Президентка Словаччини кілька днів проведе на домашньому карантині

Словацька президентка Зузана Чапутова до кінця дня 26 червня буде в домашньому карантині. Вдатись до цього запобіжного заходу довелось через те, що один з працівників канцелярії президентки був у контакті з особою з позитивним тестом на коронавірус.

Як повідомив міністр охорони здоров’я Словаччини Марек Крайчі, сьогодні Чапутовій зроблять тест на COVID-19. 

 

Через карантин президентки довелося, зокрема, скасувати її зустріч з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом і головою Сенату – вищої палати парламенту Чехії Мілошем Вистрчілом. 

Станом на ранок 24 червня у Словаччині зареєстровано 1607 інфікованих коронавірусом, 1448 осіб вилікувались, 28 людей померли. 

Провідний імунолог США: коронавірус поки не під контролем

Глава Національного інституту алергії та інфекційних захворювань Ентоні Фаучі попередив, що коронавірус «не зникне», і в деяких частинах країни спостерігається «тривожний сплеск» заражень. Про це він заявив у вівторок, 23 червня, виступаючи на слуханнях у Конгресі США.

Фаучі вважає, що найближчі два тижні будуть критичними, та визначать здатність США відповісти на зростання кількості інфікованих у країні.

В останні дні в семи штатах, зокрема, у Каліфорнії, Арізоні та Техасі, виявляють найбільшу щоденну кількість хворих. Фахівці пояснюють це скасуванням деяких обмежень і відновленням економічної активності, відкриттям ресторанів, барів і магазинів. Масові протести проти расизму, що проходять у багатьох містах країни, також могли сприяти поширенню вірусу. Доктор Фаучі закликав американців продовжувати вдаватися до запобіжних заходів: «План А: не з’являйтеся в місцях скупчення народу. План Б: якщо все ж з’явилися, носіть маску».

 

Фаучі не очікує появи ефективної вакцини від коронавірусу раніше, ніж наприкінці нинішнього року.

Американські фахівці очікують, що взимку країна опиниться в небезпечній ситуації, зіткнувшись одночасно з сезонним грипом та коронавірусом.

За даними Університету Джонса Гопкінса, США посідають перше місце у світі за кількістю інфікованих та померлих від коронавірусу. Станом на 24 червня виявлено більш ніж 2,3 мільйона хворих на COVID-19, померли 121 228 людей, 647,5 тисячі одужали.

У Мінську ОМОН затримав близько 20 людей у черзі до магазину сувенірів з національною символікою

У Мінську ОМОН розігнав чергу до магазину сувенірів з національною символікою, затримано близько 20 людей. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Магазин раніше оголосив про закриття, тому 23 червня близько пів сотні людей вишикувалися у чергу, щоб розкупити товари, які залишилися.

Зазначається, що невдовзі до магазину під’їхали два автозаки з ОМОНом, ті почали затримувати людей.

Як заявили Радіо Свобода у МВС Білорусі, причиною затримання стало нібито те, що люди у черзі не давали проїхати автомобілю. «Щоб припинити незаконні дії, які виражалися в блокуванні автомобіля, виїхав загін міліції. Деякі із затриманих залишені для розгляду», – наголосили у МВС.

 

12 червня в Мінську співробітники ДАІ зупинили кур’єра, який віз в магазин 419 футболок зі словами «Псіхо3%». За словами власника магазину Павла Білоуса, такі футболки – дизайнерська продукція компанії «Символ.Бай» (Symbal.by). Товари були конфісковані незаконно, вважає Білоус, всі документи на них в порядку. Останнім часом в інтернеті можна побачити, як президента Білорусі Олександра Лукашенка називають «Саша 3%»: нібито такий його реальний рейтинг в країні.

 

Павло Білоус розповів білоруській службі Радіо Свобода, що після конфіскації футболок в магазин почали ходити перевірки. За його словами, припис про припинення виробництва виписала санстанція, міліція забрала «на перевірку» дев’ять біло-червоно-білих прапорів. Триває перевірка інших інстанцій. Житлово-комунальні служби відмовляються підключити електрику, хоча підстав відключити її у них немає. Крім того, міська влада повідомила про нібито анонімні скарги на поганий запах з магазину. Власник Symbal.by вирішив закрити магазин.

Біля посольства Білорусі у Києві відбулася акція на підтримку демократичних виборів у країні

У вівторок, 23 червня, біля посольства Білорусі у Києві відбулася акція на підтримку права білорусів на демократичні вибори. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції брали участь кілька десятків українців та білорусів, які проживають в Україні. Вони протестували проти політичних репресій та переслідувань у Білорусі на тлі виборчої кампанії.

