Європейські ігри: Україна здобула 12-у золоту нагороду

В останній день ІІ Європейських ігор збірна України вже здобула шість нагород: по два «золота», «срібла» і «бронзи».

Представник греко-римської боротьби Жан Беленюк у фіналі вагової категорії до 87 кг переміг азербайджанця Іслама Аббасова з рахунком 3:1 і виборов 11-у золоту нагороду для України.

Вже через півгодини ще одну нагороду найвищого ґатунку здобув боксер Олександр Хижняк.

У фіналі вагової категорії до 75 кг українець не залишив шансів італійцеві Сальваторе Кавалларо.

Читайте також: Живий блог. Європейські ігри. День 10. Україна здобула 12-у золоту нагороду

Інший український боксер Микола Буценко став срібним призером ІІ Європейських ігор. І ще три нагороди в активі українських гімнастів: Олег Верняєв здобув «срібло» у вправах на коні, Петро Пахнюк став третім у вільних вправах, а Ігор Радівілов виборов бронзову нагороду у вправах на кільцях.

30 червня відбудуться також фінали з опорного стрибка, де змагатиметься Ігор Радівілов, і вправи на брусах, де виступатиме Олег Верняєв.

ІІ Європейські ігри, що тривають у Мінську, завершуються 30 червня. О 20:00 відбудеться церемонія закриття головних континентальних стартів цього літа.

На Дніпропетровщині з’явився мурал із зображенням британської королеви

На Дніпропетровщині, у селі Єлизаветівка Петриківського району, створили перший в Україні мурал із зображенням королеви Великої Британії Єлизавети II. Про це Радіо Свобода повідомив сільський голова Максим Голосний.

За його словами, це також перший в Україні мурал, створений на фасаді будівлі органу місцевого самоврядування, – сільської ради.

«Ми з’ясовували: дозвіл із Букінгемського палацу варто отримувати, якщо йде мова про бюст чи барельєф. Мурал такого дозволу не потребує. До початку робіт ми поінформували Букінгемський палац і МЗС Великої Британії. З Букінгемського палацу ми отримали відповідь, де вони дякують за ініціативу, але просять, коли роботи будуть завершені, поінформувати їх, надіслати зображення і також поінформувати посла Великої Британії в Україні. Унікальність муралу в тому, що він виконаний без використання бюджетних коштів. Малював художник Тімо Левін. Заплатили з криптовалютних активів тергромади. За основу взяли фото королеви 20-річної давнини, це фото з мережі», – сказав Максим Голосний.

За його словами, мурал, а також найменування площі села іменем британської королеви зроблено «на знак вдячності та поваги щодо принципової позиції королеви і Великої Британії з невизнання анексії українських територій».

«Українці ніколи не дякували своїм зовнішньополітичним партнерам таким чином – ми спромоглися. Також ця ініціатива спрямована на розвиток туристичного потенціалу Дніпровського регіону. Тепер це єдине місце в Україні, де можна зробити селфі з королевою. Ми кажемо: ідеї змінюють простір», – додав Максим Голосний.

Згодом в селі планують також відкриття пам’ятного знаку, присвяченого королівській родині.

Раніше в селі Єлизаветівка з’явилася площа Єлизавети ІІ. Відповідне рішення ухвалили депутати місцевої ради. 

Італійка стала лауреатом міжнародної премії імені Франка

Доктор філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія) стала лауреаткою міжнародної премії імені Івана Франка 2019 року.

Як повідомляє Міжнародний фонд Івана Франка, її монографія «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди» здобула перемогу в номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики».

Лауреата визначили під час засідання журі премії 28-29 червня в Інституті Славістики Віденського університету (Австрія).

При цьому в номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» жодна з робіт-номінантів на міжнародну премію імені Івана Франка не набрала необхідну кількість балів, які визначені положенням про премію.

Як зазначив голова журі професор Міхаель Мозер: «Всі роботи є достойними, проте важко було дійти згоди, яка саме праця однозначно заслуговує на премію».

До складу міжнародного журі увійшло 12 вчених із університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.

Лауреат міжнародної премії імені Івана Франка отримає грошову винагороду і золотий знак лауреата. Церемонія нагородження переможця відбудеться 27 серпня 2019 року на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобич.

Цього року на здобуття премії було подано 27 наукових робіт із 22 університетів.

Міжнародну премію імені Івана Франка заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко.

