У Києві запровадили карантин у 25 школах через грип – КМДА

У Києві через грип та ГРВІ повністю призупинили навчальний процес в 11 школах і частково – у 14, повідомляє міська адміністрація.

Загалом, за даними КМДА, за 3-й тиждень 2019 року медики зафіксували 14 653 хворих на грип та ГРВІ (за попередній тиждень захворіло 13 067).

До лікарень за минулий тиждень госпіталізовано 162 особи, із них 127 дітей, а загалом серед всіх інфікованих діти становлять понад 57%, зазначають чиновники.

«Загалом інтенсивність епідемічного процесу перебуває на рівні, характерному для цього періоду року. Наразі показник захворюваності складає 494,5 (за попередній тиждень 441,3) та є нижчим епідемічного порогу на 42,2%. Загалом у столиці спостерігається зростання захворюваності на грип та ГРВІ на 12,1%», – мовиться на сайті установи.

У Міністерстві охорони здоров’я загальноукраїнських даних за третій тиждень року ще не оприлюднювали. 

Між тим, за інформацією МОЗ, за другий тиждень 2019 року на грип та ГРВІ захворіли понад 176 тисяч людей, із них більше половини – діти.

Втім, у міністерстві запевняють, що про епідемію не йдеться: показник захворюваності на грип та ГРВІ становить 458,2 на 100 тисяч населення, що на 11,7 % менше епідемічного порогу по Україні. Водночас,зазначається, що епідемічні пороги перевищені в Чернігівській (на 34,2%), Житомирській (13,7%), Сумській (10,7%) та Одеській (2,0%) областях.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше двох тижнів; нежить.

Від того чи іншого штаму грипу можна вакцинуватися. За даними МОЗ,з початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 0,4% від загальної кількості населення країни.

У Львові безпекові експерти з України і Польщі обмінялись досвідом щодо територіальної оборони

У Львові українські та польські військовослужбовці та безпекові експерти на спільній конференції говорили про обмін досвідом військ територіальної оборони в обох країнах.

 «Це актуальна тема для Польщі, де твориться військо територіальної оборони, а Україна – в процесі. Україна має досвід на Донбасі, де були підрозділи добровольців, які хотіли обороняти свою державу. Це важливо, цей процес йде в обох країнах, і кожен може поділитись досвідом», – каже Радіо Свобода представник Польсько-української фундації Даріуш Матерняк.

У 2016 році Польща почала створювати нову воєнізовану структуру через зростання російської агресії в Україні, а ще й тому, що у складі збройних сил держав-членів НАТО є такі сили. Їх задіюють для підтримки військових формувань, в умовах, що перевищують можливості роботи служб надзвичайних ситуацій. 

Як розповіли на конференції, сьогодні війська тероборони Польщі нараховують 10-12 тисяч людей, планується збільшити цю кількість до 50 тисяч.

Польські військовослужбовці територіальної оборони укладають контракт на 2–6 років, беруть участь у їхній діяльності 30 днів на рік і кілька днів на рік на полігоні.

Україна застосовувала війська територіальної оборони у 2014-2015 роках на Донбасі, нині почався процес творення сил тероборони, і є резерв. На сьогодні в Україні розроблено законопроект про внесення змін до окремих законів щодо керівництва територіальною обороною, розповіли у ЗСУ.

«Це обмін досвідом така зустріч. Нам цікавий досвід Польщі, як розбудовують там військо. Ми маємо бойовий досвід, а Польща є членом НАТО – і це різні підходи. Добре було б провести спільні навчання сил тероборони», – зауважив Радіо Свобода Володимир Мельник, заступник начальника управління територіальної оборони Генерального штабу Збройних сил.

Бригади територіальної оборони комплектуються як кадровими військовослужбовцями, так і резервістами. Останні проходитимуть підготовку на навчальних зборах і вестимуть цивільне життя.

Як пояснюють у Збройних силах, підрозділи тероборони забезпечуються за рахунок місцевих ресурсів і матеріально-технічних запасів місцевих військових баз, а тому є дешевші в утриманні, аніж регулярні війська.

