Author: Worldnews

Державний департамент США заявив 9 червня, що «розчарований останніми діями» Північної Кореї та закликав Пхеньян «повернутися до дипломатії та співпраці».

Такою була реакція Вашингтона на погрози влади КНДР розірвати лінії комунікації з Південною Кореєю, зробивши таким чином перший крок на шляху до закриття всіх способів контакту із Сеулом.

«[Пхеньян] повністю обріже та закриє лінію зв’язку між владою Півночі та Півдня, яку підтримували через спільний Північно-Південний офіс зв’язку», – повідомило північнокорейське агентство KCNA.

Північна Корея погрожувала закрити міжкорейський офіс зв’язку та інші проєкти, якщо Південь не заборонить перебіжчикам надсилати листівки та інші матеріали на Північ.

 

У КНДР звинувачують Південь у безвідповідальності, оскільки там дають змогу перебіжчикам принижувати гідність верховного північнокорейського керівництва та демонструє «знаки ворожості до всіх наших людей».

Пхеньян здебільшого розірвав контакти із Сеулом після провалу саміту між лідером КНДР Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом у 2019 році. З того часу переговори про ядерне роззброєння залишаються замороженими.

Дві Кореї технічно залишаються в стані війни, оскільки їхній конфлікт у 1950-1953 роках закінчився перемир’ям, однак не мирним договором.

 
…

Сотні людей пройшли маршем вулицями Гонконга, щоб відзначити річницю антиурядового протестного руху, що почався торік.

Демонстранти пройшли центральними вулицями Гонконга ввечері 9 червня, вигукуючи гасла на кшталт: «Незалежність Гонконгу – єдиний вихід» і «Боротися до кінця».

За повідомленнями, силовики звинуватили протестувальників у порушенні порядку і застосували перцевий газ, є повідомлення про затриманих.

Протестувальники також зібралися в торгових центрах в обідній час, тримаючи плакати з написом «Волю Гонконгу».

Поліція попередила, що може застосувати для розгону учасників мітингів силу і пригрозила п’ятьма роками в’язниці.

Голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам заявила, що Гонконг не може більше миритися з «хаосом» останніх 12-ти місяців.

9 червня 2019 року близько одного мільйона людей взяли участь у марші вулицями Гонконгу на знак протесту проти законопроєкту про екстрадицію, який мав дозволити владі висилати громадян до материкового Китаю.

Протести тривали впродовж кількох місяців. Під час них часто відбувалися сутички з правоохоронцями й затримання.

Згодом законопроєкт відкликали, але протестувальники продовжили виходити на вулиці і вимагати більшої незалежності від Китаю і звільнення всіх затриманих активістів.

Після початку епідемії масові акції не проводилися, однак 24 травня тисячі людей знову вийшли на вулиці проти планів влади Китаю обмежити автономію міста. За три дні до цього Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 
…

У Росії за останню добу, за офіційними даними, виявлено 8 595 нових випадків коронавірусної інфекції. Помер за минулий день 171 пацієнт. Загальна кількість заражених від початку епідемії перевищила 485 тисяч, померли 6142 пацієнти.

Одужали за добу понад 11,7 тисячі людей. Таким чином, кількість тих, хто вилікувався за добу, перевищило число захворілих.

Найбільше заражень за минулий день зафіксовано в Москві – 1572. Померли тут 59 людей.

 

До сьогоднішнього дня в російській столиці діяли серйозні обмеження. Карантин, названий «режимом самоізоляції», запровадили в Москві в кінці березня. З будинку можна було виходити тільки з поважних причин, а для поїздок потрібні були електронні перепустки. З 12 травня москвичів зобов’язали носити маски й рукавички в громадських місцях.

У кінці травня заходи самоізоляції в Москві були пом’якшені. Міська влада дозволила відкрити непродовольчі магазини і підприємства побутових послуг, які не потребують тривалого контакту з відвідувачами. Москвичам в тестовому режимі дозволили здійснювати прогулянки за графіком.

 

9 червня в Москві відкриваються перукарні й салони краси, можна відвідувати кладовища. З 16 червня почнуть роботу літні веранди в кафе і ресторанах, запрацюють стоматологічні кабінети, відновлять роботу музеї, виставкові зали, зоопарк. Від 23 червня повністю запрацюють кафе і ресторани, спортивні центри, фітнес-клуби і басейни.

