У МОЗ розповіли про новий порядок закупівлі медичних виробів

Міністерство охорони здоров’я, Мінекономіки і GMDN Агенція підписали меморандум про співпрацю, за яким з наступного року медзаклади України здійснюватимуть закупівлі медичних виробів за визнаним у розвинених країнах уніфікованим класифікатором – GMDN, повідомляє МОЗ.

У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що це спростить процес закупівель, унеможливить корупцію і в результаті лікарні зможуть купувати більше необхідних якісних матеріалів, інструментів, імплантів і медичного обладнання. Угоду підписали 18 липня.

Класифікатор GMDN – це база даних, що містить інформацію про всі типи медичних виробів – всі вироби, що використовуються для діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення стану людини у випадках хвороби або травми.

Читайте також: «Гроші пішли за пацієнтом»: як відбуватиметься фінансування лікарень

Класифікатор, кажуть у МОЗ, використовують у понад 70 країнах світу, зокрема у більшості країн Європи і у США. Нині у системі близько 7,5 тисяч виробників з усього світу та понад мільйон медичних виробів. 

У МОЗ нагадали, що досі медзаклади могли вільно формулювати назви медичних виробів, маніпулювати технічними характеристиками і таким чином завищувати ціни і сприяти корупції у тендерах на публічну закупівлю медичних виробів. З упровадженням GMDN-класифікатора такі дії стануть неможливими, адже у цій базі даних кожен тип медвиробів має унікальний короткий код (5 цифр) і супроводжується чіткими характеристиками.

1 липня в Україні офіційно стартував черговий етап медичної реформи. Медичні заклади, які підписали договір з Національною службою здоров’я, почнуть отримувати фінансування за новою моделлю. Також набуває чинності перелік послуг, які входять до гарантованої первинної медичної допомоги та оплачуються державою.

На Олімпіаді в Пекіні комплектів медалей стане на сім більше – МОК

Міжнародний олімпійський комітет включив в програму зимової Олімпіади 2022 року шість нових дисциплін, у яких розіграють сім комплектів нагород, повідомлила організація в мережі Twitter. 

Уперше на Олімпіаді розіграють медалі в змаганнях одиночок з бобслею (жінки), в змішаних командних змаганнях зі сноуборд-кросу, в дисципліні біг-ейр у фрістайлі у чоловіків і жінок, в змішаній естафеті в шорт-треку, змішаних змаганнях з фрістайлу у лижній акробатиці, а також змішаному командному турнірі зі стрибків на лижах з трампліна.

Наступні зимові Ігри відбудуться в Пекіні з 4 по 20 лютого 2022 року.

Читайте також: Олександр Абраменко: життя після олімпійського «золота»

Цього року зимова Олімпіада відбувалася в південнокорейському Пхьончхані. Перемогу в загальнокомандному заліку здобула Норвегія. Збірна України, яка насамперед сподівалася на успіхи біатлоністок, задовольнилася в підсумку олімпійським «золотом» Олександра Абраменка у фристайлі.

ООН закликає Україну вжити «негайних заходів» для захисту ромів – заява експертів

«Ми однозначно засуджуємо ці огидні акти залякування та насильства щодо представників ромської меншини в Україні»

В Україні проведуть пробний перепис населення – уряд

В Україні проведуть пробний перепис населення – рішення ухвалили на засіданні Кабінету міністрів 18 липня.

Як повідомляє урядовий портал, проходитиме пробний перепис в Оболонському районі Києва і в Бородянському районі Київської області у грудні 2019 року.

В уряді переконані, що відповідні «проби» дозволять підготувати механізми для проведення планованого на 2020 рік Всеукраїнського перепису.

Читайте також: В Україні можливе обезлюднення окремих територій – демограф

Під час пробного перепису експерти, зокрема, планують протестувати використання планшетів і ноутбуків, щоб прискорити внесення статистичної інформації.

