Президент США ветував резолюцію Конгресу, що мала обмежити можливість удару по Ірану

Президент США Дональд Трамп наклав вето на резолюцію Конгресу, що мала на меті обмежити йому можливість завдати ймовірного удару по Ірану без конгресової згоди, хоча ця резолюція й була необов’язковою до виконання.

Як заявив із цього приводу Трамп 6 травня, намагання законодавців обмежити воєнні повноваження президента «дуже образливе» і ґрунтується на «нерозумінні фактів і законодавства».

Конституція США встановлює, що виключне право оголошувати війну має Конгрес, але Трамп заявив, що, «всупереч резолюції, США не застосовують силу проти Ірану».

«Резолюція натякає, що конституційне повноваження президента вдаватися до воєнної сили обмежене тільки захистом Сполучених Штатів і їхніх сил від неминучого нападу. Це не так», – стверджує Трамп.

Говорячи про повітряний удар США на території Іраку, який знищив чільного іранського генерала, Трамп заявив: «Ми живемо в ворожому світі, в якому все розвиваються загрози, і Конституція визнає, що президент повинен бути здатним передбачити наступні кроки наших противників і вжити швидких і рішучих дій у відповідь. І саме це я й зробив».

Він також стверджує, що той удар був дозволений за резолюцією ще 2002 року, яка дозволила війну з Іраком за режиму диктатора Саддама Хусейна.

Згадану резолюцію слідом за Сенатом ухвалила й Палата представників у березні. Після вето вона повертається до Сенату, але там навряд чи знайдеться більшість принаймні в дві третини голосів, щоб подолати це вето.

Напруженість між Вашингтоном і Тегераном зросла після того, як США вийшли з багатосторонньої «ядерної угоди» з Іраном і наклали на цю країну тяжкі санкції. Ще далі ці відносини загострилися, коли в січні повітряний удар США на іракській території вбив одного з найвпливовіших іранських генералів Касема Солеймані, який перебував в Іраці. Тоді Іран відповів своїм ракетним ударом по військових базах в Іраці, де дислокуються військові США, внаслідок чого понад сто з них зазнали серйозних контузій. Це поставило США й Іран на межу війни.

Суд у Росії залишив під вартою дослідника Сандармоху Юрія Дмитрієва

Верховний суд російського регіону Карелія залишив без змін рішення міського суду Петрозаводська, який продовжив до 25 червня арешт історика, голови карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва. Про це повідомив адвокат історика Віктор Ануфрієв.

Раніше понад 150 російських громадських діячів, науковців, музикантів, письменників, акторів і журналістів підписали відкритий лист до голови Верховного суду Карелії Анатолію Накваса з проханням звільнити Дмитрієва з СІЗО.

 

Автори листа посилалися на те, в СІЗО № 1 Петрозаводська, де утримується Дмитрієв, наприкінці квітня були виявлені випадки зараження коронавірусом, а історик може бути особливо вразливий для інфекції, оскільки йому 64 роки і нещодавно він мав тяжку застуду.

На початку квітня Євросоюз закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО через стан здоров’я та вік.

 

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

 

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.

Білорусь позбавила акредитації журналістів російського телеканалу

Міністерство закордонних спав Білорусі повідомило про скасування акредитації знімальної групи російського «Першого каналу». Про це повідомило білоруське телебачення ввечері 6 травня.

«Як суверенна країна Білорусь має право захищати своїх громадян не тільки медично, а й інформаційно, наприклад, від брехні і фейків, яких в одному сюжеті – сім. Це перебір, панове», – сказав, коментуючи рішення влади, журналіст телеканалу «Білорусь 1».

Сайт tut.by з посиланням на речника МЗС Анатолія Глаза пише, що комісія МЗС з акредитації іноземних ЗМІ ухвалила 6 травня 2020 року рішення позбавити акредитації кореспондента «Першого каналу» Олексія Кручиніна. Акредитації позбавлений ще один член знімальної групи, його ім’я не називається.

У пресслужбі «Першого каналу» повідомили, що кореспондент був висланий з Білорусі. «Вважаємо ці дії білоруської влади абсолютно безпідставними», – заявили в пресслужбі.

