Нацполіції – 4 роки: Зеленський дав кілька нагород

Національна поліція України 4 липня відзначила четверту річницю створення. Як повідомили на сайті відомства, у великих містах з цієї нагоди провели святкування.

«На різних локаціях і дорослі, і діти знайомилися не лише знайомилися з роботою мото-, вело- та кінного патрулів, а й спробували себе у ролі патрульних, кінологів та криміналістів. Для малечі поліцейські підготували квести з безпеки на дорозі, а дорослі випробували алкоокуляри, аби зрозуміти, як бачить дорогу нетверезий керманич», – йдеться в повідомленні.

Президент України Володимир Зеленський до 4-річчя поліції вручив, відповідно до своїх указів, кілька державних нагород – усього 10-ти поліцейським. Серед нагород – 1 орден «За мужність» III ступеня, а також медалі «За бездоганну службу», «За працю і звитягу» та «За врятоване життя».

4 липня 2015 року нова українська поліція склала присягу. Першим містом, у якому вона запрацювала, став Київ. Спочатку, три місяці, поліція працювала в тестовому режимі, згодом – на постійній основі. 7 листопада набрав чинності закон України «Про Національну поліцію». 

Попит на електромобілі в Україні зріс на 58% – Укравтопром

За півроку український автопарк поповнили майже 3,2 тисячі електромобілів, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року попит на електромобілі в Україні зріс на 58%, повідомляє асоціація автовиробників України Укравтопром.

«Левову частку (91%) первинного ринку електромобілів сформували машини, що були в експлуатації. Лідером в частині легкових електрокарів залишається Nissan Leaf. З січня по червень 1550 автомобілів цієї моделі отримали українські номери. На другому місці Tesla Model S, в заліку якої 253 реєстрацій. Третім за популярністю став BMW i3 з результатом 189 авто. Електромобіль FIAT 500e обрали 135 українців – і це четвертий результат. Замикає п’ятірку найпопулярніших електромобілів на українському ринку Renault Zoe – 134 штуки», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Електромобілі в Україні: підзарядка, обслуговування та перспективи

Верховна Рада України в 2018 році на чотири роки звільнила від сплати ПДВ та акцизу електромобілі, які будуть ввозити в Україну. Такі преференції мають діяти до 2022 року.

#KyivNotKiev: аеропорт у Женеві почав коректно писати назву української столиці

Про це повідомляє Постійна місія України при ООН та інших організаціях у Женеві

Суд скасував мобільні відділення «Укрпошти» у невеликих селах

Окружний адміністративний суд Києва своїм рішенням скасував норму зі стратегії розвитку компанії «Укрпошта» щодо впровадження мобільних відділень у селах з населенням менш ніж 2 тисячі замість стаціонарних відділень.

«Окружний адмінсуд міста Києва ухвалив рішення скасувати стратегію розвитку «Укрпошти» Володимира Омеляна, а також звільнити начальників відділень по 8000 (зарплати – ред.) і набрати назад по 1000 гривень», – написав на сторінці у Facebook голова «Укрпошти» Ігор Смілянський.

За словами Смілянського, позов поданий до суду однією з політичних партій, «Укрпошта» планує оскаржити.

У самому суді заявили, що рішення про скасування стаціонарних поштових відділень у селах з населенням менш ніж 2 тисячі жителів є протиправним.

«Суд також зобов’язав відповідача відновити роботу стаціонарних відділень поштового зв’язку АТ «Укрпошта», які були замінені пересувними відділеннями поштового зв’язку на виконання оскаржуваного наказу», – йдеться в повідомленні.

Минулого року «Укрпошта» запустила пілотний проект поштових відділень «на колесах», щоб закрити частину відділень у невеликих селах, замінивши їх листоношами на автомобілях. Проект стартував у Чернігівській області з планами «Укрпошти» поширити його і на інші області.

«Укрпошта» є національним оператором поштового зв’язку в Україні, що має понад 11 тисяч відділень по всій країні. Поштовий оператор здійснює доставку пенсій понад 4 мільйонам пенсіонерів.

На підставі розслідування «Схем» ДБР взялося за баришівську суддю, яка зупинила ліцензію лоукостера SkyUp

Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко, яка винесла ухвалу про призупинення дії ліцензії авіаперевізника SkyUp, на підставі розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). Раніше журналісти виявили, що мешканка Баришівки, яка вказана позивачкою в ухвалі суду, насправді не подавала позов проти авіакомпанії в розслідуванні «Таємниця баришівського суду».

​24 червня Бюро зареєструвало провадження за фактом «постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали» – тобто, за ознаками правопорушення передбаченого ч.1. статті 375 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає санкції у вигляді обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 3 до 5 років.

Крім того, у ДБР повідомили, що слідчі збирають докази та отримують покази щодо вчинення злочину. Але поки що, зазначають у бюро, жодній особі не повідомлено про підозру в цьому провадженні. 

Ухвалу щодо призупинення ліцензії SkyUp винесла суддя Баришівського суду Олена Литвиненко 24 травня цього року. Водночас тоді суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Журналісти хотіли звернутись до неї за коментарем, та застати її на робочому місці не вдалося – у суді сказали, що вона у відпустці.

