ВООЗ почала конференцію, присвячену боротьбі з COVID-19

Дводенне засідання керівних органів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проводиться 18 травня у форматі відеоконференції для обговорення ситуації навколо пандемії COVID-19.

Міжнародні експерти закликали уряди всіх країн дотримуватися рекомендацій ООН для стримування пандемії.

Офіційні дані вказують, що коронавірус SARS-CoV-2 вразив понад чотири мільйони людей у всьому світі, в результаті чого померли більше ніж 315 тисяч людей.

 

До ретельного розслідування джерела походження і масового поширення нового вірусу закликають Європейський союз і Австралія. Цю пропозицію підтримали вже 122 країни, в тому числі Велика Британія і Росія.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґуттеріш назвав пандемію «найсерйознішим викликом» нашого часу і наголосив, що наразі не вдалося знайти дієвих засобів придушення пандемії. 

За словами Ґуттеріша, «різні країни застосовують різні, іноді суперечливі, стратегії проти поширення вірусу». За його словами, людству доводиться платити важку ціну за недотримання рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.

 

 

 

Cуд у Нідерландах арештував два російських бренди горілки

Cуд у Нідерландах наклав арешт на два російських бренди горілки – Stolichnaya та Moskovskaya, які належать Росії через федеральне казенне підприємство «Союзплодоимпорт», повідомляють РБК і нідерландське видання NRC.

Арешт накладено у зв’язку з відновленням у Нідерландах «справи ЮКОСа», в рамках якої колишні акціонери нафтової компанії, які сукупно володіли 70% ЮКОСа, втратили гроші під час експропріації та банкрутства компанії, пише «Настоящее время».

Третейський суд в Гаазі постановив у 2014 році, що Росія повинна виплатити компенсацію колишнім акціонерам компанії і вказав, що Росія фактично експропріювала ЮКОС у законних власників. А Міжнародний апеляційний суд Гааги навесні 2020 року зобов’язав Росію виплатити понад 50 мільярдів доларів за цим позовом. Але Росія платити відмовляється. У зв’язку з цим колишні акціонери ЮКОСу вже кілька років звертаються до судів США, Франції, Великобританії, Бельгії і Нідерландів з вимогою арешту майна Росії за кордоном.

“Поки Російська Федерація ігнорує рішення міжнародних судів, ми будемо конфісковувати російську державну власність відповідно до закону. Претензія на товарні знаки в Нідерландах – це тільки початок», – наводить NRC слова Тіма Осборна, одного з представників екс-акціонерів ЮКОСа.

Права на бренд Stolichnaya і Moskovskaya нідерландський суд остаточно закріпив за Росією кілька місяців тому – у Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі. Колись ці права належали бізнесменові Юрію Шефлеру, власнику SPI Group, який в кінці 1990-х років заплатив за 43 відомих бренди, зокрема Stolichnaya і Moskovskaya, 300 тисяч доларів. Росія близько 15 років судилася за горілчані бренди, стверджувала, що марки були незаконно приватизовані. До 2015 року вартість тільки Stolichnaya і Moskovskaya досягала, за експертними оцінками, 2 мільярдів доларів.

Андрій Кондаков, гендиректор АНО «Міжнародний центр правового захисту» (МЦПЗ), який представляє інтереси Росії в справі проти колишніх акціонерів ЮКОСа, повідомив, що йому відомо про арешт горілчаних брендів Росії. Росія має намір оскаржувати ці арешти в стандартному порядку.

Позивачами у справі ЮКОСа проти Росії виступають три офшорні структури – Hulley Enterprises, Yukos Universal і Veteran Petroleum, що входили в Group Menatep Limited (GML). Представник GML Джонатан Хілл повідомив РБК, що заарештовані горілчані бренди можуть продати на публічному аукціоні у вересні, а виручені від їх продажу гроші підуть колишнім акціонерам ЮКОСа в якості погашення компенсації.

Huawei називає «згубними» для світової економіки нові обмеження з боку США

Китайський технологічний гігант Huawei називає запроваджену владою США заборону на постачання цій компанії мікропроцесорів «згубною» атакою, яка спричинить хаос у глобальному технологічному секторі та інших галузях.