 

 

У Мін’юсті розповіли, чому загальмувався «переїзд» Лук’янівського СІЗО

Більшість проектів Мін’юсту щодо переведення заарештованих зі старих слідкчих ізоляторів у нові будівлі наразі «у підвішеному стані», розповів заступник міністра юстиції Денис Чернишов у програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і Радіо НВ).

Йдеться про державно-приватне партнерство, яке міністерство намагається впровадити вже кілька років: інвестор може отримати земельну ділянку і стару будівлю у межах міста у своє користування, якщо побудує в іншому місці нову будівлю для СІЗО за міжнародними стандартами.

Читайте більше: Велике переселення СІЗО

«Охочих-то і не знайшлося. Якщо говорити про Київ – ділянка під Лук’янівським СІЗО, приблизно 3,6 га, і є декілька ділянок, на які ми могли б перенести цю будівлю. Але інвестор розраховує на прибуток. В нас було до 10 переговорів з різними інвесторами, які цікавилися, але не подали свої пропозиції. По їхніх розрахунках вони не виходили на прибутковість від реалізації цих проектів», – пояснив Чернишов.

Окрім того, за його словами, такі переговори тривають в Одесі, а у Львові є вже поданий проект, який зараз проходить експертизу міністерствах економіки та фінансів.

Наразі українські слідчі ізолятори наповнені на 95%, і більшість із них не відповідають нормам ЄС, але наприкінці року Мінфін виділив кошти на ремонт двох СІЗО – у Києві та Херсоні, зауважив Денис Чернишов.

Більше про те, що вібувається з українськими в’язницями, можна дізнатися з програми «Свобода в деталях» у неділю, 27 січня, о 21:04 на частотах Радіо НВ і на сайті Радіо Свобода в розділі радіо-онлайн.

 

Денісова звернулась до Єврокомітету проти катувань із закликом втрутитися у справу Гриба

Український омбудсман Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утиримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.

Цей лист вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

«У 20-річного Павла діагностовано низку серйозних захворювань і він потребує термінової медичної допомоги. До того ж, зі слів хлопця, до нього застосовувалося фізичне насильство. Співробітники правоохоронних органів РФ побили його ще під час затримання, вимагали визнання вини. Знущання над Павлом продовжувалося також під час конвоювання до СІЗО Ростова-на-Дону», – написала Денісова.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

 

Ще 10 кандидатів покинули конкурс до Антикорупційного суду – Transparency International

Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще десятьох кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency International.

За даними організації, 21 січня із конкурсу вибули судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Окрім того, як зазначається, до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.

Таким чином, станом на сьогодні змагання покинули вже 18 осіб.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 

У Дніпрі поліція розслідує напад на адвоката як замах на вбивство

У Дніпрі поліція відкрила кримінальне провадження через напад на адвоката Олексія Ільченка. Інформацію про це Радіо Свобода в понеділок підтвердили в обласному управлінні відомства.

 За даними поліції, провадження розслідується як «замах на вбивство». Як зазначили в поліції, справу розслідує Соборне райвіділення поліції Дніпра.

Водночас, за інформацією іншого дніпровського адвоката Андрія Верби, на Ільченка напали у п’ятницю, 18 січня.

«Справа пов’язана з професійною діяльністю адвоката. На місці знайшли рацію – за ним стежили. Нападників було двоє. В одного був ніж, у другого – травматичний револьвер. Одна куля пройшла навиліт, друга застрягла в нозі. Є і численні ножові поранення», – зазначив Андрій Верба.

Як повідомив він у коментарі Радіо Свобода, наразі потерпілий перебуває у лікарні в стабільному стані, його вже прооперували.

Протягом минулого року відбулося кілька атак на правників у Дніпрі. 

Зокрема, у лютому 2018-го невідомі скоїли напад на адвоката Андрія Вербу. Провадження відкрили за статтею 397 Кримінального кодексу України – перешкоджання адвокатській діяльності.

Пізнішу, у серпні 2018 року, адвокати Дніпропетровщини вийшли на акцію протесту після побиття їхньої колеги Оксани Рагозіної.

Australian Open: суперницею Світоліної у чвертьфіналі стане Осака

Суперницею українки Еліни Світоліної у чвертьфіналі турніру серії «Великого шолому» Australian Open стане четверта ракетка світу Наомі Осака.

