Казахстан: ЦВК припинила депутатські повноваження доньки Назарбаєва

Центральна виборча комісія Казахстану 4 травня оголосила про припинення депутатських повноважень Дариги Назарбаєвої, старшої доньки колишнього президента країни Нурсултана Назарбаєва.

Таке рішення ЦВК ухвалила на засіданні на виконання відповідного рішення президента країни Касим-Жомарта Токаєва. 2 травня Токаєв підписав указ про припинення повноважень депутатки сенату Дариги Назарбаєвої.

Назарбаєва стала спікеркою сенату парламенту 20 березня 2020 року, у день відставки її батька з посади президента. У сенаті вона працювала з 2016 року, отримавши мандат за указом Назарбаєва-старшого. Її призначення депутатом розцінювалося як спроба експрезидента підготувати собі спадкоємця.

Читайте також: Даріга йде в тінь. Дочка єлбаси перестала бути другою особою в Казахстані​

Згідно з Конституцією Казахастану, спікер сенату – перший у черзі на посаду президента в разі відставки чи смерті чинного голови держави.

До приходу в сенат Назарбаєва була заступницею прем’єр-міністра Казахстана. У 2012-2015 роках вона була депутаткою та віцеспікеркою мажилісу – нижньої палати парламенту.

Нурсултан Назарбаєв очолював Казахстан з 1990 по 2019 рік.

Греція вперше за час карантину перевозить мігрантів з табору на Лесбосі на материк

Греція відновлює перевезення мігрантів із занедбаного табору на острові Лесбос, аби знизити перенаселеність під час пандемії COVID-19, повідомляють західні ЗМІ.

Місцеві урядовці раніше зобов’язалися 3 травня перевезти групу з близько 395 мігрантів із відомого табору Моріа на Лесбосі на материк. За даними видання The Greek Herald, таке перевезення відбулося.

Євросоюз та правозахисні групи раніше закликали грецький уряд перемістити вразливих мігрантів, які ризикують заразитися коронавірусом, з таборів на Егейських островах на материк.

Читайте також: В Іспанії рівень безробіття зріс через вплив пандемії COVID-19​

Це перший подібний трансфер із Моріа з моменту запровадження в Греції обмежень для протидії поширенню коронавірусної інфекції.

За кілька днів до запровадження карантину на материк перевезли близько 600 мігрантів. Грецький уряд заявляє, що планує транспортувати з островів приблизно 2 400 мігрантів.

За оцінками, у переповнених таборах на п’яти грецьких островах, де немає санітарних умов та доступу до медичного обслуговування, проживає 37 тисяч мігрантів. При цьому табори розраховані на 6 200 людей.

У таборі Моріа проживає близько 19 300 людей – у шість разів більше, ніж передбачають його потужності.

Читайте також: Чи довго ще терпіти? Як різні країни світу повертаються до звичного життя після карантину​

Наразі в Греції підтверджені 2 626 випадків коронавірусної інфекції, з них 144 летальних. Це відносно невисокий показник у порівнянні з деякими іншими країнами Європи та сусідньою Туреччиною. У таборах на островах не зареєстровано випадків захворювання, однак гуманітарні групи застерігають, що в разі спалаху воно швидко поширюватиметься.

Греція є одним з головних шляхів до Європи для мігрантів, які тікають від конфліктів та бідності на Близькому Сході та в інших регіонах. Більшість мігрантів у цій країні – з Сирії, Іраку та Афганістану.

 

Помпео назвав «випадковими» постріли, зроблені Пхеньяном на кордоні з Південною Кореєю

Стрілянина, відкрита військовими Північної Кореї на кордоні з Південною Кореєю, ймовірно, була «випадковою», заявив державний секретар США Майк Помпео 3 травня на тлі продовження спекуляцій про стан здоров’я північнокорейського лідера Кім Чен Ина.

Як повідомляє агентство Reuters, 3 травня в районі одного зі сторожових постів на кордоні Північної і Південної Корей сталася стрілянина. За день до цього північнокорейські державні ЗМІ опублікували репортажі про відвідини заводу Кім Чен Ином – перші повідомлення про його появу на публіці від 11 квітня.

Південна Корея відповіла на постріли з іншого боку Демілітаризованої зони. Повідомлень про жертви не було.

«Ми вважаємо, що це було випадково. Південна Корея дійсно відкрила у відповідь вогонь. Але, наскільки ми можемо судити, жертв із жодної зі сторін не було», – заявив Помпео, виступаючи в ефірі телеканалу АВС.

 

Чутки про те, що Кім Чен Ин серйозно хворий, з’явилися після того, як північнокорейський лідер пропустив урочисті заходи з нагоди дня народження його покійного діда Кім Ір Сена. 

Помпео відмовився говорити про те, що йому відомо в зв’язку з цим, але зауважив, що, судячи з нещодавніх кадрів, показаних державним телебаченням Північної Кореї, «Кім, схоже, живий і здоровий».