«Рішення було свавільним і згубним і… матиме серйозний вплив на широке коло світових галузей», – заявив представник Huawei 18 травня.

Міністерство торгівлі США минулого тижня заявило, що воно вносить поправки до правил експорту, «стратегічно маючи на увазі придбання компанією Huawei напівпровідникових виробів, які є прямим продуктом певного програмного забезпечення та технологій США». Міністерство додало, що «приборкує зусилля Huawei із підриву експортного контролю США».

 

Торговельна війна США проти підтримуваної урядом Китаю великої технологічної компанії триває вже не перший рік. Влада США вважає, що Китай може використовувати обладнання Huawei для шпигування за американцями.

 

Щонайменше п’ятеро людей загинули в Афганістані внаслідок нападу самогубці на автомобілі

Щонайменше п’ятеро людей стали жертвами нападу самогубці на начиненому вибухівкою автомобілі, повідомили представники влади Афганістану 18 травня. Кілька людей із понад 30 поранених перебувають у критичному стані в лікарнях.

Смертник на викраденому військовому автомобілі «Хамві» підірвав його біля входу до розвідувальної бази сил безпеки в східній провінції Газні.

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальність за напад, але активність у цьому районі Афганістану зазвичай виявляють таліби

Упродовж останніх тижнів таліби здійснили кілька нападів, попри обіцянку приборкати акти насильства. Бойовики угруповання «Ісламська держава» також продовжують напади на афганські сили безпеки та цивільне населення.

Повторення Великої депресії вдасться уникнути – Федрезерв США

Американська економіка зазнає значного скорочення за результатами другого кварталу 2020 року, але уникне повторення Великої депресії 1930-х років, яка тривала багато років, заявив 17 травня Джером Пауелл, голова Федеральної резервної системи (ця організація у Сполучених Штатах виконує функції центробанку).

Пауелл сказав, що «добрий шанс» на відновлення економіка отримає пізніше цього року, але для відновлення зростання може знадобитися певний час.

Багато штатів США поступово скасовують пов’язані з поширенням коронавірусної інфекції обмеження, оскільки число людей, які стали безробітними за останній час, перевищило 36 мільйонів.

 

У Європі також триває поетапне відновлення економічної активності, в останні тижні число нових смертей, госпіталізацій та інфікувань COVID-19 різко впала. Лідери Італії та Великої Британії, які зазнали значних людських втрат унаслідок епідемії, сказали своїм громадянам, що їм доведеться співіснувати з вірусом та приймати пов’язані з цим ризики.

В Ізраїлі сформували уряд з двома прем’єрами, які працюватимуть по черзі

Кнесет Ізраїлю сформував уряд з вдома прем’єрами. Біньямін Нетаньягу та Бені Ганц будуть по черзі займати посаду голови уряду на термін 18 місяців.

73 депутати проголосували «за», 46 виступили проти. Міністри вже склали присягу.

Уряд Нетаньягу сформували після багатомісячних переговорів на основі коаліційної угоди між партією «Лікуд» Нетаньягу та партією «Кахоль-Лаван» колишнього начальника Генштаба ізраїльської армії Бені Ганца.

Нетаньягу очолює «Лікуд» з 2006 року, а посаду прем’єра обіймає з 2009-го. У березні його партія здобула 58 місць у парламенті. При цьому для формування уряду необхідний 61 голос. Це були треті вибори за рік: у квітні 2019 року «Лікуд» та «Кахоль-Лаван» здобули по 35 місць у парламенті, у вересні «Кахоль-Лаван» отримала 33 місця в парламенті, а «Лікуд» – 32.

Посла Китаю в Ізраїлі, який донедавна був на дипслужбі в Україні, знайшли мертвим

Низка західних ЗМІ з посиланням на ізраїльську пресу у неділю повідомила, що посла Китаю в Ізраїлі Ду Вея знайшли мертвим у його помешканні на північ від Тель-Авіва.

57-річний дипломат був призначений послом лише в лютому цього року, а до того він був послом Китаю в Україні.

За повідомленнями, поліція почала розслідування, про причини смерті наразі нічого невідомо.

Ду Вей був послом Китаю в Україні у період 2016-2019 років.

