Радник Трампа заявив про його бажання подовжити угоду про обмеження ядерної зброї з Росією

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп ймовірно добиватиметься подовження дії угоди з Росією про скорочення оборонного озброєння, або СНО-ІІІ (відома також як «Новий СТАРТ»). Про це повідомив радник Трампа з національної безпеки Роберт О’Браєн 21 травня.

О’Браєн зробив свою заяву того ж дня, коли Вашингтон заявив про вихід із угоди про «Відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн.

У відповідь на питання каналу Fox News про те, що планує Трамп відмовитися також і від «Нового Старту», О’Браєн відповів негативно.

«Ми плануємо почати дружні переговори з росіянами щодо контролю ядерної зброї», – сказав він.

Читайте також: «Перезавантаження» між Трампом і Путіним? Шквал контактів вказує на позалаштункову дипломатію​

Водночас, хоча Кремль вже висловлював готовність до розширення, адміністрація Трампа закликає долучити до цієї угоди також Китай. Під час телефонної розмови між Трампом та Путіним 7 травня президент США повідомив, що «США віддані ідеї ефективного контролю над озброєнням, який включатиме не лише Росію, але й Китаю».​

Пекін, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, висловлював зацікавленість у таких переговорах.

Угода про СНО-ІІІ – це головна угода про обмеження ядерного озброєння між Росією та США, дія якої збігає наступного року.

Читайте також: Посол Росії в ООН заявив, що блокуватиме спроби США продовжити збройне ембарго проти Ірану​

Цей документ підписали 2010 року тодішні президенти США і Росії Барак Обама і Дмитро Медведєв. Він обмежив американський і російський ядерні арсенали, встановивши максимальні кількості засобів доставки – далекосяжних бомбардувальників, шахтних ракет наземного базування і ракет на підводних човнах – а також кількість боєголовок на бойовому чергуванні.

Чинність договору збігає в лютому 2021 року, хоча він передбачає можливість продовжувати її на п’ять років, якщо сторони погодяться на це.

Літак із понад 100 людьми на борту зазнав аварії у Пакистані

Пасажирський літак, за попередніми даними, із щонайменше 107 людьми на борту зазнав аварії у місті Карачі на півдні Пакистану.

Як повідомляють західні агенції з посиланням на представників цивільної авіації країни, літак належить державній авіакомпанії Pakistan International Airlines. На фото і відео із соцмереж видно, що літак врізався в житловий район. Попередньо, він летів з Лахора в Карачі.

Аварія сталася через кілька днів після того, як в Пакистані почали відновлювати комерційні авіарейси після карантину.

 

У Росії відновили підготовку до референдуму про «обнулення» президентських термінів Путіна

У Росії Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування щодо поправок до конституції, серед яких є «обнулення» президентських термінів, яке дозволить чинному лідеру країни Володимирові Путіну ще двічі обиратися на пост глави держави.

Робота ЦВК була припинена наприкінці березня через перенесення термінів голосування на тлі епідемії коронавірусної інфекції.

ЦВК не повідомляє дату проведення референдуму. Кілька засобів інформації з посиланням на джерела повідомляли, що він може відбутися 24 червня.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки мають бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

Спочатку голосування було призначене на 22 квітня.

Трамп заявив про вихід США з угоди про «відкрите небо» – ЗМІ

Влада США оголосила 21 травня про вихід із угоди про «відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн. Як повідомила агенція Reuters, високопоставлений представник Білого дому заявив, що причина виходу – постійне порушення умов цього договору з боку Росії, однак конкретних інцидентів не назвав.

Агентство Associated Press повідомило, що адміністрація президента США Дональда Трампа вже сповістила про своє рішення іноземних партнерів, але не уточнює, кого саме.

Як передає агенція AFP, Трамп підтвердив, що США виходять з угоди про «відкрите небо», і він заявив, що є «хороші шанси» для укладення нової угоди.

Росія на офіційному рівні поки це не коментувала, але у МЗС країни сказали, що повідомлення про вихід США з угоди не отримували.

Читайте також: Пентагон звинуватив Росію в порушенні Угоди про «відкрите небо»

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.

За даними The Wall Street Journal, у жовтні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав документ, який сигналізував про наміри його адміністрації вийти з Угоди про відкрите небо.

У столиці Болгарії хочуть прибрати пам’ятник «радянським визволителям», Росія протестує

«Місто має бути звільнене від символів тоталітарної епохи» – Костянтин Павлов

AP: у Росії коронавірусом заразилися 9479 лікарів

У Росії щонайменше 9 тисяч 479 медичних працівників заразилися коронавірусом за останній місяць. Такі дані наводить агентство Associated Press, зазначаючи, що вони засновані на офіційних заявах і новинних публікаціях з більш ніж 70 регіонів.

