У Польщі знайшли вихід із ситуації з проваленими президентськими виборами

У Польщі знайшли вихід із ситуації з президентськими виборами, які не відбулися в конституційний термін 10 травня через коронавірусну пандемію.

Як заявила того дня Національна виборча комісія Польщі, вона дає голові нижньої палати парламенту 14 днів на оголошення нової дати виборів.

Вибори мусять відбутися протягом 60 днів від дати оголошення, нагадали в НВК.

Як заявив голова НВК Польщі Сильвестер Марціняк, він сподівається, що цей «прорив» дасть можливість провести президентські вибори «повністю демократично, прозоро й чесно».

Таким чином, найпізніший можливий новий термін виборів припадає на кінець липня – якраз напередодні того, як 6 серпня збіжить нинішній термін на посаді президента Анджея Дуди.

Дуда, який має підтримку консервативної партії «Право і справедливість», змагається за переобрання і, за опитуваннями, далеко випереджає всіх можливих опонентів і має великий шанс перемогти вже в першому турі, отримавши понад 50 відсотків голосів.

Коаліційний трипартійний уряд, у якому «Право і справедливість» є нині провідною партією, наполягав на проведенні виборів саме 10 травня, але минулого тижня був змушений визнати, що організувати голосування в час обмежень через пандемію неможливо. На вимогу цієї партії парламент терміново ухвалив закон про поштове голосування, попри значні застереження щодо такого механізму. Сенат, верхня палата парламенту, відхилив законопроєкт, але 7 травня Сейм, нижня палата парламенту, подолав ці заперечення. Президент відразу ж підписав цей закон.

Але було вже надто пізно, щоб встигнути організувати такий спосіб. Того ж дня, 7 травня, НВК заявила, що і поштові вибори провести 10 травня неможливо. Відтак коаліція була змушена погодитися на визнання виборів такими, що не відбулися, і призначення нової дати.

Правозахисники заявили про воєнні злочини російських і сирійських військ у Сирії

Правозахисна організація Amnesty International заявляє, що задокументувала 18 випадків, коли воєнні дії російських і сирійських урядових військ на північному заході Сирії становили воєнні злочини.

Як мовиться в доповіді правозахисників, оприлюдненій 10 травня, ці 18 нападів були здійснені в час від травня 2019 року до лютого 2020-го в провінції Ідліб і на довколишніх територіях, що були твердинею збройної опозиції проти режиму президента Сирії Башара аль-Асада, і цілями атак або російських, або сирійських урядових військ були медичні об’єкти і школи.

У свідченнях про ці атаки згадуються численні серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що рівнозначні воєнним злочинам, заявляють в організації.

Серед перелічених у доповіді випадків – три сухопутні атаки і два застосування так званих «бочкових бомб» сирійськими силами. Решта 13 атак – повітряні удари: два сирійських військ і сім російських урядових сил, іще в чотирьох конкретний нападник – сирійські чи російські війська – не встановлений.

Більшість їх сталася під час останнього наступу сирійських урядових сил і їхніх російських союзників на повстанців у січні й лютому 2020 року. За словами Amnesty International, ці напади принесли цивільному населенню утримуваних опозицією територій «нову хвилю жахіть».

Унаслідок цього наступу від грудня 2019 року загинули близько 500 цивільних мешканців, близько 1 мільйона стали переміщеними особами. Цей наступ «продовжив огидний шаблон широких і систематичних атак, що мають на меті тероризувати цивільне населення», заявила регіональна директорка Amnesty International Хеба Мораєф.

Як мовиться в доповіді, переміщення людей і гуманітарні страждання внаслідок цього наступу були безпрецедентні навіть за стандартами вже дев’ятирічної війни в Сирії, і ці напади, націлені на цивільних мешканців і цивільну інфраструктуру, становлять злочини проти людяності.

За словами правозахисників, вони перевірили правдивість своїх даних і направили листи зі своїми висновками до постійних місій Сирії і Росії при ООН, а також до найбільшої коаліції збройних опозиційних груп на північному заході Сирії, але на 4 травня, коли підготовка доповіді була завершена, відповідей не отримали.

Згаданий у документі наступ став новим продовженням попереднього наступу сирійських і російських сил проти останньої утримуваної опозицією частини території Сирії, що почався в квітні 2019 року. Нині в регіоні з початку березня більш-менш дотримується припинення вогню.