У четвертому колі змагань японка здолала представницю Латвії Ананстасію Севастову – 4:6, 6:3, 6:4.

Світоліна у поєдинку, що відбувся раніше, обіграла американку Медісон Кіз.

Українка другий рік поспіль гратиме в чвертьфіналі АО.

Australian Open: Світоліна виходить до чвертьфіналу

Українська тенісистка Еліна Світоліна пробилась до чвертьфіналу турніру серії «Великого шолому» Australian Open.

У четвертому колі українка здолала американку Медісон Кіз з рахунком 6:2, 1:6, 6:1.

У ¼ турніру суперницею Світоліної стане переможниця дуелі Наомі Осака (Японія) – Анастасія Севастова (Латвія).

Минулого року Світоліна в Мельбурні також дійшла до четвертьфіналу.

Помер виконавчий продюсер «Рембо» Ендрю Вайна

Американський продюсер угорського походження Ендрю Вайна помер 20 січня у віці 74 років, повідомляють західні ЗМІ.

Про смерть Вайни також заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

«Ми прощаємось із великим угорським кінопродюсером. Прощавай, Енді! Дякую за все, друже!» – написав він.

Новину про смерть Вайни вже прокоментував режисер Джеймс Кемерон, який назвав його «чудовим другом і партнером».

«Мені бракуватиме його, його почуття гумору, класу й стилю, але понад усе – поїздок на мотоциклах», – написав Кемерон.

Вайна народився в Будапешті у 1944 році та емігрував спершу до Канади, а потім до Сполучених Штатів у віці 12 років після антирадянського повстання 1956 року. У США він заснував продюсерську компанію, в якій спродюсував 59 фільмів.

Серед робіт, до створення яких він долучився як продюсер чи виконавчий продюсер – «Рембо: Перша кров», «Рембо: Перша кров. Частина ІІ», «Рембо ІІІ» із Сільвестром Сталоне, чотири фільми «Термінатор», «Згадати все» і «Червона спека» з Арнольдом Шварценегером.

У 2011 році Ендрю Вайну в рідній Угорщині призначили урядовим комісаром, відповідальним за стратегію збереження і розвитку угорського кінематографу.

У масових купаннях на Київщині взяли участь майже 12 тисяч людей – поліція

Майже 12 тисяч людей взяли участь у масових купаннях у Київській області з нагоди Водохреща 19 січня, повідомила прес-служба поліції області у Facebook.

«Їхню безпеку та збереження майна забезпечували понад 500 працівників територіальних органів поліції. Допомагали їм у цьому члени громадського формування», – йдеться в повідомленні.

У поліції уточнили, що порушень громадського порядку і безпеки на Водохреща на території Київської області не зафіксували.

Дивіться також: Фоторепортаж: Водохреща у Києві

В Україні православні та греко-католики 19 січня святкують Водохреща – одне з найбільших церковних свят у році. За переказами, саме цього дня (6 січня за церковним юліянським календарем, що припадає на 19 січня за загальновживаним григоріянським) відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Вірні цих церков вірять, що цього дня вода має цілющі властивості, а тому віряни, за традицією, масово купаються в ополонці.

Бокс: Ломаченко захищатиме титул чемпіона світу в поєдинку з британцем Кроллою

Український боксер Василь Ломаченко проведе захист титулу чемпіона світу  у легкій вазі проти британця Ентоні Кролли. Про це повідомили в Всесвітній боксерській асоціації (WBA).

Промоутерські торги заплановані на 4 лютого. Мінімальна ставка становитиме 150 тисяч доларів. Ломаченко отримає 75% гонорару, Кролла – 25%.

Коли і де має відбутися бій, поки невідомо.

Кролла був чемпіоном світу за версією WBA в 2015-2016 роках.

Ломаченко став чемпіоном світу за версією WBA у травні минулого року, а у грудні завоював пояс чемпіона світу за версією Всесвітньої боксерської організації (WBO).

Історична перемога: двох українок визнано найкращими у жіночому хокеї

У ПАР завершилася кваліфікація чемпіонату світу з жіночого хокею, де здобула перемогу збірна України

Міжнародні експерти зняли з конкурсу до Антикорсуду 8 кандидатів

18 січня відбулося перше спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів, на якому зняли з конкурсу 8 з 49 кандидатів, які викликали недовіру у міжнародних експертів.

