У Афганістані внаслідок вибуху вантажівки загинули 5 людей

У Афганістані внаслідок вибуху замінованої вантажівки загинули щонайменше п’ятеро людей, 14 отримали поранення.

За даними місцевої влади , вибух стався в місті Гардез біля будівлі суду.

«Вибух начиненого вибухівкою автомобіля стався біля будівлі військового суду в Гардезі, в житловому районі. Є побоювання, що загинули або отримали поранення десятки мирних жителів», – сказав прессекретар міністерства внутрішніх справ Афганістану Тарік Аріан.

Представник руху «Талібан» Забіулла Муджахід поширив заяву, в якій говориться про відповідальність угруповання за цей напад. Аріан заявив, що за вибухом стоять бойовики угруповання «Мережа Хаккані», пов’язаного з талібами.

 

12 травня в результаті нападу групи озброєних людей на пологовий будинок в Кабулі було вбито 24 людини, включаючи породіль і новонароджених. В той же день в результаті нападу смертника на похоронній процесії в провінції Нангархар на сході Афганістану було вбито 32 людини. Відповідальність за напад в цій провінції взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Таліби відкинули будь-яку причетність до цих двох нападів, скоєних на тлі спалаху насильства, який загрожує зірвати угоду між талібами і Сполученими Штатами, спрямоване на припинення 18-річного збройного конфлікту в Афганістані.

Напружена ситуація в Чорногорії: опозиція планує нові протести

Поліція в Подґориці затримала людину, котра планувала увечері організувати масовий протест біля храму Воскресіння Христового в центрі Подґориці й відтак блокувати транспорт в столиці. У міністерстві внутрішніх справ заявили, що перевіряють кілька осіб, котрі разом із затриманим готувалися викликати непорядки, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У звʼязку з ситуацією у Чорногорії президент Сербії Александар Вучич заявив, що «становище Сербії важке: не сміємо втручатися у внутрішні справи іншої держави, а йдеться про Сербську православну церкву (СПЦ) й частину нашого народу». Він додав, що Белград й СПЦ «не розуміють чому (сербського владику) Іоанікія так довго тримають в попередньому увʼязненні».

Йдеться про епіскопа, котрого разом з сімома священиками затримали 12 травня строком на 72 години через порушення правил в епідемії COVID-19. Ієрарх відправляв богослужіння за участю кількохсот вірян й очолив літію на вулицях міста Нікшич.

Через затримання владики просербські й проросійськи партії в Чорногорії увечері 13 травня організували протести в містах Нікшич, Андрієвіца, Беране й Будва. Демонстранти закидали поліцію камінням, вона відповіла сльозогінним газом. За офіційними джерелами, поранення отримали 26 поліцейських. Затримано 60 пікетувальників, проти більшості з них запровадили адміністративні заходи.

Белградські ЗМІ повідомляють, посилаючись на чорногорську опозицію, що до міст на півночі Чорногорії, в котрих значну частину населення становлять серби, направлені підрозділи спецполіції з метою унеможливити будь-які зібрання й протести.

Хоча Белград офіційно заявляє про невтручання в чорногорські справи, сербський посол в Чорногорії щодня спілкується з ієрархами СПЦ в країні й з лідерами чорногорських опозиційних партій.

Росія близька до поновлення будівництва «Північного потоку-2» – Bloomberg

Спорудження газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream 2) по дну Балтійського моря, яке було припинене в грудні 2019 року через загрозу санкцій США, найближчим часом може поновитися. Про це пише агентство Bloomberg на підставі аналізу супутникових кадрів району будівництва.

Як пише Bloomberg, у порт Мукран на півночі Німеччини прибуло російське судно-трубоукладач «Академік Черський». Воно діставалося до Німеччини з Далекого Сходу майже три місяці. Саме в порту Мукран зараз містяться труби, які мають бути укладені для завершення проєкту.

Супутникові кадри, зроблені 10 травня, свідчать про те, що зібрані на суходолі ділянки трубопроводу були пересунуті до платформи з потужним будівельним краном. Неподалік розташовані також допоміжні судна, в тому числі російська баржа «Фортуна», які мають допомогти «Академіку Черському» в укладанні труб.

У компанії Nord Stream 2 AG, операторі «Північного потоку-2», не підтвердили і не спростували, що добудова газопроводу розпочнеться найближчим часом.

За оцінками Bloomberg, залишилося добудувати близько 6 відсотків трубопроводу, це трохи більш як 100 кілометрів. «Академік Черський» може впоратися з цим завданням до кінця 2020 року.

Раніше газопровід укладали більш потужні трубоукладальні судна, що належать швейцарській компанії Allseas. Однак роботи припинилися після того, як наприкінці грудня минулого року Конгрес США ухвалив законопроєкт, що передбачає санкції проти компаній-власників суден, які беруть участь в укладанні труб для «Північного потоку-2». США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він робить Європу надмірно залежною від російського газу. Таку ж позицію поділяють Україна і кілька країн ЄС. Німеччина, Австрія і кілька інших країн, компанії яких беруть участь у будівництві, наполягають, що йдеться виключно про бізнес-проєкт.

Після запровадження санкцій російські представники заявляли, що «Північний потік-2» все одно буде добудований до кінця 2020 року або до початку 2021 року. «Академік Черський» належить дочірньому підприємству «Газпрому».

ВООЗ: люди у всьому світі стали жити довше, але COVID-19 загрожує досягнутому прогресу

Люди у всьому світі стали жити довше, але коронавірусна хвороба COVID-19 загрожує досягнутому прогресу, повідомила Всесвітня організація охорони здоров’я.