Унаслідок війни в Сирії, що почалася як громадянська 2011 року після репресій уряду проти мирних протестів і в яку пізніше на боці влади країни втрутилася Росія, там загинули понад 380 тисяч людей, мільйони стали переміщеними особами чи біженцями.

Туреччина звинувачує війська Хафтара в обстрілі свого посольства в лівійському Тріполі

Туреччина обіцяє вжити заходів у зв’язку з бомбардуванням столиці Лівії Тріполі силами командира Халіфи Хафтара. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство закордонних справ Туреччини 10 травня.

Заява Анкари пов’язана з обстрілом Тріполі 9 травня, в якому вона звинувачує сили Хафтара. За твердженням відомства, понад сто ракет були спрямовані в тому числі на цивільні об’єкти.

«Ці атаки, спрямовані на дипломатичні місії, в тому числі наше посольство в Тріполі, Міжнародний аеропорт Мітіґа, цивільні повітряні судна, готові для вильоту та іншу цивільну інфраструктуру, що призвело до загибелі та поранень мирних мешканців, що є воєнним злочином. У цьому контексті ми знову підкреслюємо, що будемо вважати сили Хафтара легітимними мішенями, якщо вони завдаватимуть ударів по наших дипломатичних місіях та інтересах Лівії», – заявляє міністерство.

Читайте також: ООН: у Лівії воюють від 800 до 1200 російських найманців із «групи Вагнера»​

Анкара також закликала ООН зреагувати на події в Лівії, називавши «неприйнятним» бездіяльність міжнародної установи.

«Міжнародна спільнота несе колективну відповідальність за те, щоб зупинити путчіста Хафтара, який вбиває своїх власних співгромадян, не розбираючи дітей, жінок та літніх людей у священний місяць Рамадан (священний місяць для мусульман – ред.) та в період пандемії», – стверджують у дипломатичному представництві.

Туреччина заявляє про готовність підтримувати міжнародно визнаний уряд Лівії.

Як повідомляє агенція Reuters, 7 травня Італія та Туреччина заявили про обстріл ділянок навколо їхніх посольств у Тріполі. Водночас речник Лівійської національної армії Хафтара заперечував причетність до цього обстрілу.

Читайте також: Уряд Лівії звинуватив найманців із Росії в застосуванні хімічної зброї

У суботу протистояння між урядовими силами та військами Хафтара посилилося, обстрілів зазнав міський аеропорт.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної угоди.

Джонсон анонсує незначне послаблення карантину у Великій Британії

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон повідомив про намір влади країни зняти деякі з карантинних обмежень, запроваджених для боротьби з коронавірусом. Про це він сказав у зверненні, трансльованому 10 травня.

За словами Джонсона, люди, які не можуть працювати з дому, «мають отримувати активне заохочення для виходу на роботу» вже наступного тижня.

Читайте також: Велика Британія: найбільша кількість смертей у Європі від Covid-19 вимагає розслідування​

Водночас їм варто уникати використання громадського транспорту та дотримуватися приписів щодо фізичної дистанції.

Більше деталей Джонсон пообіцяв надати в презентації парламенту 11 травня.

Очікується, що послаблення торкнуться лише Англії: уряди Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії подовжили карантин ще на три тижні.

План подальших послаблень, за словами Джонсона, включає можливість повернення дітей до школи 1 червня.

Читайте також: У Британії найбільше померлих із COVID-19 у Європі, але уряд каже, що порівняння недоречні​

Сполучене королівство запровадило карантинні обмеження 23 березня. Станом на 10 травня у країні зафіксували близько 32 тисяч смертей від коронавірусної хвороби з понад 220 тисяч хворих. Це найвищий показник у Європі і другий у світі після Сполучених Штатів.

 

Іран заявляє про готовність до обміну утримуваними без попередніх умов

Іран готовий до повного обміну в’язнями зі Сполученими Штатами, заявляє речник уряду країни Алі Рабіеї. За його словами, Вашингтон ще не відповів на цю пропозицію. Про це Рабіеї повідомив новинному сайту Khabaronline 10 травня.

«Ми оголосили, що готові без будь-яких передумов обмінятися ув’язненими і обговорювати це питання, але американці ще не відповіли», – повідомив представник уряду.

Він додав, що влада Ірану «занепокоєна безпекою та здоров’ям іранців у в’язницях», а відповідальність за їхній стан в американських тюрмах несе Вашингтон.