Востаннє перепис населення проводився у 2001 році. За даними Державної служби статистики, станом на 1 січня 2018 року чисельність постійного населення України становила 42 мільйони 216 тисяч.

Українець із російського «Квартету И» не поїде в окупований Крим

Учасники театру «Квартет И» не збираються приїжджати з гастролями в анексований Крим через потенційні проблеми із в’їздом на вільну територію України, повідомив один із засновників проекту, український актор і сценарист Ростислав Хаїт в інтерв’ю радіо «Говорит Москва».

Артист нагадав, що минулого літа з цим зіткнулася учасниця театру Нонна Гришаєва. Хаїт зазначив, що є громадянином України і не готовий втратити можливість приїжджати до своїх родичів в Одесу.

«Наскільки я знаю, Нонні офіційно не заборонили в’їзд в Україну, але при цьому подзвонили і сказали: «Не приїжджай, буде погано». Нонна – людина, яка активно підтримує нинішню владу в Росії. І якщо вона була в Криму, то відповідно до українського законодавства, якщо вона в’їхала туди не через територію України, то вона порушила закон», – сказав актор.

При цьому Хаїт додав, що поки «Квартету І» не пропонували виступити на території півострова.

«Нам з Криму не дзвонили ні разу, а якби подзвонили, ми б не поїхали саме з цієї причини. За всієї поваги до жителів Криму, вони ні в чому не винні, але ми про себе теж думаємо. У мене мама, тато і старший брат в Одесі, що ж, я не буду їздити туди?» – додав Хаїт.

Російська актриса Нонна Гришаєва перебуває в базі українського сайту «Миротворець». У липні 2018 року спікер Держприкордонслужби України Олег Слободян повідомляв, що в разі прибуття Гришаєвої до українського кордону прикордонна служба готова ухвалювати рішення про її допуск «згідно з чинним законодавством».

Масовому глядачу російський «Квартет И» відомий насамперед за своїми екранізованими виставами «День радио», «День выборов», «О чем говорят мужчины».

Іноземні артисти і інші діячі культури порушують українське законодавство, приїжджаючи з гастролями в анексований Крим через закриті Україною пункти пропуску.

Щодо майже 130 іноземців з числа діячів культури і мистецтва, які незаконно відвідували Крим, прийнято рішення про заборону в’їзду в Україну.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично справжній кордон.

МОЗ: вперше для вступу на медичні спеціальності треба подолати поріг 150 балів ЗНО

Вступити на спеціальності «Стоматологія», «Медицина» і «Педіатрія» зможуть лише ті абітурієнти, які набрали понад 150 балів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з конкурсних предметів: біології, хімії або математики, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

«Таким чином, уже на етапі вступу майбутні медики мають довести свої здібності, високу мотивацію і спроможність стати високоосвіченим професіоналом», – йдеться в повідомленні.

12 липня в Україні розпочалася вступна кампанія у заклади вищої освіти. Вперше в Україні для вступу на медичні спеціальності подолати поріг у 150 балів із конкурсних предметів мають усі абітурієнти, незалежно від форми навчання (за кошти державного бюджету чи за кошти фізичних чи юридичних осіб) і підпорядкування вишу.

Читайте також: Міносвіти назвало «топ-10» спеціальностей, на які виділено найбільше «бюджетних» місць

У МОЗ уточнюють, що цього року за кошти державного бюджету готуватимуть 4507 медичних працівників (спеціальність «Медицина»).

У міністерстві також додали, що у 2017 року, коли порогу балів не було, з понад восьми тисяч абітурієнтів, які були зараховані на медичні спеціальності, 41% набрали менше ніж 150 балів ЗНО з одного предмету, 19% – з двох предметів і 7% – з трьох.

 

У вересні з Києва стартує «поїзд до чотирьох столиць»

Пасажирський поїзд до чотирьох столиць за маршрутом Київ–Мінськ–Вільнюс–Рига буде запущений від 28 вересня цього року. Як повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури, про це заявив міністр Володимир Омелян 17 липня у Львові за результатами засідання міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва.