«Хороші новини полягають у тому, що люди у всьому світі живуть більш довге та більш здорове життя. Погані – у тому, що темпи прогресу занадто повільні для досягнення цілей стійкого розвитку та скоро будуть скинуті зі шляху через COVID-19», – заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.

За його словами, пандемія показала: усі країни негайно мають інвестувати у свої системи охорони здоров’я та первинну медицину, оскільки це найкращий захист проти спалахів на кшталт COVID-19.

Як ідеться в пресрелізі, який є в розпорядженні Радіо Свобода, ВООЗ наголошує, що очікувана тривалість життя та очікувана тривалість здорового життя зросли, але нерівномірно.

Найбільші успіхи зафіксовані в країнах з низьким рівнем доходів, де очікувана тривалість життя зросла на 21%, або 11 років, у період з 2000 до 2016 року. У той же час у країнах з високим рівнем доходів очікувана тривалість життя зросла на 4%, або на три роки.

Згідно зі звітом, станом на 2016 рік, середня очікувана тривалість життя у всьому світі становить 72 роки. При цьому жінки в середньому мають жити 74,2 року, а чоловіки – 69,8.

Серед драйверів прогресу в країнах з низьким рівнем доходів – покращення доступу до сервісів для запобігання та лікування ВІЛ, малярії, туберкульозу, а також низки тропічних хвороб на кшталт дракункульозу. Крім того, був покращений медичний захист матерів та дітей, що призвело до зниження дитячої смертності в період з 2000 до 2018 року.

Водночас у низці країн прогрес зупинився: в останні роки темпи імунізації недостатньо високі, є побоювання регресу в боротьбі з малярією. Крім того, спостерігається скорочення послуг всередині систем охорони здоров’я або поза ними для запобігання або лікування неінфекційних хвороб на кшталт раку, діабету, хвороб серця та легенів.

У 2016 році 71% смертей у всьому світі ставалися через неінфекційні хвороби. Зокрема, 15 мільйонів передчасних смертей (85%) сталися в країнах з низьким та середнім рівнем доходів.

Ще одна загроза: нездатність багатьох людей платити за медичні послуги. За оцінками ВООЗ, у 2020 році приблизно 1 мільярд людей витратить щонайменше 10 відсотків бюджету їхніх домогосподарств на догляд за здоров’ям. Більшість цих людей живуть у країнах з низьким рівнем доходу.

У своєму звіті ВООЗ наголошує, що у 2017 році понад половина світового населення (55%) мала недостатній доступ до санітарних послуг, ще понад чверть (29%) не мали безпечного доступу до питної води. Крім того, два з п’яти домогосподарств у всьому світі (40%) не мали базових умов з милом та водою в себе вдома.

 

ООН: пандемія коронавірусу може призвести до кризи психічного здоров’я у світі

Пандемія коронавірусу може спровокувати кризу психічного здоров’я у світі, заявляє Організація Об’єднаних Націй.

Хоча захист фізичного здоров’я є першочерговим завданням протягом перших місяців пандемії, наголосили експерти охорони здоров’я ООН 14 травня, але психічне здоров’я буде важливою складовою одужання.

«Проблеми психічного здоров’я, зокрема депресія і тривожність, є однією з найбільших причин нещасть у нашому світі. Після десятиліть занедбаності й недостатнього інвестування в послуги з психічного здоров’я, пандемія COVID-19 зараз вражає сім’ї і громади з додатковим психічним стресом», – заявив генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш.

 

«Навіть коли пандемія буде під контролем, горе, тривога і депресія продовжуватимуть впливати на людей і громади», – додав він.

ООН повідомила, що багато людей бояться, що вони або їхні близькі заразяться чи помруть, а фізичне дистанціювання додає стресу.

Крім того, десятки мільйонів людей також стикаються з економічними потрясіннями, втративши або ризикуючи втратити свої доходи та засоби до існування через пандемію. ООН застерігає, що вплив економічного стресу може призвести до «смертей від відчаю» – самогубств.

Медичні працівники, які лікують хворих на COVID-19 і стають свідками смерті, вже демонструють пов’язаний із коронавірусом психологічний стрес, йдеться у звіті. У кількох країнах медичні працівники вчинили самогубства.

 

Жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого поводження через вимушену самоізоляцію, зазначили в ООН.

Криза позначається і на дітях – соціальна ізоляція, перерва в навчанні, стрес у сім’ї і непевність щодо майбутнього впливають на емоційний розвиток дитини, наголошують експерти в галузі охорони здоров’я.

Вони додають, що тривогу і невпевненість у майбутньому спричиняють також дезінформація і чутки про вірус.

В ООН наголошують на необхідності заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері. 

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в світі перевищує 4,3 мільйона, померли понад 300 тисяч людей.

 

 

 

Італія легалізує мігрантів-працівників домашнього сектору і сільського господарства

В Італії вперше за останні вісім років знову оголосили масову легалізацію іммігрантів, які упродовж тривалого часу жили і працювали в країні незаконно (без дозволу на проживання). Однак легалізувати своє перебування на Апеннінах зможуть лише окремі категорії трудових мігрантів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Відповідно до урядового указу, ухваленого ввечері 13 травня, запит на отримання тимчасового дозволу на проживання (permesso di soggiorno) можуть подавати робітники зі сфери домашніх послуг, які працюють у сім’ях (доглядальниці, прибиральниці, няні), та особи задіяні в сільськогоcподарськогому секторі (збирачі врожаю на полях).

Йдеться наразі про надання тимчасового дозволу на проживання з терміном дії шість місяців. Відповідні документи іноземці або їхні роботодавці зможуть подати до місцевих правоохоронних органів протягом півтора місяця від 1 червня до 15 липня. 

