У Білорусі на акціях протесту затримали понад 100 людей

У різних містах Білорусі 19 червня відбулися акції проти затримань активістів, під час яких правоохоронці затримали понад 100 людей.

Як зазначає білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих журналісти РС Олександра Динько та Андрій Рабчик – їх відпустили близько 22:00.

 

Протестні акції відновилися в п’ятницю ввечері у Мінську та інших містах Білорусі. Люди шикувалися у «ланцюг солідарності» на підтримку активістів і політиків, яких затримала влада країни під час президентської виборчої кампанії.

 

У Росії від коронавірусу померли понад 8 тисяч людей

У Росії за минулу добу зареєстрували 7889 нових випадків зараження коронавірусом з урахуванням окупованого Криму. Про це свідчать дані оперативного штабу країни по боротьбі з поширенням хвороби.

Загальна кількість хворих досягла 576 952. загальне число померлих, за офіційною статистикою, досягло 8002, з них 161 – за останню добу. Одужали за весь час 334 592 пацієнти.

Як зазначає російська служба Радіо Свобода, федеральна статистика часто суперечить регіональним даними, регіони, в свою чергу, регулярно звинувачували експертами в заниженні смертності та некоректних даних про кількість хворих. Влада це заперечує.

Як свідчать дані Університету Джонса Гопкінса, за кількістю інфікованих Росія посідає третє місце у світі. більше тільки у Сполучених Штатах та Бразилії.

 

 

Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу – ВООЗ

Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу, коли люди втомлюються від протиепідемічних заходів, які до того завдали серйозних економічних збитків. Про це попередили у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що епідемія «прискорюється»: 18 червня було зареєстровано більше ніж 150 000 нових випадків захворювання – найвищий показник за один день. Половина нових випадків надійшла з країн Америки та велика кількість також з країн Близького Сходу і Південної Азії.

«Багатьом людям набридло бути вдома … але вірус все ще поширюється швидко», – зазначив глава ВООЗ.

 

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 19 червня у світі коронавірусом інфіковано понад 8,5 мільйона людей. Померли від COVID-19 457 190 людей, одужали – близько 4,2 мільйона.

В Україні на ранок 19 червня зареєстровано 34 984 лабораторно підтверджених випадки COVID-19, з них 985 летальних, 16 033 пацієнта одужали. За минулу добу було зафіксовано рекордний 921 новий випадок – найбільша кількість у Львівській області – 142, Рівненській – 121, Києві – 92, Закарпатській області – 78, а також Чернівецькій області – 76.

Протести у Білорусі: поліція затримує активістів (фоторепортаж)

Під час одного з ланцюгів солідарності були затримані і журналісти Радіо Свобода

Дослідження: коронавірус міг бути в Італії вже в грудні

Повторний аналіз зразків стічних вод, взятих в Турині й Мілані в грудні минулого року, показав наявність генетичних частинок коронавірусу SARS-Cov-2, який спричиняє захворювання COVID-19. Про це оголосив італійський Національний інститут здоров’я. 

Дослідження проводили дві лабораторії, використовувалися різні методики, але результат виявився однаковий.

Зразки води взяли в Турині і в Мілані 18 грудня, до того, як в Італії офіційно були виявлені перші хворі. Перші два випадки захворювання COVID-19 в Італії були підтверджені 31 січня 2020 року. Це були двоє китайських туристів у Римі. 

 

Через тиждень після цього коронавірус був виявлений у італійця, який приїхав із на той час центру епідемії, китайського міста Ухань. Швидке поширення коронавірусу в Італії почалося в кінці лютого, коли виник осередок в провінції Ломбардія.

Італійськи дослідники наголошують, що в листопадових і жовтневих пробах води РНК SARS-CoV-2 не виявили, пише агенція Reuters.

Вчені низки країн досліджують стічні води в спробі визначити вогнища зараження й ізолювати можливі джерела поширення епідемії. Передбачається, що за допомогою постійного моніторингу присутності РНК вірусу у воді можна буде уникнути масового і дорогого тестування населення.

 

Виявлення частинок SARS-CoV-2 в Італії підтверджує припущення, що вірус прийшов до Європи значно раніше, ніж вважалося раніше. 

На початку травня французькі лікарі, провівши повторний аналіз зразків крові, взятих у пацієнтів із пневмонією в грудні минулого року, виявили одного хворого COVID-19. Ім’я хворого не розкривають, проте відомо, що він не виїжджав за межі Франції до того, як захворіти, і ніколи не був в Китаї.

 

Наймолодша лауретка Нобелівської премії миру Малала Юсафзай завершила навчання в Оксфорді

Наймолодша лауреатка Нобелівської премії миру Малала Юсафзай завершила навчання в Оксфордському університеті у Великій Британії.