Лауреатами премії були: у 2016 році – верховний архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар; у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» переміг Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

 

Дніпро вперше приєднався до міжнародного марафону пам’яті Василя Сліпака

У Дніпрі, в театрі імені Шевченка, 29 червня відбувся вечір-реквієм «Дніпро пам’ятає» до третьої річниці загибелі українського оперного співака й бійця із позивним «Міф» Василя Сліпака.

Як розповіла Радіо Свобода ініціаторка заходу, волонтерка Людмила Шамрай, таким чином Дніпро вперше приєднався до Відкритого міжнародного музичного марафону W LIVE «Тиха музика для роздумів» пам’яті Сліпака, який цього року відбувається втретє.

Глядачі та артисти вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання, священики прочитали молитву.

У концертній програмі, зокрема, звучали твори з репертуару Василя Сліпака – як оперні арії, так і українські народні пісні, які він любив. Одну з композицій виконала солістка будинку органної та камерної музики Галина Охотник, яка була особисто знайома з оперним співаком.

На великому екрані показали світлини та фрагменти відео з Василем Сліпаком.

«Коли Василь Сліпак загинув, всі українські канали крутили отой фрагмент відео, коли він заряджає автомат і співає «Місяць на небі». Вся Україна плакала і знала, що її «співочий місяць» вже десь на небі, в раю. І тільки російські канали зловтішались у своїх чергових шоу», – сказав ведучий вечора, учасник бойових дій на Донбасі, актор Ігор Кирильчатенко.

Василь Сліпак загинув на Донеччині вранці 29 червня 2016 року від кулі снайпера. Львів’янин, випускник місцевої консерваторії, останні майже 20 років жив і працював у Франції. В останні роки був артистом Паризької опери, учасником паризького Євромайдану. З початком агресії Росії проти України повернувся на батьківщину і пішов добровольцем у ДУК «Правий сектор».

У квітні 2017 року Сліпаку посмертно присвоїли звання Героя України.

Україна здобула десяту золоту нагороду на Європейських іграх

Збірна України у передостанній день Другий Європейських ігор у Мінську  здобула 5 нагород. Боксер Віктор Вихрист (понад 91 кг) у фінальному поєдинку роздільним рішенням суддів переміг Мурада Алієва з Франції і здобув «золото». Це десята нагорода вищого ґатунку для «синьо-жовтих».

Олег Верняєв став срібним призером ІІ Європейських ігор. У багатоборстві український гімнаст показав другий результат – 84.632. «Золото» у Давида Белявського з Росії, а бронзова нагорода у його співвітчизника Владислава Поляшова.

Бронзові нагороди здобули каратисти Галина Мельник та Валерій Чоботар, а також спортивна гімнастка Діана Варінська.

Загалом збірна України виборола 37 нагород: 10 золотих, 13 срібних та 14 бронзових. І посідає четверте місце у турнірній таблиці.

Борисові Ґудзяку вручили нагороду американського Університету Нотр-Дам

В Українському католицькому університеті у Львові 29 червня відбулась церемонія нагородження архієпископа і митрополита Філадельфійського УГКЦ Бориса Ґудзяка відзнакою католицького Університету Нотр-Дам (Notre Dame Award). Цю нагороду Ґудзяк отримав за відновлення УКУ.

«Найважливіше, що митрополит Борис Ґудзяк наповнив УКУ моральною доброчесністю. Тут немає місця для корупції, тут не можна купити собі місце, а його потрібно заслужити. Архиєпископ Борис Ґудзяк збудував шанований університет, де забезпечено середовище довіри. За те, що архиєпископ збудував університет, надихає світ історіями про мучеників заради віри, за те, що підштовхує людей прислуховуватися до осіб із особливими потребами,  допомагає зцілювати суспільство, за віддачу і самовідданість», – заявив президент Університету Нотр-Дам, отець Джон Дженкінс.

Борис Ґудзяк – перший українець, удостоєний нагороди американського католицького Університету Нотр-Дам.

«Мені здається, що зараз прийшов час, щоб католицька церква, яка винайшла концепцію університету такою, як ми його знаємо, взяла на себе повну відповідальність і власність за цю ідеологію і філософію, щоб католицька церква спільно з університетами достукувалась до сердець людей, щоб вони знали про ту жертву, на яку пішов заради нас Христос», – наголосив у своєму виступі митрополит Борис Ґудзяк.