 

Учасники мітингу тримали національні білоруські прапори з гербом «Пагоня», а також плакати з лозунгами: «Свободу не спинити», «Живе Білорусь», «СтопТарган». Також були плакати з закликом до президента Білорусі Олександра Лукашенка «йти на пенсію».

 

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

 

Білорусь: адвокати Бабарика четвертий день не можуть відвідати його в СІЗО

Один з адвокатів претендента на пост президента Білорусі, колишнього керівника «Белгазпромбанка» Віктора Бабарика, заявив, що його не пускають зустрітися з клієнтом в СІЗО з 20 червня. Про це повідомляє «Настоящее время».

«Станом на даний момент у мене немає підтвердження, що зустріч з моїм підзахисним може відбутися. Ніякого спілкування з підзахисним у його адвокатів не було з суботи, 20 червня, коли в моїй присутності проводилися процесуальні дії в СІЗО КДБ», – заявив адвокат Дмитро Лаєвський.

22 червня Лаєвскому в СІЗО пояснили, що він не може побачитися з Бабариком через епідеміологічну ситуацію. Після цього адвокат подав скаргу до Генпрокуратури. 23 червня Лаєвський знову намагався потрапити в СІЗО, але коли він надав в бюро перепусток КДБ необхідні документи, їх не прийняли. Адвокат знову поскаржився у Генпрокуратуру.

 

В інтерв’ю газеті «Народная воля» інший адвокат Бабарика розповів, що він зіткнувся з «проблемами побуту» в СІЗО.

«Через недопуск нас до Віктора Дмитровичу 18 червня він не зміг повідомити, які передати йому особисті речі. Режим прийому передач: понеділок, середа, п’ятниця. Так що весь цей час він був в офісному одязі. Спальне місце у нього – додаткове, так званий «вертоліт» – ставиться між іншими ліжками на ніч. Це означає, що вдень у камері приткнутися нікуди», – розповів адвокат Олександр Пильченко.

 

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк».

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску. Його затримали 18 червня.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

 

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

До Росії відправили вантаж із понад 600 тонн ядерних відходів з Німеччини – екологи

Із Німеччини до Росії відправили вантаж із понад 600 тонн ядерних відходів, повідомила екологічна організація «Екозахист».

12 вагонів із відходами, що утворюються при збагаченні урану в ході виробництва палива для АЕС, відправлені залізницею. Ще кілька контейнерів – на вантажівках в Амстердам, звідки вони будуть доставлені морем у порт Усть-Луга під Санкт-Петербургом.

У Росії відходи мають доправити на Уральський електрохімічний комбінат у Новоуральську Свердловської області. 

Російські закони забороняють ввозити в країну ядерні відходи з-за кордону для поховання. При цьому допускається імпорт ядерних матеріалів для дозбагачення з подальшим поверненням іноземному постачальнику.

Екологи з «Грінпіс» стверджують, що вторинні відходи при цьому залишаються в Росії. З початку 2020 року, за оцінкою «Екозахисту», в Росію доставили понад три тисячі тонн ядерних відходів. Німецька Urenco планує збільшити обсяг поставок до 12 тисяч тонн до 2022 року.

Поставки уранових відходів із Німеччини відновилися в 2019 році після десятирічної перерви. Крім того, дозвіл на використання портів у Нідерландах для поставки відходів до Росії отримала французька Orano.

У Німеччині екоактивісти протестували проти вивезення відходів. «Грінпіс» зібрала більше ніж 70 тисяч підписів під петицією про заборону на ввезення в Росію побічних продуктів збагачення урану.

Структура російського Росатому «Техснабэкспорт» заявляє, що в поставленої з Німеччини сировини радіоактивність і токсичність нижчі, ніж у природного урану. Тому в компанії не вважають, що називати такі відходи радіоактивними коректно.

 

На парад у Москву приїдуть лідери менше ніж 10 держав

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав іноземних лідерів, які, як очікується, приїдуть до Москви на парад Перемоги 24 червня.

У списку – всього сім керівників країн-членів ООН. Це президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Таджикистану й Узбекистану. 

Також приїдуть лідери сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії. Росія визнає їхню самопроголошену «незалежність» у той час, як переважна більшість країн світу вважають ці регіони частиною Грузії. Очікується також член колективної президії Боснії і Герцеговини Милорад Додік.