Зокрема, як повідомляє українське представництво Transparency international, йдеться про суддів Оксану Голуб, Анатолія Загороднього, Тараса Зайця, Анатолія Квятковського, Юрія Кулініча, Євгена Мартинова, Дмитра Тішка та Ігоря Штульмана.

Засідання тривало понад 12 годин, на ньому вислуховували пояснення сумнівних конкурсантів.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Поліцейський, на якого вчинили замах у Харкові, розслідував убивство атовця «Сармата» – Аброськін

Співробітник карного розшуку підполковник поліції Олексій Логвіненко, на якого вчинили замах у Харкові 16 cічня , до інциденту займався розслідуванням убивства колишнього військового Віталія «Сармата» Олешка, повідомив перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін.

«Останнім часом він та його підлеглі активно працювали в напрямку встановлення всіх осіб, причетних до вбивства колишнього учасника АТО Віталія Олешка, а також документували небезпечне злочинне угруповання з корумпованими довготривалими зв’язками, члени якого проживали на території Харківщини, а розбої та квартирні крадіжки скоювали в різних областях нашої країні», – написав він у Facebook.

За словами Аброськіна, поранений поліцейський досі перебуває у реанімації.

Як раніше повідомили у відомстві, 16 січня двоє у балаклавах напали на офіцера поліції Харкова, коли той виходив із під’їзду. Нападники вдарили його та зробили декілька пострілів із невстановленої зброї в область голови, після чого втекли на автомобілі. 

Віталія Олешка вбили в Бердянську Запорізької області вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить його родині: невідомий зайшов на територію готелю і здійснив два постріли. Затримано шестеро підозрюваних. 

Керівництво Національної поліції заявляло, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається декілька версій вбивства.

ВАДА закінчило вилучення даних із лабораторії в Москві

Всесвітнє антидопінгове агентство повідомило, що група його експертів успішно вилучила потрібні йому дані з інформаційної системи колишньої Московської антидопінгової лабораторії в Росії.

Ці дані вирішально важливі для того, щоб мати тверді обвинувачення проти ошуканців і виправдати інших спортсменів, яких підозрюють в участі в широкій допінговій програмі Росії, яку підтвердили попередні розслідування, здійснені на замовлення ВАДА, заявило агентство 17 січня.

Тепер воно перевірить автентичність даних, уже вивезених із Росії, і детально проаналізує їх.

Незалежний Комітет перегляду відповідності, який перевіряє відповідність національних антидопінгових органів вимогам ВАДА, на своєму засіданні 14–15 січня розглянув таку відповідність Російського антидопінгового агентства і рішення виконавчого комітету ВАДА умовно відновити акредитацію РУСАДА на певних суворих умовах, мовиться в повідомленні. Комітет подав із цього приводу рекомендації, зміст яких у повідомленні не розкривають. Їх розгляне виконком ВАДА 22 січня.

Всесвітнє антидопінгове агентство 20 вересня 2018 року умовно повернуло акредитацію російському агентству, РУСАДА, якої те було позбавлене ще 2015 року після допінгових скандалів у російському спорті. Умовою збереження цієї акредитації було надання експертам ВАДА доступу до архівних даних допінгових тестів російських спортсменів, що зберігаються в колишній Московській лабораторії. РУСАДА не раз закликала президента Росії Володимира Путіна втрутитися, щоб забезпечити надання доступу до даних. За повідомленнями, ці дані офіційно перебувають під арештом Слідчого комітету Росії, який заявляє, що веде власне розслідування допінгового скандалу.

Після того, як Росія не дотрималася ультимативного терміну надання даних до 31 грудня, у ВАДА відійшли від власної вимоги і продовжили Росії цей термін.

Обидва кроки всесвітнього агентства, спершу відновлення акредитації РУСАДА, а потім продовження терміну для надання даних, викликали різку критику у світовому спорті. Зокрема, на початку січня 16 національних антидопінгових агентств і Комісія спортсменів ВАДА закликали всесвітнє агентство виконати власне рішення і позбавити РУСАДА акредитації, але так не сталося.