Лауреатами Університету Нотр-Дам раніше були також президент США Джиммі Картер і його дружина Розалін, Мати Тереза, північноірландський політик Джон Г’юм, архиєпископ Сараєва, кардинал Вінко Пуліч, засновник спільноти «Лярш-Ковчег» Жан Веньє.

Університет Нотр-Дам – це американський католицький приватний навчальний заклад у місті Саут-Бенд, штат Індіана, заснований у 1842 році. Нині цей університет входить у двадцятку найкращих вишів США.

Волкер: пропозиція Росії щодо полонених моряків – пастка і образа правосуддю

Спеціальний представник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер прокоментував пропозицію Росії до України долучитись до процесу над полоненими українськими моряками.

«Росія не запропонувала звільнити українських моряків. Ця «пропозиція» була образою правосуддя, оскільки не було ніяких підстав для їх затримання, а також образою ООН тасуверенітету України. Це була пастка», – написав він у Twitter, долучивши статтю видання polygraph.info зі своїм коментарем на цю тему.

26 червня стало відомо, що Росія подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права звіт про виконання рішення щодо звільнення українських моряків і кораблів «за мить до дедлайну». В українському МЗС також підтвердили, що отримали ноту від МЗС Росії із пропозицією щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українські дипломати назвали таку пропозицію «цинічною».

У відповідь російське МЗС заявило, що Україна спекулює на долі моряків.

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України. У Міністерстві закордонних справ Росії раніше вже заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Українські позиції на Донбасі обстріляли 32 рази за минулу добу – штаб

Штаб Операції об’єднаних сил повідомляє про 32 обстріли українських позицій за добу станом на сьому ранку 29 червня.

За даними штабу, ці інциденти фіксували поблизу Широкиного, Опитного, Авдіївки, Лебединського, Талаківки, Мар’їнки та низки інших населених пунктів на Донеччині, а також, зокрема, Золотого-4 на Луганщині.

Як повідомляється, постраждалих з боку українських військових немає.

Угруповання «ДНР» ранкових зведень наразі не публікувало, однак заявило про обстріл Горлівки (про постраждали інформації немає). У свою чергу угруповання «ЛНР» повідомляє про відсутність обстрілів їхніх позицій за добу з 28 на 29 червня.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Вінок «мертвому правосуддю»: в Запоріжжі протестували проти неоднозначних судових рішень

У Запоріжжі учасники ходи з нагоди Дня Конституції провели символічне покладання поховального вінка зі стрічкою з написом «Мертвому правосуддю» під стіни Запорізького апеляційного суду як найвищої судової інстанції в регіоні. За словами організаторів акції, вони хотіли таким чином продемонструвати протест проти низки резонансних рішень, ухвалених судами в різних регіонах України впродовж останніх тижнів.

«Ми не могли не зібратися в цей день із двох причин. Це величне державне свято – День Основного закону. І друге – над цим Основним законом нещодавно вчинили наругу. Конституція поранена, поранена тими, хто має її захищати. Поранена, насправді, тими, хто зараз при владі, втручанням у конституційний та судовий процес, адже ми знаємо, як ухвалюються рішення. Ми знаємо, що щодня кілька важливих речей у закритому режимі ухвалюються: виходять на свободу терористи, виходять на свободу підозрювані у вбивствах майданців, скасована стаття і поправка, яка зобов’язувала підозрюваних у тероризмі тримати за ґратами. Все це є проявами реваншу», – вважає організатор акції Дмитро Харьков.

Учасники ходи до Дня Конституції пройшли центральним проспектом Запоріжжя від будівлі запорізької мерії до площі біля Запорізької облради, де відбувся мітинг, після якого учасники провели покладання вінка під стінами розташованого поряд суду.

Упродовж червня різні судові інстанції України ухвалили низку рішень, які спричинили значний суспільний резонанс. Зокрема, 27 червня Городищенський районний суд Черкаської області відпустив під домашній арешт фігурантів справи про вбивство журналіста Василя Сергієнка, 25 червня Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці, того ж дня Конституційний суд України визнав незаконною норму про застосування лише арешту підозрюваним у держзраді і тероризмі, 21 червня суд звільнив з-під варти підозрюваних у нападі на одеського активіста Олега Михайлика тощо.