За словами мера Москви Сергія Собяніна, до колишнього способу життя москвичі, швидше за все, зможуть повернутися через рік, а «масковий режим» може зберегтися до лютого.

 
…

Якби вибори президента США відбулися найближчим часом, демократа Джо Байдена підтримали б 55 відсотків американців, йдется в опитуванні компанії SSRS на замовлення телеканалу CNN.

Його опонента, республіканця Дональда Трампа підтримав би 41 відсоток.

Опитування проводили 2-5 червня. У ньому взяли участь 1 259 респондентів.

Днями колишній віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії.

Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп уже здобув 1880 голосів делегатів при 1 276 необхідних для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

Венесуела прийняла літак з медичною допомогою від Ірану.

Літак доставив допомогу для хворих на COVID-19 пацієнтів, включно з тестами та медикаментами, повідомив міністр планування Рікардо Менендез.

За його словами, президент Ніколас Мадуро відвідає Іран найближчим часом, щоб подякувати за гуманітарну допомогу та паливо.

Мадуро збирається підписати в Ірані угоди в сферах енергетики, фінансів, оборони, сільського господарства, технологій та охорони здоров’я.

Іран став ключовим союзником Венесуели з моменту запровадження санкцій США проти Мадуро. Вашингтон звинувачує венесуельського лідера в створенні корумпованого та жорстокого режиму. Сам Мадуро це заперечує.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, у Венесуелі підтвердили 2 377 випадків коронавірусу. Реальні цифри можуть бути більшими.
…

Продемократичні групи в Гонконгу закликають громадян вийти на вулиці 9 червня, щоб відзначити рік з початку антиурядових протестів.

Активісти закликають людей бути обачними та уникати арештів під час відзначення «пробудження нації».

9 червня 2019 року близько одного мільйона людей взяли участь у марші вулицями Гонконгу на знак протесту проти законопроєкту про екстрадицію, який мав дозволити владі висилати громадян до материкового Китаю.

Протести тривали впродовж кількох місяців. Під час них часто відбувалися сутички з правоохоронцями й затримання.

Згодом законопроєкт відкликали, але протестувальники продовжили виходити на вулиці і вимагати більшої незалежності від Китаю і звільнення всіх затриманих активістів.

Після початку епідемії масові акції не проводилися, однак 24 травня тисячі людей знову вийшли на вулиці проти планів влади Китаю обмежити автономію міста. За три дні до цього Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 
…

США і Росія домовилися про час і місце проведення переговорів з ядерних озброєнь і запросили Китай взяти у них участь, заявив у твітері 8 червня спецпредставник президента США з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі.

«Сьогодні ми із заступником закордонних справ Росії Сергієм Рябковим домовилися про час і місце проведення переговорів щодо ядерних озброєнь у червні. Також запрошений Китай. Чи підключиться Китай, і чи буде вести добросовісні переговори?», – написав Біллінгслі, не вказавши жодних інших деталей.

Наразі офіційних повідомлень від російської сторони немає.

Раніше агенція Bloomberg з посиланням на неназваного чиновника Держдепартаменту США повідомила, що Рябков і Біллінгслі зустрінуться у Відні 22 червня. Джерело не виключило, що США, ймовірно, забажають продовжити дію договору з Росією про скорочення оборонного озброєння, або СНО-ІІІ («Новий старт»), якщо Росія «зобов’язується встановити тристоронній контроль над озброєннями з Китаєм».

Термін дії договору про СНО-ІІІ про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, закінчується в лютому 2021 року.

Москва наполягає на п’ятирічному продовженні договору, Вашингтон відмовляється і каже, що хоче розширити угоду, включивши в неї Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

Минулого місяця Вашингтон повідомив про вихід з угоди про «Відкрите небо» з 35-ма країнами, що дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами, через, як заявив Вашингтон, порушення з боку Росії.

Минулого року між Росією і США перестав діяти Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), підписаний понад 30 років тому. Першим про вихід з угоди оголосив Вашингтон, звинувативши Москву в порушенні домовленостей.

Москва спростувала звинувачення США і заявила, що Штати прагнуть підірвати міжнародну безпеку.
…

Російські державні ЗМІ повідомили 8 червня, що 10 тонн нафти витекли із розгерметизованої свердловини в Ненецькому автономному окрузі, на північ від Полярного кола. Аварія сталася на Дюсушевскому нафтовому родовищі. Повідомляється, що фахівці змогли зупинити витік нафти, триває розслідування інциденту.