Раніше «Схеми» знайшли мешканку Баришівки Оксану Пасенко, яка вказана в ухвалі Баришівського суду позивачкою до SkyUp. Вона заявила журналістам, що не писала заяву до Баришівського суду, і повідомила, що жодного разу не користувалася послугами цього авіаперевізника. 

​У позовній заяві нібито Пасенко, яка опинилася у розпорядженні «Схем», йшлося про те, що вона придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) – на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp. Тоді як 16 травня, як зазначено в документі, «туристці» повідомили, що виліт переноситься на 20 травня через нібито відсутність літаків. Всі ці дані разом з добіркою негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі, «позивачка» вказала в заяві як причину відмови від поїздки. Це в подальшому і стало підставою для Баришівського суду ухвалити рішення про призупинення ліцензії приватному українському авіаперевізнику.

У свою чергу, в авіакомпанії у відповідь на запит «Схем» відповіли, що затримки у рейсах в той день дійсно були, але не на три дні, а максимум – на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя. Вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту Київ у травні взагалі не було.

Пізніше мешканка Баришівки Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp.

Крім того, журналісти виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд.

У день, коли Оксана Пасенко написала заяву в поліцію про те, що не подавала позову до SkyUp, начебто від її імені надійшла заява на ім’я народного депутата, у якій вона «просить» посприяти у забезпеченні виконання рішення суду. Документ датований 18 червня. Цей депутат – Олександр Дубінін, багаторічний менеджер підприємств з так званої групи «Приват», підконтрольної олігарху Коломойському.

У копії звернення, яке опинилось у розпорядженні «Схем» йдеться про те, що хоч Баришівський суд і ухвалив рішення на користь Пасенко, вона начебто все одно не задоволена тим, що літаки продовжують літати. У приймальні Дубініна швидко відреагували на це «звернення» Пасенко і вже наступного дня, 19 червня, переслали його у вигляді депутатського звернення до профільного відомства – Мінінфраструктури.

На прохання «Схем» прокоментувати той факт, що в один день, коли мешканка Баришівки начебто звернулась до депутата, вона вже написала заяву в поліцію про те, що не позивалась до авіаперевізника, Дубінін зазначив: «Нехай вона напише, що звернення, до якого вона нині зверталась, вона скаже, що вона його спростовує. І все».

На запитання журналіста, в яких Дубінін стосунках із Коломойським, парламентар відповів: «В яких стосунках? Я – народний депутат, а він – бізнесмен. Далі що?». Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив, що Дубінін «не є до нього афілійованою особою».

Почався збір підписів під петицією щодо відкриття генконсульства України у Познані

Громадяни України розпочали збір підписів під петицією до президента України з проханням відкрити у польському місті Познань генеральне консульство України. За три дні лист підписали 64 людини, а потрібно 25 тисяч підписантів.

У петиції вказано, що, за різними даними, на території Польщі перебувають від 1 до 2 мільйонів громадян України. З них понад 170 тисяч, а це студенти, тимчасові та постійні працівники, члени їхніх родин, проживають у Великопольському воєводстві.

У Познані у 2007 році польський підприємець і меценат Лукаш Горовський відкрив і фінансував Почесне консульство України і допомагав громадянам України у різних питаннях, а також при консульстві почало працювати культурне товариство «Польща-Україна», заснував і фестиваль культури «Українська весна» у Познані. Після смерті Лукаша Горовського 8 квітня 2011 року його син Вітольд очолив Почесне консульство України у Познані і продовжив справу батька.

Однак у вересні цього року Вітольд Горовський припиняє свою діяльність через сімейні обставини.

Відтак Великопольське воєводство залишається без консульства і понад 170 тисяч громадян України, що проживають на території воєводства, мають реєструватися у чергу до консульського відділу Посольства України у Варшаві. Також люди будуть позбавлені можливості отримати консультацію або записатися на прийом до генерального консула безпосередньо у Познані і не матимуть куди звернутися у разі надзвичайних ситуацій чи нещасного випадку, про це сказано у петиції. 

На сьогодні у Польщі є чотири консульські установи. Оскільки число українських громадян у Польщі збільшується, консульські установи у Варшаві, Кракові, Любліні та Ґданську працюють у напруженому режимі, нездатні швидко реагувати на звернення громадян України.

За перше півріччя 2019 року 272 українців направили на лікування за кордон – МОЗ

За перше півріччя 2019 року міністерство охорони здоров’я України направило на лікування за кордон 272 українців з них 70 дітей, хвороби яких наразі не лікуються в Україні. Про це повідомили у відомстві.

«Найбільше людей були направлені за кордон на трансплантацію кісткового мозку – 106 осіб. На трансплантацію нирок – 102 особи. Також за програмою українців направляють за кордон на трансплантацію печінки (19 осіб), серця та комплексу серце-легені (12 осіб), нирки і печінки (13 осіб), трансплантацію легень (2 особи) та інші види операцій (12 осіб)», – мовиться у повідомленні.