На парад, який спочатку мав відбутися 9 травня, планували приїхати більше іноземних лідерів, в тому числі президенти Франції, Чехії, Хорватії. Парад, однак, перенесли через епідемію коронавірусу, а іноземні гості відмовилися від візиту. 

 

Лідери інших держав, в тому числі президент США Дональд Трамп, відмовилися і від початкового запрошення на парад 9 травня.

Пєсков сказав, що в Кремлі «з розумінням» ставляться до позиції іноземних лідерів і пов’язав відмову приїхати низки з них із пандемією. Таку причину назвали, відмовляючись їхати в Москву, наприклад, лідери Вірменії, Азербайджану і Туркменистану. А хорватська сторона повідомила, що президент Зоран Мілановіч не приїде, бо у нього зламався літак.

США і Велику Британію – головних союзників СРСР по антигітлерівській коаліції – на параді представлятимуть посли.

15 років тому, на парад на честь 60-річчя Перемоги, до Москви приїжджали, зокрема, президент США, президент Франції, голова КНР і канцлер Німеччини.

На параді на честь 70-річчя Перемоги 5 років тому лідерів західних країн вже не було, однак приїхали генеральний секретар ООН, керівники Китаю й Індії, а також країн СНД (крім України).

Пекін погрожує США «адекватною відповіддю» на рішення перекласифікувати чотири китайські ЗМІ

Пекін погрожує США «адекватною відповіддю» на рішення перекласифікувати чотири китайські державні ЗМІ.

«Ми наполегливо закликаємо Сполучені Штати відмовитися від менталітету часів Холодної війни та ідеологічної упередженості. В іншому випадку Китай не матиме вибору й надасть адекватну відповідь», – заявило Міністерство закордонних справ Китаю.

Державний департамент вирішив вважати China Central Television, China News Service, People’s Daily та Global Times «іноземними місіями», а не «засобами масової інформації». У лютому таке ж рішення ухвалили щодо ще п’ятьох китайських ЗМІ – Xinhua, China Global Television Network, China Radio International, американської версії газети People’s Daily та англомовної газети China Daily.

Організації повинні розповідати Державному департаменту деталі про своїх співробітників у США та про пов’язані з нерухомістю транзакції.

У Киргизстані засудили колишнього президента Атамбаєва до 11 років в’язниці

У Киргизстану засудили колишнього президента Алмазбека Атамбаєва до 11 років і двох місяців в’язниці за звинуваченнями в незаконному звільненні кримінального авторитета Азіза Батукаєва у 2013 році.

Прокуратура просила суд відправити Атамбаєва до в’язниці на 15 років.

63-річний колишній президент заперечує будь-які порушення.

Атамбаєва затримали 8 серпня 2019 року після понад доби протистоянь силовиків та прихильників Атамбаєва в Кой-Таші, де розташована резиденція колишнього президента. Тоді загинув один спецпризначенець, понад 170 людей отримали травми. Серед них 79 правоохоронців.

Батукаєва раптово випустили із в’язниці у 2013 році. Він одразу виїхав до Росії. Його засудили за низкою звинувачень, включно з убивствами киргизького депутата та посадовця Міністерства внутрішніх справ.

Демократи у Сенаті США розкритикували Білий дім за вихід з угоди про «відкрите небо»

Група сенаторів-демократів засудила адміністрацію президента США Дональда Трампа за вихід в односторонньому порядку з угоди про «вікрите небо», заявивши, що це завдає шкоди національній обороні. У листі, адресованому держсекретареві Майку Помпео і міністру оборони Марку Есперо від 22 червня, сенатори висловили настороженість терміни виходу з угоди і вказали, що рішення вступить в силу у листопаді, всього лиш за кілька днів до президентських виборів в США.

Сенатори заявили, що адміністрація Трампа порушила закон про асигнування на національну оборону, не повідомивши Конгрес за 120 днів до початку п’ятимісячного процесу відкликання. Адміністрація Трампа повідомила Конгрес 22 травня про свої плани негайно вийти з угоди про «відкрите небо».

«Початок виходу США з угоди про «відкрите небо» без дотримання внутрішнього законодавства США або конституційної практики є очевидним політичним маневром в спробі нав’язати політику майбутній адміністрації», – йдеться в листі сенаторів-демократів.

Демократи вказали, що договір далекий від досконалості, оскільки Росія обмежила польоти неподалік Калінінграда, а також на межі з Північним Кавказом, втім переваги договору все ж переважають недоліки: США пролітали над територією Росії майже втричі частіше, ніж російські спостережні літаки пролітали над Сполученими Штатами.