Агенція «Інтерфакс» повідомила, що через складні метеоумови вертоліт не може дістатися до місця події, щоб почати операцію з очищення.

Інцидент стався менш ніж через два тижні після того, як близько 20 000 тонн дизельного палива вилились із теплоелектростанції неподалік Норильська, також розташованого за Північним полярним колом у Сибіру. Паливо пролилося в грунт, дві річки і озеро.

Російське державне агентство з питань рибальства заявило, що інцидент в Норильську – це екологічна катастрофа, для подолання якої знадобляться десятиліття.
…

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян запропонував замінити керівників силових структур в країні: призначити Оніка Гаспаряна на посаду начальника Генерального штабу Збройних сил, Аргішті Кярамяна – на посаду директора Служби національної безпеки, а Ваге Казаряна – на посаду начальника поліції. Пашинян подякував на сторінці у фейсбуці попередникам на цих посадах Артаку Давтяну, Едуарду Мартиросяну і Арману Саргсяну, і вказав, що рішення про нові призначення де-юре вступлять у силу після їхнього підписання президентом.

Згідно з Конституцією Вірменії, президент підписує укази про призначення і звільнення посадових осіб, поданих прем’єр-міністром.

Виступаючи на засіданні уряду, Пашинян заявив, що дії високопоставленого чиновника не можуть суперечити публічним заявам прем’єр-міністра, в тому числі щодо правил соціального дистанціювання, введених під час пандемії коронавірусу. Очевидно, прем’єр мав на увазі скандал навколо весілля сина Артака Давтяна, яке було влаштоване під час карантину.

Місцеве видання «Грапарак» напередодні повідомило, що весілля сина Давтяна відбулося в розкішному маєтку нинішнього начальника Генштабу, розташованому неподалік від центрального корпусу Міністерства оборони. За даними журналістів, на весіллі були присутні високопоставлені представники військового відомства, а автомобілі з номерними знаками Міноборони, якими вони користуються, були припарковані біля маєтку Артака Давтяна. Сам Давтян визнав факт події і сказав, що готовий відповідати, якщо порушив закон. В уряді Пашиняна заявили, що будуть розслідувати ситуацію.

Артак Давтян був призначений начальником Генерального штабу Збройних сил Вірменії після Оксамитової революції, 24 травня 2018 року, до цього він був командиром 5-го армійського корпусу.
…

Поліція Берліна заарештувала російського діджея Дениса Казначеєва, який проживає в столиці Німеччини, за звинуваченням у відмиванні грошей після отримання запиту з Вашингтона. Співробітники посольства Росії в Берліні 8 червня підтвердили повідомлення про те, що Казначеєв, який відкидає звинувачення, був заарештований кілька днів тому.

«Російське посольство було поінформовано про те, що сталося. Посольство не отримувало ніяких запитів про консульську чи юридичну допомогу від Дениса Казначеєва. Наразі ми у процесі досягнення домовленостей щодо встановлення контакту із Казначеєвим, його адвокатом, а також з адміністрацією установи, де він утримується, для перевірки ситуації», – заявили в російському посольстві.

У повідомленні за 7-ме червня на сторінці Казначеєва у Facebook вказано, що він перебуває у в’язниці Моабіт у Берліні.

Згідно із записом у соціальній мережі, Казначейство США підозрює Казначеєва у відмиванні грошей і кібершахрайстві. Повідомляється, що він був затриманий тиждень тому і американська сторона вимагає його екстрадиції. Друзі Казначеєва вважають, що музикант став жертвою шахраїв, які вкрали його персональні дані. Вони створили петицію на підтримку музиканта, яку мають намір долучити до клопотання про звільнення Казначеєва під заставу.

Денис Казначеєв, уродженець Кемеровської області Росії, відомий як творець електронної музики Guttersnipe. Зараз живе і працює в Берліні. Він став одним із засновників лейбла Nervmusic і учасником дуету Easy Changes.
…

У США міська рада Міннеаполісу, звідки після загибелі темношкірого чоловіка через дії поліції почалися протести проти расизму, зобов’язалася розформувати місцевий відділ поліції і реформувати його. Таке рішення більшість членів міської ради ухвалили ввечері 7 червня.

У рішенні вказано, що міська рада разом із громадою хоче створити «нову модель громадської безпеки, яка дійсно гарантуватиме безпеку громаді», повідомила CNN президент ради Ліза Бендер.

Тим часом мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей виступив проти того, щоб розпускати відділ поліції. 