За словами Омеляна, вступ у дію Угоди про асоціацію між Україною й Європейським союзом став додатковим імпульсом для активізації українсько-литовського двостороннього торговельного співробітництва.

«Минулорічний порядок денний, який був погоджений у Литві, дав результат цього року. Ми маємо потяг чотирьох столиць (Рига – Вільнюс – Мінськ – Київ), який стартує 28 вересня з Києва. Ми будемо мати пряме авіаційне сполучення між Вільнюсом і Львовом і низку інших перспективних проектів», – сказав Омелян.

Цього місяця в «Укрзалізниці» повідомили, що від початку року перевезли до країн Європейського союзу удвічі більше пасажирів порівняно з аналогічним періодом минулого року. У компанії додали, що зокрема, поїзди до Варшави і Перемишля завантажені практично на 90%.

Раніше прикордонники заявили про зростання кількості безвізових поїздок до країн Європейського союзу. Як повідомляла прес-служба Держприкордонслужба, «безвізом» користуються від 9 до 12 тисяч українців за добу. З початку дії «безвізу» і до кінця червня 2018 року в цілому зафіксовано понад 21 мільйон перетинів кордону ЄС громадянами України, додали в прикордонслужбі.

Читайте також: Що дасть Україні подальша «європеїзація»

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.

У Києві з ліхтаря зняли пітона

Команда порятунку тварин повідомляє, що 16 липня у Києві зняла із вуличного ліхтаря двометрового тигрового пітона.

«На вулиці Жилянській, 54 на ліхтарних опорі перехожі виявили пітона. Людина, яка виявила змію, звернулася в Команду порятунку тварин», – заявили рятувальники тварин.

Рятувальник зняв змію з ліхтаря за допомогою телескопічної палиці. Пр оце повідомили у поліцію.

На даний момент пітона передали приватному фахівцеві на тимчасове утримання. Його обіцяють повернути власникові, якщо той доведе, що змія належить йому, і розповість, яким чином вона опинилася на ліхтарі.

 

За день до подорожчання метро пасажири поповнили картки на майже 6 мільйонів поїздок

У переддень подорожчання проїзду в громадському транспорті Києва, 13 липня, пасажири пасажири поповнили свої картки метро на 5 мільйонів 971 тисячу 525 поїздок, повідомляє прес-служба метрополітену в Twitter.

«Із них – 4 мільйони 568 тисяч 800 поїздок за тарифом 4,5 гривні», – йдеться в повідомленні.

Речниця метрополітену Наталка Макогон додала, що таким чином «люди зекономили понад 10 мільйонів гривень».

Читайте також: Підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва. Яке ж економічне обґрунтування?

Зростання ціни проїзду в київському метрополітені з 14 липня стало причиною масштабних черг до кас. Пасажири поспішають придбати жетони за чинними станом на 13 липня цінами – 5 гривень за поїздку. Із 14 жетон подорожчав до 8 гривень.

Місто Дніпро і прилеглі райони можуть залишитись без води, якщо до завтра «не доїде» хлор – заява

Через брак рідкого хлору для знезараження води місто Дніпро й прилеглі райони можуть залишитись без водопостачання, заявило комунальне підприємство Дніпропетровської облради «Аульський водовід».

За інформацією водоводу, на підприємстві «склалась надзвичайна ситуація»: через відсутність постачання рідкого хлору від ТОВ «Аульська хлоропереливна станція», яка не в змозі виконувати умови договору поставки внаслідок зупинки виробництва на AT «Дніпроазот», на підприємстві залишився запас хлору до 9.00 години 17 липня 2018 року.

 «Через відсутність реагенту для знезараження води КП ДОР «Аульский водовід» може припинити постачання питної води споживачам міст Дніпро, Кам’янське, Верхньодніпровськ та прилеглих населених пунктів Дніпропетровського, Криничанського та Верхньодніпровського районів з 9.00 години 17 липня 2018 року», – йдеться офіційному повідомленні водоводу.