Президент Афганістану і його політичний суперник домовилися щодо розподілу влади

Президент Афганістану Ашраф Гані і його політичний конкурент Абдулла Абдулла, які обоє назвали себе переможцями вересневих президентських виборів, досягли угоди про розподіл влади, відповідно до якої Абдулла очолить зусилля уряду з укладення мирної угоди із талібами.

Представник канцелярії афганського президента 17 травня поширив у твіттері фото, на якому політики підписують угоду в Кабулі.

Згідно з повідомленнями, Абдулла очолить Вищу раду національного примирення, а члени його команди будуть включені до складу уряду.

Перед підписанням угоди джерела агенції Reuters повідомляли, що кожен із двох лідерів матиме 50-відсоткове представництво в уряді. Офіційні деталі планують оприлюднити згодом.

18 лютого після тривалих зволікань з офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце посів Абдулла Абдулла, який за попередньої президентської каденції обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, вказуючи на масові фальсифікації. Тоді Абдулла заявив, що планує сформувати власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

2 травня Абдулла Абдулла заявив про поступ у переговорах про примирення із Ашрафом Гані.

Нинішня угода закінчує політичну кризу, яка призвела до створення паралельного уряду і перешкоджала зусиллям з укладення мирної угоди, яка має покінчити з більш ніж 18-річною війною із талібами.

Розбіжності щодо складу уряду фактично затягнули переговори між Кабулом і талібами щодо припинення бойових дій. Вони мали початися ще 10 березня, відповідно до термінів угоди, підписаної в лютому між США і «Талібаном». Посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив 15 травня, що обговорюється нова дата внутрішньоафганських мирних переговорів.

Демократи у Конгресі почали розслідування проти Трампа через звільнення розслідувача у «справі Помпео»

Демократи в Конгресі США розпочали розслідування щодо «політично мотивованого» звільнення посадовця із Державного департаменту, що, за повідомленнями, займався розслідуванням діяльності державного секретаря Майка Помпео.

Повідомлення про розслідування 16 травня з’явилося наступного дня після того, як президент США Дональд Трамп оголосив, що планує звільнити генерального інспектора Держдепартаменту Стіва Лініка.

Демократи припустили, що Лінік, мабуть, «почав розслідування правопорушень самим секретарем Помпео».

«Такі дії, що очевидно мають на меті захист секретаря Помпео від особистої відповідальності, підірвали б фундамент наших демократичних інститутів і можуть бути незаконним актом розплати», – вказали у заяві Еліот Енгель, голова комітету у закордонних справах Палати представників, та Боб Менендес, лідер демократів у комітеті з міжнародних відносин Сенату.

За повідомленнями, Лінік розслідував скарги на те, що Майк Помпео міг зловживати роботою підлеглих і просив їх виконувати особисті доручення, зокрема купувати їжу і наглядати за його собакою.

Білий дім заявив 16 травня, що Трамп звільнив генерального інспектора за рекомендацією Помпео, одного з найближчих союзників президента. Згідно із законом, Білий дім повинен повідомити Конгрес за 30 днів до звільнення генерального інспектора.

В рамках свого розслідування демократи зажадали, щоб адміністрація Трампа передала документи, пов’язані зі звільненням Лініка, а також інформацію щодо розслідування, яке він проводив.

«У Конгресу є конституційне зобов’язання проводити нагляд, захищати цілісність наших інститутів і забезпечувати, щоб генеральні інспектори – одна з перших ліній захисту нашої країни від корупції, розтрати, шахрайства та зловживань –  могли виконувати свої життєво важливі функції без перешкод», – вказали демократи.

Лінік став третім звільненим від квітня Дональдом Трампом чиновником, що вивчав ймовірні неправомірні дії влади. Експрокурор Лінік був призначений колишнім президентом США Бараком Обамою для контролю над витратами і виявленням будь-яких зловживань в Державному департаменті.

Представник Держдепартаменту підтвердив, що новим генеральним інспектором буде Стівен Акард, колишній помічник віцепрезидента Майка Пенса. З минулого року Акард очолює Управління іноземних представництв Державного департаменту США.

