Російські музейники хочуть відреставрувати знайдену після крадіжки картину «Ай-Петрі. Крим»

Державний Російський музей у Санкт-Петербурзі, де постійно експонується викрадена з Третьяковської галереї картина Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим», має намір відреставрувати полотно, повідомили в прес-службі музею, інформує російський «Інтерфакс».

Як повідомляється, працівники музею мають намір провести «додаткові обстеження» картини після її повернення в Санкт-Петербург. Після обстежень фахівці Російського музею мають намір провести «необхідну реставрацію».

При цьому про виявлення пошкоджень на картині Куїнджі, яку після викрадення знайшли в Московській області Росії, не повідомляють.

Читайте також: Чи легко викрасти картини-шедеври? Історичні приклади

Картину із Третьяковської галереї в Москві 27 січня викрав чоловік під виглядом музейного працівника. Наступного дня російські поліцейські повідомили, що знайшли картину і затримали підозрюваного, але він заявив про свою невинуватість.

14-й чемпіон світу з шахів у 43 роки оголосив про завершення кар’єри

14-й чемпіон світу з шахів, росіянин Володимир Крамник оголосив про завершення кар’єри. Він заявив, що завдяки шахам отримав «безцінний людський досвід». Але останнім часом його мотивація «значно знизилася», і він вирішив, що час «спробувати зайнятися чимось іншим».

Крамник додав, що вже кілька місяців працює над шаховими проектами для дітей і галузі освіти.

Крамнику 43 роки. Він вигравав титул чемпіона світу з шахів у 2000–2007 роках. Гросмейстер є володарем шахового Кубка світу, а також переможцем кількох Всесвітніх олімпіад, чемпіонату Європи та світу в складі збірної Росії. Зараз живе у Франції.

Понад 100 парафій УПЦ (МП) перейшли до Православної церкви України – Епіфаній

Про це глава ПЦУ заявив перед форумом «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом»

На львівському вокзалі читали вірші, присвячені Героям Крут

Молоді львів’яни на залізничному вокзалі у Львові прочитали поезію, присвячену Героям Крут. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, мистецьким дійством «Станція Крути: зупинись і прислухайся…» вони вшанували День пам’яті Героїв Крут і подвиг молодих українців, а також хотіли привернути увагу присутніх до цієї історичної події.

«Читатиму вірш, який дуже зворушує і просто сльози навертаються. Якщо ще люди прислухаються, задумаються, то, можливо, більше дізнаються про цих українських героїв», – заявила одна з учасниць акції.

Також 29 січня у Львові покладуть квіти і запалять свічки на могилах двох учасників бою під Крутами – Ігоря Лоського і Андрія Лазаренка. Серед «крутівців» було чимало уродженців зі Львівської області, і більшість із них не повернулись. Ігор Лоський, який вижив, написав спогади про історичну подію, назвавши їх «Крути».

Читайте також: Бій під Крутами 101 рік тому. Як юнаки захищали Київ

«Спомин про Крутську трагедію мусить лишитись, як грізне memento нашого українського невміння організувати ті моральні сили, які в українстві є», –писав Ігор Лоський у 1929 році у споминах про Крути.

Сто один рік тому, 29 січня 1918 року, відбувся бій під Крутами. Тоді близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків.

Еліна Світоліна пояснила, чому не зіграє за збірну України

Провідна українська тенісистка Еліна Світоліна заявила, що пропустить поєдинок національної команди України в Кубку Федерації через травму.

«З сумом повідомляю, що після тривалих консультацій з лікарями я прийняла дуже непросте рішення пропустити матчі збірної України, які пройдуть в Польщі. Це важке рішення, тому що виступати за збірну України завжди честь для мене, і ще минулого року я запланувала участь у цих матчах. Однак отримане в Австралії ушкодження не дозволяє мені поки що приступити до тренувань і, на жаль, я не зможу зіграти на тому рівні, на якому можу. У даній ситуації найменше, що би я хотіла – це підвести нашу команду на корті», – написала Світоліна у Facebook увечері 28 січня.

За кілька годин до цієї заяви першої ракетки країни Федерація тенісу України повідомила, що провідні українські тенісистки Еліна Світоліна і Даяна Ястремська не виступлять у складі збірної України в Кубку Федерації.

«Еліна Світоліна і Даяна Ястремська, незважаючи на досягнуті між сторонами попередні домовленості, не зіграють за збірну України в матчах Кубка Федерації в польській Зеленій Гурі. Причиною є нові фінансові умови, які були висунуті агентом обох тенісисток», – твердить спортивна організація.

«Сподіваємося на зміну ставлення українських тенісисток до виступів за національну збірну команду України. Вважаємо, що участь у матчах за збірну команди своєї Батьківщини має в першу чергу ґрунтуватися на патріотизмі, самовідданості і повазі до спортивної честі України», – йдеться в офіційній заяві Федерації тенісу України.

Змагання в Зеленій Гурі заплановані на 6–9 лютого. Після відмови Світоліної та Ястремської склад збірної України виглядає так: Леся Цуренко, Катерина Козлова, Марта Костюк, Надія Кіченок.