Кручинін є автором кількох репортажів про коронавірусну інфекцію в Білорусі. Останній із них вийшов 6 травня вранці. У ньому Кручинін розповів про різке зростання числа хворих і померлих у населеному пункті Столбці.

Раніше сюжети «Першого каналу» про коронавірусну інфекцію в Білорусі критикував міністр закордонних справ Володимир Макей.

У цих сюжетах, зокрема, стверджувалося, що влада Білорусі недооцінює масштаб епідемії і не вживає необхідних заходів для боротьби з нею. Офіційний Мінськ це заперечує.

У Білорусі офіційно не запроваджений загальнонаціональний карантин, продовжують роботу підприємства і магазини, немає самоізоляції. Президент країни Олександр Лукашенко виступив з кількома заявами, обґрунтовуючи дії влади. За деякі з них його критикували, зокрема, Лукашенко заявив, що від коронавірусної інфекції в країні ніхто не помре. Пізніше він сказав, що мав на увазі, що гинуть люди, які мали супутні захворювання.

За офіційними даними, в Білорусі виявлено близько 20 тисяч випадків інфекції, померли 112 людей.

Лукашенко неодноразово заявляв, що не запровадить карантинні заходи, подібних до тих, що є в Росії. Він також вирішив не скасовувати в Мінську парад у день 75-річчя перемоги 9 травня – на відміну від президента Росії Володимира Путіна, який скасував парад у Москві.

У Польщі через COVID-19 перенесли президентські вибори

Вибори президента Польщі, заплановані на 10 травня, не відбудуться у визначений термін через пандемію коронавірусної інфекції. Про це повідомляє агенція РАР із посиланням на заяву лідера владної партії «Закон і справедливість» Ярослава Качинського і його партнера по коаліції, лідера політичного об’єднання «Згода» Ярослава Говіна.

У заяві йдеться, що рішення ухвалене «через відмову опозиції пристати на всі конструктивні пропозиції, що дають можливість провести вибори президента цього року у встановлені в конституції терміни».

Спікер Сейму оголосить про нові президентські вибори у найближчий можливий термін, вказують у владній коаліції.

 

Раніше Сенат Польщі відхилив законопроект владної партії «Закон і справедливість», яка пропонувала провести голосування на президентських виборах виключно поштою на тлі пандемії коронавірусної інфекції.

ЄС пропонує Балканам більше допомоги у той час, як Росія і Китай домагаються впливу в регіоні

Лідери Європейського союзу підтвердили свою «однозначну підтримку» шести держав Західних Балкан у їхніх прагненнях зрештою приєднатися до блоку і запропонували їм нову фінансову підтримку в той час, як регіон намагається впоратися з коронавірусною кризою.

На тлі боротьби за вплив у регіоні з боку Росії й Китаю лідери ЄС 6 травня зібралися на приблизно двогодинний відео-саміт із представниками Албанії, Боснії та Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії і Сербії.

Як йдеться в «Загребській декларації», документі, який у хорватській столиці ухвалили лідери 27 країн ЄС й шести балканських держав, країни Європейського союзу й Західних Балкан виступають проти спільних загроз і за європейську перспективу регіону.

 

Подальша підтримка ЄС балканським країнам буде обумовлена, зокрема, прогресом у сфері верховенства права, соціально-економічних реформ і в запровадженні європейських цінностей і стандартів. Європа наполягає на боротьбі проти корупції, організованої злочинності, повазі прав людини й прав національних меншин.

Європейські країни, зазначається в документі, продовжують співробітництво з країнами Західних Балкан, які разом прагнуть до спільної мети – сильної, стабільної й обʼєднаної Європи. 

Хорватія від 1 січня до 30 червня вперше після вступу до ЄС 2013 року головує в цій організації. 

Саміт відбувався онлайн через пандемію COVID-19. Учасники, зокрема, зазначили, що країни ЄС надали країнам Західних Балкан для боротьби з пандемією допомогу на суму 3,3 мільярди євро.