Читайте також: Помпео знову обіцяє домогтися подовження збройного ембарго проти Ірану​

«Вашингтон знає про нашу готовність, і ми вважаємо, що немає потреби в третій країні для посередництва між Тегераном і Вашингтоном для обміну в’язнями», – цитує видання Рабіеї.

Минулого тижня західні медіа повідомили, що Тегеран і Вашингтон обговорюють угоду про можливість звільнення ветерана військово-морських сил США Майкла Вайта в обмін на громадянина Ірану, утримуваного США. У березні Вайта тимчасово випустили з в’язниці в рамках заходів із протидії коронавірусній пандемії.

За деякими даними, Іран утримує щонайменше чотирьох американців, в тому числі бізнесмена американсько-іранського походження Сіамака Намазі, його батька Бакера Намазі, а також захисника довкілля та підприємця Морада Тахбаза.

Читайте також: HRW закликає Іран не переслідувати активістів через протести щодо збиття українського літака​

Іран заявляє, що Вашингтон тримає у в’язницях 20 іранців.

В грудні 2019 року дві країни, які перебувають у напружених відносинах, обмінялися ув’язненими – Тегеран звільнив громадянина США Сюеа Вана, а до Ірану зі Сполучених Штатів повернувся утримуваний доти іранський науковець Масуд Солеймані.

Помпео знову обіцяє домогтися подовження збройного ембарго проти Ірану

Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео повторив заяви про свій намір всіма можливими способами домогтися поширення заборони на продаж зброї Ірану після жовтня 2020 року. Про це він заявив 9 травня, в другу річницю виходу США з ядерної угоди між Іраном та шістьма західними країнами.

З того моменту, за словами Помпео, «США вибудували найпотужнішу систему санкцій в історії та завадили Ірану фінансувати та озброювати терористів на мільярди доларів».

«США застосують всі дипломатичні інструменти, щоб забезпечити подовження ембарго на продає зброї з боку Організації об’єднаних націй. Ми не приймемо їхній (Ірану – ред.) статус-кво насильства та терору. І ми ніколи не дозволимо Ірану отримати ядерну зброю», – заявив Помпео.

На думку державного секретаря, Близький схід став більш мирним внаслідок відмови Вашингтону від цієї угоди, а американці – в більшій безпеці.

Читайте також: Президент США ветував резолюцію Конгресу, що мала обмежити можливість удару по Ірану​

Помпео нагадав також і про 75 річницю перемоги союзників над нацистською Німеччиною в Другій світовій війні в Європі, відзначену 9 травня.

«Сьогодні ми майємо справу з серйозним викликом регіональному миру від іншого безконтрольного режиму, і ми знову закликаємо міжнародну спільноту об’єднатися, аби зупинити головного спонсора антисемітизму в світі», – стверджує він.

Вперше про бажання Вашингтону подовжити збройне ембарго Помпео заявив 29 квітня, висловивши сподівання, що Рада безпеки ООН подовжить дію обмеження до того, як її термін закінчиться восени. Тоді президент Ірану Хасан Роугані відповів, погрожуючи «нищівною відповіддю», якщо США продовжать роботу в цьому напрямку.

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти і згорнути ядерну програму в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу та завершення дії збройного ембарго.

Читайте також: Німеччина заборонила діяльність угруповання «Хезболла» на своїй території​

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом і зробив це в 2018 році, а також повернув суворі американські санкції проти Ірану.

Іран звинувачує в порушенні ядерної угоди США, а також інших учасників угоди, в першу чергу з Європейського союзу, які, за словами Тегерана, не зуміли пом’якшити наслідки цих санкцій.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить.

Іран поступово відійшов від своїх зобов’язань за угодою після виходу з неї США. Вашингтон вважає, що ядерна програма Ірану секретно працює над створенням зброї, натомість Тегеран заявляє про її мирний характер.

У Росії вперше від початку епідемії кількість хворих на COVID-19 перевищила за добу 11 тисяч

Кількість інфікованих коронавірусом в Росії від початку спалаху захворювання наблизилося до 210 тисяч. Вперше з початку епідемії за добу виявлено понад 11 тисяч хворих, повідомив оперативний центр з боротьби із розповсюдженням коронавірусної інфекції в Росії.

