Author: Worldnews

Кількість смертей від коронавірусу в усьому світі перевищила 375 тисяч, у той час, як пандемія продовжується в деяких частинах світу, хоча в інших – спостерігається уповільнення темпів поширення хвороби. Число тих, що заразилися, наближається до 6,3 мільйона.

У Бразилії, яка нещодавно була оголошена новим центром пандемії, зареєстровано понад 526 тисяч випадків COVID-19. У глобальній статистиці за рівнем захворюваності країна займає друге місце після США. Там, як свідчать дані університету Джонса Гопкінса, виявлено понад 1 мільйон 800 тисяч людей із коронавірусною інфекцією.

За кількістю смертей від коронавірусу Бразилія зараз перебуває на четвертому місці – майже 30 тисяч померлих. 

 

США за цим показником також на першому місці – понад 105 тисяч смертей.

На другому місці – Велика Британія, де від COVID-19 померли понад 39 тисяч пацієнтів. 

На третій позиції Італія – майже 33 з половиною тисячі загиблих. Ще одна європейська країна, яка перебуває в першій п’ятірці за статистикою смертей, – це Франція. Там число померлих наближається до 29 тисяч.

Тим часом, влада Іспанії напередодні заявила, що вперше з початку епідемії в країні за добу не зафіксовано жодної смерті від COVID-19. Іспанія вважається однією із найбільш постраждалих від пандемії держав.

 

У міру того, як стають зрозумілими серйозні економічні наслідки пандемії, політики в усьому світі намагаються одночасно захистити населення від вірусу і поступово відновлювати роботу економіки.

В опублікованому 1 червня листі понад 225 нинішніх і колишніх високопоставлених політиків, вчених, громадських діячів закликали лідерів «Групи 20» економічно розвинутих держав провести термінову зустріч і погодити збір 2,5 трильйона доларів для подолання наслідків пандемії, зокрема для країн, що розвиваються і країн із середнім рівнем доходу.

 

У листі сказано, що країни G20 представляють 85 відсотків світового ВВП і мають «спроможність вести мобілізацію ресурсів у необхідному масштабі».

«Закликаємо лідерів негайно це зробити», – йдеться в листі.

Серед тих, хто його підписав – 75 колишніх світових лідерів, три лауреати Нобелівської премії миру, четверо лауреатів Нобелівської премії з економіки, колишній генсекретар ООН Пан Ґі Мун, ексголова НАТО Хав’єр Солана, філантроп Джордж Сорос.

 
…

Німеччина досі не отримала відповіді від Росії на пропозицію співпрацювати в розкритті вбивства в Берліні колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Про це заявили в німецькому міністерстві юстиції.

Відомство надало роз’яснення депутату Бундестагу від Лівої партії Севім Дагделен. У мін’юсті зазначили, що всього було два звернення берлінської прокуратури до Москви. Їх відправили в грудні 2019 року. «Обидва запити залишилися без змістовної відповіді від Росії¬», – наводить інформацію відомства «Німецька хвиля».

Колишній польовий командир часів другої чеченської війни Зелімхан Хангошвілі був застрелений 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

Уряд ФРН вже критикував Москву за недостатню співпрацю в розслідуванні цього злочину. За даними дослідницького проєкту Bellingcat, заарештований за підозрою в загибелі Хангошвілі може бути пов’язаний із російськими спецслужбами.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною». Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.
…

Президент Венесуели Ніколас Мадуро збирається незабаром відвідати Іран, щоб підписати угоди про співпрацю в енергетиці та інших секторах. Нещодавно Тегеран надіслав до південноамериканської країни п’ять танкерів із пальним.

«Я зобов’язаний особисто поїхати подякувати людям», – сказав Мадуро 1 червня у відеозверненні, не уточнивши дати свого можливого візиту.

Речник Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Мусаві раніше заявив, що Тегеран за потреби продовжить експортувати пальне до Венесуели.

Обидві країни перебувають під американськими санкціями, тому Вашингтон намагається перешкоджати руху такого вантажу. Сполучені Штати попереджали уряди, морські порти, вантажні та страхові компанії, що вони можуть потрапити під обмежувальні заходи через допомогу іранським танкерам.

Венесуела, яка була однією з найбільших виробників нафти в Південній Америці, страждає від дефіциту пального на тлі економічної кризи. 31 травня в її порти зайшли чотири з п’яти іранських танкерів.
…

Спеціальний посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що сподівається на початок мирних переговорів між урядом країни та талібами, і у випадку їх продуктивності, на дострокове виведення військ США.

1 червня дипломат зазначив, що наразі досягнуто значного прогресу у мирному процесі, оскільки афганський уряд прискорює звільнення ув’язнених, що, як очікується, сприятиме початку переговорів.

Халілзад додав, що рівень насильства в Афганістані залишається відносно низьким після травневого припинення вогню.

 

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.
…

У Москві біля будівлі МВС Росії поновилися затримання активістів й учасників одиночних пікетів на підтримку арештованого на 15 діб муніципального депутата і журналіста Іллі Азара.