ВАДА позбавила РУСАДА акредитації ще 2015 року після того, як спеціальний звіт незалежної комісії підтвердив широко розповсюджені і підтримані російською державою застосування допінгу в російському спорті і схеми приховування цього факту й підміни результатів антидопінгових тестів. Москва визнала провал у сфері боротьби з забороненими речовинами у спорті, але підтримку допінгу на державному рівні і причетність спецслужб і чиновників Росія досі заперечує.

Очільник ПЦУ Епіфаній назвав дату своєї інтронізації

3 лютого очільнику ПЦУ виповниться 40 років

Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року

За рік у широкий прокат вийшло 35 українських повнометражних фільмів. Із них 22 були створені за підтримки коштів держави

Facebook видалив 148 сторінок, пов’язаних із Росією, за «неавтентичну поведінку» в Україні

Facebook видалив 107 сторінок, спільнот і профілів, а також 41 акаунт Instagram, які ідентифікував як частину мережі, що базувалася в Росії і працювала в Україні. Про це повідомив голова відділу кібербезпеки компанії Натаніель Ґлейчер.

За його словами, акаунти видалили через «неавтентичну поведінку» – тобто люди, які ними керували, видавали себе не за тих, ким були насправді.

«Люди, які стояли за цими акаунтами, спочатку видавали себе за українців і керували низкою фейкових профілів, поширюючи локальні українські новини з різних тем, таких як погода, протести, НАТО, охорона здоров’я в школах. Ми ідентифікували певні технічні збіги з пов’язаною з Росією активністю, яку раніше спостерігали під час проміжних виборів у США, в тому числі поведінку, яка мала спільні ознаки з діями (пов’язаного з російським урядом – ред.) «Агентства Інтернет-досліджень», – йдеться в заяві представника соцмережі.

Загалом за неавтентичну поведінку в Україні Facebook видали 26 сторінок, 77 профілів користувачів, чотири спільноти і 41 Instagram-профіль. Facebook-профілі мали близько 180 тисяч підписників, сторінки в Instagram – 55 тисяч.

Читайте також: Вплив Росії на виборців в США: дослідники вивчили мільйони публікацій із соцмереж​

Ці сторінки витратили 25 тисяч доларів на рекламу: першу запустили в січні 2018-го року, останню – у грудні того ж року.

Також Facebook видалив 289 сторінок і 75 облікових записів користувачів, які діяли в інших країнах.

Facebook ідентифікував ці акаунти як такі, що належали до однієї мережі, яка базується в Росії. Як пояснюють у компанії, вони діяли в країнах Балтії, Центральної Азії, Кавказу, Центральної й Східної Європи, і видавали себе за мешканців або працівників ЗМІ цих країн.

«Ми з’ясували, що ці сторінки та профілі пов’язані зі співробітниками «Супутника»  – новинної агенції, що базується в Москві. Деякі зі сторінок часто оприлюднювали дописи на тему настроїв проти НАТО, протестних рухів і боротьби з корупцією», – стверджує представник компанії.

За даними соцмережі, на один або більше з цих акаунтів були підписані близько 790 тисяч користувачів. Видалені профілі витратили близько 135 тисяч доларів на рекламу. Перша реклама з’явилася у жовтні 2013 року, остання – в січні 2019-го.

Читайте також: Як США вчаться на українських помилках. І як на них вчиться Росія?

Як зазначає Ґлейчер, соцмережа продовжує працювати над тим, щоб розкривати і припиняти зловживання її інструментами.

«Ми сповнені рішучості вдосконалюватися і будувати більш потужні партнерські зв’язки по всьому світу, щоб більш ефективно виявляти і припиняти таку діяльність», – пише він.

16 січня стало відомо, що Facebook запровадив обмеження у використанні політичної реклами в тих країнах, де очікуються важливі вибори – в тому числі в Україні.

У листопаді 2018 року Facebook заблокував 115 облікових записів своїх користувачів після того, як влада США сповістила про їхню підозрілу активність, що може бути пов’язана з іноземною країною. Ця заява американського уряду була оприлюднена перед виборами до Конгресу США.

Матвій, Сонцемір, Філофтея. У Мін’юсті розказали, як українці називали дітей у 2018

Міністерство юстиції підготувало статистику найпопулярніших імен, якими українці називали своїх немовлят у 2018 році.

