Category: Cуспільство

Штраф у майже півмільйона гривень, який росіянка відсудила за цивільним позовом у громадян України Миколи Карпюка та Станіслава Клиха через загибель її сина під час Першої чеченської війни, може зашкодити їхньому поверненню додому, заявила у коментарі Радіо Свобода юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова.

«Особисто я думаю, що насправді, якщо вестимуться перемовини щодо того, що Карпюка і Клиха будуть звільняти або обмінювати, то це питання має бути просто частиною переговорів: ви звільняєте і при цьому не берете до уваги цей борг, бо це просто сфабрикована справа, цього не було. Але з іншого боку є думка така, і адвокат її висловив, що якщо цих людей повертати відбувати покарання в Україні за конвенцією (про передачу засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання – ред.), якщо це буде можливо, взагалі, то Україні доведеться взяти цей борг на себе, бо родичі просто неспроможні», – пояснює правозахисниця.

За даними російського Свердловського обласного суду, 20 квітня відбулося засідання в апеляційній інстанції щодо цивільного позову громадянки РФ Ніколаєвої З.П. проти українців Миколи Карпюка та Станіслава Клиха. У результаті позовні вимоги заявниці задовольнили частково.

Російський журналіст Гліб Еделєв, який був присутній на засіданні, написав у Facebook, що Ніколаєва, чий син загинув на війні у Чечні, вимагала моральну компенсацію у 5 мільйонів рублів (більше 2 мільйони гривень), але суд постановив обмежити штраф у розмірі 1 мільйона рублів (понад 400 тисяч гривень).

За словами Еделєва, це – більше, аніж постановив Тугулимський районний суд Свердловської області, що розглядав справу у першій інстанції. Той постановив стягнути 150 тисяч рублів із Миколи Карпюка і 100 тисяч – зі Станіслава Клиха.

Ніколаєва посилалась на вирок суду у першій справі проти українців щодо їхньої нібито участі у Першій чеченській війні.

26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Карпюка до 22,5 років, Клиха – до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію Клиха і Карпюка на вирок.

Карпюк і Клих заперечують свою провину і заявляють, що ніколи не були в Чечні, були захоплені російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання були отримані російським слідством під тортурами.

Про проблеми зі здоров’ям, зокрема з психічним станом Станіслава Клиха неодноразово повідомляли адвокати й правозахисники.

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Клиха і Карпюка політв’язнями. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що вони стали жертвами «пародії на правосуддя».
…

Україна вперше за сім років забезпечена усіма видами вакцин, які необхідні для імунізації різних вікових груп, йдеться у повідомленні на урядовому порталі із посиланням на заступницю міністра охорони здоров’я Оксану Стефанишину.

За даними МОЗ, охоплення плановими щепленнями проти кору у 2017 році збільшилось більш ніж удвічі і перевищило 90%. Водночас, як повідомляють у Центрі громадського здоров’я, минулого року лише половину українських дітей віком 18 місяців вакцинували від дифтерії, правця та кашлюку і менше половини дорослих пройшли планову ревакцинацію від дифтерії та правця. Проти поліомієліту, за цими даними, щеплено 75%, а проти гепатиту В – 50% дітей.

Як раніше повідомляли у Міністерстві охорони здоров’я, за дев’ять тижнів 2018 року на кір захворіли 6484 людини – 2226 дорослих і 4258 дітей. При цьому госпіталізували 4 421 людину.

Найбільше людей захворіли на кір у Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, Чернівецькій та Львівській областях , а найменше – на Харківщині, Чернігівщині, Луганщині, Сумщині, Херсонщині та Черкащині, зазначили в міністерстві.

Загалом, за інформацією МОЗ, Україна закуповує вакцини для профілактики 10-ти захворювань: гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, хіб-інфекції (гемофільної інфекції), кору, краснухи, паротиту (свинки).
…

Із 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу. Про це в ексклюзивному інтерв’ю спільному телепроектові Радіо Свобода і каналу «112 Україна» «Завтра» повідомила посол США в Україні Марі Йованович.

«Це, звичайно, включає обладнання, і ми часто зосереджуємося на цьому, і я думаю, що ми надаємо багато важливого обладнання, включно з приладами нічного бачення, радарами і так далі, які не лише покращують можливості, але також рятують життя українців».