Затримано щонайменше вісім осіб, повідомляє видання «МБХ медіа».

Пікети на підтримку Іллі Азара тривають від 28 травня. Загалом поліція затримала понад 50 людей, серед них – головний редактор інтернет-видання «Медіазона» Сергій Смирнов, журналістка «Еха Москви» Тетяна Фельгенгауер, головний редактор «Таких справ» Анастасія Лотарева, фотограф Вікторія Івлєва, муніципальні депутати й інші активісти.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

Розгляд апеляції був призначений на 1 червня, однак суд відклав його до 5 червня, повідомляє правозахисна організація «Апологія протесту».

Ілля Азар зараз перебуває в спецприймальнику МВС.
…

Засновник сайту WikiLeaks, австралієць Джуліан Ассанж не зміг бути присутнім на судовому засіданні у Лондоні щодо його екстрадиції до США. Як повідомила у твітері Стелла Моріс, його партнерка і колишній адвокат, Ассанж нині «надто хворий» і не зміг бути на відеозв’язку із Вестмінстерським магістратським судом «через стан здоров’я і за порадою лікаря».

Лондонський суд заявив, що процедура його екстрадиції буде відкладена до вересня, а також що потрібне місце для продовження слухань щодо екстрадиції, відкладених минулого місяця через побоювання щодо поширення коронавірусу.

У WikiLeaks заявили, що нездатність призначити місце проведення тритижневого слухання щодо екстрадиції у вересні означає «затримку, порушення і відсутність належної правової процедури» щодо Ассанжа, який перебуває в лондонській в’язниці.

Організація «Репортери без кордонів» заявила, що Ассанж стикнувся із «постійними проблемами зі здоров’ям та серйозним ризиком зараження коронавірусом у в’язниці Белмарш.

У лютому в Британії почалися слухання щодо екстрадиції Ассанжа до США. 48-річний Ассанж перебуває в розшуку у США за 18-ма звинуваченнями, в тому числі шпигунстві. Йому загрожує до 175 років в’язниці, якщо його визнають винним.

Після арешту у квітні 2019 року Ассанж, його адвокати та прихильники виступають проти екстрадиції до Сполучених Штатів. На їхню думку, правосуддя в США не буде чесним.

У 2010 році проєкт WikiLeaks почав публікувати тисячі засекречених американських військових документів, пов’язаних зі збройними конфліктами на Близькому Сході.

У 2012 році Джуліан Ассанж сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, щоб уникнути видачі до Швеції у зв’язку зі звинуваченням у зґвалтуванні. Сам Ассанж відкидав звинувачення, а в листопаді 2019 року прокуратура Швеції закрила справу. До того еквадорська влада позбавила Ассанжа притулку і видала британській владі.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловився проти протестів у країні і заявив, що «майданів у Білорусі не буде».

Слова Лукашенка прозвучали на зустрічі з головою Комітету державної безпеки країни Валерієм Вакульчиком, яка відбулася 1 червня на тлі зростання протестної активності в Білорусі напередодні призначених на серпень президентських виборів.

«Ми абсолютно знаємо цілі, які переслідують тут окремі вітродуви. Ці цілі нам зрозумілі: влаштувати нам майданчик напередодні президентських виборів або в день президентських виборів. Так вони планували. Хочу на цій зустрічі вас попередити і всіх, хто нас почує, всіх цих «майданутих» хочу попередити, що майданів у Білорусі не буде», – наводить слова Лукашенка агентство БелТА.

 

Назвавши своїх опонентів «вітродувами», Лукашенко натякнув на їхній зв’язок з іноземними країнами, оскільки в тому ж виступі він сказав, що знає, «з якого боку дмуть вітри на нашу білоруську землю». «Не з того боку, звідки хотілося б», – додав президент Білорусі.

З контексту виступу можна зрозуміти, що він мав на увазі перш за все Росію, у відносинах Білорусі з якою останнім часом проявляється напруженість.

Лукашенко також послався на «газету сусідньої країни», яка писала, що в Білорусі з’явилися «нові Пашинян і Зеленський».

Нинішній прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян прийшов до влади в результаті масових протестів, а президент України Володимир Зеленський переміг на виборах, не будучи професійним політиком. За словами Лукашенка, нікого з білоруських опозиціонерів не можна порівняти з Пашиняном і Зеленським.

 

Про подібність, зокрема, блогера Сергія Тихановського до Зеленського і Пашиняна писав днями російський «Коммерсант», посилаючись при цьому на білоруського соціолога Андрія Вардомацького.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Опозиція не висунула єдиного кандидата, проте в рамках передвиборної кампанії проводить масові акції протесту, на які не тільки в Мінську, але і в інших містах приходять сотні людей.