«Ми знаємо, що були інші періоди, коли очільник Кім на довгий час зникав із поля зору громадськості, тому це не унікальний випадок», – сказав Помпео.

Кім Чен Ин, який у Північній Кореї обіймає всі найвищі партійні, державні і військові посади, вже не вперше на тривалий час зникає з очей громадськості. Зокрема, 2014 року його не бачили протягом півтора місяця і тоді теж у чутках «ховали».

 

Байден розглядає понад десять жінок на посаду віцепрезидента у разі перемоги на виборах

Ймовірний кандидат від Демократичної партії на президентських виборах, запланованих на листопад, Джо Байден заявляє, що відбірковий комітет його передвиборної кампанії розглядає «понад десяток жінок» на посаду віцепрезидента США у випадку перемоги на виборах.

В інтерв’ю на телеканалі MSNBC Байден заявив, що знає про бажання деяких його прихильників, щоб він обрав темношкіру жінку як партнера на перегонах.

«Я насправді це розумію… Тому я запевняю вас, що серед понад десятка жінок-претенденток, кандидатури яких розглядаються, набагато більше, ніж одна темношкіра жінка», – сказав Байден. 

За словами Байдена, в разі його перемоги на виборах, його адміністрація «виглядатиме як Америка» і представлятиме «всі кольори країни».

 

Як повідомляє «Голос Америки», раніше йшлося про те, що в короткому списку Байдена – сенаторка від Каліфорнії Камала Гарріс та колишня кандидатка в губернатори штату Джорджія Стейсі Абрамс. Серед інших потенційних кандидаток називають імена сенаторки Елізабет Воррен, сенаторки Кетрін Кортез і сенаторки Еймі Клобучар.

Раніше Байден заявив, що сподівається визначитись із кандидатурою своєї партнерки на перегонах вже до липня.

 

 

«Нормальні люди» сумують, а не святкують 3 вересня – голова Північної Осетії

Голова російського регіону Північна Осетія В’ячеслав Бітаров заявив, що не допустить святкування 3 вересня закінчення Другої світової війни, оскільки цього дня в республіці згадують жертв теракту в Беслані.

За його словами, «нормальні люди не тільки в Осетії, але і по всьому світу, сумують» 3 вересня.

Наприкінці квітня президент Росії Володимир Путін підписав закон про перенесення офіційної дати закінчення Другої світової війни з 2 на 3 вересня. Автори законопроєкту мотивували перенесення тим, що «вирішальний внесок у завершення війни внесла перемога Радянського Союзу над Японією в 1945 році», про яку в СРСР офіційно було оголошено саме в зазначену дату (фактично Японія капітулювала 2 вересня).

 

Організація «Матері Беслана» і Рада з прав людини при президенті Росії виступали проти перенесення пам’ятної дати, вказавши, що 3 вересня – день пам’яті жертв загиблих під час штурму захопленої терористами школи в Беслані. У 2004 році в цьому місті в Північній Осетії загинули 334 людини.

У Росії у зв’язку з епідемією COVID-19 перенесені всі масові офіційні заходи, що планувалися на 9 травня. Нової дати святкування завершення бойових дій Другої світової війни в Європі офіційно не названо. 

Лукашенко: «ми не можемо скасувати парад» 9 травня

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що не може скасувати військовий парад до Дня перемоги в Мінську, незважаючи на пандемію коронавірусу, оскільки «тисячі людей хочуть, щоб святкування відбулося».

За словами Лукашенка, він «довго над цим думав», але ветерани «першими зажадали, щоб їх привезли на захід».

«Зрозуміло, що їм уже 90. Поміркуємо, як бути з ними. Я дотримуюся своєї тактики – літніх людей треба оберігати. Всі ми бачимо, що ця інфекція чіпляється, в першу чергу, до старих, хоча молоді теж хворіють. Тому нам не потрібно нікого тягнути на цей масовий захід», – сказав Лукашенко під час наради в офісі президента 3 травня.

 

Він також зазначив, що деякі російські депутати і сенатори вже висловили бажання взяти участь у параді в Мінську.

«Ми вітаємо це. Нехай приїжджають… Ми не зачиняємо дверей для своїх друзів і братів», – сказав Лукашенко.

Раніше петицію з проханням скасувати парад 9 травня у зв’язку з небезпекою поширення коронавірусу підписали понад сім тисяч громадян Білорусі. Міноборони країни відповіло на це, що епідеміологічна ситуація сприятлива для проведення заходу, до того ж він є «важливою частиною» програми бойової підготовки армії, і тому його не можна скасувати.

За офіційними даними білоруської влади, число інфікованих коронавірусом у країні на 3 травня складає майже 16 тисяч людей. Померли з початку пандемії 97 людей. В останні дні кількість хворих зростає в середньому на 800-900 на день. Всесвітня організація охорони здоров’я неодноразово закликала Білорусь запровадити жорсткий карантин.

