Author: Worldnews

У Росії офіційно заявляють про високі явки учасників дострокового голосування в референдумі щодо змін до конституції країни. За твердженням Центральної виборчої комісії країни, протягом перших трьох днів дострокового голосування в ньому взяли участь понад 28 відсотків виборців.

При цьому один із критиків голосування, опозиційний діяч Олексій Навальний заявляє, що з власного досвіду багатьох виборчих кампаній виключає, що реальна участь у достроковому голосуванні могла скласти більш ніж 7–12 відсотків.

У двох із російських регіонів, Москві й Нижегородській області, влаштували також можливість електронного голосування. Щодо нього заявляють, що участь у цьому голосуванні вже взяли понад 76 відсотків від числа тих, хто зареєструвався на нього.

Російська опозиція заявляє, що вибори через інтернет неможливо контролювати, і це значно підвищує можливість фальсифікацій.

Деякі користувачі соцмереж у Росії повідомляють, що їм на телефони приходять смс-повідомлення про те, що вони зареєстровані для електронного голосування, хоча вони не подавали заявок. А ще першого дня дострокового голосування кілька людей повідомили, що їм вдалося проголосувати і онлайн, і фізично на дільниці; ЦВК Росії назвала це провокацією.

Основний день голосування призначений на 1 липня, середу – цей день у Росії зробили вихідним. Але ще з 25 червня почалося дострокове голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки – а їх понад 200 – мають бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагає. Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (обома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами.

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента і потенційно залишитися на посаді до 2036 року.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – загалом президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

За рішенням Путіна, для того, щоб поправки набули чинності, необхідно, щоб їх схвалила більш ніж половина учасників всенародного голосування. При цьому явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.
…

У Росії оголосили голодування 24 громадянина Таджикистану, які завершили відбування покарання в російських в’язницях, але не можуть виїхати на батьківщину, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

У Росії кажуть, що звільнити цих людей не можуть через COVID-19 і закриті кордони.

«Ми протестуємо проти байдужості таджицької та російської влади. Умови в ізоляторі не кращі, ніж у в’язниці. Ми звернулися в посольство, а там сказали, що Федеральна міграційна служба (Росії – ред.) повинна купити нам квитки і депортувати додому», – розповів один із протестувальників.

У посольстві Таджикистану в Росії повідомили, що знають про ситуацію зі своїми громадянами, і за першої нагоди вони будуть відправлені на батьківщину, але поки лише радять їм набратися терпіння. За словами посла Таджикистану в Росії, країна вивозить своїх громадян, попри закриті кордони, але пріоритет віддається жінкам, літнім і хворим людям.

Раніше влада Таджикистану обіцяли забрати своїх громадян із російських спецприймальників до кінця травня.

У кількох в’язницях росйського регіону Мордовія відбувають покарання близько тисячі громадян Таджикистану. Деякі з них нарікали на катування і жорстоке поводження з боку тюремного персоналу. Загальна кількість таджицьких громадян, затриманих і засуджених за вчинення різних злочинів на території Росії, сягає 10 тисяч людей.
…

Іран оголосив, що зробить носіння масок обов’язковим у закритих приміщеннях, оскільки зафіксоване напередодні число жертв коронавірусної інфекції є рекордним за три місяці. Як ідеться в повідомленні, за добу 27 червня померли 144 іранці.

Іранський президент Хассаном Роугані також додав 28 липня, що найбільш потерпілим провінціям буде дозволено повторно застосовувати жорсткі обмеження, спрямовані на протидію вірусу. Роугані заявив, що нові вимоги щодо масок діятимуть щонайменше до 22 липня.

Раніше верховний лідер аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірус продовжить ширитися безконтрольно.

 

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначки у 10 мільйонів інфікованих коронавірусом і 500 тисяч померлих від інфекції COVID-19, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.

 

 
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірусна інфекція продовжить своє поширення.