За результатами жеребкування збірна України потрапила в підгрупу B Кубка Федерації, суперниками будуть команди Болгарії, Швеції та Естонії.

Ракицький гратиме в Росії – генеральний директор «Шахтаря»

Захисник збірної України, 29-річний Ярослав Ракицький залишає футбольний клуб «Шахтар» і переходить до одного з лідерів російського футболу, команди «Зеніт» (Санкт-Петербург). Про це ввечері 28 січня повідомив генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін.

«В історії Академії «Шахтаря» Ярослав – один із найталановитіших і найуспішніших випускників. Протягом 10 сезонів він відіграв за першу команду 326 матчів і виборов 19 трофеїв. За роки, проведені в клубі, став одним із лідерів «Шахтаря», завоював щиру любов і величезну повагу всіх уболівальників. Ярославе, спасибі тобі за все, що ти зробив для «Шахтаря». Дякую за твій «гірняцький» характер, за твої емоції і відданість, за всі перемоги, голи і ті прекрасні моменти, які ми пережили разом!» – написав Палкін у Facebook.

В історії «Шахтаря» вже був один футболіст, який після багатьох років успішних виступів за донецький клуб не менш переконливо продовжив виступи в «Зеніті». Анатолій Тимощук перейшов до клубу із Санкт-Петербурга в 2007 році після 10 років у «Шахтарі». За «Зеніт» Тимощук виступав до 2015 року (з перервою на чотири роки гри в мюнхенській «Баварії»). З 2017 року Тимощук є асистентом головного тренера російського клубу.

Суд у Криму залишив під арештом фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Мустафаєва

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив скаргу захисту та залишив під арештом фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва. Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на громадську ініціативу «Кримська солідарність».

За інформацією активістів, засідання відбувалося у закритому режимі, але на оприлюднення рішення впустили батька Сервера – Рустема Мустафаєва.

Сервера Мустафаєва затримали 21 травня цього року в анексованому Росією Криму разом із іншим кримським татарином Едемом Смаїловим. Звинувачення проти них долучили до так званої «бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір» – релігійної організації, яку російська влада вважає терористичною. До окупації Криму ця організація, яка ставить за мету створення ісламського халіфату мирними засобами, діяла на півострові на законних підставах.

У грудні російський суд Сімферополя продовжив на два місяці, до 9 лютого 2019 року, арешт Мустафаєву і Смаїлову. 13 грудня стало відомо, що Мустафаєва збираються етапувати до психіатричної лікарні.

Сервер Мустафаєв – один із координаторів громадського руху «Кримська солідарність», який об’єднав адвокатів, активістів і родичів політв’язнів у Криму.

У школах та профтехучилищах Житомира анонсують карантин через грип

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин анонсує карантин через грип у школах, ПТУ та закладах позашкільної освіти із 30 січня. Про це він написав у Facebook, уточнивши, що це не поширюється на дитсадки.

«Станом на 23 січня відсоток дітей, хворих на грип чи застуду, становив 12,5%, сьогодні — 14,2%.Зростання 2%. Але у трьох школах міста поріг захворюваності перевищив 20%. Тому уповноважена комісія міської ради рекомендувала призупинити навчання у школах, ПТУ та закладах позашкільної освіти міста. Поки на 10 днів», – повідомиа Сухомлин.

За його словами, щотижня будуть проводитися заміри для оцінки ситуації.

У Києві, за даними КМДА, станом на 28 січня призупинено освітній процес у 36 школах (повністю – у 22, частково – у 14 ) через грип та гострі респіраторні вірусні інфекції.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше двох тижнів; нежить.

Порошенко підписав закон про переходи релігійних громад

Після того, як ПЦУ отримала томос від Вселенського патріархату, православні громади країни повинні вибрати, залишатися в колишній церкві чи приєднатися до нової

У Львові протестували проти підняття вартості проїзду у маршрутках

Близько двох десятків львів’ян 27 січня прийшли до міської Ратуші, щоб висловити свій протест і привернути увагу мешканців щодо підняття вартості проїзду у маршрутках.

Із 1 лютого, згідно з рішенням виконкому Львівської міськради, проїзд у маршрутках зросте з 5 до 7 гривень. Приватні перевізники безкоштовно перевозитимуть пенсіонерів та осіб із інвалідністю 3-ї групи, до цього вони відмовлялися возити пільговиків.

Невелика група львів’ян домовилася про протест через соціальні мережі. Люди тримали в руках плакати, інформуючи перехожих про небґрунтоване, на їхню думку, підняття вартості проїзду.

«Мене обурює те, що громадський транспорт не контролює міська рада. Оплачувати перевізникам потрібно не за кількість пасажирів, а кількість виконаних рейсів. Має бути один квиток на всі види транспорту, все має обліковуватись. Зараз перевізники не контрольовані, гроші платимо і не знаємо, скільки вони пасажирів перевозять», – каже учасник протесту Наталія Бандило.

Учасники протесту вимагають від міської ради провести повторні громадські слухання щодо вартості проїзду у маршрутках.