 

В Ірані з 4 травня відкриють частину мечетей

Президент Ірану Хасан Роугані заявив на державному телебаченні, що мечеті в багатьох регіонах країни з низьким рівнем ризику відкриються 4 травня. Релігійні заклади були закриті на початку березня через епідемію коронавірусної інфекції.

Роугані 3 травня сказав, що 132 округи (це приблизно третина адміністративних одиниць Ірану) «відкриють свої мечеті вже завтра».

«Соціальна дистанція важливіша, ніж колективна молитва», – відзначив Роугані, додавши, що іслам вважає безпеку обов’язковою, а молитися в мечетях лише «рекомендується».

За словами президента Ірану, комітет також розглядає можливість відновлення роботи шкіл із 16 травня, щоб до літніх канікул мати місяць навчання.

Внаслідок спалаху в Ірані від середини лютого загинули понад 6150 людей та заражені понад 96 тисяч 440. Іран 2 травня повідомив про найменше число нових інфікованих із 10 березня. Експерти як в Ірані, так і за кордоном мають сумніви в офіційно повідомлених цифрах, кажучи, що реальна кількість хворих і померлих може бути значно більшою.

Іран закрив університети, кінотеатри, стадіони та інші громадські місця із березня. Але з 11 квітня Тегеран дозволив поетапно відновити роботу підприємств. Лише такі компанії з високим ризиком, як спортзали та перукарні, залишаються закритими.

Журналісти відзначають Всесвітній день свободи преси на тлі цензури через пандемію COVID-19

Всесвітній день свободи преси відзначається 3 травня на тлі залякування журналістів у багатьох країнах, де влада намагалася приховати дані про епідемію COVID-19 або подати повідомлення про це під вигідномим для себе кутом.

У розпал пандемії «особливо важливо, щоб як професійні, так і громадянські журналісти могли вільно повідомляти про те, що вони бачать і чують, та висловлювати свою думку відкрито», заявив державний секретар США Майк Помпео 2 травня.

За його словами, у той час, коли державні службовці мають захищати незалежні ЗМІ, деякі уряди навмисно поширюють дезінформацію, цензурують інформацію та «агресивно обмежують» для незалежних журналістів можливість виконувати свою функцію.«Журналістів заарештовували за повідомлення, сайти були заблоковані, оскільки репортери мали сміливість ставити під сумнів і критикувати офіційні реакції уряду на пандемію COVID-19», – наголосив Помпео.

Не назвавши конкретно жодної країни, Помпео закликав уряди негайно припинити цензуру та звільнити журналістів, які потрапили до в’язниці за свою роботу.

Раніше Помпео зазначав, що Сполучені Штати знають, що лікарі в Китаї, які повідомили про спалах, не змогли вільно говорити і стверджували, що уряд намагався приховати деталі про початок пандемії. Він також зазначив, що уряд Китаю видворив американських журналістів у березні.

Серед інших країн, де журналісти стикаються з труднощами, є Казахстан, повідомляють «Репортери без кордонів». Організація заявила, що журналістів, які висвітлюють спалах коронавірусу в країні, піддали допиту та кримінальному переслідуванню «під приводом запобігання паніці».

В Ірані двоє журналістів були затримані за мультфільм, у якому кепкують із людей, що рекламують ненаукові методи лікування коронавірусної інфекції. Чиновники вирішили, що мультфільм є образливим для керівництва країни.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш визнав, що пандемія породила дезінформацію, шкідливі поради щодо здоров’я та теорії змови. За його словами, засоби інформації надають на противагу до таких історій «перевірені, наукові, ґрунтовані на фактах новини та аналіз».

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International відзначила Всесвітній день свободи преси, оприлюднивши звіт, присвячений журналістиці в Єгипті. Організація зазначила, що дії про ЗМІ в цій країні за останні чотири роки фактично зробили журналістику злочином.

Правозахисники заявили, що ці кроки зашкодили прозорості під час нинішньої кризи в галузі охорони здоров’я, і уряд у Каїрі лише посилив контроль над інформацією, навіть коли кількість коронавірусних інфекцій у Єгипті продовжила зростати.

Всесвітній день свободи преси був оголошений Генеральною асамблеєю ООН у грудні 1993 року. Відтоді він відзначається 3 травня у всьому світі.

В уряді Росії виявлені нові випадки COVID-19 – захворіли міністр ЖКГ і його заступник

Слідом за офіційним оголошенням про зараження коронавірусом прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, 1 травня державні російські ЗМІ повідомили, що COVID-19 підтверджено у міністра будівництва і житлово-комунального господарства Володимира Якушева і його заступника Дмитра Волкова.

Згідно з повідомленнями, Якушева напередодні госпіталізували в лікарню у Москві і він отримує «лікування під наглядом лікарів».

Наразі виконує обов’язки міністра ЖКГ Росії заступник Якушева Микита Стасишин.