Іран веде боротьбу з COVID-19 із лютого, коли в ісламській республіці були зафіксовані перші випадки інфекції. Тоді були закриті школи та підприємства, які не є життєво важливими, в березні були скасовані громадські заходи, але згодом уряд поступово скасував обмеження для відновлення економіки.

«Правильно казати, що потрібно зробити щось для запобігання економічним проблемам, спричиненим коронавірусом. Але у разі недбалості та значного поширення хвороби економічні проблеми посиляться теж», – сказав Хаменеї 27 червня на зустрічі з посадовими особами судової влади.

 

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначку в 10 мільйонів інфікованих коронавірусом, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.
…

Білий дім заперечує, що президента США Дональда Трампа інформували про те, що російська військова розвідка (відома як ГРУ) імовірно пропонувала талібам винагороду за вбивства американських військових в Афганістані. За словами речниці Білого дому Кейлі МакЕнані, ані Трамп, ані віцепрезидент Майк Пенс не мали таких даних.

Раніше цього тижня, 26 червня, газета The New York Times повідомила про те, що американські спецслужби ще кілька місяців тому дійшли висновку: Росія обіцяла талібам премії за вбивство американців. У повідомленні The New York Times йшлося також, що дані спецслужб США базувалися частково на допитах полонених афганських бойовиків. Видання вказувало, що Трамп іще від березня 2020 року мав цю інформацію.

Колишній віцепрезидент США Джо Байден відреагував на повідомлення, звинувативши Трампа у відсутності реакції. Байден заявив, що його шокує, якщо це є правдою,, що Трамп «знав про це місяцями» і робив «гірше, ніж нічого». Байден, який у 2020 році є найбільш імовірним кандидатом на виборах президента США від Демократичної партії, заявив, що Трамп «продовжив свою тривожну кампанію поваги і зачарування (президентом Росії) Володимиром Путіним». Байден пообіцяв, що в разі обрання на виборах 3 листопада «Путін відповість, і ми накладемо на Росію серйозні санкції».

Речник талібів 27 червня заявив, що рух «Талібан» «рішуче відкидає» звинувачення. Він наполягає, що озброєні таліби не потребують сторонніх вказівок у визначенні цілей.

Представники Ради національної безпеки, Пентагону та ЦРУ відмовились коментувати звинувачення, про які пізніше також повідомляло видання The Washington Post.

Міністерство закордонних справ Росії назвало повідомлення американських ЗМІ ілюстрацією «низьких інтелектуальних здібностей пропагандистів американської розвідки».

Після оприлюднення даних щонайменше два амеркианських конгресмени вимагають відповіді від адміністрації Трампа.

Сенатор-республіканець Ліндзі Ґрем заявив, що є «обов’язковим» те, щоб Конгрес був докладно поінформований про обставини.

 

Сенатор-демократ Боб Менендез заявив, що Конгрес має діяти, «якщо Трамп відмовиться визнати Путіна відповідальним за фінансування тероризму проти американських військ в Афганістані».

 

Нова інформація надійшла в той час, коли Сполучені Штати намагаються досягти прогресу в мирному процесі в Афганістані. У лютому з талібами була підписана угода, яка передбачає можливість виведення американських військ із Афганістану наступного року.
…

Британська поліція висунула обвинувачення 25-річному підозрюваному в нападі з ножем у місті Редінг. Його звинувачують у терористичному нападі, трьох вбивствах і трьох спробах вбивства.

Поліція також підтвердила, що чоловіка звати Хаїрі Саадалла, як це раніше повідомили медіа з посиланням на свої джерела.

Королівська служба кримінального переслідування повідомила, що звинувачення висунув контртерористичний відділ поліції.

Мотив нападу лишаються неясними, його жертвами стали звичайні перехожі в парку.

Читайте також: Напад у Редінгу: служба МІ5 знала про підозрюваного – ЗМІ​

Британський суспільний мовець BBC повідомив з посиланням на свої джерела, що минулого року спецслужби припускали, що Саадалла спробує виїхати за кордон для нападу.