«З кількох людей може початися більша акція. Ми б хотіли знати, як і всі львів’яни, на основі чого підняли вартість проїзду, побачити документи. Які причини? Чому все відбулося без обговорення з громадянами. Якість перевезення погана. Були виділені гроші на запровадження електронного квитка. Куди ці гроші пішли?» – говорить учасник протесту Орест Цимбрівський.

Електронний квиток у Львові міські чиновники вкотре обіцяють запровадити, тепер кажуть, що це має статися у вересні 2019 року. Раніше міський голова Андрій Садовий не раз заявляв, що е-квиток буде на початку 2018 року, а потім і на початку 2019 року. Більшість громадських активістів не вірять у такі обіцянки, вважаючи, що безконтрольність пасажироперевезень у громадському транспорті вигідна перевізникам і посадовцям.

За словами учасників протесту, їхня акція попереджувальна.

У Дніпрі вшанували пам’ять жертв Голокосту й презентували фільм про порятунок єврейських дітей

Ми маємо говорити й про опір єврейського народу: повстання в гетто і концтаборах, участь у бойових діях у лавах Червоної армії і УПА – історик Ігор Щупак

У Львові вшанували жертв Голокосту

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту у Львові десятки людей зібрались на віче біля пам’ятника жертвам львівського гетто і на місці Янівського концтабору, де загинули тисячі євреїв.

До пам’ятних місць люди поклали квіти і запалили лампадки.

Представник Центру дослідження юдаїки Мейлах Шейхет наголосив: «Голокост деморалізував світ, дискваліфікуючи всі стандарти моралі, подаровані світу всемогутнім творцем. Якби не німецький нацизм,то Голокост би не стався».

А львів’янка Ельжбета Ліхтман, рідні якої пережили Голокост, розповіла: «Моя мама з 1941-го по вересень 1942 року була Львові, в гетто, потім виїхала у Польщу. Мама моя вижила. Через ту браму гетто перейти, це означало, що хтось вже не повернеться. Кожен день – це був жах. Вона мені весь час про це розповідала, з дитинства, приходили люди і плакали завжди. Я вдячна всім людям, які сюди приходять».

Львівське гетто існувало у Львові від листопада 1941-го до червня 1943 року в районі Замарстинова і Клепарова. Німецька окупаційна адміністрація утримувала там постійно близько 140 тисяч євреїв. У 1942 році німці почали готуватись до ліквідації гетто. Євреїв вивозили у табір смерті Белжець, що був на території Польщі, в Янівський концтабір або ж розстрілювали просто на території гетто.

Янівський концтабір був табором примусової праці для єврейських робітників. Його нацисти створили у жовтні 1941 року. За даними дослідників, у гетто і в Янівському концтаборі загинули понад 250 тисяч людей.

2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Україна долучилася до відзначення цього дня у 2012 році.

Понад 200 активістів пройшли центром Києва в пам’ять про героя Небесної сотні Жизневського (фото)

Понад 200 українських і білоруських активістів взяли участь у ході в центрі Києва в пам’ять про Михайла Жизневського, вбитого під час Революції гідності у 2014 році. Про це повідомляє кореспондент білоруської служби Радіо Свобода.

Учасники маршу рушили від Михайлівської площі і повторили маршрут, яким п’ять років тому йшла процесія під час прощання із Жизневським.

 

До акції долучилися члени білоруських Руху солідарності «Разом» і центру «Сябри», а також місцеві активісти Народного руху України, «Правого сектору» і УНА-УНСО, до якої входив Жизневський.

Читайте також: Як смерть білоруського героя Небесної сотні змінила долю його сім’ї​

Учасники несли прапори своїх організацій, українські і біло-червоні білоруські стяги. Від Михайлівської площі вони пройшли до Софіївської, звідти – до Хрещатика і вулиці Грушевського, де на місці ймовірного вбивства Жизневського встановлено пам’ятний знак.

Один із лідерів Руху солідарності «Разом» В’ячеслав Сівчик висловив думку, що постать Жизневського об’єднує Україну й Білорусь.

«В Україні його (Жизневського – ред.) пам’ятають, але пам’ятають його і в Білорусі. У світлі циз загроз зі сходу, саме постать Жизневського демонструє, що не все так безнадійно в Білорусі, тому що саме Білорусь народила Героя України», – сказав Сівчик.

 

Акція була узгоджена з владою Києва. Пішу колону супроводжувала поліцейська машина, для проходу учасників зупиняли машини на проїжджих частинах.

Учасники маршу також несли шестиметровий стяг кольорів українського і білоруського прапорів. Протягом ходи активісти скандували гасла «Слава Україні!», «Живе Білорусь!», «Герої не вмирають». 

 

Акція завершилася хвилиною мовчання біля пам’ятного знака Жизневському.

Михайло Жизневський став однією з перших жертв Революції гідності, трагічно загинув 22 січня 2014 року від пострілу в серце на вулиці Грушевського в Києві. У червні 2017 року президент України Петро Порошенко присвоїв Жизневському посмертно звання Героя України.

