США: у Міннесоті, де тривають протести, поліція затримувала знімальну групу CNN

Кореспондент CNN Омар Хіменес, затриманий поліцією раніше 29 травня, був відпущений з відділку. Він і двоє його колег, які вели репортажі з міста Міннеаполіс у штаті Міннесота, де тривають демонстрації проти поліцейського свавілля, певний час перебували під вартою. Хіменес, його продюсер Білл Кіркос і фоторепортер Леонел Мендес були затримані близько сьомої годині ранку за місцевим часом під час телетрансляції, яку вели з місця акцій протесту.

Президент телеканалу CNN Джефф Цукер терміново зв’язався з губернатором Міннесоти Тімом Уолцем відразу після арешту журналістів. Уолц вибачився за те, що сталося і заявив, що докладає всіх зусиль для звільнення журналістів. Губернатор назвав арешт репортерської бригади неприпустимим і запевнив CNN, що журналісти мають повне право висвітлювати події.

 

Президент США Дональд Трамп звинуватив керівництво міста Міннеаполіса в тому, що воно не може взяти ситуацію під контроль, і попередив, що може відправити туди Національну гвардію і армію для приборкання заворушень. Він написав у твітері, що погромники не поважають пам’ять покійного Джорджа Флойда, і попередив, що «коли починається мародерство – починається стрілянина». Від імені соцмережі під цим записом з’явився коментар, що такий запис порушує правила, але не буде видалений, оскільки становить суспільний інтерес.

 

У Росії вдруге за два дні затримали журналістів Фельгенгауер і Плющева

У столиці Росії Москві вдруге за останні два дні поліція затримала журналістів радіостанції «Ехо Москви» Тетяну Фельгенгауер і Олександра Плющева. Це сталося поблизу будівлі МВС, де тривають одиночні пікети на підтримку журналіста Іллі Азара. Раніше цього тижня сам Азар отримав 15 діб адміністративного арешту після одиночного пікету з вимогою припинити переслідування засновника акаунту «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова та пов’язаних із ним людей.

На відміну від 28 травня, коли Фельгенгауер і Плющев були учасниками одиночних пікетів, цього разу вони стояли серед групи журналістів. 29 травня на одиночних пікетах у Москві затримали вже понад 20 людей.

Після затримань 28 травня із закликом негайно звільнити затриманих до російської влади звернувся представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір. Через кілька годин після затримання журналісти залишили поліцейський відділок.

 

За чинним російським законодавством, одиночний пікет – єдина форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Але фактично поліція часто затримує учасників будь-якого протестного виступу.

 

У Росії за добу від коронавірусу померла рекордна кількість людей – 232

За минулу добу в Росії від COVID-19 померли 232 людини, свідчать офіційні дані з оперативного штабу. Це найбільше число летальних випадків у країні за весь час пандемії. Серед смертей за попередню добу – 76 – в Москві.

Напередодні в країні було зареєстровано 174 померлих від COVID-19, стільки ж було 26 травня, і цей показник був максимальним за весь час. Загалом у Росії через коронавірусну інфекцію померли 4 374 людини.

За останню добу в Росії зафіксували 8572 нових випадків COVID-19, за добу одужали 8 264 людини.

Офіційну статистику щодо COVID-19 в Росії регулярно критикують дослідники, які підозрюють, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою. Влада це заперечує.

Протести у США: Трамп назвав учасників «головорізами», «Твіттер» закрив його допис за «прославляння насильства»

Президент США Дональд Трамп відреагував на протести й заворушення в місті Міннеаполісі, назвавши їхніх учасників «головорізами» в соцмережі «Твіттер», але мережа закрила його допис як такий, що порушує політику щодо прославляння насильства.

Коментуючи протести, що вже три дні й ночі відбувалися в Міннеаполісі у штаті Міннесота після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий мешканець міста на ім’я Джордж Флойд помер через дії правоохоронця, Трамп написав: «Ці головорізи (бандити, вбивці, громили – в англійському оригіналі thugs) ганьблять пам’ять Джорджа Флойда, і я цього не допущу. Щойно говорив із губернатором (штату Міннесота) Тімом Волцом і сказав йому, що військові весь час разом із ним. Якщо будуть якісь труднощі, ми візьмемо контроль на себе, але коли почнуть грабувати, то почнуть і стріляти. Дякую!»