Польська католицька церква просить Ватикан розслідувати сексуальне насильство над дітьми

Глава Римсько-католицької церкви Польщі попросив Ватикан розслідувати ймовірне приховування сексуального насильства над дітьми з боку священників. Архієпископ Войцех Полак 16 травня закликав Ватикан почати судовий розгляд. Таку заяву він зробив після того, як переглянув документальний фільм «Гра у хованки» братів Томаша і Марека Секельських про те, як єпископ провалив процес проти священиків, які, як було відомо, знущалися над дітьми.

«Прошу священиків, монахинь, батьків і педагогів не керуватися хибною логікою захисту церкви, старанного приховування сексуального насильства. Серед духовенства немає місця сексуальному насильству над неповнолітніми. Ми не допускаємо приховування цих злочинів», – сказав архієпископ.

Торік брати Секельські теж показали фільм «Тільки нікому не кажи», в якому стверджувалося, що священники-педофіли свідомо переміщалися між парафіями, щоб уникнути відповідальності за скоєне. Фільм набрав понад 23,5 мільйони переглядів на YouTube.

Папа Римський Франциск раніше обіцяв боротьбу з сексуальним насильством над дітьми у церкві після серії скандалів в Європі, Латинській Америці, США та інших країнах.

Очікується, що Ватикан вивчить польське питання в рамках процедур, запроваджених в березні 2019 року, для розслідування дій духовенства, яке буцімто покривало сексуальне насильство над дітьми.

У березні 2019 року Польська церква визнала, що скарги про сексуальне насильство над дітьми були подані проти 382 священників у період з 1990 до 2018 рік, жертвами яких стали 625 осіб.

Документальний фільм про сексуальну наругу над дітьми вийшов за лічені дні до святкування сторіччя від дня народження папи Римського Івана Павла ІІ (18 травня), шанованої постаті, родом із Польщі.

Брати Секельскі кажуть, що планують показати в 2021 році також фільм, в якому розкажуть і про папу Івана Павла II, який з 1978 до 2005 року був главою 1,2 мільярда католиків світу. Вони кажуть, що третій документальний фільм буде присвячений «ролі Івана Павла II в розкритті злочинів, скоєних священниками».

Церква є важливою складовою суспільного життя у Польщі. Водночас ліберали стверджують, що церква приєдналася до правлячої консервативної партії «Право і справедливість» і занадто тісно співпрацює з владою.

У Німеччині знову протестували проти обмежень через коронавірус

У кількох містах Німеччини другий кінець тижня поспіль відбулися нові протести проти обмежень, запроваджених із метою обмежити поширення коронавірусної пандемії.

Зокрема, кілька тисяч людей вийшли на кілька окремих акцій у столиці Берліні. Їх супроводжували близько тисячі працівників поліції, які стежили головно за дотриманням протикоронавірусних заходів.

У перебігу акцій сталися сутички – поліція затримала близько 200 осіб.

У Мюнхені на півдні країни організатори подали заявку на протест із 10 тисячами учасників у центрі міста; місцева влада дозволила участь однієї тисячі, щоб вони могли дотриматися належної відстані між собою.

У Штутґарті на південному заході Німеччини, де попередніх вихідних учасники протесту порушували дистанціювання і приходили без захисних масок на обличчі, цього разу зібралося понад п’ять тисяч демонстрантів.

А у Франкфурті-на-Майні в центральній частині країни і в Гамбурзі на півночі на демонстрації вийшло приблизно по тисячі осіб.

Смертність через коронавірусну інфекцію в Німеччині нині нижча, ніж у деяких інших європейських країнах. Канцлера Анґелу Меркель переважно хвалять за те, як країна проходить пандемію.

У Німеччині, яка є федеративною державою, практично всі обмежувальні заходи перебувають у компетенції влад федеральних земель, але центральний уряд Меркель домовлявся з ними про координацію дій.

Останнім часом Меркель пристала на вимоги впливових регіональних лідерів, і деякі обмежувальні заходи в Німеччині почали послаблюватися. Зокрема, в країні поступово поновлюють роботу навчальні заклади, крамниці, ресторани і навіть відновлює змагання футбольний чемпіонат країни.

Але Меркель не раз попереджала про можливість другої хвилі заражень. А цього тижня справді сталося зростання числа нових випадків захворювання, і це спричинило нове занепокоєння щодо перебігу епідемії в країні.

За інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на вечір 16 травня в Німеччині підтверджено майже 176 тисяч захворілих на коронавірусне захворювання, з яких майже вісім тисяч померли.

Росія: Путін вкотре похвалився зброєю, якої «не має жодна інша країна»

Президент Росії Володимир Путін вкотре похвалився новітніми російськими озброєннями, яких, за його словами, не має жодна інша країна світу.

«Це факт, уже абсолютно очевидний – ми б ніколи не мали сучасних різновидів озброєння, високотехнологічних різновидів, саме високотехнологічних, – яких – наразі, принаймні, – не має жодна країна світу», – заявив він в інтерв’ю програмі «Москва. Кремль. Путін» державному телеканалові «Росія-1»; наразі оприлюднені лише уривки, повне інтерв’ю має вийти ввечері 17 травня.

За словами Путіна, це було б неможливо без «фундаментальної науки, наукових шкіл та інженерних кадрів» у Росії.

Володимир Путін уперше виступив із твердженнями про цілу низку «унікальних» передових російських озброєнь, які «не мають аналогів» у світі, 1 березня 2018 року. Відтоді і він сам, і інші чільні російські посадовці не раз повторювали ці тези.

Критики натомість висловлювали сумніви в здатності сучасної Росії реально створити такі озброєння, принаймні в ближчий час. Зокрема, звертали увагу, що в низці відеопрезентацій нібито вже розроблених зразків були використані комп’ютерна графіка чи й цілком сторонні предмети.

У Білорусі кількість хворих на COVID-19 зросла майже на тисячу за добу

У Білорусі за останню добу виявили 951 новий випадок захворювання на COVID-19, повідомляє Міністерство охорони здоров’я країни.

Загалом станом на 16 травня зареєстровано 28 тисяч 681 випадок коронавірусної хвороби, 160 людей померли.

9498 пацієнтів одужали.

Про те, скільки пацієнтів перебувають у критичному стані або на ШВЛ і скільки пацієнтів було виписано додому для «амбулаторного лікування», не повідомляють.

 

У столиці Білорусі Мінську попри епідемію коронавірусу 9 травня відбувся масштабний військовий парад. ВООЗ закликала владу Білорусі до «альтернативи» святкуванню Дня перемоги, щоб «не ризикувати людськими життями». Однак Лукашенко відмовився скасовувати парад.

У Білорусі не запроваджені ніякі обмежувальні заходи у зв’язку з епідемією.

 

У Росії вирішили перенести мозаїку зі Сталіним із храму Міноборони у музей

Мозаїку із зображенням радянського диктатора Йосифа Сталіна, яку планували розмістити в головному храмі Збройних сил Росії у підмосковній Кубинці, перенесуть у музей у парку «Патріот». Він розташований по сусідству з храмом, повідомив російському державному агентству «РИА Новости» голова Експертної ради РПЦ по церковному мистецтву, архітектурі й реставрації протоієрей Леонід Калінін.

Зображення Сталіна мало бути на панно з парадом Перемоги на Красній площі. Його зображення було на плакаті, який ніс красноармієць. Це викликало різкі суперечки в православному середовищі.

 

Голова синодального відділу РПЦ із взаємин церкви з суспільством і ЗМІ Володимир Легойда, зокрема, висловив думку, що зображення Сталіна в храмі бути не повинно. Відкритий лист до патріарха Кирила з проханням прибрати зображення диктатора написали також православні діячі, відомі консервативними і монархічними поглядами. Після цього Сталіна на мозаїці замінили.

У тому ж храмі мала бути розміщена і мозаїка із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Вона також була знята, про її долю не повідомляють.

 

За оцінками правозахисного товариства «Меморіал», що близько 30 років займається збором архівних даних і спогадів, від репресій у сталінські часи безпосередньо постраждали не менше ніж 12,5 мільйонів жителів СРСР.

Італія у червні відкриє свої кордони

Італія від 3 червня зніме обмеження на перетин кордону країни. Як повідомляють місцеві ЗМІ, таке рішення ухвалив уряд країни.

При цьому тим, хто прибуде в країну, не потрібно буде проходити двотижневий карантин.

Обмеження на переміщення всередині країни так само будуть зняті до 3 червня.