Водночас, у понеділок ввечері на підприємстві Радіо Свобода повідомили, що ймовірно відімкнення води вдасться уникнути, необхідний реагент закупили, і він «уже їде».

Наприкінці минулого тижня в Дніпропетровській обласній раді провели екстрену нараду, аби визначитись щодо альтернативних джерел постачання реагентів для знезараження води для централізованого водопостачання. Зокрема, мова йшла про можливість доправлення реагентів з Румунії. Окрім того, на нараді було заявлено, що Антимонопольний комітет України має узгодити нові, вищі ціни на рідкий хлор для водоканалів, що суттєво не вплине на вартість водопостачання для споживачів.

 Минулого тижня «Асоціація водоканалів України» заявила, що через зупинку заводу «Дніпроазот» на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України «виникла складна ситуація зі знезараженням питної води». За даними Асоціації, на деяких підприємствах галузі залишків хлору залишилося від тижня до 20 діб.

 6 липня компанія «Київводоканал» заявила, що через те, що «Дніпроазот» зупинив виробництво рідкого хлору, постачання питної водив Україні опинилося під загрозою.

У середині червня на Дніпропетровщині на невизначений час зупинив роботу потужний хімічний завод АТ «Дніпроазот» у Кам’янському. Як пояснив тоді Радіо Свобода голова правління підприємства Сергій Сидоров, завод, який упродовж 80 років був провідним постачальником міндобрив і виробником дезінфектантів для питної води в Україні, змушений зупинити роботу через подорожчання природного газу, який є сировиною для виробництва і складає близько 80% вартості продукції. 

 

 

Справи щодо Майдану може паралізувати реформа ГПУ – прокурор Донський

Прокурор Олексій Донський, який представляє державне обвинувачення у справі Юрія Крисіна, не виключає, що справи щодо злочинів проти учасників подій Майдану можуть бути паралізовані через зміни в Генпрокуратурі. 

Про це він заявив кореспонденту Радіо Свобода після судового засідання в справі Крисіна.

«Розформування або реформування департаменту, який розслідує справи Майдану (департамент, очолюваний прокурором Горбатюком), може паралізувати всі справи про злочини проти майданівців. Навряд чи одні справи почнуть спочатку, з призначенням інших суддів і прокурорів, а інші – продовжать у нинішньому складі», – зазначив Донський.

За словами Донського, є й інші перешкоди щодо справ Майдану. Зокрема, він не виключає, що захист Юрія Крисіна продовжить спроби затягувати суд у справі, маючи надію, що зрештою призначать нового суддю, коли у вересні суддя Любов Леонтюк, яка її слухає, піде на пенсію.

22 червня депутат Верховної Ради України Мустафа Найєм висловив занепокоєння можливою ліквідацією департаменту спецрозслідувань у Генеральній прокуратурі: «генеральний прокурор готується підписати наказ, котрий фактично ліквідує департамент спеціальних розслідувань ГПУ, що займається розслідування справ Майдану. 

Тим часом, 23 червня речниця генпрокурора України Лариса Сарган заявила, що департамент спецрозслідувань ГПУ, очолюваний Сергієм Горбатюком, який займається, зокрема, справами Майдану, буде трансформовано в слідче управління, а не ліквідовано. Коли офіційно відбудеться реорганізація, буде повідомлення на сайті ГПУ по факту, додала вона. 

Начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк раніше розповідав журналістам, що в Генпрокуратурі не інформують, як має відбуватися подальша робота, перед слідчими зараз стоїть вибір, чи продовжувати вести справи, чи подавати документи до ДБР.

Сергій Горбатюк озвучив один із варіантів, який, на його думку, є прийнятним: автоматичне переведення фахових працівників слідства в ГПУ до ДБР після завершення їхніх повноважень у Генпрокуратурі з подальшою атестацією за результатами роботи.