Але, наголошує вона, на думку американських та українських генералів, саме військові навчання, якими забезпечують Україну не лише американці, але й інші союзники НАТО, є «найважливішою інвестицією».

«Попри те, що основні заслуги належать саме українським солдатам, які були настільки сміливими та захищали Україну на фронті, та я думаю, що навчання допомогли посилити їхні можливості. І я знаю, що наші солдати вражені тим, як Україна змінилася», – сказала вона.

У лютому 2018 року уряд США передав Збройним силам України 2500 приладів нічного бачення ЗСУ на загальну суму 5,8 мільйона доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї. США розглядає передачу «Джавелінів» як крок посилення обороноздатності України.

За інформацією Міністерства оборони України, починаючи з 2014 року, військово-технічну допомогу «нелетального» характеру Збройним силам країни надали близько 20 держав, включно зі США, Канадою, Чехією, Великою Британією, Німеччиною, Австралією. Лідером за обсягом допомоги є Сполучені Штати. Крім уже згаданих приладів нічного бачення, вони передали Україні броньовані автомобілі Humvee, радіостанції захищеного зв’язку, контрбатарейні радари, системи безпілотних літальних апаратів RQ-11 Raven, медичне обладнання.

Від 2014 року на Донбасі триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

У Сумській та Чернігівській областях у ніч на 23 квітня можливі заморозки, повідомляє Український гідрометцентр. Вдень, однак, за даними синоптиків, повітря прогріється до 12-18 градусів тепла.

«23 квітня в Україні без опадів, лише вдень у східних областях, ввечері і на крайньому заході країни невеликий дощ, подекуди гроза. Вітер переважно північно-західний, 5-10 метрів за секунду», – йдеться у повідомленні.

Із цим погоджується також синоптик Наталія Діденко. За її прогнозом, підморожувати може у Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській областях.

«Вдень у понеділок райська погода триватиме – сонечко, +14+18 градусів, на Заході та Півдні до +20. Прохолодніше буде на Сході, +10+14 градусів.

Щось трохи капне у східних областях, пізно ввечері атмосферний фронт підсуне дощі до західної частини. Ці західні дощі у вівторок охоплять Україну. Але переважно понеділок буде сухим і пожежонебезпечним», – зазначає вона.

За інформацією ДСНС, на більшій частині території України 22-23 квітня переважатиме надзвичайний рівень пожежної небезпеки.
…

Вже понад місяць в окупованому Криму Володимир Балух продовжує оголошене 19 березня безстрокове голодування
…

Донецька фільтраційна станція відновила роботу, роботи з інсталяції обладнання тривали з ранку 22 квітня, повідомив у Facebook керівник військово-цивільної адміністрації області Павло Жебрівський.

«Як доповідають мені оперативні служби, станом на тепер вже запустили насоси і наповнюють водою резервуари ДФС. Після цього вода буде закачуватися на Авдіївку – до вечора централізована подача води місту має бути відновлена», – написав Жербівський.

18 квітня підприємство «Вода Донбасу» повідомило про зупинку роботи фільтрувальної станції, внаслідок чого, за його даними, без водопостачання залишились Авдіївка, частково – Донецьк та Ясинувата, а також селище Червоний Партизан, села Крута Балка та Верхньоторецьке.

ДФС розташована на лінії зіткнення між Ясинуватою та Авдіївкою і забезпечує водою близько 300 тисяч споживачів як на підконтрольній, так і на окупованій території Донбасу.

З липня 2014 року Донецька фільтрувальна станція неодноразово опинялася під вогнем, у зв’язку з чим її робота припинялася.

За даними Державної служби статистики на 1 січня 2017 року, населення Авдіївки складає майже 34 тисячі.

 
…

В Україні стартував заключний етап всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018».

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, 21 квітня в Рівненській, Волинській, Івано-Франківській і Запорізькій областях стартував ІІІ (заключний) етап конкурсу, у ньому змагатимуться 100 вчителів, які здобули перемогу в обласному турі конкурсу. 

«Конкурс «Учитель року» покликаний виявити учителів-новаторів, здатних випереджати час і закладати нові моделі мислення. Такі педагоги конструюють траєкторію майбутнього нашої країни, формуючи в учнів і учениць ціннісні орієнтири, їхнє ставлення до життя і різних його виявів», – заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Конкурсні випробування проходять у номінаціях: «Українська мова та література», «Німецька мова», «Фізика» і «Фізична культура» – у кожній змагаються по 25 учасників. Їм запропонують тести з фахової майстерності, методичний практикум і практичну роботу.