Через якийсь час після публікації соцмережа «Твіттер» закрила цей допис від прямого перегляду у стрічці Трампа, хоча не видалила його і зберегла можливість доступу до нього. «Цей твіт порушив правила «Твіттера» щодо прославляння насильства. Проте «Твіттер» визначив, що залишити цей твіт доступним може відповідати громадським інтересам», – мовиться в супровідному тексті, яким закритий первісний допис Трампа.

На цей час (у США зараз ніч) Трамп іще не коментував цей крок соцмережі.

Президент США останніми днями різко критикує «Твіттер» після того, як соцмережа 26 травня вперше вказала на неточну інформацію у двох дописах Трампа і додала до них посилання на реальні факти. У відповідь Трамп звинуватив соцмережу у втручанні в президентську кампанію, утиску свободи слова і заявив, що не допустить цього, а 28 травня підписав указ, яким зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про можливість позбавити соцмережі юридичного імунітету – Білий дім назвав цей крок президента «заходом боротьби з онлайн-цензурою».

У Міннеаполісі і ще кількох містах три дні поспіль тривали протести, в перебігу яких учасники вдавалися до насильницьких дій, а поліція до застосування сили і спецзасобів. Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, чотирьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили. Мер Міннеаполісу закликав до кримінального покарання поліцейського, який давив загиблого коліном.

28 травня губернатор Міннесоти Тім Волц наказав силам Національної гвардії штату (силова структура у США, підпорядкована Міністерству оборони) допомагати місцевій поліції у стримуванні протестів.

Трамп підписав розпорядження про «боротьбу з онлайн-цензурою» з боку соцмереж

Президент США Дональд Трамп видав розпорядження, метою якого є позбавлення юридичного імунітету таких гігантів соціальних мереж як Twitter і Facebook, щодо контенту, який вони поширюють.

Підписаний Трампом виконавчий указ від 28 травня зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про те, чи можуть вони ввести нові правила для компаній.

«Президент Дональд Трамп щойно вжив заходів по боротьбі з онлайн-цензурою з боку технологічних корпорацій, в тому числі соціальних мереж», – повідомив Білий дім.

Сам Трамп заявив, що його розпорядження спрямоване на «захист свободи слова і прав американського народу». На його думку, компанії, що працюють в соціальних мережах, мають «неконтрольовану владу піддавати цензурі, обмежувати, редагувати, формувати, приховувати, змінювати практично будь-яку форму спілкування між приватними особами або великою суспільною аудиторією».

Експерти ж висловлюють сумнів, що будь-які зміни можуть бути здійснені без погодження Конгресу, і кажуть, що розпорядження може бути успішно оскаржене в суді.

Американське законодавство захищає соціальні мережі від відповідальності за розміщений у них контент, оскільки вони розглядаються як платформи, а не як видавці.

Відповідне розпорядження американського президента з’явилося після того, як Twitter застосував функцію перевірки фактів щодо двох твітів президента раніше цього тижня.

Виконавчий директор Twitter Джек Дорсі 27 травня написав у твітері, що компанія «продовжить вказувати на хибну чи суперечливу інформацію про вибори у всьому світі». Він додав, що це не робить Twitter «арбітром істини», але дає змогу користувачам соцмережі робити самим висновки.

Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг сказав Fox News, що його платформа відрізняється від політики Twitter і таклж додав, що «Facebook не повинен бути арбітром істини всього, що люди говорять в Інтернеті».

У Росії помер скалічений у колонії правозахисник Сергій Мохнаткін

У Росії помер правозахисник і громадський активіст Сергій Мохнаткін. Про його смерть повідомили письменник Віктор Шендерович, правозахисник Григорій Міхнов-Вайтенко та інші люди, які його знали. Мохнаткіну було 66 років.

 

Мохнаткін помер після тривалої хвороби. У квітні його дружина Анна Кречетова писала, що він перебуває у тяжкому стані після операції в московській лікарні. 3 квітня завідувачка реанімаційним відділенням сказала, що можливий будь-який розвиток, оскільки «дуже багато ускладнень». «Сергій при тямі, дихає сам. Отримує спеціальне харчування», – вказала дружина.

