Прем’єр-міністр Угорщини закликав Євросоюз зняти санкції проти Білорусі

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що настав час зняти санкції Європейського союзу проти Білорусі та оточення Олександра Лукашенка. Про це угорський прем’єр сказав 5 червня під час візиту до Мінська

«Неможливо побудувати партнерство із санкціями. Тому для Європейського союзу настав час скасувати чинні санкції щодо Білорусі», – передає слова Орбана офіційна білоруська інформагенція БЕЛТА.

Європейський союз раніше запровадив санкції проти самої Угорщини: у 2018 році вперше об’єднання вдалося до санкцій проти держави-члена. Це було зроблено через «систематичні» порушення урядом Орбана основних цінностей ЄС у сфері прав людини, демократії та боротьби з корупцією. Нині у Брюсселі Орбану погрожують новими санкціями за захоплення надзвичайних повноважень у зв’ззку з коронавірусом.

Чеський уряд визнав двох російських дипломатів персонами нон-ґрата

Уряд Чехії визнав двох працівників російського посольства Праги персонами нон-ґрата, повідомив прем’єр-міністр Андрей Бабіш. Про це він повідомив 5 червня на пресконференції.

Виступаючи разом із міністром закордонних справ Томашем Петршічеком, Бабіш пояснив, що таке рішення ухвалили через так званий «рициновий скандал».

Читайте також: Росія попросила охорону для свого «агента з рицином»: чеські ЗМІ​

Ані Бабіш, ані Петршічек не відповідали на питання репортерів та не назвали імен російських дипломатів.

Раніше чеські ЗМІ повідомили про те, що заступник директора Центру науки та культури при посольстві Росії Андрій Кончаков привіз до Праги з Росії в середині березня рицин, нібито призначений для отруєння мера Праги Зденека Гріба та ще двох працівників муніципалітету Ондрея Колара та Павела Новотного.

 

Москва заперечує цей інцидент, який загострив і без того напружені відносини між Росією та Чехією.

Правозахисники звинувачують Білий дім у порушенні прав демонстрантів

Американський союз громадянських свобод (ACLU) – одна з найвідоміших американських правозахисних організацій – позивається до адміністрації президента США Дональда Трампа, звинувачуючи її у порушенні конституційного права американців на проведення зборів, повідомляє агентство Associated Press.

ACLU вважає, що поліція незаконно розігнала мирну демонстрацію, що проходила на площі Лафайєт перед Білим домом лише для того, щоб дати президенту Трампу можливість перетнути цю площу на шляху до церкви Святого Іоанна, на тлі якої він сфотографувався з біблією у руці. У позові стверджується, що президент Трамп, генеральний прокурор Барр та інші офіційні особи «вступили у незаконну змову» з метою порушити права протестувальників.

 

Епізод, який стався 1 червня, викликав бурхливу реакцію преси. Президент Трамп сфотографувався на тлі церкви, яку днем раніше підпалили протестуючі. Критики звинуватили його у спробі недоречної самореклами. Генеральний прокурор Барр наполягає, що площа була зачищена від демонстрантів для того, щоб створити додаткову зону безпеки навколо Білого дому.

 

Загибель 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда під час арешту в Міннеаполісі викликала масштабні протести по всій країні. До Вашингтона для забезпечення безпеки після кількох ночей заворушень ввели підрозділи різних федеральних служб безпеки, зокрема ФБР, тюремне управління, прикордонну службу, управління охорони парків, управління по боротьбі з наркотиками.

Деякі законодавці критикують рішення адміністрації, яка дозволила співробітникам цих служб не ідентифікувати себе під час патрулювання міста. Спікер Палати представників демократ Ненсі Пелосі направила президенту лист, в якому висловила «занепокоєння з приводу мілітаризації» міста, що може, за її словами, посилити хаос.

 

Намір президента вдатися до допомоги армії для підтримки порядку на вулицях американських міст також викликало критику. У середу міністр оборони США Марк Еспер заявив, що він не підтримує таке рішення. Проти участі армії в поліцейських операціях також висловився колишній міністр оборони Джим Меттіс. У четвер 20 десантників з 82 повітряно-десантної дивізії, які перебували в якості резерву на базі під Вашингтоном повернулися в своєї казарми у Форт Браґґ у Північній Кароліні.

 

Брат чорношкірого чоловіка, смерть якого спричинила протести в США, висловився проти мародерства

Брат загиблого Джорджа Флойда Терренс Флойд виступив перед протестувальниками в Нью-Йорку 4 червня і зокрема застеріг від руйнувань у ході протестів.

Флойд подякував протестувальникам за підтримку, але звернув увагу на випадки мародерства та руйнувань.

«Я пишаюся протестами, проте не пишаюся руйнуваннями. Мій брат не був прихильником цього. Флойди – богобоязлива родина», – сказав брат загиблого.

Демонстрації напередодні пройшли більш спокійно після того, як прокурори в штаті Міннесота висунули звинувачення ще трьом офіцерам поліції та посилили кваліфікацію звинувачення проти офіцера Дерека Шовіна, основного обвинувачуваного.