«Важко висловити свою радість і вдячність зараз, коли я отримала свій ступінь з філософії, політики та економіки в Оксфорді. Я не знаю, що попереду. Наразі це буде Netflix, читання і сон», – написала вона у твітері.

 

У жовтні 2012 року бойовики «Талібану» з вогнепальної зброї поранили у голову Малалу Юсафзай за те, що вона виступала за права дівчаток на освіту. Малалу вивезли до Британії на лікування і відтоді вона живе там.

У 2014 році дівчина отримала Нобелівську премію миру. Вона також є посланцем миру Організації Об’єднаних Націй і очолює гуманітарну організацію, орієнтовану на освіту дітей. У серпні 2017 року Малала вступила до престижного Оксфордського університету. Вона казала, що після завершення навчання планує повернутися до Пакистану.

Світ вперше дізнався про школярку Малалу, коли вона почала писати щоденник під псевдонімом Gul Mukai про своє життя у рідному місті, утримуваному талібами. Малала Юсафзай рішуче виступала за навчання дітей у Пакистані, головним чином дівчаток. Щоденник дівчинки показали на BBC Urdu.

Балтійські країни викликали послів Росії через її політику щодо пакту Молотова-Рібентропа

Міністерства закордонних справ Естонії, Латвії та Литви викликали послів та представників Росії, щоб висловити тривогу проти історичного ревізіонізму з боку Москви.

Про намір викликати дипломатів голови МЗС трьох держав домовилися 15 червня.

Протест країн Балтії пов’язаний з ініціативою депутатів Державної Думи Росії переглянути ставлення до пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною перед початком Другої світової війни.

Читайте також: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії. Чи «захистить» Держдума Росії пакт Молотова-Ріббентропа?​

В разі схвалення законопроєкту він скасує резолюцію від 24 грудня 1989 року, яка засуджує пакт про ненапад між Радянським Союзом та Третім Рейхом.

Натомість президент Росії Володимир Путін у довгій заяві від 18 травня відкинув критику на адресу СРСР через співпрацю з нацистами на початку Другої світової війни. В окупації Польщі він звинуватив польське керівництво, а в початку війни – європейські країни, які дозволили Адольфу Гітлеру анексувати Судети, які тоді були частиною Чехословаччини.

7 травня президенти Литви, Латвії й Естонії засудили спроби Росії сфальсифікувати історію та применшити роль Москви у початку Другої світової війни і злочини радянського режиму в країнах Балтії.

Читайте також: День перемоги: в Україні радянські стереотипи здебільшого зламані – дослідження​

Останнім часом керівництво Росії, серед того й її президент Володимир Путін, робить дедалі більше заяв, зокрема, щодо нинішнього погляду Москви на обставини навколо початку Другої світової війни чи участь різних народів тодішнього СРСР у протистоянні нацизмові. Такі заяви історики називають ревізіоністськими.

При цьому у відповідь на викриття неправди Кремля там звинувачують самих критиків у «спотворенні історичної правди» в її московській версії.

Коронавірус в Росії: за добу майже 8 тисяч нових інфікованих, 181 людина померла

За останню добу в Росії виявлено 7972 нових випадків зараження коронавірусом, що дещо перевищує дані попередніх днів, повідомив оперативний штаб із боротьби з COVID-19.

Згідно з повідомленням, від COVID-19 минулої доби померла 181 людина, кількість смертей від початку епідемії досягла 7841. Одужали за попередню добу в Росії понад 10 тисяч людей. Всього видужали понад 323 тисячі.

У російську статистику смертності включають дані не про всіх померлих, які були інфіковані коронавірусом, а тільки про тих, у кого COVID-19 визнаний головною причиною смерті. Це приблизно половина всіх інфікованих.

 

Лідери ЄС проведуть зустріч щодо стимулів для економіки в умовах пандемії коронавірусу

Лідери 27 країн Європейського союзу планують 19 червня провести відеоконференцію із подолання розбіжностей щодо пакету стимулів для економіки ЄС в умовах пандемії коронавірусу.

Блок втратив понад 100 тисяч людей в умовах пандемії і зіткнувся з безпрецедентною економічною кризою.

На зустрічі очікується обговорення наступного загального бюджету ЄС на суму понад 1 трильйон євро на 2021-2027 роки, і фонду відновлення, який буде поповнений за рахунок, як пропонується, запозичень на 750 мільярдів євро. Допомога надаватиметься головним чином країнам, які найбільше постраждали від пандемії, таким як Італія та Іспанія.

Очікується, що зустріч 19 червня стане лише першим кроком до досягнення консенсусу щодо спільного рішення для порятунку економіки ЄС, домовленість про який гальмують консервативні у фінсовому плані північні країни блоку і низка південних країн з високим рівнем боргу.