 

Іммігранту слід буде довести перебування в країні до 8 березня 2020 року і те, «що не залишав територію Італії після цієї дати», повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Іноземні громадяни, у яких термін дії пермессо закінчився після 31 жовтня 2019 року також мають можливість просити новий документ з обмеженим терміном дії на шість місяців. Запит на легалізацію можуть подавати і ті працівники вказаних категорій, які раніше взагалі не мали дозволу на проживання.

За різними даними, легалізація стосуватиметься 300-500 тисяч мігрантів.

 

«Викриття нелегальної праці приведе до створення законних умов роботи для сільгоспробітників та доглядальниць і прибиральниць у наших будинках. Наміри уряду – гарантувати гідність людей, захист законності та нагальних потреб ринку праці», – заявила міністр внутрішніх справ Італії Лучана Ламорджезе.

Положення про масову легалізацію мігрантів стало частиною урядового указу на 55 мільярдів євро щодо економічної та соціальної підтримки населення і підприємств, потерпілих внаслідок епідеміологічної кризи COVID-19 протягом останніх двох місяців. Документом також передбачена фінансова допомога домашнім працівникам на суму по 500 євро за березень і квітень.

 

Указ, який міністри назвали «Перезавантаження», передбачає також надання економічної допомоги (так званий дохід через надзвичайну ситуацію) найбільш нужденним родинам на суму від 400 до 800 євро, залежно від розміру сім’ї.

Згаданий указ мав з’явитися принаймні два тижні тому, але через суперечки в урядовій коаліції, зокрема щодо легалізації іноземних працівників, його ухвалення відкладали. 

Спочатку планували узаконити лише сільгоспробітників, згодом через тиск інтелектуалів та профспілок нововведення поширили і на домашніх працівників. Значна частина трудових мігрантів з України задіяна саме у цьому секторі. В урядовій більшості навіть погрожували розколом через протистояння популістів «Руху 5 зірок». Опозиційні крайньо праві партії «Північна Ліга» і «Брати Італії» категорично проти такого рішення Кабміну.

Остання масова легалізація в Італії була 2012 року.

 

Трамп заявив, що мати справу з Китаєм – «дуже дорога річ»

Президент США Дональд Трамп заявив, що «мати справу з Китаєм є дуже дорогою річчю». «Щойно ми уклали чудову торговельну угоду, чорнило ледь висохло, і світ постраждав від чуми з Китаю», – написав Трамп у твітері, маючи на увазі ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції.

 

Раніше американський лідер заявив, що не має наміру переглядати чинні торговельні домовленості з Пекіном. За даними засобів інформації, Китай розглядає можливість розірвати угоду і наполягати на вигідніших для себе умовах на тлі пандемії COVID-19 у США.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем запропонував розглянути законопроєкт «Про відповідальність за COVID-19». Документ дозволить Трампу запровадити санкції щодо Китаю, якщо Пекін не надасть повний звіт про спалах коронавірусної інфекції.

США і Китай підписали часткову торговельно-економічну угоду в середині січня. Документ має на увазі збільшення експорту, включно із нафтою, газом і вугіллям, зі США до Китаю на 200 мільярдів доларів упродовж двох років, а також скорочення американських мит на китайські товари.

Трамп покладає частину відповідальності за поширення коронавірусу на Китай, де стався перший спалах інфекції. Як президент, так і держсекретар США не виключили, що витік вірусу міг статися з лабораторії в місті Ухань. Офіційно розвідувальне співтовариство США не заявляло про наявність доказів цього. Китай таку можливість категорично заперечує.

Агентство Reuters із посиланням на китайські спецслужби повідомляло, що ситуація навколо пандемії та її наслідків може призвести до конфронтації між США і Китаєм і до зростання ворожих настроїв у світі щодо Пекіна.

США є найбільш постраждалою від COVID-19 країною. За останніми даними, там зафіксовано майже 1,4 мільйона випадків інфекції, померли майже 83 тисячі пацієнтів.

ВООЗ: новий коронавірус може ніколи не зникнути

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що новий коронавірус, можливо, не вдасться повністю подолати, і наразі неможливо передбачити, як довго він буде циркулювати. Про це заявив під час онлайн-брифінгу експерт з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян, повідомляє агентство Reuters.

«Цей вірус може стати ще одним ендемічним вірусом… і він може ніколи не зникнути», – зазначив Раян. Він наголосив, що проблема може перерости в довготривалу, але може й не стати такою.

За словами Раяна, боротьба з хворобою вимагатиме «величезних зусиль», навіть якщо буде знайдена вакцина.

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я застерегла деякі країни від того, що вони знімають обмежувальні заходи, пов’язані з коронавірусом, не підготувавшись при цьому до запобігання новим спалахам. У ВООЗ попереджають, що без постійного тестування і відстеження контактів тих, хто захворів, країни, які виходять із карантину, можуть зіткнутися з потужною новою хвилею захворювань.

Про новий спалах COVID-19 після зняття обмежень вже повідомила Південна Корея. Про зростання рівня нових захворювань заявила також Німеччина.

У світі 4,3 мільйона людей заразилися коронавірусом, майже 295 тисячі померли.

Прем’єр Угорщини Орбан відкинув дебати про свої надзвичайні повноваження в Європарламенті

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився від запрошення законодавців Євросоюзу обговорити надзвичайні повноваження та верховенство закону у своїй країні, повідомляє угорське державне інформаційне агентство MTI.

Президент Європарламенту Давид Сассолі запропонував Орбану виступити на дебатах у Брюсселі 14 травня, але голова уряду відповів, що Угорщину представлятиме міністр юстиції Джудіт Варґа.

У своєму запрошенні 12 травня Сассолі написав, що в таких дебатах можуть брати участь лише глави держав чи урядів, які згідно з протоколом не можуть проводитись дистанційно.