Прем’єр-міінстр Росії Михайло Мішустін заявив 30 квітня, що в нього виявили коронавірусну хворобу COVID-19 і він змушений піти на самоізоляцію. Після цього президент Росії Володимир Путін призначив виконувачем обов’язків прем’єра Андрія Білоусова.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 2 травня, коронавірусом в Росії інфіковані понад 114 тисяч людей, померли 1169, одужали понад 13 тисяч.

 

Казахстан: президент припинив повноваження голови Сенату Назарбаєвої, дочки екслідера країни

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв своїм указом 2 травня припинив депутатські повноваження голови Сенату (Верхньої палати парламенту) Даріги Назарбаєвої, старшої дочки колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Як передає Казахстанська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик», із чим пов’язане таке рішення наразі невідомо.

Токаєв у твіттері подякував Назарбаєвій «за активну і плідну роботу».

На офіційному сайті Сенату Казахстану повідомлень про відкликання мандата Назарбаєвої немає.

Згідно з Конституцією Казахстану, спікер Сенату – перший в черзі на пост президента, в разі відставки чи смерті чинного глави держави.

Депутатський мандат Даріга Назарбаєва отримала за указом Токаєва. 12 серпня минулого року президент Казахстану перепризначив дочку свого попередника членом Верхньої палати парламенту. Токаєв таким чином «перезапустив» парламентські повноваження Даріги Назарбаєвої, призначеної сенатором у 2016 році, коли главою держави був її батько. «Перезапуск» був проведений достроково, за три роки до закінчення терміну закінчення мандата Назарбаєвої. Згідно з Конституцією, термін повноважень депутатів сенату – шість років.

2 вересня Даріга Назарбаєва знову очолила Сенат. Головою палати вона вперше стала в березні 2019 року, відразу після відставки батька, що зберігає широкі повноваження. Крісло спікера звільнилося тоді, попередник на цій посаді Токаєв сів у крісло президента замість Назарбаєва.

56-річна Даріга Назарбаєва займала посади заступника голови Мажилісу і віцепрем’єра. В її політичній кар’єрі була 5-річна перерва. Вона покинула політику в 2007 році на тлі подій, пов’язаних з її чоловіком Рахатом Алієвим, якого звинуватили в низці кримінальних злочинів, в тому числі викраденні, вбивстві людей і спробі державного перевороту. Алієва знайшли мертвим в австрійській в’язниці в 2015 році.

У 2012 році старша дочка Назарбаєва пройшла в Мажиліс парламенту за списком президентської партії «Нур Отан» і очолила комітет з соціально-культурного розвитку. У квітні 2014 року депутати Мажилісу обрали Дарігу Назарбаєву заступником голови Нижньої палати парламенту. У вересні 2015 року Даріга Назарбаєва була призначена на посаду заступника прем’єр-міністра. Через рік вона стала депутатом Сенату і перебувала у Верхній палаті парламенту аж до сьогоднішнього дня, 2 травня 2020 року.

Афганістан: суперник президента заявив про можливе примирення

В Афганістані головний політичний суперник чинного президента заявив про поступ у переговорах про примирення між ними.

Як написав Абдулла Абдулла у твітері 1 травня, в цих переговорах із президентом Ашрафом Гані «досягнено попередньої домовленості щодо низки принципів».

Подробиць він не навів.

За оголошеними 18 лютого після тривалих зволікань офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані, який отримав 50,64 відсотка голосів виборців у першому турі. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце з 39,52 відсотками голосів, за офіційними даними, посів Абдулла Абдулла, який за попередньої президентської каденції обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, твердячи про масові фальсифікації, і заявив, що планує сформувати свій власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

Абдулла, який свого часу був міністром закордонних справ в афганському уряді «Північного альянсу», що протистояв урядові талібів у 1996–2001 роках, невдало брав участь у трьох останніх президентських виборах і щоразу не бажав визнати поразки.

У попередніх, 2014 року, він вийшов у другий тур виборів попереду Гані, але оголошений результат другого туру був 55 відсотків за Гані і 45 за Абдуллу. Останній і тоді не визнавав поразки. Як компроміс, для нього за посередництва США створили позаконституційну посаду «урядового директора»: він головував на засіданнях коаліційного уряду Афганістану, керівником якого є сам президент (посади прем’єр-міністра в Афганістані немає), і був чільним президентським радником.

Нинішня політична криза підриває позиції Кабулу напередодні планованих внутрішньоафганських мирних переговорів із ісламістським рухом «Талібан», який тим часом посилює свої атаки проти урядових сил, попри домовленість талібів зі США, укладену в лютому. Крім того, ситуацію в країні погіршує й коронавірусна інфекція, яка, за офіційними даними, вразила 2335 осіб і призвела до смерті 69 людей; як вважають, справжнє число хворих значно більше.

Сполучені Штати, щоб змусити Гані й Абдуллу до якогось компромісу, в березні оголосили, що скорочують допомогу Афганістанові на 1 мільярд доларів. Також і Європейський союз заявляв, що брак поступу в припиненні ворожнечі між двома суперниками так само може призвести до скорочення допомоги від ЄС.