Наприкінці 2019 року 66-річний Сергій Мохнаткін був госпіталізований до лікарні в тяжкому стані. У нього почалися ускладнення після травми, отриманої під час перебування у виправній колонії №4 міста Архангельська. У 2016 році російські тюремники зламали йому хребет. За словами близьких, домогтися госпіталізації вдалося лише за допомогою правозахисників.

 

31 грудня 2009 року Сергій Мохнаткін був заарештований під час участі в протестній акції «Стратегія 31» на Тріумфальній площі в Москві. Він був звинувачений у побитті співробітника 2-го оперативного полку міліції і засуджений на 2 роки 6 місяців ув’язнення в колонії загального режиму.

Перебуваючи в колонії, активно захищав свої права і права інших ув’язнених, за що неодноразово піддавався репресіям. Російська правозахисна спільнота визнала його політичним в’язнем.

Понад 40 мільйонів людей втратили роботу у США після початку епідемії

Число американців, які звернулися по допомогу з безробіття з моменту початку епідемії коронавірусної інфекції, перевищило 40 мільйонів.

За останні сім днів по допомогу звернулися 2,1 мільйона громадян США. Це дещо менше, ніж у попередні тижні, коли фіксувалися рекордні значення, понад 6 мільйонів людей за тиждень.

Число нових звернень багаторазово перевищує всі показники, встановлені з моменту, коли статистичні служби почали відстежувати ці дані. Загальний рівень безробіття в країні вже можна порівняти з часом Великої депресії. У квітні він становив понад 14 відсотків, за підсумками травня, як очікується, безробіття перевищить 20 відсотків.

Абсолютне число безробітних, однак, почало знижуватися: вперше з середини березня. Якщо минулого тижня допомогу отримували 25 мільйонів американців, то поточного – 21 мільйон.

Головна причина того, що мільйони американців втратили роботу, – обмеження на роботу перш за все підприємств сфери послуг, запроваджені в межах карантинних заходів.

 

Штати США почали запроваджувати карантин у другій половині березня. З кінця квітня почалося поступове скасування обмежень. Адміністрація Дональда Трампа сподівається на швидке відновлення робочих місць після виходу з карантину.

Сполучені Штати перебувають на першому місці в світі за кількістю виявлених випадків інфекції та за кількістю смертей від COVID-19. 27 травня, за підрахунками американського інституту Джонса Гопкінса, число жертв епідемії в США перевищило 100 тисяч (всього в світі – близько 360 тисяч).

У США третю добу тривають протести після смерті темношкірого американця

У місті Міннеаполіс в американському штаті Міннесота третю добу поспіль тривають заворушення після смерті затриманого поліцією темношкірого жителя міста Джорджа Флойда. Демонстрації протесту пройшли і в інших штатах, зокрема в Каліфорнії.

46-річний Флойд помер 25 травня в лікарні, куди був доправлений незабаром після затримання. На відео, поширеному в соцмережах, Флойд лежить у наручниках на землі, а його шия придавлена до землі білим поліцейським. Флойд кілька разів повторює, що йому важко дихати. Точна причина смерті поки не встановлена.

 

Флойд при затриманні не був озброєний, причиною його затримання була підозра в тому, що він підробив фінансовий документ.

Четверо поліцейських, які затримували Флойда, були звільнені з поліції після того, як ФБР почала розслідування смерті афроамериканця. Притягнути поліцейських до кримінальної відповідальності вимагає також мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей. Дії поліції засудили громадські діячі та політики. Колишній віцепрезидент і ймовірний кандидат у президенти Джо Байден закликав притягнути поліцейських до відповідальності за їхні «обурливі дії».

Заворушення в місті розпочалися увечері у вівторок, 26 травня. Демонстранти зібралися біля будівлі поліцейської дільниці, деякі з них стали закидати поліцію камінням, поліція застосувала сльозогінний газ. Також повідомляють про випадки вандалізму, підпалу магазинів і розграбування.

Міністерство юстиціі США заявило 28 травня, що вважає розслідування загибелі Джорджа Флойда головним пріоритетом

Загибель темношкірих від рук білих поліцейських в останні роки нерідко ставала причиною масових акцій протесту і заворушень. Нинішні події в Міннеаполісі нагадали коментаторам про вбивство Еріка Гарнера в 2014 році в Нью-Йорку. Після цього вбивства активно став діяти рух Black Lives Matters, головною вимогою якого є припинення безконтрольного застосування зброї поліцією проти афроамериканців.