На вимогу Іспанії, однієї з-поміж пʼяти країн ЄС, які не визнають Косова, на саміті не були виставлені прапори, герби й інші державні ознаки. Глави держав й голови урядів були підписані тільки імʼям й прізвищем, без імені держави й без назви посади, яку обіймають.

 

Голова МЗС Чехії потрапив у ДТП, водій авто загинув

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек потрапив в аварію в таксі, в якому вранці 6 травня їхав додому. Як повідомляють чеські ЗМІ, міністр не постраждав, при цьому загинув 62-річний водій таксі.

Обставини, за яких сталася аварія, зараз вивчає поліція. Наразі відомо, що таксі налетіло на припарковане авто. Допускається, що причиною аварії могли бути проблеми, пов’язані зі станом здоров’я водія таксі. 

«Мені жаль, що згасло людське життя. Хочу висловити своє щире співчуття родині померлого», – зазначив Томаш Петршічек.

Як повідомляє поліція, міністр Томаш Петршічек на основі власного бажання не користувався поліцейською охороною. «Це є його право, і це звичайна річ. Особа, яку охороняють, може будь-коли поліцейську охорону відкинути чи перервати», – інформує чеська поліція на своїй твіттер-сторінці. 

«Мати охорону – це право, зовсім не обов’язок членів уряду», – наголосила у зв’язку з трагічною подією речниця поліції Катержіна Рендлова. 

 

Парламент Сербії скасував надзвичайний стан

Парламент Сербії на надзвичайній сесії 6 травня на пропозицію Кабінету міністрів скасував надзвичайний стан, який був запроваджений 15 березня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. За скасування голосували депутати від владної коаліції, більшість опозиційних депутатів бойкотувала сесію.

Послаблена більшість заходів, якими були обмежені права громадян. Повністю скасували комендантську годину й цілодобову ізоляцію громадян старших від 65 років. Однак, їм рекомендують не залишати помешкання без потреби.

Відновлена діяльність державних і приватних компаній, в тому числі й сфера послуг. Відновлена робота міського транспорту – лише для тих, хто працює і в кого є відповідна довідка. Безробітні, студенти й пенсіонери поки що не мають права користуватися міськими автобусами.

 

У закритих приміщеннях дозволяється присутність до 50 осіб. Весілля й інші зібрання заборонені до 15 червня. Учні й студенти не будуть повертатися до шкіл. Студенти, починаючи з 1 червня, зможуть складати іспити.

На робочих місцях, у магазинах, у парках і в транспорті всі громадяни повинні мати захисні маски й рукавички й дотримуватися так званої соціальної відстані – два метри один від одного.

Парламентські й муніципальні вибори, які були призначені на 26 квітня, перенесені на 21 червня. В передвиборчій кампанії всі партії повинні дотримуватися наведених обмежень. Майже всі опозиційні партії заявляють про намір бойкотувати вибори. Вони стверджують, що немає умов для рівноправної кампанії й вільного волевиявлення громадян.

Президент Ірану пригрозив «нищівною відповіддю» у разі продовження ембарго на зброю

Президент Ірану Хасан Роугані 6 травня пригрозив «нищівною відповіддю» в разі, якщо США не зупинять своїх зусиль із продовження дії ембарго на зброю, запровадженого Радою безпеки ООН проти Тегерану. Ембарго має перестати діяти в жовтні.

Державний секретар США Майк Помпео 29 квітня пообіцяв застосувати всі доступні засоби для того, щоб збройне ембарго щодо Ірану продовжило діяти і після жовтня 2020 року. Він також висловив сподівання, що Рада безпеки ООН продовжить обмеження до того, як воно припинить дію.

Проте члени Ради безпеки Китай і Росія, які разом із Францією, Німеччиною і Британією є підписантами ядерної угоди з Іраном 2015 року, будуть протестувати проти продовження дії ембарго. Обидві країни претендують на нові великі контракти з постачання зброї до Ірану.

 

У телепромові 6 травня Роугані повторив критику на адресу США через вихід Вашингтона з ядерної угоди з Тегераном, назвавши такі дії «дурною помилкою».