Водночас, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що він категорично проти можливості автоматичного переведення слідчих ГПУ до ДБР.

Він зауважив, що закон передбачає квотний режим прийняття на роботу працівників, а саме: до 30% слідчих, які до цього працювали в органах прокуратури, до 19% – слідчих, які працюють в інших державних органах, і не менше 51% – це особи, які протягом останнього року не працювали на посадах слідчих.

Дарницький райсуд продовжив арешт Крисіна

Дарницький районний суд продовжив до 13 вересня термін тримання під вартою Юрію Крисіну, повідомляє кореспондент Радіо Свобода із зали засідань. Також до цієї дати продовжили арешт ще одному з фігурантів цієї справи – Сергієві Чемесу, якого обвинувачення називає одним із «тітушок», який, зокрема, допитував викрадених активістів.

Наступне засідання у цій справі заплановано на 20 липня.

Під час сьогоднішнього засідання продовжувалось зачитування обвинувального акту, але суд вирішив перервати цей процес на 54 сторінці із 62, аби ухвалити рішення щодо продовження запобіжного заходу.

Обвинувачення наполягало на продовженні арешту, тоді як адвокат Крисіна зазначила, що прокурори перерахували рішення, але не навели докази.

Сам обвинувачений був долучений до засідання через відеозв’язок, на репліки прокурора Донського реагував агресивно.

13 червня Апеляційний суд Києва скасував умовний термін і засудив до п’яти років позбавлення волі Юрія Крисіна за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія під час Майдану в 2014 році.

22 грудня 2017 року Шевченківський районний суд Києва засудив Крисіна до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки за статтею про «хуліганство». Прокуратура просила суд про 6-річне ув’язнення для Крисіна, і після оголошення вироку заявила про намір його оскаржити. Крисін у суді визнав себе винним у хуліганстві. Вирок викликав обурення і протести.

Журналіста газети «Вєсті» вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, В’ячеслав Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.

З понеділка в Україні дощитиме у більшості областей – синоптики

У понеділок, 16 липня, в більшості областей України очікуються дощі з грозами, повідомляє Укргідрометцентр. Згідно з повідомленням, суха і спекотна погода переважатиме на півдні країни.  Без дощів буде в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях з температурою повітря +27-29  градусів.

Нічна температура повітря в середньому на більшій частині території країни становитиме +14-16 градусів, вдень +21-25.

У Києві в понеділок синоптики прогнозують подекуди дощі, грози з денною температурою повітря в межах 24-26 тепла.

«Кияни. Сьогоднішня синоптична благодать перенесеться і на завтра. +26 градусів і якщо й дощ, то локально. А ось у вівторок у столиці похолодає і пройдуть більш рішучі дощі», – написала на сторінці у Facebook синоптик Наталка Діденко.

На неділю, 15 липня, Укргідрометцентр попереджав жителів східних областей про грози, а Карпат і Прикарпаття – про сильні дощі. 

Фільм українського режисера переміг на кінофестивалі в Єревані

Трагікомедія «Вулкан» українського режисера Романа Бондарчука переміг в ігровій номінації на кінофестивалі «Золотий абрикос» у столиці Вірменії Єревані. Про це повідомляється на сайті фестивалю.

Історія розповідає про перекладача ОБСЄ Лукаса, який опиняється один серед українських степів.