У МОЗ зазначили, що українців направляють на лікування до Італії, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Великої Британії, Австрії, Білорусі, Індії, Туреччини.

В цілому на програму «Лікування громадян України за кордоном» у держбюджеті 2019 року закладено рекордну суму – 689,9 мільйона гривень, з них 608 мільйонів гривень вже виділено на лікування, розповіли у міністерстві.

Відправлення пацієнтів, які подаватимуть заяви на участь у програмі після 2 липня 2019 року, буде можливим з 2020 року. Це відбуватиметься за кошти, які будуть передбачені у Державному бюджеті на 2020 рік, зазначили у МОЗ.

Понад 100 магазинів та організацій у Києві 3 липня відмовляться від поліетилену – КМДА

Понад 100 магазинів, супермаркетів, аптек, громадських організацій та інших установ зареєструвалося для участі в акції «День без поліетилену» 3 липня у Києві.

«Саме цього дня спробуйте повністю відмовитися від пластикових пакетів і скористайтеся екоторбинками. Ми сподіваємось, що поступово побутове використання таких пакетів зменшуватиметься і не обмежуватиметься одним днем акції», – заявив начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований.

У мерії кажуть, що долучитись до акції «День без поліетилену» можуть як споживачі, громадські організації, так і заклади, супермаркети, магазини, ринки та інші торгові точки.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, в тому числі, й пакетів.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти, які передбачають обмеження використання пластикових пакетів в Україні.

У Празі відкрили вуличну виставку робіт утримуваного в Росії журналіста Сущенка

У столиці Чехії Празі відкрили вуличну виставку робіт утримуваного під арештом в Росії українського журналіста Романа Сущенка, повідомив посол України в Чехії Євген Перебийніс на сторінці у Facebook.

«Виставку творів українського політичного в’язня в Росії, кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка відкрито на вуличних стендах біля Посольства України у Празі. Запрошуємо всіх прийти подивитися на ці унікальні роботи і підтримати Романа у його боротьбі з окупантом доступними у в’язниці засобами», – написав Перебийніс.

Посол уточнив, що виставка має назву «Мистецтво з-за грат».

Наприкінці червня минуло 1000 днів із моменту затримання журналіста Романа Сущенка в Росії.

Власного кореспондента агентства «Укрінформу» у Франції затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув із приватною поїздкою. 7 жовтня 2016 року йому висунули обвинувачення у «шпигунстві».

Співробітники ФСБ Росії звинувачують Сущенка у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Журналісту дали 12 років за ґратами.

Від Коломойського вимагають 200 мільйонів гривень моральної шкоди після інтерв’ю «Схемам»

Громадяни США Ігор Фруман і Лев Парнас, які є клієнтами Рудольфа Джуліані – особистого адвоката американського президента Дональда Трампа – в Україні подали до суду позов на олігарха Ігоря Коломойського з вимогою компенсації моральної шкоди на 200 мільйонів гривень після його інтерв’ю програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), в якому олігарх назвав їх «аферистами» і пообіцяв «вивести на світло боже».

​У позовній заяві до Голосіївського районного суду, наданій адвокаткою Аліною Самарець, йдеться, що слова Коломойського в інтерв’ю про те, що Фруман та Парнас є «аферистами» та «перебувають під розслідуванням США», а також «збирають з людей гроші під приводом знайомства з Рудольфом Джуліані, який є адвокатом президента США Дональда Трампа», зашкодили честі, гідності та діловій репутації двох громадян Америки, які є «поважними бізнесменами в своїй країні». 

Також окремі фрази олігарха були розцінені як погрози життю та здоров’ю, тож Фруман та Парнас написали відповідні заяви до правоохоронних органів України та за рекомендацією захисту «вимушені були полишити свої справи в Україні та виїхати в США», – зазначено в документі.

Ігор Фруман та Лев Парнас просять суд визнати недостовірною інформацією щодо «аферистів» і «збору грошей» і стягнути з Ігоря Коломойського в якості компенсації за моральну шкоду 200 мільйонів гривень. Тобто, по 100 мільйонів кожному. 

«Мої клієнти пріоритетом ставлять саме спростування інформації та захист свого імені, а щодо моральної шкоди, то вони ухвалили спільне рішення всю суму моральної шкоди передати народу України», – зазначила у коментарі «Схемам» адвокатка Аліна Самарець.

Редакція також звернулась за коментарем стосовно позову до Коломойського. Він сказав, що не коментуватиме, щоб «не розцінили як спробу вплинути на суд».