«Сполучені Штати покладаються на Угоду для отримання важливої інформації в реальному часі про російську військову діяльність, включаючи її діяльність в Україні. Крім того, наші партнери по угоді розглядають нашу участь як показник відданості гарантуванню безпеки їхніх країн», – йдеться в листі.

Влада США оголосила 21 травня про вихід із угоди про «відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн. Водночас президент США Дональд Трамп заявляв про готовність укласти нову угоду.

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.

Саудівська Аравія заборонила паломникам-іноземцям здійснювати хадж через коронавірус

Саудівська Аравія заявила, що іноземні паломники цьогоріч не зможуть здійснити на її території щорічне паломництво через коронавірус і необхідність убезпечення у зв’язку з цим.

Влада 22 червня зазначила, що тільки «дуже обмежене число» мусульман різних національностей, які вже проживають в Саудівській Аравії, зможуть здійснити хадж, який цього року припадає на кінець липня.

Саудівська Аравія намагається стримати коронавірус, який уразив в країні понад 161 тисячі людей,  більш ніж 1300 – померли.

Кожен працездатний і фінансово спроможний мусульманин зобов’язаний здійснити хадж хоча б один раз в житті. Щороку майже 2,5 мільйони мусульман з більш ніж 180 країнах світу здійснюють паломництво, яке передбачає молитви та інші ритуали протягом п’яти-шести днів в священному для мусульман місті Мецці.

 

 

 

На російській антарктичній станції сталася пожежа – згорів «Будинок радіо»

Масштабна пожежа сталася 21 червня на російській антарктичній станції «Мирний». Про це 22 червня повідомив російський Арктичний та Антарктичний науково-дослідний інститут.

«21 червня о 20:40 станційного часу (16:40 мск) на антарктичній станції «Мирний» відбулося миттєве займання в метеокабінеті «Будинку радіо». Жертв і постраждалих немає. Попри вжиті заходи з боротьби із вогнем, «Будинок радіо» згорів повністю. Серед втрат: метеокабінет, кабінет аерології, лабораторія Фізичного інституту Академії наук (ФІАН) програми стратосферного зондування космічних променів, серверна, гідрометеорологічна лабораторія і радіорубка», – мовиться у повідомленні.

 

Через вітер вогонь також перекинувся на кают-компанію, та її «вдалося відстояти». Особовий склад евакуювали через протипожежний вхід.

11 людей, які жили у спаленій будівлі, розселили по інших будівлях станції.

Наразі вчені ліквідовують наслідки пожежі та з’ясовують її причини.

Суд у справі рейсу MH17: захист просить додаткового розслідування

У Нідерландах у понеділок, 22 червня, поновився судовий процес у справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі 17 липня 2014 року.

Слово надали захисту єдиного з чотирьох підсудних, представленого в суді адвокатами – росіянина Олега Пулатова.

Всього звинувачення висунуті проти трьох громадян Росії і одного громадянина України, які мали стосунок до проросійських бойовиків на Донбасі. Ніхто з них до суду не з’явився, і тільки Пулатова представляв адвокат з Нідерландів.

Адвокати виступили з клопотанням про додаткове розслідування справи. Вони стверджують, що слідство, яке представило суду результати своєї роботи раніше, не довело ані провину Пулатова, ані те, що «Боїнг» було збито саме з російської установки «Бук».

Захист перерахував численні запитання, які у нього виникли до висновків слідства. Частина цих аргументів аргументів повторює тези, які раніше поширювали лояльних Кремлю російські ЗМІ.

 

На думку адвокатів, факт, що «Боїнг» збили саме з «Буку», ще необхідно перевірити. Захист, зокрема, вважає недорозслідуваною версію про «причетність до катастрофи українського військового літака», посилаючись при цьому на слова людей, які нібито бачили цей літак, що звучали в ефірі прокремлівського телеканалу RT.

Інформації, наданої Службою безпеки України, захист не довіряє, стверджуючи, що служба упереджена, оскільки працює в інтересах України.

Адвокати Пулатова також заявили, що не розуміють, чому їх клієнта судять, не встановивши достеменно, хто саме несе пряму відповідальність за катастрофу – віддав наказ стріляти по літаку і виконав його.

 

Процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року відновився 8 червня в судовому комплексі під Амстердамом. Наступне засідання у справі відбудеться 22 червня.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Росія: прокурор просить для режисера Серебренникова 6 років колонії

На суді у справі «Сьомої студії» у Москві прокурор просить призначити режисерові Кирилу Серебренникову покарання у вигляді шести років позбавлення волі у колонії загального режиму. По це повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода.