 

Проти цього кроку також, ймовірно, виступить голова профспілки поліції міста Боб Кролл, який минулого року з’явився на сцені разом із президентом Дональдом Трампом.

Фрей заявив, що підтримує «масштабну структурну реформу для перегляду цієї структурно расистської системи», але не «ліквідацію всього відділу поліції».

Протести через загибель Джорджа Флойда 7 червня відбувалися вже 13-ий день поспіль у Нью-Йорку, Вашингтоні й інших великих містах США.

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ підрозділам Національної гвардії почати виведення своїх сил із Вашингтона, бо, як написав він у твітері, «зараз усе перебуває під досконалим контролем».

 

На 8 червня запланована поминальна служба за Флойдом у Г’юстоні, його рідному місті. 9 червня Флойда поховають у передмісті Г’юстона поруч із його матір’ю.

Протести у США спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця. При цьому мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною протестів стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер знову обраний головою ради директорів «Роснефти», повідомляється на сайті російської державної нафтової компанії.

Шредер є головою ради директорів «Роснефти» з 2017 року. 

Канцлер Німеччини Анґела Меркель тоді виступила з критикою рішення про призначення Шредера. Вона, зокрема, нагадала, що «Роснефть» входить до санкційного Євросоюзу.

 

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері.

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі. Шредер обізвав посла Мельника у відповідь на критику його позиції щодо Криму.

 

 
…

У США провідні міста країни, столиця Вашингтон і найбільше місто Нью-Йорк, закінчують 7 червня обмеження, запроваджені через акції протесту проти расизму і жорстокості поліції.

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ підрозділам Національної гвардії почати виведення своїх сил із Вашингтона, бо, як написав він у твітері, «зараз усе перебуває під досконалим контролем».

«Вони поїдуть додому, але можуть швидко повернутися, якщо буде потреба. Минулого вечора учасників протесту зібралося значно менше, ніж очікували», – додав він.

Мер федерального округу Колумбія, який на практиці збігається з містом Вашингтоном, М’юріел Баузер іще 4 червня, після скасування комендантської години, просила президента вивести з міста всі сили, які були введені туди з інших штатів і які до того ж, всупереч законодавчим вимогам, у деяких випадках не мали ніяких знаків розрізнення. Вона наголосила, що протести в місті були мирними й поліції не довелося вдаватися до арештів.

А наступного дня вона також зверталася до губернаторів штатів Нью-Джерсі й Огайо з проханням забрати з Вашингтона підрозділи Національної гвардії цих штатів, які, нагадала мер, були введені до міста без її прохань і не попередивши її. За її словами, це стало порушенням права на самоврядування мешканців міста.

Також у Нью-Йорку мер міста Білл де Блазіо повідомив, що комендантська година скасовується негайно, бо ситуація заспокоїлася. «Завтра ми зробимо перший великий крок до нового старту. Бережіть себе, і допомагайте одне одному», – написав він у твітері.

Протести у США спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця. При цьому мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною протестів стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У Великій Британії в кількох містах другий день поспіль відбувалися 7 червня акції протесту проти расизму і жорстокості поліції і на підтримку аналогічних акцій, які останніми днями охопили США після смерті в тій країні затриманого афроамериканця внаслідок дій білого працівника поліції.

Зокрема, в місті Брістолі на марш вийшли близько 10 тисяч людей. Частина демонстрантів скинула з постаменту і викинула в річку пам’ятник відомому уродженцеві міста 17-го століття Едвардові Колстону – депутатові парламенту, підприємцеві й філантропові, який надавав значні кошти на підтримку шкіл, сиротинців, старечих домів, лікарень і церков – але багатства свої нажив значною мірою на работоргівлі й експлуатації рабської праці.

У Лондоні демонстранти зібралися біля будівлі посольства США і звідти рушили до резиденції прем’єр-міністра Британії Боріса Джонсона. На відміну від мирної демонстрації в центрі міста попереднього дня, 7 червня поліція повідомила про затримання 29 осіб.

Міністр охорони здоров’я Британії Матт Ганкок попередив про небезпеку того, що нинішні протести можуть призвести до нового спалаху коронавірусної інфекції. Він закликав демонстрантів вдягати маски і дотримуватися дистанції між собою.

Схожі акції відбуваються цими днями і в інших країнах світу.

У США протести спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця; мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У Білорусі, на яку чекають президентські вибори 9 серпня, в кількох містах продовжили збирати підписи за потенційних кандидатів на посаду президента, які могли б виступити проти чинного голови держави Олександра Лукашенка, який іде на шостий термін.