«Допоки Карфаген не буде зруйнований»: Коломойський вітає рішення Баришівського суду щодо відсторонення Рожкової

Ігор Коломойський заявив, що вітає рішення Баришівського суду щодо заборони першій заступниці голови Національного банку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління і виконувати свої обов’язки. Олігарх додав, що вітав би таке рішення будь-якого суду – «допоки Карфаген не буде зруйнований». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Таємниця Баришівського суду».

У відповідь на питання журналіста «Схем» щодо можливої його вигоди від цього рішення, адже Коломойський публічно виступав за звільнення Рожкової, олігарх заявив: «Я і зараз виступаю за її відсторонення. Я прямо подаю свої позовні вимоги і прямо про них кажу, а оце: якісь люди подають до Баришівського суду… Я не знаю, хто це. Якщо відсторонили, значить, я це вітаю».

І додав: «Таке рішення, який би суд не виніс, я буду вітати, якщо це стосується Рожкової… Допоки Карфаген не буде зруйнований».

У розслідуванні «Таємниця Баришівського суду» йдеться про неординарність рішень провінційного суду, коли в одному випадку він посягає на непритаманну йому юрисдикцію, а в іншому – вимагає того, що виконати неможливо. 

Одне з таких рішень – заборона одній із керівниць Нацбанку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління регулятора і виконувати свої обов’язки. 

Таке рішення Баришівський суд ухвалив на підставі позовної заяви, у якій йшлося, що Рожкова начебто наносить «непоправну шкоду благу України та українського народу».

«Ми знаємо, що між першим та другим туром виборів була серія рішень Апеляційного суду, Господарського суду Києва, Окружного, які були на користь минулих власників «Приватбанку», – нагадав головний редактор видання «Ліга.нет» Борис Давиденко. – Це не секрет, що Катерина Рожкова і Валерія Гонтарева – це були основні драйвери націоналізації «Приватбанку», якщо казати про Національний банк України. Можна припустити, що якщо Рожкої не буде в Нацбанку, то Коломойському буде простіше «прогнути» свою лінію щодо компенсації, чи взаємного володіння «Приватом».

У свою чергу в НБУ заявили: оскаржуватимуть рішення Баришівського суду.

«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через всановленнтя заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ», – йшлося у повідомленні.

​Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.

У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014-2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

 

Трьом водолазам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС присвоїли звання Героїв України

Президент України Володимир Зеленський підписав присвоїв звання Героя України трьом водолазам-ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та посмертно Борису Баранову.

«Згідно з документом № 468/2019, старший інженер-механік реакторного цеху ДП «Чорнобильська АЕС» у 1983-1989 роках Олексій Ананенко, старший інженер турбінного цеху атомної електростанції у 1986 році Валерій Беспалов та начальник зміни цього ж підприємства у 1976-2005 роках Борис Баранов (посмертно) удостоєні найвищої державної нагороди за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року», – мовиться в указі, опублікованому офісом президента.

Ананенко, Беспалов та Баранов спускалися в басейн-барботер під зруйнованим реактором ЧАЕС, щоб відкрити запірні клапани і спустити з нього воду. Так вдалося уникнути контакту розплавленого ядерного матеріалу з водою, внаслідок якого міг статися повторний вибух.

У Донецьку та Луганську розклеїли привітання з Днем Конституції України

На адмінбудівлях, поблизу місцевих ринків та зупинок громадського транспорту з’явились постери із написами: «з Днем Конституції України»

Журналістка Седлецька продовжує вигравати суди у справі про доступ слідчих до її телефону

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов журналістки Радіо Свобода Наталії Седлецької та визнав неправомірною відмову Печерського районного суду надати їй ухвалу про доступ до даних з її мобільного телефону. Це рішення – важливий прецедент для формування у судах практики, за якою не можна відмовляти громадянину в отриманні тексту судового рішення, якщо воно стосується його прав, зазначає захист журналістки. 

«Це рішення є вкрай важливим для захисту прав і свобод громадян у майбутньому при вирішенні аналогічних питань щодо доступу до судових рішень слідчих суддів. Адже суд визнав протиправною відмову громадянину у доступі до судового рішення, якщо таке рішення по факту порушує його права, свободи або інтереси. Це рішення має стати практикою в українських судах і значно спростить громадянам в аналогічній ситуації процес захисту їхніх прав», – пояснив адвокат журналістки Анатолій Попов, який вів цю справу в судах. 

Журналістка, головний редактор програми розслідувань «Схеми» Наталка Седлецька наголосила на важливості доведення розпочатої справи до кінця.