«Якщо Америка хоче повернутися до угоди, вона має зняти всі санкції з Тегерану і виплатити компенсацію за відновлення санкцій», – сказав Роугані.

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом і зробив це в 2018 році, а також повернув суворі американські санкції проти Ірану.

Ядерна угода передбачала згортання Тегераном своєї ядерної програми в обмін на скасування міжнародних санкцій, а також в обмін на завершення дії збройного ембарго.

 

Іран звинувачує в порушенні ядерної угоди США, а також інших учасників угоди, в першу чергу з Європейського союзу, які, за словами Тегерана, не зуміли пом’якшити наслідки цих санкцій.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить.

Іран поступово відійшов від своїх зобов’язань за угодою після виходу з неї США. 

Вашингтон вважає, що ядерна програма Ірану секретно працює над створенням зброї, натомість Тегеран заявляє про її мирний характер.

 

Голова Росгвардії вперше повідомив про присутність росгвардійців у Сирії

У Сирії проходить службу обмежений контингент військ Росгвардії, заявив 6 травня директор відомства Віктор Золотов у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним. Раніше про відправку підрозділів Росгвардії в Сирію не повідомляли.

«Війська виконують завдання без зривів. Ми виконуємо завдання спільно з об’єднаним угрупованням військ на Північному Кавказі, обмеженим контингентом у Сирійській Арабській Республіці», – сказав Золотов.

Він також розповів, що 115-а окрема бригада особливого призначення Росгвардії зараз охороняє об’єкти в Керченській протоці в безпосередній близькості від анексованого Криму і транспортний перехід (Керченський міст).

 

Росгвардія була створена указом президента Путіна в квітні 2016 року на базі внутрішніх військ МВС. Тоді основними завданнями Росгвардії були названі охорона громадського порядку всередині Росії, боротьба з тероризмом і екстремізмом (також усередині країни), охорона російських державних об’єктів і російських високопоставлених чиновників. Використання підрозділів Росгвардії за межами Росії в законі не прописане.

Зараз росгвардійці, крім інших своїх обов’язків, разом із поліцейськими займаються патрулюванням вулиць Росії і штрафують людей, які порушують карантин.

У кінці 2016 року ЗМІ стало відомо про відправку до Сирії зведеного загону чеченських бійців спеціального призначення з батальйонів «Схід» і «Захід». Глава Чечні Рамзан Кадиров, коментуючи ці повідомлення, заявив, що зазначених підрозділів у республіці не існує. Через кілька місяців для «миротворчої місії» в Сирію направили батальйон військової поліції з Інгушетії.

 

Митці в Росії просять звільнити дослідника Сандармоху Юрія Дмитрієва

Російські науковці, викладачі та діячі культури підписали відкритий лист до Верховного суду Карелії з проханням відпустити історика і голову регіонального відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва з СІЗО, де зафіксували перші випадки зараження коронавірусною інфекцією. Текст документа публікує «Новая газета».

Автори листа звертають увагу на небезпеку поширення COVID-19 і відзначають, що звинувачення, висунуті проти Дмитрієва, несправедливі. Вони мають бути зняті під час судового розгляду, а сам історик повинен чекати на рішення суду в безпеці, йдеться в документі.

Звернення підписали письменники Дмитро Биков і Віктор Шендерович, музиканти Борис Гребенщиков, Юрій Шевчук і Юлій Кім, кінорежисери Олександр Сокуров, Андрій Звягінцев, політолог Катерина Шульман, а також лідер партії «Яблуко» Григорій Явлінський.

На початку квітня Євросоюз закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО через стан здоров’я та вік.

 

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

 

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.

Країни Балтії відкриють внутрішні кордони 15 травня

Країни Балтії домовилися про відкриття внутрішніх кордонів з 15 травня та вільне пересування жителів країн Балтії. Про це повідомив прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш.

Відповідні домовленості були досягнуті під час наради Каріньша з колегами з Литви та Естонії.

Зазначається, що ті, хто прибуде з інших країн, будуть зобов’язані провести 14 днів у самоізоляції.

Країни Балтії оголосили карантин 16-17 березня.