Обвинувачення також просить оштрафувати Серебренникова на 800 тисяч рублів.

Реальних строків прокурор вимагає і для інших підсудних: п’ять років колонії для колишнього директора «Гоголь-центру» Олексія Малобродського, чотири роки для колишнього директора «Сьомий студії» і директора РАМТ Софії Апфельбаум.

Обвинувачення вважає, що дії Серебренникова та інших обвинувачених завдали бюджету збитків на 129 мільйонів рублів. Раніше у справі фігурувала сума у 133 мільйони гривень.

 

У справі «Сьомої студії» обвинуваченими проходять художній керівник «Гоголь-Центру» і режисер Кирило Серебренніков, колишній генеральний продюсер проекту «Сьома студія» Олексій Малобродський, генеральний директор «Сьомої студії» Юрій Ітін і колишня керівниця департаменту державної підтримки мистецтва і народної творчості Мінкультури Росії Софія Апфельбаум.

Їх звинуватили в шахрайстві в особливо великому розмірі. Слідство заявляє, що Серебренников, Малобродський, Апфельбаум і Ітін брали участь у розкраданні 133 мільйонів рублів, отриманих із бюджету на проекти «Платформа» і «Сьома студія» в 2011-2014 роках.

Фігуранти справи відмовилися визнавати провину в розкраданні бюджетних коштів і наголошували, що навпаки вкладали в проекти в тому числі власні гроші.

Водночас бухгалтер «Сьомої студії» Ніна Масляєва в СІЗО дала свідчення про розкрадання державних коштів у театрі, де працювала, і про те, що викрадені гроші вона нібито передавала керівникам студії. Після цих показань її випустили з СІЗО під домашній арешт.

Режисер Серебренников провів у СІЗО кілька днів і був звільнений під домашній арешт у серпні 2017 року після гучного судового процесу і масових акцій протесту в Москві, а 8 квітня 2019 року його звільнили під підписку про невиїзд.

Напад у Редінгу: служба МІ5 знала про підозрюваного – ЗМІ

Підозрюваний у нападі з ножем на перехожих у британському місті Редінг був відомий британській розвідці, повідомляє британський мовець BBC з посиланням на свої джерела.

За даними журналістів, вихідець із Лівії потрапив у поле зору розвідки МІ5 в 2019 році. Сьогодні його планують допитувати детективи. Як повідомляє BBC, аналітики британської розвідки планують дослідити сторінки затриманого на предмет зв’язків із екстремістами.

Напередодні у місті Редінг на півдні Великої Британії 25-річний чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули.

Офіційно його ім’я правоохоронці не називають, проте інформаційна агенція Reuters із посиланням на анонімне джерело повідомляє, що це поліція Редінга заарештувала вихідця з Лівії на ім’я Хаїрі Саадалла.

Напередодні поліція повідомила, що напад на перехожих у Редінгу кваліфікують як теракт.

Південна Корея закликає Північ не надсилати пропагандистські листівки через кордон

Південна Корея закликає Північну Корею відмовитися від планів надсилати пропагандистські листівки через кордон, оскільки такий крок «взагалі не допомагає» відносинам двох Корей.

22 червня Північна Корея заявила, що виробила 12 мільйонів пропагандистських листівок і готова перекинути їх на Південь за допомогою трьох тисяч повітряних куль та іншого обладнання.

«Наші плани розповсюдження листівок проти ворога – це виверження неугасної люті всіх людей та всього суспільства. Час покарання у відповідь наближається», – йдеться в повідомленні державного північнокорейського агентства KCNA.

Відносини між двома Кореями загострилися після рішення Пхеньяна підірвати міжкорейський офіс зв’язку. КНДР звинувачувала своїх південних сусідів у перекиданні листівок на їхню територію.

Пхеньян здебільшого розірвав контакти із Сеулом після провалу саміту між лідером КНДР Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом у 2019 році. З того часу переговори про ядерне роззброєння залишаються замороженими.

Дві Кореї технічно залишаються в стані війни, оскільки їхній конфлікт у 1950-1953 роках закінчився перемир’ям, однак не мирним договором.

У Трампа звинуватили протести та медіа в тому, що на його передвиборчий мітинг прийшло мало людей

Передвиборчий штаб президента Сполучених Штатів Дональда Трампа 21 червня звинуватив учасників протестів та журналістів у тому, що на його мітинг у Талсі, штат Оклахома, прийшло мало людей.

За даними Департаменту пожежної безпеки Талси, на які посилаються американські ЗМІ, на зустріч із президентом 20 червня прийшло близько 6 200 людей.