Німеччина пригрозила санкціями росіянину через хакерську атаку на Бундестаг

Міністерство закордонних справ Німеччини пригрозило санкціями ЄС «тим, хто відповідальний» за хакерську атаку 2015 року на німецький парламент, зокрема громадянину Росії. Заява з’явилася в той час, як відносини між двома країнами загострилися.

У своїй заяві від 28 травня міністерство повідомило, що викликало посла Росії в Берліні.

У МЗС наголосили, що докази свідчать про те, що Дмитро Бадін працював на російську розвідку в час здійснення атаки.

Прокуратура Німеччини на початку цього місяця видала ордер на арешт Бадіна, якого розшукує і влада США і якого вважають учасником хакерської групи, відомої як APT28 або Fancy Bear.

 

«Російському послу повідомили, що на підставі ордеру на арешт, виданого (німецькою) федеральною прокуратурою 5 травня щодо російського громадянина Дмитра Бадіна, уряд Німеччини буде домагатися в Брюсселі використати режим кіберсанкцій ЄС проти осіб, відповідальних за атаку на німецький Бундестаг, включаючи пана Бадіна», – йдеться у повідомленні міністерства.

Раніше цього місяця канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що існують «серйозні докази» участі «російських сил» у кібератаці проти німецького парламенту.

Москва 27 травня заперечила причетність до кібератаки.

Хакерська атака на Бундестаг тривала з 30 квітня по 20 травня 2015 року. В результаті зловмисники отримали доступ до щонайменше 16 гігабайтів даних, у тому числі до масштабного архіву листування депутатів німецького парламенту.

 

Китай схвалив закон про національну безпеку Гонконгу

Законодавчі збори Китаю в четвер схвалили закон про національну безпеку Гонконгу, який загострив відносини КНР із Заходом.

Схваленням суперечливого документа китайські законодавці завершили щорічну сесію, яка проходила на тлі пандемії корорнавірусу.

Закон про нацбезпеку в Гонконзі фактично зобов’язує змінити законодавство автономної території.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудиди КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Гонконг як автономія у складі Китаю досі значною мірою зберігав відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.

Перший вогонь після нетривалого перемир’я в Афганістані – загинули 7 військових

Семеро афганських військовослужбовців загинули в результаті нападу в північній провінції Парван, в якому влада звинуватила бойовиків-талібів. Це перший інцидент із застосуванням вогню після закінчення терміну триденного припинення вогню.

Влада уточнила, що бойовики напали на контрольно-пропускний пункт в Парвані, і що «таліби також зазнали втрат».

Повідомляється, що КПП було підпалене, п’ять силовиків загинули на пожежі, ще двоє були застрелені.

Екстремістський рух «Талібан» наразі відповідальності за цей напад на себе не брав.

Уряд Афганістану закликав бойовиків продовжити режим припинення вогню, щоб розпочати переговори щодо миру.

Під час припинення вогню афганська влада звільнила близько тисячі ув’язнених талібів серед 2 тисяч, що плануються до звільнення.

Високопоставлений член руху «Талібан» 27 травня повідомив агентству AFP, що бойовики планують звільнити від 50 до 100 афганських силовиків вже 28 травня.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.

У США від COVID-19 померли понад 100 тисяч людей

У Сполучених Штатах станом на 28 травня від COVID-19 померли 100 442 людини. Про це свідчать дані Університету Джонса Хопкінса.

Наразі США єдина країна, яка перетнула позначку смертності від цього коронавірусного захворювання у 100 тисяч.

У країні виявили майже 1,7 мільйона хворих на COVID-19.

Загалом у світі зафіксували майже 5,7 мільйона випадків інфікування коронавірусом, померли понад 355 тисяч людей, одужали – 2,3 мільйона.

Конгрес США схвалив законопроєкт щодо санкцій проти Китаю через утиски уйгурів

Палата представників США більшістю голосів схвалила 27 травня законопроєкт, який закликає президента Дональда Трампа накласти санкції на Китай через репресії проти мусульманської меншини уйгурів.

«Варварські дії Пекіна проти уйгурів є образою для колективної свідомості всього світу», – заявила спікер Палати представників Ненсі Пелосі.

Законопроєкт, який раніше також підтримав Сенат, тепер відправлять в Білий дім для підпису президентом або його вето. Раніше на цьому тижні Дональд Трамп натякнув, що підпише документ. Також його адміністрація вживе низку заходів проти Китаю у зв’язку з планами схвалити закон про національну безпеку в Гонконзі.