Далі у кожній номінації визначать 12 лідерів, які продовжать змагання у фіналі. Вони братимуть участь у конкурсних завданнях «Урок» і «Навчальний проект». 

Читайте також: Вчитель на чверть мільйона гривень: учні теж пропонують кандидатів

17 квітня в Україні розпочали прийом заявок для участі у національній премії для вчителів «Global Teacher Prize Ukraine». Мета премії – визначити кращих вчителів, які впливають своїми соціальними проектами на життя дітей. Номінувати вчителя можуть як учні, батьки дітей, колектив освітнього закладу, так і самі вчителі.

Global Teacher Prize – «Нобелівська премія» для вчителів, започаткована арабським мільярдером Санні Варкі у 2014 році. Нагорода вручається за видатний внесок у професію вчителя та становить 1 000 000 доларів. 
…

На території Національного заповідника «Хортиця» відбулася акція вшанування пам’яті загиблих учасників АТО, під час якої було висаджено 600 дубів. В акції взяли участь родини загиблих під час війни на Донбасі українських військових з усієї України.

Саджанці дубів були куплені литовськими волонтерами і передані українській стороні. Компанія зі збору коштів на купівлю дерев тривала близько року. За словами організаторів акції, ідея проведення такого заходу виникла під час одного з візитів представників батальйону «Азов» до Литви.

«Цим деревам зараз 4 роки. З елітних дубів зібрані жолуді і вирощені у Литві. Дуб – як для литовських, так і для українських людей, сильне дерево, яке росте навіть тисячу років. Воно демонструє як крупкі ми можемо бути разом. Наша місія – показати, що наші народи разом, дружать. І найголовніше – вшанувати пам’ять хлопців, що загинули, і схилити голову перед їхніми родинами», – розповів представник міністерства екології Литви Кястутіс Маркявічус.

Усього литовська волонтери придбали 2100 дубів для висадки на Хортиці, основна частина яких буде розсаджена восени по всьому острову.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Києву передали кубки Ліги чемпіонів УЄФА. 

Церемонія відбулась біля будівлі Київської міської державної адміністрації. 

Трофеї зустрічали міський голова Віталій Кличко і президент Федерації футболу України Андрій Павелко. Кубки передали амбасадори жіночого та чоловічого фіналів Ліги чемпіонів УЄФА – українська футболістка Ія Андрущак та тренер збірної України Андрій Шевченко.

Фінали жіночої і чоловічої Ліги чемпіонів відбудуться в Києві 24 і 26 травня.
…

Фільм «Кіборги» переміг в номінації «найкращий фільм 2017 року» кінопремії «Золота дзиґа».

Фільм «DZIDZIO Контрабас» переміг у номінації «Вибір глядача», на яку претендували «10 найкасовіших стрічок».

«Золота дзиґа» – українська кінопремія, що відзначає досягнення українських кінематографістів у 18 номінаціях. Цього року її вручають вдруге.

7 грудня 2017 року вийшов у прокат фільм «Кіборги» режисера Ахтема Сеітаблаєва про захисників Донецького аеропорту. Стрічка – художня, але знімалася за мотивами реальних подій. Зйомки проводили в Києві та на Чернігівщині. Загальний бюджет фільму майже 48 мільйонів гривень.
…

«Мультфільм став найкасовішим фільмом українського виробництва за часів незалежної України» – студія «Анімаград»
…

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявляє, що новий закон «Про освіту» передбачає принцип «гроші ходять за дитиною», тому з 2019 року приватні школи мають отримувати гроші з держбюджету.

«Хороший закон, якщо він правильно імплементується, повноцінно набуває чинності протягом 2-5 років після схвалення. Зокрема, законом «Про освіту» передбачено, що принцип «гроші ходять за дитиною» буде впроваджено з 2019 року. І це можливо, якщо професійна спільнота запропонує виважену пропозицію щодо скерування цієї субвенції», – сказала Гриневич.

Вона зауважила, що спільнота приватних шкіл має тверезо оцінювати можливості і розуміти, що пропозиція про спрямування коштів у приватні школи з платою під тисячу доларів у місяць навряд чи буде підтримана парламентом.

