Синоптики попереджають про 8-15 сантиметрів снігу та ожеледицю 27 січня

У неділю, 27 січня, очікується погіршення погодних умов в Україні, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій з посиланням на дані синоптиків.

«За даними Укргідрометцентру, 27 січня вночі у Вінницькій, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, вдень у Полтавській, Сумській та Харківській областях – значний сніг (приріст снігового покриву 8-15 сантиметрів), на дорогах ожеледиця. Рівень небезпечності – жовтий», – мовиться у повідомленні ДСНС.

Сьогодні, 26 січня, у гірських районах Закарпатської області існує загроза зсувів снігу на дороги, додають в ДСНС: «За даними Укргідрометцентру 26 січня, у зв’язку з приростом снігу, в горах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської областей очікується значна сніголавинна небезпека (третій рівень)».

26 січня, зазначають в Укргідрометцентрі, в Україні – невеликий сніг, на дорогах країни, крім крайнього півдня, – місцями ожеледиця.

«На Закарпатті та Прикарпатті – помірний сніг, у центральних та східних областях вдень – невеликий мокрий сніг з дощем, подекуди налипання мокрого снігу, ожеледь; температура вночі – 5-10°, у північних, Полтавській та Харківській областях – до 14° морозу, вдень – від 4° морозу до 1° тепла. У південній частині – невеликий дощ, вночі з мокрим снігом, подекуди туман; температура вночі – від 3° морозу до 2° тепла, вдень – 1-6° тепла (в Криму вночі 0-5° тепла, вдень 6-11°). Вітер переважно південно-східний, 7-12 метрів за секунду», – йдеться у повідомленні. 

Справу оператора, пораненого на військових навчаннях, розглядатимуть «з нуля»

Справу криворізького телеоператора В’ячеслава Волка, пораненого на військових навчаннях, починають розглядати з самого початку – 25 січня в Саксаганському райсуді Кривого Рогу сторони отримали інформацію про передання справи іншому судді.

Як стало відомо Радіо Свобода через закінчення повноважень судді Світлани Хоминич справу передали судді Валерію Попову, і тепер весь судовий процес почнеться заново.

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода адвокат потерпілого Максим Гореліков, судовий процес, який передував цьому процесу, тривав рік і два місяці й уже наближався до завершення: суд закінчував допит свідків і планував переходити до вивчення документів, потім провести дебати сторін й оголосити рішення.

«А тепер все з самого початку. Буде проводитись підготовче судове засідання, прокурор буде зачитувати обвинувальний акт, ми будемо зачитувати цивільний позов, потім будемо визначати порядок дослідження доказів, будемо допитувати свідків, вивчати матеріали справи і так далі», – зазначив адвокат.

Читайте також: Постріл впритул: хто відповість за тяжке поранення журналіста на військових навчаннях у Кривому Розі?

За його даними, судовий розгляд призначать на березень. Точна дата наступного засідання поки не визначена.

Днями в Кривому Розі відбулась публічна дискусія про фізичну безпеку журналістів, організована Національною спілкою журналістів України, де працівники ЗМІ заявили про підтримку вимоги проведення парламентських слухань про свободу слова та безпеку працівників ЗМІ. Учасником заходу став поранений оператор В’ячеслав Волк.

6 липня 2017 року в поліції Кривого Рогу повідомили, що під час навчань ЗСУ був тяжко поранений представник ЗМІ. Інцидент стався під час командно-штабних навчань з територіальної оборони у Саксаганській райраді. Постріл з пістолета зробив учасник навчань, волонтер-інструктор Ігор Петренко, коли демонстрував журналістам, як затримують порушників.

Петренка взяли під варту, але згодом випустили під грошову заставу в 400 тисяч гривень, яку внесла невідома особа. Стан потерпілого В’ячеслава Волка лікарі оцінювали як вкрай тяжкий. Чоловік переніс кілька складних операцій, але на ноги не став.

У жовтні 2017 року справу, відкриту поліцією проти Ігоря Петренка, який виконував на навчаннях повноваження інструктора, передали до суду. Петренка підозрюють у злочинах, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень та незаконне поводження зі зброєю).

Водночас друга справа – відкрита військовою прокуратурою за фактом службового недбальства військових – майже рік перебувала в слідчих органах, а потім була закрита. Влітку 2018 року через суд потерпіла сторона домоглась поновлення розслідування.

Врятованих під час пожежі на танкерах моряків виписали з лікарні в Керчі – російський МОЗ

Моряків, яких урятували з танкерів у Чорному морі під час пожежі, виписали з Керченської лікарні №1 повідомляють у російському Міністерстві охорони здоров’я анексованого Криму. 