Такий крок спрямований на відновлення туризму і повинен допомогти державі перезапустити економіку після двох місяців карантину. Туристична галузь приносить Італії до 14,3 відсотка ВВП.

 

Італія була першою країною, де запровадили суворі обмеження на переміщення на національному рівні. Це сталося після спалаху коронавірусної інфекції в регіонах Ломбардія і Венето. Зараз карантинний режим поступово пом’якшується. 

Понад 31,6 тисячі людей померли від коронавірусу в Італії, яка за смертністю посідає третє місце після США і Великої Британії.

 

 

Росія: у Москві різко знизилося число нових інфікованих коронавірусом

У Москві за добу виявлено 3505 інфікованих коронавірусом, це найменший показник у столиці Росії з 30 квітня, свідчить статистика оперативного штабу по боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції. 

Від початку травня в місті зазвичай виявляли близько п’яти – шести тисяч інфікованих на добу.

Загалом у Росії за минулу добу зареєстровані ще 9 200 випадків інфікування коронавірусом. У статистиці російська влада враховує і анексований Крим.

 

Всього з початку епідемії в країні вірус виявлений у 272 тисяч людей. Понад 63 тисячі – вже одужали. 2 537 – померли, в тому числі 119 людей за останні 24 години.

Майже в 45 відсотках нових випадків захворювання протікає безсимптомно і було виявлене тільки за допомогою тестування. Крім того, вперше з початку епідемії на Москву і Московську область припадає менше ніж половина хворих.

Кількість інфікованих коронавірусом у світі перевищила 4,5 мільйона.

 

 

Президент Грузії помилувала лідерів опозиції

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі видала указ про помилування колишнього міністра оборони, лідера партії «Перемогла Грузія» Іраклія Окруашвілі і колишнього мера Тбілісі, одного із засновників партії «Європейська Грузія» Гігі Угулави. Зурабішвілі пояснила своє рішення інтересами держави.

«Об’єднана опозиція Грузії» вважала Окруашвілі і Угулаву політичними в’язнями і наполягала на їх негайному звільнення. В іншому випадку опозиційні партії погрожували бойкотувати конституційну реформу з переходу на повністю пропорційну систему виборів і початком акцій протесту.

Західні політики також наполягали на негайному звільненні опозиціонерів.

Іраклій Окруашвілі був засуджений до п’яти років позбавлення волі за звинуваченням в організації групового насильства стосовно поліцейських під час антиурядових акцій протесту 20 червня 2019 року. Гігі Угулава був засуджений до трьох років в’язниці, його звинувачували у розтраті державних коштів в 2011-2012 роках.

Кількість інфікованих коронавірусом у світі перевищила 4,5 мільйона

Станом на 15 травня понад 4,5 мільйона людей у світі інфіковані коронавірусом. Про це свідчать дані Університету Джонса Хопкінса.

Найбільше хворих, більш ніж 1,4 мільйона зафіксували у США. На другому місці опинилася Росія – майже 263 тисячі хворих. Понад 238 тисяч випадків інфікування діагностували у Великій Британії.

Померли від COVID-19 понад 300 тисяч людей.

 

В Україні станом на 15 травня коронавірусом заразилися 17330 осіб, 4473 одужали, 476 людей померли.

Росія оскаржила рішення суду про виплату 57 млрд дол акціонерам ЮКОСа

Росія оскаржила рішення Апеляційного суду Гааги щодо стягнення з неї близько 57 мільярдів доларів на користь колишніх акціонерів нафтової компанії ЮКОС, повідомило 15 травня Міністерство юстиції Росії.

За даними російського відомства, касаційна скарга подана до Верховного суду Нідерландів. Час її розгляду наразі невідомий.

18 лютого Апеляційний суд Гааги в Нідерландах відновив розпорядження міжнародної арбітражної колегії до Росії виплатити компенсацію у понад 50 мільярдів доларів акціонерам колишнього російського нафтового гіганта «ЮКОС» (50 мільярдів доларів – це основна сума за позовом, а ще 7 мільярдів – в якості відсотків).

Рішення про компенсацію ще в 2014 році виніс Постійний арбітражний суд в Гаазі, але два роки по тому місцевий суд в Нідерландах скасував його.