Раніше у першому бліц-інтерв’ю «Схемам» після повернення в Україну Ігор Коломойський так відреагував на слова Рудольфа Джуліані про те, що для виконання передвиборчих обіцянок Зеленському треба позбутися людей «з минулого»:

«В Україні діють два аферисти, які перебувають під розслідуванням США. Один, здається, Лев Парнас, а інший – Ігор – чи то Фруман, чи то Фурман. І вони ходять тут Україною, збирають з людей гроші, розповідають, що вони близькі з паном Джуліані – і що вони вирішать із паном Луценком будь-яке питання. Пан Луценко про це навіть не знає. І, я думаю, пан Джуліані теж про це не знає. Два «Остапи Бендери», які ходять поміж двома країнами й розповідають всіляке… І в найближчому майбутньому, повірте мені, ми цих двох «субчиків» виведемо на світло боже. Щоб вони не думали…Запам’ятайте ці два імені: Лев Парнас і Ігор Фруман. Вони приїжджали до мене в Ізраїль і розповідали, як мені треба із Зеленським спілкуватися. Я сказав – я не маю відношення до Зеленського. Після цього вони зникли – і тут почалися всі ці провокації: щодо Джуліані, оточення, позбутися, ще якоїсь маячні».

Після виходу інтерв’ю Ігоря Коломойського «Схемам» особистий адвокат Дональда Трампа Рудольф Джуліані звинуватив українського бізнесмена у наклепі щодо двох громадян США і заявив, що порадив своїм клієнтам cудитись.

«Американський аналітик описує Коломойського як «супернебезпечного». Відомий олігарх повернувся з тривалого екзилю і одразу почав погрожувати і зводити наклеп на двох американців, Лева Парнаса і Ігоря Фрумана. Вони – мої клієнти, і я порадив їм пред’явити звинувачення», – написав він у Twitter.

У коментарі Радіо Свобода щодо інтерв’ю Коломойського Лев Парнас заявив: «Це все брехня, що ми якісь аферисти, що ми в когось гроші просимо або те, що в нас начебто кримінальні справи в Америці… Чому він нам пред’явив такі погрози, такі небезпечні заяви, я не можу пояснити, ми самі у шоці. Ми боїмося за наше життя. Тому ми і написали заяви. Все, що ми робимо – це рекомендація наших захисників. Головний адвокат – це Руді Джуліані».

На уточнення у Парнаса, чи дійсно він з Фруманом їздив до Коломойського в Ізраїль і розповідав, «як треба із Зеленським спілкуватися» – як це стверджує сам олігарх – Парнас заявив: «Ми ніколи нікому в житті не кажемо, як себе з ким поводити. Це – не наша справа. А щодо деталей – де ми були і з ким зустрічались, і кого бачили – ми поки не можемо коментувати».

Парнас додав, що заява про можливий злочин з боку Коломойського також буде подана до американських правоохоронних органів.

Лев Парнас та Ігор Фруман – американські бізнесмени, причетні до благодійної організації American Friends of Anatevka. Анатівка – побудований на кошти єврейської громади населений пункт на Київщині для єврейських переселенців зі сходу України.

Парнас і Фруман раніше також розповідали, що робили пожертви до фонду виборчої кампанії президента США Дональда Трампа.

Зеленський озвучив «одне з перших» завдань для нового очільника Одещини

Йдеться про з’ясуванням причин загибелі 4 дітей у пожежі. У цей час їхні матері були у нетверезому стані на подвір’ї приватного будинку

МОЗ закликає проводити спецоперації у регіонах для подолання спалаху кору

Міністерство охорони здоров’я України закликає регіони проводити спецоперації з подолання спалаху кору, повідомляє прес-служба МОЗ.

За даними Центру громадського здоров’я міністерства, від початку року на кір захворіли понад 55 тисяч українців, а від ускладнень кору померли 18 людей.

Щеплення – єдиний надійний захист від кору, особливо якщо у регіоні зафіксовано спалах захворюваності, наголошують у МОЗ.

«Міністерство охорони здоров’я України разом із Центром громадського здоров’я закликають регіони провести спецоперації з подолання спалаху кору. Вже почалася підготовка з координації таких заходів, проведені наради з представниками усіх областей», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: На Україну припадає понад 70 відсотків захворювань на кір в Європі – ООН

У МОЗ нагадали, що в червні завершилася спецоперація на Хмельниччині. Там у межах додаткових заходів з імунізації щеплення отримали дев’ять тисяч дітей і 11 тисяч дорослих, і нині захист від хвороби є у 96,5% дітей, які відвідують дитячі садки і школи Хмельниччини.

Наявність щеплень за календарем – обов’язкова вимога для відвідування дошкільних навчальних закладів і шкіл. Законність цієї вимоги підтвердив Верховний суд України, нагадали в МОЗ. Безоплатно вакцинуватися можуть всі діти і дорослі будь-якого віку.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

Список вступників до вишів на бюджет оприлюднять 26 липня – МОН

26 липня буде оприлюднений рейтинговий список вступників до українських вишів на бюджет, а до 31 липня вони повинні будуть принести необхідні документи до вишів, нагадує Міністерство освіти і науки України.

1 липня о 9-й ранку почалася реєстрація електронних кабінетів вступників – їх уже створено 15255. За даними МОН, це майже вдвічі більше, ніж вступники зареєстрували торік станом на 14-у годину першого дня роботи електронних кабінетів.

«Активна фаза вступної кампанії триватиме весь липень. Так, 1 липня – старт реєстрації електронних кабінетів і завантаження до них документів, 10 липня – старт прийому заяв і документів, з 1 до 10 липня триватиме також проведення творчих конкурсів», – повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Подання заяв завершиться о 18-й годині 22 липня для тих, хто вступає на основі лише сертифікатів ЗНО і творчих конкурсів, складених 1-10 липня. Водночас до 18-ї години 16 липня треба буде подати заяви тим особам, що вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів.