«Для нас дуже важливо довести розпочату справу до кінця і успішно оскаржити кожен етап, на якому держава в особі судів або правоохоронців порушувала журналістські права, та протидіяла відновленню справедливості і спробам журналістів убезпечити свої джерела від загроз і ризиків, пов’язаних з їхнім розкриттям. Це ми й робимо крок за кроком, в українських та європейському судах», – розповіла Наталка Седлецька. 

«У редакції Радіо Свобода цю справу давно не розглядають як історію окремо взятого журналіста, для мовника це – важливий показовий публічний судовий процес, що сприяє захисту свободи слова в Україні і посилює спроможність журналістів відстоювати у законний спосіб свої права в перехідних демократіях», – наголосила Седлецька. 

6 вересня 2018 року журналістка Радіо Свобода та авторка програми розслідувань «Схеми» спробувала отримати в Печерському районному суді копію ухвали, якою Генпрокуратурі було надано доступ до великого масиву інформації з її мобільного телефону. Оскільки виконання такої ухвали могло призвести до розкриття джерел журналіста, Седлецька мала намір оскаржити її законність в апеляційному суді.

Але в апараті Печерського суду їй відмовили в цьому праві – на підставі надуманого, на думку адвоката журналістки, приводу. Захисник Анатолій Попов вважає, що в такий спосіб були створені незаконні перепони в доступі Седлецької до правосуддя, адже в таких випадках людина змушена подавати апеляцію навмання – без попереднього ознайомлення з повним текстом ухвали, яку вона оскаржувала.

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької. А у жовтні 2018 року – безстроково заборонив слідчим отримувати дані з її мобільного. Рішення ЄСПЛ щодо Наталки Седлецької із застосуванням «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду.

Крім того, доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним та засудили дії Генеральної прокуратури на чолі з Юрієм Луценком. 

Над справою доступу силовиків до мобільних телефонів журналістів працює група адвокатів у складі: Сергій Заєць, адвокат з ГО Регіональний центр прав людини, Анатолій Попов, адвокат Наталки Седлецької, Людмила Панкратова, адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси, адвокатка Віра Крат, яка представляє інтереси журналістів програми «Схеми» в судах. 

Оскарження нової редакції правопису – суд відклав розгляд справи до 15 серпня

Новий правопис почав діяти 3 червня

Негода у Києві та області: є жертви, пошкодження на вулицях і затримки приміських поїздів

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України повідомили, що в результаті негоди 27 червня одна людина загинула у Київській області і двоє постраждали у столиці.

Згідно з повідомленням, лише у Києві рятувальники виїжджали понад 40 разів на виклики. Серед найбільш поширених проблем, викликаних негодою, – повалення дерев, конструкцій будівель, блокування проїжджої частини.

«Укрзалізниця» попередила про можливі затримки в курсування низки приміських поїздів через негоду.

Крім того, через негоду на Івано-Франківщині були повалені близько 160 дерев та пошкоджені покрівлі 11 будівель. Жертв та постраждалих в області немає.

Раніше і синоптики, і столична влада попереджали про негоду, особливо у Києві, 27 червня – грозу град і поривчастий вітер 25-28 м/с. У мерії зауважили, що поривчастий вітер буде і 28 червня – до 24 м/с.

Оскарження нової редакції правопису: у суді повідомили дату підготовчого засідання

Новий правопис почав діяти 3 червня

У центрі Запоріжжя підняли національний прапор кримських татар

У Запоріжжі на площі Фестивальній 26 червня відбулася акція до Дня кримськотатарського прапора. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники заходу роздавали перехожим кримськотатарські прапорці, аби нагадати про ситуацію в Криму та таким чином підтримати кримських татар.

Активісти також підняли кримськотатарський прапор на флагшток, встановлений на центральній площі міста. В центрі Запоріжжя стяг висітиме упродовж всього дня.

«Я сама кримчанка, і моє життя, починаючи з 1988 року, дуже тісно пов’язано з кримськими татарами відтоді, як вони отримали змогу повернутися на свою землю. І вже переїхавши сюди я завжди підтримую всі акції, які проводять кримські татари тому, що це власне моє відношення до цієї нації. Я вважаю, що останні п’ять років показали хто кому брат. Це дуже чітко видно. Сьогодні день кримськотатарського прапору і весь світ відзначає цей день. Мабуть всюди, де є кримські татари, а зараз всюди, де є навіть просто кримчани – не етнічні кримські татари, власне як я, ми підтримуємо цей день, проводимо акції. Ми нагадуємо, що Крим – це Україна, окупація рано чи пізно закінчиться і все буде добре», – розповіла співорганізаторка акції, кримчанка Наталя.