Крім того, Жизневський був посмертно нагороджений орденом Героїв Небесної сотні.

Його батьки, Ніна й Михайло Жизневські, отримували від української держави пожиттєву пенсію як батьки героя Небесної сотні. Вони померли навесні 2018 року.

Адвокат Мемедемінова планує скаргу в російський Слідком на експертів у його справі

Захист кримського громадянського журналіста й блогера Нарімана Мемедемінова має намір скаржитися в Слідчий комітет Росії по Республіці Башкортостан на дії експертів, які робили лінгвістико-релігієзнавчу експертизу у справі. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Еміль Курбедінов.

За словами захисника, першу експертизу в справі Нарімана Мемедемінова, якого судять у анексованому Росією Криму, здійснили в Башкірському державному педагогічному університеті імені Акмулли. Співробітники цього закладу – Юлія Фоміна, Олена Хазимуліна, Тимур Уразметов – раніше проводили експертизи по всіх кримських «справах Хизб ут-Тахрір», які розглядає Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону.

«Ці експерти виступали на засіданнях у Ростові і, я думаю, ми довели суду їхню повну неспроможність. Зокрема, ми з’ясували, що ці експерти вчинили дії, які підпадають як мінімум під дві кримінальні статті. По-перше, свідомо неправдивий висновок експерта, тому що вони видавали за цитати свої вимисли, яких на аудіозаписах розмови не було. По-друге, залучали до експертизи третіх осіб, що категорично заборонено через таємницю слідства, про що їх попереджали. З’ясувалося, що матеріали, які їм передавала ФСБ, вони надсилали третім особам для того, щоб ті робили стенограми розмов», – розповів Курбединов.

Адвокат додає, що захист має намір залучити незалежних лінгвістів і релігієзнавців для підготовки рецензії на експертний висновок.

Експерти наразі ніяк публічно не коментували цю ситуацію.

Читайте також: Стаття за статтю: як у Криму з журналістів роблять «злочинців»

22 березня 2018 року в Бахчисарайському районі в будинку Нарімана Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після цього блогера відвезли на допит в управління ФСБ Росії в Сімферополі. 23 березня суд заарештував Мемедемінова.

Затриманому висунули звинувачення у «публічних закликах до здійснення терористичної діяльності».

Національна спілка журналістів України назвала арешт Мемедемінова у Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі інтернет».

Замовники нападу на Євромайдан Дніпра досі не названі – активісти

Під будівлею Дніпропетровської облдержадміністрації 26 січня активісти Євромайдану згадували події п’ятирічної давнини. 26 січня 2014 року, під будівлею ОДА тодішня влада за допомогою «тітушок» намагалась придушити акцію проєвропейськи налаштованих демонстрантів, які прийшли вимагати відставки голови облдержадміністрації.

На акцію зібралось кілька десятків дніпрян, активістів Євромайдану. Вони облаштували імпровізовану фотовиставку кадрів тих подій. На паркані ОДА, фактично на місці, де все відбувалось, розвісили кілька десятків світлин дніпровських журналістів, блогерів та громадських активістів.

Люди також ділились спогадами про той день.

«Ми стояли біля ОДА і бачили, як гуртувалась міліція. І раптом хтось кричить: «Тітушки!». Спершу ми подумали, що це провокація, я не думала, що насправді будуть силові дії. Дехто з наших людей вже мав інформацію, що на території військового шпиталю, у церкві УПЦ (МП), палицями озброювали «тітушок». У них було ще кілька локацій, у тому числі в будівлі ОДА. Тобто ці дії були сплановані, і не «тітушками», це були лише виконавці», – розповіла Радіо Свобода учасниця подій Людмила Кострюкова.

Водночас учасники акції зазначали, що розчаровані тим, як відбувається розслідування побиття: замовники досі офіційно не названі, з десятків безпосередніх виконавців-«тітушок» покарані лише кілька людей. За словами активістів, правоохоронці досі не визначили, хто саме фінансував та організовував напад на мирних мітингарів, а також чому «тітушки» перебували в будівлях ОДА та облради.

«До відповідальності притягуються «стрілочники» з числа правоохоронців або представників тодішньої влади, другорядні особи, але не перші особи. Їм навіть не висунуті підозри. Я як учасник подій понад рік вимагав, щоб мене просто опитали слідчі. Мене жодного разу не викликали до суду як свідка, хоча тривають судові процеси», – сказав учасник подій, народний депутат України Андрій Денисенко.

Наразі активісти подали інформаційні запити до обласної прокуратури з вимогою поінформувати про хід розслідування й готують звернення до Генеральної прокуратури України.

2018 року в обласній прокуратурі повідомляли, що через події 26 січня під ОДА було засуджено семеро людей. Зокрема, одного учасника побиття засудили до двох років 10 місяців обмеження волі, ще одного – до трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном. Трьом учасникам побиття (так званим «тітушкам») присуджені штрафи.

Окрім того, суд присудив два роки обмеження волі з випробувальним терміном колишньому начальнику відділу ДАІ, який фальшував і вимагав від підлеглих підроблення протоколів затримання митингувальників. До штрафу засудили також інспектора ДАІ, який брав участь у фальшуванні протоколів.