«Більшість приватних шкіл сконцентровано у великих містах, в оазах шкільництва. Гадаю, багатьом дуже важко зрозуміти, які школи у нас бувають у сільських територіях. А там в Україні сконцентровано майже 70% закладів. У цих умовах ми не можемо давати субвенцію приватним школам з високою платою за навчання», – сказала Гриневич.

За її словами, потрібно відпрацювати інший механізм, який, наприклад, дозволяв би скеровувати субвенцію у такі школи, але під гарантії соціальної відповідальності – це може бути вимога безкоштовного зарахування певного відсотку дітей з особливими освітніми потребами. 

Верховна Рада України схвалила закон про освіту у вересні минулого року. Одним із нововведень закону є 12-річна середня освіта. Документ також пропонує новий підхід до розвитку вчителя і його педагогічної свободи, зокрема передбачає, що загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше ніж 150 годин. 

Крім того, новий закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах – державну українську, – викликав критику в Угорщині, Румунії, Польщі і Росії. Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу.
…

Київські активісти зранку 19 квітня пікетують будівлю Київської міської державної адміністрації, вимагаючи зупинити будівництво на Андріївському узвозі в на Поштовій площі в Києві.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, питання про розірвання договору на оренду землі на узвозі і про створення підземного музею на Поштовій площі розглядають сьогодні депутати Київської міської ради.

Як повідомив віце-голова громадського об’єднання «Громада «Андріївський узвіз» Віталій Білецький, кияни мають підтримку політиків, але суди блокують приписи органів влади щодо будівельних робіт на Андріївському узвозі. Розгляд Київрадою рішення про розірвання договору оренди землі на Андріївському узвозі, 14-16, де будується об’єкт висотою у 30 метрів, переносили чотири рази.

«Рішення, розроблене самими киянами – зупинити руйнацію Андріївського узвозу – місцева влада не розглядає майже два місяці. І це при тому, що були петиції, були відкриті звернення до всіх гілок влади, є велика підтримка з боку депутатського корпусу Київської міськради від різних фракцій і політичних сил, нас підтримують народні депутати», – зазначив Білецький.

Згідно із законодавством, у таких місцях, як Андріївський узвіз, не можна будувати об’єкти, вищі за 9-12 метрів; орендар-забудовник (компанія «Маркон») планує побудувати 30-метровий об’єкт, заявив Білецький.

Раніше київські активісти провели акцію протесту на Андріївському узвозі.

​Компанія «Маркон», у свою чергу, заявила про дотримання нею нормативно-правової бази у процесі проведення будівельних робіт в історичній частині Києва.
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 18 квітня не задовольнив апеляцію на арешт обвинуваченого в екстремізмі Ісмаїла Рамазанова, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Сам Рамазанов просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши, що він не має наміру залишати Крим.

Адвокат Рамазанова Олексій Ладін повідомив, що у суду першої інстанції не було підстав продовжувати арешт і закиди, що його підзахисний може сховатися від слідства і продовжити займатися публічною діяльністю, є надуманими.

Напередодні підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд продовжив арешт підозрюваного у екстремістських висловлюваннях Ізмаїла Рамазанова до 18 травня.

23 січня у селищі Новий Світ поблизу Судака російські силовики обшукали будинок кримського татарина Ісмаїла Рамазанова, якого звинуватили в пропаганді екстремізму. Пізніше суд заарештував затриманого.

Російському Слідком повідомив, що слідчі порушили кримінальну справу стосовно жителя Сімферопольського району, якого звинувачують у поширенні екстремістських матеріалів за допомогою інтернет-радіо.

Після анексії в Криму фактичні російська влада практикують масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Видання присвячене спробі УНР у квітні 1918 року включити до свого складу Кримський півострів, попередньо звільнивши його від більшовиків
…

Суд в Москві призначив 100 годин громадських робіт учасниці арт-гурту Pussy Riot Марії Альохіній, передає російська служба Радіо Свобода. Після акції на захист месенджера Telegram її та ще одного активіста Дмитра Ентео звинуватили в організації одночасного перебування громадян у громадських місцях з порушенням порядку.

На засідання суду прийшла також й інша учасниця Pussy Riot Надія Толоконникова.