«У 2018 році хлопчиків найчастіше називали Матвій, Дмитро, Максим, Марко, Олександр, Артем, Андрій, Іван, Владислав. Дівчаток – Злата, Софія, Єва, Кіра, Яна, Марія, Вікторія, Анастасія, Поліна», – повідомила заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ірина Садовська.

Дані відрізняються за регіонами: на Львівщині дуже поширені для дівчат такі імена як Софія, Анна, а в Харківській області Дар’я, Злата. У рейтингу найпопулярніших іменстолиці для хлопчиків стали Богдан, Даніїл, Денис, Дмитро, Іван, Макар, Матвій, Марк, Олександр, Тимофій, Ярослав, а для дівчаток Аріна, Анна, Валерія, Дарина, Єва, Злата, Марія, Мілана, Поліна, Софія, Соломія.

За словами чиновниці, крім традиційних імен, українці вибирають і незвичні. Зокрема,дівчаток називали також Принцеса, Нуне, Авігея, Сумаййа, Аглая, Аіша, Аполінарія, Дельфіна, Йохана-Клавдія, Мадона Лама, Філофтея, а хлопчиків – Сонцемір, Мадяк, Космос, Арон Діонісій, Лучіан, Нектарій.

Позаминулого року найпопулярнішими іменами для дітей в Україні були Анастасія, Софія, Анна, Артем, Максим та Олександр. 

В ГПУ підтвердили інформацію про обшуки в адвоката Доманського

Речниця генерального прокурора Лариса Сарган підтвердила інформацію про обшуки в адвоката Андрія Доманського. За її словами, обшуки проводить Генеральна прокуратура за справою, порушеною ще 2013 року.

«Провадження за фактами відчуження шляхом приватизації майна комунальної власності Києва за заниженою ціною. Обшуки санкціоновані судом», – стверджує Сарган.

Вона додає, що ГПУ повідомить деталі справи після завершення процесуальних дій.

Раніше сам Андрій Доманський повідомив, що ГПУ проводить обшуки в його будинку й офісі за його відсутності.

За словами Доманського, сам він наразі перебуває в Херсоні, де чекає на судове засідання у справі свого підзахисного, керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

Андрій Доманський також донедавна захищав блогера Василя Муравицького, якого звинувачують у публікації проросійських матеріалів. Крім того, він представляє інтереси депортованого з України громадянина Білорусі Павла Казарницького.

Профільний комітет Ради затвердив зміни в законопроекті про перехід релігійних громад – Подоляк

6 січня Вселенський патріарх урочисто вручив томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ

Дослідження: температура землі в зоні вічної мерзлоти росте, найшвидше – у Сибіру

Температура ґрунту у регіонах вічної мерзлоти по всьому світу зросла в середньому на близько 0,3 градуси Цельсію протягом десяти років – таких висновків дійшли автори дослідження, оприлюдненого в журналі Nature Communications.

Згідно з результатами дослідження, найбільший ріст температури повітря зафіксовано на північному сході й північному заході Сибіру, де температура змерзлого ґрунту виросла на 0,9 градуси Цельсію у період з 2007-го по 2016 рік.

Температура повітря в цих двох регіонах зросла в середньому на 0,61 градуси Цельсію за цей же час.

Читайте також: В Німеччині закрили останню вугільну шахту​

Дослідники зібрали дані зі 123 свердловин в Арктиці, Антарктиці, високогірних районах Європи і Центральній Азії.

На 71 локації зафіксували ріст температури, на 12 – її зниження. На 40 об’єктах показники лишилися незмінними.

Дослідники також звернули увагу на те, що ґрунт вічної мерзлоти, який в п’яти свердловинах вже почав танути, містить органічні речовини. Вони можуть виділяти вуглекислий газ і метан – гази, які посилюють зміни клімату.

Голова відділу дослідження вічної мерзлоти при Інституті Альфреда Вегенера в Потсдамі професор Ґвідо Ґроссе вважає цю тенденцію показовою.

Читайте також: Руді хмари над пляжем: що зробить власник «екологічного мільйона» Бородін (рос.)