26 січня 2014 року під Дніпропетровською облдержадміністрацією під час акції протесту проти тодішньої влади і на підтримку євроінтеграції сталось побиття «тітушками» мирних демонстрантів, постраждали десятки людей, зокрема журналісти. 

«Тітушок» прикривала міліція. Тоді ж були затримані та утримувались під вартою через звинувачення «в організації масових заворушень» 22 мирних громадянина, як учасники мітингу, так і непричетні люди.   . У лютому 2014 року справи проти всіх затриманих євромайданівців закрили. 

Синоптики попереджають про 8-15 сантиметрів снігу та ожеледицю 27 січня

У неділю, 27 січня, очікується погіршення погодних умов в Україні, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій з посиланням на дані синоптиків.

«За даними Укргідрометцентру, 27 січня вночі у Вінницькій, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, вдень у Полтавській, Сумській та Харківській областях – значний сніг (приріст снігового покриву 8-15 сантиметрів), на дорогах ожеледиця. Рівень небезпечності – жовтий», – мовиться у повідомленні ДСНС.

Сьогодні, 26 січня, у гірських районах Закарпатської області існує загроза зсувів снігу на дороги, додають в ДСНС: «За даними Укргідрометцентру 26 січня, у зв’язку з приростом снігу, в горах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської областей очікується значна сніголавинна небезпека (третій рівень)».

26 січня, зазначають в Укргідрометцентрі, в Україні – невеликий сніг, на дорогах країни, крім крайнього півдня, – місцями ожеледиця.

«На Закарпатті та Прикарпатті – помірний сніг, у центральних та східних областях вдень – невеликий мокрий сніг з дощем, подекуди налипання мокрого снігу, ожеледь; температура вночі – 5-10°, у північних, Полтавській та Харківській областях – до 14° морозу, вдень – від 4° морозу до 1° тепла. У південній частині – невеликий дощ, вночі з мокрим снігом, подекуди туман; температура вночі – від 3° морозу до 2° тепла, вдень – 1-6° тепла (в Криму вночі 0-5° тепла, вдень 6-11°). Вітер переважно південно-східний, 7-12 метрів за секунду», – йдеться у повідомленні. 

Справу оператора, пораненого на військових навчаннях, розглядатимуть «з нуля»

Справу криворізького телеоператора В’ячеслава Волка, пораненого на військових навчаннях, починають розглядати з самого початку – 25 січня в Саксаганському райсуді Кривого Рогу сторони отримали інформацію про передання справи іншому судді.

Як стало відомо Радіо Свобода через закінчення повноважень судді Світлани Хоминич справу передали судді Валерію Попову, і тепер весь судовий процес почнеться заново.

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода адвокат потерпілого Максим Гореліков, судовий процес, який передував цьому процесу, тривав рік і два місяці й уже наближався до завершення: суд закінчував допит свідків і планував переходити до вивчення документів, потім провести дебати сторін й оголосити рішення.

«А тепер все з самого початку. Буде проводитись підготовче судове засідання, прокурор буде зачитувати обвинувальний акт, ми будемо зачитувати цивільний позов, потім будемо визначати порядок дослідження доказів, будемо допитувати свідків, вивчати матеріали справи і так далі», – зазначив адвокат.

Читайте також: Постріл впритул: хто відповість за тяжке поранення журналіста на військових навчаннях у Кривому Розі?

За його даними, судовий розгляд призначать на березень. Точна дата наступного засідання поки не визначена.

Днями в Кривому Розі відбулась публічна дискусія про фізичну безпеку журналістів, організована Національною спілкою журналістів України, де працівники ЗМІ заявили про підтримку вимоги проведення парламентських слухань про свободу слова та безпеку працівників ЗМІ. Учасником заходу став поранений оператор В’ячеслав Волк.

6 липня 2017 року в поліції Кривого Рогу повідомили, що під час навчань ЗСУ був тяжко поранений представник ЗМІ. Інцидент стався під час командно-штабних навчань з територіальної оборони у Саксаганській райраді. Постріл з пістолета зробив учасник навчань, волонтер-інструктор Ігор Петренко, коли демонстрував журналістам, як затримують порушників.

Петренка взяли під варту, але згодом випустили під грошову заставу в 400 тисяч гривень, яку внесла невідома особа. Стан потерпілого В’ячеслава Волка лікарі оцінювали як вкрай тяжкий. Чоловік переніс кілька складних операцій, але на ноги не став.

У жовтні 2017 року справу, відкриту поліцією проти Ігоря Петренка, який виконував на навчаннях повноваження інструктора, передали до суду. Петренка підозрюють у злочинах, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень та незаконне поводження зі зброєю).

Водночас друга справа – відкрита військовою прокуратурою за фактом службового недбальства військових – майже рік перебувала в слідчих органах, а потім була закрита. Влітку 2018 року через суд потерпіла сторона домоглась поновлення розслідування.