Агентство також пише про понад 70 померлих медиків, і деякі медпрацівники вважають, що це число значно вище.

У публікації АР мовиться про проблеми, з якими зіткнулися російські лікарі в умовах епідемії COVID-19. Зокрема, згадується брак засобів індивідуального захисту в лікарнях, і те, що багато лікарів стикаються з погрозами звільнення або кримінального переслідування, якщо вирішують відкрито заявити про наявні труднощі.

 

Агентство, серед іншого, наводить слова лікаря Ірини Васькяніної з Центральної лікарні підмосковного міста Реутов. У медзакладі, за її словами, були інфіковані понад 40 співробітників. «Новая газета» в квітні писала про звернення співробітників цієї лікарні в Реутові до президента Росії Володимира Путіна з проханням втрутитися в ситуацію і врятувати лікарів.

Лікарка Тетяна Ревва з міста Калач-на Дону у Волгоградській області заявила, що її викликали на допит у поліцію та оштрафували після того, як вона записала відеозвернення про нестачу засобів захисту в її лікарні. Керівництво медустанови заперечує наявність цієї проблеми. Дані від Ревви недавно публікувало і російське бюро Радіо Свобода.

Видання «Медіазона» 19 травня написало, що в Росії внаслідок зараження коронавірусом померли, щонайменше, 186 медичних працівників. У дослідженні «Медіазони» мовиться, що за його основу був узятий створений російськими лікарями меморіальний проект «Список пам’яті» – з іменами колег, які загинули від коронавірусу. Як зазначається, відсоткове співвідношення загибелі медиків у Росії в рази вище, ніж в країнах з схожими масштабами епідемії.

У лідера Чечні Кадирова підозра на COVID-19 – ЗМІ

Лідера Чечні Рамзана Кадирова перевіряють на наявність коронавірусної інфекції, повідомили у четвер російська агенція «Інтерфакс» та видання Baza.

Згідно з повідомленнями, Кадиров зараз у одній з московських лікарень, куди був доставлений напередодні, симптоми ГРВІ буцімто з’явилися у нього кілька днів тому і стан його почав погіршуватися. У пресслужбі Кадирова і в уряді Чечні це не коментують.

У Чечні днем раніше влада посилила заходи протидії поширення коронавірусної інфекції, заборонивши жителям регіону будь-яке пересування в дні свята Ураза-байрам.

Тропічний шторм зруйнував тисячі будинків у Індії та Бангладеш

Тропічний циклон «Амфан» зруйнував тисячі будинків у Бангладеш та Індії, щонайменше 20 людей загинули.

У східно-індійському штаті Західна Бенгалія загинули 12 людей, два райони штату практично повністю зруйновані стихією.

У сусідній Бангладеш повідомили про вісьмох загиблих.

Влада обох країн евакуювала понад 3 мільйони людей, повідомляє Reuters. При цьому евакуйовані спочатку не хотіли залишати домівки, побоюючись заразитися коронавірусом у тимчасових укриттях.

Сенат США проголосує щодо призначення директора національної розвідки

Сенат США планує 21 травня проголосувати за призначення представника Джона Реткліффа на посаду директора національної розвідки.

Якщо кандидатуру, висунуту президентом Дональдом Трампом, буде затверджено, Реткліфф замінить на посаді нинішнього виконувача обов’язків директора Річарда Ґренелла, який наглядає за кадровими перестановками у американській розвідувальній спільноті.

 

Посада директора національної розвідки з’явилася в 2004 році для нагляду за американською розвідувальною спільнотою, яка складається з 17 спецслужб та підпорядкованих організацій.

Республіканець, який є членом Палати представників США, вперше був висунутий президентом Дональдом Трампом торік, але був відкликаний після того, як деякі республіканці в Сенаті поставили під сумнів його досвід. Однак кандидатура Реткліффа здобула підтримку серед республіканців після того, як Трамп знову висунув її в лютому. В лавах однопартійців Трампа в цей час зросла стурбованість щодо Ґренелла та його діяльності в розвідувальній спільноті.

 

Раніше Реткліфф ставив під сумнів висновки колишнього спецпрокурора Роберта Мюллера, яких він торік дійшов у так званому «російському розслідуванні». Також минулої осені під час слухань щодо імпічменту Реткліфф був членом групи радників Трампа.

Це спричинило питання про те, чи може Реткліфф у разі затвердження змінити розвідку так, щоб догодити президенту, який часто оскаржує висновки розвідувальної спільноти та втручання Росії у президентські вибори 2016 року.

