретаря ООН до глобального припинення вогню на час пандемії COVID-19 Радбез сьогодні нарешті схвалив довгоочікувану резолюцію», – повідомив у фейсбуці речник місії України при ООН Олег Ніколенко.

Постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Гойзґен привітав резолюцію як «знак надії для всіх людей, які нині живуть в зонах конфліктів по всьому світу». Але експерти поставили під сумнів, чи матиме резолюція хоч якийсь вплив. Документ фактично підтримує заклик генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша від 23 березня до глобального припинення вогню для боротьби з пандемією.

Як свідчать дані на сайті Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса у США, у червні кількість виявлених випадків COVID-19 у світі зросла більш як на 65%. На сьогодні у світі зафіксували 10,5 мільйона осіб, які хворіли чи досі хворіють на коронавірусну хворобу.
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив 1 липня, що уряд запропонував запровадити в країні жорсткий карантин на два тижні, починаючи з 5 липня.

«Уряд представив план введення карантину з 5 липня строком на 14 днів (можливе продовження). Завтра після засідання міністр охорони здоров’я виступить із роз’ясненнями», – написав президент Казахстану у твітері.

Два дні тому Токаєв на відеоконференції з членами уряду доручив у дводенний термін подати йому пропозиції щодо запровадження жорсткого карантину в країні. Ідея такого карантину виникла через різке зростання числа хворих на COVID-19 після ослаблення карантинних заходів, які діяли в країні в травні. За словами Токаєва, з 11 травня (день зняття карантину) число хворих в країні збільшилося в сім разів.

 

Нещодавно призначений новий голова МОЗ Казахстану Олексій Цой підтримав ідею карантину і заявив, що тільки чотири тижні повного локдауну «врятують країну від катастрофи».

За його словами, якщо в Казахстані запровадять чотиритижневий карантин, то на кінець серпня ситуація з COVID-19 у країні стабілізується.

За даними на 1 липня, в Казахстані захворіли через коронавірус вже більше ніж 41 тисяча людей.

 

За останню добу в Казахстані були виявлені 1604 хворих.

В Алмати завантаженість лікарень на 24 червня становила 95%. Щоб впоратися з нестачею ліжок, 29 червня стало відомо, що влада розгорне інфекційний госпіталь в палаці спорту «Халик Арена» в Алмати, а також розгорнуть 500 ліжко-місць для хворих на COVID-19 у готелі «Рамада Плаза» в Нур-Султані.

 

 
…

Двох громадян Швеції заарештували в Ірані під час спецоперації з викриття міжнародної мережі торгівлі наркотиками, повідомило агентство Tasnim, пов’язане з «Корпусом вартових Ісламської революції».

«Члени міжнародної мережі торгівлі наркотиками були заарештовані, і двоє громадян Швеції є серед них», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що «величезна» кількість наркотиків була вилучена владою, зокрема «небезпечні синтетичні наркотики». Коли саме відбулася спецоперація не вказується.

Іран лежить на великому транзитному маршруті наркотиків, що переправляють з Афганістану в Європу.

Тегеран часто звинувачують в арешті громадян країн Заходу за псевдозвинуваченнями та використанні їх як предмет торгів у переговорах. Влада країни це заперечує.
…

1 липня Німеччина почала головувати в Раді Європейського союзу.

За два дні до цього канцлер Німеччини Анґела Меркель прийняла французького президента Емманюеля Макрона.  

Вони домовилися створити план на 500 мільярдів євро, щоб допомогти європейській економіці оговтатися від наслідків пандемії COVID-19. Водночас Європейська комісія говорила про плани створити фонд на 750 мільярдів євро.

Гроші мають допомогти країнам, які зазнали найбільшого удару, на кшталт Італії та Іспанії. Усередині Європейського союзу деякі країни виступають проти того, щоб надавати гроші без зобов’язань.

17-18 липня під час саміту ЄС Меркель сподівається досягти угоди про створення фонду.