«У цей час боротьба з пандемією забирає всю мою енергію та сили», – відповів Орбан на звернення Сассолі.

Парламент Угорщини, де партія Орбана «Фідес» має більшість, проголосував 30 березня за право голови уряду застосовувати нові повноваження за умов надзвичайного стану для боротьби з COVID-19, а також і після завершення пандемії.

Цей крок викликав хвилю критики з боку Євросоюзу та США.

17 квітня Європейський парламент ухвалив заяву, що вжиті в Угорщині заходи «несумісні з європейськими цінностями».

Меркель: проти Росії можуть вжити заходів через хакерську атаку

Прокуратура має достатньо доказів причетності Росії до хакерської атаки у 2015 році – канцлер Німеччини

Інстаграм знову заблокував акаунти Кадирова і наближених до нього осіб

Соціальна мережа «Інстаграм» (належить корпорації Facebook) укотре заблокувала сторінку голови російського регіону Чечні Рамзана Кадирова.

Немає доступу і до акаунтів голови парламенту Чесні Магомеда Даудова, віцепрем’єра Чечні Абузайда Вісмурадова і депутата Держдуми Росії Адама Делімханова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

«Інстаграм» вже неодноразово блокував сторінки керівників Чечні, включаючи Кадирова. Вперше це сталося 23 грудня 2017 року. Тоді ж був вилучений і аккаунт голови Чечні у фейсбуці. Це сталося через те, що США внесли Кадирова до санкційного «списку Магнітського».

Після цього в інстаграмі з’явилися «неофіційні» сторінки Кадирова й інших лідерів Чечні. Незважаючи на його неофіційний статус, Кадиров активно користувався своїм акаунтом, зокрема, для прямих відеоефірів. Під час одного з них він погрожував «Новій газеті».

У червні 2019 року сторінка Кадирова була також заблокована.

Від імені особисто Кадирова ведеться телеграм-канал, який не блокували (якщо не брати до уваги блокування всього месенджера на території Росії). Чергове блокування аккаунта в інстаграмі голова Чечні не прокоментував.

 

У Чорногорії поліція затримала 9 священнослужителів Сербської православної церкви 

У місті Нікшич в Чорногорії поліція на 72 години затримала владику Сербської православної церкви (СПЦ) Іоанікія та вісьмох священників, які відправляли богослужіння з участю кількасот вірян, повідомляє коеспондент Радіо Свобода.

В офіційному повідомленні поліції вказано, що владика і священники «грубо порушили закон» і не дотримувалися домовленості з державними інституціями щодо дій церковних структур в умовах пандемії коронавірусу.

Національний координаційний комітет з інфекційних хвороб заявив, що «організатори протиправного громадського зібрання в Нікшичі ставлять під найбезпосереднішу загрозу те, що мало б бути найсвятішим для всіх – здоровʼя й життя всіх громадян й відновлення економіки Чорногорії».

У кількох містах Чорногорії 12 травня відбулися протести вірян СПЦ проти закону щодо свободи віросповідань, який був ухвалений у січні. Протести очолили просербські й проросійські опозиційні партії, які стверджують що за цим законом держава має намір відбирати церковне майно.

Станом на 12 травня в Чорногорії зафіксували 324 хворих на COVID-19, померли 9 людей. Від початку травня нових випадків захворювання не було.

Посол Росії в ООН заявив, що блокуватиме спроби США продовжити збройне ембарго проти Ірану

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив, що Москва блокуватиме спроби США продовжити дію збройного ембарго проти Ірану, дія якого завершується в жовтні, і відновити санкції ООН проти Тегерану.

Небензя сказав про це 12 травня. Це означає, що США матимуть труднощі з продовженням ембарго у Раді безпеки ООН, де Росія має право вето. 

Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео нещодавно заявляв про намір всіма можливими способами домогтися поширення заборони на продаж зброї Ірану після жовтня 2020 року. 

Небензя заявив, що ембарго є «побічним продуктом» ядерної угоди, що заважає Тегерану розвивати ядерну зброю у відповідь на зняття санкцій. На думку Росії, зрозуміло, що дія ембарго закінчиться в жовтні, сказав він під час відеоконференції.

Він назвав «смішним» аргумент США про те, що Вашингтон все ще є членом ядерної угоди з Іраном через два роки після того, як Трамп вивів Сполучені Штати з угоди.

Незважаючи на те, що президент Дональд Трамп відмовився від участі в угоді, США стверджують, що залишають за собою право застосовувати санкції, які передбачені у випадку «значного недотримання умов» з боку Ірану.

Ця позиція ґрунтується на юридичному аргументі Держдепартаменту, що хоча США більше не займаються ядерною угодою, вони при цьому залишаються її учасником за умовами резолюції Ради б езпеки ООН, яка її закріпила.

Вперше про бажання Вашингтону подовжити збройне ембарго Помпео заявив 29 квітня, висловивши сподівання, що Рада безпеки ООН подовжить дію обмеження до того, як її термін закінчиться восени. Тоді президент Ірану Хасан Роугані відповів, погрожуючи «нищівною відповіддю», якщо США продовжать роботу в цьому напрямку.

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти і згорнути ядерну програму в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу та завершення дії збройного ембарго.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом і зробив це в 2018 році, а також повернув суворі американські санкції проти Ірану.

Іран звинувачує в порушенні ядерної угоди США, а також інших учасників угоди, в першу чергу з Європейського союзу, які, за словами Тегерана, не зуміли пом’якшити наслідки цих санкцій.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить.

Іран поступово відійшов від своїх зобов’язань за угодою після виходу з неї США. Вашингтон вважає, що ядерна програма Ірану секретно працює над створенням зброї, натомість Тегеран заявляє про її мирний характер.