Читайте також: Правозахисники звинувачують Білий дім у порушенні прав демонстрантів​

4 червня громадскі активісти, політики та зірки зібралися на першу з трьох поминальних служб на честь 46-річного чорношкірого чоловіка Джорджа Флойда, який помер після затримання поліцією. Активіст та священик Ал Шарптон, виступаючи перед зібранням, сказав, що Флойд «змінив світ».

Він визнав, що в деяких місцях під приводом протестів відбувалися випадки насильства та мародерства, через які окремі міста запровадили комендантську годину.

«Ніхто з нас цього не виправдовує. Але є різниця між тими, хто закликає до миру, і тими, хто закликає до мовчання. Деякі з вас не хочуть миру, ви хочете лише тиші. Ви просто хочете, щоб ми страждали мовчки», – сказав Шарптон, звертаючись до критиків.

Раніше президент США Дональд Трамп вже зазнав критики за свій намір застосувати війська для захисту правопорядку на вулицях.

 

Загибель 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда під час арешту в Міннеаполісі викликала масштабні протести по всій країні. До Вашингтона для забезпечення безпеки після кількох ночей заворушень ввели підрозділи різних федеральних служб безпеки, зокрема ФБР, тюремне управління, прикордонну службу, управління охорони парків, управління по боротьбі з наркотиками.

Деякі законодавці критикують рішення адміністрації, яка дозволила співробітникам цих служб не ідентифікувати себе під час патрулювання міста. Спікер Палати представників демократ Ненсі Пелосі направила президенту лист, в якому висловила «занепокоєння з приводу мілітаризації» міста, що може, за її словами, посилити хаос.

 

Американець, якого утримували в Ірані близько двох років, повертається додому

Ветеран військово-морських сил США Майкл Вайт, якого влада Ірану утримувала близько двох років, повертається додому в рамках обміну ув’язненими між Вашингтоном та Тегераном. Про це повідомили іранські та американські урядовці 4 червня.

Президент США Дональд Трамп повідомив у Твітері, що говорив телефоном із Вайтом, якого доправляли з Швейцарії до Сполучених Штатів.

«Дякую Ірану, це вказує на те, що угода можлива!» – написав президент.

Мати ветерана Джоанна Вайт також повідомила, що її син звільнений.

«Кошмар закінчився, мій син у безпеці під американським захистом і прямує додому», – йдеться в заяві Вайт.

 

Новинна агенція AP з посиланням на американських чиновників повідомляє, що Вайта обміняли на лікаря ірансько-американського походження, який був засуджений у США, Маджида Тагері. Тагері провів 16 місяців за ґратами за порушення санкцій США проти Ірану. 4 червня федеральний суддя звільнив його для поїздки до рідних в Іран.

Цього тижня США також депортували затриманого раніше іранського науковця Сіріуса Асґарі, хоча Тегеран та Вашингтон заперечують, що він був частиною угоди про обмін.

Міністр закордонних справ Ірану Мухаммад Джавад Заріф висловив задоволення тим, що двоє іранців та американець повернуться до своїх сімей, і заявив, що звільнення всіх в’язнів можливе.

Читайте також: Іран накриває друга хвиля COVID-19 – Bloomberg​

«Це може статися з усіма ув’язненими. Немає потреби у вибірковому підході. Іранські заручники, яких утримують у США та від їхнього імені, мають повернутися додому», – написав він.

Державний секретар США Майк Помпео заявив про «конструктивність» іранської влади у звільненні Вайта. Він також закликав звільнити ще трьох громадян США іранського походження, яких утримує Тегеран.

Майкла Вайта засудили в Ірані до 13 років ув’язнення в 2019 році за нібито образу на адресу Верховного лідера країни Аятолли Хаменеї та оприлюднення приватної інформації онлайн. Затримали його в липні 2018 році, коли він прилетів до країни для зустрічі з жінкою, з якою познайомився онлайн.

У березні його тимчасово звільнили через пандемію коронавірусної хвороби. В цей час він перебував на тетриторії посольства Швейцарії, яке представляє інтереси США в Ірані.

Facebook маркуватиме російські та китайські державні медіа

Facebook Inc буде маркувати російські, китайські та інші контрольовані державою медіа. Про це компанія повідомила 4 червня.

Також у планах Facebook блокувати будь-яку рекламу на сторінках цих ЗМІ, орієнтовану на користувачів у США.

У наданому соцмережею попередньому списку присутні російський «Спутник», китайське агентство Хinhua, іранське Press TV та інші. На початку маркування отримають приблизно 200 сторінок.

 

При цьому Facebook не буде маркувати жодні американські медіа, оскільки у США «навіть державні медіа мають редакційну незалежність», зазначив глава політики кібербезпеки Facebook Натаніель Глейхер.