Очікується, що Вестмінстерський магістратський суд почне розглядати справу 29 червня.

21 червня у місті Редінг на півдні Великої Британії 25-річний чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули.
…

Президент Франції Еммануель Макрон заявив 27 червня, що «незабаром» планує візит до Росії для продовження переговорів з президентом Володимиром Путіним.

За заявою Макрона, він планує обговорити з Путіним питання безпеки та зміни клімату.

Президент Франції раніше вже заохочував Європу та НАТО переглянути стратегічне партнерство з Москвою, стверджуючи, що недружня політика Європи нібито провалилася.

«Діалог з відновлення довіри з президентом Путіним у Форті Брегансон триває. Ми рухаємося далі і я незабаром відвідаю Росію», – повідомив Макрон, коментуючи відеоконференцію з лідером Кремля.

 

Він зазначив, що серед тем обговорення планується «безпека в Європі, регіональні конфлікти та клімат, у тому числі танення мерзлоти в Арктиці».

«Всі регіональні кризи, з якими ми стикаємося, показують, як важливо перетворити весь європейський простір, в широкому сенсі, від Лісабон до Владівостока, на справжній простір співпраці та миру», – заявляє Макрон.

Говорячи про агресію Росії проти України, президент Франції висловив думку, що важливо оперативно перезапустити дорожню мапу для «завершення конфлікту».

Читайте також: Президент Хорватії не приїде на парад до Москви: «зламався літак»

Макрон планував відвідати парад на Красній площі в Москві на честь 9 травня. Зрештою подію перенесли на 23 червня, президент Франції її не відвідав.

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 червня пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.
…

Президент США Дональд Трамп підписав указ, мета якого – захистити пам’ятники, меморіали та монументи від осквернення, руйнування і знесення.

«Тривалі тюремні терміни за ці беззаконні дії проти нашої Великої Країни!», – написав він у твітері.

 

На хвилі протестів «Життя темношкірих важливі» (Black Lives Matter), у США були атаковані десятки пам’ятників і монументів, здебільшого пов’язаних з Конфедерацією.

Однак, як повідомляє «Голос Америки», були атаковані і пам’ятники героям Громадянської війни, президентам США, які не володіли рабами, і деякі християнські монументи.

 
…

Американська розвідка дійшла висновку, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала бойовикам, пов’язаним з талібами, винагороду за вбивство військовослужбовців міжнародної коаліції, які перебувають в Афганістані. Про це з посиланням на джерела в американських розвідслужбах повідомила в п’ятницю газета New York Times.

За інформацією видання, радикальні ісламісти і пов’язані з ними озброєні злочинці отримували винагороду за свої напади. Минулого року в Афганістані вбили 20 американських військовослужбовців. Хто з них міг бути об’єктом оплачених вбивств, неясно. Згідно з даними газети, про секретні виплати відомо вже кілька місяців. Частково інформацію отримали під час допитів талібів.

Хто конкретно стоїть за виплатами, невідомо, але американські аналітики вважають, що, найімовірніше, цю операцію проводить секретний підрозділ ГРУ, який офіційно іменується військова частина 29155. Як пише New York Times, західні розвідки вважають, що цим підрозділом ведеться кампанія з дестабілізації Заходу шляхом диверсій, різного роду підривної діяльності і вбивств. Саме цей підрозділ підозрюють у замаху на Сергія і Юлію Скрипаль у Солсбері у березні 2018 року.

Інформація про винагороду за вбивство американських військовослужбовців була представлена президенту Дональду Трампу і обговорювалася на засіданні Ради з національної безпеки. Список заходів у відповідь, за даними газети, містить офіційні протести, санкції та інші кроки. Остаточного рішення у Вашингтоні поки не ухвалили.

 

Офіційні американські представники відмовилися коментувати цю інформацію.

Як зазначає NYT, можлива організація вбивств солдатів коаліції може свідчити про зростання підтримки Росією талібів, а також стала б першим відомим випадком атак на війська західної коаліції, організованих російської військовою розвідкою.