«Тобто вступники матимуть 22 дні, щоб відкрити свої електронні кабінети, та 12 днів, щоб подати електронні заяви. Тому я хочу наголосити – не треба намагатися все зробити в перший день й перевантажувати систему, у всіх буде достатньо часу», – наголосила міністр.

За даними МОН, до 12-ї години 1 серпня триватиме зарахування на бюджетні місця, а на контракт зарахування буде можливе до 30 вересня.

Читайте також: МОН відкриває центри для вступників з окупованих територій

Заяви в електронній формі треба подавати вступникам на бакалавра, магістра (медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування) та молодшого спеціаліста на базі 11 класів, кажуть у МОН.

Щоб створити кабінет, абітурієнт має зазначити такі дані: адресу електронної пошти, до якої має доступ (встановлюється як логін кабінету); пароль для входу в кабінет; номер, пін-код і рік отримання сертифіката ЗНО – 2017-го (крім іноземних мов), 2018-го або 2019 років; серію і номер документа про повну загальну середню освіту і середній бал додатка до зазначеного документа.

Червень у Києві був найтеплішим за 139 років – метеорологи

Цьогорічний червень у Києві став найтеплішим із 1881 року, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

За даними спостережень метеорологів, середньомісячна температура повітря червня у Києві склала +23,6 °С, що на 5,4°С вище за кліматичну норму.

«За місяць було 14 днів з температурою вищою за +30°С і зафіксовано 11 температурних рекордів. За півроку відхилення температури повітря від кліматичної норми склало 3,2°С. Як не парадоксально, найхолодніше було в останній день місяця 30 червня, коли мінімальна температура під ранок опустилась до +13,5°С. Найспекотніше у столиці було 22 червня, коли максимальна температура після полудня піднялась до +34,0°С», – йдеться в повідомленні.

Опадів у столиці України в червні випало 67 мм, що склало 92% кліматичної норми.

В Україні стартувала інформаційна кампанія до п’ятиріччя звільнення міст Донбасу

1 липня в Києві, на Донеччині та Луганщині починається інформаційна кампанія «Вертаємо своє!» до п’ятиріччя звільнення міст сходу України. Її ініціювали Український інститут національної пам’яті та Українське національне інформагентство «Укрінформ» за підтримки Міністерства з питань інформаційної політики та Міністерства у справах ветеранів.

У рамках кампанії у Києві у вікнах «Укрінформу» відкрилася фотовиставка «Вертаємо своє», у Києві, Сєвєродонецьку, Слов’янську та Дружківці розміщують білборди, в основу яких лягли роботи харківського художника Нікіти Тітова, присвячені подіям на Донбасі.

Читайте також: Звіт «Біла книга» ЗСУ: людські втрати, переозброєння і матеріальні витрати​

3 липня у Києві буде відкрито виставку артефактів «Вертаємо своє!» (Національний музей історії України у Другій світовій війні) та відбудеться прем’єра документального фільму «Маріуполь. Український форпост» (Інформаційно-виставковий центр музею Майдану у будинку профспілок).

Як повідомив директор Національного інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, завдання кампанії – нагадати українцям «про повернення територій, людей і свободи на наші землі силами наших військових, добровольців, волонтерів».

Читайте також: Розведення сил у Станиці Луганській: Зеленський просить «зберігати спокій​»

«Ми згадуємо ці недавні події, щоб вшанувати вибір відданих Україні жінок і чоловіків, бо ж лише там, де пам’ятають загиблих, будуть ті, хто захищає живих», – наголосив В’ятрович.

Ветеран АТО, заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко зазначив: повернення двох третин Донбасу під контроль Києва у 2014-2015 році коштувало країні тисячі жертв – загиблих і поранених захисників України. За словами бійця, починаючи з Майдану українські патріоти пишуть «новітню історію України», в якій закарбовано імена оборонців держави.

В ході контрнаступу влітку 2014 року українські війська звільнили низку населених пунктів, зокрема Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ, Миколаївку. 

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Європейські ігри: Україна здобула 12-у золоту нагороду

В останній день ІІ Європейських ігор збірна України вже здобула шість нагород: по два «золота», «срібла» і «бронзи».

Представник греко-римської боротьби Жан Беленюк у фіналі вагової категорії до 87 кг переміг азербайджанця Іслама Аббасова з рахунком 3:1 і виборов 11-у золоту нагороду для України.

Вже через півгодини ще одну нагороду найвищого ґатунку здобув боксер Олександр Хижняк.

У фіналі вагової категорії до 75 кг українець не залишив шансів італійцеві Сальваторе Кавалларо.

Читайте також: Живий блог. Європейські ігри. День 10. Україна здобула 12-у золоту нагороду

Інший український боксер Микола Буценко став срібним призером ІІ Європейських ігор. І ще три нагороди в активі українських гімнастів: Олег Верняєв здобув «срібло» у вправах на коні, Петро Пахнюк став третім у вільних вправах, а Ігор Радівілов виборов бронзову нагороду у вправах на кільцях.