«Незалежно від того, хто що хоче бачити від нашої розвідки, розвідка, яку я очолюватиму в разі затвердження, не буде впливати або змінюватися в результаті впливу ззовні», – сказав Реткліфф у комітеті з питань розвідки Сенату США.

Кандидат на посаду директора національної розвідки США також заявив, що розглядає Китай як «найбільшого суб’єкта загрози зараз».

«Погляньте на COVID-19 та роль, яку відіграє в цьому Китай; наближення до (телекомунікаційної технології) 5G; проблеми кібербезпеки: всі дороги ведуть до Китаю», – сказав він сенаторам.

Трамп висунув Реткліффа на найвищу розвідувальну посаду ще в липні 2019 року, за місяць до того, як тодішній директор розвідки Ден Коутс пішов із посади на тлі розбіжностей із президентом.

Республіканці в Сенаті США вирішили отримати документи щодо сина Байдена і української компанії Burisma

Очолюваний республіканцями комітет Сенату з питань внутрішньої безпеки та урядових справ 20 травня вирішив отримати документи для розслідування щодо Гантера Байдена, сина колишнього віцепрезидента США та ймовірного кандидата в президенти від Демократичної партії Джо Байдена.

Ідеться про інформацію від Blue Star Strategies, лобістської фірми, яка працювала з українською газовою компанією Burisma. Свого часу Burisma здійснювала виплати Гантеру Байдену як члену свого правління.

Демократи звинувачують республіканців у тому, що таким розслідуванням вони намагаються допомогти кампанії переобрання чинного президента США Дональда Трампа.

Сенатор-республіканець Рон Джонсон заявив, що розслідування не має на меті вплив на президентські вибори. Його однопартієць, сенатор Рік Скотт відзначив: «Нам потрібно дійти до правди про відносини Байденів із Burisma. Ці слухання забезпечать Сенату повну картину».

Натомість сенатор-демократ Гері Пітерс вважає, що таке розслідування «ризикує посилити зусилля наших іноземних супротивників щодо втручання у вибори 2020 року».

 

Трамп раніше заявляв, що колишній віцепрезидент використовував свою посаду між 2009 та 2017 роками для тиску на уряд України заради звільнення з посади генерального прокурора Віктора Шокіна. Кінцевою метою таких дій, вважає Трамп, була вигода для сина Байдена та компанії Burisma, щодо якої прокуратура вела розслідування.

Розвідка Іраку заявила про арешт лідера угруповання «Ісламська держава»

Іракська розвідка заявила про арешт лідера угрупування «Ісламська держава», повідомляє канал «Аль-Арабія». За твердженням спецслужби, заарештований очолив організацію після вбивства американськими військовими в жовтні 2019 року колишнього лідера угруповання Абу Бакра аль-Багдаді.

«Ісламська держава» в своїх повідомленнях називає лідером організації Абу Ібрагіма Аль-Хашимі Аль-Кураші. Вашингтон вважає, що під цим ім’ям ховається один із засновників та ідеологів організації Амір Мохаммед Абдель Рахман аль-Мауля, повідомляв раніше «Голос Америки». Іракська розвідка стверджує, що справжнє ім’я заарештованого – Абдельнасер аль-Кірдаш.

Про місце, час і обставини його арешту не повідомляється. «Аль-Арабія» нагадує, що на початку квітня голова національної розвідки Іраку Мустафа аль-Каземі очолив уряд країни.

Президент Хорватії призначив на 5 липня дострокові парламентські вибори в країні

Президент Хорватії Зоран Миланович 20 травня оголосив, що дострокові парламентські вибори в країні відбудуться 5 липня. Заява була зроблена через два дні після того, як парламент країни-члена ЄС був розпущений.

Виборча комісія країни і посадовці з галузі охорони здоров’я мвють визначити, як проходитиме голосування в умовах пандемії еоронавірусу.

Минулого тижня прем’єр-консерватор Андрей Пленкович заявив, що його коаліційний уряд підтримує ідею виборів на кілька місяців раніше запланованої дати, оскільки в країні буде сформовано повноцінний уряд для управління економічними наслідками від пандемії коронавірусу.

За прогнозами, економіка Хорватії може скоротитися на 9,4% в цьому році через пандемію. Туризм складає майже 20% ВВП Хорватії.

30 червня Хорватія завершує своє перше в історії піврічне головування в ЄС і передає його Німеччині.