Одним з неформальних лідерів протестного руху став популярний блогер Сергій Тихановський. Днями він був затриманий, проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням в насильстві щодо співробітників міліції. Його дружина Світлана, яка офіційно балотується в президенти, виступила в понеділок з відкритим листом, звинувативши владу в провокації. Напередодні в Мінську та інших містах пройшли акції протесту, однією з головних вимог яких було звільнення Тихановського.

 
…

Президент Росії Володимир Путін вирішив призначити на 1 липня голосування щодо змін до конституції Росії, які дадуть йому змогу залишитися при владі до 2036 року.

Про це оголосили 1 червня на зустрічі Путіна зі співголовами робочої групи з підготовки поправок. 

На підтримку цієї дати висловилася голова Центрвиборчкому Росії Елла Памфілова. При цьому вона заявила, що голосування розпочнеться за шість днів до його офіційної дати, щоб уникнути скупчення людей на дільницях. За словами Памфілової, у двох-трьох регіонах, можливо, буде організоване електронне віддалене голосування.

Путін сказав, що були пропозиції призначити голосування на 24 червня, коли пройде в Москві пройде парад на честь річниці Перемоги, але він вирішив «не змішувати» ці дві події.

Якщо голосування почнеться за шість днів до 1 липня, його першим днем має стати 25 червня.

 

Голова Росспоживнагляду Анна Попова погодилася з датою 1 липня, сказавши, що «пройдено гострий етап підйому» епідемії коронавірусу, а темпи приросту інфікованих знизилися.

Однією зі змін до конституції країни стане «обнулення» президентських термінів Путіна.

Голосування спочатку було призначене на 22 квітня, проте його перенесли через епідемію коронавірусу на невизначений термін. В останні дні почали з’являтися повідомлення про відновлення підготовки до голосування. 20 травня Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – в цілому, президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами. Для того, щоб вони почали діяти, необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування. 

Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.

 
…

У США шоста ніч виступів проти соціальної нерівності супроводжувалася заворушеннями і насильством у декількох містах. Демонстранти вимагають суду над чотирма співробітниками поліції за їх роль у загибелі 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. Вони стверджують, що протестують не тільки проти жорстокого поводження поліції з темношкірими, а й проти системного расизму в США.

Тим часом поліція в багатьох містах намагається забезпечити дотримання нічної комендантської години. Як повідомляє «Голос Америки», приблизно 40 міст, зокрема Лос-Анджелес, Маямі, Детройт, Філадельфія, заборонили вуличні демонстрації після настання темряви. 

Мери деяких великих міст запровадили комендантську годину на невизначений час. Губернатори Техасу і Вірджинії ввели надзвичайний стан.

 

У багатьох містах протести, які носили мирний характер, переросли в підпали і розгром вітрин магазинів. Поліція, озброєна щитами і кийками, намагалася відтіснити лави демонстрантів, розпорошуючи в їхній бік сльозогінний газ і кидаючи шумові гранати.

Поліцейські у Вашингтоні застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб відтіснити натовп із понад тисячі людей, які зібралися в парку Лафайєтт через дорогу від Білого дому. Ліхтарі, які зазвичай підсвічують Білий дім зовні, в цю ніч були погашені.

Як повідомили The New York Times і CNN з посиланням на джерела, президент США Дональд Трамп близько години провів у підземному бункері. Рішення відправити президента і його сім’ю у бункер ухвалила Секретна служба.

 

Мер Вашингтона Мюрієл Баузер запровадила комендантську годину з вечора неділі до ранку понеділка і закликала Національну гвардію округу Колумбії на допомогу поліції. Війська Національної гвардії також працювали спільно з поліцією Атланти, щоб забезпечити дотримання комендантської години в цьому місті.

Комендантську годину не запроваджували в Нью-Йорку, де вдень 31 травня поліція трималася на відстані від демонстрантів, але вночі були випадки, коли правоохоронці вривалися в натовп, щоб очистити територію і провести арешти, а демонстранти кидали у них різні предмети.

Президент Дональд Трамп заявив, що більшу частину відповідальності за насильство несуть «Антифа й інші радикальні ліві угруповання», і заявив, що його адміністрація внесе антифашистський рух «Антифа» в список терористичних організацій. Тим часом, агентство Reuters зазначає, що число прихильників або членів руху «Антифа» серед учасників протестних акцій залишається невідомим.

 

За даними Associated Press, за останні два дні по всій країні заарештували близько чотирьох тисяч людей.

Демонстрації почалися 26 травня в Міннеаполісі, де 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені. 

1 червня Шовін має з’явитися в суді в Міннеаполісі. Генеральна прокуратура штату Міннесота візьме на себе керівництво у веденні справи.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що збирається визнати рух «Антіфа» терористичною організацією.

Про це він написав у твітері після того, як низка офіційних осіб як з Республіканської, так і з Демократичної партії, назвали екстремістські групи та прибулих з інших міст демонстрантів відповідальними за спалахи насильства під час протестів у великих містах США, повідомляє «Голос Америки».