Афганістан: силовикам наказали йти у наступ на бойовиків після нападів, у яких загинули 40 людей

Президент Афганістану Ашраф Гані наказав силами безпеки країни перейти у наступ проти «Талібану» й інших збройних угруповань після спалаху насильства, який 12 травня призвів до загибелі щонайменше 40 людей.

У телезверненні Гані звинуватив «Талібан» й «Ісламську державу» у цих нападах і в «інших нападах у країні». Він заявив, що «наказав силам безпеки Афганістану перейти з режиму активної оборони в наступальний і розпочати свою операцію проти ворогів».

Під час одного з нападів озброєні невідомі атакували пологовий будинок у Кабулі, вбивши 16 людей, зокрема двох новонароджених. Пізніше смертник напав на похорон у східній провінції Нангархар, там загинули щонайменше 24 людини, поранені 68. Влада заявила, що кількість загиблих може зрости.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад на похорон, заявивши, що він був спрямований «проти невірних».

Щодо нападу на пологовий будинок, то про нього в «ІД» не кажуть нічого. «Талібан» заперечував свою причетність до обох нападів.

Стався і третій напад – на ринок у південно-східній провінції Хост. Вибухнула бомба в автомобілі, загинула дитина і поранені 10 людей. Ніхто одразу не взяв на себе відповідальність за цей напад.

Тим часом, держсекретар США Майк Помпео, звертаючи увагу на те, що «Талібан» заперечив причетність до нападів, закликав уряд Афганістану і талібів до співпраці, щоб притягнути винних до відповідальності.

У лютому таліби підписали угоду зі Сполученими Штатами в Катарі, щоб прокласти шлях до прямих переговорів між угрупованням і підтримуваним Заходом урядом у Кабулі після більш ніж 18 років війни.

Але в останні тижні таліби посилили атаки, незважаючи на обіцянку зменшити насильство, а бойовики «ІД» також продовжували напади на афганські сили безпеки та цивільне населення.

 

Афганістан: зросла кількість жертв нападів на пологовий будинок

Після нападу озброєних людей на пологовий будинок 12 травня в Кабулі смертник підірвався під час похорону у східній провінції Нанґархар, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

За оновленими даними Міністерства внутрішніх справ Афганістану, внаслідок нападу на пологовий будинок загинули 14 людей, в тому числі двоє новонароджених немовлят. Ще 15 людей були поранені.

Зрештою співробітники служб безпеки застрелили всіх трьох нападників і евакуювали 80 жінок із дітьми з лікарні.

Читайте також: Через напад талібів у Афганістані загинув начальник поліції однієї з провінцій​

Один зі свідків на ім’я Джавад Амірі розповів Радіо Свобода, що один із нападників був вдягнений у військову форму, ще двоє – в уніформи лікарів.

«Вони зайшли через головний вхід і відкрили вогонь по людях навколо. Вони вбили багато невинних людей», – сказав Амірі.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за напад.

Цього ж дня в районі Хева провінції Нанґархар 24 людей загинули внаслідок вибуху смертника, ще 68 отримали поранення, повідомив Радіо Свобода речник губернатора повітря Аттагулла Хоґ’яні.

Читайте також: «Талібан» закликає уряд Афганістану пришвидшити звільнення в’язнів​

Ще одна бомба, розташована у візку на ринку в провінції Хуст, вбила дитину та поранила 10 людей.

За ці два напади також ніхто наразі не взяв на себе відповідальності.

Угруповання «Ісламська держава» заявила про свою причетність за спалах насильства в Кабулі 11 травня, внаслідок яких зазнали поранення дитина та троє дорослих цивільних.

Того ж дня Міністерство внутрішніх справ Афганістану повідомив, що безпекові служби країни заарештували регіонального лідера «ІД» у Південній Азії Абу Омара Хорасані під час операції на півночі Кабулу.

НАТО готується до довгострокових наслідків COVID-19 – Столтенберґ

НАТО готується до довгострокових наслідків пандемії COVID-19. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час відеоконференції міністрів оборони ЄС за участі генерального заступника ООН з миротворчих операцій Жана-П’єра Лакруа.

Генеральний секретар привітав тісну співпрацю між НАТО та Європейським Союзом, заявивши, що це «важливіше, ніж будь-коли, допомогти нашим членам та партнерам, посилити стійкість нашого населення та боротися з дезінформацією».

За словами Столтенберґа, НАТО підтримує держави-члени, зокрема виконуючи необхідні авіаперевезення, обмінюючись висновками медичних експертиз, розробкою інноваційних заходів.

«Альянс залишається повністю відданий своїй місії із забезпечення миру та безпеки наших громадян», – наголосив генсекретар Столтенберґ.

Станом на 12 травня у світі зареєстровано понад 4,2 мільйона хворих на COVID-19. Померли майже 290 тисяч людей, одужали понад 1,4 мільйона хворих.

Речник Путіна заявив, що захворів на COVID-19

За попередніми даними, Дмитро Пєсков госпіталізований

Виборча кампанія в Білорусі почалася з арештів блогерів, правозахисників і журналістів

Більше 50 людей засудили в Білорусі протягом 11-12 травня, на самому початку кампанії перед виборами президента Білорусі, за участь в антиурядових протестах. Вони засуджені до різних термінів адміністративного арешту та штрафів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суди відбуваються цими днями по всій Білорусі – в Могильовський, Гродненський та Вітебський областях. У місті Бобруйську Могильовської області на 10 діб арешту покарані активісти, які 9 травня провели свій «антипарад» на знак протесту проти військового параду на День перемоги під час пандемії у Мінську. Вони їхали на своїх автомобілях по центральній вулиці міста і сигналили, а потім ішли вулицєю та махали руками.