У столиці Мінську на площі біля Комаровського ринку, де збирали підписи, за підрахунками правозахисного центру «Весна», в якийсь момент у чергах стояли одночасно близько 1350 осіб.

Присутні також висловлювали протест проти затримань попередніми днями низки активістів, зокрема блогера Сергія Тихановського, дружина якого Світлана Тихановська є тепер замість нього однією з претенденток на кандидування.

Цього ж дня в Мінську міліція затримала кількох членів ініціативних груп низки кандидатів, які збирають підписи за їхні кандидатури.

Також серед затриманих – співголова опозиційної партії «Білоруська християнська демократія» Павло Северинець, який спершу теж планував висуватися, але потім разом із групою інших опозиційних претендентів відмовився від участі в виборах. 7 червня він влаштував на площі в Мінську «вільний мікрофон» для виступів на підтримку Тихановського; після закінчення прихильники провели його до вагону метро, щоб не дати міліції затримати його, але врешті його все одно схопили вже біля дому.

Збирання підписів і пікети проти затримань опозиціонерів, зокрема Сергія Тихановського і Миколи Статкевича, лідера Білоруської соціал-демократичної партії «Народна громада», відбувалися і в інших містах країни, зокрема Вітебську, Могилеві чи Гомелі. У Гомелі теж повідомили про затримання принаймні одного активіста.

До виборів у Білорусі зареєстровані 15 ініціативних груп претендентів на боротьбу за президентську посаду, включно з групою на підтримку чинного президента, 65-річного Олександра Лукашенка, який завершує свій п’ятий п’ятирічний термін на посаді – свого часу на його наполягання з Конституції країни вилучили обмеження на кількість президентських термінів, що за умов слабкої внаслідок постійних переслідувань опозиції дає йому можливість переобиратися необмежено. Для того, щоб претендента зареєстрували кандидатом, за нього чи неї мають зібрати принаймні 100 тисяч підписів.

Крім президентських виборів 1994 року, коли Лукашенка обрали вперше, жодні наступні президентські вибори в Білорусі не були визнані міжнародною спільнотою за вільні і справедливі.

Нинішні вибори призначені на 9 серпня, і Лукашенко заявляє, що не бачить підстав переносити їх, незважаючи на коронавірусну пандемію.
…

Російський журналіст та муніципальний депутат Ілля Азар вийшов на волю після 10 днів арешту. Його затримали після одиночного пікету.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував спецкореспондента «Новой газеты» Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії. 5 червня термін арешту скоротили до 10 днів.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

На підтримку журналіста й депутата відбувалися пікети.
…

У Росії фінансований державою пропагандистський телеканал RT подав до суду на опозиційного політика і борця з корупцією Олексія Навального.

Позов «на захист ділової репутації», копію якого Навальний оприлюднив у твітері, спрямований також проти юриста заснованого ним Фонду боротьби з корупцією Любові Соболь і редакцію уральського видання Znak.com.

Як мовиться в оприлюднених документах, Арбітражний суд Москви залишив без руху через технічні порушення позов телеканалу, який іноді досі називають його колишньою назвою Russia Today, давши позивачеві термін на їхнє усунення.

Яка публікація обурила канал – не повідомляється.

Навальний і його Фонд боротьби з корупцією неодноразово публічно викривали деякі моменти діяльності телеканалу.

Серед іншого, вони звинувачували RT в накрутці переглядів в ютубі і неефективній роботі. Зокрема, Соболь в інтерв’ю Радіо Свобода в квітні, згадуючи про ведучих російських державних телеканалів, «Першого» Володимира Соловйова і «Росія-24» Дмитра Кисельова, а також про головного редактора RT Маргариту Симоньян, говорила: «В інших пропагандистів, Соловйова або Кисельова, хоча б є аудиторія на телебаченні. А, як ми з’ясували, в Маргарити Симоньян цієї аудиторії немає».

Крім того, в травні ФБК повідомляв про порушення каналом російського законодавства про некомерційні організації, якою формально і вважається RT.