 

Сенатори США підготували нові санкції проти «Північного потоку-2»

Компанії «пов’язані з суднами, які беруть участь у спорудженні газопроводу, негайно зазнають руйнівних санкцій» – Круз

Сенат затвердив пропоновану Трампом кандидатуру на посаду голови Агентства США з глобальних медіа

Сенат США більшістю голосів затвердив кандидатуру Майкла Пака, запропоновану президентом Дональдом Трампом, на посаду голови Агентства США з глобальних медіа, що здійснює нагляд за засобами масової інформації, які фінансуються з податків американських громадян, в тому числі «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (RFE/RL) та «Голос Америки».

Голосування Сенату відбулося через два роки після того, як Трамп висунув Пака на трирічний термін.

Президент RFE/RL Джеймі Флай привітав затвердження Майкла Пака на посаді.

«З нетерпінням чекаю спільної роботи із Майклом Паком щодо подальшого просування місії RFE/RL для забезпечення незалежної та об’єктивної журналістики для нашої аудиторії по всій Євразії. Як і протягом останніх 70 років, RFE/RL й надалі продовжуватиме надавати інформацію без цензури на кожній платформі, на всіх рубежах», – сказав Джеймі Флай.

Перед голосуванням сенатор-республіканець Джим Ріш заявив, що Пак «володіє унікальною кваліфікацією», аби обіймати цю посаду, і закликав колег-сенаторів припинити «політичну боротьбу» з приводу призначення Пака, який є режисером-документалістом.

Рішення щодо висунення кандидатури частково призупинилося через побоювання демократів щодо ризику політичної заангажованості мереж під управлінням Агенства на чолі із Паком, тоді як, за законом, вони зобов’язані бути об’єктивними і збалансованими.

Майкл Пак відреагував на ці побоювання під час слухань ще у вересні, вказавши, що Агенство з глобальних медіа опирається на переконаність у тому, що «журналісти незалежні, що жоден політичний вплив не вказує їм, як передавати новини і що говорити».

Демократи також висловили стурбованість щодо ймовірного зловживання коштами некомерційної організації під керівництвом Пака. Офіс генпрокурора у Вашингтоні розпочав розслідування на предмет того, чи використовував Майкл Пак незаконно кошти зі своєї некомерційної організації Public Media Lab.

Сенатор-демократ Боб Менендес висловлював стурбованість, що Пак неправильно представив відносини між неприбутковою організацією та його некомерційною компанією Службі внутрішніх доходів. Білий дім відреагував на ці побоювання заявою, що Дональд Трамп підтримав цю кандидатуру. В адміністрації американського президента висловили розчарування тим, що, на їхню думку, демократи вирішили «вилити політичний бруд на чисту репутацію державного службовця».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення) для аудиторії в 22 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної та Південної Азії 26 мовами.

Радіо Свобода – це незалежна медіакомпанія, що фінансується за рахунок гранту Конгресу США через Агентство США з глобальних медіа.

У Росії кілька політиків просять перевірити законність примусової госпіталізації «шамана» Габишева

Депутат Держдуми Росії від Якутії Федот Тумусов попросив російського генерального прокурора Ігоря Краснова втрутитися в справу Олександра Габишева, якого примусово госпіталізували до психоневрологічного диспансеру, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на видання «Коммерсант». За словами депутата, «викликають великі сумніви компетенції комісії» і дотримання всіх норм під час судового розгляду. «Жителі Якутії обурені цією гучною справою», – сказав Тумусов.

З проханням перевірити коректність оцінки психічного стану якутського жителя Габишева і законність його госпіталізації звернувся до міністра охорони здоров’я Михайла Мурашка депутат Держдуми від «Єдиної Росії», психіатр Борис Менделевич.

Він зазначив серйозний громадський резонанс і суперечливість поширюваної в ЗМІ інформації про недобровільну госпіталізацію Габишева. У зв’язку з цим «виникає ситуація, в якій лунають звинувачення на адресу лікарів-психіатрів у каральності і вибірковості», вважає депутат.

Лідер російської комуністичної партії в Якутії Віктор Губарєв заявив, що питань до експертизи, результати якої спричинили госпіталізацію Габишева, «більше, ніж до самого шамана».

Раніше на підтримку Габишева виступила мер Якутська Сардана Авксентьєва. Вона назвала переслідування шамана «вибірковою каральністю».

 

Суд у російському регіоні Якутія 2 червня задовольнив позов республіканського психоневрологічного диспансеру, який просив про примусову госпіталізацію Олександра Габишева.

 

12 травня російський ОМОН затримав і відвіз Габишева в психіатричну лікарню.

За словами адвоката, Габишеву дають можливість телефонувати: на кілька хвилин у день видають телефон. 19 травня Ольга Тимофєєва заявила, що в диспансері Габишеву дають невідомі препарати.

Габишев став відомим навесні 2019 року, коли пішки вирушив у Москву для проведення обряду вигнання президента Росії Володимира Путіна з Кремля.

Він був затриманий із залученням спецназу 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Він став підозрюваним у кримінальній справі про заклики до екстремізму. З Габишева взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза, зроблена на замовлення слідства, визнала Габишева неосудним.