«Хворий південь» ЄС вимагає якомога більше безкоштовних грантів без будь-яких вимог макроекономічних реформ, а більш економна північ хоче дозволити кредити лише на певних умовах. Країни на сході ЄС кажуть, що на південь перенаправляється занадто багато грошей, і вони хочуть зберегти колишню спрямованість витрат на сільське господарство та скоротити розрив у розвитку з країнами на заході. Багаті країни ЄС, такі як Німеччина, хочуть зберегти бюджетні знижки проти волі інших країн ЄС. Відсутня також згода про те, як в кінцевому підсумку погасити борг.

Facebook видалив десятки повідомлень із рекламою Трампа за символіку, яку використовували нацисти

Компанія Facebook 18 червня видалила понад 80 повідомлень із політичною рекламою президента Сполучених Штатів Дональда Трампа за використання символу, яким нацисти позначали політичних в’язнів. Про це повідомляють західні медіа.

У компанії рішення пояснили тим, що реклама порушує «політику проти організованої ненависті».

Читайте також: Брат Флойда закликав ООН розслідувати расизм та жорстокість поліції у США

«Ми не дозволяємо використовувати символи, які представляють організації чи ідеології, що ґрунтуються на ненависті, якщо тільки вони не подані в контексті чи не засуджуються», – сказав голова відділу безпекової політики компанії Натаніель Ґлейчер на слуханні в комітеті Палати представників.

Йдеться про символ у вигляді перевернутого червоного трикутника. У відповідь директор із комунікацій кампанії Трампа Тім Марто заявив, що цей символ використовує лівий рух «Антифа», тож його використали в рекламі, спрямованій проти цього руху.

Видалені повідомлення були опубліковані в середу на сторінках самого Трампа, кампанії Team Trump та віце-президента Майка Пенса.

 

На початку червня на тлі масових протестів та випадків насильства у США президент Дональд Трамп заявив, що більшу частину відповідальності за насильство несуть «Антифа й інші радикальні ліві угруповання», і додав, що його адміністрація внесе антифашистський рух «Антифа» в список терористичних організацій.

Тим часом, агентство Reuters зазначає, що число прихильників або членів руху «Антифа» серед учасників протестних акцій залишається невідомим.

У Мінську проходить пікет на підтримку заарештованих активістів

У центрі Мінська, на проспекті Незалежності, у четвер проходить спільний пікет представників опозиційної коаліції. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що станом на 23:20, коли на проспект прибули автозаки, люди почали поступово розходитися.

 

Метою акції названо прагнення висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановський, Павло Северинець, Микола Статкевич.

На пікеті продовжився збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, якою з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

 

У четвер суд Фрунзенського району Мінська засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця ще до 15 діб адміністративного арешту – за звинуваченням в участі у несанкціонованих заходах. Про це повідомив правозахисний центр «Весна». Сам активіст не визнає себе винним, наголошуючи, що він брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори у Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Збір ведуть 13 ініціативних груп і 15 спочатку зареєстрованих ЦВК. Двоє претендентів з гонки вийшли. Реєстрація кандидатів відбуватиметься з 5 по 14 липня.

 

Критики Олександра Лукашенка наголошують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати ані вільними, ані справедливими.

18 червня стало відомо про затримання одного з претендентів на пост президента, колишнього главу «Белгазпромбанку» Віктора Бабарика. Його підозрюють у фінансових махінаціях. Сам Бабарико називає справу спробою політичного тиску.

Верховний суд США підтримав захист від депортації дітей іммігрантів

Верховний суд США заблокував рішення президента США Дональда Трампа про припинення програми захисту дітей іммігрантів.

У четвер вищий судовий орган країни скасував вердикт суду нижчої інстанції, який визнав незаконною програму DACA. Вона захищає від депортації тисячі так званих «мрійників» – іммігрантів, які нелегально приїхали в США в дитячому віці разом з батьками. Програма DACA була запроваджена при президентові Бараку Обамі.

Як зазначає «Голос Америки», за скасування рішення суду нижчої інстанції проголосували п’ять членів Верховного суду, проти – чотири. Голова Джон Робертс, який дотримується консервативних поглядів, приєднався до ліберально налаштованих суддів.

Дональд Трамп уже відреагував на результати голосування. У твітері він написав, що останні рішення Верховного суду, не тільки по DACA, «говорять лише про одне, що потрібні нові судді».

 

Під дію програми DACA підпадають близько 700 тисяч людей. Це головним чином вихідці з країн Латинської Америки. Тепер, крім захисту від депортації, у них знову буде можливість отримувати тимчасові дозволи на навчання і роботу, які треба оновлювати раз на два роки.