Перед тим, у березні, ФБК також оприлюднив розслідування, стверджуючи, що сама Симоньян, її чоловік Тигран Кеосаян і ще деякі їхні родичі отримали з російського державного бюджету десятки мільйонів рублів за створення пропагандистсько-патріотичної комедійної мелодрами, дія якої розгортається на тлі будівництва мосту між Росією і окупованим нею українським Кримом, «Кримський міст. Зроблено з любов’ю». За даними розслідування, зокрема, Симоньян за роботу над фільмом заплатили 9,1 мільйона рублів (138 тисяч доларів), Кеосаянові 13,9 мільйона рублів (211 тисяч доларів).

Канал звинувачення в неефективності заперечує.
…

Акції спостерігалися і в інших країнах. Зокрема, у столиці Німеччини Берліні під час коротких сутичок з поліцією заарештували близько 100 людей
…

Німецькі посадовці занепокоєні через повідомлення про наміри США вивести свої війська з території країни.

«Німецько-американські відносини можуть зазнати серйозного впливу через таке рішення президента США», – цитує агентство DPA Петера Бейера, чільного урядовця з питань відносин зі США та Канадою.

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив газеті Bild am Sonntag, що обидві країни зацікавлені в близькій співпраці.

«Якщо буде виведення якихось американських військових, ми візьмемо це до уваги. Ми близькі партнери в трансатлантичному альянсі. Але це складно», – сказав Маас.

Перед цим видання The Wall Street Journal та Der Spiegel повідомили, що президент США Дональд Трамп планує вивести американські війська з Німеччини.

За даними WSJ, американська сторона планує забрати до 9 500 своїх військових. Водночас Der Spiegel пише, що пізніше цьогоріч США можуть відвести від 5 000 до 15 000 своїх військ. Наразі на території Німеччини перебуває близько 34 000 американських солдатів.

Трамп неоднарозово скаржився, що Німеччина як член НАТО не виконує свої зобов’язання і не витрачає на оборону два відсотки свого ВВП. Уряд канцлера Анґели Меркель зобов’язався збільшити свої оборонні витрати, але цілі в два відсотки, ймовірно, не вдасться досягти до 2030 року.

Тим часом Польща висловила сподівання, що частину американських військ перекинуть з Німеччини на її територію.

Один з американських посадовців на умовах анонімності повідомив The Wall Street Journal, що згортання сил США планувалося впродовж кількох місяців, і воно не має нічого спільного з напругою у відносинах між Трампом та Меркель.
…

Міністерство закордонних справ Афганістану 6 червня заявило, що влада Ірану взяла на себе відповідальність за смерть трьох людей на кордоні між двома країнами.

Інцидент стався кілька днів тому. Іранська поліція відкрила вогонь по машині, що проїхала через блокпост, не зупинившись. За повідомленням, ще четверо людей отримали поранення.

Читайте також: Американець, якого утримували в Ірані близько двох років, повертається додому​

Через вогонь, відкритий іранськими силовиками, автомобіль загорівся. Соцмережами поширилося відео, на якому видно афганського хлопчика, який вибігає за палаючої автівки і просить води. МЗС заявляє, що відео справжнє, а його кадри викликали обурення в Афганістані.​

Посол Афганістану в Тегерані Абдул-Гафур Левал відвідав чотирьох поранених, яких госпіталізували до лікарні в іранській провінції Язд.

Заступник губернатора провінції Ахмад Тарагомі повідомив іранському державному медіа, що поліція відкрила вогонь по автомобілю після того, як він прорвався через блокпост. Правоохоронці підозрювали, що в машині можуть перевозити наркотики чи нелегальних мігрантів.

Читайте також: Заборонити польоти над Іраном через збитий український літак? Що про це думають іранці​

За повідомленням афганського МЗС, урядовці провінції запевнили Кабул, що притягнуть до відповідальності порушників. Міністерство додає, що афганський уряд вдасться до подальших кроків після завершення розслідування.

Напередодні іранська влада заперечувала, що автомобіль із громадянами Афганістану загорівся через дії поліції, стверджуючи, що водій автомобіля, тікаючи від правоохоронців, втратив управління і потрапив у аварію.
…

Влада Польщі висловила надію, що деякі Сполучені Штати переведуть частину своїх військових до цієї країни з Німеччини. Таку заяву зробив 6 червня польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький після повідомлень про те, що президент США Дональд Трамп наказав Пентагону скоротити кількість військових, розміщених у Німеччині.

«Я щиро сподіваюся, що в результаті багатьох переговорів, які в нас були… частина військових, розміщених наразі в Німеччині, яких переміщують звідти США… дійсно приїде до Польщі», – сказав Моравецький в ефірі радіостанції RMF24. Він, втім, додав, що рішення лишається за Вашингтоном.