30 червня відбудуться також фінали з опорного стрибка, де змагатиметься Ігор Радівілов, і вправи на брусах, де виступатиме Олег Верняєв.

ІІ Європейські ігри, що тривають у Мінську, завершуються 30 червня. О 20:00 відбудеться церемонія закриття головних континентальних стартів цього літа.

На Дніпропетровщині з’явився мурал із зображенням британської королеви

На Дніпропетровщині, у селі Єлизаветівка Петриківського району, створили перший в Україні мурал із зображенням королеви Великої Британії Єлизавети II. Про це Радіо Свобода повідомив сільський голова Максим Голосний.

За його словами, це також перший в Україні мурал, створений на фасаді будівлі органу місцевого самоврядування, – сільської ради.

«Ми з’ясовували: дозвіл із Букінгемського палацу варто отримувати, якщо йде мова про бюст чи барельєф. Мурал такого дозволу не потребує. До початку робіт ми поінформували Букінгемський палац і МЗС Великої Британії. З Букінгемського палацу ми отримали відповідь, де вони дякують за ініціативу, але просять, коли роботи будуть завершені, поінформувати їх, надіслати зображення і також поінформувати посла Великої Британії в Україні. Унікальність муралу в тому, що він виконаний без використання бюджетних коштів. Малював художник Тімо Левін. Заплатили з криптовалютних активів тергромади. За основу взяли фото королеви 20-річної давнини, це фото з мережі», – сказав Максим Голосний.

За його словами, мурал, а також найменування площі села іменем британської королеви зроблено «на знак вдячності та поваги щодо принципової позиції королеви і Великої Британії з невизнання анексії українських територій».

«Українці ніколи не дякували своїм зовнішньополітичним партнерам таким чином – ми спромоглися. Також ця ініціатива спрямована на розвиток туристичного потенціалу Дніпровського регіону. Тепер це єдине місце в Україні, де можна зробити селфі з королевою. Ми кажемо: ідеї змінюють простір», – додав Максим Голосний.

Згодом в селі планують також відкриття пам’ятного знаку, присвяченого королівській родині.

Раніше в селі Єлизаветівка з’явилася площа Єлизавети ІІ. Відповідне рішення ухвалили депутати місцевої ради. 

Італійка стала лауреатом міжнародної премії імені Франка

Доктор філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія) стала лауреаткою міжнародної премії імені Івана Франка 2019 року.

Як повідомляє Міжнародний фонд Івана Франка, її монографія «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди» здобула перемогу в номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики».

Лауреата визначили під час засідання журі премії 28-29 червня в Інституті Славістики Віденського університету (Австрія).

При цьому в номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» жодна з робіт-номінантів на міжнародну премію імені Івана Франка не набрала необхідну кількість балів, які визначені положенням про премію.

Як зазначив голова журі професор Міхаель Мозер: «Всі роботи є достойними, проте важко було дійти згоди, яка саме праця однозначно заслуговує на премію».

До складу міжнародного журі увійшло 12 вчених із університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.

Лауреат міжнародної премії імені Івана Франка отримає грошову винагороду і золотий знак лауреата. Церемонія нагородження переможця відбудеться 27 серпня 2019 року на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобич.

Цього року на здобуття премії було подано 27 наукових робіт із 22 університетів.

Міжнародну премію імені Івана Франка заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко.

Лауреатами премії були: у 2016 році – верховний архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар; у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» переміг Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

 

Дніпро вперше приєднався до міжнародного марафону пам’яті Василя Сліпака

У Дніпрі, в театрі імені Шевченка, 29 червня відбувся вечір-реквієм «Дніпро пам’ятає» до третьої річниці загибелі українського оперного співака й бійця із позивним «Міф» Василя Сліпака.

Як розповіла Радіо Свобода ініціаторка заходу, волонтерка Людмила Шамрай, таким чином Дніпро вперше приєднався до Відкритого міжнародного музичного марафону W LIVE «Тиха музика для роздумів» пам’яті Сліпака, який цього року відбувається втретє.

Глядачі та артисти вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання, священики прочитали молитву.

У концертній програмі, зокрема, звучали твори з репертуару Василя Сліпака – як оперні арії, так і українські народні пісні, які він любив. Одну з композицій виконала солістка будинку органної та камерної музики Галина Охотник, яка була особисто знайома з оперним співаком.

На великому екрані показали світлини та фрагменти відео з Василем Сліпаком.

«Коли Василь Сліпак загинув, всі українські канали крутили отой фрагмент відео, коли він заряджає автомат і співає «Місяць на небі». Вся Україна плакала і знала, що її «співочий місяць» вже десь на небі, в раю. І тільки російські канали зловтішались у своїх чергових шоу», – сказав ведучий вечора, учасник бойових дій на Донбасі, актор Ігор Кирильчатенко.