Міністр юстиції Вільям Барр раніше заявив, що за безладами, які пронеслись країною після смерті 46-річного Джорджа Флойда, стоять антифашистські організації та анархісти. За словами Барра, що Міністерство юстиції США має намір «затримати та висунути звинувачення проти насильницьких радикальних агітаторів, які вкрали мирний протест та порушили федеральний закон”.

«Закон цього не передбачає. Але якби таке ухвалили, це б містило серйозні виклики щодо Першої поправки Конституції», – заявила колишня керівниця відділу національної безпеки у Міністерстві юстиції США Мері Маккорд.

 

Правозахисники виступили проти такої ідеї президента, стверджуючи, що визнання національних організацій терористичними групами викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання процесуального закону та забезпечення прав людей за першою поправкою до Конституції.

Радник Білого дому з нацбезпеки Роберт О’Браєн в інтерв’ю на каналі CNN у неділю заявив, що за насильством під час протестів стоїть «Антіфа».

«Вони це зробили в Сіеттлі. Вони зробили це в Портленді. Також в Берклі. Це деструктивна сила радикалів», – сказав посадовець. Він додав, що засуджує всіх екстремістів, але особливо виділив лівих радикалів.

«Антіфа» – це коаліція протестувальників, лівих активістів та самопроголошених анархістів, які фізично протистоять тим, кого вважають радикально правими силами. Трамп та його адміністрація вже довгий час виступали проти цієї групи.

 

Причиною масових протестів у США стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили, а того поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві.
…

Держсекретар США Майк Помпео заявив у неділю, що Китай став «більш агресивний» в поширенні дезінформації і під час проведення своїх операцій в кіберпросторі. Про це повідомляє «Голос Америки».

«Компартія Китаю сьогодні не така, як десять років тому, – заявив Помпео в інтерв’ю ведучої програми Sunday Morning Futures на каналі Fox News Марії Бартіромо. – Це Компартія Китаю, яка побачила своє призначення в руйнуванні західних ідей, західних демократій, західних цінностей».

За словами Помпео, загроза, яку несе Китай, – багатогранна і включає зокрема крадіжку американської інтелектуальної власності, знищення мільйонів робочих місць в США, створення ризиків для морських маршрутів в Південно-Китайському морі, а також появу озброєних військових поселень «в місцях, де Китай не має права бути».

Глава Держдепартаменту заявив, що тема зловмисних дій Китаю в кіберпросторі піднімається вже кілька років, і відтоді Пекін став ще «агресивнішим».

 

«Вони стали більш агресивні в своїх зусиллях по проведенню кампаній по дезінформації, на зразок тієї, яку ми побачили, коли коронавірус поширювався по світу, коли вони закрили власну провінцію, але допускали подорожі по всьому світу, інфікуючи сотні тисяч людей, – сказав держсекретар. –  Ми бачили спроби відвести увагу за допомогою цієї кампанії по дезінформації».

Помпео нагадав, що президент Трамп у п’ятницю оголосив про низку заходів у зв’язку з подіями навколо Гонконгу. Держсекретар заявив, що Китай порушив угоду з Великою Британією, яка передбачає автономію Гонконгу протягом 50 років після переходу цієї території під контроль Пекіна.

«Завдяки цій угоді, наше ставлення до Гонконгу всі ці роки було більш прихильним, ніж до Китаю, – сказав він. – Якщо китайська сторона буде ставитися до Гонконгу так само, як і до материкового Китаю, то у США теж немає ніяких підстав для того, щоб ставитися до нього інакше».

 

Глава американської дипломатії також зазначив, що США мають намір звернути увагу на китайських студентів, які навчаються у США, і пов’язані з воєнно-цивільними проєктами у Китаї. «Ми просто не дозволимо їм вчитися тут, якщо вони можуть взяти американські технології і передати їх Народно-визвольній армії Китаю», – наголосив він.

На думку Помпео, інші країни починають бачити Китай в іншому світлі.

«Думаю, що люди в Європі тепер більш чітко уявляють ризик, який несе Компартія Китаю. Саме цим займаються авторитарні режими: крадуть інформацію, позбавляють свободи вираження, пригнічують людей… Демократії поводяться зовсім по-іншому», – додав Помпео.

 

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудили КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.
…

Паризька влада частково відкрили площу перед собором Паризької Богоматері. Вона була закрита через загрозу отруєння свинцем, який розплавився під час пожежі в Нотр-Дамі.

Вперше про загрозу зараження паризьких вулиць свинцем після великої пожежі у соборі заговорили у липні 2019 року. Близько 300 тонн свинцю, що містився в оздобленні даху та шпилю, розплавилися під час пожежі. Через це були припинені на місяць всі реставраційні роботи і перекриті вулиці навколо собору.

Підвищену концентрацію свинцю виявили у будівлях, що знаходяться поблизу собору, і, зокрема, в школах.

Перед відкриттям площі паризька мерія детально прозвітувала перед городянами про результати очисних робіт на прилеглій території, повідомляє «Міжнародне французьке радіо». Бруківку обробили миючим засобом, 40-сантиметровий шар ґрунту навколо площі замінили.