Натомість у штабі Трампа розраховували, що приміщення, розраховане на 19 тисяч відвідувачів, буде заповнене. Команда президента також стверджує, що на подію зареєструвалися сотні тисяч людей, а отже, вона викликала масовий ентузіазм серед прихильників Трампа.

Читайте також: Байден випереджає Трампа на 14 відсоткових пунктів – опитування CNN​

Однак, як повідомляє видання The Hill, навіть у штабі президента визнали, що кількість присутніх була нижчою за можливості зали, хоча наводять дані, відмінні від міської влади – 12 тисяч людей, які нібито пройшли через металодетектори на вході.

Кампанія Трампа скасувала подію на відкритому повітрі, розраховану на тих, кому не вистачить місця в приміщенні – на неї ніхто не прийшов.

Директор кампанії Трампа з комунікацій Тім Мерто заявив, що доступу прихильників президента на місце проведення події заважали протестувальники.

«Президент Трамп зустрічається в Талсі з тисячами енергійних прихильників – разючий контраст із сонною кампанію, яку веде Джо Байден (кандидат від демократів – ред.) зі свого підвалу в Делавері», – заявив він.

 

Мерто звинуватив учасників протестів у тому, що вони не дозволили охочим пройти металодетектори та потрапити на мітинг.

«Радикальні протестувальники разом із безжальним натиском медіа намагалися відлякати прихильників президента. Ми пишаємося тисячами тих, хто не піддався», – додав представник штабу Трампа.

Інша учасниця кампанії Мерседес Шлапп також заявила Fox News, що учасники зустрічі не змогли на неї потрапити через демонстрантів. Однак репортери з місця подій не підтверджують, що подібного роду складнощі мали місце.

Читайте також: Трамп оголосив план дій у відповідь на вимоги протестувальників​

Президент також наразився на критику за свою промову, яка тривала понад 100 хвилин, але суттєво не торкалася ані пандемії, ані напруги на расовому ґрунті, що охопила США.

Сам президент не коментував мітинг 21 червня.

Представники кампанії також різко відкидають припущення, що підлітки-користувачі соцмережі TikTok бронювали квитки на зустріч без наміру на неї приходити, аби створити враження про сотні тисяч охочих прийти.

«Ці шахрайські запити на квитки ніколи не впливають на наше сприйняття», – заявляє менеджер кампанії Трампа Бред Паскаль.

Як і його колеги, він також звинуватив «фейкові медіа» в тому, що вони повідомляли про небезпеку зібрання в закритому приміщенні під час пандемії коронавірусної хвороби. Також, на його думку, кадри протестів, які охопили країну після вбивства поліцейським чорношкірого Джорджа Флойда, також відлякали чимало сімей від участі в зустрічі.

 

Мітинг Трампа в Талсі став першою масштабною подією його кампанії після початку коронавірусної пандемії, яка призвела до скасування зустрічей та запровадження карантинних обмежень на початку березня.

Помпео: Росія має припинити репресії проти тих, хто в опозиції до окупації Криму

Росія має припинити переслідувати громадян в анексованому нею Криму, заявив Державний секретар США Майк Помпео.

«Росія має припинити свої репресії проти тих, хто в опозиції до окупації, відпустити несправедливо ув’язнених українців та повернути Україні повний контроль над півостровом. Крим – це Україна», – заявив Помпео.

 

 

На парламентських виборах у Сербії перемогла партія влади, опозиція бойкотувала голосування

На парламентських виборах у Сербії найбільше голосів втретє поспіль здобула Прогресивна партія, котру очолює глава держави Александар Вучич. Згідно з попередніми результатами, вона здобула 63 відсотки голосів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Партія влади в новому скликанні парламенту матиме 180 з-поміж 250 депутатів.

До парламенту увійшла й Соціалістична партія та партії угорської, албанської й боснійської національних меншин.

Три найбільші опозиційні партії бойкотували голосування. Вони заявляли, що немає умов для вільного волевиявлення громадян, оскільки партія влади контролює більшість засобів масової інформації.

На виборчі дільниці вийшли приблизно 50 відсотків з-поміж 6,5 мільйона виборців. Вибори спершу були призначені на 26 квітня, однак їх відклали через епідемію COVID-19.

Владна коаліція на початку цього року знизила ценз з 5 до трьох відсотків, щоби таким чином необхідну кількість голосів набрали малі партії.

Виборці голосували із захисними масками, на дільницях всім дезінфікували руки.