За словами Дмитра Пєскова, прессекретаря Володимира Путіна, в Кремлі нічого не знають про подібні звинувачення. «Якщо їх висунуть, ми відповімо на них», – заявив Пєсков у відповідь на запит газети.

Представники Ради національної безпеки, Пентагону та ЦРУ відмовились коментувати цю інформацію, яку пізніше також повідомило видання The Washington Post.
…

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 лютого пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.

Пресслужба російського лідера повідомила, що обговорення стосувалося криз в Україні, Сирії та Лівії, а також напруженості на Балканах. За цим повідомленням, Путін говорив про необхідність «об’єднати наші зусилля» для боротьби зі спільними загрозами, такими як пандемія коронавірусу, міжнародний тероризм та зміна клімату.

Макрон заявив, що «всі пережиті нами регіональні кризи свідчать про важливість перетворення європейського простору в широкому сенсі від Лісабона до Владивостока в реальний простір співпраці та миру».

 

Відносини між Москвою та Заходом залишаються складними. Поліпшенню відносин заважає агресія Росії проти України, роль Москви в конфлікті у Сирії, імовірне російське втручання у вибори в США та інших демократіях, а також отруєння російського ексшпигуна Сергія Скрипаля та його дочки у Великій Британії у 2018 році.

Але Макрон закликав Європу та НАТО переглянули своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що політика протидії Москві провалилася. Макрон заявив, що «впевнений, що ми можемо досягти прогресу з Росією в ряді тем».
…

Російські чиновники повідомляють, що більш ніж половина виборців із правом голосу скористалися правом волевиявлення у перший день онлайн-голосування за зміни до російської конституції, що можуть прокласти шлях до продовження правління президента Володимира Путіна на 12 років.

За повідомленням ЦВК, явка виборців в інтернеті склала 52,8%, або 618 200 осіб.

Електронне голосування проходитиме до 30 червня в Москві і Нижньогородській області Росії. У Москві на нього зареєструвалися понад мільйон людей – кожен сьомий виборець. Втім на таке голосування вже є нарікання журналістів і опозиції.

Так, журналіст телеканалу «Дождь» Павло Лобков підготував репортаж про те, як йому вдалося проголосувати двічі – зі звичайним бюлетенем на дільниці через сайт. МВС пригрозило  журналістові кримінальною справою.

Представник руху «Голос»  Василь Вайсенберг також заявив, що, коли його заявка на електронне голосування була схвалена, а він передумав і прийшов на виборчу дільницю, то йому не відмовили, а видали бюлетень.

Остаточне схвалення конституційних змін відбудеться, якщо більш ніж половина виборців країни підтримають їх в перебігу кількаденного загальнонаціонального голосування.

Голосування за зміни до конституції Росії триватиме до 1 липня. Крім обнулення термінів Володимира Путіна, росіянам пропонують схвалити закріплення статусу російської мови як «мови державотворчого народу», додати згадку Бога і можливість створення федеральних територій, заборонити «применшувати подвиг захисників Вітчизни» – загалом 206 поправок і уточнень.
…

26 червня суд у Москві визнав режисера Кирила Серебренникова винним у розкраданні. Відповідний вирок зачитує суддя Міщанського суду.

Наразі зачитують мотивувальну частину, після чого суддя оголосить остаточний вирок.

Прокурор просив для Серебренникова 6 років тюрми. 

Реальних строків прокурор вимагав і для інших підсудних: 5 років колонії для колишнього директора «Гоголь-центру» Олексія Малобродського, 4 роки для колишнього директора «Сьомої студії» і директора РАМТ Софії Апфельбаум.

Обвинувачення вважає, що дії Серебренникова та інших обвинувачених завдали бюджету збитків на 129 мільйонів рублів. Раніше у справі фігурувала сума у 133 мільйони гривень.