Читайте також: Лукашенко на майбаху: у Мінську пройшов єдиний у Європі парад до Дня перемоги під час пандемії COVID-19​

Блогер Сергій Тіхановський з Гомеля, який закликав провести цю акцію, був раніше арештований на 15 діб.

На 10 діб арешту покарали двох журналістів, які були присутні на протестах у Бобруйську та Могильові – формально «за участь у несанкціонованій акції». Один з них, 50-річний Алесь Асіпцов, з моменту затримання 9 травня тримає голодовку.

Після акцій на підтримку блогера Тіхановського, який заявив про бажання взяти участь у виборах, у різних різних містах Білорусі, за підрахунками правозахисників з центру «Весна» було затримано 120 чоловік. Серед них до семи діб арешту було покарано фельдшера «швидкої допомоги», який розповідав у блозі та інтерв’ю про ситуацію з коронавірусом в Білорусі.

У Бресті затримали і двох правозахисників Романа Кісляка і Володимира Велічкина. Вони спостерігали за акцією проти запуску біля міста заводу з виробництва акумуляторів. Акція 10 травня полягала в тому, що в центрі міста зібралися кілька сотень чоловік та годували голубів. Про місцезнаходження затриманих правозахисників дві доби не було нічого відомо.

У Мінську було арештовано кілька молодіжних активістів, які виступили проти проведення параду 9 травня. Серед затриманих цими днями практично немає активістів опозиції. Опозиційні політичні партії Білорусі вже заявили, що відмовляються брати участь у виборах президента через несправедливу виборчу систему та пандемію короновіруса.

 

Проте несподівано про свою участь в президентських перегонах заявили лояльні Лукашенко представники номенклатури, які ніколи не виявляли президентських амбіцій і намагалися перебувати подалі від політики, але ближче до влади. Це колишній заступник міністра закордонних справ, вившій директор Парку високих технологій Валерій Цепкало, банкір, голова правління білоруської дочірньої компанії «Газпромбанку» – «Бєлгазпромбанку» Віктор Бабарика.

Білоруський парламент призначив проведення чергових президентських виборів на 9 серпня 2020 року.

Олександр Лукашенко незмінно керує Білоруссю з 1994 року, обмеження на кількість президентських термінів у країні свого часу скасували за його наполяганням.

Homo sapiens могли з’явитися в Європі раніше, ніж вважалося – дослідження

Дослідження людських кісток, виявлених у печері в Болгарії, дали підставу вченим стверджувати, що Homo sapiens з’явилися в Європі на тисячі років раніше, ніж досі вважали, і ділили континент із неандертальцями.

Кістки представників виду Homo sapiens виявили в печері Бачо Кіро в центральній Болгарії.

Давно відомо, що сучасні люди і неандертальці в Європі та в Азії контактували між собою ще до того, як неандертальці вимерли, але серед вчених є багато дискусій щодо того, як довго тривали ці контакти і якими були їхні наслідки.

Після проведених аналізів вчені з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу встановили, що останки належали людям, які жили понад 45 тисяч років тому.

У той час Європу населяли неандертальці – вид людини, що зник піcля появи Homo sapiens.

Дослідження останків із Бачо Кіро вказують, що вони на тисячі років старші, ніж ті, що були знайдені в печері в Румунії, і старші за інші, виявлені у Британії й Італії. Ті знахідки спонукали вчених вважати, що неандертальці вимерли порівняно невдовзі після появи сучасних людей.

Нові дані, однак, показують, що ці два види могли жити разом тисячі років.

Останні дані викладені у двох нових наукових працях, опублікованих у виданнях Nature і Nature Ecology & Evolution, і можуть допомогти з’ясувати, чому вимерли неандертальці.

Серед багатьох артефактів, виявлених під час розкопок у Бачо Кіро, були зуб та чотири фрагменти кісток, визначені як людські. 

 

У Кабулі бойовики напали на пологовий будинок, є жертви

Троє озброєних бойовиків вранці 12 травня увірвалися в пологовий будинок, яким керує благодійна організація «Лікарі без кордонів» в шиїтській частині афганської столиці Кабула, і почали перестрілку з силами безпеки, в результаті якої загинули щонайменше четверо цивільних.

Міністерство внутрішніх справ Афганістану повідомило, що ще декілька людей зазнали поранень в результаті нападу на медзаклад, розрахований на 100 лікарняних ліжок.

За повідомленнями, один із нападників також убитий, одне з приміщень будівлі звільнили від бойовиків, рятувальна операція триває, додали в МВС.

Наразі понад 80 жінок і немовлят евакуйовані з лікарні в ході операції силовиків.

Поки ніхто не взяв на себе відповідальності за напад. Офіційний представник талібів Забіулла Муджахід заперечував причетність «Талібану» до інциденту.

Як таліби, так і угруповання «Ісламська держава» ведуть активну діяльність в Кабулі і його околицях і часто завдають ударів по військових і силах безпеки, а також цивільних особах.

 

У лікарні з хворими на COVID-19 у Санкт-Петербурзі через пожежу загинули 5 пацієнтів на апаратах ШВЛ

П’ятеро людей загинули в результаті пожежі, що виникла у відділенні реанімації в лікарні Святого Георгія в російському Санкт-Петербурзі. Як повідомляють 12 травня російські державні ЗМІ, жертвами пожежі стали пацієнти, які були підключені до апаратів штучної вентиляції легень.

Повідомляється, що є й інші загиблі через пожежу, але наразі влада не озвучує цифри, як і офіційну причину виникнення загорання.