Три дні перед виборами в Белграді перебував російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, котрий заявив, що Москва повністю підтримує політику президента Вучича і його партію.

«Питання – коли?»: Путін впевнений, що керівництво України «неминуче» приїде до Росії

Керівництво України «неминуче» приїде до Росії, заявив російський президент Володимир Путін в ефірі телеканалу «Россия-1».

«Я думаю, що це неминуче. Звичайно, це відбудеться, питання – коли? Але ми почекаємо», – сказав Путін.

Вище керівництво України не їздить до Росії з 2014 року після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

Напад з ножем у британському Редінгу: троє людей вбиті, нападник затриманий

У Редінгу на півдні Великої Британії невідомий чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули, повідомляє місцева поліція 21 червня.

У поліції напад кваліфікували як теракт, проте загальний рівень терористичної загрози по країні влада не підвищила. 25-річний нападник затриманий, правоохоронці не розкривають його імені. Однак інформаційна агенція Reuters із посиланням на анонімне джерело повідомляє, що це поліція Редінга заарештувала вихідця з Лівії на ім’я Хаїрі Саадалла.

Читайте також: «Пам’ятники – це не стільки про минуле, скільки про нас зараз» – експертка про антирасистські протести ​

За заявою правоохоронців, інших підозрюваних у зв’язку з цим випадком не шукають.

Прем’єр-міністр Борис Джонсон на брифінгу заявив, що напад його шокував і викликав нудоту, а його уряд готовий внести зміни в законодавство, якщо така потреба виникне.

«Якщо виникне необхідність внести зміни в нашу правоохоронну систему, аби запобігти повторенню таких подій, ми не вагатимемося», – пообіцяв він.

 

У своєму Твітері Джонсон також подякував працівникам екстрених служб, які зреагували на напад.

Поліція заявляє, що мотиви нападу зараз невідомі. Як повідомив начальник контртерористичного підрозділу поліцїі Ніл Басу, підозрюваного затримали «неймовірно сміливі» беззбройні поліцейські з територіального відділення Поліції долини Темзи. Згодом це відділення повідомило, що справу розслідують детективи підрозділу з протидії тероризму.

Поліція також звернулася до всіх, хто міг знімати подію на телефон, з проханням зв’язатися з правоохоронцями.

Читайте також: Поліція: 3 людини поранені внаслідок нападу на півдні Лондона, одна з них – у тяжкому стані​

«З поваги до загиблих, поранених та їхніх рідних, будь ласка, не поширюйте ці кадри в соціальних мережах – це буде надзвичайно гнітюче», – йдеться в зверненні поліції.

20 червня в тому ж парку пройшов марш руху Black Lives Matter, однак, за повідомленнями в соцмережах, акція завершилася за дві години до нападу.

Іспанія відкриває кордони для більшості європейських країн

Іспанія відкриває свої кордони для більшості європейських країн.  

21 червня в країні оголосили про завершення надзвичайного стану, і дозволили в’їзд громадянам із усіх країн-членів Європейського союзу, крім Португалії (на прохання Лісабона кордони відкриють з 1 липня).

Так само Іспанія готова приймати людей з країн-членів Шенгенської зони та Британії.

Індустрія туризму в Іспанії сягає 12 відсотків валового внутрішнього продукту.
Іспанія посідає сьоме місце у світі за кількістю виявлених випадків COVID-19. За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, на території країни зафіксували 245 938 випадків хвороби. Понад 150 тисяч пацієнтів одужали, ще 28 322 померли.

У Сербії почалися парламентські вибори: за прогнозами, більшість матиме партія Вучича

У Сербії в неділю 21 червня відбуваються парламентські вибори. За очікуваннями, консервативна політична сила президента країни Александра Вучіча «Прогресивна партія Сербії» може отримати близько 60% голосів виборців.

«Прогресивна партія Сербії» керує країною останні вісім років. За прогнозами, «Соціалістична партія», яка входить до коаліції з партією Вучича, може здобути 10% голосів.

Читайте також: Червоний прапор: напередодні виборів у Сербії Вучич та його союзники спираються на зв’язки з Китаєм​

За мандати в парламенті змагаються також кілька ліберальних та правих партій. Всього парламент Себії має 250 місць, прохідний бар’єр – 3%.​

Право голосу на 8 386 виборчих мають понад 6,5 мільйона громадян. Місця для голосування оснащені захисними масками та антисептиками для рук, виборців закликають поважати фізичну дистанцію. Водночас побоювання через коронавірусну інфекцію можуть знизити явку.