«Трьом із 12 постраждалих з урахуванням стану їхнього здоров’я, було запропоновано продовжити лікування. Однак лікарі взяли до уваги побажання пацієнтів, і вони також були виписані. Стан усіх моряків оцінюється як задовільний», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Смерті та полум’я біля берегів окупованого Криму: що відомо про згорілі танкери й чому ця трагедія стала можливою​

Вранці 25 січня рятувальники повідомили, що пожежа на танкерах MAESTRO і CANDY не була ліквідована. У середу й четвер суда починали дрейфувати, але потім зупинялися самі або їх зупиняли рятувальні судна.

Напередодні у Міністерстві закордонних справ Туреччини підтвердили загибель чотирьох громадян країни внаслідок вибуху й пожежі на танкреах біля берегів анексованого Криму. МЗС Індії повідомив про шістьох загиблих і шістьох зниклих безвісти громадян цієї країн.

В результаті вибуху і пожежі на двох танкерах «Маестро» і «Кенді», що сталися 21 січня​ біля берегів окупованого Росією українського Криму, загинули 10 осіб, повідомляє спецпроект Радіо Свобода Крим.Реалії, посилаючись на дані морського порталу FleetMoon та повідомлення призначеної Кремлем влади окупованого півострова. Крім того, ЗМІ повідомляють про 12 врятованих. Доля ще п’яти невідома, пише FleetMoon.

Слідчий комітет Росії за фактом загибелі людей в результаті пожежі на танкерах біля берегів окупованого Росією українського Криму порушив кримінальну справу за статтею «заподіяння смерті з необережності двом та більше особам».​

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомляє, що судна «Маестро» і «Кенді» брали участь у незаконному перевезенні скрапленого газу в Сирію.

За словами українського журналіста Андрія Клименка, танкери належать турецькій компанії Milenyum Denizcilik Gemi, що перебуває в «сирійському списку санкцій США».

Військовополоненого Сороку обстежить нейрохірург – Денісова

Стан українського військовополоненого Василя Сороки задовільний – таку інформацію надав уповноваженій Верховної Ради з прав людини Людмилі Денісовій голова Ради при президенті Росії з розвитку суспільства та прав людини Михайло Федотов.

За її даними, про це Федотову повідомили лікарі слідчого ізолятора в Москві, де утримують Сороку.

«Головний лікар медичного блоку СІЗО «Матроська тиша» повідомив Федотову, що стан здоров’я українського військовополоненого задовільний. Його обстеження проводилося невропатологом і, за словами лікарів, рука хлопця набрякла через користування еспандером. Але за моїм проханням Михайло Федотов домовився, що наступного тижня (у понеділок-вівторок) хлопця обстежить нейрохірург», – заявляє Денісова.

Минулого тижня адвокат Сороки Сергій Бадамшин повідомив, що поранена рука його підзахисного не відновлюється і він, можливо, потребує хірургічного втручання.

Василю Сороці 27 років. Відомо, що він є співробітником СБУ і, зі слів начальника апарату голови Служби безпеки Ігоря Гуськова, неодноразово виконував бойові завдання в районі проведення Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.

За рішенням Лефортовського суду Москви, Василь Сорока та ще двоє поранених українських моряків залишаються під арештом в СІЗО до 26 квітня.

Раніше він та інші 23 військових заявили слідству, що є військовополоненими.

Читайте також: ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків​

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​

В Одесі переселенцям у самозахопленій будівлі хочуть вимкнути світло

Переселенцям із Донбасу, які самовільно вселилися в будівлю в центрі Одеси ще влітку 2016 року, погрожують вимкнути електроенергію – балансоутримувач колишнього гуртожитку Одеського морського торгівельного порту припинив сплачувати за електрику в листопаді 2018 року, а у переселенців гроші не приймають, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Власником будівлі є Одеська обласна рада, майно перебуває на балансі комунальної компанії «Облтрансбуд». Її борг перед «Одесаобленерго» становить близько 200 тисяч гривень, які самі переселенці сплатити не можуть. Енергетична компанія не підписує з ними договори, бо вони живуть там без дозволу власника будівлі.

«Із весни 2017 року ми перераховуємо гроші на рахунки «Одесаобленерго», які потім повертаються нам на банківську карту, бо в нас немає з ними договору. В усіх квартирах стоять лічильники, ми рахуємо, скільки маємо сплатити. Останнього разу сплатили 227 тисяч гривень», – каже Юлія П’ятаченко, одна з переселенок, що живе в самозахопленій будівлі. Зараз у колишньому гуртожитку, який має нежитловий статус, фактично живе 130 людей, у тому числі 32 дитини. Протягом останніх двох років одна родина поїхала з будівлі, а ще одна – заїхала сюди.