Станом на 6 квітня у Литві зафіксовано 1 423 випадків інфікування коронавірусом (померли 48 людей, одужали 718); у Латвії – 896 (17 летальних, 464 одужали); у Естонії – 1 721 (55 летальних, 264 одужали).

Чехія закликає Росію вести переговори і планує збільшити кількість своїх дипломатів в РФ

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек звернувся до Росії із закликом будувати відносини на основі спільних договорів про співпрацю, щоб роз’яснити суперечності відносно демонтажу пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву у Празі.

«Політизація цих тем може бути контрпродуктивною», – наголосив міністр.

На його думку потрібно дати дорогу дипломатії. Зокрема, Петршічек зазначив, що чеське МЗС передало російській стороні ноту з пропозицією розпочати консультації. «Мова про першу таку формальну пропозицію між обидвома сторонами. Досі про таку можливість російська сторона говорила тільки у ЗМІ», – наголосив міністр.

 

Також чеський уряд вирішив з 1 липня збільшити на чотири кількість своїх працівників в посольстві у Москві. Головним аргументом такого кроку є брак персоналу в чеському посольстві: «Представництво у Москві вже довгий час відчуває нестачу працівників адміністративно-технічного персоналу. На цій основі пропонується збільшити кількість систематизованих місць».

Зараз у посольстві Чехії в Москві працює дев’ять дипломатів. 

 

За інформацією чеського МЗС в посольстві Росії у Празі й російських генеральних консульствах у Карлових Варах і місті Брно акредитовано понад 50 дипломатів, не враховуючи адміністративно-технічного персоналу. Також чеські ЗМІ звертають увагу на велику кількість – понад 70 автомобілів з дипломатичними номерами, які належать посольству Росії у Чехії. 

В ОАЕ згорів 48-поверховий житловий будинок, жертв немає

У місті Шарджа (Об’єднані Арабські Емірати) ввечері 5 травня спалахнула велика пожежа в 48-поверховому житловому будинку.

Жертв немає, легких травм зазнали дев’ятеро людей, інші жителі цього та сусідніх будинків були евакуйовані, повідомило агентство Gulf News із посиланням на місцеве управління цивільної оборони.

Причина пожежі, що розпочалася на 10 поверсі будівлі, поки не з’ясована.

Управління місцевої поліції, повідомило, що зв’язалося з власником хмарочоса і отримало запевнення, що всім постраждалим буде надане тимчасове житло. Скільки саме квартир згоріло, поки не повідомляється.

 

Китай здійснив запуск прототипу нового космічного корабля

Китай вивів на орбіту прототип нового космічного корабля, розробленого для доставки людини в космос. Запуск важкої ракети-носія Long March 5B відбувся з космодрому на острові Хайнань в Південно-Китайському морі, повідомляють китайські ЗМІ.

Успішний пуск став одним з етапів підготовки Китаю до створення власної орбітальної станції, повідомляє агентство «Сіньхуа». Новий китайський корабель розрахований на перевезення до шести астронавтів.

 

Китай прагне стати однією з провідних космічних держав. У січні минулого року країні вдалося першою посадити космічний апарат на зворотному боці Місяця. 

Китай також планує запустити космічний апарат до Марсу.

 

В Ірані вбили трьох членів Корпусу вартових Ісламської революції

Озброєні невідомі вбили трьох членів іранського Корпусу вартових Ісламської революції під час стрілянини поблизу кордону Ірану з Іраком, повідомляють місцеві ЗМІ.

За даними агентства Tasnim, афілійованого з Корпусом вартових Ісламської революції, серед загиблих є полковник.

Як йдеться в повідомленні, «кілька контрреволюціонерів» також загинули в боях біля курдського міста Дівандарре, приблизно за 60 кілометрів від іракського кордону.

Ніяких подробиць про приналежність озброєних немає.

У згаданому районі раніше відбувалися періодичні бої між іранськими силами і курдськими сепаратистами, а також бойовиками, пов’язаними з екстремістським угрупованням «Ісламська держава».