З середини березня лікарня Святого Георгія однією з перших в Санкт-Петербурзі повністю була перепрофільована в інфекційний стаціонар для надання допомоги хворим з гострими респіраторними вірусними інфекціями, в тому числі і пацієнтам з коронавірусною інфекцією.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 12 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у Росії складає понад 221 тисячу, більш ніж 2 тисячі людей померли, майже 40 тисяч – одужали.

 

Tesla без дозволу відкриває завод у Каліфорнії. Маск заявляє, що готовий до арешту

Американський виробник автомобілів і електроенергії – компанія Tesla відновить виробництво на заводі у Каліфорнії, закритому через карантин, пов’язаний із пандемією коронавірусу, заявив керівник компанії Ілон Маск.

Він зробив таке оголошення у твітері, заявивши, що буде на виробничій лінії і готовий ризикувати арештом.

«Якщо когось заарештують, прошу, щоб це був лише я», – сказав він.

 

Маск також заявив, що ситуація – «надзвичайно заплутана», оскільки державні чиновники схвалили відкриття заводу, але потім це рішення заблокувала місцева влада.

Компанія 9 травня подала до суду на владу каліфорнійського округу Аламіда з вимогою відновити роботу закритого через карантин заводу в місті Фрімонт. Ілон Маск пригрозив у твіттері перенести штаб-квартиру компанії з Каліфорнії в інший штат.

Днями компанія планувала, що принаймні 30 відсотків співробітників вийдуть на роботу з 8 травня, однак це не вдалося зробити. Компанія Tesla запевняла, що розробила детальний план повернення до роботи, який передбачає перегородки робочої зони, температурний контроль, вимоги до засобів захисту, суворі протоколи щодо дезінфекції.

 

Влада округу Аламіда заявила про чинність карантинних обмежень щонайменше до кінця травня, вказавши, що тільки критично важливим підприємствам дозволять працювати. Спочатку адміністрація округу заявила, що не вважає Tesla таким важливим для життєдіяльності бізнесом. Після того, як Ілон Маск заявив, що питання, чи збереже Tesla свою фабрику в Фрімонті, буде залежати від того, «як до Tesla поставлять в майбутньому», влада округу заявила, що разом з компанією розробляє план гарантування безпеки для тисяч співробітників фабрики. Чиновники висловили сподівання, що досягти угоди вдасться найближчим часом.

США шукають способи безпечно відновити роботу підприємств без ризику подальшого поширення коронавірусу. Через пандемію і закриття бізнесів десятки мільйонів американців були змушені залишитися без роботи.

 

Німецька журналістка звинувачує експрезидента Франції в сексуальних домаганнях

Журналістка німецького телеканалу WDR Анн-Катрін Штрак звинуватила колишнього президента Франції Валері Жискар д’Естена в сексуальних домаганнях. Скарга була подана 30 березня, повідомило агентство France-Presse 11 травня з посиланням на прокуратуру Парижа.

Інцидент стався в грудні 2018 року. За словами німецької журналістки, під час інтерв’ю Валері Жискар д’Естен поклав свою руку на її сідниці. Анн-Катрін Штрак стверджує, що це сталося тричі.

Дії колишнього президента Франції, члена Конституційної ради республіки, нині 94-річного Валері Жискар д’Естена перевірятиме бригада з боротьбизі злочинами, скоєними проти приватних осіб, повідомляє «Міжнародне французьке радіо».

Адвокат Жискар д’Естена відмовився коментувати цю інформацію.

«Я рада дізнатися, що міністерство прийняло мою скаргу до розгляду і вирішило почати розслідування», – заявила агенції France-Presse Анн-Катрін Штрак. Вона вважає, що «всі повинні знати, що колишній президент республіки сексуально домагався до журналістки».

18 грудня 2018 року Штрак приїхала зі своєю знімальною групою в паризьке бюро колишнього президента, щоб взяти інтерв’ю до сторіччя колишнього канцлера ФРН Гельмута Коля. Наприкінці інтерв’ю Штрак попросила Жискар-д’Естена про спільну фотографію з ним для всіх учасників знімальної групи.

Під час фотографування експрезидент обійняв журналістку і поклав свою руку на її сідниці. Потім він повторив цей жест під час другого фотографування, а потім, коли показував їй свої архівні фотографії.

Росія просить про охорону свого дипломата в Чехії

Посольство Росії в Чехії звернулося до офіційної Праги з проханням про надання поліційної охорони співробітнику дипломатичної місії. Про це йдеться в поширеній увечері 11 травня заяві посольства.

«У зв’язку з антиросійською інформаційною кампанією, яка триває в Чехії, заявляємо, що помилкові і бездоказові звинувачення (з посиланням на місцеві спецслужби) на адресу співробітника посольства Росії в підготовці замаху на празьких муніципальних політиків російською стороною були неодноразово і однозначно спростовані як в Москві, так і в Празі», – стверджують російські дипломати і наполягають, що «через розгорнуте чеськими ЗМІ персональне цькування російського дипломата на його адресу почали надходити погрози».

Днем раніше, 10 травня, чеські засоби інформації заявили, що дипломатом, який міг привезти до Праги отруту рицин, міг бути співробітник агентства «Россотруднічество». У самому цьому агентстві говорять про «безпідставні звинувачення» на його адресу.

 

У щотижневій передачі громадського Чеського телебачення «168 годин» ішлося про результат журналістського розслідування щодо ймовірного російського агента, який, як підозрюють, міг привезти до Праги рицин для організації замаху на трьох празьких діячів. За даними журналістів, «багато слідів привело» їх до Андрія Кончакова, виконувача обов’язків голови відділення «Россотруднічества» у столиці Чехії. Це російське державне агентство, підпорядковане Міністерству закордонних справ країни, має серед своїх завдань «сприяти поширенню за кордоном об’єктивного уявлення про сучасну Росію» в кремлівській версії такого «об’єктивного уявлення».