 

Реконструкція Нотр-Даму мають закінчити до 2024 року, коли в Парижі відбудуться Олімпійські ігри. Офіційно про перенесення термінів відновлення собору не повідомляли, хоча реставрація переривалася кілька разів через загрозу зараження свинцем і пандемію коронавірусу.

15 квітня в соборі Паризької Богоматері у Парижі сталася сильна пожежа, в результаті якої обрушилися шпиль будівлі і дах.

Собор Паризької Богоматері будувався близько 200 років, роботи почалися в середині 12-го століття. Покритий свинцем шпиль, що впав під час пожежі, був добудований в середині ХIX століття.
…

Парламентські вибори в Північній Македонії, які були призначені на 12 квітня й були відкладені через епідемію COVID-19, призначені на 5 липня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Премʼєр-міністр Олівер Спасковскі заявив, що вибори повинні відбутися через 22 дні після скасування надзвичайного стану й висловив сподівання, що надзвичайний стан буде скасований 14 червня.

Він висловив жаль, що партії правлячої коаліції й опозиції не дійшли згоди щодо дати виборів. Опозиція вимагала, щоби вибори були відкладені до серпня або вересня.

Голова уряду наголосив, що держава не повинна надто довго функціонувати без парламенту й з технічним урядом. Для успішної боротьби з епідемією необхідно, щоб згадані інституції діяли в повній політичній й технічній потужності, зазначив Спасковскі.

Парламент Північної Македонії виніс рішення про саморозпуск 16 лютого. Надзвичайний стан був проголошений 18 березня, відтак його ще двічі продовжували.

Станом на 31 травня в Північній Македонії зафіксували 2164 хворих на COVID-19, померла 131 людина.
…

Астронавти NASA Дуґ Герлі і Боб Бенкен приєдналися до команди Міжнародної космічної станції.

Вони долучилися до представника Сполучених Штатів Крістофера Кессіді, росіян Анатолія Іванішина та Івана Ваґнера, які прибули на станцію 10 квітня.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

Перший ступінь ракети успішно повернувся назад – його посадили на плавучу платформу «Of course I still love You» («Звичайно, я все ще люблю тебе») у Атлантичному океані.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією.

 
…

У Мінську та інших містах Білорусі в неділю, 31 травня, проходять масові пікети на підтримку опозиційних кандидатів у президенти країни.

Формально на пікетах проходить збір підписів за висунення кандидатами у президенти Світлани Тихановської – дружини популярного блогера Сергія Тихановського, якого до збору підписів не допустили, – а також інших опозиційних кандидатів. Опозиційні лідери кажуть, що реєстрація кандидатів малоймовірна, але збір підписів можна використовувати для посилення протестної активності.

 

У Мінську в середині дня активісти нарахували понад 2 тисячі охочих поставити підписи. Багатолюдні акції проходять і в інших містах.

Учасники пікетів висловлюють обурення затриманням Тихановського днями в Гродно. Прихильники блогера вважають, що його затримання стало наслідком провокації. Також було затримано більше 10 активістів опозиції.

 

У неділю в Мінську затримали одного з лідерів опозиції Миколу Статкевича.

Білоруські правозахисники повідомляють про затримання в інших містах, зокрема, в Вітебську, Гомелі та Кобрині.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Зареєстровані ініціативні групи на підтримку 15 кандидатів, в тому числі чинного президента Олександра Лукашенка, який балотується на шостий термін.
…

Космічний корабель Crew Dragon приватної американської кампанії SpaceX зістикувалася з Міжнародною космічною станцією.

Це сталося о 17:16 за київським часом.

Ракета Falcon 9 з космічним кораблем Crew Dragon та двома астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на його борту стартувала з космодрому на мисі Канаверал, Флорида, 30 травня. Перший ступінь ракети успішно повернувся назад – його посадили на плавучу платформу «Of course I still love You» («Звичайно, я все ще люблю тебе») у Атлантичному океані.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив про перенесення саміту «Групи семи» (G7) з червня на вересень – після того, як канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася від особистої участі в ньому в зв’язку з епідемією коронавірусної інфекції.

За словами Трампа, саміт повинен пройти у вересні або пізніше, точної дати поки немає. Планувалося провести його в червні в резиденції Кемп-Девід.

Президент США, проте, пояснив своє рішення про перенесення саміту не коронавірусом, а тим, що G7 у нинішньому форматі, за словами Трампа, являє собою «дуже застарілу групу країн», яка «яка не відображає те, що відбувається в світі».

До «Групи семи» входять США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія, Канада та Італія – найбільші індустріально розвинені демократичні держави світу. На думку Трампа, участь в саміті, крім них, повинні брати Австралія, Росія, Південна Корея та Індія. Про Китай, стосунки Вашингтону з яким останнім часом все більш напружені, Трамп не згадав.