Вучич: серби в Чорногорії не можуть здобути свої права

Президент Сербії Александар Вучич, заявив, що серби в Чорногорії, «котрі становлять 30 відсотків населення країни, не беруть участь у владі, не можуть здобути свої права й не можуть впливати на політичні й інші важливі речі». Він про це заявив після зустрічі з патріархом Сербської православної церкви (СПЦ) Іринеєм, в ході якої обговорили ситуацію в сусідній країні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Сербський президент додав, що «Сербія буде боротися за право свого народу демократичними засобами, юридичним шляхом, але нікому не допустить насильства над сербами».

Патріарх Іриней стверджує, що становище сербів в Чорногорії «ніколи в історії не було важче: так не було ні в час Османської імперії, ні в час комунізму, вони виявляли більше пошани до церкви». За його словами, влада сусідньої держави «створює нову націю, чорногорську, з метою витіснити все, що називається сербським».

Наразі влада Чорногорії не коментувала цих заяв.

 

Ситуацію в Чорногорії Вучич і патріарх обговорювали й минулого тижня. Белградські проурядові засоби масової інформації щодня повідомляють про «жахливий тиск» чорногорської влади на сербів, зокрема на СПЦ та її священиків. Затримання девʼяти сербських священиків, котрі порушували правила запроваджені в час епідемії COVID-19, белградські пропагандисти називали насильством над СПЦ й сербським народом в цілому.

Президент Сербії відкидає твердження деяких чорногорських урядовців, що Белград втручається у чорногорські внутрішні справи. За його словами, Чорногорія «прямо втручається в сербські справи, оскільки вона визнала Косово».

Непорозуміння між Белградом й Подґорицею тривають від січня, коли чорногорський парламент ухвалив закон про свободу віросповідання. Ієрархи СПЦ стверджують, що основною метою закону є відняти в сербської церкви майно, яке вона здобула в минулому столітті.

Чорногорська православна церква була автокефальною в час коли Чорногорія була незалежним князівством, відносно королівством. Після Першої світової війни вона увійшла до складу новоствореного королівства Югославія і югославський король декретом приєднав чорногорську церкву до сербської.

Уряд погодив призначення новим головою Запорізької ОДА Віталія Боговіна

20 травня уряд України погодив зняття посади голови Запорізької облдержадміністрації Віталія Туринка за згодою сторін, а також призначення новим головою ОДА Віталія Боговіна. З останнім члени Кабміну також провели співбесіду щодо планів роботи на посаді.

«Є стратегія розвитку Запорізької області президента і уряду, впровадження цієї стратегії на території. Основні проблеми, які має область на сьогодні – це загальні, такі як і у всіх: дроги, екологія, питна вода і т.д. На жаль, промисловість на сьогоднішній день не дає тих надходжень в бюджет, які навіть в 19 році були. Треба підіймати цей рівень. Величезний потенціал Запорізької області. В області є морський торгівельний порт; величезна інфраструктура курортна, три курорти морських, острів Хортиця – туристична галузь також має розвиватися. Агро більш-менш на належному рівні. Є чим займатися», – розповів під час засідання уряду Боговін.

Попередній голова ОДА Віталій Туринок очолював Запорізьку область з вересня 2019 року.

Віталій Боговін (1969 р.н.) народився у смт Більмак Запорізької області. Раніше на державних посадах не працював. Має ветеринарну освіту. Закінчив Ногайський сільгосптехнікум та Дніпропетровський державний аграрний університет. Власник та співзасновник низки агропідприємств, об’єднаних у «BKW Group». Має двох синів. У 2019 році балотувався на позачергових виборах до Верховної ради від партії «Слуга народу» по 78 мажоритарному округу, однак програв раніше обраному по округу народному депутату Олександру Пономарьову.

Британський ветеран, який зібрав мільйони фунтів для лікарів, стане лицарем

Британський ветеран Другої світової війни Томас Мур, який зібрав на благодійність понад 32 мільйони фунтів, отримає лицарський титул. Про це клопотав прем’єр-міністр Борис Джонсон.

У квітні цього року Томасу Муру, який вийшов у відставку в чині капітана, виповнилося сто років. До ювілею йому присвоїли звання почесного полковника збройних сил Великої Британії. Королева і голова уряду направили ветерану особисті привітання.

Томас Мур став популярним після того, як на тлі пандемії оголосив збір пожертв на потреби національної системи охорони здоров’я Британії. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але в кінцевому підсумку отримав понад 32 мільйони фунтів. Гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників.

 

«Від імені кожного, кого торкнулася ця неймовірна історія, я хочу сказати величезне дякую. Капітан Мур надихнув всю країну і по-справжньому є її національним надбанням», – заявив прем’єр Джонсон.