Також про Андрія Кончакова як того самого агента написав 10 травня новинний сайт Seznam Zprávy. За цим повідомленням, Кончаков сам сказав чеському журналістові про підозру, що він міг привезти рицин: «То, мабуть, якась помилка, я віз у валізі дезінфекцію і цукерки». За словами автора статті, тим самим росіянин непрямо підтвердив один із моментів із попередніх повідомлень про прибуття до Праги цієї людини з дипломатичним паспортом – що він міг везти рицин саме в валізі.

 

В Ірані повідомили про загибель 19 моряків через «дружній вогонь» на навчаннях

В Ірані офіційно повідомили про загибель 19 моряків і поранення ще 15 внаслідок помилкового «дружнього вогню» на військових навчаннях.

За повідомленням, інцидент стався 10 травня в Оманській затоці.

Раніше 11 травня, повідомляючи про цей випадок, іранські ЗМІ говорили про лише одного загиблого.

За повідомленнями, допоміжне судно «Конарак», яке розставляло в морі цілі для ракетних стрільб, «не створило достатньої відстані» між собою і ціллю і було уражене ракетою з фрегата «Джамаран».

Скільки всього людей було на судні, наразі не повідомляли. За повідомленнями, звичайно його команда складає 20 осіб.

Як заявили військові, поки триває «ретельне розслідування» обставин події, треба уникати «спекуляцій» із цього приводу.

На початку року, 8 січня, іранські військові з елітного Корпусу вартових Ісламської революції так само помилково збили український пасажирський літак. Іран запропонував списати це на «людську помилку».

Чеські ЗМІ назвали ім’я дипломата, який міг привезти рицин, у Росії говорять про «безпідставні звинувачення»

Чеські засоби інформації заявили, що дипломатом, який міг привезти до Праги отруту рицин, міг бути співробітник агентства «Россотруднічество», в цьому агентстві говорять про «безпідставні звинувачення» на його адресу.

Як заявила керівниця «Россотруднічества» Елеонора Митрофанова російському державному агентству «ТАСС», ідеться про «необґрунтоване нагнітання ситуації в Чехії», яке «не сприяє конструктивному діалогові в російсько-чеських відносинах».

Попереднього дня, 10 травня, ввечері в щотижневій передачі громадського Чеського телебачення «168 годин» ішлося про результат журналістського розслідування щодо ймовірного російського агента, який, як підозрюють, міг привезти до Праги рицин для організації замаху на трьох празьких діячів. За даними журналістів, «багато слідів привело» їх до Андрія Кончакова, виконувача обов’язків голови відділення «Россотруднічества» у столиці Чехії. Це російське державне агентство, підпорядковане Міністерству закордонних справ країни, має серед своїх завдань «сприяти поширенню за кордоном об’єктивного уявлення про сучасну Росію» в кремлівській версії такого «об’єктивного уявлення».

Також про Андрія Кончакова як того самого агента написав 10 травня новинний сайт Seznam Zprávy. За цим повідомленням, Кончаков сам сказав чеському журналістові про підозру, що він міг привезти рицин: «То, мабуть, якась помилка, я віз у валізі дезінфекцію і цукерки». За словами автора статті, тим самим росіянин непрямо підтвердив один із моментів із попередніх повідомлень про прибуття до Праги цієї людини з дипломатичним паспортом – що він міг везти рицин саме в валізі.

Як написав чеський сайт, чеська Служба безпеки й інформації вважає Андрія Кончакова працівником однієї з російських спецслужб, і його ім’я підтвердили авторові статті кілька окремих джерел у чеських спецслужбах. При цьому спершу на сайті він був названий лише як «Андрій К.», але після виходу в ефір телевізійного сюжету там теж подали його повне ім’я.

На телефонні дзвінки Радіо Свобода Кончаков не відповів.

Наприкінці квітня чеський журнал Respekt із посиланням на власні джерела в силових структурах Чехії написав, що попередніми тижнями до Праги з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом, якого зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У валізі пасажира, за цими даними, могла бути смертельна отрута рицин для отруєння мера Праги і старост двох районів міста. Пізніше газета Lidové noviny повідомила, що чоловік прилетів 14 березня, одним із останніх рейсів перед запровадженням карантину, і він є офіцером Федеральної служби безпеки Росії.

Тоді стало відомо, що поліція взяла під охорону приматора (мера) Праги Зденєка Гржиба і старост двох районів міста – Праги-6 Ондржея Коларжа і району Ржепориє Павела Новотного. Всі троє викликали різке невдоволення Москви своїми діями. Гржиб підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії, на якій була його поштова адреса, в ім’я вбитого російського політика, критика Кремля Бориса Нємцова. Коларж ухвалив рішення про зняття в його районі пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву, війська якого брали участь у визволенні Чехії наприкінці Другої світової війни, але який був причетний до придушення Угорського повстання 1956 року, а потім до підготовки радянського вторгнення до Чехословаччини 1968 року. А Новотний висловив бажання встановити в своєму районі пам’ятник фактичним визволителям Праги – а це були бійці так званої Російської визвольної армії, формування в складі нацистських військ, які виступили в час Празького повстання 1945 року проти нацистів і домоглися капітуляції нацистських військ у Празі.

Офіційно влада Чехії таких звинувачень не висувала. Але 6 травня сайт Lidovky.cz повідомив, що, за його даними, Служба безпеки й інформації Чехії почала широке розслідування обставин, за яких обставин потрапила до ЗМІ інформація про представника російських спецслужб, який прибув до Праги, можливо, з рицином.

У Росії всі повідомлення в Чехії на цю тему заперечують.