Німеччина буде головувати в Європейському союзі упродовж шістьох місяців.
…

У Гонконгу, де 1 липня набув чинності новий закон про національну безпеку, поліція затримала близько 70 учасників протестних акцій. Поліцейські застосували водомети і перцевий спрей проти тисяч демонстрантів, які вийшли на акцію з нагоди 23-ї річниці з дня, коли Велика Британія передала Китаю управління Гонконгом.

Поліція раніше розмістила на вулицях знаки, які попереджають активістів, що за новим законом вони можуть бути арештовані як прихильники сепаратизму.

Першим затриманим виявився чоловік, який тримав плакат із написом «Незалежність Гонконгу». Відтепер за такі дії загрожує тривалий тюремний термін.

 

Закон про нацбезпеку був ухвалений з ініціативи Китаю і викликав хвилю протестів з боку багатьох жителів Гонконгу – спеціального адміністративного району КНР, який британці повернули під управління Пекіна в 1997 році. Передбачалося, що Китай гарантує жителям території певні свободи протягом не менше, ніж півстоліття. Противники поправок у законодавство заявляють, що вони підривають ці домовленості.

1 липня активісти зібралися на акції з нагоди 23-ї річниці передачі суверенітету. Такі виступи проходять щорічно. Але цього року прокитайська влада Гонконгу масові мітинги заборонила, пославшись на карантинні заходи через епідемію коронавірусу. Не можна збиратися групою більше ніж 50 осіб.

 

Закон про національну безпеку передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі за тероризм, сепаратизм, змову з іноземними силами і підрив державної влади.

Серед тих, хто засудив поправки, – правозахисні організації, Велика Британія і Сполучені Штати Америки. 
…

США затвердили плани вивести з Німеччини 9,5 тисяч американських військових, повідомив речник Пентагону Джонатан Гоффман 30 червня.

За його словами, затверджений президентом США Дональдом Трампом план «підвищить рівень стримування Росії, посилить НАТО, запевнить союзників, покращить стратегічну гнучкість США та операційну гнучкість Командування США в Європі».

Тепер кількість американських військових у Німеччині має знизитися із 34 500 до 25 000. Наразі США не повідомляли, коли і куди виведуть частину своїх військ із німецької території.

Під час візиту до Вашингтона президент Польщі Анджей Дуда пропонував Трампу перекинути частину військових до Польщі.

Посадовці Пентагону говорили, що частину військ можуть перенести до Східної Європи. При цьому деякі з них можуть передислокувати на постійні основі, але більшість – на короткий термін, щоб дати знак Росії.

Німеччина висловлювала занепокоєння рішенням вивести американські війська з її території.
…

Державний секретар США Майк Помпео попереджає про контрзаходи через безпековий закон для Гонконгу, який ухвалили в Китаї.

«Сьогодні сумний день для Гонконгу та для людей, що люблять свободу в Китаї. США не будуть стояти, склавши руки, коли Китай ковтає Гонконг своєю авторитарною пащею», – йдеться в оприлюдненій на сайті Держдепартаменту США заяві Помпео.

За його словами, Сполучені Штати підтримуватимуть народ Гонконгу та «відповідатимуть на атаки Пекіна на свободу слова, преси, зібрань та на верховенство права».

30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.

Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки.

Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Внаслідок потужного вибуху в клініці на півночі столиці Ірану Тегерану загинули щонайменше 13 людей і були поранені ще шестеро, повідомляють іранські медіа 30 червня.

Вони цитують прокурора Тегерану Алі Алькасімегра, який стверджує, що внаслідок вибуху загинули 10 чоловіків і троє жінок у медичному центрі «Сіна Атгар». Постраждалих, за словами Алькасімегра, доправили до лікарні Таджріш, щоб надати медичну допомогу.

Заступник губернатора Тегерану Хамідреза Ґударзі повідомив державному телеканалу, що вибух і пожежу спричинив витік із балонів для медичного газу.

Рятувальники боролися з вогнем до пізнього вечора. Поліція оточила місце події.

На відео, які поширюються соцмережами, видно, що в лікарні сталося кілька вибухів поспіль.

Державне телебачення Ірану повідомило, що вибухи можуть повторюватися, тому що в лікарні лишаються кисневі балони.