«Судячи з цих даних, вічна мерзлота не просто нагрівається на локальному чи регіональному рівні – це відбувається по всьому світу і фактично тими ж темпами, що й глобальне потепління. Це спричиняє суттєве потепління повітря й збільшення товщини снігового покрову, особливо в Арктиці», – наводить його слова онлайн-видання про науку EurekAlert.

За результатами дослідження результати дослідження Global Carbon Project, обсяги викидів парникових газів за 2018 рік сягнули рекордного рівня.

50-ті роковини самоспалення Яна Палаха: у чеському університеті відкрили пам’ятну дошку

У середу 16 січня в Празі на фасаді історичного корпусу Карлового університету відкрили меморіальну дошку Яну Палаху. Цей студент 19 січня 1969 року вчинив самоспалення на центральній площі Праги на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами країн Варшавського договору. 

Встановлення пам’ятного знаку Яну Палаху ініціювали викладачі та студенти університету. Його розміри і вага символічні – ширина й висота 69 сантиметрів та 69 кілограмів. Вони мають нагадувати про дату смерті Палаха.

Покладання квітів до 50 роковин самоспалення чеського студента Яна Палаха

«Тут на цьому місці стояла труна з останками студента нашого університету, який 50 років тому хотів своїм вчинком пробудити з летаргії чеське суспільство після окупації військами Варшавського пакту 1968 року. Вчинок Яна Палаха став відчайдушним криком за свободу і демократію для нашого суспільства. Є різні думки стосовно вчинка Яна Палаха, але беззаперечним фактом є те, що його вчинок – це жертва людини, для якої були важливі принципи свободи і демократії. Для нас це має залишитися нагадуванням, щоб ми не забували піклуватися про цю свободу й демократію. Вони будуть такими, скільки ми в них вкладаємо. Я би дуже хотів, аби таких жертв, як Ян Палах, і йому подібних більше не було», – сказав ректор Карлового університету Томаш Зіма.

Десятки небайдужих вшанували пам’ять Яна Палаха хвилиною мовчання й запаленням свічок. Після промов до пам’ятної дошки поклали квіти.

Участь у акції, приуроченої до 50 роковин самоспалення чеського студента, взяв посол України в Чехії Євген Перебийніс.

«Ян Палах був і залишається символом чеського, чехословацького народу, оскільки саме з його іменем пов’язане пробудження національної свідомості після окупації Чехословаччини. Його ім’я вийшло за межі Чехословаччини, воно відоме у всьому світі, оскільки воно пов’язане із боротьбою за свободу, демократію. Тому в мене не виникало жодних питань, щоб прийти сьогодні сюди», – сказав Перебийніс.

16 січня 1969 року близько 16:00 Ян Палах прийшов на Вацлавську площу до Національного музею, зняв пальто, облився горючою сумішшю і підпалив себе.

Цього тижня у Празі на честь пам’яті про смерть Яна Палаха відбудуться різні події – заупокійна служба та виставка у католицькій церкві Академічної парафії «У Сальватора» та в протестантських церквах. На Вацлавській площі проходить фотовиставка, присвячена життю Яна Палаха.

Карлів університет планує провести міжнародну конференцію, присвячену Яну Палаху та іншим жертвам тоталітарних режимів, які висловили протест проти окупації Чехословаччини 1968 року шляхом самоспалення. Зокрема говорити будуть і про українця Василя Макуха, який також вчинив акт самоспалення, протестуючи проти окупації Чехословаччини.

Суд у Дніпрі скасував закриття справи про побиття журналіста Новохатька

Бабушкінський районний суд Дніпра скасував постанову слідчого про закриття справи щодо побиття журналіста й громадського активіста Всеволода Новохатька. Про це 15 січня Радіо Свобода повідомив сам Новохатько.

За його словами, після нападу на нього влітку 2018 року він написав заяву на посадовців патрульної поліції й через суд домігся відкриття кримінального провадження. 2 жовтня було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

Як зазначив Всеволод Новохатько, 31 жовтня ця справа була закрита постановою слідчого, про що його як заявника не поінформували. Про закриття справи він дізнався тільки через півтора місяці.

У рішенні суду йдеться про те, що «досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню не проводилося».