Василь Сліпак загинув на Донеччині вранці 29 червня 2016 року від кулі снайпера. Львів’янин, випускник місцевої консерваторії, останні майже 20 років жив і працював у Франції. В останні роки був артистом Паризької опери, учасником паризького Євромайдану. З початком агресії Росії проти України повернувся на батьківщину і пішов добровольцем у ДУК «Правий сектор».

У квітні 2017 року Сліпаку посмертно присвоїли звання Героя України.

Україна здобула десяту золоту нагороду на Європейських іграх

Збірна України у передостанній день Другий Європейських ігор у Мінську  здобула 5 нагород. Боксер Віктор Вихрист (понад 91 кг) у фінальному поєдинку роздільним рішенням суддів переміг Мурада Алієва з Франції і здобув «золото». Це десята нагорода вищого ґатунку для «синьо-жовтих».

Олег Верняєв став срібним призером ІІ Європейських ігор. У багатоборстві український гімнаст показав другий результат – 84.632. «Золото» у Давида Белявського з Росії, а бронзова нагорода у його співвітчизника Владислава Поляшова.

Бронзові нагороди здобули каратисти Галина Мельник та Валерій Чоботар, а також спортивна гімнастка Діана Варінська.

Загалом збірна України виборола 37 нагород: 10 золотих, 13 срібних та 14 бронзових. І посідає четверте місце у турнірній таблиці.

Борисові Ґудзяку вручили нагороду американського Університету Нотр-Дам

В Українському католицькому університеті у Львові 29 червня відбулась церемонія нагородження архієпископа і митрополита Філадельфійського УГКЦ Бориса Ґудзяка відзнакою католицького Університету Нотр-Дам (Notre Dame Award). Цю нагороду Ґудзяк отримав за відновлення УКУ.

«Найважливіше, що митрополит Борис Ґудзяк наповнив УКУ моральною доброчесністю. Тут немає місця для корупції, тут не можна купити собі місце, а його потрібно заслужити. Архиєпископ Борис Ґудзяк збудував шанований університет, де забезпечено середовище довіри. За те, що архиєпископ збудував університет, надихає світ історіями про мучеників заради віри, за те, що підштовхує людей прислуховуватися до осіб із особливими потребами,  допомагає зцілювати суспільство, за віддачу і самовідданість», – заявив президент Університету Нотр-Дам, отець Джон Дженкінс.

Борис Ґудзяк – перший українець, удостоєний нагороди американського католицького Університету Нотр-Дам.

«Мені здається, що зараз прийшов час, щоб католицька церква, яка винайшла концепцію університету такою, як ми його знаємо, взяла на себе повну відповідальність і власність за цю ідеологію і філософію, щоб католицька церква спільно з університетами достукувалась до сердець людей, щоб вони знали про ту жертву, на яку пішов заради нас Христос», – наголосив у своєму виступі митрополит Борис Ґудзяк.

Лауреатами Університету Нотр-Дам раніше були також президент США Джиммі Картер і його дружина Розалін, Мати Тереза, північноірландський політик Джон Г’юм, архиєпископ Сараєва, кардинал Вінко Пуліч, засновник спільноти «Лярш-Ковчег» Жан Веньє.

Університет Нотр-Дам – це американський католицький приватний навчальний заклад у місті Саут-Бенд, штат Індіана, заснований у 1842 році. Нині цей університет входить у двадцятку найкращих вишів США.

Волкер: пропозиція Росії щодо полонених моряків – пастка і образа правосуддю

Спеціальний представник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер прокоментував пропозицію Росії до України долучитись до процесу над полоненими українськими моряками.

«Росія не запропонувала звільнити українських моряків. Ця «пропозиція» була образою правосуддя, оскільки не було ніяких підстав для їх затримання, а також образою ООН тасуверенітету України. Це була пастка», – написав він у Twitter, долучивши статтю видання polygraph.info зі своїм коментарем на цю тему.

26 червня стало відомо, що Росія подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права звіт про виконання рішення щодо звільнення українських моряків і кораблів «за мить до дедлайну». В українському МЗС також підтвердили, що отримали ноту від МЗС Росії із пропозицією щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українські дипломати назвали таку пропозицію «цинічною».

У відповідь російське МЗС заявило, що Україна спекулює на долі моряків.

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України. У Міністерстві закордонних справ Росії раніше вже заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Українські позиції на Донбасі обстріляли 32 рази за минулу добу – штаб

Штаб Операції об’єднаних сил повідомляє про 32 обстріли українських позицій за добу станом на сьому ранку 29 червня.

За даними штабу, ці інциденти фіксували поблизу Широкиного, Опитного, Авдіївки, Лебединського, Талаківки, Мар’їнки та низки інших населених пунктів на Донеччині, а також, зокрема, Золотого-4 на Луганщині.

Як повідомляється, постраждалих з боку українських військових немає.