Повідомляється, що на сьогодні в Росії одужали понад 34 тисячі людей, 1915 – померли.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 10 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у світі складає понад 4 мільйони, більш ніж 1 мільйон 300 тисяч людей одужали, понад 279 тисяч – померли.​

 

Поліція у Німеччині затримала десятки людей, які протестували через карантинні обмеження

Поліція Німеччини повідомила, що десятки людей були затримані 9 травня в кількох містах країни під час акцій протесту проти обмежень, запроваджених через пандемію коронавірусу.

Поліція Берліна повідомила, що 86 людей були затримані після того, як почали жбурляти пляшки в правоохоронців під час демонстрації на Александерплац. Повідомляється, що принаймні один поліцейський був поранений.

У Дортмунді поліція заявила, що 23-річний чоловік напав на знімальну групу під час акції протесту. Нападдника затримали.

У Кельні поліція зафіксувала випадки, коли протестувальники закликали покупців знімати маски при вході в магазини.

У Мюнхені поліція через гучномовці зверталася до протестувальників з проханням дотримуватися правил соціального дистанціювання, щоб мінімізувати ризик зараження коронавірусом.

Протести у Німеччині тривають попри поступове послаблення карантину в останні тижні.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 10 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 в Німеччині перевищила 171 тисячу, 7,5 тисяч людей померли, понад 144 тисячі одужали.​

МЗС: 145 українців лікуються від COVID-19 за кордоном

Станом на вечір 9 травня за кордоном від COVID-19 лікуються 145 українців, 63 вже одужали. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

За даними МЗС, найбільше хворих українців в Італії – 121 людина.

Восьмеро українців померли від коронавірусної хвороби.

Як зазначили у міністерстві, 17 658 українців звернулися до дипустанов у рамках системи «Захист», яка передбачена для громадян України, які зараз лишаються за кордоном через обмеження подорожей.

 

Станом на ранок 9 травня в Україні підтверджено 14 710 випадків COVID-19, із них 515 – протягом останньої доби. Внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 376 людей, одужали 2 909.

Поліція Праги розслідує встановлення унітазу на місці пам’ятника Конєву

Поліція столиці Чехії Праги розслідує обставини появи на місці демонтованого пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву унітаза, повідомляє видання Novinky.cz.

У поліції поки не впевнені, чи будуть відкривати справу і за якою статтею.

Унітаз з’явився на постаменті демонтованого пам’ятника Конєву на площі інтербригад в районі Прага-6 у ніч на 9 травня.

Мер району Ондржей Колар засудив дії невідомих, унітаз прибрала муніципальна влада.

У районі столиці Чехії Прага-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття.

Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, її Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму.

Влада Сеулу закрила клуби та бари після повторного спалаху коронавірусу

Влада Сеулу закрила клуби та бари в центрі міста після повторного спалаху коронавірусної інфекції. Про це повідомляє агентство «Ренхап».

З кінця квітня у Південній Кореї послаблюються карантинні заходи, проте в місті зафіксований новий спалах хвороби.

У суботу в країні зафіксовали 18 нових випадків інфікування коронавірусом, з них 17 влада пов’язує з відвідувачами нічних клубів. При цьому за даними властей місця, де відпочивали заражені, відвідали до півтори тисячі осіб.

 

Південна Корея стала однією з перших країн світу, де було зафіксовано спалах коронавірусу. Однак його вдалося локалізувати – на 51,6 мільйона жителів були зафіксовані 10 822 випадків зараження, померли 256 осіб.

Станом на 9 травня у світі зафіксовано майже 4 мільйони випадків інфікування, померли 276 тисяч людей.

 

Представник китайської служби охорони здоров’я визнав «недоліки» відповіді країни на спалах коронавірусу

Спалах пандемії коронавірусу став серйозною проблемою, яка виявила «недоліки» у системі охорони здоров’я та способі реагування на надзвичайні ситуації у Китаї. Про це заявив 9 травня заступник директора китайської національної комісії з охорони здоров’я Лі Бін.

Ця заява є однією з найбільш відвертих визнань від китайської влади щодо можливих помилок у боротьбі з поширенням коронавірусу.

«Новий спалах коронавірусу став серйозним випробуванням, який продемонстрував, що у Китаю все ще є недоліки в його основних системах запобігання епідеміям і боротьби з ними, системах охорони здоров’я та інших аспектах реагування (на надзвичайну ситуацію, – ред.)», – заявив Лі Бін.