Вірменія: суд призначив експрезиденту Кочаряну заставу в обсязі 4,2 мільйона доларів

Апеляційний суд Єревану призначив колишньому президенту Вірменії Роберту Кочаряну суму застави понад 2 мільйони драм (4,2 мільйона доларів). Таке рішення суд ухвалив 18 червня.

Кочарян в цей момент лікується в одній зі столичних лікарень. Йому зробили другу операцію за останні сім місяців. Його адвокат Арам Вардеванян привітав привітав застави, проте суму назвав «безпрецедентною».

13 травня районний суд Єревану відмовився відпустити Кочаряна під заставу до кінця розгляду його справи.

Читайте також: З лідера опозиційної партії у Вірменії зняли депутатську недоторканність і дали дозвіл на арешт

За два тижні після цього рішення інший суд ухвалив рішення, за яким колишнього президента не можна відправляти назад за ґрати, оскільки там він ризикує захворіти на коронавірусну хворобу COVID-19. Пенітенціарна служба виступила проти цього рішення.

Прокурори також заперечували проти звільнення Кочаряна, підозрюючи, що він може втекти або перешкоджати здійсненню правосуддя.

Кочаряна, який правив країною з 1998-го по 2008 рік, заарештували в липні 2018 року. Звинувачення в утисках опозиції та хабарництві йому висунули в рамках кримінальної справи про події 1 березня 2008 року.

Читайте також: У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції​

Тоді після президентських виборів, на яких перемогу здобув Серж Сарґсян, відбулися акції протесту. Під час сутичок між силовиками й активістами загинули десять людей, сотні були поранені. Обставини того, як це сталося і хто віддав наказ застосувати силу проти учасників протесту, досі залишаються нез’ясованими. Президентом Вірменії на той момент був Роберт Кочарян.

Голова Спеціальної слідчої служби Сасун Хачатрян 11 вересня 2018 року заявив, що в учасників протесту стріляла армія.

«Справа 1 березня» довгий час не розслідувалася, але була відновлена після масових протестів 2018 року і приходу до влади у Вірменії Нікола Пашиняна.

Вбивство Хангошвілі: прокуратура Німеччини вважає замовником російський уряд

Федеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення підозрюваному в замовному вбивстві колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Про це повідомляє Генеральна прокуратура Німеччини 18 червня.

За текстом заяви, підозрюваний вбив Хангошвілі на замовлення російських урядових органів.

Підконтрольні уряду Російської Федерації органи дали обвинуваченому завдання ліквідувати Хангошвілі, ствреджують у прокуратурі.

Читайте також: Французька поліція каже, що до сутичок у Діжоні причетні групи чеченців​

«За замовним вбивством стояли ворожі відносини жертви з російською державою, з урядами Чеченської республіки та Інгушетії, а також із проросійським урядом Грузії», – йдеться в документі.

У тексті нагадують, що Хангошвілі воював проти федеральних військ на боці чеченських сепаратистів, а в 2008 році зібрав у Грузії ополчення для війни з російською армією в Південній Осетії.

Колишній польовий командир часів другої чеченської війни Зелімхан Хангошвілі був застрелений 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

Читайте також: Росія ігнорує запити Німеччини щодо вбивства Хангошвілі​

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною». Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

На допит у Мінську доправили потенційного суперника Лукашенка

Потенційний суперник чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на призначених на 9 серпня президентських виборах підприємець Віктор Бабарико доставлений на допит до Комітету державного контролю, повідомив телеграм-канал державної Білтелерадіокомпанії. Разом із ним допитують його сина Едуарда.

Їхні адвокати не допущені в будівлю комітету, повідомляє Tut.by з посиланням на передвиборний штаб Бабарика. Побачивши пресу, співробітники відомства закрили вхід до будівлі зсередини на ключ, передає кореспондент видання.

Бабарика та його сина допитують у межах справи про несплату податків у «Білгазпромбанку», який Бабарика очолював упродовж 20 років. Основні акціонери кредитної організації – російські «Газпром» і «Газпромбанк».

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляє і Бабарико, і інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому знаходиться сформований виборчий фонд, був заблокований.

У Росії другий день поспіль добовий приріст COVID-19 не перевищує 8 тисяч

За останню добу в Росії підтверджено 7790 нових випадків зараження коронавірусом, повідомив оперативний штаб із боротьби із захворюванням. За минулу добу від ускладнень, викликаних коронавірусом, померли 182 людини. 

Найбільше нових випадків зафіксували в Москві – 1040.

Згідно з повідомленням, загальна кількість виявлених випадків COVID-19 в Росії досягла 561 091 особу, з початку епідемії померли 7 660 осіб, видужали 313 963.