Фігуранти справи відмовилися визнавати провину в розкраданні бюджетних коштів і наголошували, що навпаки вкладали в проекти в тому числі власні гроші.
…

Яскраво-помаранчевий спалах у небі над Тегераном 26 червня спричинив вибух газового резервуара біля військової бази поблизу столиці Ірану, повідомили в п’ятницю іранські державні ЗМІ з посиланням на речника Міноборони.

Вибух стався в «громадській зоні» військової бази в Парчині, повідомив представник Міністерства оборони, бригадний генерал Давуд Абді. Він сказав, що вибух спричинив пожежу, ситуація під контролем, ніхто не постраждав. Жодної інформації про причини вибуху посадовець не назвав.

«Наші колеги присутні на місці і ретельно розслідують інцидент», – цитує Абді видання The New York Times.

Агентство Fars повідомило з посиланням на Міноборони Ірану, що вибухнув промисловий паливний бак біля об’єкта, що належить міністерству.

На військовому об’єкті, в районі якого стався вибух, як вважають західні служби безпеки, Тегеран понад 10 років тому провів випробування, пов’язані з ядерними бомбами. Іран відкинув ці звинувачення.

Раніше Іран відмовився надати інспекторам Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) доступ для відвідин бази в Парчині, заявивши, що як військова база об’єкт був закритий.
…

З ініціативи Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам і Національного фонду демократії США більше 500 відомих політиків, громадських діячів, лауреатів Нобелівської премії і лідерів правозахисних організацій підписали відкритого листа, в якому попередили, що авторитарні режими можуть використовувати пандемію для зміцнення власної влади і придушення критики.

У листі мовиться, що навіть деякі демократично обрані правителі сьогодні концентрують у своїх руках надзвичайні повноваження, обмежуючи права людини і посилюючи державний нагляд. На думку авторів листа, пандемія викликала до життя політичну кризу, яка загрожує майбутньому ліберальної демократії.

Акцію підтримали близько 70 правозахисних та громадських організацій, серед яких Transparency International, Фонд Конрада Аденауера та World Movement for Democracy. Також лист підписали кілька сотень політичних і громадських діячів, зокрема 13 лауреатів Нобелівської премії і більше 60 колишніх глав держав і урядів.

 

«Придушення свободи слова, відправка в тюрму мирних незгодних і скасування виборів на невизначений термін – все це нічим не допоможе у захисті здоров’я», – мовиться у листі.

Підписанти зазначають, що пандемія не випадково почалася в Китаї, де придушують свободу слова і переслідують тих, хто намагався говорити про поширення вірусу.

«Викликана COVID-19 криза – це тривожний дзвінок, наполегливе попередження, що свободи, які ми цінуємо, під загрозою і ми не повинні приймати це як належне», – йдеться у листі.

Станом на ранок 26 червня коронавірусом інфіковано понад 9,6 мільйона людей, померли 489 312 людей, одужали 4,8 мільйона.

 
…

Президент Туркменистану Гурбангули Бердімухамедов заявив про необхідність розробки «сучасної національної системи обміну інтернет-повідомленнями для поширення серед населення правдивої інформації». Ві сказав про це на робочій нараді 24 червня.

Також Бердімухамедов доручив туркменським ЗМІ зареєструватися в популярних соціальних мережах – для донесення до світової спільноти «успіхів, які досягаються у всіх секторах національної економіки».

До таких успіхів президент Туркменистану відніс будівництво великих промислових комплексів, «масштабні проєкти міжнародного значення у сфері транспорту і паливно-енергетичного комплексу», а також інші проєкти, які, за його словами, необхідно висвітлювати «в світовому просторі».

А для цього, за його словами, потрібно використовувати «національні сайти і впроваджувати сучасні технології».

Туркменистан є закритою країною, тут працюють лише поодинокі державні засоби масової інформації. В «Індексі свободи преси», який щорічно публікує організація «Репортери без кордонів», Туркменистан зайняв передостаннє місце, при тому, що останнє місце займає Північна Корея.