Німеччина оголосила в розшук офіцера російського ГРУ за хакерську атаку на Бундестаг

Федеральний прокурор Німеччини оголосив у розшук ймовірного офіцера російського ГРУ за організацію хакерської атаки на Бундестаг, пише газета Süddeutsche Zeitung. Атака була здійснена хакерами навесні 2015 року, отримані в її результаті документи були викладені на сайт WikiLeaks.

Підозрюваний – 29-річний Дмитро Бадін.

Американська влада підозрює його в атаках на сервери всесвітнього антидопінгового агентства WADA і штабу Демократичної партії США. Він, ймовірно, є службовцем військової частини 26165, розташованої на Комсомольському проспекті в Москві.

Ця військова частина відома тим, що в ній служать криптографи і фахівці з комп’ютерної безпеки. За радянських часів ця військова частина займалася дешифруванням і криптоаналізом перехоплених повідомлень для 6-го управління ГРУ, яке займалося радіотехнічної розвідкою.

 

Прокуратура Німеччини пов’язує Бадіна з хакерським угрупованням Fancу Bear, пише Süddeutsche Zeitung. Газета стверджує, що німецьким спецслужбам вдалося встановити особу ще одного хакера, причетного до атаки на Бундестаг, але не вдалося зібрати достатньої кількості доказів, щоб виписати ордер на його арешт. Його ім’я не розкривають.

Хакерська атака на Бундестаг тривала з 30 квітня по 20 травня 2015 року. В результаті зловмисники отримали доступ до щонайменше 16 гігабайтів даних, у тому числі до масштабного архіву листування депутатів німецького парламенту.

Листування штабу Демократичної партії США і WADA також потрапило на WikiLeaks. Засновник сайту Джуліан Ассанж чекає суду щодо екстрадиції до США в Лондоні. Влада США має намір висунути йому 17 звинувачень у порушенні закону про шпигунство і одне – в змові з метою здійснення хакерської атаки для крадіжки тисяч секретних дипломатичних і військових документів.

Кремль і російське МЗС завжди заперечують будь-яку причетність до хакерських атак.

 

Талібан закликає уряд Афганістану пришвидшити звільнення в’язнів

Екстремістське угруповання «Талібан» закликало уряд Афганістану пришвидшити звільнення ув’язнених, аби відкрити шлях до переговорів.

Історична угода, підписана Сполученими Штатами і «Талібаном» 29 лютого, передбачає, що Кабул звільнить 5 тисяч членів угруповання перед початком мирних переговорів, які мають покласти край 18-річній війні.

Угода також вимагає від бойовиків звільнити тисячу утримуваних афганських військових.

Читайте також: Афганістан: таліби напали на військовий центр​

Речник угруповання Сухейль Шагін привітав звільнення 300 талібів протягом останніх трьох днів, однак заявив, що цього недостатньо. Він закликав владу країни прискорити процес, щоб убезпечити ув’язнених від зараження коронавірусом та відкрити шлях до початку внутрішньоафганських переговорів.

Наразі уряд Афганістану звільнив 750 членів «Талібану», за даними Офісу ради національної безпеки країни. Своєю чергою, таліби звільнили 112 співробітників афганських безпекових сил.

Кабул утримується від звільнення великих груп в’язнів, особливо після низки нападів з боку «Талібану» протягом останніх тижнів по всій країні, які призвели до людських жертв. Уряд Афганістану змушений протидіяти талібам в умовах скорочення підтримки з боку США.

Читайте також: Афганістан: суперник президента заявив про можливе примирення​

24 квітня рух «Талібан» оголосив про відмову дотримуватися режиму припинення вогню в період Рамадану, відкинувши пропозиції уряду Афганістану.

29 лютого в Катарі була підписана мирна угода між США й «Талібаном». За умовами документа, афганський уряд має звільнити 5 тисяч талібів. Екстремістське угруповання, зі свого боку, пообіцяло відпустити близько тисячі афганських солдатів та цивільних.

Однак 7 квітня «Талібан» відмовився від переговорів із Кабулом.