За кількістю померлих від коронавірусної інфекції Велика Британія займає друге місце в світі. За останніми даними, в країні від COVID-19 померли понад 35 тисяч осіб. Число підтверджених випадків зараження коронавірусом становить майже 249 тисяч.

«Російських військових у Лівії немає» – посол Росії в ООН

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив, що звіт із повідомленням про участь російських найманців у збройному конфлікті в Лівії ґрунтується на «неперевірених або сфабрикованих даних і має на меті дискредитувати російську політику» щодо цієї країни.

«Російських військовослужбовців у Лівії немає», – сказав російський дипломат 19 травня на засіданні Ради безпеки ООН.

Небензя також відкинув заклики до Росії з боку Великої Британії та США, які вимагають припинити відправляти найманців для участі в конфлікті.

 

Спецпредставниця ООН з питань Лівії Стефані Вільямс заявила, що ескалація в цій північноамериканській країні відбулася внаслідок «безперебійного постачання іноземними силами все більш досконалої та летальної зброї».

Вона додала, що «єдиний висновок, який ми можемо зробити, – це те, що ця війна посилиться, розшириться та поглибиться з руйнівними наслідками для лівійського народу». Вільямс закликала Раду безпеки тиснути на країни, які розпалюють конфлікт.

Раніше цього тижня сили міжнародно визнаного уряду Лівії взяли під контроль ключову військову базу Лівійської національної армії, яку очолює підтримуваний Росією та ще кількома країнами Халіфа Хафтар.

 

Експерти ООН заявили у звіті, який став публічним на початку травня, що найманці з російської воєнізованої організації, відомої як «група Вагнера», підтримують лівійського командувача Халіфу Хафтара в його намаганнях захопити столицю країни, місто Тріполі.

Структура ООН, що відстежує дотримання санкцій, зазначає у доповіді, отриманій 6 травня The Association Press, AFP та Reuters, що в Лівії перебуває від 800 до 1200 росіян, включно зі снайперами та спеціалізованими підрозділами.

У численних публікаціях про «приватну військову компанію Вагнера» йшлося про її наближеність до президента Росії Володимира Путіна і участь у конфліктах, де Москва прагне впливати неофіційно, без залучення армійських підрозділів. Ідеться про бойові дії в кількох країнах – від України та Сирії до країн Африки.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної згоди.

У Росії скаргу медиків на відсутність виплат кваліфікували як «екстремізм» – ЗМІ

В Абінському районі Краснодарського краю Росії поліція попередила медиків про неприпустимість «екстремістської діяльності» – так назвали скаргу медпрацівників на відсутність виплат, які пообіцяв президент Володимир Путін, пише видання Znak.com.

За повідомленням, співробітники станції швидкої допомоги Абінської центральної районної лікарні направили відеозвернення журналістам з групи «Швидка журналістська допомога», що працює в рамках об’єднання «Синдикат», яке об’єднує десятки російських ЗМІ в багатьох регіонах Росії.

До його запису з медиками Абінської лікарні зустрічався головний лікар Павло Ісаєв. Однак медики не прийняли його роз’яснень.

 

У відеозверненні до журналістів дев’ять працівників станції швидкої допомоги заявили: «Ми, працівники швидкої допомоги Абінського району Краснодарського краю, повідомляємо, що обіцяні нашим президентом виплати на 18 травня 2020 роки нам не перераховані. Керівництво Абінського ЦРЛ намагається нас переконати, що нам ніякі виплати не передбачені. Нам нічого не виплачують!»

Звернення ще не встигло широко поширитися, як 18 травня його авторів викликали в поліцію для пояснень. Одному з авторів вручили попередження. У ньому, зокрема, йшлося про те, що під час проведення масової акції заборонено використовувати екстремістську атрибутику і поширювати екстремістські матеріали.

У лікарні і поліції це повідомлення наразі не коментували.

 

Останні два тижні лікарі в різних регіонах Росії почали повідомляти, що до них не дійшли обіцяні Путіним стимулюючі виплати за роботу з пацієнтами, зараженими коронавірусом.

Путін заявив, що відповідальність за проблеми, що виникли при нарахуванні доплат російським лікарям, які лікують хворих коронавірусною інфекцією, лежить на уряді. 

«Якби в постанові уряду від початку були прописані чіткі, зрозумілі, прозорі і легко контрольовані принципи і способи доведення виплат за роботу в особливих умовах, тоді було б менше питань до головних лікарів і губернаторів», – сказав Путін.