Після цього Габишев намагався відновити похід і обіцяв зробити це знову в червні. Кримінальну справу проти нього припинили на час епідемії. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала його в’язнем сумління.

У Міннеаполісі відбудеться панахида за Джорджем Флойдом

В американському місті Міннеаполіс 4 червня відбудеться панахида за загиблим під час затримання поліцейськими 46-річним темношкірим Джорджем Флойдом. Після цього тіло загиблого перевезуть на його батьківщину, до Райфорда в штаті Північна Кароліна, де відбудеться публічне прощання та закрита родинна церемонія.

8 червня відбудеться велика служба у Г’юстоні, штат Техас, де Флойд провів більшу частину свого життя. Колишній віцепрезидент США Джо Байден, який є імовірним кандидатом на посаду президента США від Демократичної партії, планує відвідати цей захід.

Масові акції протесту проти расизму та зловживань з боку поліції продовжуються з меншою інтенсивністю перед поминальною службою за Джорджем Флойдом.

Тим часом, президент США Дональд Трамп відповів у твітері на критику своїх заяв з боку низки експосадовців Пентагону. Зокрема, колишнього міністра оборони у своїй адміністрації Джеймса Меттіса Трамп назвав «найбільш переоціненим генералом у світі». Він також негативно оцінив «стиль керівництва» Меттіса, не відреагувавши на суть слів ексвисокопосадовця.

У статті для The Atlantic Меттіс наголошував, що «мілітаризація нашої відповіді… руйнує дух довіри між чоловіками та жінками, які служать у війську, та суспільством, яке вони клялись захищати і до якого вони належать». «Я ніколи не думав, що військо, яке проголосило ту саму клятву, може за будь-яких обставин отримати наказ порушити конституційні права власних громадян», – додав Маттіс.

Війська Національної гвардії США були розміщені в 31 штаті для надання допомоги місцевій поліції в протестах. У Вашингтоні, крім Національної гвардії, 1300 американських військових були розміщені на базах поблизу столиці.

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення, грабунки і сутички з поліцією. Щонайменше 11 людей загинули через сутички з поліцією, дії мародерів та інших невідомих осіб. Десятки зазнали поранень, тисячі людей заарештовані, в тому числі понад 2500 в Лос-Анджелесі і 2000 – в Нью-Йорку. Напередодні у десятках міст США запровадили комендантську годину.

Сьогодні тисячі людей вийшли на вулиці у Європі на знак солідарності з демонстрантами, які виступають проти расизму в США, де восьму ніч поспіль тривають протести, викликані загибеллю неозброєного чорношкірого чоловіка Джорджа Флойда в Міннеаполісі, штат Міннесота.

Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого, теж показав, що він помер від асфіксії.

 

В Угорщині відзначають 100-річчя Тріанонського договору

4 червня в Угорщині відзначають 100-річчя з часу підписання так званого Тріанонського договору у Парижі 4 червня 1920 року, внаслідок якого колишня Угорщина у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії втратила після Першої світової війни дві третини своїх територій, у тому числі Закарпаття.

Правляча коаліція партій ФІДЕС і християнських демократів більшістю голосів у парламенті Угорщини 18 червня 2019 року проголосила 2020 рік «Роком національної єдності», назвавши Тріанонський договір «диктатом миру», передає кореспондент Радіо Свобода.

На урочистому засіданні парламенту Угорщини у четвер опозиційні партії не отримали нагоди для виступу їхніх представників, оскільки проти такої можливості проголосувала парламентська більшість у складі консервативних партій ФІДЕС і християнських демократів. Член проводу партії соціалістів (MSZP) Іштван Гіллер назвав таке рішенням образливим для решти опозиційних партій. Реагуючи на цю заяву, статс-секретар Кабміну Балаж Орбан високодумно відповів своєму опонентові: «Угорцем є той, кому болить Тріанон».

Інша опозиційна партія – Демократичний форум під проводом колишнього прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня – не бере участі у цьому засіданні парламенту. Опозиціонери закликали консерваторів поставитися до цієї трагічної дати в історії угорців без роздмухування націоналістичної істерії і популізму.

У сусідніх з Угорщиною країнах, зокрема, Румунії, Словаччині, Україні,  раніше – у Сербії,  риторику правлячих угорських партій сприймають неоднозначно, вбачаючи у ній спроби великоугорського реваншизму.

Після 1920 року територія Угорщини, до того часу дуалістичної партнерки цісарської Австрії, скоротилася з 283 тисяч квадратних кілометрів до 93 тисяч. 3,2 мільйона угорців опинилися поза етнічними межами країни. До початку Першої світової війни кількість угорців становила всього 40 відсотків від загальної кількості населення довоєнної Угорщини.

При цьому правлячі еліти в Будапешті ігнорували потребу деяких етнічних громад, зокрема підкарпатських русинів (українців), створити у краї (на Закарпатті) національну автономію. Натомість із кінця 19-го і на початку 20 століть у чотирьох комітатах – Ужанському, Березькому, Уґочанському та Марамороському – проводилася політика твердої мадяризації.