Акціонери звернулися в Міжнародний арбітраж майже 15 років тому щодо тиску на компанію з метою довести її до банкрутства і усунути керівництво.

Одна з найбільших російських компаній «ЮКОС» була заснована бізнесменом Михайлом Ходорковським, який був засуджений за «фінансові злочини» в Росії.

Справа ЮКОСа почалась у 2003 році, коли в Росії заарештували його керівника Михайла Ходорковського. Ходорковський і його прихильники заявляли, що звинувачення проти нього були сплановані Кремлем, щоб покарати за непокору президентові Володимиру Путіну.

Згодом російська держава через аукціон продала основний актив ЮКОСа, оголосила компанію банкрутом. Після арешту в 2003 році Ходорковський провів десять років у в’язниці, потім був помилуваний Путіним, і покинув Росії. Його діловий партнер Платон Лебедєв провів понад 10 років у в’язниці і був звільнений в січні 2014 року. Європейський суд з прав людини постановив, що Ходорковському і Лебедєву відмовили в праві на справедливий судовий розгляд.

 

Білорусь розпочинає прийом нафти зі США

Поставки американської нафти є частиною державної стратегії щодо диверсифікації джерел постачання – керівник МЗС Білорусі

Кількість нових випадків коронавірусу в Росії знову перевищила 10 тисяч

Кількість нових випадків інфікування коронавірусом в Росії знову перевищила 10 тисяч, повідомив 15 травня оперативний штаб із боротьби з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

Згідно з повідомленням, приріст хворих за минулу добу склав 10 598 осіб, з них 4748 – у Москві.

Усього в Росії від початку спалаху хвороби коронавірус виявлено у 262 843 людей, понад 58 тисяч – одужали, 2418 людей померли.

У світі число заражених коронавірусом перевищує чотири мільйони людей, понад 300 тисяч – померли.

 

Узбекистан повернув із Франції 10 млн дол активів дочки експрезидента Гульнари Карімової

Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура Узбекистану повернули з Франції активи дочки колишнього президента країни Гульнари Карімової на суму 10 мільйонів доларів. Повідомила 14 травня пресслужба Мін’юсту країни.

«Ці кошти переведені в державний бюджет Республіки Узбекистан і будуть використані в загальному порядку», – заявили у відомстві.

Також влада повідомила, що продовжує роботу з виведення інших активів, спільно з компетентними органами Швейцарії, США, Франції, Росії та інших країн. Йдеться про решту активів Карімової на суму понад 1,3 мільярда доларів.

Незабаром після смерті першого президента Узбекистану Іслама Карімова в 2017 році його старшу дочку Гульнару Карімову засудили в Узбекистані на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні та знищенні документації офшорних компаній. Справи проти Карімової в Узбекистані відкрили після того, як у відмиванні грошей і хабарах її звинуватили в США і кількох країн ЄС.

Після першого вироку Карімова деякий час була під домашнім арештом, але в березні 2019 року її відправили в колонію в Ташкентській області, звинувативши в порушенні умов перебування під вартою. Сама Карімова заперечувалапорушення умов арешту. Незабаром після цього стосовно неї була відкрита ще одна кримінальна справа. У третій кримінальній справі Карімову засудили до 13 років і чотирьох місяців позбавлення волі. Її і ще кілька людей звинуватили в тому, що вони «в складі злочинної організації вчинили злочини, пов’язані з вимаганням, розкраданням бюджетних коштів і легалізацією злочинних доходів в іноземних країнах».

Трамп хоче, щоб Обама свідчив у Конгресі у справі про російське втручання

Президент США Дональд Трамп закликав Барака Обаму виступити зі свідченнями у Конгресі. Трамп вважає, що його попередник змовився з силовиками, щоб підірвати його президентство.

У своєму твіті 14 травня Трамп заявив, що «першою людиною», свідчення якої у справі про російське втручання він хотів би почути, є Обама.

Президент США закликав сенатора Ліндсі Ґрема, який є головою юридичного комітету Сенату і одним із його найбільш відданих соратників-республіканців, «просто зробити це».

Ґрем заявив, що його комітет береться за широкомасштабне вивчення розслідування про російське втручання. При цьому він відхилив прохання Трампа запросити Обаму для надання свідчень у Сенат.