Врятованих під час пожежі на танкерах моряків виписали з лікарні в Керчі – російський МОЗ

Моряків, яких урятували з танкерів у Чорному морі під час пожежі, виписали з Керченської лікарні №1 повідомляють у російському Міністерстві охорони здоров’я анексованого Криму. 

«Трьом із 12 постраждалих з урахуванням стану їхнього здоров’я, було запропоновано продовжити лікування. Однак лікарі взяли до уваги побажання пацієнтів, і вони також були виписані. Стан усіх моряків оцінюється як задовільний», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Смерті та полум’я біля берегів окупованого Криму: що відомо про згорілі танкери й чому ця трагедія стала можливою​

Вранці 25 січня рятувальники повідомили, що пожежа на танкерах MAESTRO і CANDY не була ліквідована. У середу й четвер суда починали дрейфувати, але потім зупинялися самі або їх зупиняли рятувальні судна.

Напередодні у Міністерстві закордонних справ Туреччини підтвердили загибель чотирьох громадян країни внаслідок вибуху й пожежі на танкреах біля берегів анексованого Криму. МЗС Індії повідомив про шістьох загиблих і шістьох зниклих безвісти громадян цієї країн.

В результаті вибуху і пожежі на двох танкерах «Маестро» і «Кенді», що сталися 21 січня​ біля берегів окупованого Росією українського Криму, загинули 10 осіб, повідомляє спецпроект Радіо Свобода Крим.Реалії, посилаючись на дані морського порталу FleetMoon та повідомлення призначеної Кремлем влади окупованого півострова. Крім того, ЗМІ повідомляють про 12 врятованих. Доля ще п’яти невідома, пише FleetMoon.

Слідчий комітет Росії за фактом загибелі людей в результаті пожежі на танкерах біля берегів окупованого Росією українського Криму порушив кримінальну справу за статтею «заподіяння смерті з необережності двом та більше особам».​

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомляє, що судна «Маестро» і «Кенді» брали участь у незаконному перевезенні скрапленого газу в Сирію.

За словами українського журналіста Андрія Клименка, танкери належать турецькій компанії Milenyum Denizcilik Gemi, що перебуває в «сирійському списку санкцій США».

Військовополоненого Сороку обстежить нейрохірург – Денісова

Стан українського військовополоненого Василя Сороки задовільний – таку інформацію надав уповноваженій Верховної Ради з прав людини Людмилі Денісовій голова Ради при президенті Росії з розвитку суспільства та прав людини Михайло Федотов.

За її даними, про це Федотову повідомили лікарі слідчого ізолятора в Москві, де утримують Сороку.

«Головний лікар медичного блоку СІЗО «Матроська тиша» повідомив Федотову, що стан здоров’я українського військовополоненого задовільний. Його обстеження проводилося невропатологом і, за словами лікарів, рука хлопця набрякла через користування еспандером. Але за моїм проханням Михайло Федотов домовився, що наступного тижня (у понеділок-вівторок) хлопця обстежить нейрохірург», – заявляє Денісова.

Минулого тижня адвокат Сороки Сергій Бадамшин повідомив, що поранена рука його підзахисного не відновлюється і він, можливо, потребує хірургічного втручання.

Василю Сороці 27 років. Відомо, що він є співробітником СБУ і, зі слів начальника апарату голови Служби безпеки Ігоря Гуськова, неодноразово виконував бойові завдання в районі проведення Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.

За рішенням Лефортовського суду Москви, Василь Сорока та ще двоє поранених українських моряків залишаються під арештом в СІЗО до 26 квітня.

Раніше він та інші 23 військових заявили слідству, що є військовополоненими.

Читайте також: ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків​

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​

В Одесі переселенцям у самозахопленій будівлі хочуть вимкнути світло

Переселенцям із Донбасу, які самовільно вселилися в будівлю в центрі Одеси ще влітку 2016 року, погрожують вимкнути електроенергію – балансоутримувач колишнього гуртожитку Одеського морського торгівельного порту припинив сплачувати за електрику в листопаді 2018 року, а у переселенців гроші не приймають, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Власником будівлі є Одеська обласна рада, майно перебуває на балансі комунальної компанії «Облтрансбуд». Її борг перед «Одесаобленерго» становить близько 200 тисяч гривень, які самі переселенці сплатити не можуть. Енергетична компанія не підписує з ними договори, бо вони живуть там без дозволу власника будівлі.

«Із весни 2017 року ми перераховуємо гроші на рахунки «Одесаобленерго», які потім повертаються нам на банківську карту, бо в нас немає з ними договору. В усіх квартирах стоять лічильники, ми рахуємо, скільки маємо сплатити. Останнього разу сплатили 227 тисяч гривень», – каже Юлія П’ятаченко, одна з переселенок, що живе в самозахопленій будівлі. Зараз у колишньому гуртожитку, який має нежитловий статус, фактично живе 130 людей, у тому числі 32 дитини. Протягом останніх двох років одна родина поїхала з будівлі, а ще одна – заїхала сюди.