Ця стрічка є повнометражним ігровим дебютом Бондарчука, який раніше був відомий як режисер документальних фільмів. Її знімали в копродукції Україна та Німеччина, світова прем’єра відбулася на фестивалі 2 липня у Карлових Варах (Чехія). У 2015-му році сценарій фільму, створений Романом Бондарчуком, Дар’єю Аверченко та Аллою Тютюнник отримав премію Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

«Шпилясті кобзарі»: єдиний в Україні кобзарський коледж – під загрозою закриття

«Необхідно всього 12 студентів для набору курсу, щоб коледж і далі випускав нових бандуристів та кобзарів. Прийом документів триває до 25 липня»

Порошенко: Церква в Україні має бути відділена від держави, особливо – від іноземної

Про це президент заявив під час участі у Всеукраїнській прощі у Зарваниці на Тернопільщині, приуроченій 1030-річчю Хрещення України-Русі

Фігуранта «справи українських диверсантів» можуть етапувати з Криму в Росію – Скрипник

«Його етапують з Криму, оскільки на півострові взагалі немає колонії суворого режиму»

У Києві розпочалася акція на підтримку «Стіни пам’яті»

У Києві 14 липня капелани, волонтери, митці та учасники бойових дій на сході України провели акцію на підтримку «Стіни пам’яті», розміщеної на стіні Михайлвського монастиря. У рамках акції відеоролики з проханням підтримати цей проект записали режисер Ахтем Сейтаблаєв, музикант, лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко (Фома) та інші, серед яких матері загиблих воїнів.

Також волонтери розпочали збір коштів, щоб поруч зі Стіною встановити електронне обладнання, на якому можна дізнатись про кожного загиблого, про основні віхи нинішньої війни та про історію місця, де розташована Стіна.

«Стіна пам’яті – це волонтерський проект, на який держава не витратила жодної гривні. Її поява – це воля народу України, тієї його частини, яка душу й тіло кладе за Соборну Незалежну Україну. На сьогодні ми зібрали більш як половину коштів, необхідних для встановлення і функціонування електронного монітора біля Стіни, з інформацією про нинішню війну, про загиблих українських воїнів», – розповів Радіо Свобода волонтер-пошуковик (пошук загиблих бійців), координатор проектів «Стіна пам’яті», «Блокпост пам’яті» Павло Нетьосов.

Він також повідомив, що 29 серпня, коли біля Стіни відбудеться міжконфесійний молебень у пам’ять про загиблих захисників України, на монастирській стіні встановлять чотири нові секції з іменами і короткими даними загиблих на сході бійців (період кінець 2016 – початок 2018 року). На сьогодні на Стіні пам’яті можна побачити портрети та короткі біографічні дані учасників бойових дій на сході, загиблих у 2014 – на початку 2016 року.

Також читайте: Матері загиблих воїнів: як жити далі?

Підтримку проекту надають, серед інших, капелани, благодійна організація «ELEOS-Україна» і департамент цивільно-військового співробітництва міністерства оборони України.

Цікаво було б зіграти когось, хто потрібен Путіну – актор Ерік Робертс

Голлівудському актору Еріку Робертсу було б цікаво зіграти в фільмі про сучасне життя в Україні, зокрема про відносини з Росією. Як він заявив під час спілкування із журналістами в Одесі 14 липня, його б зацікавила можливість зігріти когось, хто потрібний президенту Росії Володимиру Путіну.

«Важливими сьогодні є відносини між Україною і Росією. І я би хотів зіграти когось, хто має до цього стосунок. Я би хотів зіграти когось, хто потрібний Путіну. Когось, хто організує зустрічі для нього. Це мав би бути фільм на кшталт «Три дні Кондора», – заявив Робертс, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. («Три дні Кондора» – шпигунський трилер 1975 року про протистояння Сполучених Штатів Америки і Радянського Союзу – ред.)

Персона Володимира Путіна захоплює актора, який вважає його найкращим світовим лідером на сьогодні. І важливим є навіть не те, скільки в нього грошей, наголошує Робертс, а його шлях до його нинішнього місця.

«Все, що відбувається, це не про почуття Путіна і не про почуття українців – це про гроші. Саме за гроші можна придбати владу і свободу», – заявив актор. Також під час зустрічі із журналістами Робертс наголошував, що грати «поганих хлопців» йому взагалі цікавіше. «У них кращий одяг, більш гарні жінки і вони вмирають в кінці», – пожартував він, відповідаючи на інше запитання про свої акторські вподобання.