Марію Альохіну, Дмитра Ентео і ще 10 осіб затримали 16 квітня, в день, коли «Роскомнагляд» почав блокувати Telegram. Активісти запускали різнокольорові паперові літачки біля будівлі ФСБ на Луб’янці. Слідство називає активістів групою громадян, яка «здійснювала запуск паперових виробів, засмічуючи ними місце руху пішоходів» у «безпосередній близькості від ФСБ».

Наступного дня суд оштрафував двох учасниць акції – Юлію Костенко і Аліну Музиченко. Альохіну та Ентео протримали у поліції дві доби. Решту активістів відпустили під підписку про явку до суду.

Telegram блокують у Росії за відмову надати ФСБ ключі шифрування від листування користувачів. 16 квітня «Роскомнагляд» розпочав блокувати пов’язані з Telegram IP-адреси компаній Amazon і Google. Через це постраждали сотні онлайн-сервісів.

Близько 60 російських компаній звернулися по юридичну допомогу до правозахисної групи «Агора» через масове блокування «Роскомнаглядом» IP-адрес. Зараз власники постраждалих сервісів оцінюють завдані їм збитки і оцінюють можливість звернутися до суду.

 
…

В Україні розпочали прийом заявок для участі у національній премії для вчителів «Global Teacher Prize Ukraine». 

Номінувати вчителя можуть як учні, батьки дітей, колектив освітнього закладу, так і самі вчителі можуть проявити ініціативу і заповнити анкету.

Мета премії – визначити кращих вчителів, які впливають своїми соціальними проектами на життя дітей. 

Організатори збільшують призовий фонд зі 100 тисяч гривень до 250 тисяч, які отримає переможець «Global Teacher Prize Ukraine». Разом з тим на володаря премії чекає поїздка та участь Global Education & Skills Forum 2018 в Дубаї і рік безкоштовного навчання від громадської спілки «Освіторії».

Серед критеріїв оцінювання немає відкритих уроків чи перевірки академічної складової, натомість існує відслідковування розвитку випускників.

Заповнити анкету на участь або номінувати вчителя можна на офіційному сайті премії до 15 липня. 

Global Teacher Prize — «Нобелівська премія» для вчителів, започаткована арабським мільярдером Санні Варкі у 2014 році. Нагорода вручається за видатний внесок у професію вчителя та становить 1 000 000 доларів. Національну премію в Україні ініціювала громадська спілка «Освіторія» у 2017 році, мета якої не лише популяризувати новаторські підходи в освіті, а й підняти престиж викладача.
…

На Дніпропетровщині поліція відкрила кримінальне провадження через пошкодження невідомими скіфського царського кургану «Нечаєва могила». Про це Радіо Свобода 16 квітня повідомили в Нікопольському відділі поліції.

За даними поліції, провадження відкрите за частиною 1 статті 298 Кримінального кодексу України (знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини).

Як повідомили в поліції, після повідомлення про пошкодження поліцейські виїхали на місце події, у верхній частині кургану вони виявили отвір глибиною в 20 метрів. Поліцейські наразі з’ясовують обставини пошкодження пам’ятки і встановлюють причетних осіб, триває слідство.

Як розповів Радіо Свобода заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею Мирослав Жуковський, курган «Нечаєва могила» на Нікопольщині є останнім скіфським царським курганом такої висоти (близько 20 метрів) на території України. Дослідники також вважають його найбільшим скіфським курганом у Євразії. Він має статус пам’ятки національного значення. Досі курган був недослідженим.

«Нечаєва могила» як пам’ятка ІІІ століття до нашої ери завжди привертала до себе увагу дослідників з України та з-за кордону. Він є, як кажуть дослідники, останнім скіфським «мамонтом». І раніше було зафіксовано кілька спроб його незаконних розкопок. Але останнє повідомлення про те, що почалось його масштабне пошкодження, викликає тривогу. Те, що відомо, – глибокі ходи, наявність інструментів, робота, ймовірно, бригади копачів, – говорить про те, що хтось зробив замовлення на пограбування цього кургану. Хтось вирішив замахнутись на національне багатство України, тому потрібні зусилля правоохоронних органів для встановлення причетних до незаконних розкопок, і зокрема, тих, хто, можливо, їх консультував», – зауважив Мирослав Жуковський.