5 червня видання Wall Street Journal повідомило, що кількість американських військових у Німеччині скоротиться на 9 500 людей. Наразі на території цієї держави-члена НАТО перебувають 34 500 військових США.

Читайте також: Надії на мир на сході України мало – світова преса з нагоди переговорів у Берліні​

Також, за даними видання, Пентагон планує обмежити максимальну кількість особового складу, який може бути розміщений в Німеччині, вдвічі – до 25 тисяч.

Офіційні представники Білого дому та Пентагону відмовилися підтвердити чи заперечити дані Wall Street Journal. Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Улліот заявив водночас, що Трамп постійно переглядає закордонну присутність американських військ.

«Сполучені Штати і надалі рішуче налаштовані співпрацювати з нашим сильним союзником Німеччиною, аби забезпечити взаємну оборону та вирішення інших важливих питань», – сказав Улліот.

Міністерство оборони або Міністерство закордонних справ Німеччини наразі не коментували ситуацію.

Німецьке онлайн видання Der Spiegel повідомляло, що американська влада може затвердити таке рішення до осені 2020 року, скоротивши контингент у цій країні на 5-15 тисяч людей.

Читайте також: У Польщі тривають масштабні двотижневі навчання НАТО

Президент США Дональд Трамп неодноразово скаржився на те, що Німеччина не виконує свої зобов’язання як член НАТО і не витрачає 2% ВВП на оборону.

Агенція Reuters повідомила з посиланням на неназваного американського високопосадовця, що США планує відкликати частину своїх військових додому, а частину – відправити до Польщі. За словами чиновника, потреби у великому американському контингенті в США більше немає, адже НАТО загалом збільшив видатки на оборону.

У вересні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав угоду про співпрацю зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, яка передбачає розширення військової присутності Сполучених Штатів у Польщі.
…

57 співробітників поліцейського загону швидкого реагування в американському місті Баффало, штат Нью-Йорк, залишили підрозділ після відсторонення двох їхніх колег, підозрюваних у побитті демонстранта, передає канал WGRZ. Фактично зі служби пішов весь активний склад міських сил спецпризначення.

Вони вважають, що їхні колеги були відсторонені від роботи за виконання наказів, заявив каналу голова міської профспілки співробітників поліції. При цьому співробітники залишилися на службі в поліції, зазначає канал CNN, посилаючись на неназване джерело.

Двоє спецпризначенців у Баффало були відсторонені від роботи без збереження зарплати. Це сталося після того, як у мережу потрапило відео, на якому один із поліцейських вдарив кийком, а другий відштовхнув під час акції протесту 75-річного демонстранта Мартіна Гуджино, який впав на асфальт і отримав травму.

Потерпілого госпіталізовано в тяжкому стані. Відеоролик викликав обурення в соціальних мережах і звинувачення поліції в надмірному застосуванні сили до демонстрантів.

 

Протести у великих містах США розпочалися наприкінці травня після загибелі чорношкірого жителя Міннесоти Джорджа Флойда. У деяких випадках демонстрації переросли в сутички з поліцією, частина учасників грабувала магазини і вдалася до вандалізму.

У кількох містах США влада заборонила використовувати проти демонстрантів спецзасоби для розгону натовпу, наприклад, сльозогінний газ. У Денвері розпорядження про заборону на використання сльозогінного газу, світлошумових гранат і гумових куль ухвалив місцевий суд. За деякими повідомленнями, в сутичках із демонстрантами постраждали понад 100 поліцейських.

 
…

Десятки опозиційних активістів були затримані поліцією в Казахстані 6 червня. Це сталося до початку запланованих двома опозиційними партіями мітингів у кількох містах із вимогою проведення демократичних реформ.

Затримання відбулися в комерційній столиці Казахстану Алмати та щонайменше в чотирьох інших містах. 

У Казахстані 6 червня набрав чинності більш ліберальний, ніж раніше, закон про демонстрації. Він не вимагає попереднього дозволу і передбачає сповіщення влади організаторами за п’ять днів до планованої акції.

Правозахисні групи розкритикували президента Касима-Жомарта Токаєва за те, що він не продемонстрував повагу до прав людини після формального відходу від влади Нурсултана Назарбаєва, який у 2019 році склав із себе повноваження президента після 30 років при владі.