У Гонконгу криміналізували неповагу до гімну Китаю

Гонконг ухвалив 4 червня законопроект, що криміналізує неповагу до гімну Китаю. Це є новим свідченням усе жорсткішого контролю Пекіна на напівавтономній території.

Закон про гімн регламентує, що учнів початкових та середніх шкіл у Гонконзі навчатимуть співати китайський «Марш добровольців». Документ також передбачає покарання до трьох років в’язниці та штрафи на суму до 6 450 доларів тим, хто ображає гімн Китаю.

Гімн Китаю часто піддається обструкції на футбольних матчах, де вболівальники часом співають пісню «Слава Гонконгу», яка стала загальновизнаним неофіційним гімном руху за демократію в місті.

 

Голосування 4 червня відбулося через кілька днів після того, як влада Китаю ухвалила закон про національну безпеку, який надає право спецслужбам Китаю безперешкодно діяти в Гонконзі. Сполучені Штати, Велика Британія, Австралія та Канада, міжнародні правозахисні групи зазначають, що ухвалення цього документа загрожує свободам Гонконгу та його ролі як одного з глобальних фінансових центрів.

У справі про загибель Флойда звинувачення висунули 4 поліцейським

У США у справі про вбивство темношкірого американця ДжорджаФлойда висунули вже чотирьом поліцейським.

 

Поліцейському Дереку Шовіну, який під час затримання тиснув Флойду коліном на шию, перекваліфіковані на більш серйозні – вбивство другого ступеня, на додаток до звинувачень у вбивстві третього ступеня та ненавмисного позбавлення життя. Йому загрожує до 40 років ув’язнення.

 

За інформацією Fox News, також видані ордери на арешт трьох інших поліцейських, які разом з Шовіном брали участь у затриманні Флойда. Джею-Олександру Куенгу, Томасу Лейну і Ту Тао висунули звинувачення у пособництві і підбурюванні до злочину.

Всіх чотирьох правоохоронців з поліції вже звільнили.

 

Темношкірий американець Джордж Флойд, смерть якого викликала масові протести, помер від асфіксії, показав розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого. Майкл Баден, один з лікарів, які проводили розтин, заявив журналістам 1 червня, що Флойд помер від того, що на його шию і спину тиснув поліцейський.

Ці висновки відрізняються від тих, що були зроблені після попереднього розтину, проведеного окружним судмедекспертом. Він не знайшов нічого, «що підтвердило б діагноз травматичної асфіксії або задушення».

 

SpaceX вивела на орбіту ще 60 супутників в рамках програми Starlink

Ракета-носій Falcon 9 американської компанії SpaceX успішно вивела на орбіту 60 супутників в рамках програми Starlink.

Запуск відбувся о 4:25 ранку за Києвом з мису Канаверал у Флориді.

 

Після запуску перший ступінь ракети успішно приводнився на плавучу платформу «Of Course I Still Love You» (Звичайно, я все ще тебе люблю) в Атлантичному океані.

 

Це вже восьмий запуск у рамках програми Starlink. Попередній відбувся 23 квітня. Тепер на орбіті знаходяться 480 супутників, кожен масою 260 кілограмів.

Програма Starlink – проєкт компанії SpaceX – має на меті створення дешевого і доступного інтернету в світі. Спочатку компанія планує розгорнути орбітальну групу у 12 тисяч супутників для створення повномасштабної мережі, а далі розширити її до 30 тисяч супутників.

США заборонять польоти літаків із Китаю з 16 червня

США заборонять китайським пасажирським перевізникам літати до Сполучених Штатів, починаючи з 16 червня. Таким чином Вашингтон тисне на Пекін, щоб авіакомпанії США відновили польоти в Китай, які були припинені під час пандемії коронавірусу.

Департамент транспорту США оголосив 3 червня, що Китай порушив угоду між двома країнами, що стосується польотів авіакомпаній один одного.

Рішення ухвалили після того, як Китай не задовольнив запит United Airlines і Delta Airlines про відновлення польотів у Китай цього місяця. Авіакомпанії призупинили свої польоти в Китай на початку року через епідемію коронавірусу, яка почалася в цій країні і поширилася світом.

До пандемії між США і Китаєм виконувалося близько 325 пасажирських рейсів на тиждень, в тому числі рейси United, Delta і American Airlines.

У той час як американські перевізники припинили свої польоти, до середини лютого китайські авіакомпанії продовжували літати між двома країнами приблизно 20 разів на тиждень і збільшили цей показник до 34 рейсів на тиждень до середини березня, заявила американська сторона.

Департамент транспорту заявив, що продовжить взаємодію зі своїми китайськими колегами і може змінити або відкликати нинішнє рішення в будь-який час.

Цей крок є ще однією ескалацією напруженості між США і Китаєм, чиї відносини в останні місяці погіршилися через пандемію коронавірусу і ухвалення Пекіном закону про нацбезпеку Гонконгу.