За його словами, скіфський царський курган «Нечаєва могила» на Нікопольщині не мав і досі не має охоронної зони. Це призвело до того, що за радянських часів з дозволу місцевої влади біля нього був встановлений пам’ятник червоноармійцям, загиблим у Другій світовій війні.

Як заявив історик, зараз в Україні – на Дніпропетровщині та Херсонщині – збереглося лише кілька курганів такого типу, усі вони були досліджені.
…

Впровадження нової редакції закону про житлово-комунальні послуги має завершитися 10 червня цього року, повідомила Радіо Свобода керівник управління житлової політики регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Світлана Старцева. За її словами, до цього часу люди повинні визначитися зі створенням ОСББ чи іншої форми управління будинком.

«Мається на увазі розробка документів, за якими вже треба працювати. До 10 червня поточного року люди повинні визначитися на місцях: в будинках, зібратися на загальні збори і визначитися, яким чином вони будуть управляти своїм майном», – сказала Світлана Старцева в програмі «Свобода в Деталях» (спільний проект Радіо Свобода і Радіо НВ).

Якщо мешканці багатоквартирних будинків не визначаться самостійно, то далі органи місцевого самоврядування проведуть конкурс на кожен будинок. Для цього вони повинні оприлюднити стан будинків, їхню кількість, технічні характеристики. Ті керуючі компанії, які є на території і хочуть взяти участь в конкурсі, повинні запропонувати свою ціну для кожного окремого будинку, роз’яснює начальник управління житлової політики Мінрегіону.

«Цей процес досить складний сьогодні, не всі розуміють, як ці конкурси відбуваються по містах: цілими кварталами, лотами або окремими будинками. Я наголошую на одному: кожен будинок має свою характеристику, кожен будинок потребує певних витрат на його обслуговування і перші співвласники повинні визначитися якими чином і в наскільки комфортному житлі вони хочуть проживати», – зауважує Світлана Старцева.

Звичайні ЖЕКи, які є підприємствами комунальної власності, після 10 червня будуть пропонувати свої послуги на рівні з усіма іншими компаніями – учасниками ринку. Якщо на їхні послуги не буде попиту, то їм доведеться реорганізуватись, додає представник Мінрегіону.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про житлово-комунальні послуги» у листопаді 2017 року. Як вказала тоді заступниця голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак, закон спрямований на демонополізацію ринку житлово-комунальних послуг і передбачає прозорий поділ тарифу із зазначенням розміру плати за комунальні послуги та плати власне за послуги з управління.
…

Переможниця музичного конкурсу «Євробачення» в 2014 році Кончіта Вурст (Том Нойвірт) заявила, що вже багато років має позитивний ВІЛ-статус. Як написала Вурст в Instagram, ця інформація не має жодного значення для суспільства, але її колишній друг погрожував розкрити громадськості цю приватну інформацію. За словами Вурст, вона нікому не дасть права лякати її і впливати на її життя в майбутньому.

Вурст розпочала терапію, щойно дізналася про свій діагноз, і тепер виключає можливість передачі вірусу іншим людям. Небажання обговорювати це питання публічно співачка пояснює прагненням захистити від зайвої уваги свою родину. Краще зробити зізнання самостійно, щоб «зробити ще один крок проти стигматизації людей, які через свою поведінку або не зі своєї вини заразилися на ВІЛ», – написала Вурст.

Станом на 1 грудня 2017 року в закладах охорони здоров’я під медичним наглядом перебували 139 394 ВІЛ-інфікованих громадян України, з них 42 666 хворих з діагнозом СНІД. Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровано у Києві, в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Київській, Чернігівській областях.
…

В найближчі 5 років на ремонт і будівництво українських доріг буде виділено 300 мільярдів гривень. Про це прем’єр-міністр Володимир Гройсман написав у своєму Twitter.

«Ми будемо зменшувати ямковий ремонт доріг і робити капітальний ремонт – це пріоритет уряду». За 5 років ми з’єднаємо всі обласні центри дорогами хорошої якості. Будуть робитися не тільки державні, але і місцеві дороги. За 5 років ми виділимо на дороги 300 мільярдів гривень», – написав Гройсман.

У держбюджеті на 2018 рік на ремонт доріг закладено 44 мільярди гривень (з яких 32,6 мільярда гривень – бюджет Державного дорожнього фонду).