Третє місце Туркменистан також займає в списку країн із найжорсткішою цензурою. За даними авторів цієї доповіді з Комітету із захисту журналістів, у Туркменистані «засоби масової інформації служать рупором держави, і будь-яка незалежна журналістика ведеться з вигнання».
…

Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар зробила заяву про затримання 25 червня в Мінську блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» та фрілансера-консультанта Радіо Свобода.

«Ми засуджуємо затримання Ігоря Лосіка, незалежного блогера, консультанта Радіо Свобода та колишнього стипендіата (програми Радіо Свобода імені) Вацлава Гавела, а також сьогоднішній обшук у його квартирі, здійснений щонайменше дев’ятьма державними агентами. Ведення блогу не є злочином», – наголосила Дейзі Сінделар.

«Ми вимагаємо його негайно звільнити, негайно повернути йому будь-які конфісковані матеріали та обладнання, а також, щоб білоруські чиновники перестали цькувати людей, які виконують важливу роботу з інформування громадськості про події навколо майбутніх президентських виборів у країні», – додала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.

У Білорусі вдень 25 червня відбувся обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка, після цього блогера затримали.

 

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заперечив заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка про втручання Кремля у білоруські вибори. За словами Пєскова, сторона, яка заявляє про такі звинувачення, «повинна надавати якісь аргументи», але вони відсутні. 

«Росія ніколи не втручалася і не втручається в електоральні процеси, тим паче в ті, що проходять у нашого союзника», – цитують Пєскова російські ЗМІ.

«Що стосується власного розслідування з цього приводу, то ми, слава Богу, не у Вашингтоні живемо», – додав речник Путіна.

Раніше президент Білорусі Лукашенко заявив про втручання у внутрішні справи і вибори з боку Росії і Польщі. Деталей втручання він не навів, сказавши лише, що «опоненти чинної білоруської влади вимагають чесних і порядних виборів, однак самі поводяться нечесно». За словами Лукашенка, за опозиційними кандидатами «стоять ляльководи».

 

Президент Білорусі також поскаржився на «страшні фейки», які поширюються в телеграмі «структурами з Росії». Найближчим часом Лукашенко планує обговорити питання втручання у вибори з Володимиром Путіним.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Основний конкурент чинного президента від опозиції, ексголова «Білгазпромбанку» Віктор Бабарико, був заарештований і відправлений в СІЗО. 

Лукашенко заявив про «запобігання Майдану в Білорусі». Це викликало в країні масові протести, за час яких затримали понад 500 прихильників опозиції, а також десятки журналістів, які висвітлювали акції.

Сьгодні був затриманий популярний білоруський блогер, автор телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик, який співпрацює також із Радіо Свобода. У його квартирі пройшов обшук. 

 
…

У Білорусі вдень 25 червня проходить обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка.

Як повідомили на сторінці блогу, на обшук прибули дев’ять правоохоронців та двоє свідків.

Причина обшуку невідома, але правоохоронці показали ордер на обшук, підписаний прокурором.

 

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
…

Університет в Ірані визнав, що оголошував догани і відстороняв студентів за організацію меморіальної акції в пам’ять про загиблих з українського літака, збитого над Тегераном у січні.

Раніше на сайті Ensafnews у короткому звіті було сказано, що 20 студентів були покарані за організацію церемонії запалення свічок для вшанування жертв. Дата події не згадувалася.

Після цього пресслужба університету Мохакека Ардебілі оприлюднила листа, в якому зазначила, що студенти не просили дозволу на збори, і їх слід було покарати за «порушення порядку». Тому університет оголосив догану і відсторонив 15 студентів.

 

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

У перебігу переговорів президентів США та Польщі Дональда Трампа і Анджея Дуди в Білому домі 24 червня польський глава держави попросив реалізувати минулорічні домовленості про присутність американських військ на території Польщі. Йдеться про те, що до Польщі прибуде тисяча військових США.Президент США Дональд Трамп підкреслив, що з нетерпінням чекає укладення з Варшавою угоди про співпрацю в сфері оборони, зауваживши, що вже підписані торік дві спільні декларації про зміцнення контактів у сфері безпеки.