У Росії від наслідків зараження коронавірусом від початку пандемії померли щонайменше 186 медичних працівників, підрахувало видання «Медіазона». Відсоткове співвідношення смертей медиків у рази вище, ніж у країнах з порівнянними масштабами епідемії. Видання врахувало в тому числі ті випадки, де офіційною причиною смерті могли бути заявлені відмінні від вірусу причини.

Франція: партія Макрона втратила однозначну більшість у нижній палаті парламенту

Партія президента Франції Емманюеля Макрона «Вперед, республіко!» втратила переважну більшість у нижній палаті парламенту після того, як група депутатів вийшла зі складу цієї політичної сили 19 травня.

Цього ж дня парламентарі створили нову політичну групу «Екологія, демократія, солідарність» у Національній Асамблеї. Їхнє рішення залишає в партії Макрона 288 депутатів. Це на один мандат менше, ніж потрібно для формування більшості в палаті парламенту на 577 місць.

Депутати, які відкололися від президентської партії, планують зосередитися на проблемах захисту довкілля та соціальної нерівності.

За повідомленнями, партія «Вперед, республіко!» все ще має підтримку центристської партії «Демократичний рух» та правоцентристської Agir («Дія»). Загалом це дає 56 голосів у Національної асамблеї.

 

Депутати Макрона отримали більшість у парламенті в 2017 році, за кілька тижнів після його перемоги на президентських виборах.

Тоді Макрон отримав більшість голосів, стверджуючи, що розділення на лівих і правих є застарілим, та обіцяв поєднати створення робочих місць та підтримку бізнесу із соціальними та екологічними питаннями.

Однак протягом останніх місяців від його політичної сили кілька разів відокремлювалися депутати. Критики звинувачують партію Макрона у надмірній протекції інтересів бізнесу.

Рейтинг Макрона також знизився протягом пандемії коронавірусу, натомість підтримка прем’єр-міністра Едуарда Філіппа зросла.

Росія: під Москвою розбився військовий гелікоптер, екіпаж загинув

Військовий гелікоптер Мі-8 розбився поблизу Москви в Росії, заявило російське Міністерство оборони 19 травня.

За даними відомства, багатоцільовий гелікоптер здійснював тренувальний політ, коли зазнав падіння в безлюдній місцевості за 20 кілометрів від міста Клін у Московській області близько о 20 годині за місцевим часом.

«Екіпаж гелікоптера загинув від поранень, отриманих в результаті жорсткої посадки», – заявляє російське міністерство.

Читайте також: ОБСЄ виявила шість «Градів» на аеродромі бойовиків під Луганськом – звіт​

Влада Росії не уточнює, скільки людей були в екіпажі. Міністерство заявляє, що падіння сталося внаслідок технічної несправності.

7 травня російські державні медіа повідомили, що на території анексованого Росією Криму сталася аварійна ситуація із вертольотом Міноборони Росії, в результаті якої щонайменше троє людей постраждали, зокрема, одна людина загинула.

Молдова: прокурори висунули звинувачення Плахотнюку і вимагатимуть екстрадиції

Прокурори Молдови висунули впливовому олігарху та експолітику Владу Плахотнюку звинувачення в масштабному розкраданні та планують вимагати його екстрадиції зі Сполучених Штатів. Про це заявив 18 травня генеральний прокурор Александру Стояноґло.

За словами Стояноґло, Плахотнюка звинувачують у створенні кримінальної групи, вимаганні та шахрайстві. Він додав, що, щойно обвинувальний акт буде готовий та перекладений англійською, Кишинів буде вимагати екстрадиції Плахотнюка зі США.

Володимир Плахотнюк, за деякими оцінками, є найбагатшою людиною Молдови. Він був членом молдовського парламенту кілька разів, востаннє – з лютого по липень 2019 року.

Плахотнюка пов’язують із так званою «крадіжною століття» – скандалом через зникнення понад 1 мільярда доларів – близько однієї восьмої частини ВВП Молдови – з найбільших банків країни з 2012-го по 2014 рік.

Читайте також: Ексклюзив. Найбільш горезвісний олігарх Молдови перебуває у США всупереч санкціям – посадовці​

Офіс прокурора заявляв, що звинувачення проти Плахотнюка базується на «незаперечних доказах», які містить звіт міжнародної розвідувальної фірми Kroll, базованої в США.

Документ показує, як компанії та приватні особи, пов’язані з 28-річним бізнесменом Іланом Шором, отримали контроль над трьома найбільшими банками протягом кількох років. Ці кошти були виведені за кордон в ході сумнівних позик, компаній-прокладок, обмінів активами та угод між акціонерами.

Шора, який наразі ймовірно перебуває в Ізраїлі, у 2016 році звинуватили та визнали винним у відмиванні та привласненні коштів. Згідно зі звітом, він видав великі позики у триденний період власним компаніям у листопаді 2014 року.