Читайте також: Напади на активістів: поліція Дніпропетровщини стверджує, що розслідує справи

«Зміст обставин події та обставин, які є підставами для прийняття постанови, не досліджувалися», – йдеться в рішенні суду, оприлюдненому в Єдиному реєстрі. Це і стало підставою для скасування постанови про закриття справи.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до поліції, аби дізнатись позицію щодо рішення суду.

У травні 2018 року в Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. За його словами, група молодиків чекала на нього неподалік від будинку.

Потерпілий пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. Справу відкрили за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу – умисне легке тілесне ушкодження.

27 вересня 2018 року в Дніпрі активісти у рамках всеукраїнської акції «Мовчання вбиває» пікетували обласну поліцію через «зволікання з розслідуваннями нападів» на колег. За словами учасників, за рік в Україні вчинено понад 50 нападів на активістів.

У Дніпрі, зокрема, потерпілими від нападів є Всеволод Новохатько, якого невідомі побили біля його будинку, та Кирило Дороленко, якого побили в райвіділку поліції, заявляли учасники акції. 

Смертельна ДТП у Харкові: суд викликав експертів, що проводили додаткову судово-медичну експертизу Зайцевої

Київський райсуд Харкова у вівторок відмовив у виклику експертів, що визначили швидкість, з якою рухався Lexus Олени Зайцевої, але погодився заслухати пояснення експертів, які не змогли визначити стан обвинуваченої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат обвинуваченого Геннадія Дронова Сергій Перепелиця клопотав про виклик експертів Дніпровського науково-дослідницького інституту судово-медичних експертиз, які за його заявою, зробили комісійну автотехнічну експертизу.

За словами Перепелиці, його цікавить зокрема, чому вони вважають, що його підзахисний порушив два пункти правил дорожнього руху, а не три, як вказано в обвинувальному акті, та яким чином дніпровським фахівцям удалося визначити швидкість автомобілю Зайцевої, хоча харківські колеги казали, що це неможливо.

Проти задоволення цього клопотання виступило обвинувачення. Прокурор нагадав, що вже вказував на відсутність спеціальних знань і кваліфікації у експертів з Дніпровського НДІ. Його підтримали захисники Зайцевої. На їхню думку, експертизу було проведено з чисельними порушеннями законодавства.

Суддя Віктор Попрас відмовив у задоволенні клопотання Перепелиці. Проте він задовольнив клопотання представника потерпілих Лариси Матвєєвої про виклик в суд експертів Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, які проводили додаткову судово-медичну експертизу, та не змогли відповісти на питання, чи була Зайцева під час ДТП у стані алкогольного сп’яніння.

Читайте також: Експертиза швидкості Зайцевої під час ДТП у Харкові не є вочевидь недопустимим доказом – суд​

У своєму висновку експерти посилались на відсутність визначення кількісного вмісту кодеїну та фенобарбіталу у сечі обвинуваченої. Тому, як пояснила Матвєєва, вона хоче поставити експертам питання щодо наявності в них спеціальних знань і кваліфікації щодо встановлення стану особи, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, а також низку питань щодо методик, за допомогою яких експерти дійшли свого висновку.

Наприкінці засідання суддя оголосив, що викликає для повторного допиту двох постраждалих – Ігоря Бєрченка і Оксана Євтєєву, але з чим це пов’язано, не зазначив.

Наступне засідання призначено на 22 січня.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов.

У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

Згодом суд у Харкові обрав для Зайцевої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Пізніше стало відомо, що експертиза встановила наявність кодеїну в організмі Зайцевої. Ця речовина використовується в ліках, зокрема від болю, кашлю.

8 листопада 2017 року суд заарештував і Дронова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». У прокуратурі заявляють, що правила дорожнього руху порушили обидва водії.

На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 млн гривень – Держкіно

На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 мільйонів гривень, повідомив голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко на своїй сторінці у Facebook.

«У 2018 році на виробництво фільмів у бюджетній програмі Держкіно було передбачено 479 929,6 мільйона гривень. Вперше за весь час існування Держкіно цей план було виконано на 100 відсотків, тобто протягом року ці кошти були повністю до копійки сплачені виробникам і працювали на індустрію», – заявив Іллєнко.

Згідно із державним бюджетом на 2019 рік, Держкіно отримає в межах програми «Державна підтримка кінематографії» 508,3 мільйона гривень.