 

Мін’юст США подав до суду екстрену заяву про блокування виходу книжки Болтона

Міністерство юстиції США 17 червня подало до суду екстрену заяву про тимчасовий обмежувальний наказ щодо блокування виходу книжки колишнього радника президента США Дональда Трампа з національної безпеки Джона Болтона. Це сталося після того, як були опубліковані окремі уривки мемуарів.

Це вже друга дія адміністрації Трампа в намаганні заблокувати вихід книжки на тій підставі, що вона містить засекречену інформацію та загрожує національній безпеці. Міністерство юстиції стверджує, що Болтон «вирішив відмовитися від процедури попереднього перегляду публікації», на що він погодився, перш ніж стати радником президента Дональда Трампа.

 

Серед тверджень, про які пише Болтон, є те, нібито Трамп попросив президента Китаю Сі Цзіньпіна про допомогу в його переобранні і що Трамп усно підтримує будівництво таборів для тримання уйгурів.

Трамп відповів, назвавши Болтона в інтерв’ю Wall Street Journal «брехуном». В іншому інтерв’ю Трамп заявив Fox News, що Болтон порушив закон, включивши в книгу секретні матеріали.

 

Видавець, компанія Simon and Schuster, назвав спогади Болтонв «книжкою, яку Дональд Трамп не хоче, щоб ви читали». У книзі, згідно з опублікованим видавцем уривком, Болтон описує хаотичну адміністрацію, яка нібито вчинила численні порушення закону, які підпадають під імпічмент. У мемуарах ідеться не лише про тиск на Україну з метою розслідування щодо політичного конкурента Трампа, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

«Погрози Трампа в «українському» стилі існували в усій його зовнішній політиці – і Болтон саме документує, що вони (такі погрози –ред.) були, і висвітлює намагання його та інших людей в адміністрації підняти тривогу щодо них», – наголосив видавець.

Палата представників оголосила президентові Дональду Трампу імпічмент у пов’язаній із Україною справі, але відсторонення глави держави не допустив контрольований його однопартійцями з Республіканської партії Сенат.

Джеймі Флай оголосив про його звільнення з посади президента Радіо Свобода

Президент і генеральний директор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флай оголосив, що звільнений рішенням нового голови агенції, яка здійснює нагляд за американським закордонним мовленням, фінансованим США.

У повідомленні для колективу Джеймі Флай повідомив, що про звільнення його повідомив Майкл Пак, новий генеральний директор Агентства США з глобальних медіа (USAGM).

«Із великим сумом я залишаю усіх вас на RFE/RL. Очолювати цю організацію протягом останнього року було честю мого життя», – звернувся Флай.

Джеймі Флай, який приєднався до Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) у серпні 2019 року, також заявив, що сподівався значно довше попрацювати в організації, щоб надалі гарантувати її багаторічну місію та ефективність. Флай повідомив, що виконувачем обов’язків президента RFE/RL стала віцепрезидент і головний редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Агенція Associated Press повідомляє, що Пак також звільнив керівників трьох інших закордонних мовників США – Радіо Вільна Азія, Бюро Близького Сходу, а також Куби. Звільнений і голова фонду «Відкриті технології», нагляд над яким також здійснює USAGM.

Звільнення відбулися незабаром після того, як директорка «Голосу Америки» Аманда Беннетт та її заступниця Сенді Суґавара оголосили про відставку.

Пак, який був затверджений два тижні тому директором Агентства США з глобальних медіа, також замінив всіх нинішніх членів рад директорів RFE/RL, Радіо Вільна Азія та мережі мовлення Близького Сходу, і призначив натомість себе як голову. Associated Press також повідомила, що він привів свою команду управлінців у USAGM.

Раніше в електронному листі співробітникам USAGM Пак сказав про свою прихильність до забезпечення незалежності закордонних мовників США, яким доручено подавати аудиторії по всьому світу неупереджені новини та інформацію.

Агентство США з глобальних медіа (USAGM) здійснює нагляд над роботою Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL), Голосу Америки, Радіо Вільна Азія, мережі мовлення Близького Сходу, Бюро на Кубі і фонду «Відкриті технології», що займається питаннями свободи в інтернеті.

Організації-члени USAGM із бюджетом у 798 мільйонів доларів надають цифровий, телевізійний і радіоконтент у понад 100 країнах світу з метою інформування та залучення аудиторії на підтримку демократичних цінностей. Місія USAGM передбачає захист редакційної незалежності RFE/RL, яка є приватною медійної організацією.

Радіо Свобода, що працює 27-ма мовами, щотижня охоплює аудиторію у 37,6 мільйона людей в 23 країнах світу, зокрема в Україні, Росії, Ірані та Афганістані. Статистика свідчить, що за останні місяці, особливо в умовах пандемії коронавірусу, аудиторія RFE/RL значно зросла.