Мирні демонстрації та заворушення у США – фоторепортаж

Протести та заворушення, спричинені смертю 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, вирували по всій території США протягом останнього тижня

Британія готова прийняти до 3 мільйонів жителів Гонконгу – Джонсон

Велика Британія готова прийняти до трьох мільйонів жителів Гонконгу в разі, якщо Китай продовжить тиск на мегаполіс. Про це в статті в газеті Times заявив прем’єр-міністр країни Борис Джонсон. Ці люди матимуть можливість отримати громадянство королівства.

«Якщо буде потрібно, британський уряд вдасться до такого кроку – і зробить це з доброї волі. Багато жителів Гонконгу побоюються, що їх спосіб життя виявився під загрозою, попри те, що Пекін обіцяв його зберегти. Якщо Китай своїми діями продемонструє , що ці страхи обґрунтовані, Британія не зможе просто відійти в сторону. Ми виконаємо свій обов’язок і запропонуємо альтернативу», – наголосив Джонсон.

Він пообіцяв можливість громадянства для всіх жителів міста, які мають право на заморський паспорт королівства. Цей документ мають нині близько 350 тисяч гонконгців, і ще 2,6 мільйона можуть його отримати як колишні жителі британської колонії. Зараз такий паспорт не дає права на роботу у Великій Британії або громадянство, але прем’єр-міністр заявив, що королівство готове вдатися до найбільших змін у візовій системі та скасувати ці обмеження.

 

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованої принципу «одна країна – дві системи».

З весни 2019 року до початку пандемії COVID-19 у Гонконгу тривали протести, викликані спробою ухвалити в місті закон про видачу підозрюваних у злочинах судам континентального Китаю. У результаті протестів закон був відкликаний. Опозиція успішно виступила на муніципальних виборах.

Після цього Китай розробляє законопроєкт про безпеку, який передбачає кримінальну відповідальність за будь-яку діяльність, яку влада КНР вважатиме підривом свого авторитету в Гонконзі. Документ також поширює на автономію повноваження спецслужб КНР.

Опозиція і багато країн світу заявляють, що закон підриває автономію міста. США пообіцяли скасувати для Гонконгу особливі правила торгівлі та співробітництва, розроблені для автономії. Китай називає міжнародну реакцію втручанням у свої внутрішні справи.

Лідер Ірану звинувачує США у лицемірстві після вбивства Флойда

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї звинуватив Сполучені Штати у лицемірстві після смерті неозброєного темношкірого американця Джорджа Флойда в штаті Міннесота. У телевізійному виступі в Тегерані 3 червня, присвяченому річниці з дня смерті засновника Ісламської республіки аятоли Рухолли Хомейні, Хаменеї заявив, що «вони вбивають людей в очевидному злочині, і вони не приймають вибачень, вимагаючи захисту прав людини».

«Мабуть, афроамериканець, який там був убитий, не був людиною. Це американська природа. Це те, що американці роблять у всьому світі», – сказав Хаменеї, який має вирішальне слово в Ісламській республіці.

Упродовж минулих днів іранські чиновники висловлювали підтримку протестувальникам проти расової несправедливості, які вийшли на вулиці десятків американських міст. Іран часто сам стає об’єктом критики правозахисників через серйозні порушення прав людини. Востаннє в центрі уваги Іран був у листопаді 2019 року через убивства протестувальників, які вийшли на антиурядові демонстрації через різке зростання цін на пальне. Раніше цього тижня іранський законодавець заявив, що 230 людей загинули, хоча правозахисна група Amnesty International заявила, що були вбиті щонайменше 300 учасників протестів.

 

Причиною масових акцій в США стала загибель темношкірого Джорджа Флойда після жорсткого затримання поліцією в Міннеаполісі, штат Міннесота. Протестувальники вимагають розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні.

Після заворушень влада в 40 американських містах запровадила комендантську годину. До Вашингтона на випадок загострення ситуації додатково спрямовано понад півтори тисячі військовослужбовців. Незадовго до цього демонстранти зібралися біля Білого дому. Президенту США Дональдові Трампу довелося ховатися в бункері. Він подякував Національній гвардії за розгін демонстрантів і масові затримання.

 

Раніше Сенат США заблокував резолюцію, в якій засуджувалися дії Трампа під час протестів. Демократи критикують президента за те, що він дозволив використовувати проти активістів сльозогінний газ і гумові кулі. Але республіканці, які в Сенаті мають більшість, виступили проти.

46-річного Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами.

Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством.

Усі четверо поліцейських, які брали участь у затриманні Флойда, відсторонені від несення служби до закінчення службової перевірки. Шовін заарештований.

У Парижі тисячі людей протестували проти поліцейського насильства

У Парижі пройшла багатотисячна акція протесту проти поліцейського насильства в пам’ять про 24-річного чорношкірого француза Адамі Траоре, який загинув після затримання у 2016 році. Незважаючи на заборону масових заходів через пандемію коронавірусу, на демонстрацію, за різними оцінками, прийшли від 15 до 20 тисяч осіб.