За оцінками ООН, близько 1 мільйона етнічних уйгурів та інших мусульман-представників тюркомовних корінних народів утримуються в таборах, які Пекін називає «контрекстремістськими центрами» у провінції Сіньцзян. Також мільйони людей насильно утримуються в «таборах перевиховання».

Пекін заявляє, що місця утримання є «професійно-технічними» закладами, а їхня мета – навчання та розвиток робочих навичок.

Євросоюз спростив і здешевив отримання віз для білорусів

Рада Євросоюзу затвердила угоди з Білоруссю про спрощення видачі віз та реадмісії. Про це 27 травня повідомив сайті ради.

Рада Євросоюзу найближчим часом повідомить владі Білорусі про укладення угод. Вони наберуть чинності в перший день другого місяця після повідомлення. Очікується, що це відбудеться 1 липня.

У межах угод вартість короткострокової шенгенської візи для білорусів знизиться з нинішніх 80 євро до 35 євро, зменшиться список документів на подання візи, а термін ухвалення рішення про її видачу скоротиться до 10 днів.

Мінськ і Брюссель працювали над підготовкою угод про спрощення видачі віз та реадмісії з 2014 року. Сторони підписали документи в січні 2020 року. Білоруський парламент ратифікував угоди в квітні, Європарламент – у травні.

Білорусь входить до першої десятки країн за кількістю виданих шенгенських віз. У 2019 громадяни країни отримали 643 тисячі таких віз.

Запуск SpaceX перенесений через погодні умови

Приватна космічна компанія SpaceX перенесла запуск на Міжнародну космічну станцію двох астронавтів НАСА у своєму кораблі Crew Dragon. Причиною перенесення стали погодні умови.

Рішення про скасування було ухвалене за 16 хвилин до запланованого старту, що мав статися о 23:33 за київським часом.

 

Наступна спроба запуску відбудеться в суботу, 30 травня в 3:22 за часом Східного узбережжя США (10:22 за київським часом).

 

До складу екіпажу входять астронавти НАСА Боб Бенкен і Дуґ Герлі, які останні два тижні перебували на карантині, щоб запобігти зараженню коронавірусом.

Заснована у 2002 році Ілоном Маском компанія Space Exploration Technologies Corp., або SpaceX, стала першою приватною компанією, яка співпрацювала з НАСА і пристикувала вантажну капсулу на МКС у 2012 році, відтоді регулярно здійснюючи поставки на станцію.

 

НАСА заплатила SpaceX понад три мільярди доларів на розробку, побудову, тестування й експлуатацію своєї багаторазової капсули Crew Dragon протягом шести майбутніх подорожей у космос.

«SpaceX не було б тут без НАСА», – сказав Маск минулого року після успішної генеральної репетиції без людей для польоту на МКС.

Президент США Дональд Трамп планував взяти участь у запуску у Флориді. Трамп намагається підтвердити американське панування в космосі і розпорядився повернути американців на Місяць у 2024 році. У грудні 2019 року Трамп запустив космічні сили, першу нову військову службу США за понад 70 років.

Нові протести в Гонконгу: поліція арештувала сотні людей

Поліція Гонконгу застосувала подразливий газ й арештувала сотні людей у центральному діловому районі міста, де 27 травня тисячі людей вийшли на протест проти можливого ухвалення законопроєкту, який криміналізує «неповагу» до національного гімну Китаю.

У поліції повідомили, що затримали понад 300 осіб, переважно за підозрою в участі у незаконному мітингу. 

На кадрах, показаних у прямому ефірі, було видно, що багато хто з затриманих – молоді люди.

 

Згідно із законопроєктом, школи в Гонконзі повинні вчити гімн Китаю, всі громадяни і організації мають виконувати його «у відповідних випадках», а за неповагу до гімну загрожує покарання – до трьох років ув’язнення або штраф до шести тисяч доларів.

Якщо Законодавча рада Гонконгу схвалить документ у другому читанні 27 травня, то далі законодавці можуть перейти до третього читання і голосування в цілому вже у червні.

 

Законопроєкт про гімн планують ухвалити на тлі пропозиції Пекіна схвалити закон про національну безпеку Гонконгу, який викликав нові протести і сутички з поліцією 24 травня.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.