Угруповання «ДНР» ранкових зведень наразі не публікувало, однак заявило про обстріл Горлівки (про постраждали інформації немає). У свою чергу угруповання «ЛНР» повідомляє про відсутність обстрілів їхніх позицій за добу з 28 на 29 червня.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Вінок «мертвому правосуддю»: в Запоріжжі протестували проти неоднозначних судових рішень

У Запоріжжі учасники ходи з нагоди Дня Конституції провели символічне покладання поховального вінка зі стрічкою з написом «Мертвому правосуддю» під стіни Запорізького апеляційного суду як найвищої судової інстанції в регіоні. За словами організаторів акції, вони хотіли таким чином продемонструвати протест проти низки резонансних рішень, ухвалених судами в різних регіонах України впродовж останніх тижнів.

«Ми не могли не зібратися в цей день із двох причин. Це величне державне свято – День Основного закону. І друге – над цим Основним законом нещодавно вчинили наругу. Конституція поранена, поранена тими, хто має її захищати. Поранена, насправді, тими, хто зараз при владі, втручанням у конституційний та судовий процес, адже ми знаємо, як ухвалюються рішення. Ми знаємо, що щодня кілька важливих речей у закритому режимі ухвалюються: виходять на свободу терористи, виходять на свободу підозрювані у вбивствах майданців, скасована стаття і поправка, яка зобов’язувала підозрюваних у тероризмі тримати за ґратами. Все це є проявами реваншу», – вважає організатор акції Дмитро Харьков.

Учасники ходи до Дня Конституції пройшли центральним проспектом Запоріжжя від будівлі запорізької мерії до площі біля Запорізької облради, де відбувся мітинг, після якого учасники провели покладання вінка під стінами розташованого поряд суду.

Упродовж червня різні судові інстанції України ухвалили низку рішень, які спричинили значний суспільний резонанс. Зокрема, 27 червня Городищенський районний суд Черкаської області відпустив під домашній арешт фігурантів справи про вбивство журналіста Василя Сергієнка, 25 червня Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці, того ж дня Конституційний суд України визнав незаконною норму про застосування лише арешту підозрюваним у держзраді і тероризмі, 21 червня суд звільнив з-під варти підозрюваних у нападі на одеського активіста Олега Михайлика тощо.

«Допоки Карфаген не буде зруйнований»: Коломойський вітає рішення Баришівського суду щодо відсторонення Рожкової

Ігор Коломойський заявив, що вітає рішення Баришівського суду щодо заборони першій заступниці голови Національного банку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління і виконувати свої обов’язки. Олігарх додав, що вітав би таке рішення будь-якого суду – «допоки Карфаген не буде зруйнований». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Таємниця Баришівського суду».

У відповідь на питання журналіста «Схем» щодо можливої його вигоди від цього рішення, адже Коломойський публічно виступав за звільнення Рожкової, олігарх заявив: «Я і зараз виступаю за її відсторонення. Я прямо подаю свої позовні вимоги і прямо про них кажу, а оце: якісь люди подають до Баришівського суду… Я не знаю, хто це. Якщо відсторонили, значить, я це вітаю».

І додав: «Таке рішення, який би суд не виніс, я буду вітати, якщо це стосується Рожкової… Допоки Карфаген не буде зруйнований».

У розслідуванні «Таємниця Баришівського суду» йдеться про неординарність рішень провінційного суду, коли в одному випадку він посягає на непритаманну йому юрисдикцію, а в іншому – вимагає того, що виконати неможливо. 

Одне з таких рішень – заборона одній із керівниць Нацбанку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління регулятора і виконувати свої обов’язки. 

Таке рішення Баришівський суд ухвалив на підставі позовної заяви, у якій йшлося, що Рожкова начебто наносить «непоправну шкоду благу України та українського народу».

«Ми знаємо, що між першим та другим туром виборів була серія рішень Апеляційного суду, Господарського суду Києва, Окружного, які були на користь минулих власників «Приватбанку», – нагадав головний редактор видання «Ліга.нет» Борис Давиденко. – Це не секрет, що Катерина Рожкова і Валерія Гонтарева – це були основні драйвери націоналізації «Приватбанку», якщо казати про Національний банк України. Можна припустити, що якщо Рожкої не буде в Нацбанку, то Коломойському буде простіше «прогнути» свою лінію щодо компенсації, чи взаємного володіння «Приватом».

У свою чергу в НБУ заявили: оскаржуватимуть рішення Баришівського суду.

«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через всановленнтя заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ», – йшлося у повідомленні.

​Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.

У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014-2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

 

Трьом водолазам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС присвоїли звання Героїв України

Президент України Володимир Зеленський підписав присвоїв звання Героя України трьом водолазам-ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та посмертно Борису Баранову.

«Згідно з документом № 468/2019, старший інженер-механік реакторного цеху ДП «Чорнобильська АЕС» у 1983-1989 роках Олексій Ананенко, старший інженер турбінного цеху атомної електростанції у 1986 році Валерій Беспалов та начальник зміни цього ж підприємства у 1976-2005 роках Борис Баранов (посмертно) удостоєні найвищої державної нагороди за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року», – мовиться в указі, опублікованому офісом президента.

Ананенко, Беспалов та Баранов спускалися в басейн-барботер під зруйнованим реактором ЧАЕС, щоб відкрити запірні клапани і спустити з нього воду. Так вдалося уникнути контакту розплавленого ядерного матеріалу з водою, внаслідок якого міг статися повторний вибух.