Глобальне тиск на Пекін посилюється, міжнародна спільнота вимагає безперешкодного міжнародного розслідування походження вірусу SARS-CoV-2, що лежить в основі глобальної пандемії.

Президент США Дональд Трамп неодноразово говорив, що має докази виникнення вірусу в лабораторії в Ухані. Частина науковців вважає, що в 2019 році вірус поширився з тварин на людей на ринку морепродуктів у цьому ж місті.

Державний секретар США Майк Помпео заявив 3 травня, що США мають «величезні докази» на підтвердження теорії поширення вірусу з лабораторії.

 

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявляє, що уряд Сполучених Штатів не надав жодних доказів на підтвердження «спекулятивних» тверджень чиновників адміністрації Трампа, що новий коронавірус бере свій початок у лабораторії міста Ухань у Китаї. Раніше офіційний Пекін відкинув цю теорію як «божевільну».

Офіційний Пекін у відповідь на звинувачення Вашингтона припустив, що то військові США могли доставити коронавірус в Китай. Також влада Китаю звинуватила американських посадовців у «брехні», щоб відвернути увагу від власної неспроможності подолати спалах.

У Мінську, попри коронавірус, проводять парад до Дня перемоги – фото

У столиці Білорусі Мінську відбувається військовий парад до 75-річчя перемоги над нацистською Німеччиною в Другій світовій війні. Захід відбувається, попри пандемію коронавірусу в світі.

Білорусь – єдина країна в Європі, яка не запровадила суворих обмежувальних заходів через поширення COVID-19, а її президент Олександр Лукашенко відкинув заяви про пандемію, назвавши їх «психозом».

При цьому в Білорусі підтверджено понад 20 тисяч випадків захворювання.

 

Під час параду 9 травня в Мінську Лукашенко заявив із трибуни: «Білоруський народ виніс на плечах тягар руйнування, непропорційний будь-яким втратам сучасності. Навіть ідея змінити традицію прославляти подвиг – для нас неприйнятна».

Він закликав не засуджувати владу Білорусі за проведення заходу в умовах пандемії.

 

Парад привернув увагу тисяч глядачів, трибуни на місці проведення заходу призначені для 11 тисяч людей.

Навколо місця проведення встановлено 167 поліцейських пунктів пропуску. 

На фото з параду видно великі натовпи людей без захисних масок.

У Білорусі підтверджено понад 21 тисячу випадків коронавірусної хвороби, 121 людина загинула.

ВООЗ неодноразово закликала Мінськ запроваджувати обмежувальні заходи, щоб зупинити поширення хвороби.

Кількість випадків COVID-19 у Росії наблизилася до 200 тисяч

Число виявлених випадків інфікування коронавірусом у Росії з початку спалаху наблизилося до 200 тисяч, повідомляє оперативний штаб по боротьбі з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

На даний час хворі, за офіційними даними, 164 933 особи. За добу зареєстрували майже 11 тисяч нових випадків.

31 916 людей одужали. 5308 з них – за останню добу, це найвищий показник з початку епідемії. 1 827 померли.

 

Понад 123 тисячі виявлених випадків припадають на Москву і Московську область. За оцінкою мера столиці Росії Сергія Собяніна, в місті може бути близько 300 тисяч хворих.

9 травня через пандемію в містах Росії скасовані заходи на честь 75-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Однак у великих містах проходять авіапаради.

 

Пакистан: шестеро силовиків загинули внаслідок підриву на дорозі

Шестеро співробітників безпекових служб Пакистану загинули, підірвавшись на вибуховому пристрої поблизу кордону з Іраном 8 травня, повідомляє Міжвідомчий відділ зв’язків з громадськістю – медійне представництво силових структур країни.

За повідомленням, команда військових поверталася з патрулювання, коли їхню машину підірвав саморобний вибуховий пристрій. Інцидент стався в провінції Белуджистан, за 14 кілометрів від кордону з Іраном. Серед загиблих – один офіцер і п’ятеро солдатів.

Читайте також: Кашмір: внаслідок спалаху протистояння загинули ще троє індійських солдатів​

Наразі жодна група не взяла на себе відповідальність за вибух.

Белуджистан – найбільша та найбільш неспокійна провінція Пакистану. Вона межує з Афганістаном та Іраном. У цій провінції діють белуджистанські сепаратисти та збройні групи як шиїтів, так і сунітів.

Напади з використанням бомб відбувалися в цьому регіоні протягом минулого року і коштували життя десяткам військових та цивільних.