Трамп раніше неодноразово висловлювався на користь того, щоб повернути Росію до участі у G7 – до анексії Росією Криму у 2014 році саміти проводилися у форматі «Групи восьми» за участю російського президента. Більшість країн «сімки», однак, заперечувало проти участі Росії, принаймні як повноправного учасника самітів. Неясно, чи мав на увазі Трамп розширення формату «сімки» за рахунок чотирьох країн, або ж їх запрошення в гостьовому форматі (останній варіант на самітах G7 практикувався).

Влада Австралії вже висловила зацікавленість в участі у саміті. Реакції Москви поки немає.

Трамп відмовився проводити саміт G7 у форматі відеоконференції – як через епідемію в останні місяці було організовано низку нарад світових лідерів, зокрема засідання «Групи 20» і переговори в форматі «ОПЕК +». Президент Франції Еммануель Макрон був готовий у червні приїхати в США, проте канцлер Німеччини Ангела Меркель і канадський прем’єр Джастін Трюдо виступили проти.
…

В Україні збирається робоча група, яка перегляне протокол лікування препаратом «Гідроксихлорохін» з урахуванням нових рекомендацій ВООЗ. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

При цьому він сказав, що рішення про виключення цього препарату зі списку рекомендованих ухвалюють «інфекціоністи і клініцисти, які безпосередньо володіють ситуацією і дивляться на динаміку розвитку, дивляться на побічні властивості препарату».

«І є Державний експертний центр, який збирає і моніторить всі побічні дії препаратів, які сьогодні використовуються на території України», – додав Ляшко.

За його словами, на сьогоднішній день рішення щодо використання препарату ухвалює лікар у кожному конкретному випадку.

 

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я тимчасово припинила клінічні випробування гідроксихлорохіну і хлорохіну як ліків від коронавірусу. 

 

Минулого місяця Адміністрація з контролю продуктів та ліків США (FDA) застерегла експертів з охорони здоров’я від застосування гідроксихлорохіну для лікування коронавірусної хвороби COVID-19 поза межами лікарняних умов та досліджень через ймовірність смертельних наслідків.

Гідроксихлорохін зазвичай прописують для лікування малярії, а також хворих на ревматоїдний атрит та вовчак.
…

Двоє астронавтів успішно злетіли в космос уперше на борту комерційного пілотованого космічного корабля із назвою Crew Falcon 9
…

Протести після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий підозрюваний помер через дії правоохоронця, посилилися, охопивши за попередні чотири дні акціями протесту, а іноді й насильства і мародерства багато міст країни.

У місті Міннеаполісі в штаті Міннесота, де 25 травня стався інцидент, для цього вперше з часів Другої світової війни був залучений весь особовий склад Національної гвардії штату, а Міністерство оборони США наказало армії підготувати зі свого складу підрозділи військової поліції, які з кількох військових баз мають вирушити в Міннеаполіс на допомогу правоохоронцям.

Як заявив губернатор Міннесоти Тім Волц, застосування Національної гвардії, що є у США органом територіальної оборони з додатковими правоохоронними функціями і функціями цивільної оборони, необхідне, бо протестами проти смерті затриманого зловживають сторонні: на його думку, принаймні в частині насильства в Міннеаполісі винна суворо координована група приїжджих агітаторів, а також деякі групи, що виступають із позицій вищості білої раси, і наркокартелі. За його словами, він очікує, що протести найближчої ночі будуть найбільш насильницькими з усіх дотепер.

Раніше в місті дислокували близько 500 бійців Національної гвардії. Сили правоохоронців застосовували подразливий газ, щоб не допустити нових руйнувань, підпалів і мародерств, які тривали в місті вже чотири доби.

Сили Національної гвардії були дислоковані в ніч на 30 травня і в столиці США Вашингтоні після того, як там агресивна юрба збиралася біля Білого дому і декламувала лайки на адресу президента Дональда Трампа. Білий дім був узятий у захисний периметр після сутичок демонстрантів із поліцією, а сотні людей у сусідньому парку вигукували «нема справедливості – нема миру» чи «життя чорних важливі».

Після нічних сутичок Трамп заявив 30 травня, що спостерігав за перебігом подій, і, за його словами, якби демонстранти перебралися через огорожу Білого дому, «їх зустріли б найлютіші собаки і найстрашніша зброя, яку я будь-коли бачив».

Також уранці 30 травня губернатор штату Джорджія оголосив надзвичайний стан, що дає йому змогу використовувати сили Національної гвардії його штату. Напередодні в цьому штаті, в місті Атланті демонстранти підпалили поліційне авто і пішли ходою на будівлю телеканалу CNN, яку почали закидати різними предметами; поліція забарикадували входи, щоб не впустити учасників протесту всередину.

Демонстрації, перекривання шляхів, підпали і грабування, а у відповідь затримання десятків чи й сотень нападників поліцією ставалися і в низці інших міст США.