 

В ЄС хочуть створити фонд у 750 мільярдів євро для відновлення економіки

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 27 травня представила план відновлення європейської економіки після пандемії коронавірусу.

Брюссель пропонує створити фонд обсягом у 750 мільярдів євро, який додасться до вже запущених загальноєвропейських механізмів.

З цієї суми 500 мільярдів будуть складати гранти, а 250 мільярдів – кредити. Скористатися допомогою зможуть всі країни блоку, якщо їхні плани з відновлення і реформ отримають схвалення.

 

Крім фонду під назвою «ЄС наступного покоління», Єврокомісія представила й оновлений проєкт довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки в розмірі одного трильйона 100 мільярдів євро. 

Весь пакет, як сказала голова Єврокомісії, це «термінова і виняткова необхідність для термінової і виняткової кризи».

Голова Євроради Шарль Мішель пізніше повідомив, що запропонований антикризовий план і бюджет будуть розглянуті на саміті ЄС 19 червня.

Європа до недавнього часу була центром пандемії COVID-19, який зараз змістився в Південну Америку. 

Італія, Іспанія, Франція і Німеччина – досі в десятці світових лідерів за рівнем поширення коронавірусу.

 

У Грузії оголосили про етапи зняття обмежень, транспорт запускають з 29 травня

Влада Грузії повідомила про етапи зняття обмежень, пов’язаних з пандемією коронавірусу. Як заявив прем’єр-міністр країни Ґіорґі Ґахарія, з 29 травня запустять громадський транспорт, в тому числі метро. Носіння масок буде обов’язковим, додав прем’єр.

За його словами, з 1 червня відкриються всі магазини, в тому числі торговельні центри, а також ресторани відкритого типу. А вже з 8 червня ресторани зможуть відновити повноцінну роботу.

Відкриються і готелі, які пройдуть перевірку Міністерства охорони здоров’я. З 8 червня в країні запустять і міжміський транспорт.

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в Грузії складає на сьогодні 735. За добу в країні виявили 3 нових випадки.

З 1 липня Грузія планує відкрити кордони для туристів. Тривають переговори про створення «безпечних туристичних коридорів» з країнами ЄС та Ізраїлем.

Офіційна статистика в Росії свідчить, що число хворих на COVID-19 в країні скорочується

Загальна кількість хворих на COVID-19 в Росії скорочується другий день поспіль, свідчить офіційна статистика. За останню добу влада виявила 8338 нових випадків інфікування коронавірусом. 11 079 осіб за минулу добу вилікувалися.

З початку епідемії в Росії зафіксовані 370 680 випадків зараження. Зараз хворіють, за офіційними даними, 224 504 людини. За минулу добу помер 161 пацієнт, загальна кількість смертей – 3968, одужали – понад 142 тисячі.

Влада стверджує, що провела понад 9 мільйонів лабораторних тестів на коронавірус.

Офіційну статистику регулярно критикують дослідники, які підозрюють, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою. Влада це заперечує.

Один з членів кабінету Джонсона пішов у відставку через скандал з радником прем’єра

Один з міністрів уряду Великої Британії пішов у відставку через скандал навколо радника прем’єр-міністра Боріса Джонсона Домініка Каммінґса, якого звинувачують в порушенні правил карантину. Про це повідомляє ВВС.

Дуглас Росс – молодший міністр у справах Шотландії в кабінеті Джонсона – заявив, що його не повністю влаштували пояснення, які дав Каммінґс, і що більшість британців – зокрема виборці в окрузі, який Росс представляє у Палаті громад, – засуджують дії радника прем’єра.

Росс став першим членом кабінету, який пішов у відставку через скандал, який вже привів до суперечок у правлячій Консервативній партії і падіння рейтингу прем’єр-міністра.

Понад 30 членів парламенту від Консервативної партії закликали Джонсона звільнити Каммінґса, цього ж вимагали лідери опозиційних партій.

Раніше британські ЗМІ повідомили, що старший помічник прем’єр-міністра Домінік Каммінгс поїхав зі свого будинку Лондоні до своїх батьків у графстві Дарем ще в березні, попри чинні карантинні обмеження та заборону на пересування через пандемію коронавірусу. З ним були його маленький син та дружина, в якої були симптоми COVID-19.​

Незважаючи на вимоги звільнити радника, Джонсон, став на його бік.