Угоду з талібами, що має на меті завершити війну в Афганістані, США підписали за згодою влади Афганістану 29 лютого – таліби дотепер відмовлялися від прямих переговорів із владою в Кабулі, і США виступали як посередник. За умовами угоди, які передбачають виведення з Афганістану іноземних військ, якщо сторони дотримаються своїх зобов’язань, таліби зобов’язалися піти на такі прямі переговори. Але перспектива повноцінних і всеосяжних мирних переговорів тепер перебуває під загрозою через небезпеку двовладдя в Кабулі.

Північна Корея: ЗМІ повідомили про першу появу лідера країни на людях за 20 днів

Державні засоби інформації Північної Кореї повідомили про першу публічну появу лідера країни Кім Чен Ина за останні 20 днів.

Як поінформувало 2 травня офіційне Центральне телеграфне агентство Кореї, Кім відвідав церемонію з нагоди завершення будівництва заводу фосфорних добрив в одному з регіонів країни на північ від столиці Пхеньяну.

Він був там разом із іншими чільними посадовцями, включно з його сестрою Кім Йо Джон, повідомило агентство.

Як мовиться в повідомленні, на церемонії Кім перерізав стрічку на знак завершення будівництва, і «бурхливо залунали вигуки всіх учасників «Ура!» на знак пошани до шановного вищого керівника, який в авангарді верховодить всенародною генеральною боротьбою за всебічне здійснення великої справи будівництва могутньої держави і армії на основі власних сил і прославляє на найвищому рівні державну міць і гідність соціалістичної Кореї», а «шановний вищий керівник тепло махав рукою сповненим безмежної радості будівельникам і масам».

За повідомленням, «церемонія пуску Сунчхонського заводу для виробництва фосфорних добрив, збудованого бездоганно як база виробництва чучхейських добрив, урочисто відбулася 1 травня, на міжнародне свято трудящих усього світу».

Кіма востаннє бачили на людях 11 березня – на засіданні політбюро Центрального комітету владної Трудової партії Кореї, де обговорювали боротьбу з коронавірусом. А коли 15 квітня він не з’явився на урочистостях із нагоди головного свята країни, Дня сонця, як називають день народження його діда, засновника північнокорейської держави Кім Ір Сена, це викликало спекуляції щодо стану його здоров’я. Лунали навіть припущення, що Кім, який має надмірну вагу, потерпає від діабету і багато курить, міг померти. У сусідній Південній Кореї, де стежать за подіями на Півночі, такі припущення про поганий стан здоров’я чи й смерть Кіма заперечували.

Протягом останніх 20 днів державні ЗМІ Північної Кореї кілька разів повідомляли про привітання Кім Чен Ина закордонним діячам, на кшталт президентів Сирії, Куби чи Зімбабве, але ні про які його активні дії повідомлень не було.

Кім Чен Ин, який у Північній Кореї обіймає всі найвищі партійні, державні і військові посади, вже не вперше на тривалий час зникає з очей громадськості. Зокрема, 2014 року його не бачили протягом півтора місяця і тоді теж у чутках «ховали».

Конституційний суд Косова заблокував указ президента про формування нового уряду

Конституційний суд Косова заблокував виконання указу президента Хашима Тачі, яким він надав мандат для формування нового уряду Авдулахові Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд заборонив обговорювати це рішення президента на сесії парламенту до 29 травня, поки він готується винести остаточне рішення щодо конституційності указу.

Раніше 1 травня Хашим Тачі надав мандат Хоті, представникові правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK), бо лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Сесія парламенту, на якій він мав голосувати щодо нового прем’єра, була запланована на 2 травня.

Виконувач обов’язків прем’єра Альбін Курті, голова лівонаціоналістичного руху «Самовизначення», відразу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявив, що тільки його партія має право формувати владу, бо на виборах у жовтні 2019 року здобула найбільше голосів.

Після виборів іще в жовтні 2019 року Курті став премʼєром аж на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, а вже 25 березня був змушений подати у відставку, бо LDK вийшов із коаліції. Наразі він і його уряд продовжують виконувати обов’язки.

Курті доводить, що тільки його партія має право знову формувати уряд, а в разі невдачі мусять відбутися позачергові парламентські вибори.

Несподіванкою став факт, що Конституційний суд провів сесію вже через кілька годин після подання скарги, незважаючи на те, що в країні всі державні інституції святкують Перше травня. Очікували, що це засідання відбудеться не раніше ніж у понеділок, 4 травня, тобто вже після голосування в парламенті, яке, найімовірніше, затвердило б новий уряд.

Політична ситуації в частково визнаному Косові залишається напруженою.

В Узбекистані прорвало дамбу водосховища, тисячі людей евакуйовані

В Узбекистані 1 травня прорвало нещодавно збудовану дамбу Сардобінського водосховища на сході країни. Як передає Узбецька служба Радіо Свобода «Радіо Озодлик», після прориву дамби вранці п’ятниці влада евакуювала із довколишніх населених пунктів майже 12 тисяч людей.