У Росії родичі вимагають інформації про в’язнів після бунту в колонії

Родичі в’язнів, які відбувають покарання в Іркутській області Росії, пікетували 4 травня заклади пенітенціарної системи, вимагаючи інформації про членів їхніх сімей після жорстокого тюремного заворушення. Десятки протестувальників у сибірському містечку Ангарськ 4 травня провели одиночні пікети перед виправною колонією № 15 та СІЗО № 6.

Голова групи «За права людини» Павло Глущенко повідомив Радіо Свобода, що родичі в’язнів вимагають детальної інформації про поточне місце перебування в’язнів і про реалізацію права на відвідання адвоката.

Глущенко додав, що після бунту немає даних про те, де перебувають 54 в’язні. За словами активіста, правозахисні організації та родичі ув’язнених вимагають пояснення у Федеральній службі виконання покарань.

 

9 квітня адміністрація колонії заявила, що охоронці приборкали заворушення. Адміністрація звинуватила в інциденті в’язня, який нібито напав на охорону, натомість самі в’язні стверджували, що інцидент був спричинений побиттям в’язня з боку охорони.

Кім Чен Ин нагороджений російською медаллю до 75-річчя закінчення Другої світової війни в Європі

Лідер КНДР Кім Чен Ин нагороджений російською ювілейною медаллю «75 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні», повідомило російське посольство в Пхеньяні. Сам північнокорейський керівник на нагородження не прийшов, нагороду за нього отримав міністр закордонних справ країни Лі Сон Гвон.

Нагорода вручена за «великий особистий внесок в увічнення пам’яті загиблих і похованих у республіці радянських громадян», а також за «виявлену турботу про збереження поховань та меморіалів радянських воїнів у КНДР».

Положення про медаль такої підстави для нагородження не передбачає. Згідно з документом, іноземні громадяни можуть отримати її тільки в разі, якщо вони воювали у складі Червоної армії або флоту або в складі партизанських загонів за часів Другої світової війни. Партизаном був дід Кім Чен Ина, «вічний президент» КНДР Кім Ір Сен.

Кім був запрошений на ювілейний парад на честь 75-річчя закінчення Другої світової війни в травні в Москві. Про його згоду відвідати захід не повідомлялося, сам парад пізніше був перенесений на невизначений термін через епідемію COVID-19.

 

Ізраїль здійснив удари по цілях у Сирії

Ізраїльські військові завдали ракетних ударів у провінції Алеппо на півночі Сирії, повідомляють сирійські державні ЗМІ. За їхніми даними, удари були спрямовані проти науково-дослідного центру та військової бази, Ізраїль зазвичай називає метою своїх дій знищення іранських цілей на території Сирії.

Упродовж останніх років Ізраїль здійснив сотні ударів по території Сирії, спрямованих проти іранських чи проіранських сил та сирійських урядових позицій.

Західні та ізраїльська розвідки стверджують, що іранські війська та їхні союзники використовують сирійську пустелю, яка межує з Іраком, для передачі винищувачів та систем озброєння для підтримки сирійського уряду та ліванської бойової групи «Хезболла».

У світі від коронавірусу померли понад чверть мільйона людей

У світі станом на 4 травня від коронавірусу померли 250 134 людини. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Загалом кількість інфікованих перевищила 3,5 мільйона людей, одужали вже понад 1,1 мільйона.

 

В Україні станом на ранок 4 травня коронавірус виявили у більш ніж 12 тисяч людей, 303 людини померли, 1 619 одужали.

 

Єрмак пояснив, що Україна очікує від США

Україна очікує від США збереження санкцій проти Росії. Про це голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив в онлайн-виступі, який організувала американська неурядова організація Atlantic Council.

Крім цього, Єрмак сказав, що реформування Збройних сил України відбувається успішно, зокрема, завдяки підтримці США.

При цьому глава ОПУ висловив впевненість, що ні внутрішньополітичні процеси у США, ані пандемія чи світова криза не похитнуть двопартійну підтримку України у Штатах.

Єрмак додав, що більшість українців вважають США найбільшим другом серед інших держав. 

 

Про очікування стосовно подальшої політики США Єрмак заговорив невдовзі після того, як США висунули кандидатуру нового посла в Україні – генерал-лейтенанта у відставці Кіта Дейтона.