Акція з підняття кримськотатарського прапору на центральному флагшткові Запоріжжя відбувається втретє.

День кримськотатарського прапора почали відзначати кілька років тому в Криму. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, який пройшов 26-27 червня в Сімферополі в 1991 році.

Прапор кримських татар – полотно небесного кольору із зображеним на ньому знаком – тамгою – золотого кольору.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року п’ятий президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

У Запоріжжі мітингували на підтримку Грузії

У центрі Запоріжжя на бульварі Шевченка 25 червня відбулася акція на підтримку Грузії. Її учасники принесли з собою національні прапори України і Грузії та плакати з написами «Підтримуємо братів грузинів», «Україна з Грузією». 

«Саме зараз грузини перебувають у дещо турбулентній ситуації, і ми вважаємо, що та ситуація, яка склалася, була спровокована Російської Федерацією, адже ми – ані грузини, ані українці – не можемо допустити, щоб член російської Державної думи, який голосував свого часу за анексію Абхазії, всівся у крісло спікера парламенту Грузії. Ми вважаємо, що це не припустимо, бачимо, до чого це призвело в Грузії. Вважаємо, що ми і грузини – це дійсно брати. Ми маємо спільну історію, маємо спільну дружбу і маємо спільного ворога, тому вважаємо, що нам необхідно підтримати Грузію так само, як Грузія підтримує нас всі ці п’ять років», – заявив організатор акції Прохор Казбеков.

Антиросійські протести тривають у Тбілісі від 20 червня. Демонстрації почалися після того, як депутат Державної думи Росії, комуніст Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.

Це обурило багатьох громадян Грузії, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як «незалежних держав» сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.

20 червня протести переросли в сутички протестувальників із поліцією, яка застосувала сльозогінний газ і гумові кулі проти демонстрантів (яких всього було близько 10 тисяч) перед будівлею парламенту. Після декількох годин сутичок, застосування сльозогінного газу, гумових куль і затримання кількох десятків демонстрантів поліція розігнала акцію. Міністерство охорони здоров’я Грузії повідомило про 240 потерпілих, із яких 80 поліцейські.

Понад 300 протестувальників затримали.

 

У партії «Голос» Вакарчука ще не вирішили, чи відкликати родича депутата Загорія з виборів

У партії «Голос» Святослава Вакарчука триває перевірка інформації щодо одного з мажоритарників партії у Львівській області Дмитра Огньова, підприємця та засновника фермерського господарства «Меринос-Захід», який балотується до Верховної Ради за 212 виборчим округом. Перевірка почалась після оприлюднення журналістами інформації про його родинні зв’язки з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань. ​Про це Радіо Свобода повідомив лідер партії Святослав Вакарчук.

«​Зараз, щоб ви розуміли, таких історій у нас десятки. І, власне, задача в тому, щоб партія «​Голос»​ і номінаційний комітет дуже чітко розібрався: де правда, де передвиборчий тиск, а де маніпуляції. А обіцяю, що по всіх цих питаннях у нас буде рішення»​, – відповів політик у відповідь на питання журналіста Радіо Свобода про ситуацію з Огньовим.

Вакарчук також додав, що рішення щодо зняття депутатів з виборів ухвалюють номінаціним комітетом партії, й не ухвалюються ним одноосібно. 

​Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія. 

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом з братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загорій – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії. 

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один із співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів Дарниці в парламенті та уряді. 

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загрія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія та його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу. 

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером в компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу. 

Після оприлюднення інформації про родинні та ділові зв’язки Дмитра Огньова з родиною Загорій у партії «Голос» почали перевірку і пообіцяли, що вона «точно буде закінчена до виборів».

«День без поліетилену» – влада Києва просить 3 липня відмовитися від пластикових пакетів

У Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів 3 липня столична влада просить киян і гостей столиці долучитися до всесвітньої акції «День без поліетилену».

«Саме в цей день, 3 липня, спробуйте повністю відмовитися від пластикових пакетів. Візьміть екоторбинку, паперовий пакет чи навіть модну плетену сумку «авоську». Чудова та безпечна для довкілля альтернатива. Інформуйте друзів, викладайте фото у соціальних мережах, просувайте ідею «екологічного» способу життя», – звернувся керівник Управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований.

