Ймовірна зміна церковного календаря потягне й зміни громадянських і державних свят, звернув увагу глава Української греко-католицької церкви, верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук) у розмові з Радіо Свобода.
Крім Різдва, йдеться, зокрема, про День захисника України, що нині відзначається 14 жовтня – в день християнського свята Покрови Богородиці за юліанським календарем; саме цей день традиційно сприймався як день українського козацтва, а також як символічний день заснування Української повстанської армії. В разі переходу на григоріанський чи новоюліанський календар свято Покрови буде 1 жовтня.
Також зміняться дати низки традиційних свят, що прив’язані до церковних, але не є вихідними днями: Водохреща (з 19 на 6 січня), святого Миколая (з 19 на 6 грудня) тощо.
Говорячи про ймовірний перехід, зокрема, на святкування Різдва 25 грудня, глава УГКЦ наголосив: «Очевидно, питання святкування Різдва – це не є питання дати. Це є питання переживання певної події, переживання Божої присутності між нами. Мусимо шукати шляхів переходу на григоріанський календар. Хоча, коли будемо це робити, знову ж таки мусимо усвідомлювати, що ми мусимо перейти разом, щоб цей перехід, ця зміна календаря не зруйнувала внутрішньої єдності жодної з церков. Не йдеться про зміну дати Різдва, йдеться про зміну цілого календаря».
Він також нагадав, що вже й нині частина громад УГКЦ за межами України користується григоріанським календарем як своїм церковним.
Справа церковного календаря – це «лише дисциплінарні питання, які встановлені перш за все церковною владою». «І, оскільки вони не належать до суті християнської віри, яка є незмінною, коли йдеться про дати, про календарі, їх можна міняти. І це повинно служити для якоїсь цілі. Я думаю, що наші слухачі спонтанно цю ціль окреслили – бути разом», – сказав Святослав у передачі «Ваша Свобода». Повністю розмову читайте і слухайте на сайті Радіо Свобода о 19-й годині за Києвом.
Українська греко-католицька церква, що належить до спільноти Католицької церкви, на відміну від Римо-католицької, далі офіційно користується наразі юліанським церковним календарем – так само, як і православні церкви в Україні: канонічна помісна Православна церква України, а також підрозділ Російської православної церкви – УПЦ (МП), канонічний статус якої в Україні сумнівний.
Останнім часом виникли дискусії щодо доцільності і доречності переходу на церковний календар, що збігався б із загальновживаним григоріанським, зокрема на так званий новоюліанський.
Зокрема, глава ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній заявив, що ця церква може перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, змінивши церковний календар, тільки якщо погодяться віряни. При цьому він звернув увагу, що соціологічні дослідження і внутрішні опитування ПЦУ свідчать, що віряни поки не готові до перенесення дати святкування Різдва, і це питання наразі не об’єднує, а роз’єднує суспільство. «Потрібна значна просвітницька праця», – сказав він.
Так само й речник ПЦУ, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря) застерігає, що «поспішна календарна реформа (і навіть непродумані самі лише намагання зараз прорекламувати її пропозиціями «подвоєння святкування») потенційно «законсервують» в Московському патріархаті тисячі громад з мільйонами вірних та внесуть сум’яття в українське православ’я на десятиліття наперед». «Отже, ризики від реформи зараз – очевидні та реальні, на відміну від користі для вірних, Церкви», – наголосив він.
За даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг», оприлюдненими 24 грудня (саме опитування провели 5–8 грудня), 25% опитаних українців підтримують ідею перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, 64% респондентів проти такої ідеї, ще 7% зазначили, що їм байдуже це питання, і 4% не змогли відповісти. При цьому в динаміці зросла кількість тих, хто висловлюється на підтримку перенесення дати святкування Різдва (у 2016 році лише 15% підтримували цю ідею, 69% – були проти). Дослідження провели у вигляді особистого інтерв’ю серед 2 тисяч респондентів, мешканців України від 18 років і старших, за вибіркою, репрезентативною за регіонами, типом поселення, віком, статтю, помилка репрезентативності дослідження – не більше ніж 2,2%.
…