У той же час обласна влада пропонує переселенцям переїхати в колишній гуртожиток у селищі Борщі за 200 кілометрів від Одеси, поблизу міста Подольська. Більшість людей не хоче туди їхати через брак роботи в тому селищі і через погані умови житла там.

Також уже понад рік триває проект переселення в селище Степове за 50 кілометрів від Одеси, про який Радіо Свобода розповідало в листопаді 2017 року. Першу чергу людей планували переселити в колишні будівлі аграрного ліцею ще минулого року, але цього так і не зробили. Як повідомив Радіо Свобода заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин, проект реконструкції будівель уже є, проведені геодезичні і комунікаційні розрахунки. Втім, для того, щоб розпочати ремонтні роботи для створення соціального містечка, обласна влада має змінити цільове призначення комплексу будівель.

«Зараз цей комплекс перебуває на балансі Міністерства освіти, як колишнє професійно-технічне училище. Для старту робіт він має перейти на баланс області й отримати цільове призначення «соціальне житло». Саме цей етап і триває понад рік – дуже довга процедура передачі», – заявив Колебошин Радіо Свобода. Він зазначив, що роботи розпочнуть, як тільки закінчать процедуру передачі комплексу.

Переселенці, втім, не хочуть переїжджати і в це селище – вони кажуть, що з ними не порадилися перед тим, як обирати їм місце проживання. Переговори з обласною радою досі тривають. Раніше голова обласної ради Анатолій Урбанський наголошував, що переселенці мають залишити захоплену будівлю і переїхати або в самостійно знайдене житло, або в селище Борщі.

Церква на Дніпропетровщині, на яку претендує УПЦ (МП), є пам’яткою національного значення – відповідь на запит

Церква в селі Мала Петриківка на Дніпропетровщині, право власності на яку доводить УПЦ (МП), є пам’яткою національного значення, мовиться у відповіді Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей на інформаційний запит Радіо Свобода.

За даними центру, собор Різдва пресвятої Богородиці в селі Мала Петриківка, відповідно до постанови ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 року, є пам’яткою архітектури національного значення і, згідно з українським законодавством, зберігає цей статус до включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Перед Міністерством культури України порушене клопотання про включення до реєстру, очікується рішення, поінформували в Центрі охорони історико-культурних цінностей.

Також у відповіді на запит зазначено: «Відповідно до даних паспорту пам’ятки 2013 року, власником пам’ятки визначена Петриківська селищна рада».

На Дніпропетровщині релігійна громада УПЦ (МП) через суд намагається отримати у власність напівзруйнований собор Різдва Богородиці в селі Мала Петриківка, а також самочинно, як з’ясувалось під час судової тяганини, збудований поряд новий храм Петра і Павла. Стара церква перебуває в жалюгідному стані, хоча, за деякими даними, має славетне минуле, бо була збудована з ініціативи останнього кошового отамана Запорозької січі Петра Калнишевського. Обласна і місцева влада, які виступають відповідачами в суді, стверджують, що релігійна громада самочинно захопила пам’ятку і територію біля неї.

Раніше в суді було заявлено, що церква є «безгосподарною річчю, яка не має власника або власник якої невідомий».

Australian Open: українка Снігур вийшла до півфіналу юніорського турніру

Українська тенісистка Дар’я Снігур вийшла до півфіналу юніорського турніру серії «Великого шолому» Australian Open.

У чвертьфіналі 16-річна Снігур обіграла представницю Тайланду Маначаю Савангкав з рахунком 6:4, 6:4. У півфіналі Снігур зустрінеться з першою сіяною турніру Кларою Таусон з Данії.

До цього найкращим результатом українки на юніорських турнірах серії «Великого шолому» було друге коло US Open.

Тим часом визначилися учасники фінального поєдинку у жіночому фіналі. За титул поборються представниця Чехії Петра Квітова та японка Наомі Осака, яка у чвертьфіналі переграла першу ракетку України Еліну Світоліну.

У чоловічій сітці ще не зіграні півфінали

У Львові попрощались із соратником Степана Бандери – оунівцем Омеляном Ковалем

23 січня у Львові попрощались із Омеляном Ковалем, який був одним із лідерів Організації українських націоналістів (бандерівське крило) і в’язнем нацистського табору Аушвіц. 98-річний мешканець Львова помер 19 січня 2019.

Прощання з Омеляном Ковалем відбулось у львівському Святоюрському соборі.