На відеокадрах, які є у розпорядженні журналістів, видно прорив у одній з секцій бетонної конструкції заввишки 29 метрів, струм води рушив до сусідніх сіл.

Влада вже заявила, що це пошкодження послабило усю греблю і вона взагалі може повністю зруйнуватися.

На місце події прибуло керівництво Узбекистану.

Сардобінське водосховище почали будувати у 2010 році, а закінчили в 2017 році, воно вміщує 922 мільйони кубометрів води. Глибина водойми 28,8 метра.

Узбекистан також підписав контракт з Китаєм на 23 мільйони доларів на будівництво гідроелектростанції на місці греблі. Китайський гідроенергетичний проєкт планували завершити в 2022 році.

 

РПЦ: зображення Путіна в головному храмі Збройних сил Росії не буде

Замість панно з Путіним у цьому храмі планують зобразити церковну процесію, яка відбулася 2014 року в дні захоплення Росією українського Криму

У Росії зафіксували рекордну кількість заражень коронавірусом – майже 8 тисяч за добу

У Росії за добу виявлено 7933 нових випадки зараження коронавірусною  інфекцією, повідомляє Російська служба Радіо Свобода з посиланням на дані оперативного штабу. Згідно з повідомленням, це новий найвищий добовий показник захворюваності в країні.

Усього, за минулу добу в Росії від COVID-19 померли 96 людей.

Загальна кількість інфікованих досягла 114 тисяч, 1169 з яких померли, понад 13 тисяч одужали.

Повідомляється, що нові випадки зараження виявлені за останню добу в усіх регіонах Росії, а також в анексованих Криму і Севастополі. Найбільше хворих у Москві – понад 3,5 тисячі.

Уже понад місяць в Росії діє так званий режим неробочих днів, у багатьох регіонах запроваджені карантинні заходи. 

 

Президент Косова визначився з новою кандидатурою прем’єра на тлі політичної кризи

Президент Косова офіційно офіційно передав кандидатові від правоцентристської «Демократичний союз Косова» (ДСК), другої за величиною партії в парламенті, Авдулахові Хоті мандат на формування нового уряду на тлі спроб вирішити політичну кризу в країні.

Президент Хашим Тачі 30 квітня обрав кандидатуру Хоті замість виконувача обов’язки прем’єр-міністра із лівонаціоналістичного руху «Самовизначення» Альбіна Курті, який раніш обіймав посаду міністра фінансів і віцепрем’єра.

Тачі зробив відповідну заяву після того, як лідер ЛДК Іса Мустафа запевнив, що його партія має більшість голосів у парламенті для формування нового уряду. ДЛК сформувала коаліцію з двома меншими партіями, що дозволило їй набрати 61 голос в 120-місцевому парламенті.

Рух «Самовизначення» заявив, що указ Тачі є неконституційним, і подав скаргу до Конституційного суду. Партія стверджує, що тільки вона має право сформувати новий кабінет, і в разі провалу країна повинна провести дострокові загальні вибори.

Конституційний суд навряд чи проведе засідання до 4 травня через травневі свята.

Після виборів у жовтні 2019 року політичні партії в Косові чотири місяці домовлялися про формування нової правлячої коаліції. На початку лютого 2020 року владу сформували лівонаціоналістичний рух «Самовизначення» Альбіна Курті, котрий став премʼєром й правоцентристський консервативний ДСК. Втім цей уряд подав у відставку 25 березня, оскільки виявилося, що коаліційні партнери неспроможні дійти згоди щодо більшості питань необхідних для ефективного функціонування держави.

 

Новий уряд Словаччини приступив до роботи

Парламент Словацької республіки у четвер ухвалив новий склад і програму роботи уряду країни.

За це рішення проголосувало 93 депутати з усього 141 депутатів присутніх депутатів, члени опозиційної партії Smer колишнього голови словацького уряду Роберта Фіца в голосуванні участі не брали.

Крім прем’єра до складу уряду входить 15 міністрів. Прем’єр Ігор Матовіч у програмі роботи уряду визначив як головні завдання боротьбу з корупцією, відкриту роботу органів влади, відновлення довіри до владних структур, модернізацію юстиції, розвиток громадянського суспільства. Особливу увагу уряд хоче присвятити біднішим, хворим і слабшим громадянам.

 

Вперше в головному програмному документі словацького уряду серед пріоритетів закордонної політики виділена Україна. У програмі наголошується, що Словаччина буде «активно підтримувати трансформацію й європейську перспективу України» і «не визнаватиме порушення територіальної інтеграції України» (сторінка 107 програми – ред.).

Словацький уряд також ставить своєю метою захист і підтримку національних меншин, зокрема, «представникам національних меншин уряд створюватиме можливості для збереження їхніх культурних звичаїв, мови, традицій і не буде ухвалювати такі заходи, які були б скеровані до асиміляції з більшістю населення чи таку асиміляцію підтримували б».