26 червня у Тегерані стався вибух газового резервуара біля військової бази. Тоді ніхто не постраждав.
…

Державний департамент Сполучених Штатів підтвердив, що державний секретар Майк Помпео провів відеоконференцію з екстремістським угрупованням «Талібан», під час якого він застеріг бойовиків від нападів на американських військових.

За заявою Держдепартаменту, Помпео 29 червня провів розмову з представником угруповання Абдуль-Гані Барадаром, який наразі перебуває в Катарі, щодо імплементації лютневої угоди між Вашингтоном та бойовиками.

«Державний секретар дав зрозуміти, що від «Талібану» очікується виконання їхніх зобов’язань, серед них – зобов’язання не нападати на американців», – сказала речниця Департаменту Морґан Ортаґус.

Раніше про ці переговори повідомив сам «Талібан».

Читайте також: США: республіканці вимагають «серйозних дій» у разі, якщо підтвердиться змова Росії з талібами​

Лютнева угода передбачає виведення американських військ і покликана прокласти шлях до мирних переговорів між талібами та урядом Афганістану, підтримуваним США.

Згідно з домовленістю, США до середини липня погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 тисяч військових до 8 тисяч 600. Якщо решта угоди буде виконана, всі американські та інші іноземні війська вийдуть з Афганістану до середини 2021 року.

Спілкування талібів і Помпео відбувається в час, коли президент США Дональд Трамп стикається зі все більшим тиском. Політичні опоненти вимагають від нього пояснень щодо того, чому він нічого не вчинив після отримання повідомлень, нібито Москва пропонувала і платила бойовикам, пов’язаним із талібами, за вбивство американських солдатів в Афганстані.

 
…

Верховний суд Білорусі 30 червня задовольнив апеляції громадян цієї країни Віктора Скрундика, Валентина Бушніна і Віталія Мятежа і скасував їхні вироки. Серед інших було скасовано і смертний вирок Скрундику. Справу трьох чоловіків відправлено на новий розгляд.

Банда, в складі якої, за даними слідства, були Скрундик, Бушнін і Мятеж, звинувачувалася в грабежі і вбивствах людей похилого віку. Скрундик і Валентин Бушнін раніше були неодноразово засуджені за крадіжки, у Віталія Мятежа судимостей не було.

Злочини сталися в січні 2019 року в селах Улянівка Слуцького району і Суховчиці Копильського району. За версією слідства, 14 січня Скрундик і Бушнін убили 79-річного Михайла Шукалея. Спочатку чоловіка душили шнурком від спортивних штанів, а потім влаштували в його будинку пожежу. Як показала експертиза, під час підпалу чоловік був ще живий. З будинку вбитого нападники вкрали гроші.

Друге вбивство, як стверджує слідство, Скрундик учинив разом із Віталієм Мятежем. Чоловіки вбили 94-річного Володимира Гаркавого 21 січня. Його також душили і спалили живцем. З будинку пенсіонера вкрали гроші та алкоголь. Скрундик зізнався в цьому вбивстві, але Мятеж визнав тільки грабіж.

Пізніше Скрундик став наполягати, що він визнав провину під тиском. За його словами, Шукалея вбив насправді не він, а його спільник Валентин Бушнін. За словами Скрундика, він визнав провину тому, що боявся помсти з боку свого спільника.

У Верховному суді Віктор Скрундик вибачився перед родичами загиблих і закликав суд врятувати його життя, замінивши для нього смертну кару на позбавлення волі.

За 2020 рік це вже третій смертний вирок, ухвалений білоруським судом. Могилівський обласний суд 10 січня засудив до розстрілу двох братів, 19-річного Станіслава та 21-річного Іллю Костевих. Їх визнали винними у вбивстві вчительки і підпалі її будинку.

Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де чоловікам ухвалюють смертні вироки за особливо тяжкі злочини. Родичам смертників зазвичай не повідомляють про розстріл і не надають побачення перед стратою, тіла розстріляних також не видають і не розголошують місце поховання.

 
…

Глава російського регіону Чечня Рамзан Кадиров запропонував обрати Володимира Путіна довічним президентом Росії. Він заявив про це під час наради з чиновниками про голосування щодо поправок до конституції.