«Я дуже стурбований прецедентом, який буде створений при виклику колишнього президента [в Сенат]. Жоден президент не може бути вище за закон. При цьому президент має прерогативу виконавчої влади висувати претензії щодо інших гілок влади», – цитує Ґрема агентство Associated Press.

Слухання в юридичному комітеті почнуться на початку червня.

За словами Ґрема, спочатку комітет розгляне рішення Міністерства юстиції про відмову від переслідування колишнього радника президента Дональда Трампа, Майкла Флінна, а також дії адміністрації Обами за згадуванням імені Флінна в звітах розвідки під час російського розслідування.

Заклик Трампа з вимогою свідчень Обами порушує неписане правило у Вашингтоні, що чинний президент не розслідує дії своїх попередників. Однак зараз критичний для Трампа час. Він прагне переобрання через пів року, і на його плани впливає ситуація з поширенням коронавірусу, що спричинило найвищі показники безробіття з часів Великої депресії 1930-х років.

На виборах у листопаді Трампові, швидше за все, протистоятиме демократ Джо Байден, соратник Обами. 

 

Трамп вніс на розгляд Сенату кандидатуру нового посла США в Україні

Президент США Дональд Трамп вніс на розглят Сенату США кандидатуру нового посла в Україні Кіта Дейтона. Про це 14 травня повідомили у Білому домі.

«Кіта Дейтона призначити надзвичайним і повноважним послом Сполучених Штатів Америки в Україні», – мовиться у повідомленні.

 

Раніше у Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні. Згідно з повідомленням, зараз Дейтон є директором Центру імені Джорджа Маршалла в Німеччині і старшим радником з питань оборони США в Україні. Раніше Дейтон був військовим аташе в посольстві у Росії. Розмовляє російською і німецькою мовами.

Наразі США мають в Україні тимчасову повірену ­– Крістіну Квін.

У ВООЗ закликали Європу готуватися до нової хвилі коронавірусу

Європі слід готуватися до нової хвилі епідемії коронавірусу. Про це в інтерв’ю британському виданню The Independent сказав директор Європейського бюро Всесітньої організації охорони здоров’я Ганс Клюге.

«Я дуже стурбований з приводу подвійної хвилі: восени у нас може бути друга хвиля захворювання на COVID-19 та ще одна – сезонного грипу та кору», – зазначив Клюге.

Він наголосив, що європейським країнам слід бути обережними під час скасування карантинних обмежень.

 

Експерт з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян раніше заявив, що новий коронавірус, можливо, не вдасться повністю подолати, і наразі неможливо передбачити, як довго він буде циркулювати.

Станом на 14 травня в світі коронавірусом було інфіковано понад 4,4 мільйона людей. Від COVID-19 померли більш ніж 300 тисяч людей, одужали понад 1,5 мільйона.

У Афганістані внаслідок вибуху вантажівки загинули 5 людей

У Афганістані внаслідок вибуху замінованої вантажівки загинули щонайменше п’ятеро людей, 14 отримали поранення.

За даними місцевої влади , вибух стався в місті Гардез біля будівлі суду.

«Вибух начиненого вибухівкою автомобіля стався біля будівлі військового суду в Гардезі, в житловому районі. Є побоювання, що загинули або отримали поранення десятки мирних жителів», – сказав прессекретар міністерства внутрішніх справ Афганістану Тарік Аріан.

Представник руху «Талібан» Забіулла Муджахід поширив заяву, в якій говориться про відповідальність угруповання за цей напад. Аріан заявив, що за вибухом стоять бойовики угруповання «Мережа Хаккані», пов’язаного з талібами.

 

12 травня в результаті нападу групи озброєних людей на пологовий будинок в Кабулі було вбито 24 людини, включаючи породіль і новонароджених. В той же день в результаті нападу смертника на похоронній процесії в провінції Нангархар на сході Афганістану було вбито 32 людини. Відповідальність за напад в цій провінції взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Таліби відкинули будь-яку причетність до цих двох нападів, скоєних на тлі спалаху насильства, який загрожує зірвати угоду між талібами і Сполученими Штатами, спрямоване на припинення 18-річного збройного конфлікту в Афганістані.