 

Таджикистан офіційно підтвердив 15 випадків коронавірусу в країні

Міністерство охорони здоров’я і соціального захисту Таджикистану 30 квітня офіційно підтвердило наявність в країні коронавірусу. Відомство повідомило про 15 підтверджених випадків COVID-19, зокрема про 10 у Согдійської області і п’ять – у Душанбе, зазначають місцеві державні ЗМІ.

У зв’язку з цим Республіканська комісія з профілактики коронавірусної інфекції оголосила в країні з 4 травня 2020 року літні канікули для студентів 1-го, 2-го і 3-го курсів вузів Таджикистану і ухвалила рішення, що населення країни має обов’язково носити медичні маси.

Вранці перед офіційним оголошенням глава Ради директорів клініки Ібн Сіно у Душанбе Абдухаліл Холікзод повідомив у соцмережах, що «кілька співробітників клініки захворіли інфекційною хворобою, яка поширюється в країні», але при цьому не уточнив, про яке захворювання йдеться.

 

Влада Таджикистану довгий час заперечувала, що у країні є заражені коронавірусом чи померлі від COVID-19. У країні довгий час не закривали школи і не скасовували масові заходи: проводився навіть чемпіонат країни з футболу, який призупинили лише кілька днів тому. Але при цьому в період з 1 лютого по 30 квітня на території Таджикистану на карантин відправили понад 10 тисяч людей, 8 тисяч перебувають в ньому й зараз.

На початку травня країну може відвідати місія експертів ВООЗ: представники організації відвідають медичні установи та інші важливі об’єкти охорони здоров’я, а за підсумками візиту розкажуть про ситуацію з коронавірусом у регіоні.

 

У Росії перенесли відкриття «головного храму Міноборони», де є зображення Сталіна та Путіна

У Росії перенесли урочисте відкриття споруди, яку неофіційно називають «головним храмом міністерства оборони». Це сталося через епідемію COVID-19, повідомляє російська агенція «Інтерфакс» та інші російські ЗМІ.

Співрозмовник агенції припустив, що «термін відкриття храму буде синхронізований із датою офіційного святкування» завершення бойових дій у Європі, тобто 24 червня або 3 вересня.

 

Раніше урочистості планувалися 6 травня 2020 року. Висота будівлі становить 95 метрів, будівництво обійшлося в шість мільярдів рублів (це понад два мільярди гривень).

Член ради з культури при патріархові РПЦ Леонід Калінін назвав прийнятним зображення президента Росії Володимира Путіна та інших чиновників у храмі на мозаїці на тему анексії українського Криму, а портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна – на мозаїці із зображенням параду, який відбувся 24 червня 1945 року і був присвячений перемозі над нацистською Німеччиною.

 

Парад 9 травня в 2020 року не відбудеться через епідемію. Президент Росії Володимир Путін обіцяв, що урочистості відбудуться пізніше, але дату не називав.

У Росії вбили трьох людей, підозрюваних у тероризмі

У Росії Національний антитерористичний комітет заявив, що в Єкатеринбурзі вбиті троє підозрюваних у підготовці терактів.

У повідомленні йдеться, що в Чкаловському районі Єкатеринбурга співробітники ФСБ провели контртерористичну операцію. На місці вилучені зброя, боєприпаси і саморобні вибухові пристрої.

Перед тим в одному з районів Єкатеринбурга і приміському окрузі був запроваджений режим контртерористичної операції.

За даними регіонального сайту URA.RU, операція проводилася на в’їзді до Єкатеринбурга. Підозрювані жили в покинутому садовому будиночку. При затриманні вони чинили опір і «зазнали поранень, несумісних із життям», пише видання.

Уряд США заявляє про обнадійливі результати випробувань ліків від COVID-19

Експериментальні ліки дають підстави для оптимізму щодо скорочення часу одужання від коронавірусної хвороби COVID-19, заявляє уряд Сполучених Штатів.

Масштабне дослідження препарату Remdesivir, згідно з заявою уряду 29 квітня, показує, що препарат може скоротити час відновлення хворих на чотири дні – з 15 до 11. Також зафіксовано нижчу смертність серед групи, яка отримувала препарат.

Читайте також: Вакцина проти COVID-19: праця об’єднує як ніколи, але перешкоди залишаються​

Голова Національного інституту з питань алергій та інфекційних хвороб США Ентоні Фаучі назвав розробку «дуже значущою». За його словами, дослідження є «дуже важливим доказом концепції» того, що ліки можуть блокувати коронавірус.«Це стане стандартом лікування», – припустив Фаучі, який очолює групу ​фахівців при президенті Дональді Трампі.​

Дослідження провів Національний інститут здоров’я США, до нього залучили 1 063 пацієнтів, яких госпіталізували із діагнозом коронавірусної інфекції по всьому світу.​

Водночас Фаучі розкритикував нещодавнє дослідження Китаю, назвавши його «неадекватним». Китайські лікарі в рамках експерименту випробували ліки на 237 пацієнтах та порівняли результати з контрольною групою. Вони не виявили позитивного ефекту, окрім як для тих пацієнтів, які потребували підключення до апарату штучної вентиляції легень.