До Верховного суду Росії подали позов проти указу Путіна про голосування 1 липня

Депутати Московської міської думи Євген Ступін та Олег Шереметьєв, політолог Валерій Соловей та юрист Сергій Бочаров заявили, що подали до Верховного суду Росії позов про визнання недійсним указу президента Росії Володимира Путіна про голосування щодо поправок до конституції. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Позивачі заявляють, що проводити голосування в умовах епідемії коронавірусу, коли «кожного дня вмирають десятки, іноді сотні людей від непереможеного вірусу – злочин». На думку позивачів, скасування указу Путіна врятує багато життів.

Позивачі спробують домогтися, щоб Верховний суд розглянув позов до 1 липня, яке офіційно назвали днем голосування – хоча фактично воно буде проводитися з 25 червня.

 

Однією зі змін до конституції країни стане «обнулення» президентських термінів Путіна.

Голосування спочатку було призначене на 22 квітня, проте його перенесли через епідемію коронавірусу на невизначений термін. В останні дні почали з’являтися повідомлення про відновлення підготовки до голосування. 20 травня Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

 

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – в цілому, президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами. Для того, щоб вони почали діяти, необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування.

Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.

Брат Флойда закликав ООН розслідувати расизм та жорстокість поліції у США

Брат Джорджа Флойда, афроамериканця, який помер під час затримання поліцією у Міннеаполісі, закликав Раду ООН з прав людини провести незалежне розслідування «вбивств поліцією чорношкірих людей» у Сполучених Штатах та «насильства щодо мирних демонстрантів».

Філонайз Флойд виступив із відеозверненням до Ради в Женеві 17 червня, коли там обговорювали расизм і жорстокість поліції. Дебати були скликані на прохання африканських країн, які намагаються розслідувати жорстокість поліції і расову дискримінацію в Сполучених Штатах.

Дискусія відбулася після тижнів протестів у Сполучених Штатах і інших країнах світу проти жорстокості поліції і расової нерівності. Після смерті іншого чорношкірого американця, Рейшарда Брукса, якому поліцейські під час арешту в Атланті 12 червня двічі вистрілили у спину, почалися жорстокі заворушення.

Мішель Бачелет, старший співробітник Організації Об’єднаних Націй з прав людини, розкритикувала «необгрунтовану жорстокість», продемонстровану під час затримання Флойда, і попередила, що вона «стала символом системного расизму, що завдає шкоди мільйонам людей африканського походження». Бачелет також закликала країни протистояти наслідкам рабства і колоніалізму виплатити репарації.

 

«За сьогоднішнім расовим насильством, системним расизмом і дискримінаційною політикою ховається нездатність визнати і протистояти спадщині работоргівлі і колоніалізму», – наголосила вона під час засідання Ради.

За словами Бачелет, країни повинні реформувати поліцейські інститути, а також боротися з расовою нерівністю.

США залишили Раду ООН з прав людини у червні 2018 року.

Після численних протестів, що відбулись в різних регіонах США протягом останніх тижнів, президент країни Дональд Трамп 16 червня оприлюднив план дій з «розбудови безпеки, посилення можливостей та гідності», а також зменшення нерівності.

 

Міноборони Росії: літаки США перехоплювали російські бомбардувальники біля Аляски

Москва заявляє, що літаки Військово-повітряних сил США супроводжували чотири російські ядерні бомбардувальники, коли вони патрулювали територію поблизу Берингової протоки, яка розділяє російський півострів Чукотка й американський штат Аляска.

Міністерство оборони Росії 17 червня заявило, що США відправили винищувачі F-22 для супроводу чотирьох російських стратегічних бомбардувальників ТУ-95МС, які перебували «над нейтральними водами» навколо Чукотки, Берингової протоки й Охотського моря.

«На певних етапах маршруту російські літаки супроводжували винищувачі ВПС США F-22», – сказали в міністерстві, додавши, що патрульний політ тривав близько 11 годин.

 

10 червня командування американської протиповітряної оборони заявило, що її винищувачі двічі перехопили російські реактивні літаки і бомбардувальники біля берегів Аляски.

За місяць до цього Військово-морські сили США заявили, що два російські винищувачі Су-35 «у небезпечний і непрофесійний спосіб» пролетіли біля морського патрульного літака ВМС США P-8A над міжнародними водами у Східному Середземномор’ї.

 

 

 

Від коронавірусу в США померли більше людей, ніж у часи Першої світової війни

Число померлих від коронавірусу в США перевищило кількість американських солдатів, загиблих у Першій світовій війні. За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 17 червня, кількість померлих у США склала майже 117 тисяч, заразилися понад 2,13 мільйона. Спалах у деяких штатах наростає.