«Сьогодні для мене сумний день. Це людина була гарного настрою. Як лікар, я не чула від нього скарг. Омелян Коваль в Україні організовував товариство імені Ващенка. Для освіти зробив за роки незалежності більше, аніж всі міністерства. Це був чоловік надзвичайної енергії і розуму, який тихо і спокійно, з любов’ю вмів переконувати. Навіть у Луганську зумів відкрити товариство Ващенка. Чоловік мав таке багатогранне життя і важке, а дожив майже до 100 років. Він завжди був громадянином України, не брав іншого і дочекався українського паспорта», – каже лікар покійного Анна Семенюк.

Омелян Коваль народився 4 лютого 1920 року в селі Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. У 1938 році вступив в ОУН, мав псевдо «Дем’ян» і входив у провід організації.

Омелян Коваль у 1941 році був арештований німецькими окупантами, перебував у Львові в тюрмі на Лонцького, а потім до 1945 року у концтаборі в Аушвіц. На руці Омеляна Коваля протягом усього життя зберігся його табірний номер – 49730. В Аушвіці Омелян Коваль перебував із двома братами провідника ОУН Степана Бандери. Його допитували найвищі чини гестапо у концтаборі.

«Після 1941 року, коли він у Долині проголосив незалежність, був арештований із 1500 іншими оунівцями. Він тоді взяв на себе всю відповідальність за цей вчинок. Німці мали тоді призначити винного за цю подію, він не втік і зголосився на гестапо, щоб не підставити інших. Опинився в концтаборі і там виживав і підтримував інших. Феномен його в тому, що у таборі він видавав свій журнал. Збирали інформацію з німецького радіо, преси і подавали свої відомості. Омелян Коваль, вийшовши з тюрми, продовжував працювати», – говорить історик Микола Посівнич.

У післявоєнний час Омелян Коваль був в еміграції в Німеччині, потім у Бельгії. Він був близьким соратником і послідовником Степана Бандери, був на похороні провідника і ніс домовину з його тілом.

У 1997 році Омелян Коваль отримав українське громадянство і переїхав на постійне проживання у Львів разом із дружиною.

Протягом останніх п’яти років Омелян Коваль важко хворів. Оунівець написав книгу «Спомини мого життя», де розповів про своє важке життя і те, що пережив у Аушвіці.

Омеляна Коваля поховали у Львові на Личаківському цвинтарі.

МОЗ розгляне питання про оголошення епідемії кору в Україні – Супрун

Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявляє, що МОЗ до кінця тижня підготує документи для скликання спеціальної комісії, яка розгляне питання щодо оголошення епідемії кору в Україні.

Вона додала, що на даний час МОЗ епідемію не оголошував: «зараз є спалах кору».

За словами Супрун, для того, щоб оголосити епідемію, необхідне підтвердження низки показників, серед яких не тільки рівень захворюваності й смертності. «Ми до кінця тижня збираємо всі документи, щоб зібрати цю комісію і розглянути, час уже оголошувати епідемію», – додала в. о. міністра.

Читайте також: ВООЗ: відмова від вакцинації є глобальною загрозою людству

Як заявила Супрун, у разі оголошення епідемії міністерство має більше повноважень із закупівлі більшої кількості вакцин.

За даними МОЗ, з початку 2019 року від кору померли п’ятеро людей, захворіли – 8,5 тисяч.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 із 10 невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені, кажуть лікарі.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг і призвести до тяжких ускладнень – пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку – енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності і смерті. Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

Від грипу в Україні вакцинувалися 0,4% людей – МОЗ

В Україні на даний час від грипу вакцинувалися близько 0,4% населення, повідомила Оксана Артемчук, завідувачка відділу грипу і ГРВІ Центру громадського здоров’я МОЗ України.

«Це досить мало і створює лише індивідуальний захист кожному з тих, хто вакцинувався… ВООЗ, щоб зупинити поширення грипу, рекомендує вакцинувати не менше ніж 70% груп ризику. Це люди, які через свої професійні обов’язки контактують із великою кількістю людей, люди з хронічними захворюваннями, діти, вагітні, літні люди. Якщо ці люди будуть вакциновані (на 70-75%), поширення грипу можна буде зупинити», – сказала Артемчук в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

Представниця МОЗ наголосила, що зробити щеплення від грипу можна «навіть у розпал епідемії». «Ми очікуємо другу хвилю грипу в кінці березня – у квітні. Вакцинуватися можна і зараз», – додала вона.