За словами Трампа, додаткові підрозділи, про які просить Варшава, можливо, будуть спрямовані до Польщі з Німеччини.

Як передає Reuters, на запитання, чи не намагається американська адміністрація таким чином дати сигнал Росії, Дональд Трамп сказав, що Москва отримує «дуже явний сигнал».

У вересні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав угоду про співпрацю зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, яка передбачає розширення військової присутності Сполучених Штатів у Польщі.

Раніше стало відомо про плани Сполучених Штатів скоротити свій військовий контингент в Німеччині на дев’ять з половиною тисяч військових.

Польський президент Анджей Дуда став першим зарубіжним лідером, якого прийняли в Білому домі з початку пандемії коронавірусу.
…

Палата представників США 25 травня розгляне законопроєкт про реформу поліції, поданий демократами, після того, як законопроєкт республіканців провалився у Сенаті.

24 червня у Сенаті представники Демократичної партії блокували білль республіканців, зазначивши, що він занадто слабкий, щоб адекватно вирішити проблему расової нерівності у роботі поліції. Законопроєкт отримав лише 55 голосів «за» при необхідних щонайменше 60.

Очікується, що білль демократів буде проголосовано у Палаті, де вони мають більшість. Але невдача попереднього законопроєкту у Сенаті ставить під сумнів, чи зможе Конгрес домовитися про реформу поліції на тлі акцій протесту, які почалися відразу після смерті Джорджа Флойда 25 травня.

 

Після численних протестів, що відбулись в різних регіонах США протягом останніх тижнів, президент країни Дональд Трамп 16 червня оприлюднив план дій з «розбудови безпеки, посилення можливостей та гідності», а також зменшення нерівності.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.
…

У США Апеляційний суд округу Колумбія розпорядився закрити кримінальну справу проти колишнього помічника президента Дональда Трампа з національної безпеки Майкла Флінна, передає Reuters.

Суд наказав нижчій інстанції задовольнити клопотання уряду в особі міністерства юстиції про припинення справи і скасував рішення судді федерального округу Колумбія Еммета Саллівана, який планував провести слухання за участю незацікавлених осіб щодо подальшого розгляду.

 

Флінн, відставний генерал армії, був одним із тих, кому висунули звинувачення в межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році. Майкл Флінн двічі визнавав себе винним у наданні неправдивих свідчень ФБР про свої контакти з колишнім російським послом Сергієм Кисляком у період перед інавгурацією Трампа. Пізніше ексрадник змінив юридичну тактику, звинувативши ФБР у спробі заманити його в пастку.

 

Клопотання про закриття справи міністерство юстиції подало після того, як Трамп і його союзники публічно засудили розгляд відносно ексрадника президента, зазначає «Голос Америки».

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах завжди категорично заперечувала.
…

Районний суд у Мінську не задовольнив скаргу адвокатів на затримання потенційного кандидата на посаду президента Білорусі Віктора Бабарика.

Тепер адвокати планують оскаржити рішення в Мінському міському суді. За словами захисників, у випадку з Бабариком сталося порушення його права на захист – від дня затримання. Тоді юристів до нього не пустили.

Згодом адвокат Дмитро Лаєвський бачився з Бабариком у СІЗО КДБ 20 червня, коли в його присутності відбувалися процесуальні дії. 24 червня адвокат повідомив, що знову зміг побачитися із підзахисним в ізоляторі лише через чотири дні. Попередні відмови пояснювали епідеміологічною ситуацією.

Лаєвський зазначає, що подав до Генпрокуратури вже три скарги на перешкоди в наданні юридичної допомоги. Про реакцію прокуратури на них поки невідомо, повідомляє з посиланням на адвоката сайт Tut.bу.