«Я завжди говорив, ми повинні обирати Володимира Путіна довічним президентом. Сьогодні хто може замінити його? Немає такого політичного лідера в світовому масштабі. Ми повинні пишатися цим. Сьогоднішня Чеченська республіка – такого ніколи у нас в історії не було, тому ми сьогодні живемо в правовій державі в Російській Федерації. Ми громадяни цієї великої країни», – заявив Кадиров.

 

Володимир Путін перебуває при владі в Росії з 2000 року. Він двічі обирався президентом у 2000-ні роки: в 2000 і 2004 роках. Тоді президентський термін в Росії становив чотири роки.

У 2008 році Путін і тодішній голова уряду провели так звану «рокіровку»: президентом став Медведєв, а Путін обійняв посаду глави уряду.

У 2012 році Путін пішов на третій термін, а тривалість президентських повноважень була збільшена з чотирьох до шести років. У 2018 році він став президентом учетверте і, якщо поправка про «обнулення» термінів Путіна буде схвалена, зможе піти на вибори також у 2024 і 2030 роках.

Дострокове голосування по поправках розпочалося 25 червня, офіційним днем голосування є 1 липня, яке оголошене вихідним днем. Голосувати за поправки можна буде тільки пакетом: за чи проти всіх.
…

Державний секретар США Майк Помпео 30 червня звернеться до Ради безпеки ООН, щоб запропонувати продовження ембарго на постачання зброї до Ірану. Термін чинного ембарго завершується в жовтні, нагадує Держдепартамент США.

Сполучені Штати наполягають, щоб продовження обмежень щодо Тегерана мало невизначений термін, але Росія та Китай, які мають право вето, виступають проти цього.

Помпео заявив, що сподівається, що «весь світ» зрозуміє необхідність продовження ембарго.

Минулого тижня США офіційно попросили Раду безпеки продовжити ембарго, обсяг якого може бути скорочений із початку жовтня в межах реалізації ядерної угоди 2015 року між Тегераном та світовими державами.

У травні 2018 року США вийшли з ядерної угоди та повернули санкції щодо Ірану.

Експерти вважають, що в разі скасування ембарго Росія та Китай можуть підписати угоди про постачання озброєнь Тегерану.
…

Іранський журналіст Рухолла Зам, чия робота в інтернеті сприяла загальнодержавним економічним протестам у 2017 році, засуджений до смертної кари за свої дії. Про це 30 червня заявив речник судової влади Ірану Голамхоссейн Есмаїлі, повідомляє іранська служба Радіо Свобода.

Створений Рухоллою Замом сайт AmadNews та канал у сервісі Telegram повідомляли іранцям про час протестів та публікували інформацію про зловживання іранських чиновників.

Зам жив і працював у вигнанні в Парижі, але його заманили до Ірану, де він був заарештований у жовтні 2019 року за незрозумілих обставин. Французька влада заявляла, що «рішуче засуджує» цей крок.

Пізніше Зам з’явився в телевізійному ефірі, він визнавав свої правопорушення і просив вибачення за свою минулу діяльність.

Зам може оскаржити свою справу у Верховному суді.

Протести 2017 року стали в Ірані найпотужнішими після масових заворушень після виборів у 2009 році. Тисячі учасників протестів були затримані поліцією, 25 людей загинули.
…

Президент Польщі Анджей Дуда отримав найбільше голосів у першому турі виборів
…

Постійний комітет Конгресу Китаю проголосував за безпековий закон для Гонконгу.

Проти цього документа виступали жителі міста. Вони побоюються, що закон створить можливості для політичних репресій, оскільки документ серед іншого забороняє «сепаратизм» та «бунт».

Закон критикували й країни Заходу. Опоненти стверджують, що безпековий закон підірве права людини та напів автономність Гонконгу.

1 липня жителі Гонконгу планують відзначити 23-у річницю з дня, коли Велика Британія передала Китаю управління Гонконгом. Поліція відхилила заявку на проведення в цей день маршу під приводом діючих обмежень, введених в зв’язку з пандемією коронавірусу. Відповідно до угоди між Лондоном і Пекіном про передачу Гонконгу під управління КНР, мешканцям Гонконгу до 2047 року гарантовані широкі спеціальні права, серед яких – свобода преси, зібрань і висловлення думок.
…

Іран надіслав до Франції «чорні скриньки» з літака «Міжнародних авіаліній України», повідомило агентство Associated Press з посиланням на іранське агентство IRNA.