У той же час обласна влада пропонує переселенцям переїхати в колишній гуртожиток у селищі Борщі за 200 кілометрів від Одеси, поблизу міста Подольська. Більшість людей не хоче туди їхати через брак роботи в тому селищі і через погані умови житла там.

Також уже понад рік триває проект переселення в селище Степове за 50 кілометрів від Одеси, про який Радіо Свобода розповідало в листопаді 2017 року. Першу чергу людей планували переселити в колишні будівлі аграрного ліцею ще минулого року, але цього так і не зробили. Як повідомив Радіо Свобода заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин, проект реконструкції будівель уже є, проведені геодезичні і комунікаційні розрахунки. Втім, для того, щоб розпочати ремонтні роботи для створення соціального містечка, обласна влада має змінити цільове призначення комплексу будівель.

«Зараз цей комплекс перебуває на балансі Міністерства освіти, як колишнє професійно-технічне училище. Для старту робіт він має перейти на баланс області й отримати цільове призначення «соціальне житло». Саме цей етап і триває понад рік – дуже довга процедура передачі», – заявив Колебошин Радіо Свобода. Він зазначив, що роботи розпочнуть, як тільки закінчать процедуру передачі комплексу.

Переселенці, втім, не хочуть переїжджати і в це селище – вони кажуть, що з ними не порадилися перед тим, як обирати їм місце проживання. Переговори з обласною радою досі тривають. Раніше голова обласної ради Анатолій Урбанський наголошував, що переселенці мають залишити захоплену будівлю і переїхати або в самостійно знайдене житло, або в селище Борщі.

Церква на Дніпропетровщині, на яку претендує УПЦ (МП), є пам’яткою національного значення – відповідь на запит

Церква в селі Мала Петриківка на Дніпропетровщині, право власності на яку доводить УПЦ (МП), є пам’яткою національного значення, мовиться у відповіді Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей на інформаційний запит Радіо Свобода.

За даними центру, собор Різдва пресвятої Богородиці в селі Мала Петриківка, відповідно до постанови ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 року, є пам’яткою архітектури національного значення і, згідно з українським законодавством, зберігає цей статус до включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Перед Міністерством культури України порушене клопотання про включення до реєстру, очікується рішення, поінформували в Центрі охорони історико-культурних цінностей.

Також у відповіді на запит зазначено: «Відповідно до даних паспорту пам’ятки 2013 року, власником пам’ятки визначена Петриківська селищна рада».

На Дніпропетровщині релігійна громада УПЦ (МП) через суд намагається отримати у власність напівзруйнований собор Різдва Богородиці в селі Мала Петриківка, а також самочинно, як з’ясувалось під час судової тяганини, збудований поряд новий храм Петра і Павла. Стара церква перебуває в жалюгідному стані, хоча, за деякими даними, має славетне минуле, бо була збудована з ініціативи останнього кошового отамана Запорозької січі Петра Калнишевського. Обласна і місцева влада, які виступають відповідачами в суді, стверджують, що релігійна громада самочинно захопила пам’ятку і територію біля неї.

Раніше в суді було заявлено, що церква є «безгосподарною річчю, яка не має власника або власник якої невідомий».

Australian Open: українка Снігур вийшла до півфіналу юніорського турніру

Українська тенісистка Дар’я Снігур вийшла до півфіналу юніорського турніру серії «Великого шолому» Australian Open.

У чвертьфіналі 16-річна Снігур обіграла представницю Тайланду Маначаю Савангкав з рахунком 6:4, 6:4. У півфіналі Снігур зустрінеться з першою сіяною турніру Кларою Таусон з Данії.

До цього найкращим результатом українки на юніорських турнірах серії «Великого шолому» було друге коло US Open.

Тим часом визначилися учасники фінального поєдинку у жіночому фіналі. За титул поборються представниця Чехії Петра Квітова та японка Наомі Осака, яка у чвертьфіналі переграла першу ракетку України Еліну Світоліну.

У чоловічій сітці ще не зіграні півфінали

У Львові попрощались із соратником Степана Бандери – оунівцем Омеляном Ковалем

23 січня у Львові попрощались із Омеляном Ковалем, який був одним із лідерів Організації українських націоналістів (бандерівське крило) і в’язнем нацистського табору Аушвіц. 98-річний мешканець Львова помер 19 січня 2019.

Прощання з Омеляном Ковалем відбулось у львівському Святоюрському соборі.

«Сьогодні для мене сумний день. Це людина була гарного настрою. Як лікар, я не чула від нього скарг. Омелян Коваль в Україні організовував товариство імені Ващенка. Для освіти зробив за роки незалежності більше, аніж всі міністерства. Це був чоловік надзвичайної енергії і розуму, який тихо і спокійно, з любов’ю вмів переконувати. Навіть у Луганську зумів відкрити товариство Ващенка. Чоловік мав таке багатогранне життя і важке, а дожив майже до 100 років. Він завжди був громадянином України, не брав іншого і дочекався українського паспорта», – каже лікар покійного Анна Семенюк.

Омелян Коваль народився 4 лютого 1920 року в селі Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. У 1938 році вступив в ОУН, мав псевдо «Дем’ян» і входив у провід організації.