Віктор Бабарико є одним із провідних суперників Олександра Лукашенка на президентських виборах, які призначені на 9 серпня. 18 червня ексбанкіра затримали і згодом взяли під варту разом із сином Едуардом, який очолює ініціативну групу свого батька. Обох звинуватили в справі «Білгазпромбанку», який Бабарико очолював 20 років. Влада звинувачує співробітників банку в ухиленні від сплати податків, розкраданні, хабарництві, переведенні великих сум грошей за кордон. У Комітеті держконтролю Білорусі Віктора Бабарика назвали організатором і керівником протиправної діяльності. Сам він говорить про спробу політичного тиску.

Опозиція звинувачує чинного президента Лукашенка, який балотується на шостий термін, у нездатності вести чесну передвиборчу боротьбу і репресіях проти політичних суперників. Лукашенко стверджує, що владі вдалося зірвати масштабний план дестабілізації ситуації в країні, в якому брали участь зовнішні сили.
…

У Сербії внаслідок паводків проголосили надзвичайний стан у 20 округах. Затоплені сотні житлових будинків й кілька тисяч гектарів орної землі в західних і центральний областях країни, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ евакуювали приблизно 300 людей. Безвісти зникли дві літні людини, рятувальники знайшли одне тіло.

Вода знесла кілька мостів й пошкодила регіональні шляхи. Перерване місцеве транспортне сполученні й постачання, десятки сіл і селищ залишилися фактично відрізаними від світу.

Президент Александар Вучич, який перебуває з дводенним візитом у Москві, пообіцяв, що влада надасть потерпілим всю необхідну допомогу.

Місцеві ЗМІ повідомляють, що причиною повеней стали як кількаденні дощі, так і недбалість місцевого населення: гірські річки й потоки переповнені сміттям, на берегах всупереч забороні побудовані тисячі будинків.

У попередніх масштабних повенях 2014 року в Сербії, за офіційними даними, загинула 51 людина.

 
…

Гаазький прокурор висунув звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

У заяві від 24 червня спеціалізована прокуратура (SPO) зазначила, що підозрювані «несуть кримінальну відповідальність за майже 100 вбивств», а також за «насильницьке зникнення осіб, переслідування та катування».

За даними прокуратури, серед згаданих злочинів – скоєні проти «сотні відомих жертв серед косовських албанців, сербів, ромів та інших етнічних груп, а також проти політичних опонентів».

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Рішення організувати суд за межами Косова пов’язане з тим, що попри те, що з часів війни минуло вже два десятиліття, ті події досі залишаються «чутливим питанням», адже можливі підозрювані можуть вважатися героями у суспільстві, а свідки можуть почуватися у небезпеці», відзначали в Міністерстві закордонних справ Нідерландів.

За оцінками, під час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей, більшість з яких – етнічні албанці.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.

 

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков не брав участь у параді в Москві 24 червня через два випадки коронавірусу, виявлених у його делегації, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода з посиланням на апарат президента.

Жеенбеков був одним із декількох лідерів іноземних держав, які мали відвідати парад 24 червня. Напередодні він прилетів до Москви. Вранці він уже відвідував Кремль, зазначає російське державне агентство «РИА Новости». Однак його не було на урочистих заходах.

В одного зі співробітників його охорони і завідувача відділу зовнішньої політики апарату президента виявився позитивний тест на коронавірус.

Чи встиг Жеенбеков зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним – не повідомляють.

 

У Москві 24 червня пройшов парад Перемоги, який раніше мав відбутися 9 травня, але був перенесений через пандемію коронавірусу. Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, в урочистому марші на Красній площі взяли участь близько 13 тисяч військовослужбовців. 

Всього, за даними Міноборони Росії, паради проходять у 28 російських містах. Деякі регіони через загрозу поширення коронавірусу від проведення масових заходів відмовилися.

Цього року на урочистості до Росії приїхали лідери менше ніж 10 держав. У списку всього сім керівників країн – членів ООН. Це президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Таджикистану й Узбекистану.

 

 

 
…