Читайте також: У Києві запровадили карантин у 25 школах через грип – КМДА

Раніше в МОЗ повідомляли, що у другий тиждень нового року в Україні на грип і ГРВІ захворіли понад 176 тисяч людей, із них більше ніж половина – діти. Втім, у міністерстві запевняють, що про епідемію наразі не йдеться.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше ніж два тижні; нежить.

Синоптики попереджають про снігопади в Україні

23 та 24 січня в Україні очікуються снігопади та хуртовини, на дорогах місцями ожеледиця. Про це повідомили у Гідрометцентрі.

«23 січня у Вінницькій, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській та Полтавській областях, вночі 24 січня у Сумській, Харківській та Луганській областях значний сніг (приріст снігового покриву 10-15 сантиметрів, місцями до 20-ти); у південних, Дніпропетровській та Донецькій областях сніг з переходом в дощ, місцями ожеледь та налипання мокрого снігу; в Україні, крім заходу, пориви вітру 15-20 м/с, хуртовини; на дорогах країни ожеледиця», – ідеться в повідомленні.

23 січня вдень очікується в більшості областей очікуються заморозки -1 -5 градусів, на сході – до -7. На півдні буде тепліше – +2 +6 градусів, в Криму до +9.

У Києві сьогодні сніжитиме, синоптики прогнозують температуру -4 -6 градусів.

У Києві запровадили карантин у 25 школах через грип – КМДА

У Києві через грип та ГРВІ повністю призупинили навчальний процес в 11 школах і частково – у 14, повідомляє міська адміністрація.

Загалом, за даними КМДА, за 3-й тиждень 2019 року медики зафіксували 14 653 хворих на грип та ГРВІ (за попередній тиждень захворіло 13 067).

До лікарень за минулий тиждень госпіталізовано 162 особи, із них 127 дітей, а загалом серед всіх інфікованих діти становлять понад 57%, зазначають чиновники.

«Загалом інтенсивність епідемічного процесу перебуває на рівні, характерному для цього періоду року. Наразі показник захворюваності складає 494,5 (за попередній тиждень 441,3) та є нижчим епідемічного порогу на 42,2%. Загалом у столиці спостерігається зростання захворюваності на грип та ГРВІ на 12,1%», – мовиться на сайті установи.

У Міністерстві охорони здоров’я загальноукраїнських даних за третій тиждень року ще не оприлюднювали. 

Між тим, за інформацією МОЗ, за другий тиждень 2019 року на грип та ГРВІ захворіли понад 176 тисяч людей, із них більше половини – діти.

Втім, у міністерстві запевняють, що про епідемію не йдеться: показник захворюваності на грип та ГРВІ становить 458,2 на 100 тисяч населення, що на 11,7 % менше епідемічного порогу по Україні. Водночас,зазначається, що епідемічні пороги перевищені в Чернігівській (на 34,2%), Житомирській (13,7%), Сумській (10,7%) та Одеській (2,0%) областях.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше двох тижнів; нежить.

Від того чи іншого штаму грипу можна вакцинуватися. За даними МОЗ,з початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 0,4% від загальної кількості населення країни.

У Львові безпекові експерти з України і Польщі обмінялись досвідом щодо територіальної оборони

У Львові українські та польські військовослужбовці та безпекові експерти на спільній конференції говорили про обмін досвідом військ територіальної оборони в обох країнах.

 «Це актуальна тема для Польщі, де твориться військо територіальної оборони, а Україна – в процесі. Україна має досвід на Донбасі, де були підрозділи добровольців, які хотіли обороняти свою державу. Це важливо, цей процес йде в обох країнах, і кожен може поділитись досвідом», – каже Радіо Свобода представник Польсько-української фундації Даріуш Матерняк.

У 2016 році Польща почала створювати нову воєнізовану структуру через зростання російської агресії в Україні, а ще й тому, що у складі збройних сил держав-членів НАТО є такі сили. Їх задіюють для підтримки військових формувань, в умовах, що перевищують можливості роботи служб надзвичайних ситуацій. 

Як розповіли на конференції, сьогодні війська тероборони Польщі нараховують 10-12 тисяч людей, планується збільшити цю кількість до 50 тисяч.

Польські військовослужбовці територіальної оборони укладають контракт на 2–6 років, беруть участь у їхній діяльності 30 днів на рік і кілька днів на рік на полігоні.

Україна застосовувала війська територіальної оборони у 2014-2015 роках на Донбасі, нині почався процес творення сил тероборони, і є резерв. На сьогодні в Україні розроблено законопроект про внесення змін до окремих законів щодо керівництва територіальною обороною, розповіли у ЗСУ.