Робертс приїхав до чорноморського міста для участі в Одеському міжнародному кінофестивалі, де він провів майстер-клас. У день свого приїзду він також привітав із днем народження українського режисера Олега Сенцова, який голодує вже понад два місяці, вимагаючи від Володимира Путіна звільнити українських політичних в’язнів.

Збірна Бельгії стала бронзовим призером ЧС-2018

Збірна Бельгії з результатом 2:0 перемогла команду Англії у втішному фіналі чемпіонату світу з футболу і вперше у своїй історії здобула бронзові нагороди мундіалю.

Бельгійці забили по голу в кожному з таймів – на 4-й хвилині після флангового прострілу відзначився Тома Меньє, а на 82-й хвилині свій гол забив Еден Азар.

Фінальний поєдинок чемпіонату відбудеться 15 липня. Зіграють команди Франції та Хорватії.

Кількість чартерів на відпочинок з України зросла удвічі – Омелян

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що за останні три роки кількість чартерів на відпочинок із України зросла вдвічі. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода. 

«Цифри абсолютно об’єктивні. Якщо ми порівняємо навіть з 2015 роком, то у 2017 році ми бачимо ріст нерегулярних, чартерних, так званих відпочинкових перевезень вдвічі – з 1,8 мільйона до майже чотирьох. Ми маємо вдвічі ріст пасажиропотоку загального. Тобто люди справді почали літати. І це мене тішить», – сказав Омелян.

Втім, звернув увагу міністр, що лише 5% українців користуються послугами авіакомпаній. 

«Мене пригнічує той факт, що лише 5% українців користуються авіакомпаніями. Це величезна проблема. 80% людей взагалі за межі області не виїжджають», – сказав міністр. 

Омелян повідомив також, що міністерство інфраструктури та міністерство економічного розвитку і торгівлі України працюють над правилами для туроператорів, щоб посилити їхню відповідальність перед клієнтами. В уряді вже зараз посилюють контроль за роботою туроператорів і авіакомпаній. 

Повністю інтерв’ю з Володимиром Омеляном дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 14 липня.

Мама Кольченка привітала Олега Сенцова одиночним пікетом в анексованому Криму

Мати ув’язненого у Росії українця Олександра Кольченка Лариса провела одиночний пікет у Сімферополі. Таким чином вона привітала з днем народження іншого засудженого кримчанина – Олега Сенцова, який голодує у російській колонії за Полярним колом.

Фотографії пікету оприлюднили у соцмережах, зокрема, мати ще одного фігуранта справи про «групу Сенцова» Ольга Афанасьєва та координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак.

13 липня у Сенцова – день народження, йому виповнюється 42 роки. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. Акції на його підтримку відбуваються по всьому світу під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Останні новини про Олега Сенцова читайте тут

Певний час у тюрмі голодував також Олександр Кольченко, однак був змушений припинити протест за станом здоров’я. 

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені. За даними «Медійної ініціативи за права людини», таких у Росії – понад 70.

Український продакшн хоче екранізувати п’єсу Сенцова

Український продакшн 435 Films має намір екранізувати театральну п’єсу Олега Сенцова «Номера», повідомила у Facebook продюсерка Анна Палечук. За її словами, проект екранізації студія представить під час Одеського кінофестивалю.

«Усі 61 день голодування ми ведемо з ним активне робоче листування. Я впевнена, що це йому допомагає. Він багато жартує, направляє мене, і мені дуже подобається сам проект», – написала продюсерка.

Також вона оприлюднила постер, який створив для фільму український художник Андрій Єрмоленко.

Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. Акції на його підтримку відбуваються по всьому світу.

Останні новини про Олега Сенцова читайте тут

 

У цей же день стартує 9-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Як повідомляється на офіційній сторінці заходу, цього разу глядачам запропонують два комплекти конкурсів: національний і міжнародний повний метр, українські й міжнародні короткометражки.