Прокурор Голамаббас Торкі заявив, що скриньки – «фізично пошкоджені», тому дані можна отримати лише завдяки «тонким технологіям». Іранські експерти не змогли цього зробити через неможливість отримати необхідне обладнання у зв’язку з американськими санкціями.

22 червня Іран заявив, що передасть «чорні скриньки» до Франції «в найближчі кілька днів». Париж планує почати аналіз скриньок у липні.

На початку березня з’явилася інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові реєстратори збитого літака. Проте ніяких конкретних повідомлень про це так і не було.

Читайте також: МЗС про заяви Ірану щодо «чорних скриньок» збитого літака: чекаємо, коли Іран перейде від слів до дій​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Президент Косова Хашим Тачі обіцяє «негайно піти у відставку», якщо суд у Гаазі визнає його винним у воєнних злочинах.

Під час звернення до нації він назвав «неправдивими» звинувачення на свою адресу.

«Моє серце поранене, але не розбите. Мої думки важкі, але не смутні. Моя кров гаряча, але чиста», – сказав Тачі.

Він пообіцяв зустрітися найближчими днями з політичними лідерами Косова та обговорити «наступні кроки».

24 червня спеціалізована прокуратура в Гаазі (SPO) висунула звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.
…

Іран видав ордер на арешт президента США Дональда Трампа через вбивство іранського генерала Касема Солеймані на початку 2020 року. Прокуратура Ірану звернулася в Інтерпол з вимогою оголосити Трампа в міжнародний розшук, повідомило агентство Fars.

Крім Трампа, у списку, направленому в Інтерпол, ще 35 осіб. Як вважає іранська влада, всі вони причетні до загибелі Солеймані. Тегеран звинувачує їх у вбивстві і тероризмі. Імена цих 35 осіб не повідомляють, але, за даними прокуратури Ірану, це військові і цивільні чиновники.

У прокуратурі Ірану також заявили, що продовжать займатися цим питанням і після закінчення часу перебування Трампа на посаді.

Малоймовірно, що Інтерпол задовольнить прохання Тегерана, пишуть американські ЗМІ. Принципи роботи агентства забороняють йому робити які-небудь дії політичного характеру.

Білий дім повідомлення Тегерана поки що не прокоментував. Інтерпол також наразі не реагував на цю заяву.

 

Командувач спецпідрозділом «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Солеймані був убитий 3 січня 2020 року в Багдаді у результаті авіаудару США. Тегеран відповів ракетним ударом по двох іракських військових базах з американськими військовими. Десятки військовослужбовців США були поранені.
…

Суд у Франції 29 червня визнав винним у шахрайстві і засудив до 5 років в’язниці (з яких три – умовно) колишнього прем’єр-міністра і кандидата в президенти країни Франсуа Фійона. 

Він був головним суперником Емманюеля Макрона на президентських виборах 2017 року, а з 2007-го по 2012 рік був прем’єром за президентства Ніколя Саркозі.

Незадовго до виборів 2017 року стало відомо, що Фійон влаштував свою дружину Пенелопу на роботу своїм помічником. 

За даними свідків, ніяких робочих обов’язків вона не виконувала, але поки вважалася на посаді, заробила близько мільйона євро: зарплату їй нараховували з бюджету Франції. 

За це суд визнав політика винним у шахрайстві і засудив до 5 років в’язниці з відстрочкою вироку на три роки і штрафу в розмірі 375 тисяч євро.

Його дружина також визнана винною в шахрайстві: вона засуджена до трьох років в’язниці умовно.

Згідно з рішенням суду, Фійон і його дружина повинні не тільки заплатити штраф, але і відшкодувати державі понад мільйон євро.

Адвокати заявили про оскарження вироку, тому Фійон наразі залишається на волі.