Падіння Пауерса: 60-річчя інциденту з літаком-шпигуном U-2

60 років тому радянська протиповітряна оборона збила літак-розвідник США, пілотований Френсісом Гері Пауерсом, коли він виконував фотографічну розвідку в глибині СРСР

У Білорусі кількість хворих на COVID-19 за добу зросла на 784 людини

У Білорусі кількість хворих на COVID-19 за минулу добу зросла на 784 людини, загалом померли від початку епідемії понад 100 білорусів. Про це повідомило міністерство охорони здоров’я країни.

Всього, за даними на понеділок, в Білорусі зареєстровано майже 17,5 тисячі інфікованих коронавірусом.

Білорусь – одна з кількох країн Європи, де досі не оголосили карантин. Влада також продовжує наполягати, що майже всі померлі від коронавірусу мали «низку хронічних захворювань». Вдова як мінімум одного з них повідомила, що це не так, повідомляє «Настоящее время».

МОЗ країни поінформував, що всього було проведено 211 369 тестів, підтвердилося 8,2 відсотка від загальної кількості проведених тестів. Скільки пацієнтів перебувають у лікарнях у важкому стані або на штучній вентиляції легень, а також скількох пацієнтів виписали додому для «амбулаторного лікування», білоруські чиновники не повідомляють.

Незважаючи на зростання кількості заражених, президент Білорусі Олександр Лукашенко, що не скасовуватиме через коронавірус святковий військовий парад до 9 травня. Він зазначив, що ветерани «хочуть взяти участь в параді, незважаючи на епідеміологічну обстановку».

Афганістан: таліби напали на військовий центр

Екстремістське угруповання «Талібан» атакувало військовий центр в південній провінції Гельманд у Афганістані увечері 3 травня.

Відповідальність за напад на центр, де розміщені щонайменше 150 військових афганської армії та розвідників, взяли на себе самі таліби.

Як стверджує «Талібан», серед афганських військових є загиблі. Видання Tolo News також цитує неназваного урядовця, який повідомляє про п’ятьох загиблих.

Читайте також: Конституція «Талібану» проливає світло на його бачення майбутнього Афганістану​

24 квітня рух «Талібан» оголосив про відмову дотримуватися режиму припинення вогню в період Рамадану, відкинувши пропозиції уряду Афганістану.

29 лютого в Катарі була підписана мирна угода між США й «Талібаном». За умовами документа, афганський уряд має звільнити 5 тисяч талібів. Екстремістське угруповання, зі свого боку, пообіцяло відпустити близько тисячі афганських солдатів та цивільних.

Однак 7 квітня «Талібан» відмовився від перегоорів із Кабулом.

Казахстан: ЦВК припинила депутатські повноваження доньки Назарбаєва

Центральна виборча комісія Казахстану 4 травня оголосила про припинення депутатських повноважень Дариги Назарбаєвої, старшої доньки колишнього президента країни Нурсултана Назарбаєва.

Таке рішення ЦВК ухвалила на засіданні на виконання відповідного рішення президента країни Касим-Жомарта Токаєва. 2 травня Токаєв підписав указ про припинення повноважень депутатки сенату Дариги Назарбаєвої.

Назарбаєва стала спікеркою сенату парламенту 20 березня 2020 року, у день відставки її батька з посади президента. У сенаті вона працювала з 2016 року, отримавши мандат за указом Назарбаєва-старшого. Її призначення депутатом розцінювалося як спроба експрезидента підготувати собі спадкоємця.

Читайте також: Даріга йде в тінь. Дочка єлбаси перестала бути другою особою в Казахстані​

Згідно з Конституцією Казахастану, спікер сенату – перший у черзі на посаду президента в разі відставки чи смерті чинного голови держави.

До приходу в сенат Назарбаєва була заступницею прем’єр-міністра Казахстана. У 2012-2015 роках вона була депутаткою та віцеспікеркою мажилісу – нижньої палати парламенту.

Нурсултан Назарбаєв очолював Казахстан з 1990 по 2019 рік.