Читайте також: Асфальт «зійшов» разом зі снігом. Які причини катастрофічного стану доріг?

10 квітня компанія «Укравтодор» заявила, що на ремонт доріг місцевого значення виділять 11,5 мільярда гривень субвенцій. Як повідомила прес-служба компанії, це – рекордна для України сума, яка буде адресно спрямована на дороги місцевого значення, найбільшу субвенцію, 1,15 мільярда гривень, отримає Київ.

В «Укравтодорі» зауважують, що розподіл субвенцій відповідає протяжності доріг місцевого значення, зокрема, понад 600 мільйонів гривень отримають Харківська, Вінницька і Житомирська області, а понад 500 мільйонів – Полтавська, Донецька, Дніпропетровська і Київська області.

У межах децентралізації з 1 січня 2018 року автомобільні дороги місцевого значення передали до сфери управління обласних державних адміністрацій.

Читайте також: Омелян про Ryanair, українські дороги та Керченський міст

Напередодні в ефірі Радіо Свобода міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що «ямковий» ремонт на автомагістралях Київ-Одеса і Київ-Чоп мають завершити на початку травня.

За словами Омеляни, у 2018 році в Україні відремонтують близько 4 тисяч кілометрів доріг паралельно з моніторингом якості вже відремонтованих. Міністр повідомив, що цього року «Укравтодор» отримав безпрецедентно високе фінансування на контроль якості доріг – 30 мільйонів гривень.
…

Президент Петро Порошенко підписав закон, яким звільнив від сплати єдиного соціального внеску організаторів фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, які відбудуться в Україні.

Як повідомили у прес-службі глави держави, закон, ухвалений парламентом 22 березня 2018 року, спрямований «на забезпечення реалізації взятих зобов’язань щодо належного проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року».

Зокрема, до 1 червня передбачається звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування представників або посадових осіб асоціацій – членів УЄФА; членів делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членів команд, які здобули право на участь у фінальних матчах; фізичних осіб, акредитованих УЄФА (співробітників та тимчасових працівників, представників засобів масової інформації, партнерів УЄФА, представників спонсорів).

«Відповідні нарахування здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами на період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб, незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів», – зазначено у повідомленні. 

Закон набирає чинності після його опублікування з наступного дня.

30 листопада президент України підписав указ «Про підготовку та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018».

Конгрес УЄФА у вересні надав Києву право приймати фінал Ліги чемпіонів 2018 року. Ідеться одразу про два поєдинки – матчі найкращих чоловічих і жіночих клубних команд Європи.

Федерація футболу України повідомила, що продаж квитків на фінал Ліги чемпіонів у Києві розпочнеться 15 березня. Хоча продаж квитків на жіночий фінал уже розпочався.

Фінал жіночої Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2017/2018 відбудеться на київському стадіоні «Динамо» імені Лобановського 24 травня.

А 26 травня на київському стадіоні «Олімпійський» відбудеться фінал чоловічої Ліги чемпіонів 2018 року.
…

Його найвідоміший фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі» отримав всі п’ять головних нагород Американської академії кіномистецтва
…

Каннський кінофестиваль оголосив 12 квітня, що в своїй основній програмі покаже фільм російського режисера Кирила Серебренникова, який на батьківщині перебуває під домашнім арештом.

Фільм «Літо» розповідає про факти з біографії «Кіно» – культової рок-групи останніх років існування СРСР, а також її лідера Віктора Цоя та його відносини з іншим керівником іншої групи того ж часу «Зоопарк» Майком Науменком на початку 80-х років.

Серебренников розпочав зйомки в липні 2017 року, а в серпні він був затримано в рамках розслідування справи про крадіжки в очолюваній ним «Сьомій студії». Монтаж картини режисер завершував уже під домашнім арештом.

Режисер відкидає звинувачення, називаючи їх «абсурдними». Російські та світові діячі культури неодноразово зверталися з листами на підтримку режисера і вимогою звільнити його.

Президент Росії Володимир Путін у відповідь на критику щодо переслідування незгодних із ним діячів культури, заявив, що справа Серебренникова не пов’язана з його творчою діяльністю.

Серебренников брав участь в антиурядових протестах і висловлювався проти зростання впливу Російської православної церкви.