США: ще один підлеглий Пенса захворів на COVID-19

У працівника офісу віцепрезидента Сполучених Штатів Майка Пенса виявили коронавірус. Цю інформацію Білий дім підтвердив 8 травня, проте не повідомив деталей.

Відомо, що це другий випадок зараження серед підлеглих Пенса з березня.  Деякі працівники Білого дому почали носити захисні маски.

Напередодні стало відомо, що коронавірусну хворобу виявили в особистого помічника президента США Дональда Трампа. Зараз президента та віцепрезидента тестують на наявність коронавірусу щоденно, хоча раніше такі тестування відбувалися кожен тиждень.

Минулого місяця Центр з контролю за запобігання хворобам США рекомендував громадянам носити маски під час зустрічей з іншими людьми, щоб допомогти сповільнити поширення коронавірусу.

Читайте також: Рівень безробіття в США сягнув максимуму з часів Великої депресії через карантинні обмеження​

Однак Пенс та Трамп уникали носіння засобів захисту, з’являючись на публіці. Зокрема віцепрезидента критикували за те, що 29 квітня він відвідав лікарню і був при цьому без маски.

Новина про захворювання працівника офісу Пенса затримала поїздку віцепрезидента до Айови 8 травня. Там він планує зустрітися з представниками духовенства, щоб обговорити умови «відповідальних» масових заходів.

Наразі відомо про 1,3 мільйона випадків захворювання на COVID-19 у США, з них 76 тисяч летальних. Це найвищі показники серед держав світу.

У столиці Сербії поліція затримала 15 людей після сутичок під парламентом

Поліція в столиці Сербії Белграді затримала 15 людей після сутичок біля будівлі парламенту. Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович заявив, що депутати й активісти опозиційної ультранаціоналістичної партії «Двері» побили одного депутата від правячої коаліції й напали на кількох народних обранців та міністра охорони здоровʼя, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Президент Александар Вучич у зверненні до громадян назвав нападників «фашистськими фаланґами» й закликав всі політичні сили засудити насильство.

Лідер партії «Двері» Бошко Обрадович в будівлі парламенту заявив, що йдеться про «початок народного повстання проти влади» й закликав громадян до масових протестів.

За його словами, прихильники партії біля парламенту протестували проти внесення змін до виборчого закону, які стоять на порядку денному 8 травня.

Обрадович запевнив, що ніякої бійки не було і що депутати партії «Двері» лише захищали колегу, якій погрожував депутат від владної коаліції.

Опозиція вважає неконституційними зміни до законодавства за 40 днів до виборів, які призначені на 21 червня.

Лідера «Двері» на сесії 4 травня служба охорони силомиць винесла з парламенту, оскільки він дув у свисток біля трибуни й унеможливлював дебати. Всупереч забороні політичних та інших зібрань через COVID -19, увечері 7 травня кілька сотень людей вийшли на пікет біля резиденції глави держави у центрі Белграда.

 

У Мінську заборонили проросійську акцію «Безсмертний полк» на День перемоги

Влада Мінську не погодилась організувати 9 травня в Мінську процесію під назвою «Безсмертний полк», пославшись на епідеміологічну ситуацію. Це марш, розпочатий кілька років тому в Росії, щоб вшанувати учасників Другої світової війни.

Ходу хотіли організувати у Мінську три проросійські та ліві організації. Однак влада білоруської столиці рекомендувала організаторам утриматися від організації процесії «для профілактики» проти захворювань короновірусом. Мінський виконком зазначив, що цього року  відповідна акція «Безсмертний полк» відбудеться в Інтернеті.

У Москві в попередні роки тисячі людей брали участь у маршах «Безсмертного полку». Вони несли фотографії своїх предків, які брали участь у Другій світовій війні, російський прапор та стрічку святого Георгія, які в деяких країнах трактуються як символ російського імперіалізму.

 

У  Мінську організатори таких акцій за останні роки стикаються з різними проблемами.

Цього року організації «За союз і Комуністичну партію Союзу», «Батьківщина» та «За демократію, соціальний прогрес і справедливість» хотіли зібрати на марш у Мінську 5 тисяч людей.

У Білорусі немає карантину з приводу пандемії короновірусу. На 9 травня у Мінську заплановано військовий парад, підготовлені трибуни на 11 тисяч чоловік.