Станом на 10 ранку, ща даними Сербської виборчої комісії, явка складала 9,3%.

Читайте також: Рішення Косова скасувати торговельні обмеження щодо Сербії «відкриє можливість» діалогу – Вучич​

Кілька ліберальних та правих опозиційних політичних сил, об’єднаних гаслом «Альянс за Сербію», закликали бойкотувати голосування, посилаючись на нечесну, за їхніми словами, організацію волевиявлення. До оголошення бойкоту опитування давали «Альянсу» близько 10%.

Вибори в Сербії мали відбутися 26 квітня, але через пандемію коронавірусу їх відклали на 21 червня.

У німецькому місті відкрили пам’ятник Леніну

У місті Ґельзенкірхен у західній Німеччині встановили пам’ятник лідеру російських більшовиків Володимиру Леніну.

Двометрову статую відкрили біля штабквартири радикальної лівої Марксистсько-ленінської партії Німеччини.

На церемонію зібралися декілька сотень людей.

Спочатку пам’ятник планували встановити до 150-річчя Леніна у квітні, але через пандемію коронавірусу плани змінилися.

 

Проти встановлення пам’ятника виступало багато німців.

Міська рада Ґельзенкірхена подала до суду, намагаючись зупинити відкриття статуї, назвавши Леніна «представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань».

Але аргументи ради про те, що статуя «порушить вигляд» розташованого поблизу історичного банку, були відкинуті, а марксистам дозволили відкрити пам’ятник.

 

Речник міської ради Мартін Шульман заявив Радіо Свобода у квітні, що «лише кілька людей з Марксистської партії хочуть (встановлення пам’ятника Леніну – ред.), більше ніхто».

За його словами, після того, як мерія програла суд, вона не має вибору, «бо земля, на якій мають встановити статую, перебуває в приватній власності».

 

Відкриття пам’ятника Леніну відбулосяна тлі глобальних протестів проти расизму, під час яких протягом останніх тижнів були повалені пам’ятники суперечливим фігурам, зокрема, у США, Великій Британії, Бельгії, Німеччині.

Вибори в Білорусі: конкуренту Лукашенка висунули звинувачення у кримінальній справі

Кандидатові у президенти Білорусі Вікторові Бабарику, якого затримали і тримають у слідчому ізоляторі КДБ, висунули звинувачення у кримінальній справі. Про це Білоруській службі Радіо Свобода повідомив його адвокат Дмитро Лаєвський.

«Сьогодні нас викликали для процесуальних дій. І сьогодні Віктору Дмитровичу висунули звинувачення», – сказав адвокат.

Юристи Бабарика підписали угоду про нерозголошення. Стаття чи статті, за якими висунули звинувачення, не розголошуються. 

 

«Він живий і здоровий. Має намір відстоювати свої переконання та чесне ім’я. Ми наполягаємо на його невинуватості», – додав Лаєвський.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк». 

 

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску. Його затримали 18 червня.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

 

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

 

Лідери Туркменистану, Азербайджану й Вірменії відмовилися від приїзду на парад до Москви

Президенти Туркменистану, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії відмовилися від приїзду на парад до Москви. У двох випадках із трьох це пояснили коронавірусом, у третьому – карантинними заходами через нього.

Президент Туркменистану Гурбангули Бердимухамедов пояснив відмову від поїздки тим, що 29 червня йому виповниться 63 роки. У Туркменистані це вважається досягненням віку пророка Магомета, важливою подією, що святкується в колі рідних і близьких. Але після поїздки йому довелося б дотримуватися карантину після повернення з Москви. Туркменська служба Радіо Свобода зазначає, що Бердимухамедов і його уряд досі ігнорували запобіжні заходи, пов’язані з коронавірусом.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян напередодні відмовився від поїздки, пославшись на складну ситуацію з коронавірусом у країні, передає Вірменська служба Радіо Свобода. 

 

«Нинішня епідеміологічна ситуація не дозволяє мені здійснити цей візит», – йдеться в листі Пашиняна президентові Росії Володимиру Путіну. За день до цього відмовився приїжджати і президент Азербайджану Ільгам Алієв, який раніше підтверджував участь в параді.

Раніше від поїздки відмовився також президент Чехії Мілош Земан, пославшись на важку епідеміологічну ситуацію вже в Росії.

Парад Перемоги запланований у Москві на 24 червня. На цю дату його перенесли з 9 травня через епідемію коронавірусу. 11 червня голова МЗС Росії Сергій Лавров заявляв, що про готовність приїхати на нього повідомили лідери 12 держав, в основному з країн СНД.