Також Каннський фестиваль включив до своєї програми й фільм «Три обличчя» іранського режисера Джафара Панахі, який за критику іранської влади перебуває в ув’язненні на батьківщині.

Кінофестиваль у Каннах відбудеться з 9 до 20 травня.
…

За роки незалежності українські ракетоносії на замовлення 25 країн запустили понад 300 космічних апаратів. Як заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, нині країна постала перед необхідністю посилення ракетно-космічного виробництва.

Керівник уряду заявляє, що це ключовий пріоритет, для якого треба визначити стратегічні напрямки на середньо- і довго-строкову перспективу. 

Проте, за словами Гройсмана, найбільша заслуга галузі полягає в тому, що «вдалося зберегти професіоналів, відданих улюбленій справі, які передають досвід молодшим поколінням працівників». 

Читайте також: Леонід Каденюк брав із собою у космос «Кобзаря» Шевченка і прапор України

12 квітня в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі.
…

Театр драми і комедії у Дніпрі скасував показ вистави «Лісова пісня» російською мовою в квітні через загрозу зриву. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в театрі.

У закладі заявили, що прямих погроз на їхню адресу не надходило, водночас у Facebook з’явилась інформація про те, що активісти молодіжного крила «Правого сектору» можуть спробувати заважати проведенню вистави.

Як розповіла Радіо Свобода завідувачка літературною частиною театру Галина Бабій, театр не буде знімати виставу зі свого репертуару, її покажуть в інший день.

«Ми вирішили, щоб не було приводу для розбрату, зняти виставу цього разу. Але ми не знімаємо її з репертуару. Тим більше, що ця вистава йде у вечірній час, не вдень, тобто не для школярів, як писали на Facebook, – мовляв, ми русифікуємо школярів. У дорослого глядача є вибір: прийти на «Лісову пісню» російською мовою до нас або піти на «Лісову пісню» українською мовою до театру імені Шевченка. По-друге, ми поставили російською мовою, бо знайшли хороший переклад. Люди, які ніколи не читали Лесю Українку, можливо, подивляться і зацікавляться її творчістю. Виставу ми не збираємось знімати, вона в нас цікаво поставлена, цікаве пластичне рішення», – зауважила Галина Бабій.

Раніше в «Правому секторі» офіційно заявили, анонсуючи виставу «Лісова пісня» російською мовою у Дніпровському театрі драми та комедії, що будуть «всіма силами чинити опір русифікації у Дніпрі».

«Місцеве управління культури, релігії та національностей ніяк не відреагувало на цей факт. З чого можна зробити висновок, що вони підтримують експансію російським окупантом української молоді. Саме молоді, бо ця драма Лесі Українки входить до шкільної програми. Така русифікація української літератури впливає на якість вивчення національної мови», – йшлось у заяві.

Однак 12 квітня в «Правому секторі» Дніпра Радіо Свобода повідомили, що поки не вичерпані інші засоби для українізації репертуару театру, активісти не вдаватимуться до пікетів. Як зазначила адміністратор обласного штабу «Правого сектору» Ляля Євтушенко, зараз активісти чекають на реакцію обласної влади.

«Нещодавно я була в складі делегації активістів на зустрічі з керівництвом облради і піднімала питання щодо цього. Нам пообіцяли взяти під контроль це питання. Зараз ми чекаємо реакції. Ні – значить, будемо виходити на Міністерство культури, Адміністрацію президента, в служби, дотичні до театральної діяльності, виносити на круглий стіл громадськості в Києві, а потім у Дніпрі. Звичайно, ніяких погроз театру з нашого боку не було. Ми вирішили змінити тактику: до пікетів підійти тоді, коли ми вичерпаємо всі можливі засоби», – зауважила Ляля Євтушенко.

У жовтні 2017 року в Дніпровському театрі драми і комедії вже скасовували російськомовну виставу за драмою Лесі Українки «Лісова пісня». Цьому передував прихід до театру громадських активістів, обурених тим, що вистава йде в перекладі російською. Тоді в адміністрації театру офіційно зазначили, що «Лісову пісню» скасували не через активістів, а через технічні проблеми і ремонт сцени. Активісти ж зазначили, що не вимагали скасування вистави, а лише хотіли попросити адміністрацію ретельніше продумувати репертуар і попереджати глядачів про вистави, які йдуть російською, в афіші. 

 
…