Дональд Трамп заявляв, що говорив із родиною загиблого і висловив їй жаль із приводу того, що сталося. Він також попросив Міністерство юстиції США прискорити розслідування смерті затриманого.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили, а того поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві.
…

У центрі Москви біля будівлі головного управління МВС Росії поновилися одиночні пікети і затримання їхніх учасників. Протестувальники виступають на підтримку арештованого на 15 діб муніципального депутата, журналіста Іллі Азара і затриманих учасників попередніх пікетів, передає правозахисне видання «ОВД-Инфо».

Пікети відбуваються третій день поспіль. Напередодні на них затримали близько 30 осіб, 28 травня – понад 10.

Сьогодні затримали вже п’ятьох осіб. Четверо з них – муніципальні депутати різних московських районів.

Азар був заарештований 28 травня на 15 діб за одиночний пікет на підтримку засновника проєкту «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова, проти якого порушено кілька кримінальних справ.

Вдень 29 травня московське управління МВС Росії випустило заяву, в якій стверджується, що проведення будь-яких акцій протесту в місті заборонене на час карантину.

На затриманих оформляють протоколи про порушення режиму самоізоляції і про порушення правил участі в публічних заходах.

 
…

Три європейські країни, що є сторонами «ядерної угоди» з Іраном, – Велика Британія, Німеччина і Франція, – розкритикували рішення США, які свого часу односторонньо вийшли з цієї угоди, скасувати винятки зі своїх санкцій для компаній із країн, що далі дотримуються угоди.

«Ми глибоко шкодуємо з приводу рішення США зупинити три винятки, що стосувалися визначальних ядерних проєктів в Ірані, визначених ядерною угодою», – мовиться у спільній заяві трьох країн.

«Ці проєкти, схвалені резолюцією Ради безпеки ООН 2231, були в інтересах нерозповсюдження ядерної зброї для всіх країн і давали міжнародній спільноті гарантії виключно мирної і безпечної природи ядерної діяльності Ірану», – наголошено в заяві.

Згадані винятки з санкцій США проти Тегерану, повернутих після виходу Вашингтону з угоди, давали можливість європейським, а також китайським і російським компаніям, серед іншого, продовжувати перебудову атомного реактора на важкій воді в місті Араці на заході Ірану, щоб його не можна було використати з метою здобуття ядерної зброї. Інші два проєкти стосувалися надання Іранові збагаченого ядерного палива для його дослідного реактора в Тегерані, щоб йому не було потреби збагачувати уран самостійно, і вивезення з країни використаного ядерного палива і відходів. Тепер компанії, які беруть участь у цих проєктах, мають згорнути її протягом 60 днів або потрапити під санкції.

У Тегерані речник МЗС Ірану Аббас Мусаві теж засудив рішення США, назвавши його «кричущим порушенням резолюції 2231 і Статуту ООН». За його словами, Іран готовий «вжити юридичних заходів і діяти відповідним чином», якщо крок США піде на шкоду правам Ірану в ядерній галузі».

Це рішення США вже критикувала й Росія. Як заявляла 28 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова, воно означає, що «дії Вашингтону стають усе більш небезпечними і непередбачуваними».

Вашингтон заявив про своє рішення 27 травня: як сказав тоді державний секретар Майк Помпео, порушення Іраном деяких зобов’язань за ядерною угодою не виправдовують подальшого продовження винятків із санкцій.

«Ядерний шантаж режиму (в Тегерані – ред.) призведе до збільшення тиску на Іран і ще більше ізолює цей режим від міжнародної спільноти», – заявив він.

Експерти звертали увагу, що ці винятки давали світовій спільноті важливу можливість стежити за дозволеною ядерною діяльністю і дослідженням Ірану в законних цивільних цілях, таких, як медицина.

США вийшли з багатосторонньої ядерної угоди з Іраном 2018 року за рішенням президента Дональда Трампа і відновили чинність своїх санкцій проти Тегерану, а також додали деякі нові. У відповідь Іран, звинувативши інші країни, які залишилися сторонами угоди, в недостатньому захисті його інтересів від тиску США, демонстративно порушив деякі свої зобов’язання за угодою, заявивши, що повернеться до повного дотримання угоди, коли це зроблять і США.
…

Держдепартамент США оголосив про перехоплення Мальтою вантажу лівійських динарів, віддрукованих російським Держзнаком.

Гроші на загальну суму, еквівалентну 1,1 мільярда доларів, призначалися для неназваної «нелегальної паралельної організації», йдеться в заяві речниці відомства Марґан Ортаґус.

Як наголосила речниця 29 травня, вливання надрукованої в Росії лівійської валюти в останні роки «посилює економічні виклики Лівії». 

«Цей інцидент ще раз підкреслює необхідність для Росії припинити свої злочинні і дестабілізаційні дії в Лівії», – сказала Ортаґус.

 

У заяві Держдепартаменту наголошується, що США визнають єдиним легітимним центральним банком Лівії той, що контролюється міжнародно-визнаним урядом у Тріполі. 

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни.

Зараз захід і столицю Лівії контролює Уряд національної згоди. Його підтримують ООН, західні країни, Туреччина та Катар. 