Такі дані перевищують число людей, яких США втратили під час Першої світової війни – 116 516. Із них – понад 53 тисячі людей загинули в боях, а більше ніж 63 тисячі – через хвороби, в основному епідемію грипу 1918 року.

У США продовжують відновлювати роботу підприємства по всій країні, попри виявлення щодня близько 23 тисяч нових випадків COVID-19.

 

Близько 20 штатів повідомили про щоденні збільшення кількості нових випадків протягом останніх двох тижнів, у декількох росте число шпиталізованих, зокрема, у Флориді, Техасі й Арізоні.

Деякі з нових випадків можна пояснити збільшенням кількості проведених тестів, але експерти в галузі охорони здоров’я пов’язують зростання з відновленням економіки.

Президент Дональд Трамп зосереджений на відновленні економіки й заявляє, що нового локдауну не буде, навіть коли загальна кількість випадків перевищить 2,1 мільйона.

США, Мексика й Канада також погодилися тримати свої кордони закритими до 21 липня, продовживши обмеження на подорожі.

 

Натомість багато країн Європи відкрили свої внутрішні кордони для європейців після тримісячних обмежень.

У Парижі готуються до відкриття наступного тижня Ейфелевої вежі після того, як пандемія коронавірусу призвела до найдовшого закриття пам’ятки після Другої світової війни.

В Європі, яка раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу регіоном, кількість нових випадків COVID-19, число шпиталізованих і померлих різко знизилося. 

 

Одним із центрів пандемії зараз є Латинська Америка, де найгірша ситуація спостерігається в Бразилії, Колумбії і Перу.

В Азії сигнали про можливий новий спалах надходять із Китаю. У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

В усьому світі на даний час зафіксовано майже 8,2 мільйона випадків коронавірусної інфекції, майже 444 тисяч людей померли.

 

«Не хочемо більше сутичок» – Китай про смертельне протистояння на кордоні з Індією

Китай заявив 17 червня, що прагне уникнути ескалації прикордонної суперечки з Індією, що спричинила перші за багато десятиліть смерті.

«Ми, звичайно, не хочемо бачити більше сутичок», – заявив речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзян. Він також закликав Індію уникати «провокаційних жестів», які можуть ускладнити прикордонну ситуацію.

 

16 квітня Індія повідомила про загибель 20 своїх військових унаслідок сутички з силами Китаю на спірному кордоні в регіоні Ладакх на півночі країни.

Спершу повідомляли, що в тій сутичці 15 червня загинули троє індійських військових; за новим повідомленням, пізніше ще 17 померли від тяжких поранень.

Індія також заявляє, що втрати є й на китайському боці; Китай своїх втрат не підтверджує.

Міністерство закордонних справ Індії звинуватило Китай у порушенні укладеної попереднього тижня домовленості дотримуватися фактичної лінії розмежування, яка склалася в долині Ґалван.

Китай, зі свого боку, звинуватив індійських військових у переході на китайський бік лінії.

Ця сутичка стала найсерйознішою за тривалий час, хоча останнім часом у тій місцевості наростала напруженість і вже ставалися менш серйозні сутички. А загибель людей унаслідок сутички на цій лінії сталася, як вважають, уперше за кілька останніх десятиліть протистояння Індії й Китаю в Ладакху.

1962 року дві країни провели там війну, яку Індія фактично програла. Китай нині займає майже 38 тисяч квадратних кілометрів історичного регіону Кашмір, на всю територію якого претендує Індія. Відтоді за 30 років між двома країнами відбулися кілька раундів переговорів про визначення прикордонних суперечок, але вони ні до чого не призвели.

Минулого року Індія, яка претендує на весь історичний Кашмір, але фактично контролює тільки його південну частину, ліквідувала свій напівавтономний штат Джамму і Кашмір на підконтрольній їй території і поділила його на дві «союзні території», які не мають власного регіонального самоврядування і керуються безпосередньо з Делі: зменшену більш ніж удвічі територію Джамму і Кашмір і новий високогірний регіон Ладакх, який межує з фактично контрольованою Китаєм територією.

При поділі Британської Індії на нинішню Індію і Пакистан князівство Кашмір скористалося правом стати окремою державою, але скоро було змушене проситися вступити до складу Індії через підбурювані Пакистаном масові виступи переважно мусульманського населення Кашміру проти гіндуїстської владної верхівки князівства, з якими воно не могло впоратися. Тим часом північно-західну частину історичного Кашміру окупував Пакистан, а північно-східну Китай.

Адміністрація Трампа прагне затримати вихід книжки Болтона, в якій ідеться про Україну

Міністерство юстиції США подало позов із метою не допустити публікації книжки спогадів колишнього радника з питань національної безпеки Джона Болтона, в якій ідеться про час його роботи в Білому домі та, зокрема, політику щодо України.