Учасники акції проводили прямі паралелі з протестами в США через загибель афроамериканця Джорджа Флойда. Вони тримали таблички з фразою «Я не можу дихати!», яку повторював Флойд, коли при затриманні поліцейський натиснув йому коліном на шию.

Пізніше демонстрація переросла в зіткнення з поліцією. Демонстранти кидали в поліцейських пляшки і камені, підпалювали сміттєві баки. Поліцейські у відповідь застосували сльозогінний газ і гумові кулі. Масові протести відбулися також у Ліллі, в Марселі і в Ліоні.

 

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення і зіткнення з поліцією. У вівторок, 2 червня, у десятках міст США ввели комендантську годину. Президент США Дональд Трамп розкритикував бездіяльність губернаторів ряду штатів і пригрозив використовувати для боротьби з насильством збройні сили.

Науковці світу вимагають звільнення російського історика Юрія Дмитрієва

Понад 400 науковців і митців підписали звернення з вимогою негайно звільнити історика і голову товариства «Меморіал» у російському регіоні Карелія Юрія Дмитрієва, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Лист кількома мовами з підписами на найближчому засіданні в Петрозаводському суді 15 червня представить адвокат Віктор Ануфрієв. Автори звернення впевнені, що звинувачення, висунуті проти Дмитрієва, несправедливі і є частиною загальної кампанії із замовчування темних сторінок історії. Автори листа вимагають, щоб голові карельського «Меморіалу» повернули можливість продовжити роботу з вивчення історії ГУЛАГу і увічнення пам’яті жертв сталінської системи.

Відкрите звернення підписали лауреат Нобелівської премії Джон Максвелл Кутзее, італійські депутати Ліа Квартапелле і Дженнаро Мільоре, директор Дослідницького центру демократичного розвитку імені Сахарова Роберт ван Ворен, професор Каліфорнійського університету Ерік Найман, польський журналіст і письменник Томаш Кизни, професор Нью-Йоркського університету Михайло Ямпольський та інші.

На початку травня Верховний суд Карелії залишив без змін запобіжний захід, яку призначив історику Дмитрієву суд Петрозаводська. Він залишиться під вартою до 25 червня.

Переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО закликав російську владу Євросоюз.

 

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

 

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.

США: міністр оборони закликав війська залишатися «аполітичними» під час протестів

Міністр оборони США Марк Еспер у своєму листі від 2 червня закликав війська залишатися «аполітичними в ці турбулентні дні» та заявив, що Пентагон хоче захистити право громадян на протест та мирні зібрання.

Водночас напередодні Еспер вжив словосполучення «бойовий простір», щоб описати місця проведення протестів. Через це його піддали критиці. Зокрема, генерал у відставці Мартін Демпсі написав у Twitter: «Америка – не поле битви. Наші співвітчизники – не вороги».

Тим часом протестувальники залишаються на вулицях американських міст.

У Нью-Йорку, де Трамп раніше закликав владу використати Нацгвардію, щоб впоратися з «покидьками та невдахами» після кількох ночей грабежів та псування майна, протестувальники залишилися на вулицях після комендантської години. Поліція повідомила про арешти. Крім того, є повідомлення про грабежі й безпорядки.

У Вашингтоні на вулиці вивели військову техніку, солдатів та поліцію. Деякі протестувальники залишилися після початку комендатнтської години, хоча їх було менше, ніж у попередні дні.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести по всій країні.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

Сім’я Флойд і їх адвокати заявляють, що обвинувачення має бути змінене на вбивство першого ступеня і мають бути висунуті звинувачення трьом іншим поліцейським. За даними повторного розтину лікарів, чоловік помер від асфіксії після того, як на його шию та спину тиснув поліцейський.

 

Запуск Crew Dragon: ракета Faslcon 9 повернулася на мис Канаверал

Ракета-носій Falcon 9, яка вивела на орбіту пілотований космічний корабель Crew Dragon, повернулася на місце запуску – мис Канаверал у Флориді. Про це повідомляє компанія SpaceX.

 

Після запуску перша ступінь Falcon 9, призначена для багаторазового використання, приводнилася на плавучу платформу Of Course I Still Love You («Звичайно, я все ще люблю тебе») в Атлантичному океані.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а його екіпаж приєднався до колег.

Міністра оборони США запросили на військовий парад до Москви 24 червня

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу запросив міністра оборони США Марка Еспера на військовий парад до Москви 24 червня, повідомило російське Міністерство оборони.

Згідно з повідомленням, Шойгу запросив Еспера на парад під час телефонної розмови 2 червня. Втім, чи прийняв Еспер запрошення, не вказано. Повідомляється, що сторони говорили про контроль над озброєннями, співпрацю в боротьбі з епідемією коронавірусу, ситуацію в Сирії та Афганістані.

Парад 24 червня на Красній площі в Москві планують провести 24 червня до 75-ї річниці поразки нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Росія традиційно проводить парад 9 травня, але грандіозне святкування перенесли через пандемію коронавірусу.