«Це обмін досвідом така зустріч. Нам цікавий досвід Польщі, як розбудовують там військо. Ми маємо бойовий досвід, а Польща є членом НАТО – і це різні підходи. Добре було б провести спільні навчання сил тероборони», – зауважив Радіо Свобода Володимир Мельник, заступник начальника управління територіальної оборони Генерального штабу Збройних сил.

Бригади територіальної оборони комплектуються як кадровими військовослужбовцями, так і резервістами. Останні проходитимуть підготовку на навчальних зборах і вестимуть цивільне життя.

Як пояснюють у Збройних силах, підрозділи тероборони забезпечуються за рахунок місцевих ресурсів і матеріально-технічних запасів місцевих військових баз, а тому є дешевші в утриманні, аніж регулярні війська.

 

 

У Мін’юсті розповіли, чому загальмувався «переїзд» Лук’янівського СІЗО

Більшість проектів Мін’юсту щодо переведення заарештованих зі старих слідкчих ізоляторів у нові будівлі наразі «у підвішеному стані», розповів заступник міністра юстиції Денис Чернишов у програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і Радіо НВ).

Йдеться про державно-приватне партнерство, яке міністерство намагається впровадити вже кілька років: інвестор може отримати земельну ділянку і стару будівлю у межах міста у своє користування, якщо побудує в іншому місці нову будівлю для СІЗО за міжнародними стандартами.

Читайте більше: Велике переселення СІЗО

«Охочих-то і не знайшлося. Якщо говорити про Київ – ділянка під Лук’янівським СІЗО, приблизно 3,6 га, і є декілька ділянок, на які ми могли б перенести цю будівлю. Але інвестор розраховує на прибуток. В нас було до 10 переговорів з різними інвесторами, які цікавилися, але не подали свої пропозиції. По їхніх розрахунках вони не виходили на прибутковість від реалізації цих проектів», – пояснив Чернишов.

Окрім того, за його словами, такі переговори тривають в Одесі, а у Львові є вже поданий проект, який зараз проходить експертизу міністерствах економіки та фінансів.

Наразі українські слідчі ізолятори наповнені на 95%, і більшість із них не відповідають нормам ЄС, але наприкінці року Мінфін виділив кошти на ремонт двох СІЗО – у Києві та Херсоні, зауважив Денис Чернишов.

Більше про те, що вібувається з українськими в’язницями, можна дізнатися з програми «Свобода в деталях» у неділю, 27 січня, о 21:04 на частотах Радіо НВ і на сайті Радіо Свобода в розділі радіо-онлайн.

 

Денісова звернулась до Єврокомітету проти катувань із закликом втрутитися у справу Гриба

Український омбудсман Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утиримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.

Цей лист вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

«У 20-річного Павла діагностовано низку серйозних захворювань і він потребує термінової медичної допомоги. До того ж, зі слів хлопця, до нього застосовувалося фізичне насильство. Співробітники правоохоронних органів РФ побили його ще під час затримання, вимагали визнання вини. Знущання над Павлом продовжувалося також під час конвоювання до СІЗО Ростова-на-Дону», – написала Денісова.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

 

Ще 10 кандидатів покинули конкурс до Антикорупційного суду – Transparency International

Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще десятьох кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency International.

За даними організації, 21 січня із конкурсу вибули судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Окрім того, як зазначається, до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.

Таким чином, станом на сьогодні змагання покинули вже 18 осіб.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 

У Дніпрі поліція розслідує напад на адвоката як замах на вбивство

У Дніпрі поліція відкрила кримінальне провадження через напад на адвоката Олексія Ільченка. Інформацію про це Радіо Свобода в понеділок підтвердили в обласному управлінні відомства.

 За даними поліції, провадження розслідується як «замах на вбивство». Як зазначили в поліції, справу розслідує Соборне райвіділення поліції Дніпра.

Водночас, за інформацією іншого дніпровського адвоката Андрія Верби, на Ільченка напали у п’ятницю, 18 січня.

«Справа пов’язана з професійною діяльністю адвоката. На місці знайшли рацію – за ним стежили. Нападників було двоє. В одного був ніж, у другого – травматичний револьвер. Одна куля пройшла навиліт, друга застрягла в нозі. Є і численні ножові поранення», – зазначив Андрій Верба.

Як повідомив він у коментарі Радіо Свобода, наразі потерпілий перебуває у лікарні в стабільному стані, його вже прооперували.

Протягом минулого року відбулося кілька атак на правників у Дніпрі. 

Зокрема, у лютому 2018-го невідомі скоїли напад на адвоката Андрія Вербу. Провадження відкрили за статтею 397 Кримінального кодексу України – перешкоджання адвокатській діяльності.