У мерії повідомили, що до акції «День без поліетилену» можуть долучитися як споживачі, громадські організації, так і заклади, супермаркети, магазини, ринки та інші торгові точки. Зареєструватись можна в режимі онлайн.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, в тому числі, й пакетів.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти, які передбачають обмеження використання пластикових пакетів в Україні.

Залізничники повідомили про додаткові поїзди до Дня Конституції

«Укрзалізниця» призначила 4 додаткові поїзди на святкові та вихідні дні до Дня Конституції України. Як йдеться на сайті перевізника, поїзди вирушатимуть до Львова, Дніпра, Сум та Вінниці.

«Для пасажирів також доступні квитки на додаткові літні поїзди, що курсують з великих міст до найпопулярніших місць відпочинку», – додали залізничники.

День Конституції України відзначають 28 червня. Цьогоріч свято припадає на п’ятницю, створюючи українцям три дні поспіль вихідних.

Понад 6 років за ґратами і конфіскація майна: МВС хоче посилити покарання для псевдомінерів

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили про підготовку змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за неправдиві повідомлення про мінування.

«Через масові повідомлення про мінування тих чи інших об’єктів у столиці та інших регіонах країни за останній час, ми ініціюємо підготовку проекту змін до наших внутрішніх правових актів, які уточнюють регламент реагування органів правопорядку на такі повідомлення. Також готуємо зміни до Кримінального кодексу для посилення відповідальності за такі повідомлення. У ряді випадків запропонуємо збільшити термін кримінальної відповідальності та обмеження волі на строк більше шести років, а також передбачити додатково конфіскацію майна в таких випадках», – заявив речник МВС Артем Шевченко.

За його словами, найчастіше повідомлення про мінування надходять від ботів із Росії та непідконтрольних територій на сході України.

«За допомогою IP-телефонів та Інтернету розсилаються анонімні повідомлення, але є також випадки, коли й громадяни України вирішують дезінформувати про мінування», – додав Шевченко.

Кримінальний кодекс України за «неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» передбачає до шести років позбавлення волі.

З початку червня у Нацполіції заявляли про отримані неправдиві повідомлення про замінування щодо сотень об’єктів у різних містах України. Перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін повідомляв, що більшість сигналів надійшли з поштового сервісу із присвоєною ІР-адресою, яка належить зареєстрованій у Росії організації.

Аласанія звільнився з посади голови правління НСТУ до офіційного поновлення

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія звільнився з посади – про це він повідомив 24 червня.

За словами Аласанії, таке рішення він ухвалив, щоб виконати закон, адже рішення суду про скасування його звільнення Наглядовою радою НСТУ ще не набрало чинності.

«Рішення суду вступить в законну силу через 30 днів (з дня отримання всіма відповідачами цього рішення, або, якщо буде подано апеляцію – з дня рішення суду другої інстанції). До того часу скасоване судом рішення Наглядової ради є формально чинним. А це означає, що сьогодні мій контракт вважається розірваним», – пояснює Аласанія.

Він додав, що головою правління на цей період буде член правління НСТУ, відповідальний за регіональний розвиток, Микола Чорнотицький. Сам Аласанія працюватиме експертом правління, доки судове рішення не набере законної чинності.

Як повідомляє Суспільний мовник, цю посаду йому запропонувало саме правління, «коли з’ясувалося, що очікувати набрання рішенням суду законної сили та поновлення на посаді голови правління доведеться ще щонайменше місяць».

19 червня Шевченківський районний суд Києва скасував рішення наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України про звільнення Зураба Аласанії з посади голови правління НСТУ.

Наглядова рада НСТУ 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

Крим: російська прокуратура підтримала відмову ФСБ у госпіталізації Бекірова

Підконтрольна Росії прокуратура анексованого Криму не вживатиме заходів через відмову Федеральної служби безпеки у госпіталізації важкохворого кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якої вимагають його захист і Європейський суд з прав людини.

Про це йдеться в письмовій відповіді російської прокуратури Криму на вернення адвоката Бекірова Ісляма Веліляєва, копію якої має проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Суд у Криму виніс вирок у першій «справі про неінформування про злочин​

У прокуратурі зазначили, що Бекірова утримують в камері медичного блоку слідчого ізолятора під наглядом медпрацівників і він «отримує належне медикаментозне лікування, забезпечений дієтичним харчуванням».