Фільмом відкриття обрано спільну україно-ісландсько-французьку стрічку «Жінка на війні». Закриватиме Одеський кінофестиваль стрічка французького режисера П’єра Сальвадорі «Звільнені!» із Одрі Тоту в одній із головних ролей, повідомляється на сайті ОМКФ.

Всього на участь у міжнародній програмі подали 752 заявки з 95 країн.

Балуха, що голодує, тримають у загальній камері, це погіршує його стан – Чийгоз

Засуджений в анексованому Росією Криму український активіст Володимир Балух продовжує перебувати в загальній камері сімферопольського СІЗО, що погано позначається на його здоров’ї у зв’язку з голодуванням, яке він тримає понад 115 днів.

Про це 12 липня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

«Зараз він перебуває в загальній камері, де понад 10 ув’язнених, і йому дуже складно – збивається режим. Це істотно ускладнює його спокій. З огляду на голодування, яке він продовжує тримати, йому бажаніше більш спокійна обстановка. Стан здоров’я залишається вкрай складним», – сказав Чийгоз.

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тис. гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

Другу справу проти активіста порушили через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

Раніше суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою українському активістові до 14 серпня.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року.

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Суд у Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

МЗС України і США наполягають на звільненні російською владою українського активіста Володимира Балуха.

 

У Києві затвердили подорожчання проїзду до 8 гривень

Разовий проїзд у столичному метро, фунікулері, автобусах, тролейбусах, трамваях та міських електричках подорожчає до 8 гривень з 14 липня. Київська міська адміністрація оприлюднила відповідну постанову на своєму сайті.

Водночас, згідно з документом, пасажири, які регулярно їздять громадським транспортом і користуються системою поповнення безконтактних карток, матимуть можливість сплачувати за 1 поїздку в метрополітені від 6,50 гривень (у випадку придбання 50 поїздок). 

Вартість проїзного квитка на один місяць у наземному транспорті (без обмеження кількості поїздок) коштуватиме 390 гривень, а у метрополітені – 610 гривень; на 2 види транспорту (наземний + метро на 46 поїздок) – 570 гривень; на 2 види транспорту (наземний + метро на 62 поїздки) – 670 гривень, інформує КМДА.

Окрім того, як зазначається, КП «Київський метрополітен» запроваджує нові проїзні квитки, що використовуватимуться з моменту активації: 10 поїздок на 5 календарних днів (за 75 гривень), 14 поїздок на 7 днів (за 104 гривень) та 30 поїздок на 15 календарних днів (за 210 гривень).

Водночас, як повідомили в адміністрації, до кінця липня пасажири зможуть їздити за раніше придбаними за попередньою вартістю жетонами та разовими квитками старого зразка без доплати.

Читайте також: Підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва. Яке ж економічне обґрунтування?

12 липня під стінами КМДА відбувалися одночасно дві акції: за і проти подорожчання проїзду.

Міський голова Києва Віталій Кличко раніше пояснював, що підвищення ціни пов’язане з тим, що нинішня собівартість проїзду набагато вища.

 

Українські школярі здобули шість медалей на Міжнародній математичній олімпіаді

Українська команда стала четвертою на Міжнародній математичній олімпіаді, яка завершується в Румунії, а всі шестеро її учасників вибороли медалі – чотири золотих і дві срібних. Найкращий в історії виступів України на цій олімпіаді результат здобули Нгок Тхай Схон Нго, Ілля Коваль, Федір Юдін, Роман Сарапін, Арсеній Ніколаєв та Аліна Гарбузова, колектив очолював професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Богдан Рубльов.

Першу призову трійку команд склали представники США, Росії та Китаю. Ці країни вважаються незмінними лідерами у математичних змаганнях.

Досі найкращим результатом України на Міжнародній математичній олімпіаді було шосте місце, здобуте в 2014, 2007 і 1997 роках.