Казахстан, багата на нафту країна з населенням близько 19 мільйонів людей, сильно постраждала від падіння цін на сировину, а також від наслідків пандемії коронавірусної інфекції. Понад 4 мільйони людей втратили джерела доходу під час двомісячного карантину.
…

Американські військові повідомили, що завдали ударів з повітря по об’єктах талібів, вперше після припинення вогню, оголошеного бойовиками і афганськими силами минулого місяця.

Речник американських військових в Афганістані Сонні Леггет повідомив, що 4-5 червня в двох різних афганських провінціях були завдані два повітряні удари.

Леггет повідомив у твітері, що повітряний удар США здійснили по 25 збройним бойовикам руху «Талібан», що «здійснювали скоординований напад» на контрольно-пропускний пункт афганських сил в західній провінції Фарах. За словами речника військових, ще один удар був завданий по неоголошеній кількості бойовиків-талібів, що атакували контрольно-пропускний пункт в південній провінції Кандагар.

Екстремістський рух «Талібан» поки на цю інформацію не реагував.

«Всі сторони повинні зменшити насильство, щоб закріпити мирний процес», – заявив Леггет.

Тим часом в іншому районі, у південній провінції Забул, 10 афганських силовиків загинули під час атаки талібів, які підірвали придорожну бомбу. Повідомляється, що також знищено кілька поліцейських автомобілів. Поліція заявила, що вбила чотирьох талібів. Останні за напад відповідальності на себе не взяли.

Бойовики угруповання «Талібан» раніше заявили про триденне перемир’я з афганськими силами, яке закінчилося 26 травня, і було оголошене з нагоди закінчення посту священного місяця Рамадан.

Відтоді в країні відбулося загальне зниження рівня насильства, і Кабул заявив, що готовий почати тривалі мирні переговори з бойовиками.

У лютому Вашингтон підписав угоду з талібами, в якій зобов’язався вивести всі війська США в обмін на гарантії безпеки, прагнучи прокласти шлях до переговорів між ворогуючими сторонами в Афганістані.
…

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) 5 червня заявило, що Іран продовжує нарощувати свої запаси збагаченого урану далеко за межі, встановлені в ядерній угоді 2015 року зі світовими державами.

Крім того, МАГАТЕ висловило «серйозне занепокоєння» з приводу відмови Ірану дозволити міжнародним інспекторам розслідувати можливі факти ядерної діяльності у двох місцях.

Станом на кінець травня загальний запас низькозбагаченого урану Ірану склав 1571,6 кілограма, що майже у вісім разів перевищує межу, встановлену в ядерній угоді 2015 року, йдеться в доповіді МАГАТЕ 5 червня.

США вийшли з ядерної угоди в травні 2018 року і відтоді застосували низку санкцій, які завдали відчутного удару по іранській економіці.

У відповідь Тегеран поступово порушує обмеження, встановлені в угоді, і каже, що може відмовитися від своїх дій, якщо інші учасники угоди – Великобританія, Франція, Німеччина, Китай та Росія – посилять економічні стимули для Тегерана.

І хоча Іран заявляє, що продовжує надавати інспекторам МАГАТЕ доступ до об’єктів для спостереження за операціями, агенство стверджує, що протягом більш ніж чотирьох місяців Іран «відмовляв у доступі» на два із трьох місць, які агенство визначило як такі, де країна, можливо, зберігала неоголошений ядерний матеріал або здійснювала ядерну діяльність без відома міжнародних спостерігачів. МАГАТЕ заявило, що на третьому місці була здійснена «ретельна санітарна обробка в 2003-2004 роках», і перевірка не матиме сенсу. Передбачається, що діяльність на всіх трьох об’єктах мала місце до підписання ядерної угоди зі світовими державами.
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що настав час зняти санкції Європейського союзу проти Білорусі та оточення Олександра Лукашенка. Про це угорський прем’єр сказав 5 червня під час візиту до Мінська

«Неможливо побудувати партнерство із санкціями. Тому для Європейського союзу настав час скасувати чинні санкції щодо Білорусі», – передає слова Орбана офіційна білоруська інформагенція БЕЛТА.

Європейський союз раніше запровадив санкції проти самої Угорщини: у 2018 році вперше об’єднання вдалося до санкцій проти держави-члена. Це було зроблено через «систематичні» порушення урядом Орбана основних цінностей ЄС у сфері прав людини, демократії та боротьби з корупцією. Нині у Брюсселі Орбану погрожують новими санкціями за захоплення надзвичайних повноважень у зв’ззку з коронавірусом.
…