Варшава протестує через зняття в Росії меморіальної дошки вбитим НКВС полякам

Інститут національної пам’яті Польщі протестує проти ліквідації в російському місті Твер меморіальної дошки, яка вшановує пам’ять поляків, убитих службовцями НКВС навесні 1940 року. Як повідомляє Польське радіо, заяві вказано, що такі дії з боку Російської Федерації є запереченням правди про Катинський злочин, який вчинив сталінський режим СРСР.

Польська установа нагадує, що радянська влада «всупереч елементарним засадам цивілізованого людства» провела екзекуцію 22 тисяч офіцерів Польського війська, котрих було взято в полон у 1939 році, під час спільної німецько-радянської окупації Польщі. Про одне з місць цих розстрілів нагадувала меморіальна таблиця в Твері, яка висіла на будинку, де страчено польських офіцерів.

Як наголосив польський ІНП, попри те, що у 90-ті роки минулого сторіччя Москва оприлюднила правду про Катинський злочин, то багато документів з офіційного слідства залишаються під грифом «секретно». Російська Федерація останніми роками почала послідовно заперечувати вину СРСР за вбивства польських офіцерів, і цим вписується «в традицію пропагандистської маніпуляції та злочинів сталінського тоталітаризму».

На меморіальній дошці, яку сьогодні знято в Твері, написано польською та російською мовами: «Пам’яті поляків – в’язнів табору в Осташкові, котрих вбито службовцями НКВС в Калініні. Світові – пересторога».

США: Байдена звинуватили в домаганнях 27 років тому. Адвокатом жінки є ексспонсор кампанії Трампа

Колишня помічниця кандидата в президенти США від Демократичної партії Джо Байдена Тара Рід, яка звинуватила його в домаганнях, закликала політика вийти з президентської гонки. Про це вона заявила в інтерв’ю журналістці Меґін Келлі, уривок їхньої розмови опублікований у твітері.

За словами Рід, Байдену пізно вибачатися перед нею, і вона хоче, щоб він був притягнутий до відповідальності. На думку жінки, Байден ніколи не вийде з гонки, але вона «хотіла б, щоб він це зробив».

За повідомленням Associated Press, інтереси Тари Рід нині представляє Дуґлас Віґдор. Цей адвокат був одним із провідних спонсорів виборчої кампанії чинного президента США Дональда Трампа в 2016 році.

Захисник наголосив, що наразі йому не платять за роботу з Рід. Його фірма також заперечила, що існує політична мотивація його рішення представляти інтереси Рід у справі проти імовірного опонента Трампа на виборах у листопаді.

«Ми вирішили взятися за цю справу, тому що кожен урятований має право на компетентну консультацію», – йдеться у повідомленні фірми.

Про звинувачення Тари Рід стало відомо в середині квітня. Жінка заявила, що 27 років тому піддавалася сексуальним домаганням з боку Байдена. За словами Рід, в 1993 році політик в одному з коридорів Капітолію без дозволу цілував її, торкався і наполягав на інтимних відносинах. Тоді Рід розповіла про домагання лише матері, подрузі, брату і колишній колезі.

Росія: суд продовжив до 13 серпня домашній арешт американця Майкла Калві

Суд у столиці Росії Москві продовжив до 13 серпня термін домашнього арешту засновника інвестиційно фонду Baring Vostok Майкла Калві і ще п’ятьох обвинувачених у справі про розтрату.

Суд задовольнив 7 травня клопотання слідства щодо Калві, а також Філіпа Дельпаля, Вагана Абгаряна, Івана Зюзіна, Максима Владимирова і Олексія Кордічева.

У фонді Baring Vostok заявили, що не мають сумнівів у невинуватості Калві та його колег, а також висловили здивування в зв’язку з продовженням домашнього арешту.

Справу проти засновника Baring Vostok порушили в лютому 2019 року після скарги акціонера банку «Восточный» Шерзода Юсупова. За версією слідства, Майкл Калві переконав рада директорів банку проголосувати за прощення кредиту «Першого колекторського бюро» на суму два з половиною мільярди доларів в обмін на акції люксембурзького фонду IFTG. Сам Калві у суді називав звинувачення на свою адресу брехнею і пов’язав їх із корпоративним конфліктом між ним та акціонерами банку.