Пізнішу, у серпні 2018 року, адвокати Дніпропетровщини вийшли на акцію протесту після побиття їхньої колеги Оксани Рагозіної.

Australian Open: суперницею Світоліної у чвертьфіналі стане Осака

Суперницею українки Еліни Світоліної у чвертьфіналі турніру серії «Великого шолому» Australian Open стане четверта ракетка світу Наомі Осака.

У четвертому колі змагань японка здолала представницю Латвії Ананстасію Севастову – 4:6, 6:3, 6:4.

Світоліна у поєдинку, що відбувся раніше, обіграла американку Медісон Кіз.

Українка другий рік поспіль гратиме в чвертьфіналі АО.

Australian Open: Світоліна виходить до чвертьфіналу

Українська тенісистка Еліна Світоліна пробилась до чвертьфіналу турніру серії «Великого шолому» Australian Open.

У четвертому колі українка здолала американку Медісон Кіз з рахунком 6:2, 1:6, 6:1.

У ¼ турніру суперницею Світоліної стане переможниця дуелі Наомі Осака (Японія) – Анастасія Севастова (Латвія).

Минулого року Світоліна в Мельбурні також дійшла до четвертьфіналу.

Помер виконавчий продюсер «Рембо» Ендрю Вайна

Американський продюсер угорського походження Ендрю Вайна помер 20 січня у віці 74 років, повідомляють західні ЗМІ.

Про смерть Вайни також заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

«Ми прощаємось із великим угорським кінопродюсером. Прощавай, Енді! Дякую за все, друже!» – написав він.

Новину про смерть Вайни вже прокоментував режисер Джеймс Кемерон, який назвав його «чудовим другом і партнером».

«Мені бракуватиме його, його почуття гумору, класу й стилю, але понад усе – поїздок на мотоциклах», – написав Кемерон.

Вайна народився в Будапешті у 1944 році та емігрував спершу до Канади, а потім до Сполучених Штатів у віці 12 років після антирадянського повстання 1956 року. У США він заснував продюсерську компанію, в якій спродюсував 59 фільмів.

Серед робіт, до створення яких він долучився як продюсер чи виконавчий продюсер – «Рембо: Перша кров», «Рембо: Перша кров. Частина ІІ», «Рембо ІІІ» із Сільвестром Сталоне, чотири фільми «Термінатор», «Згадати все» і «Червона спека» з Арнольдом Шварценегером.

У 2011 році Ендрю Вайну в рідній Угорщині призначили урядовим комісаром, відповідальним за стратегію збереження і розвитку угорського кінематографу.

У масових купаннях на Київщині взяли участь майже 12 тисяч людей – поліція

Майже 12 тисяч людей взяли участь у масових купаннях у Київській області з нагоди Водохреща 19 січня, повідомила прес-служба поліції області у Facebook.

«Їхню безпеку та збереження майна забезпечували понад 500 працівників територіальних органів поліції. Допомагали їм у цьому члени громадського формування», – йдеться в повідомленні.

У поліції уточнили, що порушень громадського порядку і безпеки на Водохреща на території Київської області не зафіксували.

Дивіться також: Фоторепортаж: Водохреща у Києві

В Україні православні та греко-католики 19 січня святкують Водохреща – одне з найбільших церковних свят у році. За переказами, саме цього дня (6 січня за церковним юліянським календарем, що припадає на 19 січня за загальновживаним григоріянським) відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Вірні цих церков вірять, що цього дня вода має цілющі властивості, а тому віряни, за традицією, масово купаються в ополонці.

Бокс: Ломаченко захищатиме титул чемпіона світу в поєдинку з британцем Кроллою

Український боксер Василь Ломаченко проведе захист титулу чемпіона світу  у легкій вазі проти британця Ентоні Кролли. Про це повідомили в Всесвітній боксерській асоціації (WBA).

Промоутерські торги заплановані на 4 лютого. Мінімальна ставка становитиме 150 тисяч доларів. Ломаченко отримає 75% гонорару, Кролла – 25%.

Коли і де має відбутися бій, поки невідомо.

Кролла був чемпіоном світу за версією WBA в 2015-2016 роках.

Ломаченко став чемпіоном світу за версією WBA у травні минулого року, а у грудні завоював пояс чемпіона світу за версією Всесвітньої боксерської організації (WBO).

Історична перемога: двох українок визнано найкращими у жіночому хокеї

У ПАР завершилася кваліфікація чемпіонату світу з жіночого хокею, де здобула перемогу збірна України

Міжнародні експерти зняли з конкурсу до Антикорсуду 8 кандидатів

18 січня відбулося перше спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів, на якому зняли з конкурсу 8 з 49 кандидатів, які викликали недовіру у міжнародних експертів.