Омелян Коваль у 1941 році був арештований німецькими окупантами, перебував у Львові в тюрмі на Лонцького, а потім до 1945 року у концтаборі в Аушвіц. На руці Омеляна Коваля протягом усього життя зберігся його табірний номер – 49730. В Аушвіці Омелян Коваль перебував із двома братами провідника ОУН Степана Бандери. Його допитували найвищі чини гестапо у концтаборі.

«Після 1941 року, коли він у Долині проголосив незалежність, був арештований із 1500 іншими оунівцями. Він тоді взяв на себе всю відповідальність за цей вчинок. Німці мали тоді призначити винного за цю подію, він не втік і зголосився на гестапо, щоб не підставити інших. Опинився в концтаборі і там виживав і підтримував інших. Феномен його в тому, що у таборі він видавав свій журнал. Збирали інформацію з німецького радіо, преси і подавали свої відомості. Омелян Коваль, вийшовши з тюрми, продовжував працювати», – говорить історик Микола Посівнич.

У післявоєнний час Омелян Коваль був в еміграції в Німеччині, потім у Бельгії. Він був близьким соратником і послідовником Степана Бандери, був на похороні провідника і ніс домовину з його тілом.

У 1997 році Омелян Коваль отримав українське громадянство і переїхав на постійне проживання у Львів разом із дружиною.

Протягом останніх п’яти років Омелян Коваль важко хворів. Оунівець написав книгу «Спомини мого життя», де розповів про своє важке життя і те, що пережив у Аушвіці.

Омеляна Коваля поховали у Львові на Личаківському цвинтарі.

МОЗ розгляне питання про оголошення епідемії кору в Україні – Супрун

Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявляє, що МОЗ до кінця тижня підготує документи для скликання спеціальної комісії, яка розгляне питання щодо оголошення епідемії кору в Україні.

Вона додала, що на даний час МОЗ епідемію не оголошував: «зараз є спалах кору».

За словами Супрун, для того, щоб оголосити епідемію, необхідне підтвердження низки показників, серед яких не тільки рівень захворюваності й смертності. «Ми до кінця тижня збираємо всі документи, щоб зібрати цю комісію і розглянути, час уже оголошувати епідемію», – додала в. о. міністра.

Читайте також: ВООЗ: відмова від вакцинації є глобальною загрозою людству

Як заявила Супрун, у разі оголошення епідемії міністерство має більше повноважень із закупівлі більшої кількості вакцин.

За даними МОЗ, з початку 2019 року від кору померли п’ятеро людей, захворіли – 8,5 тисяч.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 із 10 невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені, кажуть лікарі.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг і призвести до тяжких ускладнень – пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку – енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності і смерті. Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

Від грипу в Україні вакцинувалися 0,4% людей – МОЗ

В Україні на даний час від грипу вакцинувалися близько 0,4% населення, повідомила Оксана Артемчук, завідувачка відділу грипу і ГРВІ Центру громадського здоров’я МОЗ України.

«Це досить мало і створює лише індивідуальний захист кожному з тих, хто вакцинувався… ВООЗ, щоб зупинити поширення грипу, рекомендує вакцинувати не менше ніж 70% груп ризику. Це люди, які через свої професійні обов’язки контактують із великою кількістю людей, люди з хронічними захворюваннями, діти, вагітні, літні люди. Якщо ці люди будуть вакциновані (на 70-75%), поширення грипу можна буде зупинити», – сказала Артемчук в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

Представниця МОЗ наголосила, що зробити щеплення від грипу можна «навіть у розпал епідемії». «Ми очікуємо другу хвилю грипу в кінці березня – у квітні. Вакцинуватися можна і зараз», – додала вона.

Читайте також: У Києві запровадили карантин у 25 школах через грип – КМДА

Раніше в МОЗ повідомляли, що у другий тиждень нового року в Україні на грип і ГРВІ захворіли понад 176 тисяч людей, із них більше ніж половина – діти. Втім, у міністерстві запевняють, що про епідемію наразі не йдеться.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше ніж два тижні; нежить.

Синоптики попереджають про снігопади в Україні

23 та 24 січня в Україні очікуються снігопади та хуртовини, на дорогах місцями ожеледиця. Про це повідомили у Гідрометцентрі.

«23 січня у Вінницькій, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській та Полтавській областях, вночі 24 січня у Сумській, Харківській та Луганській областях значний сніг (приріст снігового покриву 10-15 сантиметрів, місцями до 20-ти); у південних, Дніпропетровській та Донецькій областях сніг з переходом в дощ, місцями ожеледь та налипання мокрого снігу; в Україні, крім заходу, пориви вітру 15-20 м/с, хуртовини; на дорогах країни ожеледиця», – ідеться в повідомленні.

23 січня вдень очікується в більшості областей очікуються заморозки -1 -5 градусів, на сході – до -7. На півдні буде тепліше – +2 +6 градусів, в Криму до +9.

У Києві сьогодні сніжитиме, синоптики прогнозують температуру -4 -6 градусів.