У столиці Ірану стався землетрус, є загиблий і потерпілі

У столиці Ірану Тегерані вночі 8 травня стався землетрус магнітудою 5,1, внаслідок якого загинула щонайменше одна людина, ще семеро зазнали травм. Значна частина жителів залишили свої будинки, побоюючись продовження підземних поштовхів.

Землетрус стався незабаром після півночі, епіцентр розташовується поблизу міста Дамаван, приблизно за 70 кілометрів на схід від Тегерана, на глибині 7 кілометрів, повідомляє Геофізичний центр Тегеранського університету.

Гора Дамаван має висоту понад 5600 метрів і є найвищою вершиною Ірану.

ЦВК Білорусі: вибори президента відбудуться у серпні

Білорусь проведе вибори президента між 9 і 30 серпня, повідомила голова Центральної виборчої комісії країни Лідія Ярмошина.

Як заявила вона 7 травня російському «Інтерфаксу», ЦВК попросить парламент вибрати точну дату в цьому проміжку.

Парламент країни має 8 травня зібратися на позачергову сесію з приводу визначення дати виборів.

 

Президент Олександр Лукашенко 4 травня заявив, що президентські вибори відбудуться «своєчасно, відповідно до конституції, до 30 серпня». Він також повторив свої попередні заяви, що балотуватиметься на новий термін.

Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, зараз триває його п’ятий президентський термін.

Білорусь скасувала обмеження на терміни президентства на референдумі у 2004 році.

 

Мін’юст США закриває справу проти ексрадника Трампа з нацбезпеки

Міністерство юстиції США відмовляється від кримінальних обвинувачень проти колишнього радника президента Дональда Трампа, Майкла Флінна.

Флінн був одним із перших посадовців, щодо яких велося розслідування у справі про можливу змову між Росією і кампанією Трампа в 2016 році.

У судових документах, поданих 7 травня, Міністерство юстиції заявило, що припиняє справу проти Флінна після «перегляду всіх фактів і обставин цієї справи», повідомляє агентство AP.

 

Флінн, який є генерал-лейтенантом у відставці і колишнім директором Агенції оборонної розвідки Пентагону, був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки. 

Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

1 грудня 2017 року 61-річний Майкл Флінн визнав себе винним у тому, що брехав ФБР про те, що не обговорював з колишнім послом Росії Сергієм Кисляком американські санкції. 

 

У своїй заяві Міністерство юстиції вказує, що зробило висновок про те, що допит Флінна у січні 2017 року з боку ФБР «проводився без законних підстав».

Цю заяву привітав президент США Дональд Трамп, яки назвав Флінна «невинуватим».

«Сподіваюся, що багато людей заплатять велику ціну. Вони мерзотники», – додав Трамп.

В останні місяці адвокати Флінна висунули низку звинувачень щодо дій ФБР і попросили відкликати визнання провини з боку свого клієнта.

 

У Білорусі кількість хворих на COVID-19 перевищила 20 тисяч

Кількість заражених COVID-19 у Білорусі зросла на 913 за добу і складає на сьогодні 20168 хворих. Як передає держагенція «БелТа» з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни, 116 людей померли (4 за попередню добу).

Згідно з повідомленням, в країні одужали і виписані 5067 пацієнтів.

Повідомляється, що серед померлих – «пацієнти із низкою хронічних захворювань».

Білорусь – одна з кількох країн Європи, де досі не оголосили карантин. Попри зростання кількості заражених, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що не скасовуватиме через коронавірус святковий військовий парад до 9 травня. Український президент Володимир Зеленський на парад не поїде.

Грузія планує відкрити кордон для іноземних туристів з 1 липня

Грузія планує відкрити свій кордон для іноземних туристів з 1 липня, повідомив прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія.

«Ми зробимо це за допомогою облаштування безпечних коридорів на сухопутних кордонах з нашими сусідами, а також завдяки двостороннім переговорам з країнами, цікавими для нас з точки зору туризму. Ці переговори вже розпочалися», – повідомив грузинський прем’єр.

Він уточнив, що «відкриття» внутрішнього туризму очікується з 15 червня.

Ґахарія не виключив, що будуть створені так звані «безпечні зони» в туричтичній місцевості країни.

7 травня влада Грузії також ухвалила рішення про зняття обмежень на в’їзд і виїзд з грузинських міст. Водночас комендантська година по всій Грузії поки залишається чинною.

Як свідчать дані університету Джонса Гопкінса (США), у Грузії нині зафіксовано 615 випадків COVID-19 і 9 через це смертей.