Сам Каммінґс відмовився визнати свою провину у порушенні карантину.

Twitter попередив про неточності у твітах Трампа

Соціальна мережа Twitter вперше вказала на неточну інформацію у повідомленнях, розміщених на її платформі, президентом США Дональдом Трампом.

Два повідомлення Трампа від 26 травня із критикою процесу голосування поштою, в яких президент стверджує, що такий спосіб волевиявлення буде використаний для фальсифікації результатів виборів, супроводжувалися спеціальним посиланням «Отримайте факти про голосування поштою». Відкривши це посилання, користувач дізнається, що Дональд Трамп «бездоказово стверджує, що голосування поштою призводить до фальсифікацій». Як вказує Twitter, експерти вважають, що така форма голосування дуже рідко пов’язана із фальсифікаціями.

Цей крок соцмережі став відповіддю на численні заклики критиків Дональда Трампа, які звинувачують президента в поширенні недостовірної інформації і грубих атаках на опонентів за допомогою «Твіттера». Соціальна мережа заявляла, що право користувача висловлювати свою думку захищене американською конституцією, і Дональд Трамп не порушує правила користування. Також мережа наполягала, що повідомлення світових лідерів є важливим джерелом інформації про їхні думки і дії.

У відповідь президент Дональд Трамп звинуватив Twitter у втручанні в президентську кампанію, утиску свободи слова і заявив, що не допустить цього.

Пентагон заявив, що Росія перекинула бойові літаки до Лівії

Африканське командування Збройних сил США виступило 26 травня із заявою, в якій стверджується, що Росія нещодавно перекинула до Лівії бойові літаки для підтримки найманців, які воюють в Лівії на стороні збройних формувань генерала Халіфи Хафтара.

На сайті американського командування також наведено кілька фотографій літаків, які, як стверджується, могли прибути до Лівії.

 

У заяві йдеться, що літаки прибули з авіабази в Росії транзитом через Сирію, де вони були перефарбовані, щоб приховати знаки їхньої належності до російської авіації.

За словами глави Африканського командування генерала Стівена Таунсенда, Росія довгий час заперечувала свою участь у конфлікт в Лівії, проте тепер «перестала її приховувати». Він наголосив, що ані Лівійська національна армія на чолі з Хафтаром, загони найманців так званої «приватної військової компанії Вагнера», які воюють на її боці, самі не мають бойових літаків четвертого покоління, які прибули до Лівії. «Російські пілоти-найманці літатимуть на доправлених із Росії літаках і бомбити лівійців», – сказав американський генерал.

Пентагон наголошує, що дії Росії тягнуть за собою продовження лівійського конфлікту і зростання числа його жертв. На думку американського командування, Росія прагне утвердитися на узбережжі Лівії та розгорнути там системи обмеження і заборони доступу і маневру, що поставить під загрозу південну Європу. Дії Росії в Лівії також сприяють збільшенню потоку мігрантів до Європи.

Міністерство оборони Росії поки не коментувало твердження американського командування.

Про перекидання до Лівії не менш як восьми військових літаків, імовірно російських, раніше повідомляло агентство Bloomberg. Воно стверджувало, що літаки прибули до Лівії з військової бази Хмеймім у Сирії. Москва цю інформацію не прокоментувала.

 

Експерти ООН заявили у звіті, який став публічним на початку травня, що найманці з російської воєнізованої організації, відомої як «група Вагнера», підтримують лівійського командувача Халіфу Хафтара в його намаганнях захопити столицю країни, місто Тріполі.

Структура ООН, що відстежує дотримання санкцій, зазначає у доповіді, отриманій 6 травня The Association Press, AFP та Reuters, що в Лівії перебуває від 800 до 1200 росіян, включно зі снайперами та спеціалізованими підрозділами.

У численних публікаціях про «приватну військову компанію Вагнера» йшлося про її наближеність до президента Росії Володимира Путіна і участь у конфліктах, де Москва прагне впливати неофіційно, без залучення армійських підрозділів. Ідеться про бойові дії в кількох країнах – від України та Сирії до країн Африки.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної згоди.