Відносини між Вашингтоном і Москвою залишаються напруженими з низки питань, включаючи збройні конфлікти в Україні та Сирії. Також минулого місяця Вашингтон оголосив, що вийде із угоди про відкрите небо з 35-ма країнами, яка дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами. США назвали причиною такого рішення порушення з боку Росії. Москва це заперечує.

 

 

У Чорногорії офіційно підтвердили кінець епідемії COVID-19

Національний координаційний комітет Чорногорії оголосив про закінчення епідемії COVID-19 в країні, оскільки упродовж минулих 28 днів нових випадків захворювання не виявили, а всі, хто був госпіталізований, – одужали.

І хоча влада Чорногорії ще наприкінці травня заявила, що стала першою країною в Європі, що подолала COVID-19, офіційно про кінець епідемії обіцяли оголосити в разі, якщо нових захворювань не буде до 2 червня – 28 днів після останньої появи.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, рішенням уряду в Чорногорії дозволена діяльність театрів й кіно, також весілля та інші зібрання з участю не білше ніж 200 осіб.

Кордони Чорногорії відкриті для громадян всіх країн, де кількість інфікованих не перевижує 25 осіб на 100 тисяч населення.

Влада сусідньої Сербії висловила обурення, оскільки країна не потрапила до списку 120-ти країн, чиїм громадян дозволено в’їзд до Чорногорії без тестування на COVID-19 та 14-денного карантину.

У Чорногорії із приблизно 600 тисячами жителів було зафіксовано 324 інфікованих коронавірусом, 9 людей померли. Перший випадок коронавірусу в Чорногорії зареєстрували 17 березня.

 

 

Суд у Росії задовольнив позов про примусову госпіталізацію «шамана», який ішов «скинути Путіна»

Суд у російському регіоні Якутія 2 червня задовольнив позов республіканського психоневрологічного диспансеру, який просив про примусову госпіталізацію Олександра Габишева.

У висновку медичної установи говорилося, що житель Якутська страждає на «переоцінку своєї особистості», оскільки висловлював ідеї «нашкодити уряду і скинути Путіна».

Як повідомляла російська редакція Радіо Свобода, перед початком судового засідання поліцейські без пояснення причин затримали трьох свідків захисту. Одного із затриманих, блогера Сергія Тихого, відвезла «швидка». При затриманні його штовхнули, він впав і знепритомнів.

Мер Якутська Сардана Авксентьєва в інстаграмі виступила проти переслідування якутського шамана Олександра Габишева, яке вона назвала «вибірковою каральністю щодо однієї людини з нещасливою долею». На її думку, в якутському правосудді може відродитися практика, коли з формулюванням «переоцінка особистості» будь-яку людину можуть направити на примусове лікування.

 

12 травня російський ОМОН затримав і відвіз Габишева в психіатричну лікарню.

За словами адвоката, Габишеву дають можливість телефонувати: на кілька хвилин у день видають телефон. 19 травня Ольга Тимофєєва заявила, що в диспансері Габишеву дають невідомі препарати.

Габишев став відомим навесні 2019 року, коли пішки вирушив у Москву для проведення обряду вигнання президента Росії Володимира Путіна з Кремля.

Він був затриманий із залученням спецназу 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Він став підозрюваним у кримінальній справі про заклики до екстремізму. З Габишева взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза, зроблена на замовлення слідства, визнала Габишева неосудним.

Після цього Габишев намагався відновити похід і обіцяв зробити це знову в червні. Кримінальну справу проти нього припинили на час епідемії. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала його в’язнем сумління.

У Лівії погодився на переговори генерал Хафтар

Генерал Халіфа Хафтар, який очолює Лівійську національну армію, дав згоду на відновлення переговорів про припинення вогню, повідомила місія ООН в Лівії, зазначивши, що на контакти погоджується і визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди.

Ідеться про Мова йде про переговори в форматі “п’ять плюс п’ять” – за участю п’ятьох високопоставлених військових від кожної з ворогуючих сторін.

Базована на сході країни Лівійська національна армія на чолі з Хафтаром із квітня 2019 року веде наступ з метою захоплення столиці Тріполі, де розташовується міжнародно визнаний уряд. За останні тижні бойові дії помітно активізувалися. Сили уряду за підтримки Туреччини витіснили загони Хафтара з кількох районів на північному заході країни. Але цього тижня Лівійська національна армія, яка має підтримку Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Росії, оголосила, що їй вдалося відвоювати частину територій, пише Reuters.

 

Москва офіційно заявляє, що не підтримує жодну зі сторін конфлікту. Турецький лідер Реджеп Ердоган неодноразово стверджував, що в Лівії діють близько двох тисяч найманців з Росії. Африканське командування Збройних сил США минулого тижня заявило, що Росія перекинула до Лівії не менш як 14 бойових літаків, які розміщені на повітряній базі Лівійської національної армії в центральній частині країни.

З початку 2020 року про узгодження перемир’я в Лівії оголошувалося двічі, але бойові дії і обстріли тривають.