Також у 2016 році колишнього прем’єр-міністра Влада Філата визнали винним у хабарництві, пов’язаному з крадіжкою. Він відсидів три роки у в’язниці і був звільнений торік, на початку грудня.

Читайте також: Придністровський олігарх-сепаратист обзавівся в Україні численним майном та угіддями – «Схеми»​

За версією прокурорів, що через Шора Плахотнюк вивів 100 мільйонів доларів з колишнього державного банку «Банка де Економії».

Володимир або Влад Плахотнюк втратив вплив на владу після того, як проєвропейський альянс ACUM на чолі з Майєю Санду утворив коаліцію з Партією соціалістів Республіки Молдова. Плахотнюк, якого багато років називали «господарем Молдови», нині залишив територію країни.

5 березня Радіо Свобода повідомило з посиланням на молдовських та американських посадовців, що останніми місяцями Плахотнюк не раз бував у США, серед того й принаймні один раз уже після того, як Державний департамент запровадив щодо нього візові обмеження. Згодом інформацію про переїзд Плахотнюка до Штатів підтвердило посольство США у Молдові.

Конференція ВООЗ підтримала розслідування щодо пандемії коронавірусу

Конференція Всесвітньої організації охорони здоров’я на рівні міністрів охорони здоров’я підтримала резолюцію, в якій йдеться про необхідність ретельно розслідувати заходи, введені різними країнами світу у відповідь на пандемію коронавірусної інфекції.

Проект резолюції був запропонований Євросоюзом за підтримки понад 100 країн, включаючи Китай і Росію. Його ухвалили без формального голосування, жодна країна, зокрема і США, не виступила із запереченнями.

У документі міститься заклик провести «об’єктивну, незалежну і всебічну оцінку» міжнародної реакції на поширення коронавірусу. При цьому немає закликів з’ясувати обставини появи вірусу і не згадується Китай як країна, де новий вірус був вперше виявлений.

 

Нарада ВООЗ проходила у форматі відеоконференції протягом двох днів. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав пандемію найсерйознішим викликом нашого часу і підкреслив, що поки не вдалося знайти дієвих засобів придушення пандемії. За словами Гутерріша, «різні країни застосовують різні, іноді суперечливі стратегії проти поширення вірусу». Він наголосив, що людству доводиться платити важку ціну за недотримання рекомендацій ВООЗ.

У Чехії зафіксували найбільший за місяць стрибок захворюваності на COVID-19

У Чехії 18 травня зафіксували найбільший за чотири тижні стрибок захворюваності на COVID-19. Вперше за місяць ця цифра перевищила 100, сягнувши 111 випадків, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

Усього від початку епідемії в країні діагностували 8 586 випадків захворювання на COVID-19.

Про нові летальні випадки не повідомляється, їх лишається 297.

 

11 травня в рамках полегшення обмежень у країні відкрилися великі магазини, торгові центри, перукарні і салони краси.

Ресторани, готелі, театри і більшість інших закладів у країні мають відкритися 25 травня. Від цієї ж дати можна буде відвідувати початкові школи, але це не є обов’язковим.

Заборону на необов’язкові поїздки і виїзд за кордон було знято з деякими обмеженнями. До 10 людей можуть зустрічатися на публіці.

З 25 травня в країні мають дозволити не носити маски надворі.

Франція та Німеччина запропонували створити фонд підтримки ЄС

Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель запропонували направити 500 мільярдів євро у фонд відновлення після епідемії коронавірусної інфекції.

Макрон і Меркель виступили зі спільною заявою по відеозв’язку. За словами політиків, Париж і Берлін зацікавлені в сильному Євросоюзі, тому оголосили про таку ініціативу.

Гроші з фонду спрямують у найбільш постраждалі сектори та регіони. Які саме галузі потребують допомоги, вирішить Єврокомісія.

Фонд може стати доповненням до бюджету ЄС на період з 2021 до 2027 року. За словами Меркель, за допомогою додаткових інвестицій вдасться перезапустити європейську економіку.

Західні ЗМІ називають це важливим кроком, який допоможе об’єднати Євросоюз після пандемії COVID-19.

Генпрокурор США має сумнів у перспективах кримінального переслідування Обами

Генеральний прокурор США Вільям Барр висловив сумнів в тому, що проти колишнього президента Барака Обами і колишнього віцепрезидента Джо Байдена будуть порушені кримінальні справи за результатами роботи федерального прокурора Джона Дарема. Зараз Дарем перевіряє чи були підстави для початку розслідування про російське втручання у президентські вибори 2016 року, яке розпочало ФБР, а потім продовжив спеціальний прокурор Роберт Мюллер.