Зокрема, як повідомляє українське представництво Transparency international, йдеться про суддів Оксану Голуб, Анатолія Загороднього, Тараса Зайця, Анатолія Квятковського, Юрія Кулініча, Євгена Мартинова, Дмитра Тішка та Ігоря Штульмана.

Засідання тривало понад 12 годин, на ньому вислуховували пояснення сумнівних конкурсантів.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Поліцейський, на якого вчинили замах у Харкові, розслідував убивство атовця «Сармата» – Аброськін

Співробітник карного розшуку підполковник поліції Олексій Логвіненко, на якого вчинили замах у Харкові 16 cічня , до інциденту займався розслідуванням убивства колишнього військового Віталія «Сармата» Олешка, повідомив перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін.

«Останнім часом він та його підлеглі активно працювали в напрямку встановлення всіх осіб, причетних до вбивства колишнього учасника АТО Віталія Олешка, а також документували небезпечне злочинне угруповання з корумпованими довготривалими зв’язками, члени якого проживали на території Харківщини, а розбої та квартирні крадіжки скоювали в різних областях нашої країні», – написав він у Facebook.

За словами Аброськіна, поранений поліцейський досі перебуває у реанімації.

Як раніше повідомили у відомстві, 16 січня двоє у балаклавах напали на офіцера поліції Харкова, коли той виходив із під’їзду. Нападники вдарили його та зробили декілька пострілів із невстановленої зброї в область голови, після чого втекли на автомобілі. 

Віталія Олешка вбили в Бердянську Запорізької області вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить його родині: невідомий зайшов на територію готелю і здійснив два постріли. Затримано шестеро підозрюваних. 

Керівництво Національної поліції заявляло, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається декілька версій вбивства.

ВАДА закінчило вилучення даних із лабораторії в Москві

Всесвітнє антидопінгове агентство повідомило, що група його експертів успішно вилучила потрібні йому дані з інформаційної системи колишньої Московської антидопінгової лабораторії в Росії.

Ці дані вирішально важливі для того, щоб мати тверді обвинувачення проти ошуканців і виправдати інших спортсменів, яких підозрюють в участі в широкій допінговій програмі Росії, яку підтвердили попередні розслідування, здійснені на замовлення ВАДА, заявило агентство 17 січня.

Тепер воно перевірить автентичність даних, уже вивезених із Росії, і детально проаналізує їх.

Незалежний Комітет перегляду відповідності, який перевіряє відповідність національних антидопінгових органів вимогам ВАДА, на своєму засіданні 14–15 січня розглянув таку відповідність Російського антидопінгового агентства і рішення виконавчого комітету ВАДА умовно відновити акредитацію РУСАДА на певних суворих умовах, мовиться в повідомленні. Комітет подав із цього приводу рекомендації, зміст яких у повідомленні не розкривають. Їх розгляне виконком ВАДА 22 січня.

Всесвітнє антидопінгове агентство 20 вересня 2018 року умовно повернуло акредитацію російському агентству, РУСАДА, якої те було позбавлене ще 2015 року після допінгових скандалів у російському спорті. Умовою збереження цієї акредитації було надання експертам ВАДА доступу до архівних даних допінгових тестів російських спортсменів, що зберігаються в колишній Московській лабораторії. РУСАДА не раз закликала президента Росії Володимира Путіна втрутитися, щоб забезпечити надання доступу до даних. За повідомленнями, ці дані офіційно перебувають під арештом Слідчого комітету Росії, який заявляє, що веде власне розслідування допінгового скандалу.

Після того, як Росія не дотрималася ультимативного терміну надання даних до 31 грудня, у ВАДА відійшли від власної вимоги і продовжили Росії цей термін.

Обидва кроки всесвітнього агентства, спершу відновлення акредитації РУСАДА, а потім продовження терміну для надання даних, викликали різку критику у світовому спорті. Зокрема, на початку січня 16 національних антидопінгових агентств і Комісія спортсменів ВАДА закликали всесвітнє агентство виконати власне рішення і позбавити РУСАДА акредитації, але так не сталося.

ВАДА позбавила РУСАДА акредитації ще 2015 року після того, як спеціальний звіт незалежної комісії підтвердив широко розповсюджені і підтримані російською державою застосування допінгу в російському спорті і схеми приховування цього факту й підміни результатів антидопінгових тестів. Москва визнала провал у сфері боротьби з забороненими речовинами у спорті, але підтримку допінгу на державному рівні і причетність спецслужб і чиновників Росія досі заперечує.