Читайте також: Ілон Маск назвав коронавірусні обмеження «недемократичними»​

США посідає наразі перше місце за кількістю підтверджених випадків COVID-19 у світі – в цій країні вона перевищила 1 мільйон, з них 60 966 летальні.

Водночас Дональд Трамп заявив журналістам, що заходи із соціального дистанціювання не будуть подовжені після збігу терміну їх дії 30 квітня.

«Богохульний вчинок»: Румунська православна церква відреагувала на плакати з зображенням лікарів

Румунська православна церква 29 квітня назвала образою християнської іконографії розміщення в столиці Румунії Бухаресті плакатів із зображенням медичних працівників як святих.

Кампанія «відзначена поганим смаком, що живиться незнанням та ганебною ідеологією, яка вміє лише карикатуризувати християнство», заявив речник церкви Васил Банеску.

Плакати є частиною загальноєвропейської кампанії, покликаної подякувати медичним працівникам за їхню роботу за умов пандемії COVID-19. Вони зображають медсестер та лікарів у стилі, що змішує елементи коміксів із релігійним мистецтвом.

Банеску зазначив, що плакати – це не просто «богохульний вчинок», але також образа лікарів, які не вважають себе святими чи «імпровізованими спасителями».

Мерія Бухаресту заявила, що попросить фірми зовнішньої реклами зняти плакати. У заяві наголошується, що вони можуть бути замінені на «образи, які шанують лікарів-героїв, не завдаючи шкоди вірі перехожих».

Плакати створила румунська ілюстраторка Ванда Хутіра для McCann Worldgroup. Рекламне агентство виступило на захист плакатів як «жесту подяки лікарям». Компанія заявила, що це «сміливий мистецький вибір», який жодним чином не відповідає «політичній, релігійній чи будь-якій іншій цілі».

Православні християни і церква, яка виступає від їхнього імені, мають значний вплив у країні ЄС, населення якої становить 20 мільйонів людей.

Румунія повідомила про майже 12 тисяч випадків інфікування коронавірусом та 688 смертельних випадків від COVID-19, згідно з базою даних університету Джонcа Гопкінса.

У Косові сформували нову парламентську більшість

«Демократичний союз Косова» колишнього прем’єра Іси Мустафи й «Альянс за майбутнє Косова» іншого колишнього премʼєра Рамуша Харадіная досягли домовленості щодо формування нового уряду й вимагають якомога швидше скликати парламент. Про це заявив кандидат від ДСК на посаду голови уряду Авдулах Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Після виборів у жовтні 2019 року політичні партії чотири місяці домовлялися про формування нової правлячої коаліції. На початку лютого 2020 року владу сформували лівонаціоналістичний рух «Самовизначення» Альбіна Курті, котрий став премʼєром й правоцентристський консервативний ДСК.

Цей уряд подав у відставку 25 березня, оскільки виявилося, що коаліційні партнери неспроможні дійти спільної мови щодо більшості питань необхідних для ефективного функціонування держави.

Президент Хашім Тачі запропонував Албіну Курті сформувати нову більшість. Той відмовився й вимагав від глави держави призначити нові вибори. Відтак Тачі надав шанс сформувати більшість другій за величиною політичній партії.

Для обрання нового уряду необхідно набрати 61 з-поміж 120 депутатських голосів. Партії Мустафи й Харадіная разом мають 41 депутата. Вони стверджують, що мають підтримку депутатів сербської національності й інших нацменшин та ще деяких депутатів від колишньої опозиції.

Колишній премʼєр Харадінай заявив, що основними завданням нового уряду буде боротьба проти COVID-19 й подолання економічних наслідків пандемії.

Станом на 28 квітня у Косові ідентифіковали 790 хворих, померла 21 людина.

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті

Захарова про звинувачення в підготовці замахів на чеських політиків: це вже хворобливі фантазії

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова назвала «хворобливими фантазіями» звинувачення в підготовці замахів на чеських політиків російськими спецслужбами.

«Це вже хворобливі фантазії. Тут критикувати або описувати, або давати їм будь-яку характеристику просто неможливо. Це межує з якимось хворобливим маренням, чергова груба провокація з боку тих сил в Чехії, які хочуть за всяку ціну завдати шкоди російсько-чеським відносинам», – сказала Захарова.

Чеське видання Respekt написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Обоє підтвердили, що перебувають під охороною.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

27 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.

Голова району Праги: «є росіянин, якому дали завдання мене ліквідувати»

Раніше видання Respekt написало, що до Праги з Росії прибув ймовірно агент із валізою, в якій могла бути отрута для замаху на празьких посадовців