Скандал навколо експрем’єра вибухнув взимку 2017 року, в розпал виборчої кампанії. Французька преса тоді повідомила, що дружина політика Пенелопа отримувала зарплату як його помічниця, але на роботі вона не з’являлася. 

Франсуа Фійон, представник Республіканської партії, був одним з фаворитів передвиборних перегонів у 2017 році, але його рейтинг сильно впав після висунення йому звинувачень, і вибори виграв Емманюель Макрон.

 

 
…

Законодавці американського штату Міссісіпі проголосували за вилучення з прапора цього штату символу Конфедерації південних рабовласницьких штатів, що існувала під час громадянської війни 1861-65 років. 

Прапори та інші символи Конфедерації сприймаються багатьма як расистські емблеми, образливі насамперед для темношкірих жителів Америки.

Прапор штату був затверджений у 1894 році – прихильники вищості білої раси, які тоді контролювали законодавчі збори Міссісіпі, розмістили символ Конфедерації – синій хрест із зірками на червоному тлі – в лівому верхньому куті прапора.

 

Незважаючи на протести, Міссісіпі до останнього часу залишався єдиним штатом у США, що включав символ рабовласницького півдня в свою офіційну символіку.

Однак після початку акцій протесту проти расизму у зв’язку з загибеллю Джорджа Флойда від рук поліції більшість законодавців штату ухвалила рішення позбутися цього символу.

У кожній палаті Законодавчих зборів це рішення отримало широку двопартійну підтримку – хоча у нього були і противники. 

 

Одним з ініціаторів зміни прапора був спікер Палати представників штату, республіканець Філіп Ганн. Губернатор Тейт Рівз, також республіканець, заявив, що він підпише законопроєкт, і відразу після цього прапор штату втратить офіційний статус.

Спеціальній комісії доручено розробити дизайн нового прапора, який не може містити символ конфедератів, але повинен включати слова «У Бога ми віримо» (In God We Trust). Виборцям буде запропоновано схвалити новий дизайн у день виборів 3 листопада.

Темношкіре населення в штаті становить 38 відсотків – це один з найвищих показників у США. 

 
…

У Росії за останню добу виявили 6719 інфікованих коронавірусом. Це на кілька десятків менше, ніж добою раніше, і найнижчий показник із квітня. В останні дні число нових випадків зараження досить стабільне і не перевищує семи тисяч.

Всього за весь час епідемії в Росії виявили понад 640 тисяч заражених.

Померли за добу від коронавірусної інфекції 93 людини, загальне число смертей за весь час, за даними оперативного штабу, – понад 9 тисяч (йдеться про випадки, коли коронавірусна інфекція була визнана основною причиною смерті).

 

Від сьогодні більшість карантинних заходів зняли у Санкт-Петербурзі. У Москві більшість обмежень зняли раніше.

Росія залишається на третьому місці в світі за кількістю виявлених інфікованих. Всього в світі число випадків інфекції перевищило 10 мільйонів, а померлих – 500 тисяч.
…

За даними екзит-полів на президентських виборах у Польщі, ніхто з кандидатів не переміг у першому турі і, як і очікували, в другий тур мають вийти чинний президент Анджей Дуда, який змагається за другий термін, і мер столиці Варшави, опозиційний діяч Рафал Тшасковський.

За цими даними, які не є офіційними, Дуда, який вийшов із лав нині владної популістської й євроскептичної партії «Право і справедливість», отримує 41,8 відсотка голосів, а Тшасковський, представник опозиційної правоцентристської і проєвропейської партії «Громадянська платформа», – 30,4 відсотка.

Якщо такі дані будуть підтверджені в перебігу підрахунку голосів, включно з результатами голосування поштою, які в екзит-поли на виході з дільниць не ввійшли, другий тур мав би відбутися 12 липня.

При цьому, за деякими з прогнозів, у другому турі більший шанс перемогти міг би мати саме Тшасковський.

Явка на вибори, попри коронавірусну пандемію, була вищою, ніж зазвичай. Дільниці закрилися о 21-й годині за місцевим часом (22-й за Києвом), за даними станом на 17-у годину, вже тоді явка склала майже 48 відсотків – це число близьке до загальної явки на попередні президентські вибори 2015 року.
…