Крім того, в окупаційному відомстві заявили, що з моменту арешту активіста «неодноразово оглядали медпрацівники, в тому числі муніципальних лікарень». За версією прокуратури, права Бекірова не порушені.

Старший слідчий кримського управління ФСБ Росії Іван Романець, попри рішення ЄСПЛ, відмовився госпіталізувати кримськотатарського активіста Едема Бекірова, який утримується в сімферопольському СІЗО анексованого Криму.

Читайте також: Посольство США: Росія продовжує несправедливо карати кримських татар​

12 червня Радіо Свобода повідомляло, що Європейський суд з прав людини зобов’язав Росію негайно помістити в лікарню кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якого російська влада окупованого Криму звинувачує в незаконному зберіганні боєприпасів та вибухівки. Бекіров звинувачення заперечує.

Російські силовики затримали Едема Бекірова на адміністративному кордоні з окупованим Кримом 12 грудня 2018 року. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що активіст їхав до Криму, щоб відвідати матір та інших родичів.

13 грудня російський суд узяв Бекірова під варту за підозрою в транспортуванні понад 10 кілограмів тротилу та 190 бойових патронів.

Едем Бекіров, 1961 року народження, постійно проживає у Новоолексіївці Херсонської області. Він переніс операцію на серці і змушений приймати багато ліків. Бекіров має інвалідність.

«Тільки живи»: в Україні запустили проект для протидії самогубствам ветеранів

В Україні почав працювати соціальний проект, спрямований на підтримку ветеранів антитерористичної операції (Операції об’єднаних сил), спрямований проти суїцидів серед військовослужбовців та ветеранів. Це спільний проект Федерації громадських організацій учасників АТО Київщини та телеканалу «1+1».

Як повідомив кореспондентові Радіо Свобода голова федерації Володимир Мостовий, завдання проекту – надати підтримку військовому та привернути увагу суспільства до проблеми суїцидів серед ветеранів.

За словами Мостового, у Київській області відсоток самогубств від загальної кількості померлих ветеранів перевищує 11%.

«Тему самогубств серед воїнів на фронті та після повернення з війни особливо не обговорюють. Самі бійці та ветерани кажуть, що на війні їм простіше, там чітко знаєш, хто твій ворог і що ти маєш робити. Повертаючись додому, воїни стикаються з байдужістю, неповагою, іноді хамським ставленням до себе. Це все впливає на їх психологічний та моральний стан, призводить до суїцидальних настроїв. Так, на Київщині у травні-червні збільшилась кількість депресивних розладів і настроїв скоїти суїцид серед ветеранів», – каже Мостовий.

Читайте також: Вибух у «ПриватБанку» в Старобільську: чому підірвав себе екс-«айдарівець»​

Військовий прокурор Анатолій Матіос повідомляв 2018 року про більш як 500 зареєстрованих випадків самогубств серед ветеранів бойових дій.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей – військових і цивільних.

Українець переміг у конкурсі класичного співу у Британії

Український баритон, 31-річний Андрій Кимач переміг на конкурсі класичного співу BBC Cardiff Singer of World у Великій Британії.

Як повідомляє BBC, він був одним із п’яти співаків, які пройшли до фінального туру після тижня змагань.

Кимач отримає 20 000 фунтів (25,5 тисячі доларів) і Кардіффський трофей.

«Мене переповнюють почуття через те, що я виграв BBC Cardiff Singer of the World 2019… Це буквально втілення мрії», – сказав переможець.

У фіналі Кимач виконав твори Бізе, Рахманінова та Доніцетті.

Більш ніж 400 співаків з усього світу подали заявки на участь у конкурсі в 2019 році, 20 учасників з 15 країн пройшли етап відбору.

Конкурс проводять кожні два роки, його почали з нагоди відкриття концертної зали St David Hall у 1983 році.

Андрій Кимач народився на Вінниччині, навчався на філософському факультеті Університету імені Тараса Шевченка, а потім на вокально-дерижерському факультеті Музичної академії імені Петра Чайковського у Києві.

У 2016 році він став солістом Херсонської обласної філармонії, а з 2016 до 2018 року був артистом Молодіжної оперної програми московського Большого театру.

На початку червня 2019-го українець значився серед виконавців партії Ескамільо в опері «Кармен» Жоржа Бізе у Театрі Джузеппе Верді в італійському Трієсті.