Розслідування Дарема розпочалося в 2019 році за вказівкою генпрокурора Вільяма Барра. Генеральний прокурор вирішив, що необхідно переконатися, що початкове розслідування підозр про зв’язки людей з передвиборного штабу Дональда Трампа з Росією було розпочато на законних підставах, що воно не стало результатом політичного тиску на ФБР. 18 травня Вільям Барр пояснив, що у фокусі уваги прокурора Дарема перебувають не колишні президент і віцепрезидент, а інші офіційні особи, які могли вчинити незаконні дії.

 

Президент Трамп в останні тижні кілька разів згадував про скандал, який він називає «Обамагейт» і вважає «найбільшим політичним злочином в історії США». Агентство Reuters зазначає, що, звинувачуючи політичних супротивників у злочинах, Трамп не наводить конкретних прикладів дій, нібито скоєних Бараком Обамою і Джо Байденом.

Трамп висловив здивування тим, що генеральний прокурор США Вільям Барр відмовляється розслідувати дії Обами.

Міністр юстиції США звинуватив Apple у співпраці з Росією і Китаєм

Міністр юстиції США Вільям Барр розкритикував корпорацію Apple за відмову допомагати американським правоохоронним органам, а також за співпрацю з Росією та Китаєм. Слова Барра наводить сайт очолюваного ним міністерства.

Барр виступив на брифінгу у справі саудівського військовослужбовця Мохаммеда Саїда аш-Шамрані. У грудні 2019 року він влаштував стрілянину на базі ВМС США у Флориді, поранив 11 людей і був убитий. За словами Барра, ФБР відразу попросило Apple надати доступ до двох телефонів аш-Шамрані, але корпорація відмовилася. Телефони вдалося зламати лише пів року тому.

Барр заявив, що відмова Apple від співпраці загрожує національній безпеці і закликав змінити ситуацію за допомогою закону. Генпрокурор США також зауважив, що багато технологічніих компаній, які виступають за надійне шифрування для захисту приватного життя, «готові підлаштуватися під авторитарні режими», коли їм потрібно захистити свої бізнес-інтереси.

«Наприклад, було багато повідомлень про те, що Apple працює з Компартією Китаю і з російським режимом, щоб перемістити (до Китаю та Росії) центри обробки даних і дозволити урядам цих країн масово стежити (за громадянами). Якщо такі технологічні компанії, як Apple, готові виконувати вимоги авторитарних режимів, у них немає ніяких причин відмовляти у співпраці країнам, де існує верховенство права, які поважають громадянські свободи і право на приватне життя», – заявив Барр.

Раніше російський орган контролю, «Роскомнадзор», заявив, що російська «дочка» Apple, компанія «Еппл Рус», повідомила відомству про локалізацію даних російських користувачів на території Росії в грудні 2018 року. За відмову перенести дані російських користувачів на територію Росії технологічним компаніям загрожує штраф до 18 мільйонів рублів (це близько семи мільйонів гривень).

У російській Держдумі шестеро депутатів заразилися COVID-19

У Держдумі Росії шестеро депутатів заразилися коронавірусом, повідомила радниця спікера нижньої палати російського парламенту Анастасія Кашеварова.

«На сьогоднішній день у шести депутатів Держдуми позитивний тест на коронавірус. Двоє депутатів вже виписані. Двоє перебувають у лікарні. Двоє – на лікуванні і карантині вдома», – написала Кашеварова в своєму телеграм-каналі.

Раніше спікер Держдуми В’ячеслав Володін повідомив, що коронавірус виявили у п’ятьох депутатів. Як пише російський «Інтерфакс», депутатів від КПРФ Дмитра Новікова і Леоніда Калашникова, в яких підтвердився COVID-19, вже виписали з лікарні. У медзакладах нині проходять лікування депутати Світлана Максимова і Оксана Пушкіна.

 

Деякі депутати Держдуми Росії минулого тижня почали з’являтися на засіданнях зі значками у вигляді білого хреста на чорному тлі на піджаках. Стало відомо, що вони таким чином сподіваються відлякати коронавірус. 

Схожий за принципом дії «блокатор вірусів» носив у квітні і речник російського президента Дмитро Пєсков. Однак 12 травня Пєсков разом із дружиною Тетяною Навкою був шпиталізований із COVID-19.

Також коронавірусом заразилися щонайменше троє членів уряду Росії: прем’єр-міністр Михайло Мішустін, голова Мінбуду Володимир Якушев і міністр культури Ольга Любимова.