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

Війська Хафтара навесні 2019 року обложили Тріполі і вели підготовку до штурму міста, але в останні тижні зазнали кілька поразок, втративши в тому числі важливу військово-повітряну базу. Після цього Пентагон заявив про перекидання в країну російських винищувачів.

 
…

У США ширяться протести, причиною яких стала смерть під час арешту темношкірого жителя Міннеаполіса (штат Міннесота) Джорджа Флойда. У багатьох випадках акції набули насильницького характеру.

Протестувальники блокували вулиці і вигукували «Життя чорних має значення» під час демонстрацій 29 травня у кількох американських містах. 

Війська Національної гвардії перебували в режимі готовності у Вашингтоні, округ Колумбія, у ніч на 30 травня після того, як розлючені демонстранти зібралися біля Білого дому й скандувала гасла проти президента Дональда Трампа.

 

Тим часом, пізно ввечері в центрі Детройта 19-річний чоловік загинув, коли невідомий на автомобілі вистрелив у натовп протестувальників. Перед цим був шпиталізований командир поліції в Детройті. Це сталося після того, як в нього влучили каменем.

 

Протестувальники в Атланті, штат Джорджія, підпалили поліцейську машину і пройшли маршем до штаб-квартири CNN і кидали різні предмети у будівлю. Співробітники поліції сформували барикаду, щоб завадити протестувальникам зайти всередину.

У ніч на 30 травня губернатор Джорджії оголосив надзвичайний стан, щоб задіяти війська Національної гвардії штату.

Мітингувальники в Портленді, штат Орегон, зайшли в штаб-квартиру поліції ввечері 29 травня і, за даними влади, спричинили пожежу всередині.

 

Поліцейський автомобіль, а також міський автобус підпалили біля штаб-квартири поліції в місті Річмонд, штат Вірджинія. 

Дороги були заблоковані в Г’юстоні, штат Техас, і Сан-Хосе, Каліфорнія.

Близько 500 військовослужбовців Національної гвардії дислоковані в Міннеаполісі, де силовики застосували сльозогінний газ, намагаючись зупинити подальші заворушення після чотирьох днів підпалів і грабежів.

 

Афроамериканець Джордж Флойд помер у лікарні Міннеаполіса після арешту 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін, який заарештував Флойда, в ході захоплення тиснув коліном на його шию й ігнорував скарги заарештованого на брак повітря. Шовін заарештований, йому висунули звинувачення у вбивстві.

Президент США Дональд Трамп заявив, що спілкувався з сім’єю Флойда і висловив співчуття. Він також закликав Міністерство юстиції прискорити розслідування смерті Флойда.

«Сім’я Джорджа має право на справедливість, а люди Міннесоти мають право жити в безпеці», – сказав Трамп.

 

В одному з попередніх коментарів Трамп звинуватив керівництво Міннеаполіса в тому, що воно не може взяти ситуацію під контроль. Він написав у твітері, що погромники не поважають пам’ять покійного Джорджа Флойда, і попередив, що «коли починається мародерство – починається стрілянина». Від імені соцмережі під цим записом з’явився коментар, що такий запис порушує правила, але не буде видалений, оскільки становить суспільний інтерес.

Після критики через цей твіт Трамп дещо пом’якшив висловлювання. Він заявив, що розуміє, чому смерть афроамериканця, заарештованого поліцією, стала причиною загальнонаціональних протестів, але додав, що їм не можна дозволити перетворюватися в «злочинну анархію».

 
…

Президент Росії Володимир Путін оголосив 24 червня в цій країні неробочим днем «в ознаменування 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (так у Росії називають чотири із загалом шести років Другої світової війни, впродовж якої СРСР протистояв нацистській Німеччині – ред.). Відповідний указ опублікований на сайті Кремля.

Як випливає з документа, паради 24 червня відбудуться в Москві та інших містах о 10:00 за місцевим часом.

О 22:00 за місцевим часом Путін доручив влаштувати салюти.

Путін переніс урочистості на 24 червня, оскільки 9 травня проводити паради і салюти було небезпечно через епідемію COVID-19.
…

США розривають відносини зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), оголосив американський лідер Дональд Трамп, заяву якого цитує Reuters.

За словами Трампа, ВООЗ не змогла здійснити «необхідні реформи». Гроші, якими США спонсорували ВООЗ, Вашингтон передасть в інші організації, додав Трамп.

 

На його думку, організацію повністю контролює Китай, «попри те, що платить тільки 40 мільйонів доларів на рік», а США – 450 мільйонів щороку.

Трамп 19 травня вимагав, щоб ВООЗ «довела свою незалежність від Китаю», і погрожував позбавити організацію фінансування, якщо та не погодиться на структурні реформи.

На його думку, ВООЗ не впоралася зі своїми обов’язками під час епідемії COVID-19, а також не перевіряла дані про коронавірусну інфекцію, надані Китаєм. Фінансування ВООЗ Трамп заморозив у середині квітня.
…