У позові, поданому 16 червня, стверджується, що розділи нової книжки містять секретну інформацію, яка могла б завдати «непоправної шкоди» національній безпеці США. Болтона звинувачують у «очевидному порушенні домовленостей, які він підписав як умову своєї роботи (в Білому домі – ред.) та як умову отримання доступу до надсекретної інформації».

Позов поданий через день після того, як президент Дональд Трамп заявив, що Болтон порушить закон, якщо книга буде опублікована.

Видавець планує, що книжка Болтона «Кімната, де це сталося: Спогад про Білий дім» вийде друком 23 червня.

Правозахисна група «Американський союз громадянських свобод» (The American Civil Liberties Union) заявила, що будь-які зусилля, спрямовані на заборону виходу книжки Болтона «приречені на провал».

Трамп звільнив Болтона у вересні 2019 року через 17 місяців роботи на посаді радника з національної безпеки.

 

Видавець, компанія Simon and Schuster, назвав спогади Болтонв «книжкою, яку Дональд Трамп не хоче, щоб ви читали». У книзі, згідно з опублікованим видавцем уривком, Болтон описує хаотичну адміністрацію, яка нібито вчинила численні порушення закону, які підпадають під імпічмент. У мемуарах ідеться не лише про тиск на Україну з метою розслідування щодо політичного конкурента Трампа, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

«Погрози Трампа в «українському» стилі існували в усій його зовнішній політиці – і Болтон саме документує, що вони (такі погрози –ред.) були, і висвітлює намагання його та інших людей в адміністрації підняти тривогу щодо них», – наголосив видавець.

Палата представників оголосила президентові Дональду Трампу імпічмент у пов’язаній із Україною справі, але відсторонення глави держави не допустив контрольований його однопартійцями з Республіканської партії Сенат.

З лідера опозиційної партії у Вірменії зняли депутатську недоторканність і дали дозвіл на арешт

Парламент Вірменії 16 червня задовольнив клопотання генпрокурора і позбавив депутатської недоторканності голову найбільшої опозиційної партії країни «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна. Тепер щодо нього може бути розпочато кримінальне переслідування за звинуваченням у хабарях на парламентських виборах 2017 року та за іншими статтями. Парламент також дозволив заарештовувати Царукяна.

Царукян вважається одним з найбагатших людей Вірменії. Під час виступу в парламенті він заявив, що його кримінальні справи сфабриковані «за політичним замовленням», тому що він критикує нинішній уряд Ніколи Пашиняна.

Щодо Царукяна відкрито справи за трьому статтями – про підкуп виборців, неліцензійну гральну діяльність і незаконну забудову.

Прихильники Царукяна вже кілька днів влаштовують масові акції протесту на вулицях Єревана. У вівторок вони зібралися біля будівлі парламенту, після чого було затримано понад 100 осіб. У вихідні на аналогічних протестах було затримано більш ніж 250 людей.

США: Трамп підписав указ про реформу поліції

Президент США Дональд Трамп підписав указ про реформу поліції, який передбачає надання більших коштів на поліпшення навчання поліції щодо застосування сили і створення загальнодержавної федеральної бази даних для відстежування неправильної поведінки працівників поліції.

«Ми маємо зламати старі шаблони схеми неуспіху», – заявив Трамп незадовго до того, як підписав указ 16 червня.

Документ передбачає надання коштів із держбюджету в першу чергу тим органам поліції, які будуть дотримуватися нових, вищих стандартів, сказав Трамп.

За його словами, серед іншого, утримання тиском на шию буде заборонене, за винятком випадків, коли життя працівника поліції перебуватиме під загрозою.

Як заявили в адміністрації Трампа, створювана за указом база даних має на меті відстежувати працівників поліції, на яких надходили скарги щодо надмірного використання сили, щоб вони не могли після звільнення з одного органу поліції влаштуватися в іншому місці. Крім того, документ має на меті створити систему фінансових заохочень для органів поліції шляхом надання ґрантів із державного бюджету на застосування найкращих принципів щодо застосування сили.

Указ був виданий у час, коли Конгрес збирається розробити законопроєкт про ширшу реформу поліції також на загальнодержавному рівні. Над своїми версіями працюють і контрольована демократами Палата представників, і контрольований республіканцями Сенат.

Тим часом більшість реформ, незалежно від рішень у Вашингтоні, мають здійснити на місцевому рівні. Кілька штатів і міст уже внесли зміни в діяльність своїх органів поліції чи перебувають у процесі здійснення таких змін.

Усе це спричинили масові протести по всіх США і деінде у світі проти надмірного насильства з боку поліції після того, як 25 травня в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота загинув афроамериканець Джордж Флойде унаслідок застосування працівником поліції утримання тиском ноги на шию.