Парад Перемоги у Москві призначили на 24 червня

А ходу «Безсмертний полк» і Військово-морський парад Путін наказав провести 26 липня

Чорногорія не відкриває кордон для Сербії, сербські урядовці обурені

Сербські урядовці обурені тим, що Чорногорія, починаючи з 1 червня, відкриває кордони для громадян девʼяти країн, при цьому не для громадян Сербії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Премʼєр-міністр Чорногорії Душко Маркович 25 травня заявив, що будуть відкриті кордони для громадян Хорватії, Словенії, Албанії, Австрії, Німеччини, Греції, Польщі, Чехії й Угорщини. Він додав, що рішення уряду стосуватиметься й інших країн, де кількість заражених COVID-19 людей не перевищує 25 на 100 тисяч громадян.

Сербські урядовці обурені таким рішенням влади сусідньої країни. Голова уряду Ана Брнабич заявила, що «сербські туристи небажані в Чорногорії», і що Сербія не буде закривати кордони для громадян Чорногорії, за винятком тих, що «повʼязані з мафією й кримінальними кланами». 

 

Міністр закордонних справ Івіца Дачич рішення влади Чорногорії назвав «смішним і безглуздим». Віцепремʼєр-міністр Зорана Михайлович заявила, що влада в Подгориці «проводить недемократичну політику, яка суперечить європейським цінностям».

Посол Чорногорії в Белграді Тарзан Мілошевич у відповідь на античорногорську кампанію белградських ЗМІ заявив, що остаточне рішення буде ухвалене напередодні 1 червня, з огляду на дані Інституту національного здоровʼя в Подгориці. 

 

За його словами, в список можуть бути внесені й інші країни, де успішно долають епідемію. Посол Мілошевич висловив сподівання, що «невдовзі буде запроваджена якісна комунікація між Сербією й Чорногорією щодо вільного пересування громадян, з повагою до того, що дві країни досі зробили для захисту здоровʼя своїх громадян».

Чорногорія 24 травня повідомила, що в країні більше немає хворих на COVID-19 й таким чином стала першою державою в Європі, яка подолала коронавірус. Загалом тут захворіли 324 людини, померли 9, вилікували 315 пацієнтів.

При цьому уряд Сербії ухвалив рішення про те, що іноземні громадяни можуть із 22 травня в’їжджати до Сербії без тестування на COVID-19 та без 14-денної самоізоляції, яка досі була обовʼязковою.

Джонсон заявив про проблеми з зором після одужання від COVID-19

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон поскаржився, що після одужання від COVID-19 у нього погіршився зір. Про це Джонсон заявив під час пресконференції 25 травня, повідомляє Sky News.

«Борис Джонсон заявив, що з моменту, коли перехворів на COVID-19, він знову змушений носити окуляри – вперше за довгі роки», – зазначає телеканал.

На думку Джонсона, погіршення зору пов’язане саме з коронавірусом.

На початку квітня прем’єр-міністр був госпіталізований через ускладнення, викликані коронавірусним захворюванням, три дні він провів у палаті інтенсивної терапії.

Вийшовши з лікарні через тиждень, Джонсон подякував лікарям і медсестрам за те, що вони врятували його життя. Після виписки він ще два тижні проходив реабілітацію і на роботу повернувся 27 квітня.

 

Близько сотні співробітників «Росатома» в Білорусі захворіли на COVID-19

Близько 100 співробітників російського атомного гіганта «Росатом» захворіли у Білорусі, де тривають будівельні роботи на БелАЕС, повідомила пресслужба корпорації з посиланням на голову Олексія Ліхачова. За його словами, заразилися не тільки російські атомники, але і співробітники білоруської компанії-замовника.

Також Ліхачов повідомив про ще один випадок зараження коронавірусом на закордонному майданчику компанії – у Єгипті.

Найбільш проблемними в «Росатомі» щодо епідситуації, пов’язаної з коронавірусом, Ліхачов назвав Десногорск, Курчатов і ЗАТЕ Зарічний.

«У Десногорську на сьогоднішній день 57 хворих, з них 42 людини – працівники Смоленської АЕС і підприємств в контурі «Росатома». Начебто все було організовано правильно: обсервація в одному з міських профілакторіїв, окремий транспорт до роботи і назад. Але очевидно, на якомусь етапі розслабилися, порушували ізоляцію і санітарні вимоги», – додав голова «Росатома».

Російський атомний гігант заявив про 11 смертей серед своїх працівників. Повідомляється, що 99 людей перебувають на лікуванні.